CC BY
3Scholarly Publisher RS Global Sp. z O.O.
ISNI: 0000 0004 8495 2390
Dolna 17, Warsaw, Poland 00-773 Tel: +48 226 0 227 03 Email: [email protected]
JOURNAL p-ISSN e-ISSN PUBLISHER
World Science
2413-1032
2414-6404
RS Global Sp. z O.O., Poland
ARTICLE TITLE AUTHOR(S)
ARTICLE INFO DOI
RECEIVED ACCEPTED PUBLISHED
BIOMARKERS OF CARDIOVASCULAR COMPLICATIONS ASSOCIATED WITH COVID-19 DISEASE Nataliia Kushnarova, Olesia Zinych, Alla Kovalchuk, Olha Prybyla, Kateryna Shyshkan-Shyshova Nataliia Kushnarova, Olesia Zinych, Alla Kovalchuk, Olha Prybyla, Kateryna Shyshkan-Shyshova. (2023) Biomarkers of Cardiovascular Complications Associated with COVID-19 Disease. World Science. 4(82). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122023/8100
https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122023/8100 25 November 2023 28 December 2023
29 December 2023
LICENSE
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
© The author(s) 2023. This publication is an open access article.
BIOMARKERS OF CARDIOVASCULAR COMPLICATIONS ASSOCIATED WITH COVID-19 DISEASE
Nataliia Kushnarova
PhD., State institution "V. P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Science ", Kyiv ORCID ID: 0000-0002-5390-6784
Olesia Zinych
DMSc, State institution "V. P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Science", Kyiv, Ukraine ORCID ID: 0000-0002-0516-0148
Alla Kovalchuk
PhD, State institution "V. P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Science", Kyiv, Ukraine ORCID ID: 0000-0002-5390-6784
Olha Prybyla
State institution "V. P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Science", Kyiv, Ukraine ORCID ID: 0000-0003-2212-1172
Kateryna Shyshkan-Shyshova
State institution "V. P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Science", Kyiv, Ukraine ORCID ID: 0000-0003-0939-5902
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122023/8100
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 25 November 2023 Accepted: 28 December 2023 Published: 29 December 2023
KEYWORDS
COVID-19, Cardiovascular Lesions, Peptide Biomarkers, Lipid Profile, Remnant Cholesterol.
The coronavirus disease (COVID-19), which caused a global pandemic in the world, is now becoming an endemic, seasonal disease. Therefore, the search for new biomarkers to predict the course of the disease and its outcomes remains extremely important. It has been found that COVID-19 affects not only the respiratory system, but also other organs and systems of the body. In particular, the target of the SARS-CoV-2 virus is the cardiovascular system. Because the severity of COVID-19 disease is highly variable, laboratory biomarkers can provide important prognostic information already at the emergency stage, especially in patients with atypical manifestations. It has been demonstrated that viral infections, and in particular COVID-19, can cause changes in the host's lipid profile. Changes in the processes of intracellular cholesterol biosynthesis and its transport in the bloodstream of patients with COVID-19 have been reported. Thus, in patients suffering from COVID-19, significantly reduced levels of total iyKTb cholesterol (C), HDL and LDL cholesterol, and an increased ratio of triglycerides/C have been recorded. Patients with COVID-19 are characterized by an increased content of residual (remnant) cholesterol, which is defined as cholesterol present in residual lipoproteins rich in triglycerides and, as shown by the results of genetic, observational and clinical studies, is associated with the development of atherosclerosis and overall mortality. Several peptide cardiac biomarkers have become other predictors of cardiovascular prognosis in patients with COVID-19: highly sensitive cardiac troponin - successfully used in clinical practice as a marker of myocyte damage for diagnosis and prognostic assessment of acute coronary syndrome; N-terminal pro-B-type natriuretic peptide (NT-proBNP) is a biomarker of myocardial stretch; peptide ST2 - a marker of remodeling of myocardial extracelMar matrix, which prevents fibrosis, cardiac hypertrophy and
apoptosis; copeptin is a biomarker of neurohumoral activation. The review provides a concise analysis of currently known cardiac biomarkers in COVID-19 and their prognostic significance.
