CC BY
35
УДК 599. 742.4 Асист. 1.В. Дикий-ЛНУЫ. /. Франка;
доц. I.B. Делегип, канд. с.-г. наук; студент I.I. Делегин - УкрДЛТУ
БОРСУК Л1СОВИЙ (MELES MELES L.): АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД
ПУБЛ1КАЦ1Й
Розглянуго 233 (¡¡тчизняних та зарубгжннх публжацп i проблем бшлогп, екологп, пошнрення, викорнстапия, охорони й витворення популяцп борсука у межах його природного ареалу.
I. V. Dykyy - Ivan Franko NU ofLviv; I. V. Deletion, I.I. Delehan - USUFIVT Common badger (Meles Meles 1.): an analytic overview of the publications
The author review 233 scientific papers of the Ukrainian and foreign scientists that were devoted to the problems of biology, ecology, distribution, utilization, protection and renewal of the badger populations within its natural area.
Борсук люовий - ушкальний вид ссавшв Палеарктики, единий представник роду у фауш УкраУни [1-31- Його ареал охоплюе Свропу та Аз1ю (KpiM швострова 1ндокитай) [49-54, 141, 150, 174, 182, 188, 220]. Зустр!часться вш у Bcix природних зонах (найб]лыие у люостеповш та прських районах) |5, 7-17, 19-49, 62, 63, 66-68, 72, 75, 78-80, 87, 100, 101]. М1сця його перебування - люов1 дшянки з переаченим рельефом i низьким р1внем Грунтових вод. [103,107,109-121, 141, 149, 158, 160, 161, 172, 174, 175, 182,212,216,219, 220, 223-2251. Борсука лкювого занесено до ЧервоноУ книги УкраУни, зпдно з якою вж вважаеться вразливим видом, який у найближчому майбутньому може бути вщнесений до категорп "зникаючих", якщо продовжиться д1я чинник1в, що впливають на стан його т)пуляжУ. |114|. Статус борсука л1сового потребуе уточнения [31-34]. Для перегляду сучасного статусу виду noTpi6Hi HOBi дослихження його бюлопУ, екологп та поширення. Проте, до недавнього часу бшышсть фундаментальних захщноевропейських публжашй, щодо проблем бюлопУ борсука, була недоступною на теренах колишнього союзу. iHiiii ж публкацн фрагментарного характеру розпорошеш у матерках конферен-цш, вюниках та науково-популярних виданнях р1зного тематнчного спрямування. Все це суттево ускладнюе роботу як аматора, так i професшного досл1дника. У зв'язку з цим мета даноУ робота - започаткувати банк ¿¡блюграфжних даннх з проблем бюлопУ борсука, проаналпувати та узагальнити 3i6pani публкацп й створити шдвалини, яю б дозволили окреслити 0CH0BHi напрямки подальших до-слщжень бюлопУ виду в умовах УкраУни.
На загал нами опрацьовано понад 500 публ^ацж з проблем бюлогп, сколот, поширення, використання, охорони й вщтворення популяцп борсука у межах його природного ареалу. В основу даноУ робота покладено анагпз 233 праць вп-чнзняних та заруб1жних вчених. 36ip MaTepianie проводився як традицшними б1блюграфжними методами, так i з застосуванням мереж1 Internet:
• http://www.208.230.132.5 1/gasten/meles/levenswijze.html;
• http://www.epunix.usx.ac.uk/faculty/biology/roper.htm;
• http://www.badgers.org.uk/;
• http://www.badgers.org.uk/brockwatchh/index.html;
• http://www.birminghamzoo.com/weasel.html;
• http://www.bath.ac.Uk/Library/msc/1997/l 1747badger.html;
• http://www.geocities.com/Paris/8678/mamulI3.html;
• http:// www.si.sgi.com//img/ arganiza/centers/stri/forest/bacer.html та iiuui.
30 36i|)iniK иауково-текшчннх праць
Лггературний огляд свщчить, що борсука jiicoBoro описували вже старо-грецьм фшософи — ApicTOTenb (384-322 pp., до наше» ери), Емпедокл (485-425 pp.), Демокргг (460-370 pp.), EniKyp (341-270 pp.) та прнрододослщники стародавнього Риму - Анаксагор (500 р., до нашоУ ери), Лукрецш (95-55 pp.), ПлЫй Старший (7923 pp.) та ¡н. [89|. У Б1блп борсук згадусться як тварина, шк1ру якоУ приносили у жертву. Наукових даних про борсука в епоху Середньов1ччя майже немае [89].
HayKoei дослщження борсука л1сового розпочапися з описового етапу. Серед фаужстичних праць юнця XVIII ст. - першоУ половини XIX ст., в яких опи-суеться борсук л1совий видшяеться п'ятитомне видання Я. Гроссингера [103]. У публжашях Х1Х-го - початку ХХ-го ст., головна увага придкляеться систематик та зовншньо-морфолопчнш д1агностиш борсука [101-104].
До найбыьш значних публжацш минулого стагпття, де згадусться борсук на теренах Галичини належить статгя Е. Незаб1товського (Niesabitowski) |186|. Дещо шзшше Е. Незабгговський у визначнику ссавщв Полыш подае б1льш дета-льний опис бгалогн та еколопУ борсука [187]. Про борсука в Закарпатп, Словач-чин1, Угорщиш та Чехи повщомляли Залетски (Zaletsky) [225]., Стари (Stary) [212]., Дик (Dyk) [ 149], Прахаж (Prachar) |195], Вод^ка (Vodicka) [223|, Кокеш (Kokeä) [164| та Комарек (Komarek) 1165).
Впродовж XX ст. зоологи здебьльшого придшяли увагу борсуку, як мислив-ськш твариш [1-3, 43, 49, 54, 93, 94, 96, 97, 100, 104, 105, 119, 223]. У зазначених роботах подаегься загальна характеристика виду, описуеться його промислове значения та способи полювання. Зокрема, I.T. Сокур у своУй докторськш дисерташУ "Млекопитающие Украины (исторические изменения, экология, практическое значение и пути рационального использования)" |97], наводить статистичш даш щодо запупвл1 uiKip борсука у довоенний та шелявоенний перюди, вказуе на необмеже-ний промисел тварини з метою отримання жиру. На думку I.T. Сокура, надмфне добування борсука й призвело до зменшення його чисельносп в УкраТш [97].
У öuibiuocTi публжацш початку XX ст. висвплюються загальш аспекта бюлогп борсука. Так, А. Гойшнгена-Гуене (Hoyningen-Huene) ]160] - описуе 6io-лопю "естонського" борсука. Под1бш описи дають А. Браунер та H.H. Под'я-польський 115,78]. Водночас, у багатьох часописах того часу з'являються статп й повщомлення про особливое™ бюлогп борсука в УкраТш. До прикладу, в УкраУн-ському мисливському вюнику - "Необычайное явление у жизни барсуков" [69); "Замп°ки про деяких 3ßipiB Волиш" [118]; "О филинах и барсуках" [88|; "Борсук в Домашвському райош" [14[, "Деям 3Bipi швдня ПравобережноУ УкраУни, що збе-р1гаються в Херсонському природничо-юторичному музеУ" [66]. Сюди ж вщно-сяться й BiflOMOCTi, що наводились у таких виданнях, як "Карпатський мисливець" (1920-1938), "Мисливський листок" (1920-1938), "Мисливство" (1924), KOTpi ви-ходили угорською та польською мовами, а також - замггки П.Б. Юргенсона [120122]. У шелявоенний перюд бшышеть публжацш у межах колишнього союзу збе-piraioTb описовий характер |7, 10, 49, 62, 64, 71, 73, 79, 111]. 3-пом1ж цих публжа-цш привертае увагу праця C.I. Огньова "Жизнь леса" [71 [, в якш наводиться приклад сшвжиття борсуюв та лисиць в одному й тому ж "городииц". Цжавими е ко-ротк1 нотатки з бюлогп борсука у роботах М.М. Руковського [83,84].
До найбшьш вщомих фундаментальних праць, присвячених борсуку, належить передуем монографш Е.Г. Нша (Neal) "The badger" [182|, яка була допов-нена i в 1975 р. перевидана шмецькою мовою - "Der Dachs" [184]. Автор, спираю-
1. Л1сове та садово-пяркове господарство 3 1
чись на власш 6araTopi4Hi досшдження, детально описуе оюлопю борсука, роз-глядае систематичну приналежжсть виду, Гюго морфолопчж й анатомжш характеристики, описуе деям особливосп поведжки та живлення борсуюв на територм Англп. Наступною, не менш важливою фундаментальною працею першоУ половин! XX ст., е книга Г. НотЫ "Biologiska Undersöknigar över Grävlingen (Meies meles)" [188]. У сво'ж монографи Г. HoTini поряд з загальним описом бюлопУ борсука, висв1тлюе особливосп й термжи його парування, наводить результати грун-товних дослщжень живлення на теренах Швецн. Орипнальж даш цього дослщ-ника характеризуються високою достовфжстю, осккльки базуються на значит Ki-лькосп (1361 анал13 вмюту шлунку та 955 зразмв екскремент1в борсука) 3i6panoro й ретельно опрацьованого матер1алу.
В УкраУш оджею з перших, значних за обсягом po6iT, присвячених борсу-ку, е монограф1я О.П. Корнеева "Борсук" [54]. У цШ книз1 дана таксоном1чна характеристика виду, зроблена спроба за анатомо-морфолопчними ознаками видь лити поряд з номжативним (Meies meles meles) кримський ждвид борсука (Meies meles taurica). Описано поширення борсука у Bcix природних зонах УкраУни, мюця його перебування, cnociö життя й особливосп бюлогн, основш причини зм1ни чи-сельносп та заходи охорони. Автор подае оригжальну схему розкопаного ним поселения борсука. На анал1з1 600 зразюв екскремент1в борсука та вмюту 4 шлунк1в описано живлення тварини. Поряд з тим О.П. Корнеев розглядае питания розмно-ження виду, його м1жвидов1 стосунки, значения й шляхи використання в умовах УкраУни. Окремий роздш присвячено захворюванням та ектопаразитам борсука.
