CC BY
11
УДК 616.31-002-022.7
Е.В. Нколшина, Н.М. 1ленко, Н.В. 1ленко
Б1ОРЕГУЛЮЮЧА ТЕРАП1Я В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 АУТО1НФЕКЦ1ЙНИХ СТОМАТИТ1В
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «УкраУнська медична стоматолопчна академiя»
В1домо, що орган1зм людини - це саморегулю-юча система. Вона постшно перебувае в тюному взаемозв'язку I р1вноваз1 з р1зними м1крооргашз-мами. З метою впливу на Тхш патогенн1 форми в медицин! широко використовуються антиб1отики. Нерщко Т'х застосування призводить до пригшчен-ня сапроф1тноТ м1крофлори, в першу чергу порож-нини рота, I розвитку дисбактерюзу, який потребуе медикаментозной' корекци.
В1домо, що дисбактер1оз (дисбюз) - це патоло-г1чний стан, який характеризуеться порушенням к1льк1сного I якюного складу нормально'' м1кро-флори порожнини рота й оргашзму в цтому.
За своТ'м впливом на оргашзм людини вс1 м1кро-оргашзми розпод1ляються на три групи: пробютичш, як1 становлять 98% (б1ф1до-, лактобактери, деяк1 стрептококи) I позитивно дють на захисн1, обм1нн1 та адаптацшш механ1зми в орган1зм1 людини; умовно-патогенн1 - 2%, як1 здатн1 за певних умов викликати захворювання в людини, I патогенн1, що виробляють токсини I практично завжди викликають захворювання. У норм1 патогенн1 м1кроорган1зми в1дсутн1. При дисбактерюз1 к1льк1сть проб1отичних м1кроорга-н1зм1в р1зко зменшуеться, а Т'хне м1сце займае умов-но-патогенна м1крофлора [1; 2].
Л1кування ауто1нфекц1йних стоматит1в, як1 роз-виваються п1д впливом умовно-патогенноТ м1кро-флори, переважно ор1ентоване на тотальну фар-маколог1чну стерил1зац1ю зон юнування бактер1й за допомогою антибактер1альних препарат1в. Нех-тування законами взаемодИ' макро- I м1кроорган1з-м1в призводить до появи стшких форм збудник1в, формування недостатшх механ1зм1в ефективного захисту I розвитку дисбактерюзу [2].
Тому в л1куванн1 таких стоматит1в обов'язково необхщно дотримуватися комплексного п1дходу, який передбачае застосування протизапальних, десенсиб1л1зуючих, в1там1нних препарат1в, антиок-сидант1в I адекватного поеднання антибютиш 1з б1отерап1ею.
Мета роботи — проанал1зувати групи сучасних препарат1в для бюрегулюючо''' терапп та '''хне зна-чення в комплексному л1куванн1 ауто1нфекц1йних стоматит1в.
Матерiали i методи дослщження
П1д нашим спостереженням перебували 48 хворих 1з ауто1нфекц1йними стоматитами, а саме: 13(27,08%) хворих на виразковий стоматит; 3(6,25%) - 1з гострим афтозним стоматитом; 13(27,08%) - 1з монокандидозними ураженнями та 19 (39,59%) - 1з м1кст-1нфекц1ею СОПР.
Кожному патенту проводили комплексне сто-матолопчне обстеження: кл1н1чне (опитування, огляд) I лабораторне (загальний анал1з кров1, мазок або з1шкр1б 1з СОПР для м1кроскопи). Лабораторне дослщження кров1 проводили в спец1ал1зо-ваних лаборатор1ях м1ста I районних центрах область Мазки вивчали в лаборатори кафедри тера-певтично''' стоматологи ВДНЗУ «УМСА» до I пюля л1кування, використовуючи т1 сам1 д1агностичн1 методики. Контроль л1кування проводили не ран1ше м1сяця пюля замнчення курсу л1кування.
Л1кування пац1ент1в дослщно''' групи вважали ефективним при досягненш позитивних результа-т1в у клш1чнш картин! захворювання та м1кробюло-г1чному обстеженн1 через ш1сть дшв I м1сяць п1сля початку виконання патентами призначень л1каря.