Citation: Nataliia Kushnarova, Olesia Zinych, Alla Kovalchuk, Olha Prybyla, Kateryna Shyshkan-Shyshova. (2023) Biomarkers of Cardiovascular Complications Associated with COVID-19 Disease. World Science. 4(82). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122023/8100
Copyright: © 2023 Nataliia Kushnarova, Olesia Zinych, Alla Kovalchuk, Olha Prybyla, Kateryna Shyshkan-Shyshova. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Introduction.
Оскшьки COVID-19, завдяки широкому застосуванню вакцшаци, стае з mH4eMi4Horo ендемiчним захворюванням, юнуе постшна потреба в пошуку 6ioMapKepiB, що характеризують захворювання та допомагають у стратифшаци пащенпв [1].
Ураження серцево-судинно! системи було темою серйозного обговорення з часу початку пандеми COVID-19 [2]. Пошкодження мюкарда, що характеризуеться тдвищенням рiвня високочутливого серцевого тропошну, спостер^аеться при COVID-19 разом iз випадками мюкардиту, гостро! правосерцево! недостатносп, тромбоемболи та складних аршмчних ускладнень. Пошкодження мюкарда у хворих на Ковщ-19 було доведено при дослщженнях шляхом аутопси [3-5].
Однак прямий патофiзiологiчний зв'язок мiж COVID-19 i серцево-судинними захворюваннями ще не повнiстю з'ясований. З'явилося кшька теорiй, якi намагаються пояснити цей зв'язок, включаючи ушкодження, опосередковане ангютензинперетворювальним ферментом 2 (ACE2), ушкодження, спричинене гiпоксiею, мiкросудинний тромбоз, системне запальне ушкодження [2].
Також юнують докази того, що вiруснi шфекци, i зокрема COVID-19, можуть викликати змши в лiпiдному профiлi оргашзму хазя!на, що може служити одним з !х бiомаркерiв. Продемонстровано, що пащенпв, якi страждають на COVID-19, було значно знижеш рiвнi загального холестерину (ХС) в сироватцi кров^ холестерину ЛПВЩ i ЛПНЩ, а також тдвищено вiдношення ТГ/ХС [6-8]. Крiм того, повiдомлялося про змши процешв внутрiшньоклiтинного бiосинтезу холестерину при COVID-19 [9].
1. Ремнантний холестерол як промотор ураження кштин SARS-CoV-2.
Що таке ремнантний холестерин?
Сьогодш беззаперечно встановлено, що аномальний метаболiзм лiпiдiв вiдiграе ключову роль в атерогенез^ сприяючи несприятливим серцево-судинним подiям, при цьому зниження рiвня холестерину лшопроте!шв низько! щiльностi (ХС-ЛПНЩ) знижуе захворюванiсть i смертнiсть вiд ССЗ. Проте, очевидно, що юнуе додатковий ризик, не пов'язаний iз ХС-ЛПНЩ чи iншими вiдомими факторами ризику [10, 11].
Вщомо, що холестерин е фундаментальним лшщним компонентом кттинних мембран, головним чином як лшдний будiвельний блок упорядкованих мембранних мшродомешв, вiн модулюе !х проникнiсть, передачу сигнатв i транспорт. Транспорт ХС в пдрофшьному середовищi плазми кровi здiйснюеться у складi лшопротешв та холестеринових ефiрiв [1]. Фракцiя ремнантного холестерину (РХС), або «залишковий ХС», визначаеться як холестерин, присутнш у багатих на триглщериди (ТГ) залишкових лшопроте!нах (ТБЛ).
Сироватковий ХС i ТГ транспортуються в складi ЛП рiзного розмiру i складу (рис. 1). ТГ екзогенного походження переносяться в apoB-48-вмюних хшомшронах, тодi як ТГ,
синтезоваш в печшщ, в основному транспортуються в частинках ЛПДНЩ за участi апоВ-100. Хiломiкрони та ЛПДНЩ пiддаються гiдролiзу лшопротешлшазою (ЛПЛ), таким чином знижуючи вмiст ТГ i утворюючи ремнанти хшомшрошв та ЛПДНЩ вiдповiдно. Обидва також називаються «залишками ЛП, багатими на триглщериди (ТБЛ)», а вмют ХС в них позначаеться як «холестерин ремнантних частинок ЛП» (ХС-ТБЛ).