Важпивою в1хою у вивченж украУнськоУ популяцп борсука стала велика узагальнююча праця B.I. Абеленцева "Фауна УкраУни. Ссавж. КуницевГ' [1]. До-слщник посл1довно й ретельно в1дстежив систематику й таксономпо виду, описав його бюлопю та еколопю, на орипнальному шюстративному MaTepiani показав морфолопчж й анатом1чш особливосп тварини, зокрема скелету, нервовоУ систе-ми та внутршжх opraniß, дав бюметричж характеристики борсука й частин його тша. В.1. Абеленцев охарактеризував також деяк1 особливосп лобового та р1чного циюив життя борсука, його зимовоУ сплячки, розмноження та живлення. Склав зведену таблицю компоненте живлення. При опис1 екологп борсука, ждступився до вивчення бютожчних закономфностей розташування Hip у po3pi3i ршшх природних зон. Книга мютить жкав1 даж шодо чисельносп виду на теренах УкраУни.
До аналопчних poöiT належить й дисертажя H.A. ПолушиноУ "Экология, распространение и народнохозяйственное значение семейства куньих западных областей УССР" |79|. Автор, описуючи стацп борсука в умовах Прикарпаття за-значае, що в Карпатах вт зустр1чаеться до висоти 1800 метр1в н.р.м., тобто вище верхньоУ меж1 люу. H.A. Полушина вивчала репональж особливосп живлення борсука, провела орипнальж гельмжтолопчж дослщження, як1 засвщчили вщно-сно слабе заражения цього хижака ендопаразитами у дослщжуваному perioHi. Фрагментарж вщомосп про поширення, бюлопю, етолопю та бютожчне роз-М1щення борсука на заход! УкраУни зустр1чаються також у монограф1ях К.А. Татаринова [101, 103]. За даними цього автора, в 60-х pp. у багатьох мюцях репону борсук був знищений, а в 1971 р. загальна чисельжсть його в Карпатах станоиила 3 тис. особин.
32 36i|»niiK' науково-техшчннх приць
У працях ПЛ. Данилова, 1.Л.Туманова та Д.В. Терновського [28, 29, 106, 1071, подасться опис стац1й борсука за природннми зонам (люостеп, стсп, тайга, ripcbKi обласп та л1сотундра), наводяться результати морфометричних npoMipiß дорослих та новонароджених особин даного виду, розглядаються м1жвидов1 вщ-носини у родиш куницевих.
Дослщженню бюлогп борсука багато poKÍB присвятив польський учений П. CyM¡ncK¡ (P.Sumiñski). До найбшыи вщомих його праць належать: "Borsuk -szkic monograficzny" [219|, "Borsuk" [220|, "Ssaki drapiezne w Polsce, ¡ch znaezenie ¡ praysziosó" [221]. Монограф1я П. Сумшського "Borsuk" [220], за обсягом ¡нформа-uiï с другою шеля монографп Е. Н1ла [182]. П. Сумшсью детально проаналгзував систематичне положения борсука його поширення й чисельнють на теренах Полыш та у межах всього природного ареалу, охарактеризував його морфолопчш та анатом1чн1 особливостк масу й розм1ри т1ла, волосяш покриви, запахов! залози, будову скелету та внутршшх оргашв. Bíh своерщно описав бюлопчш та еколоп-4hí особливост1 тварини: середовище ¡снування, нори, троф1чш зв'язки, розмно-ження, популяцшну структуру, взаемовщносипи з ¡ншими ссавцями й хвороби притаманш борсуку. Окрем1 роздали присвятив полюванню й розведенню борсука у невол1; показав борсука у географ1чних назвах, приказках та лп^ературк
Усл1д за монограф1ею П. Сумшського варта уваги публжашя М. Кларка (Clark) [141], оскшьки вона е результатом багатор1чних польових досл1джень. Написана книга популярною й доступною для широкого кола читач1в мовою, добре ¡люстрована орипнальними малюнками. У нш наведено морфолопчш й анатомн 4H¡ характеристики 3B¡pa, описано живлення, територ1альне розмпнення житла, просторов! особливосп pÍ3HHx TiiniB Hip, розмноження, сошальш групп тощо. До-слщник значну увагу придшив затримш ¡мплантацпу npoueci розмноження, а та-кож проблемам статусу, охорони та збереження виду. Найнов1шок> публжашею аналопчного плану е книга чеських фах1вшв Т. Матийитка, В. Б1чика та Л. Же-нака (Matyáátik Т., Bicík V., Rehák L.) [174|.
Цшу низку праць присвятив бюлогм борсука жмецький дослиник М. Штуббе (Stubbe) [215-218). Пщсумковою серед них е монограф1я "Schutz und Hege des Dachses (Meies nieles L. 1758)", у якш наведено щентифкацшш ознаки виду (особливосп сл1Д1в тварини та ïx розмфи, наявшеть й розвиток сантального гребеня, 3y6¡B, маса тварини, значения р1зних npoMipiß та хромосомний na6ip); описано способи визначення в1ку тварини за морфолопчними й анатомгшими особливостями; подано результати anajiiiy структури популяцп, динам1ки чисель-hoctí та щшьносгп населения борсука на теренах схщно'У №меччиш. Праш M. Штуббе вшшяються з-полпж ¡нших орипнальними матер1алами щодо повед1-нки борсука та його паразттв.
Своерщшстю шдход1в до вивчення проблем бюлогп борсука вщзначаеться робота Р. Старка (Stark) [211[, який розглядае фшогешю, систематику й таксоно-míkd хижих на приклад1 родини куницевих (Mustelidae). Висв1тлюючи питания еволюцп роду Meies bíh пор1внюе будову скелету та черепа Arctomeles pliocaenicus Stach, i Meies meles L., наводить, встановлену ним, логарифм1чну за-лежшеть po3MÍp¡b ¡кла тварини, плоил поверхш тонкого кишечника вщ маси тита, з1ставляе будову та розмфи шлунково-кишкового тракту борсука з ¡ншими ссавцями. За матер1алами власних однор1чних спостережень Р. Старк описуе особли-boctí використання борсуком агроценоз1в твденно-схщного Сассексу. Подас ори-
1. Лковс та еялово-паркове госполарство 33
пнальш картосхеми розмнцення основних й додаткових nip та вбиралень борсука, а також таблицю тривалост! його перебування у культурних i диких ландшафтах за мюяцями. Бюлогп борсука стосуються також лублжацн Р. Гайтлшгера (Haitiinger) (1561, Р. Люпса i К. Кюхн-Клейна (Lüps Р., Kuhn-Klein С.) |172], Л. Гринкевича (Hryncewicz) 1161], та ¡нших [123-140, 156-159, 173].
До найбшьш вшомих публ!кацш, у яких висв1тлюеться систематичне положения борсука, належать роботи Г. М1ллера "Catalogue of the mammals of Western Europe" (Miller) |177] та Г. Сшпсона (Simpson) [207j. Анал1з географ1чно1 мшливосп борсука у межах колишнього СРСР зробив C.I. Огньов у кшЫ "Звери Восточной Европы и Северной Азии" [72]. Вш, на ocHoei анал!зу репональних до-сл!джень Н.Ф. Кащенка [46], та К.А. Сатунша [92|, видьлив 11 тдвид1в борсука. Спроби peBi3iV расовоУ мшливосп виду простежуються у роботах В.Г. Гептнера [67], В.В. Петрова ]76], Дж. Елермана i Т. MopicoH-Скотта (Ellerman, MorrisonScott) [150|, С.У. Строганова [98], О.П. Корнеева |54[, Т. Матийигпка, В. БЬика, Л. Женака (Matyäätik Т., Bicik V., Rehdk L.) |174|, П.Б. Хоецького [113] та ¡нших.
3-пом1ж публ!кацш палеозоолопчного спрямування видтяються прац! К.A. Сатушна "Барсук и куницы конца бронзового века на Кавказе" [92] та И. Стаха (Stach) [210]. В останнш описуеться рщ Arctomeles з плюцену Полыщ. Т. Крижевська (Cryzewska) у poöoTi "А natural cust of the Endocranium of Arctomeles pliocaenicus Stach from W^ze near Dzidoszyn" |144|, за ппсовим в1дбит-ком з викопного черепа борсука подае детальний опис анатом1чноТ будови ендо-кран!уму (Arctomeles pliocaenicus Stach). Викопного борсука Приморського краю описано Е.В. Алексеевою ]6]. У бшьшосп папеозоолопчних публкацш викопш форми роду Meies згадуються лише побшно. Прикладом можуть служити роботи 1.Г. Шдошпчка [77], К.Л. Паавера [74|, К.А. Татаринова |102|, Н.К. Верещапна i I.M. Громова [18], A.I. Давща ]27| та Л.Г. Мацькевого [65|. Анал!з лкератури cei-дчить, що шформацп щодо викопних форм борсука роду Meies дуже мало. Це стосуеться не лише територп УкраТни, а й всього ареалу виду, що fiMOBipHO пов'я-зано ¡з браком палеонтолопчного матер!алу.
