Біоморфологічні особливості м’язів колінного суглоба деяких совоподібних Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 619:611.728.3:568.279.25

HiKiTOB В.П., acnipaHT (vadz@li.ru) ©

Нацюналънийутверситет 6iopecypcie i природокористування Украши, Кигв

БЮМОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 М'Я31В КОЛ1ННОГО СУГЛОБА ДЕЯКИХ СОВОПОД1БНИХ

Проведено пор1енялъно-анатом1чт досл\дження м'язовог системы колтного суглоба представниюв родин совинних та сипухових, що належать до ряду совоподгбних. Показано, що совоподгбнг характеризуются своергдним в межах ряду комплексом диференщацп м 'яз1в колгнного суглоба. Встановлено, що у даних nmaxie стутнъ диференщацп м'яз1в колгнного суглоба обумовлении статично-хапаючим типом б1педалъног локомоцгг, що у свою чергу накладае певт вгдбитки на стутнъ розвитку кожного окремого м'яза колгнного суглоба совоподгбних. Визначено, що маса м'яз1в розгинач1в колгнного суглоба соей полярно'гу 2,1 та в сови звичаиногу 1,2 раза менша шж маса м'яз1в згинач1в

Ключое1 слова: колгннии суглоб, сова звичайна, сова полярна, бюморфолог1я

Вступ. Бюморфологш систем та оргашв тваринних оргашзм1в, що базуеться на пор1вняльно-анатом1чних дослщженнях протягом декшькох стол1ть вивчали багато вчених. Не було винятком вивчення скелета та м'яз1в тазових кшщвок хребетних. Однак не зважаючи на те, що ще у 1899 рощ видатний вчений свого часу К. Е. Лшдеман [3] зазначав, що «Пор1вняльна анатом1я ... вивчена в тепершнш час дуже недосконало», такою вона залишаеться i в наш час.

Починаючи з друго! половини минулого стол1ття з'являеться значна кшьккть po6iT, яю мютять опис морфологи мускулатури тазово! кшщвки птах1в (Haughton, 1865, 1867; Garrod, 1873, 1874, 1875; Gadow, 1890; Gadow, Zelenka, 1891; Mitchel, 1894, 1913b та iH.). Серед po6iT в1тчизняних автор1в на увагу заслуговують таю як Курочюн, Сич та Мельник, [2; 4; 5]. Бшьшють зазначених po6iT вщр1зняються пщвищеною увагою до морфо-функцюнального анал1зу та фшогенезу, але наирями !х дослщжень майже не стосуються вивчення бюморфологи тазових кшщвок птах1в [1].

Матер1ал i методи. Об'ектом наших дослщжень були фжсоваш 10%-м розчином формалшу труии птах1в ряду совопод1бних, родини совинних -полярна (бша) сова (Bubo scandiacussea Nyctea scandiaca) та родини сипухових -звичайна сова (Strixaluco). Використовували метод макроскошчного препарування м'яз1в колшного суглобуа. Кожен окремий мяз зважували та розтинали для визначення наявност1 чи вщсутност1 перистостг

Результати дослщження. До складу м'яз1в колшного суглоба полярно! та звичайно! сов входять таю м'язи: крашальний клубово-великогомшковий, латеральний клубово-великогомшковий, клубово-малогомшковий, латеральний згинач гомшки, мед1альний згинач гомшки, середнш стегново-

© НЫтовВ.П., 2012

202

великогомшковий, внутршнш стегново-великогомшковий, зовшшнш стегново-великогомшковий та лобково-адничо-стегновий (рис. 1 - 2).

Рис.1. М'язи колшного суглобу сови полярно? (латеральна поверхня): 1 -

крашальний клубово-великогомшковий; 2, 3 - латеральний клубово-великогомшковий та клубово-малогомшковий (м'язове черевце вщведене в бж так, що показана його мед1альна поверхня); 4 - латеральний згинач гомшки.

Крашальний клубово-великогомшковий м'яз в обох вид1в птах1в починаеться м'язовими волокнами вщ дистального краю крашально! третини клубово! кютки. У сови полярно! проксимальна частина м'язового черевця дещо ширша, шж в сови сипухи. В дистальному напрям! м'яз звужуеться, покривае крашальну поверхню середнього стегново-великогомшкового м'яза та закшчуеться фжсуючись до крашального та мед1ального кра!в наколшка. Поздовжньо волонистий.