Результати дослщження та 1х обговорення
Отриман1 нами результати пщтверджують дан1 л1тератури про те, що бютерап1я мае велике зна-чення в комплексному л1куванн1 патолог^' порожнини рота (тканин пародонта I слизово'' оболонки). Це може бути моно або поеднане використання пробютиш (еубютиш), преб1отик1в чи синбютиш.
Вибираючи препарати для бюрегулюючо!' те-рапИ', кожний л1кар мае враховувати Ухж склад I властивост1, тому проанал1зуемо основн1 групи цих л1карських засоб1в.
Проб1отикам належить провщна роль у систем! антим1кробного захисту оргашзму людини. Саме завдяки 'х антагошзму в1дносно умовно-патогенно' I патогенно'' м1крофлори п1дтримуеться нормальний м1кробний склад порожнини рота. Ан-тагонютична активн1сть б1ф1до- I лактобактер1й проявляеться до бтьшосп грампозитивних, грам-негативних м1кроорган1зм1в I гриб1в. Це вщбува-еться завдяки продукцИ' дано' м1крофлори: молоч-но'' кислоти, бактерицин1в I ендогенних антибюти-к1в - ацидофтш, лактоцидин, лактол1н та 1н.
Пребютики представлен! речовинами нем1кро-бного походження, як1 здатн1 створювати позитив-ний ефект на оргашзм людини через стимуляцш зростання або посилення метабол1чно!' активносп нормально'' м1крофлори. У цю групу входять лак-тулоза, кальцш пантотенат, ПАМБА, л1зоцим. Ла-ктулоза реал1зуе свою д1ю т1льки в товстш кишц1, де служить джерелом енерги I поживним субстратом для б1фщо- I лактобактер1й. Кальцш пантотенат бере участь у процесах окислення в кл1тинах, вуглеводному I жировому обмшах, синтез! аце-тилхол1ну. ПАМБА - пара-ам1но-метил-бензойна кислота пригшчуе д1ю протеол1тичних фермент1в
умовно-патогенних бактерш I гриб1в, стимулюе зростання I розмноження б1фщо-, лактофлори, кишкових паличок. Л1зоцим виконуе б1ф1догенну, 1муномодулюючу, протизапальну д1ю, стимулюе метабол1чн1 та репаративн1 процеси, пщвищуе ре-зистентн1сть слизових оболонок, мае антибактер1-альну д1ю вщносно грампозитивних патогенних I умовно-патогенних бактерш, у тому числ1 гриб1в, в1рус1в [3].
Синб1отики - це комплексы препарати, як1 по-еднують про- I пребютики.
У табл. 1 наведет основы групи препарат1в, як1 використовують для бюрегулюючоТ' терапи.
Проведен! на нашш кафедр1 науков1 досл1-дження I багатор1чний досв1д спостережень за ц1-ею категор1ею хворих дозволили виробити схему бюрегулюючоТ терапи в комплексному л1куванн1 ауто1нфекц1йних стоматит1в.
Для м1сцевого впливу ми рекомендуемо препарат «Люобакт», льодяники для розсмоктування в порожнин1 рота (3-4 рази за день). До складу цього препарату входять л1зоцим I п1ридоксин. Позитивы
властивосп л1зоциму I його значення для здорового функцюнування порожнини рота описан! вище. П1-ридоксин волод1е потужною протекторною д1ею на слизову оболонку порожнини рота.
Для вживання per os рекомендуемо препарат «Йогурт» (по 1-2 капсули 3 рази за день). Провщ-на роль у фармакодинамщ1 йогурту належить р1з-ним типам лактобактерш, як1 м1стяться в ньому. Як вщомо, до складу нормально' м1крофлори порожнини рота входять лактобацили, як1 утворю-ють антагон1стичн1 речовини до патогенних бактерш, а також пщсилюють фагоцитоз I беруть участь у синтез! 1муноглобул1н1в. 1хня захисна д1яльнють спрямована на стримування зростання стафтоко-к1в, найпрост1ших, а також грибковоТ' 1нфекц1Т. Ц1 бактерп впливають на кислотно-лужний баланс, видтяючи молочну кислоту I л1зоцим.