Роб!т, присвячених поширенню борсука, вщносно багато. Так, поширення виду на швшчшй та швжчно-сх!дшй меж1 ареалу описуеться у роботах Б.М. Житкова [37], Флерова [110], Н.П.Наумова |68|, В.Я. Паровщикова [75]. Описи шв-денних меж ареалу борсука зробили Н.А.Гладков i Г.В. Школьський [19], B.C. Бажанов [7], Ю.Ф. Сапоженков [91), А. Заюров |38-49| та ¡н. [40, 55, 112, 116, 119]. Вщносно менше публтацж присвячено питаниям динамки чисельносп й щ1льност1 населения виду. Розглядаючи змжу чисельност1 борсука, бшыжсть BiT-чизняних та заруб!жних вчених використовуе матер1али мисливськоУ статистики [36,174]. До прикладу, O.A. Ауне та С. Мирбергет (Aune, Myrberget) [130] на ос-HOBi облтв, як! проводилися мисливськими оргажзажями, подають динамку чисельносп виду в НорвепУ протягом 1949-1967 pp. Аналопчними е публЫацп анг-л1йських та ¡рландських дослщниюв Л.М.Роджерса та ¡н. (Rogers et. al) [197|, O'Koppi-KpoBa та in. (OCorry Crowe et. al) [189|. Чинники, що визначають щть-HicTb населения особин та розмфи окремих груп у популяци вивчали X. Круук та Т. napiui (Kruuk, Parish) ]170], П. Р1зон, С. Tappic та П. Кресвелл (Reason, Harris, Cresswell) [196] та багато ¡нших |5, 10, 12, 17, 21, 30-34, 57-60]. У цьому план! при-вертае увагу робота А. Сейлера та in. (Seiler et al) [204J, в якж розкриваеться залеж-nicTb чисельносп та активное^ борсука вщ структури бютотв.
j4 3öi|)iniK' iia):K4uO'iexiii'iiiu\ ираць
Натеренах колишнього СРСР дослщженнями динамши змши чиссльност1 борсука займапися В.П. Теплов |105|, Г.А. 1ваиова |43], А.Д.Полякова та С.Г. Приклонський 1801, Ю.П. Шапарьов [1161, В.Г. Юдш [119|, Г.1. Ходков [112] та ¡н. В УкраУш дане питания розглядалося у роботах О.П. Корнеева [49-54|,
B.1. Абелснцева [1-31, Н.Я. Бойка |9|, 1.1. Турянина 11091, К.А. Татаринова 1100],
H.С. Ружшенко i А.Л. Продченко [81,821, I.В. Дикого i 1.В.Делегана [30-34),
C.М. Жили [36| та in. Проблему загибел1 борсук1в на автомапстралях ЗахщноУ Свропи розглядають Д. Джеферю (Jefferies) [163| i Д. Девю, Т. Ропер та Д. Шефердсон (Davies, Roper, Sepherdson) [145,146|.
До публжащй, що етоеуються еколопчних оеобливостей борсука належать npaui А.М.Колосова [47-48], Г.Н.Л1хачова [62|, С.А. Мальджукайте [63|, И.О. Корчмара |55], П.К. Горшкова (21-26], П.Л. Бородша 111,12], А.Н Бунев1ча [17] та А. Заюрова [38-40]. Р1чний цикл борсука та питания бюджету його часу вивчали П. Гард1 (Hardy) ] 157], Я. Марчлевсю (Marchlewski) [175], М. Штуббе (Stubbe) [215-218|. Питания зимовоТ сплячки борсука торкалися у своУх публжаш-ях А.В. Зосс [42], Р. Паджет (Paget) |190-192|, Г1. Фовлер i П. Расей (Fowler, Racey) |152] та Н.С. Ружшенко i А.Л. Продченко [81,82]. Добову актившсть борсука у невол1 дослщжував I.B. Дикий |32]. Аспекти популяшйноУ динамжи, розсе-лення та внутр1шньовидов1 особливост! борсука вивчали Г. Ахнлюнд (Ahnlund) 1123J, К. Чюемен та in. (Cheeseman et al.) |137-138], Дж. Вертж (Wiertz) [228], С. XpicTiaH (Christian) 1139], P. Старк (Stark) [211| та ¡Hiui [125, 126, 158, 164, 165].
ЕтолопУ борсука присвячеш роботи С.А. Коритша [56, 57), який подае де-тальний опис харчовоУ й статевоУ поведшки тварини та п' реакцп на мисливсьм пастки, тварин ¡нших вид1в та людину. В. Крессвелл i С. Pappic (Cresswell, Harris) [143| висвп-люють харчову поведшку урбашзованих популяцш борсука. Деталь-ний опис полювання борсумв за дощовими червами та оеобливостей м1чеиня меж територп наводить у своУй npaui Г. Круук (Kruuk) [ 166-171 ]. Дослщженням харчовоУ поведшки борсука займапися Дж. Шефердсон та ¡н. (Shepherdson et al) [205]. Одшею з перших публшацш про поведшку борсука у невол1 е робота Н.А. Скоро-думова [93]. У працях B.I. ОсмоловськоУ ]73), та В.Н. Болобонова [10] розкрито деям аспекти утримання та оеобливостей поведшки борсука у неволк Статеву поведшку борсука вивчали також Р. Паджет i М1длетон (Paget, Middleton) [191], П. Драбле (Drabble) |147, 148), Дж. Девю i ¡н. (Davies et al) [145-146]. Оригшальш описи оеобливостей поведшки борсука у л1гв1 зустр1чаються у працях Г. Гьоран-сона (Goransson) (153), Г. Волфеля та Е. Шнейдера (Wulfel, Schneider) [230]. Ок-peMi аспекти сошальноУ поведшки висв!тлюють у своУх публжашях П. Драббле (Drabble) 1147, 148], Г. Круук (Kruuk) [166-1711, Р. Паджет (Paget) [190-192], Л. Ч ¡семен та П. Маплшсон (Cheesemann, Mallinson) [ 138], й М. Кларк (Clark) [141]. Сезон ну й просторову характеристику використання вбиралень борсука подають у своУх роботах Л.Гостшг (Gosting) [154], Г. Круук та ¡н. (Kruuk et al) [166-1711.
Найб1пьш детальш дослщження живлення европейського борсука проведен) у ШвешУ Г. HoTini |188| та Данп Й. Андерсеном (Andersen) |124]. LJi досль дження базуються на анашзах BMicry шлунюв мертвих борсуюв та копролопчних розборах. Про деяю розб1жност1 у досшдженнях Г. HoTiHi та Й. Андерсена, йдеть-ся у роботах К. Борга (Borg) [131| та П. Скогга (Skogg) |209]. На теренах колишнього СРСР копролопчш дослщженняя борсука проводили I.B. Жарков, В.П. Теплов [35;37|, I. Кочеткова ¡58], С.А. Шилова-Крассова [117]. UiKaei даш по жив-
I. Лковс тя садово-паркове юсполарство 35
ленню борсука в Казахстан! наводить A.A. Слудський |94], в Узбекистан! - Е.Г. Самусенко [90], А.П. Лесняк [60,61 ], А.О. Зак!ров [38-40], на АлтаУ В.Д. Тернов-ський ¡106-107], в околицях Тули - Г.Н. Лихачев ¡62], на тернторп Жигул!в - П.Б. Юргенсон [120-122], в 'Гатарп - П.К. Горшков та Н.М. Сгорова ]22-26],у середн!й c%iy3i Pocîï — M.Л. Калецкая [45], Г.А. 1ванова |43-44]. Такого ж плану роботи П.В. Кочкарева, Р.Т. КаневскоУ, 1.Д. Бруд!на [59, 16|. В умовах УкраУни, й зокрема зах!-дних областей, живлення борсука вивчено слабо. Свщченням цього с в!дносно мала к!льк!сть публ!кац!й. У цьому план! до найбшьш раншх належать роботи С.Г. Алгульяна [5], та M.I. СаввиноУ [87], як! вивчали живлення борсука у межах Кримського заповедника. Грунтовшше до питания трофеи виду в У краж i шдшш-ли О.П. Корнеев i Ц.Ю Кричевська [52]. Вони показали залежжсть сезонност! ко-pMiß борсука вщ Ух достатку. Даш зазначених досл!дник!в базуються на результатах анал!зу 600 зразк!в екскремент!в та вм!сту 4 шлунк!в 3Bipa. Дещо ni3Hime, Н.1. Абеленцев опубл!кував hobî дат щодо живлення борсука в умовах УкраУни [2|. Bïh склав список, який включае понад 100 вид1в тварин та 60 вид!в рослин, KOTpi входять у рацюн укра'жськоУ популяцн борсука. На теренах Середнього Приднж-ров'я живлення борсука досл!джував Н.Я. Бойко [9], а на заход! УкраУни — H.A. Полушина |79] й частково К.А. Татаринов ( 101 ]. У сусщнж з УкраУною Молдов! питания трофеи борсука торкався НД. Корчмар [55|. На територн Польщ! так! досл!дження проводила В. Жебж-Ковальська (Rzebik-Kowalska) [202|, в iTaniï- Г. Круук, Л. Коч (Kruuk, Koch) [ 169], та Г. П!гозз1 (Pigozzi) [193|. Ц!кавою е публ!-кац!я Б. UiaMnaniHi та С. Ловар! (Ciampalini, Lovari) [140], ям досл!джували хар-40BÎ об'екти та перекритгя трофжних шш борсука й лисиц!. Окр!м Г. Нотнп та П. Скогга, дослщженнями живлення европейського борсука в Швейцарп займалися Т. Ропер i П. Люпс (Roper T.J., Lüps Р) |200|. В Англ!У над ц!сю проблемою пра-цювали Гевсон та Г. Колб (Hewson, Kolb) [159], С. Бровн (Brown) [132], К. Auj6i та К. Еллют (Ashby, Elliot) [129], С.А. та Р.Дж. Скшери (Skinner, Skinner) [208|, Д. Шефердсон та ж. (Shepherdson et al) [205], M. Кларк (Clark) [141], a y жвжчно-cxiflHm 1рланд!У Дж. Файрлей (Fairley) [151 [. Цжаво, що в одн!й з останжх po6iTT. Ропера i Е. МщкевЫуса (Roper, Mickevicius) [201 j подано огляд тих публжацж стосовно живлення борсука, що вийшли у колишньому СРСР. Живленню борсука присвячеж також роботи П. Шмща та П. Люпса (Schmid, Lüps) [203], Г. Стокера та П. Люпса (Stocker G., Lüps) ]219], Г- Круука i Т. Парша (Kruuk, Parish) [1701711, Т. Ропера (Roper) [ 198-2011, С. Вкльсона (Wilson) [229|, Дж. Вебера та С. Ау-6pi (Weber, Aubry) [227]. Якщо судити за кшькютю публ1кац!й, то можна припус-тити, що особливосп розмноження борсука вивчено краще, шж б!льшост! ¡нших тварин, яким притаманний латентний пер1од ваптност!. У ФранщУ над щсю проблемою працювали Р. Кан!венк (Canivenc) [ 134,135], у Швеци - М. Граф та А. Ва-нделер (Graf, Wandeler) 1155], у п!вденно-зах1дн!й Англп сезонну репродукц!ю европейського борсука дослщжував Р. Паджет та ¡нш! (Paget et al) [190-192]. Вплив ендокринноУ системи на статеву повед!нку борсука вивчали 1.Л. Туманов ( 108], Р. Кашвенк i M. Боннш (Canivenc, Bonnin) [ 1351, Р.Вудроффе (Woodroffe et al) |232] та in. Орипналышми e ф!зюлог!чш досл!дження ¡мплантац!"! борсука Р. Вудроффа та Д. Макдональда (Woodroffe, Macdonald; Woodroffe) [231,233]. Сгйд зазначити що серед в1домих нам публжацш найменше po6iT присвячено анатомп борсука, його паразитам та хворобам. До таких po6iT належать npaui 1.1. Соколова та A.C.