Проксимальна точка фшсацп латерального клубово-великогомшкового м'яза в обох птах1в починаеться м'язово-апоневротично вщ дистального краю крашально! половини клубово! кютки каудальшше крашального клубово-великогомшкового м'яза та вщ дорсолатерального !! гребеня. В сови сипухи м'язове черевце незначно ширше та представлене двома гол1вками, яю диференцшоваш м1ж собою лише в проксимальнш половин! м'яза. В мющ переходу апоневрозу в м'язов! волона проходить сухожилок, який ф!ксуеться до кран!ального краю дорсолатерального гребеня.

Закшчуеться м'яз фжсуючись м'язовими волокнами до проксимального краю надколшка та апоневрозом недиференц!йований з латеральною поверхнею середнього стегново-великогом!лкового м'яза.

Поздовжньоволонистий.

203

Рис.2. М'язи колшного суглобу сови полярно? (латеральна поверхня): 1 -

крашальний клубово-великогомшковий; 2 - латеральний клубово-великогомшковий; 3 - клубово-малогомшковий (м'язове черевце вщведено в сторону так, що показана його мед1альна поверхня); 4 - латеральний згинач гомшки.

Клубово-малогомшковий м'яз починаеться м'язовими волокнами вщ каудально! третини дорсолатерального гребеня клубово! шстки. Проксимальна половина черевця ширша шж дистальна; в сови сипухи крашальний його край недиференцшований з каудальним краем проксимально! третини латерального клубово-великогомшкового м'яза. В дистальн!й частиш м'язов! волокна переходять в вщносно довгий, м!цний сухожилок, який, пщтримуючись петлею клубово-малогом!лкового м'яза, ф!ксуеться до каудально! поверхш проксимально! третини малогомшково! к!стки. Поздовжньоволонистий.

Латеральний та мед!альний згинач! гом!лки в обох вид!в представлен! одним м'язовим черевцем диференцшованим лише в проксимальн!й сво!й частиш та починаються м'язовими волокнами. Латеральний згинач фжсуеться до латерально! поверхш каудального краю проксимально! частини сщничо! к!стки, мед!альний в свою чергу ф!ксуеться до латерально! поверхн! !! к!нцевого в!дростка. В дистальн!й частиш м'язове черевце переходить в короткий, широкий сухожилок, який фжсуеться до мед!ально! поверхн! проксимально! третини великогомшково! юстки. Поздовжньоволонист!.

Середн!й стегново-великогом!лковий м'яз починаеться м'язовими волокнами вщ латерально! поверхн! вертлужного гребеня, кран!ально! поверхн! проксимально! частини стегново! к!стки та сухожилком в!д !! мед!ально! поверхн!. Внутршшм апоневрозом м'яз розд!ляеться на краню-мед!альну та латеральну частини, остання з яких значно масивн!ша. В дистальнш сво!й частин! на р!вш латерального надвиростка волокна м'язового черевця

204

переходять в короткий сухожилок, яким фжсуеться до латерально! поверхш латерального кнем1ального гребеня великогомшково! юстки та до проксимального та мед1ального кра!в надколшка. Двоперистий. Волокна ялинкопод1бно направлен! до внутршнього апоневрозу.

Зовшшнш стегново-великогомшковий м'яз починаеться м'язовими волокнами вщ латеро-каудально! поверхш дистально! третини стегново! юстки. М'язове черевце коротке, в дистальнш частиш переходить короткий сухожилок, яким фжсуеться до латерально! поверхш проксимально! частини великогом!лково! юстки. Одноперистий.

Внутр!шн!й стегново-великогом!лковий м'яз починаеться м'язово в!д каудо-мед!ально! поверхш проксимально! частини стегново! кютки. Черевце фжсуеться до не! на всьому своему протяз! та лише в дистальнш частин! волокна переходять в сухожилок, який зак!нчуеться на мед!альнш поверхн! проксимально! частини великогом!лково! юстки. Одноперистий.

Лобково-сщничо-стегновий м'яз представлений двома частинами: латеральною та мед!альною, як! в полярно! сови ч!тко диференцшоваш м!ж собою, а в сови сипухи диференщащя спостер!гаеться лише в дистальнш половин! м'язового черевця. Латеральна частина починаеться м'язово в!д латерально! поверхн! дистального краю с!дничо! юстки, а мед!альна частина м'язовими волокнами вщ латерально! поверхн! каудально! Уа лобково! к!стки та апоневрозом дещо каудальн!ше латерально! частини. В сови сипухи диференщащя починаеться на р!вш проксимально! частини дистально! половини стегново! юстки. Дистальна точка ф!ксац!! латерально! частини на каудо-латеральнш поверхн! дистально! половини стегново! юстки. Мед!альна ж частина крашальним краем ф!ксуеться мед!альшше латерально!, а дистальним к!нцем недиференцшована з пром!жною частиною литкового м'яза. Поздовжньоволокнистий.