Отже, дан1 препарати безпосередньо впливають на слизову оболонку порожнини рота, пщви-щують ТТ' резистентн1сть до дм патогенних I умов-но-патогенних бактерш.
Таблиця 1
ОсновН групи препараmiв для бюрегулюючоТ терапп
Пребютики
Пробютики, що мю-тять ттьки один вид бактерм (моноком-понентш)
Проб1отики , що мю-тять юлька вид1в бак-тер1й (симбютики)
Препарати, що м1стять проб1отики I пребютики одночасно (синбютики)
Препарати, що мю-тять проб1отики I сорбенти одночасно (пробютичш комплекси)
Гудлак, Дюфалак, Лактусан, Норма-зе, Порталак, Ро-мфалак (лактуло-за)
1нул ш (нулн) Л iсобакт (л/'зоцим, в/'там/'н В6)
Стимб i фiд (ол/'го-фруктоза, /нул/'н, вiтамiни Е, С, РР, В, мкроелементи селен i цинк)
Х так форте (речовини, що вироб-ляються в процеС життeдiяльностi кишковими палич-ками, лактобак-тер/'ями i непато-генними стрепто-коками
Еуб тор (клткови-на)
Ацилакт, Б юбактон,
Нарше, Регул iн, Еуфлорин-Ь (лактобактерп)
Б ювестин, Бiфiдум-бактерин, Б ф норм,
Проб форм, Еуфлорин-В (б/'ф'до-бактерп)
Кол iбактерина (не-патогенн р/'зновиди кишковоТ палички)
Еффщижест (молочнокисл/' бактерп)
Ацидобак
(9 вид/'в лактобакте-рй)
Аципол (лактобактерп, грибки кеф/'р/'в)
Бактерюбаланс, Б I фI-дин, Пол бактерин
(бфдобактерп, лактобактерп)
Б i фiдобак (бiфiдобак-терТ, молочнокисл/' стрептококи)
Б i ф щобактерин-Мульти (5-6 вид/'в б/'ф-добактер/'й)
Б ф кол (непатогенн види кишковоТ палички, бфдобактерп)
Б iфiформ (бiфiдобак-тер Т, ентерококи)
Йогулакт i Йогулакт форте, Йогурт (лак-тобактер/Т та молоч-нокислий стрептокок)
Л шекс (лактобактерп, бiфiдобактерíí, енте-рококи)
Тр такт (3 види лакто-бактер/'й)
Ентерол (сахаромЦе-_ти булард/')_
Альпб iф (бiфiдобактерíТ та альгнат натрю)
Альгтак (лактобактерп та альг нат натр ю)
Б i он - 3 (лактобактерп, бфдобактерп, вiтамiни i мкроелементи)
Б офлор (кишкова палич-ка, екстракт соТ та про-пол су)
Б iфiдумбактерин 1000
(бфдобактерп та лак-тулоза)
Б iфiлар, Макстак (б/'ф/-добактер Т, лактобакте-р Т, фруктоол госахариди)
Б iфiл iз (бiфiдобактерh' та л зоцим)
Б iфiстим (бiфiдобактерíí, в/'там/'ни, пектин, МКЦ, фруктоза)
Кальсис (лактобацили, селен, в там ни Е С, вис -вки в вса, кл тковина ци-трусових)
Кпацид (лактобацили та iмуноглобулiни)
Нарше форте (бiфiдоба-ктер Т, в там ни С, РР В, ам нокислоти)
Б i фщумбактерин-форте (бiфiдобакте-рп та активоване ву-г лля)
Б iфiкол форте (б/'ф-добактер Т, непато-генн види кишковоТ палички, сорбент)
Проб юфор (б/'ф/'до-бактерп та активо-ване вуг лля)
Екофлора (бiфiдоба-ктерп, лактобактерп та сорбент)
Анал1з результат1в л1кування показав, що за-пропонована нами комплексна терашя на загаль-ний стан пац1ент1в негативно не впливала. Алерп-чних реакц1й також не виявлено.