36 3üipniiK пауково-техлмчнпх мраць
Соколова [95|, Г.Ф. Баришшкова та Ю.Р. Потапово'Г |8|, С. Накакую (Nakakuki) |181| га Е. Шуми (Szuma) |222|. Паразитофауну борсука вивчали В.Г. Аверш |4], Д.П. Рухлядев [85, 86|.
На територп заходу Укра'Гни спешальних паразитолопчних дослщжень борсука не проводилося. Проте, H.A. Полушина [79|, у сво'ш робот1 подас видовий список паразитофауни трьох особин борсуюв, що шдтверджують даш К.А. Тата-ринова [101,1021. Досить детальний опис паразитофауни борсука в Укра'Гш зроби-ли О.П. Корнеев та В.П. Коваль |51]. Свш список екто- i ендопаразитт борсука в Укра'пп опублжував H.I. Абеленцев [3|. Захворюванням борсука на сказ та бруце-льоз присвячено роботи захщносвропейських доошдниюв (Wandeler et al; Moegle, Knorpp; Corbel; Müller) [142, 178, 180, 226|, на коров'ячий туберкульоз (Muirhead et al; Cheseman et al; Cheseman, Mallinson; Hughes et al; Newell et al; Martin et al) [136, 138, 162, 176, 179, 1851-
Незважаючи на те, що борсук мнсливський вид, публжацш присвячених правилам полювання на нього, мало. Люогосподарське значения, стаи й деяю аспекти рац1онального використання популяцп борсука показали у cboïx роботах Ю.Н. Чичикин (1131 та Н.Д. Сисоев [99,100|. Г. Селманн (Sielmann) [206] свою публжащю присвятив KopucTi, яку приносить борсук у л1сових бюценозах. Охо-poni борсука присвячеш роботи C.I. Обтемпераменского i Е.П. Огневнево!' [70[, Л. Помарнацк! (Pomarnacki) [194|, AnoniMyc (Anonymus) [128|, А. Штоллман (Stollman) [214| та П.К. Горшкова |20-26| i Н.С. Ружтленко [81, 82).
Як свщчать вище викладеш матср1али у св1товш зоолопчнш л1тератур1 бо-рсуку присвячена значна кшькють наукових праць, тод1 як в УкраТш ïx вщносно мало. Вщчутним е брак грунтовних досл1джень з багатьох питань бюлогп цього виду. До прикладу, даш щодо поширення борсука в Украпп, наведеш у публжащ-ях 20-50-pi4Hoï давносп застарши, едина методика облжу борсука jiicoBoro вщсу-тня, причини змши чисельносп з'ясоваш недостатньо, статус виду встановлено некоректно, шляхи управлшня популяшею не розроблеш.
На загал, започаткована нами б1блюграф1я з проблем бюлогп борсука включае як рашше BiflOMi, так i маловщом1 в УкраУш публжацп. Близько трьох де-сяткш праць заруб1жних дослщниюв та адреси у мереж-i Internet вперше введено до o6iry у в1тчизняному науковому середовищк Короткий анагиз публжацш дозволить чтише окреслити основш напрямки подальшого досл1дження бюлогп борсука в умовах Укра'Гни.
Л1тсратура
1. Абеленцев В.И. Размещение, запасы и промысел куньих на Украине// 1 Всесоюзное совещание по млекопитающим. Тезисы докладов. Т.З. - М., 1961. - С. 5-8.
2. Абеленцев B.I. До екологп та господарського значения борсука на Украшу/ Еколопя та 'сгорш хребетних фауни Украши. - К., 1966. - С. 73-89.
3. Абеленцев B.I. Фа>™Украши.Ссавш.Кушшев1,Т.1. Вип.З. К., 1968.-312 с.
4. Лвернн В.Г. О круглых червях паразитир) тощих на охотничьих зверях и собаках// Украшський мисливець та рибалка. №1. 1929. -С.21.
5. Ллгульян С.Г. riirraime и сезонные особенности образа жизни крымского барсука (М. meles tauricus)// Зоол. журнал. Т. 19. В.З. 1940. -С. 499-509.
6. Алексеева 'J.Ii. Материалы к изучению ископаемого барсука Приморья// Вопросы изменчивости и зоогеографии млекопитающих. - Владивосток, 1984. -С. 103-125.
7. Бажапов B.C. Новые данные о териофауне Восточного Устюрта. Изв. АН Каз ССР сер зоол - 1951.-В. 10.-С.43 -44.
1. Л|совс та садопо-парковс i оснодарство 37
8. Барышников Г.Ф., Потапова O.P. Изменчивость зубной системы барсуков Патеаркти-ки// Пятый съезд Всесоюзного террио.тогического общества Т. 1. — М., 1990. — С. 42-43
9. Бойко ПЛ. Экология хищных зверей Среднего Приднепровья, их хозяйственное значение и практическое использование// Автореферат дисс... канд. биол. наук— Львов, 1971.-21 с.
10. Балобонов В.М. К экологии барсука обыкновенного// Труды Харьковского зоопарка Вьгп. 2. - Харьков, 1958. - С. 33-37.
11. Бородин ПЛ. Биоценотическая оценка деятельности барсука у сосново-широколист-венном лесу Мордовского заповедника//Фауна и экология животных. 4.3.-М., 1976.-С. 145-156.
12. Бородин ИЛ. Влияние почвенно-грунтовых условий на оценку' возраста поселений барсука// Экологические основы охраны и рац-го использования хищных млек-х. М., 1979. - С. 301302.
13. Бородин ПЛ. Влияние ценозообразуюшей деятельности барсука на почвообразование иод пологом леса// Эколог о-фаунистические исследования у нечерноземной зоне РОЮ1. - Саранск, 1983.-С. 5-15.
14. Борсук в Домашвському p-ni// Рачянський мисливець та рибатка. №48. 1928. - С. 14-15.
15. Браунер Л. Млекоиитаюшы I lonopocciii. Барсукъ// Отд. отт. Изъ журн.: Школьн. экс-курсш и школьный музей. Кн. 8. 1914. - С.2.
16. Брудин И.Д. Барсуки уничтожают арбузы// Природа №11. 1959.-С. 118.
17. Буневич Л.II. Численность и некоторые особенности экологии барсука в Беловежской пуще//Заповедники Белоруссии. Вып.8. 1984.-С. 108-113.
18. Верещагин Н.К., Г ромов U.M. Сбор остатков высших позвоночных четвертичного периода.-М.-Л.: изд. АН СССР, 1953. -С. 1-37.
19. Гладков H.A., Никольский Г.В. Материалы к познанию фауны млекопитающих среднего и нижнего течения реки Амударьи// Сб. тр. Гос. зоол. музея при М1"У. - 1935. -2.-С. 56-58.
20. Горшков II.К. К вопросу о значении барсука у лесных биоценозах Волжско-камского края// Животный мир. - М.: Наука, 1964. - С. 46-52.
21. Горшков II.К. Температурный режим нор барсука// Материалы научного совещания зоологов пед-х ин-в, —Владимир, 1973.-С. 197-198.
22. Горшков П.К. Питание барсука в Татарии// Сб. научн- техн. информации Всес. н-и ин-та охотничьего хоз-ва и звероводства. Вып. 44/45. — 1974. - С. 43-47.
23. Горшков II.К. Экология барсука в Татарской республике// Автореферат кандидатской дисертащш. - Саратов, 1974.-24 с.
24. Горшков П.К. Рациональное использование и охрана барсука в Татарии// Экологические основы охраны и рационального использования хищных млекопитающих. - М., 1979. - С. 313314.
25. Горшков II.К., Егорова U.M. Взаимоотношение барсука с грызунами у различных ландша<|ггах// Экология, охрана и воспроизводство животных Среднего Поволжья. - Казань, 1988. -С. 121-125.
26. Горшков II.K. Барсук у биоценозах Республики Татарстан. - Казань, 1997. - 176 с.
27. Давид А.И. Териофауна плейстоцйена Молдавии. - Кишинев, 1980. - С. 3-185.
28. Данилов II.II., Туманов ПЛ. Барсук северо-западных областей// Охота и охотничье хозяйство. №3. 1970.-С. 16-17.