Таблиця 1.

Сп1вв1дношення м'яив кол1нного суглоба сови звичайноТ та полярноТ _в1дносно Ух загально'1 маси, %_

Назва м'яз!в Вид тварин

Сова полярна Сова звичайна

Кран1альний клубово-великогом1лковий 11,16 10,20

Латеральний клубово-великогомшковий 8,73 10,20

Клубово-малогомшковий 17,47 20,40

Латеральний та мед1альний згинач! гом1лки 14,07 10,20

Середн1й стегново -великогом1лковий 23,3 25,51

Зовн1шн1й стегново-великогомшковий 2,4 0,51

Внутр1шн1й стегново-великогом1лковий 3,39 2,55

Лобково-с^цничок-стегновий 19,41 20,40

205

М'язи колшного М'язи згинач! М'язи розгинач! суглоба

'не. 3. Стввщношення маси груп м'яз1в колшного суглоба сови полярно? до ïxhboï загально'1 маси, %.

М'язи колшного М'язи згинач! М'язи розгинач! суглоба

'не. 4. Стввщношення маси груп м'яз1в колшного суглоба сови звичапноУ до ïxHboï загальноУ маси, %.

Анал1зуючи графжи, можна ствердити, що стутнь розвитку м'яз1в згинач1в колшного суглобу сови полярно! на 8,15%, тобто у 2,1 рази, а сови звичайно! на 35,87%, тобто у 1,2 рази бшьший шж м'яз1в розгинач1в, що обумовлено бюморфолопчними адаптащями до певного типу бшедально! локомоцп та пристосуванням тазових кшщвок до захоплення здобичг

206

Висновки.

1. Вщмшносп у будов! м'яз1в колшного суглоба дослщжених вид1в совопод1бних обумовлеш бюморфолопчними адаптащями до певного типу опори на субстрат та пересування по ньому.

2. Наявшсть, або вщсутшсть тих чи шших м'яз1в колшного суглоба у совопод1бних обумовлена диференщащею пщ д1ею функщональних навантажень у грав1тацшному пол! Землг

3. У сови полярно! маса м'яз!в згинач!в в 2,1 раза, а у сови звичайно! в 1,17 раза бшьша шж маса м'яз!в розгинач!в, це говорить про те, що згинання кол!нного суглоба потребуе б!льших зусиль н!ж розгинання.

Л1тература

1. Богданович I.O. Апарат наземно! локомоц!! тетеревиних (tetraonidae, galliformes) та деяких куропод!бних. морфо-еколог!чна характеристика / -BicTH. зоологи. - 1997. - Окр. випуск № 3. - 152 с. - 1л. 127 - Табл. 14 - Б!бл. 284 назв.

2. Курочкин Е. Н. К проблеме происхождения полета птиц: компромиссный и системный подходы / Е.Н. Курочкин, И. А. Богданович // Известия ран, 2008. - № 1. - С. 5 - 17.

3. Линдеман К. Е. Основы сравнительной анатомии позвоночных животных / К. Е. Линдеман. - С.-Пб.: Изд-во А.Ф.Маркса, 1899.- 686 с.

4. Мельник О. П. Бюморфолопя плечового поясу хребетних: дис. на здобуття вченого ступеня д-ра. вет. наук : спец. 16.00.02 - Патолопя, онколог!я i морфолопя тварин / О.П. Мельник. - К., 2011. - 382 с.

5. Сыч В.Ф. Морфология локомоторного аппарата птиц. / В.Ф. Сыч. - С.Петербург, 1999.-С.101-139.

Summary

V.P.Nikitov, graduatestudent(vadz@li.ru) BIOMORPHOLOGY OFTHE KNEE JOINT MUSCLES OF SOME STRIGIFORMES

A comparative anatomical study of the muscular system of the kneejoint of represent ativesof the families Strigidae and Tytonidae, which belong to the order Strigiformes, was carried out. It was shown that Strigidae are characterizedby the complex of the knee joint muscles differentiation with inthe order.

Рецензент - к.вет.н., доцент Тибшка A.M.

207