Позитивну динамку вщм1тили вс1 пац1енти до-слщно! групи. Вщповщно до суб'ективно! картини захворювання нормал1зувався об'ективний стан слизово! оболонки порожнини рота: зникли набряк, пперем1я, нал1т, заго'лися афти й ерози. Ус1 пац1енти за пер1од первинного обстеження та через 7 дшв п1сля призначеного курсу комплексного л1кування не мали виражених змш у кл1н1чному анал1з1 кров1. Заслуговуе на увагу динам1ка зм1н м1кробного пейзажу слизово! оболонки порожнини рота. Найкраща позитивна динамка за результатами м1кробюлопчного дослщження зареестрова-на в 11 хворих (78,5%) на гострий виразковий пн-пв1т/стоматит i гострий афтозний стоматит. П1сля шести дшв комплексного лкування мiкрофлора повнютю нормалiзувалася, але клiтини епiтелiю поверхневого i промiжного шарiв залишалися де-формованими на 25%. У па^ен^в дослщно! групи з мiкст-iнфекцiею запропонована комплексна терашя сприяла вщновленню мiкрофлори на слизо-вiй порожнини рота в 4-х оаб (12,5%), тодi як у iнших па^етчв на 7-й день обстеження пюля початку лкування збереглися мщелш i клiтини грибiв C.Tropicalis (56,25%) та C. Albicans (31,2%). У вах па^етчв у мазках були вщсутш актиномiцети, ameba bukalis, лептотрихи та iншi форми найпрос-тших.
Таким чином, пiд час комплексного лкування пацiентiв iз аутоiнфекцiйними стоматитами засто-
Резюме
Лiкування аутоiнфекцiйних стомати^в, якi розвиваються пiд дiею умовно-патогенно! мiкрофлори, пере-важно орiентоване на тотальну фармаколопчну стерилiзацiю зон юнування бактерш за допомогою анти-бактерiальних препаратiв. Нехтування законами взаемоди макро- i мiкроорганiзмiв призводить до появи стшких форм збудниш, формування недостатшх механiзмiв ефективного захисту i розвитку дисбактерюзу. У лкуванш цих стомати^в обов'язково необхiдно дотримуватися комплексного пщходу, який передба-чае застосування протизапальних, десенсиб^зуючих, вiтамiнних препаратiв, антиоксидан^в i адекватного поеднання антибютимв iз бiотерапiею.
Ключовi слова: аутошфек^я, слизова оболонка, антибiотикотерапiя, дисбактерiоз.
Резюме
Лечение аутоинфекционных стоматитов, которые развиваются под действием условно-патогенной микрофлоры, преимущественно ориентировано на тотальную фармакологическую стерилизацию зон существования бактерий с помощью антибактериальных препаратов. Пренебрежение законами взаимодействия макро- и микроорганизмов приводит к появлению устойчивых форм возбудителей, формированию недостаточных механизмов эффективной защиты и развитию дисбактериоза. В лечении данных стоматитов обязательно необходимо придерживаться комплексного подхода, который предусматривает применение противовоспалительных, десенсибилизирующих, витаминных препаратов, антиоксидантов и адекватного сочетания антибиотиков и биотерапии.
Ключевые слова: аутоинфекция, слизистая оболочка, антибиотикотерапия, дисбактериоз.
сування бюрегулюючо! терапи приводить не тть-ки до лквщацп кл^чних симптомiв захворювання, а й до вщновлення мiкробiоценозу порожнини рота.
Висновки
Лкування аутошфекцшних стомати^в мае бути комплексним, включати заходи загально! та мю-цево! дм та запоб^ати можливим ускладненням. Тривалють, штенсивнють i необхiдний обсяг лку-вання хворих насамперед базуеться на визначен-н стади, кл^чно! форми i тяжкостi перебiгу. У зв'язку з цим вибiр найоптимальнiшого методу терапи, препарату i схеми його призначення мае фунтуватися на ретельному зборi анамнезу i клн шко-лабораторному обстеженнi пацiента та вщпо-вщати стандартам надання стоматолопчно''' допо-моги при лкуванш аутоiнфекцiйних уражень слизово! оболонки порожнини рота.