29. Данилов П.И., Туманов ИЛ. Куньи Северо-Запада СССР. - Л.: Наука (Ленингр. отд.), 1976.-С. 169-193.
30. Делеган I., Дикий I. Цей вшомий невшомнй борсук// Л1совий i мисливський журнал. 1999. №2-3.-С. 43-44.
31. Делеган I. Охайнин звф//3елеш Карпати. 2001. № 1-2.-С. 73-75.
32. Дикий I.B. Вил ив факторш середовища на поведшку борсука (Meies meles L.) в умовах нено.'п//11аук. зап. держ. ириродознавчого музею- 1998. Т. 14. - С. 21-25.
33. Дикий И.В., Делеган П.В. Изучение особешюстей распространения и динамики численности барсука (Meies meles L.) у заповедниках Запада Украины// Материалы научно-практической конференции "Беловежская пуща на рубеже третьего тысячелетия". — Белпуща. -1999.-С. 278-280.
34. Дикий I.B. Антропогеннин вплив та на поселения борсука (Meies meles L.) та ïx розта-шування залежно вш структури передпрних та ртшшних ламдшафпв Львпшцши// BiciniK зоологи. №14.-2000.-С. 120-123.
35. Жарков И.В., Теплов B.II. Материалы по питанию барсука в Татарской республике// Работы Волжско-камского охотничьего промысла биостанции ВНЦП.-Казань, 1932.-С. 110-124.
36. Жила С.М. Сучасний стан популяцн та деяю особлнвосп борсука в Украни// I Iojucb-кому природному заповеднику- 30 рокш: 36. наук. пр. - Житомир. В. 1. - 1999. - С. 100-106.
38 JCiptiiiK iiayKOBO-TCMii'iiiux ираць
37. Житков Ь.М. По Каминской тундре// Зан. Ими. русск. гео!раф. об-ва. - 1904. - 11. - С.
21-23.
38. Закиров Л. Питание барсука в условиях Псксмского и Чаткальского хребтов// Узб. бн-оп. журн. №5. 1976. - С. 49-50.
39. Закнров Л. О нахождении барсука в Юго-Восточном Кызылкумс// Экология некоторых видов млекопитающих н тип равнин и гор Узбекистана. - Ташкент, 1981. - С. 106.
40. Закнроп Л. К морфологии и экологии барсука в юго-восточном Кызылкуме// Экология, охрана и акклиматизация млекопитающих в Узбекистане. - Ташкент, 1991. - С. 70-73.
41. Зелинский Fi. Язовсц (барсук)// Лов и рыболов. №5. 1956 С. 6-7.
42. Чосс A.B. Зимняя снячка барсука (Meies nieles L.) у заповеднике "Слитере"// Охрана, экология и этология животных. - Рига, 1986. - С. 53-56.
43. Иванова Г.А. Практическое значение лисицы, барсука и енотовидной собаки у связи с особенностями их питания// Вторая зоологическая конференция БССР. - Минск: Изд-во АНБССР, 1962.-С. 47-50
44. Иванова Г.М. Опыт учета в Воронежском заповеднике лисицы, барсука и енотовидной собаки но норам// Ресурсы фауны помысловнх зверей в СССР и их >чст. М.: АН СССР. 1963. С. 164-167.
45. Калецкая МЛ. Роль режима Рыбинского водохранилища у жизни млекопитающих Дарвинского заповедника// Тр Дарвинского гос. заповедника. - 1957. - 4. - С. 34-36.
46. Кащенко П.Ф. О пещаномъ барсукъ (Meies arenarius Satunin) и о сибирских!, расахъ барсука// Ежегодник Зоологического Музея ими. Акадамии Паукъ Т.6. -С.-П., 1901. - С. 609-614.
47. Колосов A.M. Почвснно-Груитовыс условия и значение их для нор млекопитающих (лиса, барсук)// Природа и социалистическое хозяйство. №7. - М., 1934. - С. 22-24.
48. Колосов A.M., Лавров H.H., Наумов С.П. Биология иромысловоолхогничьих зверей СССР: Учеб. пособие для студентов вузов специальности "зоотехния". - М.: Высш. школа, 1979. -416 с.
49. Корнеев A.1I. История промысла диких зверей на Украине. К.: Изд-во Киевского гос. ун-та им. T.I . Шевченка, 1953. - 38 с.
50. Корнссв O.II. Викопна фауна алюшальних nicKie середиього Дшпра (ссавш)// Пращ Зоолопчного музею. - К.: Вид-во Khïb. держ. ун-ту ¡м Т.Г. Шевченка.-№3. - 1953.-С. 5-48.
51. Корнссв А.П., Коваль В.П. К изучению гельминтофауны пушных зверей УССР// Работы по гельминтологии. М.. 1958.-С. 161-166.
52. Корнсгв О.П., Кричсвська Ц.Ю. Особливосп живлення борсука на Украш1// Bíchuk Кшвського ун-ту. Сер. бюл. №6. 1964. -С. 121-124.
53. Корнссв А.П., Кричевская Ц.Ю. Барсук на Укршв1с// Охота и охотничье хозяйство. №4. 1965.-С. 13-14.
54. Корнссв О.П. Борсук. Еколопя та використання у мис;швському господарств! - Кшв: Урожай, 1967.-80 с.
55. Корчмар Н.Д. Некотрые данные о распространении, биологии и хозяйственном значении барсука в Молдавии// Вопросы экологии и практическое значение птиц и млекопитающих Молдавии. - Кишинев, 1962. - С. 55-59.
56. Кормтнн С.А. Поведение и обоняние хищных зверей. М„ Изд-во Моск. ун-та, 1979. -
224 с.
57. Корыгнн С.А. Повадки диких зверей. - M.: Агропромнздат, 1986. - 319 с.
58. Кочетков И. Барсук и его добыча// газ. За совескую пушнину. №60. 1936. - С. 2-3.
59. Кочкарев II.В., Каневская Р.Т. Значение насекомых у питании барсука (Meies mcles L.) и куницы каменной (Martes foina Егх.у/ Изв. АН Тадж.ССР. Огд-нис биол. наук. - 1985. - №4. -С. 44-48.
60. Лесняк А.П. Питание барсука в Чу-Илийском междуречье// Вопросы экологии и физиологии вредных и полезных животных Узбекистана. - Ташкент, 1965. - С. 72-76.
61. Лесняк А.П. Ядовитые змеи ибарсуки// Природа. 1964. - № 4. - С. 9-11.
62. Лихачев Г.Н. Некоторые черты экологии барсука у широколиственном лесу Тульских засек (Приокско-Тсррасный заповедник)// Сб. материалов по изучению млекопитающих у гос. заповедниках. M . 1956. - С. 72-94
64. Мальджукайте С.А. Биология барсука и его распространение в Литве. - Вильнус: АНЛит.ССР, 1960. - В. 2 (22). - 87с.
65. Мантейфсль H.A. Рассказы натуралиста - М.. 1955. -176 с.
66. Маиксвий Л.Г. Доелщження у печерному комплекс! Принма - 1// Sludia Archaeoloeica. 1-1993.-S. 50-58.
I. Лíсове та садово-паркове господарст во 39
67. Ми гул ¡и О.О. Деяк! 3Bipi твдня ПравобережноГ Украшн, що 36epiraio гься в Херсонсь-кому природничо-кггоричному музс|// Радянськнн мисливець та рибалка. №29. -С. 13-14.
68. Млекопитающие Советского союза / Гептиер В.Г., Наумов Н.П., Юргенсом П.Б. и др -М.: "Высшая школа", 1967.-Т.2. - С. 819-850.
69. Наумов H.H. Млекопитающие Тунгусского округа// Тр. полярной комисии АНССР. -Л., 1934. - 17,- С. 47^8.
70. Необычайное явление в жизни барсуков// Украинский охотничьий вестник. №1-2. 1924.-С. 17-19.
71. Обтемперанскин С.И., Огневнева Е.П. Барсук нуждается у более дейсвенной охране// Охрана природы Центрально-черноземной полосы. №3. Воронеж, 1960. - С. 359-361.
72. Огнев С.П. Жизнь леса// Среда природы. Вып. 6. - М.: МОИП, 1948. - С. 70-71.
73. Огнев С.Н. Звери Восточной Европы и Северной Азии. Т.2. - М., 1931. - 320 с.
74. Осмоловская В.И. К биологии барсуков по материалам Московского зоопарка// Бюллетень МОИП. Отделение биол. Т.52(2), 1948. - С. 37-48.
75. Паавер КЛ. Формирование терриофауны и изменчивость млекопитающих Прибалтики у голоцене. - Таллин-Тарту, 1965. -494 с.
76. Паровщиков В.Я. Изменения ареалов и новые данные о границах распространешш некоторых млекопитающих Севера европейской части Союза// Сб. "География поселения наземн. позвон. и методы его изучения",- М., 1959. - С. 35-36.
77. Петров В.В. Материалы по внутривидовой изменчивости барсуков (род Meles)ll Учен, записки. Ленингр. пед. ин-т. -Т.7.Вып 3. - 1953. - С. 149-207.
78. Шдошпчко 1.Г. До винчения фауни антроптгових хребетних Тернотльсько!' обласп// Наук. зап. ириродознавчого музею Лынн. финалу АН УРСР. - 1956. - т. 5. - С. 45-52.
79. Подъяпольскин H.H. Барсук. - 1928. - 15 с.
80. Полушина H.A. Экология, распространение и народнохозяйственное значение семейства куньих западных областей Украинской ССР// Автореферат дисс. кандидата биологических наук. Львов: ЛГУ им. И. Франка, 1955. 14 с.
81. Полякова А.Д., Прнклонский С.Г. Размещение и численность барсука у средней полосе европейской части РФСР// Тр. Окского гос. заповедника. - 1975, вып. 11. — С. 312-320.