1нше визначення «залишкового холестерину» додатково охоплюе вмiст холестерину в ЛПДНЩ, хшомшронах i ЛП промiжноl щшьносп (ЛППЩ), тобто холестерин, що переноситься вшма ТБЛ. Цей «залишковий холестерин» можна або вимiряти («РХС-прямий»), або приблизно розрахувати шляхом дiлення загального рiвня ТГ сироватки в мг/дл на 5, або в ммоль/л на 2,2 («РХС-розрахований») [12, 13].
Холестерин (ХС) Триглщериди (ТГ) АпоВ-48 АпоВ-100
ЛП(а)
ЛППЩ ЛПВЩ ЛПНЩ
ЛПЛ
Ремнант хтомшрона
ЛПЛ
Ремнант ЛПДНЩ
Ремнанти ЛП, багатих на ТГ (ТБЛ)
ХС ремнантних ТБЛ
ХС-ЛПНЩ ! ХС в склад! ТБЛ \
=РХС «прямий» 1
ХСне-ЛПВЩ 1
АпоВ
Загальний ХС
Рисунок 1. Лгпопротеши (ЛП) та визначення ремнантгв («залишюв») (адаптовано з [12]). ЛПЛ - лтопротегнл1паза; ЛППЩ - лтопротегни пром1жног щыьност1 (б1дм на ТГ пох1дш ЛПДНЩ); ТБЛ - л1попротегни, багат1 на ТГ; ТГ- триглщериди; ХС - холестерин.
Генетичш, обсервацшш та клшчш дослщження показують, що циркулюючий рiвень РХС асоцшований iз серцево-судинними захворюваннями, а тдвищений РХС пов'язаний з розвитком атеросклерозу та загальною смертшстю. Приблизно 1/3 навантаження холестерином, що переноситься аполшопротешом В (ароВ), який мютиться в частинках ЛП, транспортуеться через ремнантш частинки в постпрандiальних умовах. Той факт, що серцево-судинний ризик залишався високим навiть у ошб iз низьким рiвнем ХС-ЛПНЩ, якi приймали статини, свiдчить про те, що саме РХС, а не ХС-ЛПНЩ, е незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) [11].
Ремнантний холестерин i важюсть COVID-19.
Новi лабораторнi дослiдження показують, що холестерин може допомагати коронавiрусу вражати людськi клiтини, дiючи як зашб доставки.
Отриманi данi можуть пояснити, чому люди з метаболiчними захворюваннями, такими як ЦД 2 типу i ССЗ, як часто мають пiдвищений рiвень холестерину, складають непропорцшно велику кiлькiсть пацiентiв, у яких розвиваються важю симптоми COVID-19.
Дослщники виявили, що SARS-CoV-2 - вiрус, який викликае Covid-19, може прикршлюватись до молекул холестерину, потiм вони зв'язуються зi сво!м клiтинним
рецептором, який називаеться SR-B1. Це допомагае позищонувати збудника так, щоб його спайковий бшок мiг зв'язуватися з АПФ2, що дозволяе йому iнфiкувати клггину (рис. 2).
Механ1зм входу Bipycy SARS-COV-2
. ■ t
1. Взаeмодiя мiж ЛПВЩ та спайковим бiлком
2. Посилене ЛПВЩ прикртлення через SR-B1
1
Vv.iS * в • ü w О « '
3.
Поглинання клггиною через взасмод^ з АПБ2
Рисунок 2. Схема захоплення холестерину вгрусом SARS-CoV-2. Вгрус зв'язуеться з холестерином, 7 коли холестерин приеднуеться до свого рецептора SR-B1 на поверхм людських клтин, в1н приносить 7з собою в1рус, що допомагае йому закр1плюватися на мембран7 на АПФ2, полегшуючи ШфЫування клтин (адаптовано з [11]).