Лп-ература
1. Лобань Г.А. Нормальна микрофлора порожнини рота / Г. А. Лобань, В.1. Федорченко // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2003. - С.31-35.
2. Нколшина Е.В. Особливост1 переб1гу аутоЫфек-ц1йних стоматит1в при мкстчнфекци / Е.В. Н1кол i-шина, А.В. Марченко, Н.М. 1ленко // Вюник проблем бiологií i медицини. - 2015. - Вип. 3,т. 1 (122). - С.374 -376.
3. Левицкий А.П. Лизоцим вместо анибиотиков / А.П. Левицкий - Одесса, 2005. - 53 с.
Стаття надшшла 16.02.2017 р.
UDC 616.31-002-022.7
BIOCONTROLED THERAPY IN THE HOLISTIC TREATMENT OF AUTOINFECTIOUS STOMATITIS
E. V. Nikolishyna, N. M. Ilenko, N. V. Ilenko
The higher state educational establishment of Ukraine "Ukrainian medical stomatological Academy"
Summary
The human body constantly works to maintain a state balance and close interrelation with different microorganisms.
In their effects on the human body all microorganisms are divided into three groups: probiotic (98%); opportunistic (2%); pathogenic. If oral microflora disorder takes place, the number of probiotic microorganisms is quickly reduced, and the difference is replaced with opportunistic microflora, which can lead to autoinfectious stomatitis.
The treatment of autoinfectious stomatitis is mainly focused on total pharmacological sterilization of the areas that contain bacteria using antibacterial drugs. Disregard for the ways how macro- and microorganisms interact leads to the emergence of resistant pathogen forms, formation of insufficient mechanisms for effective protection and/or development of dysbiosis.
The goal of our work was to analyze modern drug groups that are used for bioregulatory therapy and their significance in autoinfectious stomatitis treatment.
There were 48 patients with autoinfectious stomatitis under our surveillance.
Each patient was provided with comprehensive examination: clinical (survey and inspection) and laboratory (general blood analysis, a swab or scraping from the oral mucous membrane for microscopic examination). The treatment control was performed not earlier than one month after the end of the treatment.
Scientific studies undertaken in our department and years of observation experience of such patients allowed us to develop a scheme for bioregulatory therapy in complex autoinfectious stomatitis treatment.
For localized treatment we recommend the use of the drug "Lysobact". The composition of this product contains lysozyme and pyridoxine. Lysozyme has bifidogenic, immunomodulatory, anti-inflammatory effects. It stimulates metabolic and reparative processes and increases mucous membranes resistance. It acts as an antibacterial agent against gram-positive pathogenic and opportunistic bacteria, including fungi and viruses. Pyridoxine provides a good protective effect on the oral mucous membrane.
The drug "Yogurt" was recommended to ingest per os. The main pharmacodynamic role of this drug is achieved through different types of lactic acid bacteria contained in it. These bacteria are a part of regular oral microflora. Lactobacilli form antagonistic substances for pathogenic bacteria, enhance phagocytosis and are involved in immunoglobulin synthesis. Their protective abilities are aimed to control the growth of Staphylococcus, protozoan and fungal infection. These bacteria affect the overall acid-base balance, secreting lactic acid and lysozyme.
During treatment, all patients in the experimental group noted positive dynamics in their condition. 11 patients (78,5%) with acute ulcerative gingivitis/stomatitis and acute aphthous stomatitis revealed the best positive dynamics in microbiological examination results. In all patients' smears actinomycetes, ameba bukalis, leptothrix and other forms of protozoa were absent.
Thus, the application of bioregulatory therapy during complex treatment of patients with autoinfectious stomatitis leads not only to clinical symptoms elimination of the disease, but also to the overall restoration of the oral cavity microbiocenosis.
Key words: autoinfection, mucous membrane, antibiotic therapy, dysbacteriosis.