82. IV/KuieiiKo 1I.C. Антрогпчний вплив на поселения борсука у Кашвському запов1днику// Пщсумки 70-1 д1яльност1 Кашвського запов1дника та перспективи розвитку заповцшо! справи (Ма-TepiajtH конференцп). Kaum - 1993. - С. 67
83.1*уж1ленко Н.С., Нродчеико АЛ. Тернтор1альний рошодлл, еколопя та чисельшсть борсука у кашвському заповщнику// Заповщна справа в У крапп. Т.4. В.1., 1998. - С. 61-65.
84. Руковский 11.11. Барсук// Охота и охотничье хоз-во. - 1968. - С. 20-21.
85. Руковский 11.11. По следам лесных зверей. М.: Агропромиздат, 1988. — С. 107-113.
86. Рухлядев Д.Н. Легочные гельминтозы барсуков// Научн. метод, зап. главного управ, по заповедникам. -В.4. - 1940. - С. 53-55.
87. Рухлядев Д.П. Паразиты и паразитозы диких копытных и хищных животных горнолесного Крыма// Сб. "Паразто-фауна и заболев, диких животных". - М., 1948. -С. 47-51.
88. Саввина М.И. Барсук в Крымском гос. заповеднике, его биология и распространение// Труды Крымского гос. заповедника. В.2. 1940. - С. 228-250.
89. Савчук Е. О филинах и барсуках// Украшський мисливець та рибалка. №2. 1928. - С.
9-12.
90. Савчук М.П. Зооологтя безхребетних. - К.: Радянська школа, 1954.-431 С.
91. Самусенко Э.Г. Материалы по питанию барсука и шакала у дельте Аму-Дарьи// Сб. науч.- техн. информации Всесоюз. научю-исслед. ин-та животного сырья и пушнины. - 1963. -Вып.5. - С. 9-14.
92. Сапожснков Ю.Ф. О состоянии и перспективах охотничьего промысла в Туркмении// Тр. 'Гуркм. н.-и. ин-та животновод, и ветерин. - Ашхабад, 1960.-2,- С. 24-28.
93. Сатунин К.А. Барсук и куницы конца бронзового века на Кавказе// Orr. из: Изв. Кавказского музея. - 1907. - Т.З. Вып. 1. - С. 36.
94. Скородумов НА. Фокстерьер и охота с ним. - М., 1930. - 32 с.
95. Слудский A.A. Отряд хищные// A.B. Афанасьев, B.C. Бажанов, М.Н. Корелов, A.A. Слудский, Е.И. Страутман. Звери Казахстана. - Алма-Ата, 1953. -С. 42-48.
96. Соколов 11.11., Соколов A.C.'. Некоторые особенности строения органов движения барсука как землероя// Бюл. Моск. об-ва испытателен природы. — 1972. - Т. 77. Огд. биол. Вып. 5. - С. 19-28.
97. Сокур Г.Т. Аклшатизащя i розведеиня хутрових mipni на Укра'ип. - К.: Рад. школа 1953.-С. 68-76."
40 Зб||НШ1ч наукоио-техшчлпх ираць
98. Сокур II.T. Млекопитающие фауны Украины (исторические изменения, экология, практическое значение и нуга рационального использования)// Автореферат дисс... док. биол. наук. -Харьков: ХОТКЗ Гос. ун-т им. A.M. Горького, 1961 - 17с.
99. Строганов С.У. Звери Сибири// Хищные. - М., 1962. -2. - С. 167.
100. Сысоев В.П. Охота у дальневосточной тайге. - Хабаровск. 1960. - 73 с.
Сысоев П.Д. Состояние и перспективы рационального использования популяции барсука (Meies nieles L.) Владимирской области// Науч. доклады высш. школы. Биол. науки. - 1967. -№8. -С. 35-37.
101. Татаринов К.А. 3nipi захшних областей Украши. -К.: Вид-во АН УРСР, 1956 - 188 с.
102. Татаринов К.А. Фауна неогеновых и шггропогеновых позвоночных Подолии и Прикарпатья. ее история и современное состояние// Автор, док. диссерт., - К . 1970. - С. 3-56.
103. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Украши. Льв1в: Вид-во Лымв. ун-ту, 1973. -С. 149-150.
104. Татаринов К.А., Владышевский Д.В., Марисона И.В. Лесные птицы, звери и охотоведение.-Львов: Изд.-во "Вшца школа". 1975.-231 с.
105. Теплов В.П. Динамика численности и годовые изменения в экологии промысловых животных печорской тайги// Тр. Печоро-Илычского гос. заповеди. - Сыктывкар. 1960. - 8. - С. 81-83.
106. Терновский Д.В. Питание куньих на Алтае. - "Природа", №9 - 1956. -С. 106-107.
107.'Герновский Д.В. Биология куницеобразных (Mustelide). - Новосибирск: Наука (Сибирское отделение), 1977.-279 с.
108. Туманов ИЛ. О размножен™ и постэмбриональном развитии барсука (Meies meles L.) и выдры (Lutra lutra L.)// Научн. доклад!,i Высшей школы. Биол. науки. №9. 1971. - С. 20-26.
109. Туряннн II.II. Млекопитающие советских Карпат их хозяйственное и зоопаразнтичс-ское значение// Автореферат дисс. доктора биологических наук. Ужгород: УГУ, 1971. - 20 с.
110. Флеров К.К. Очерки по млекопитающим Полярного Урала и Западной Сибири// Изв. АНССР, отд. маг. и ест. наук. - 1933. -№3,- С. 57-60.
111. Формозов А.П. Природа Москвы и Московской области. - М., 1947. - 59 с.
112. Ходков Г.И. Современное размещение и численность барсука у районе оз. Чаны (Ба-рабпнекая лесостепь, Зал. Сибирь)// Влияние хоз-й деятельности человека на популяции охотничьих животных и среду их обигания. - Киров, 1980. -С. 220-221.
113. Хоецкин U.K. К вопросу о систематическом положении барсука// Состояние природных комплексов Крымского заповедника и других заповедных территорий Украины, их изучение и охрана. Материалы науч.-ирактич. конференции посвящ. 75- легию Крымского природного заповедника. - Алушта, 1998. - С. 78-79.
114. Чернова книга Украши. Тваринний cbít. - К.: "Украшська енниклопсд1я" ¡м. П.Б. Бажана, 1994.-464 с.
115. Чичикин IO.H. О лесохозяйствешюм значении барсука в орехоплодовых лесах Южной Киргизии// Матер, конф-и молодых биологов Киргизии. - Фру!не, 1963. - 1. - С. 117-119.
116. Шапарев К).П. Размещение и численность барсука у лесах Нижнего Приангарья// Экология и использование охот-х животных Красноярского края. - Красноярск, 1977. - С. 60-62.
117. Шилова-Крассова С.А. О питании барсука в Бузулукском Бору// Зоол. журнал. №6. 1951.-С. 23-24.
118. Щербина 14. Замгпш про дсяких 3BÍpÍB Волин1// Природа и охота на Украине. №1-2. 1924.-С. 142-152.
119. Юдин В.Г. Барсук на Дальнем Востоке СССР// Экологические основы охраны и panto использования хищных млекопитающих. М., 1979. -С. 353-354.
120. Юргенсон И.Б. Заметки о барсуке// Боец-охотник. №10,11.12. 1931. —С 34-39
121. Юргснсон П.К. Барсук//серия "Пушные звери СССР".-М.: Внешторг-кздат. 1932. - С. 28.
122. Юргенсон II.Б. Охота на барсука и боевая подготовка// Боец-охотник. №6. 1934. - С.
25-27.
123. Alinlund II. Sexual maturity and breeding season of the badger (Meies meles L.) in Sweden// Journal of zoology. - 1980. - Vol. 190. № Pt. - P. 77-95.
124. Andersen J. The food of the danish Badger// Danish reviev of revive of Game Biology. -1954. - P.63-65
125. Anderson R. M. & Trewhclla W. Population dynamics of the badger (Meles meles L.) and the epidemiologv of bovine tuberculosis (Mycobacterium bovis). London.Phil. Transactions of the Royal Society 1985. B310-P. 327-381.
126. Andera M. SouCasny stav rozSirení jezevee lesího (Meles meles L.) v ceskych zemicli (Mammalia: Mustelidae). Acta Sei. Nat. Muz. Bohcm. Merid. Ceské Budëjovice.1979 19. -S. 17-30.
127. Augusta К. Prispëvek k poznàni zi vota jezevee// Straz myslivosti. - 1941. 19. - S. 318.
t. Jlicone та садово плрковс господарство 4 1
128. Anonym us I he Dutch Are Losing me Badger// Notes and News. - ivto. - voi.s.jmü l. -1' :>.
129. Ash by K.R., Elliot K. The diet of the badger (Meles meles L.) in Castle Eden Dene, Countv Durham//ActaZool. Feunica- 1983.-№174. - P. 205-207.
130. Aune O.A., Mvrberget S. Grevlinges, Meles meles, navaerende utbredelse l Norge. "Fauna" - 1969. -№22. - P. 27-33.
131. Borg K. Hjördjur, rovdjur. biocider// Viltforsknings radets nordiska Konferens Stokholm. -
1966.-P. 138-139.
132. Brown C.AJ. Prey abundance of the European Badger (Meles meles L.), in north-east Scotland//Mammalia. - 1983.-№47. - P. 81-86.
133. Canivenc R. A study of Progestation in the European Badger (Meles meles L.)// Sym-pozium of the Zool. Society of London. - 1966. -№15. - P. 45-48.
134. Canivenc R. Cycles genitaux saisonnes de mammiferes sauvages// Serie Physiologic de "Enterien de Chise" 1, Paris, 1968. - P. 35-39.
135. Canivenc R, Bonnin M. [flayed implantation is under environmental control in the badger (Meles meles L.)// Nature. - 1979. - Vol. 278. - P. 849-850.