Показано, що бшьш низью рiвнi вшх фракцш холестерину були пов'язаш з наявшстю та тяжюстю СОУГО-19, за винятком рiвня РХС та iндексу ТГ/ХС-ЛПВЩ. Ц змiни свiдчать про порушення лшщного обмiну, характернi для iнсулiнорезистентних сташв у хворих на COVID-19. Рiвнi ремнантних часток холестерину передбачали тяжюсть i смертнiсть у цих пащента [10].
2. Кардiологiчнi б1омаркери пептидноТ природи.
Ранне виявлення пацiентiв iз ризиком погiршення стану завжди було одшею з головних цiлей дослщжень лабораторних бiомаркерiв, якi проводили у пащеш!в iз COVID-19. Серед багатьох шших було виявлено кiлька серцевих бiомаркерiв пептидно! природи, якi надають прогностичну iнформацiю щодо тяжкостi захворювання та клiнiчних результатiв (рис. 3).
Прогностичш бiомаркери, зафiксованi в пащеш!в iз COVID-19, включають маркери ушкодження мiоцитiв, розтягнення мiокарду, нейрогормонально! активаци та ремоделювання позаклiтинного матриксу (рис. 3).
Серцевий тропонш СК-МВ,
Мюглобш, УШКОДЖЕННЯ
Пентраксин-3 М1ОЦИТ1В
СЕРЦЕ
NT-proBNP
РОЗТЯГНЕННЯ MR-proANP
М1ОКАРДУ
НЕЙРОГОРМОНАЛЬНА АКТИВАЦ1Я
COVID-19
РЕМОДЕЛЮВАННЯ ПОЗАКЛ1ТИННОГО МАТРИКСУ
Копептин, MR-proADM, ЕндотелЫ-1
sST2 Галектин-3 GDF-15
Рисунок 3. Основт пептидн бюмаркери серцевого ушкодження при Koeid-19
(адаптовано з [14]).
Бюмаркери ушкодження мюци^в.
Високочутливий серцевий тропонш, креатинкшаза, мюглобш. Cep^Bi тропонiни е основою дослщжень 6ioMapKepiB у нeвiдкладнiй серцево-судиннш допомозi, як peкомeндованi мiжнаpодним кардюлопчним товариством для дiагностики та прогностично1' оцiнки гострого коронарного синдрому (ГКС) [15]. Вщомо, що як високочутливий серцевий тропонш I (hs-cTnI), так i тpопонiн T (hs-cTnT) однаково устшно застосовуються в клiнiчнiй практищ. Проте важливо пам'ятати, що тдвищення hs-cTn може бути досить нeспeцифiчним, особливо в контeкстi критичного або шфекцшного захворювання [16]. Це тдтверджено виявленням надмipного ураження мiокаpда у госпiталiзованих пацiентiв i3 COVID-19, особливо серед пащеш^в i3 критичним захворюванням або подальшим летальним пepeбiгом захворювання [3, 17]. Свропейське товариство кардюлопв (ESC) виступае за piзнi стратеги лшування вiдповiдно до piвнiв hs-cTn i пiдкpeслюе, що незначне тдвищення piвня hs-cTn часто свiдчить про вже юнуюче серцеве захворювання, особливо у людей похилого вшу, або про гостру травму, поряд з COVID-19.
Пентраксин-3. Пентраксин-3 (PTX3) е членом надродини пентраксишв i подiбний за структурою до C-реактивного бшка (СРБ), який е гомологiчним C-кшцевому домену PTX3. На вiдмiну вщ СРБ, який виробляеться в печшщ в peзультатi стимуляцiï IL-6, PTX3 вившьняетъся як бiлок гостpоï фази у вщповщь на запалення в piзних типах клiтин, включаючи макрофаги, нейтрофши, eндотeлiальнi клiтини та фiбpобласти. Основними стимулами для вивiльнeння PTX3 е IL-1 i фактор некрозу пухлини альфа [18]. О^м шфекцшних захворювань, PTX3 широко вивчався при серцево-судинних захворюваннях, i було виявлено зв'язок iз клiнiчними результатами при шфаркп мiокаpда, сepцeвiй нeдостатностi та зупинщ серця [19].