136. Chceseman C.L., Crcsswell \V„J., Harris S. Mallinson Comparison of dispersal and other movements in two Badger (Meles meles L.) populations//Mammal Revue. - 1988. - Vol.l8№l. - P. 51-59.
137. Chceseman C.L., Jones G.W., Gallagher J., Mallinson PJ. The population structure, density and prevalence of tuberculosis (Mycobacterium bovis) in badgers (Meles meles L.) from four areas in south-west England// Journal of Applied Ecology. - 1981. - №18. - P. - 795-804.
138. Cheesemann I„, Mallinson P.J. Behaviour of badgers (Meles meles L.) infected with bovine tuberculosis// Journal of zoology. - 1981. - Vol. 194. № Pt. - P. 67-68.
139. Christian S.F. Dispersal and other inter-group movements in badgers, Meles meles IJl Zeitschrift für Sängetierkunde. - №59. - 1994. - P. 218-223.
140. Ciampalini B., Lovari S. Food habits and trophic niche overlap of the Badger (Meles meles L.) and the Red fox (Vulpes vulpes L.) in a Mediterranean coastal area// Zeitschrift für Sängetierkunde -№50 - 1985. -P. 226-234.
141. Clark M. Badger.-London: Mittet Books Ltd, 1990.-387 p.
142. Corbel M_I., Morris JA., Thorns C.J., Redwood D.W. Response of the badger (Meles meles L.) to infection with Brucella abortus// Research in Veterinary Science. - 1983. -№34. - P. 296-300.
143. Cresswell W.J., Harris S. Foraging behavior and home-range utilization in a suburban Badger (Meles meles L.) population// Mammal Revue. - 1988. - Vol. 18.№1. - P. 37-49.
144. Cryzewska T. A natural cast of the Endocranium of Arctomeles pliocaenicus Stach from W^ze near Dzialoszyn (Poland)//Acta zoologica Cracoviensia. - 1978.-23.№7. - P. 93-100.
145. Davies J.M., Lach no D.R., Roper TJ. The anal gland secretion of the European Badger (Meles meles L.) and it's role in social communication// Journal of zoology. - 1988. - Vol.216. № ft -P.455-463.
146. Davies J.M., Roper TJ., Shcpherdson D.J. Seasonal distribution of road kills in the European badger (Meies meles L.)//Journal of zoology. - 1987. - Vol.211. - P. 525-529.
147. Drabble P. Aural evidence of spring mating in badgers (Meies meles L.y/ Journal of zoology. - 1970. - Vol. 162.№4. - P. 547-548.
148. Drabble P. The function of mutual grooming in badgers (Meies meles L.y/ Journal of zoology. - 1971. - Vol. 164. № 2. - P. 260.
149. Dyk V. Mala myslivost. limo, 1934. - 100 s.
150. Ellerman J.R., Morrison-Scott T.C.S. Check-list of Palaearctic and Indian Mammals 1758 to 1946.-Undon, 1951.-297p.
151.1'airlev J.S. An indication of the food of the badger in north-east Ireland//Journal Nat. J. -
1967.-№15,-P. 267-268.
152. Fowler P.A., Racey P.A. Ovemiutering strategies of the badger (Meles meles L.) at 57"N"// Journal of zoology. - 1988. - Vol.214. №Pt.-P. 635-651.
153. Göransson G. Denning activity in Swedish badgers (Meles meles L.y/ Acta Zool. Feunica - 1983.-№174.-P. 179-181.
154. Costing L.M. A Reassessment of the Function of Scent Marking in Territories. - Norrich: Ministry of Agriculture, Fisheries and Food, 1982. - P. 46-53.
155. Graf M., Wandeler A.J. Der Geschlechts-zyklus männlicher Dachse (Meies meles L.) in der Schweir// Revue suisse Zool. - 1982. -№89. - P. 1005-1008.
156. Ilaillingcr R. Ssaki / Jahn A. Karkonosze polskie. - Wroclaw, 1985. - P. 358.
157. Ilardy P. A life time of badgers. - Vancouver: David & Charles Newton Abbot Ixindon North Pomeret, 1975. - 46 p.
42 'i6i|)iuiK iiuyKoBO-icviiiHinix ii|iani.
158. Hell P.& Cimbal I). RozSircnie a poCeüiost'jazveca obyCajncho (Meies meles L.) na Slov-ciisku// Folia venatoria. 1977. 7.-S. 189-203.
159. Ilcwson, Kolb 11.11. Scavenging on sheep carcases by foxes (Vulpcs vulpcs I..) and badgers (Meies meles L.)// Journal of zoology. - 1976. - Vol. 180. № II. - I>. 496-498.
160. Movningcn-IIuene A. Zur Biologie des Estländisclien Dachscs. - Rcval, 1910. - P. 46-55.
161. Hryncewicz 1.. Borsuk// Lowicc Polski.- 1986. -№>4. -1'. 34-35.
162. Hughes MS., Ncill SD., Rogers MS Vaccination of the Badger (Meles-meles) against My-cobacterium-bovis// Veterinary microbiology. - 1996. - Vol.51. № 3-4. - P. 363-379.
163. Jefferics D.J. Causes of badger mortality in eastern countries of England// Journal of zoology. - 1969. - Vol.157. № It. - P. 429-436.
164. Kokes C. O. Skodne zmar!// Straz myslivosti. 1932. - S. 305-308.
165. Komärek J. I.esnickä Zoologie. PrahaSZN. 1954. III. - 288 s.
166. Kruuk H. The social badger. Ecology and behaviour of a group-living Carnivore (Meies meles L.). - London: Oxford University Press, 1989. - 80 p.
167. Kruuk H. Territorial Behavior of Meles meles L// Journal of Zoology. - 1978. - Vol.№. -
P. 12-19.
168. Kruuk II., Gorman M., Leitch A. Scent - marking with the subcaudal gland by the european badger (Meles meles L.)// Anim. Behav.- 1984. - P. 899-907.
169. Kruuk H., Koch L. Food and habitat of badgers (Meies meles L.) on Monte Baldo, northern Italy// Zeitschrift für Sängetierkunde. - №46. - 1982. - P. 295-301.
170. Kruuk II., Parish T. Food, food availability and weight of badgers (Meies meles L.) in relation to agricultural changes// Journal of Applied Ecology. - 1985. - №22. - P. 705-715.
171. Kruuk H., Parish T. Changes in the size of groups and ranges of the European badger (Meles meles I..) in an area in Scotland// Journal of Animal Ecology. - 1987. - №56. - P. 351-364.
172. Liips P., Kuhn-Klein C. Der Dachs// Naturhistorisches Museum der Burgergemcine: (Bern, Juni 1983)-Bern, 1983. - P. 234-235.
173.1.ynch JM., Whclan R Ilfituri AI., Haydcn T.I. Craniometric variation in the Eurasian badger, Meles meles// Journal of zoology. - 1997. - Vol.242. № HI- P. 31-44
174. Matyästik T., Bicik V., Rehak L. Jezevcc lesni jeho biologie a vyznam v ckosystcmu. Pralia. Venator. 2000,- 192 s.
175. Marchlewski J. Borsuk (Meles meles Linn.)// Wszcchswiat pismo przyrodnicze. - №>8. -1949. - P. 234-237.
176. Martin S\V., Eves JA., Dolan LA., Hammond RF., GrifTin JM., Collins JD„ Shoukri
MM. Hie association between the bovine tuberculosis status of herds in the East OlTaly Project Area, and the distance to badger setts, 1988-1993//Preventive veterinary medicine - 1997.-Vol.31. № 1-2.-P. 113-125.
177. Miller G.S. Catalogue of the mammals of Western Europe. - 1912. - 212 p.
178. Moegle H., Knorpp F. Zur Epidemiologie der Wildtiertollnut// Zbl. Vet. Med. - 1978. -№25. - P. - 406-415.
179. Muirhcad R.II., Gallagher J., Burn K.J. Tuberculosis in wild badgers in GIou cest enshire Epidemiology// Veterinary record. - 1974. - Vol.95. №7. - P. 552-555.
180. Müller \V. Untersuchungen zum Dachsbestand in Baden-Württemberg 1993-94// Staatliche Lehr- und Versuchsanstalt fiir Viehhaltung und Grönlandwirtschafl Aulendorf. Aulendorf: Wildfor-schungsstclle. 1995. - P. 76-79.
181. Nakakuki S. Bronchial ramification and lobular division of the lung of the Japanese badger (Meles-mclcs anakuma)// Journal of veterinary medical science. - 1995. - Vol.57. № 2. - P. 343-346.
182. Neal E.G. The badger. Collins. London. - 1948. - 270 p.
183. Neal E.G., Harrison R.J. Reproduction in the European badger// Trans Zool. Soc. London. - 1958. - №29. - P. 69-118
184. Neal E. Der Dachs. - München: BLV Verlagsgesellschaft mbH, 1975. - 291 p.
185. Newell D.G., Cliftonlladley R.S., Checseman C.L. The kinetics of serum antibody responses to natural infections with Mycobacterium bovis in one badger social group// Epidemiology and infection. - 1997. - Vol. 118. № 2. - P.''l 73-180.
186. Niezabitowski E. Przyczynek do fauny kregowcow Galicji (zwierzeta kregowe okolic Gle-bokiej). Sprawozd komisyi Fisjograficznny. - 1901. - t.35. - P. 46-50.
187. Niezabitowski E. Kluez do oznaczania zwierzat ssacych polska. - Krakow. 1933. - P. 56.
188. Notini G. Biologiska Undcrsöknigar over Grävlingcn (Meies meles)// Svenska Jägareföb. Medd. №13. Uppsala. - 1948. - P. 1 -256.
189. OCorryCrowc G., Hammond R., Eves J., Haydcn TJ. The effect of reduction in bedger density on the spatial organization and activity of badgers Meies meles L in relation to farms in central Ireland// Biology and environment-proceedings of the Royal Irish Academy - 1996. - Vol.96B. - P. 147-158.
' - Jlicoee l a ca,l0B0-napK0Bc rocno/iapcTBO 43
190. Paget RJ., Middlelon A.L.V. Some observation on the sexual activities of badgers (Meles meles L.) in Yorkshire in the months December to April// Journal of zoology. - 1974. - Vol 173 № 2. - P 256-260.
191. Paget R.J. Dormancy of a badger (Meies meles L.) outside the sett eutrance// Journal of zoology. - 1980. - Vol. 192. № 4. - P. 558
192. Paget R.J., Ross .!., Langton S. Seasonality of reproduction in the European badger Meles-meles in South-west England// Journal of zoology. - 1994. - Vol.233. № Ptl. -P. 69-91.
193. Pigozzi G. Diet of the European Badger (Meles meles L.) in the Maremma Natural Park, Central Italy// Mammal Rev. - 1988. - Vol. 18. - P. 73-75.
194. Pomarnacki L. Borsuk w nietasce// Lowiec Polski - 1963. -№18. - P. 6.
195. Prachar V. Potrava jezevce// Straz myslivosti. - 1927. - S. 220.
196. Reason P., Harris S., Cresswell P. Estimating the impact of past persecution and habitat changes on the numbers of Badgers (Meles meles L.) in Britain// Mammal Revue. - 1988. - Vol.23№l. -P. 1-15.
197. Rogers LM., Cheeseman CL., Mallinson PJ., CliftonHadlev R. The demography of a high-densitv badger (Meles meles) population in the west of England// Journal of zoology. - 1997 -Vol.242. № Pt4. - P. 705-728.
198. Roper T.J., Shepherdson D.J., Davies J.M. Scent marking with faeces and anal secretion European badger (Meles meles L.) seasounal and spatial characteristics of latrine use// School of Biology (University of Sussex). - 1993. - P. 78-82.
199. Roper TJ. The European badger Meles-meles - food specialist or generalist// Journal of zoology. - 1994. - Vol.234. № Pt3. - P. 437-452.
200. Roper T.J., Liips P. Diet of badgers (Meles meles L.) in central Switzerland: an analisis of stomach contents//Zeitschrift fur Sängetierkunde. - №60. - 1995. - P. 9-19.
201. Roper TJ., Mickevicius E. Badger Meles-meles diet - a review of literature from the former Soviet-union//Mammal review. - 1995.-Vol.25. №3,-P. 117-129.
202. Rzebik-Kowalska B. Badania nad pokarmem ssaköw drapieznych w Polsce// Acta Zool. Cracov. - 1972. - 1. XVII №19. - P. 415-506.
203. Sclimid P., Liips P. Zur Bedentung von Wespen (Vespidae) als Nahmund des Dachses (Meies meles L.y/Boun. Zool. Beitr.- 1988. - 39. №1. —P. 43-47.
204. Seiler A., Lindstrom E., Stenstrom I). Bedger abundance and activity in relation to fragmentation of foraging biotopes// Annales zoologici fennici. - 1995. - Vol.32. №1. - P. 37-45.
205. Shepherdson D.J., Roper T.J., Liips P. Diet, food availabiliti and foraging behaviour of badgers (Meles meles L.) in southern England// Zeitschrift für Sängetierkunde. - 1990.-№55. - P. 81-93.
206. Sielmann H. Der Dachs ist gut über die Runden gekommen// Terwelt. - 1978. -№8. - P. 23-28.
207. Simpson G.G. The pronciples of classification and classification of mammals. "Bull. Amer. Mus. Nat. Hist.". - New-York. - 1945. - P. 85-114.
208. Skinner C.A., Skinner PJI. Food of badgers (Meles meles L.) in an arable area of Essex// Journal of zoology. - 1988. - Vol.215. № Pt. - P. 360-362.
209. Skogg P. The food of the swedish badger (Meles meles L.) "Viltrevy" V. 7. - Uppsala -1970.-P. 75.
210. Stach J. Arctomeles pliocaenicus nowy rodzaj i gatunek z podrodziny borsukowatych// Acta Jeologica Polonica. - Warszawa, Vol. II.- 1951. - P. 47-53.
211. Stark R.E. The Badger (Meles meles L. 1758): a Study of Morphological, Behavioural and Ecological Correlates// A dissertation... Sussex: University of Sussex, 1984. - 67 p.
212. Stary K. Kniha prirody. Praha. 1865. 398 s.
213. Stocker G., Liips P. Qualitative und quantitative Angaben zur Nahmugswahl des Dachses Meles meles L. im .Schweizerischen Mittelland// Revue Suisse de Zoologie. - 1984.-№91.-P. 1007-1015.
214. Stollmann A. Prihovar k ochrane jazveca na Slovensku// Ochrona Prirody. - 1967 - №22. -P. - 17-18.
215. Stubbe M. Zur Biologie der Raubtiere eines adgeschlossenen Waldgebietes//Z. Jagdwiss. -1965. -№11. - P. 73-102.
216. Stubbe M. Populations biologische Untersuchungen am Dachs (Meies meles L.y/ Hercvnia (N.F.).- 1970.-№7.-P. 115-123.
217. Stubbe M. Die analen Markierungsorgane des Dachses, (Meies meles L.y/ Der Zoologische Garten. - 1971. - 40.№3. - P. — 125-135.
218. Stubbe M. Buch der Here// Landwirtschaftsverlag. - Berlin. - 1973. - P. 227-249.
219. Suminski P. Borsuk - szkic monograficzny// Lowiec Polski.- 1963. — №19. - P. 5.
220. Suminski P. Borsuk - Warszawa: PWRiL Warszawa, 1989.-235 p.
221. Suminski P. Ssaki drapiezne w Polsce, ich znaezenie i prayszlosc// Chronmy prayrod? oje-zyst^. - 1993. - № 7. - P.45-47.
222. Szunia E. Quasi-continuous variation of the 1st premolars in the polish population of the
baduer Meles-meles// Acta lhcriologica. - 1994. - Vol.39. № 2. - P. 201-208._
44 36i|iitiiK iiayKOBO-TexiiiHiiiix upam*
Iii. Vach AI., a kol. Myslivost. Uhlirske Janovicc. Silvcstrts. 1997. - 502 S.
224. Vodicka F. Zvcr a myslivost ve svetlc vekü. Praha. 1948. - s 181-182.
225. Zäletsky M. Poznamky k ochraö naSicli Selem// Kr;isa naichho doniova 1924 16. - S. 81-82.
226. Wandclcr A., Wachendörfer G., Förster II. et set. Rabies in Wild Carnivores in Central Europe// Epidemiological Studies Zbl. Vet. Med. - 1974. - №21. - P - 735-756
227. Weber .IM., Aubry S. Dietary-response of the European badger, Mclcs-melcs, during a population outbreak of water voles, Arvicola-tcrrcstns// Journal of zoology. - 1994. - Vol.234. № E*l4. - P. 687-690.
228. Wiertz J. Fluctuation in the Dutch Badger (Meies meles L.) population between 19601990// Mammal Revue. - 1993. - Vol.23.№l. - P. 59-64.
229. Wilson CJ. Badger damage to growinng oats and an assessment of electric fencing as a means of its reduction//Journal of zoology. - 1993.-Vol.231. № 114. - P. 668-675
230. Wülfel H., Schneider E. Beobachtungen zum Nestbauvcrhaltcn des Dachscs (Meies melcs L.)//Zeltschriii für Jagdwissenschaft. - 19X8.-№34 (1). - P. 56-57.
231. Woodroffe R. Body condition affects implantation date in the European badger, Meles-mcles// Journal of zoology. - 1995. - Vol.236. № Pt2. - P. 183-188.
232. Woodroffe R., Macdonald DW. Costs of breeding status in the European badger, Meles-mclcs// Journal of zoology. - 1995. - Vol.235. № Pa. - P. 237-245.
233. Woodroffe R., Macdonald DW., Ohecseinan CE. Endocrine correlates of contrasting male mating strategics in the European badger (Meles meles)// Journal of zoology. - 1997. - Vol.241. № Pt2. -P. 291-300.
УДК 599:591.553 В.И. Домнич, H.B. Капелюш - Запорожский ГУ
К ВОПРОСУ О РОЛИ МЛЕКОПИТАЮЩИХ В ПЕРЕНОСЕ И СОХРАНЕНИИ ЭНЕРГИИ В БИОЦЕНОЗАХ ЮГО-ВОСТОКА
УКРАИНЫ
Баланс сил экосистемы зависит при условии поселений и организмов, которые делают их. Состояние организма зависит от отношения потребностей использования питательных веществ и энергии к организму, и также от питательности ресурсов фуража. Наши исследования касаются определения общего запаса(акции) энергии млекопитающих фураж, ежедневный об1,ем(издание) млекопитающих фураж и на общих определениях экосистем баланса власти(мощи) юго-востока Украины по сравнению с антропогенной территорией.
V.l. Domnlch, К V. Kapeliush - The Zaporozhye state university
To a question on a role of mammals in carry and preservation of energy in biocenosis of a southeast of Ukraine
The power ecosystem balance depends on a condition of populations and organisms, which make them. The condition organisms depends on the attitude of the use of nutritious substances and energy to needs organism, and also from nutritiousness of fodder resources. Our researches concern definition of a general stock of energy of forages mammals, daily volume of forages mammals and in general definitions of power balance ecosystems of south-east Ukraine in comparison with anthropogenic territory.
Введение
В природных популяциях растительноядные млекопитающие играют важную роль в биологическом круговороте вещества и потоке энергии. Интенсивное потребление и переработка растительного материала, сопровождающееся выделением большого количества экскрементов, оказывают огромное влияние на биологический круговорот в биоценозах |1, 6[.
1. -Иконе та сааова-парковс господарство 45