Бiома [ВИ1] ркери розтягнення мюкарду.
BNP/NT-proBNP. Мозковi натpiйуpeтичнi пептиди (Brain natriuretic peptides - BNP) головним чином секретуються внаслщок напруги стiнки шлуночка, яка зазвичай спричинена перевантаженням об'емом або тиском. Ферментативне розщеплення proBNP прискорюе вивiльнeння бiологiчно активного BNP i N-кшцевого про-В-типу натpiйуpeтичного пептиду (NT-proBNP) в кpовообiг, що опосередковуеться протеолгтичним ферментом фурином [20]. Хоча обидва натpiйуpeтичнi пептиди вивiльняються в е^молярних кiлькостях, у клiнiчнiй пpактицi можна спостертати вищi piвнi NT-proBNP, що можна пояснити довшим часом натврозпаду NT-proBNP поpiвняно з BNP [21]. Завдяки своïм патофiзiологiчним властивостям (NT-pro)BNP було встановлено як основний дiагностичний i прогностичний маркер сepцeвоï недостатносп. для пацiентiв зi зниженою, помipно зниженою i збереженою фpакцiею викиду. Окpiм дiагностичноï eфeктивностi при серцевш нeдостатностi, також показано, що (NT-
pro)BNP покращуе прогнозування результатiв у рiзних ктшчних станах, включаючи iнфекцiйнi та iншi серцево-судиннi захворювання [22].
Виявлено значний зв'язок мiж концентрацiями (NT-pro)BNP при госштатзаци пацieнтiв i3 COVID-19 та подальшими клiнiчними результатами. Показано, що piBm BNP, так i NT-proBNP були незалежним предиктором 30-денно1 смертностi пiсля COVID-19 [23].
Передсердний натршуретичний пептид (ANP). В основному секретусться внаслiдок перевантаження об'емом або тиском передсердь i виконуе важливi регуляторнi функцiï в натрiйурезi, дiурезi та вазодилатацiï [24]. Оскiльки стабшьнють ANP досить низька, середнiй регюнарний фрагмент гормону-попередника ANP — середньорегюнальний проатрiальний натрiйуретичний пептид (MR-proANP) — був запропонований як стабiльний маркер активност ANP [25]. MR-proANP переважно вивчався в контекстi та служить дiагностичним i прогностичним бiомаркером в як гастро^ так i хронiчноï серцевоï недостатностi обох захворюваннях. Дослщження пiдкреслили прогностичну кориснiсть MR-proANP при рiзних iнших клiнiчних станах, включаючи ресшраторш, iнфекцiйнi та iншi серцево-судинш захворювання. Показано значну кореляцiю з тяжкютю COVID-19, оцiненою за шдексом тяжкостi пневмони, та гiпоксемiею. MR-proANP був значущим незалежним предиктором 28-денноï смертностi навiть пiсля поправки на клшчш фактори, супутнi захворювання та встановлеш прогностичнi маркери Ковщ-19 [26].
1снуе декiлька патофiзiологiчних зв'язюв, якi можуть сприяти асоцiацiï MR-proANP iз COVID-19. Бiльшiсть цих механiзмiв тiсно пов'язанi з патофiзiологiчними мiркуваннями щодо NT-proBNP, оскiльки обидва бюмаркери секретуються при об'емному перевантаженнi, один переважно шлуночковими, а iнший - передсердними мюцитами [11].
Бiомаркери ремоделювання позангатинного матриксу.
ST2 iдентифiкований в 2002 р. як член шмейства штерлейюну 1 (IL-1), ген якого помггно iндукований механiчним навантаженням у серцевих мюцитах. Вважають, що ST2 бере участь у гострш вщповщ мiокарда на стрес i травму. Люандом ST2 е IL-33, i ця взаемодiя вiдiграе роль у запоб^анш гiпертрофiï серця та фiброзу пiсля перевантаження тиском, його часто називають рецептором, подiбним до штерлейюну 1. 1снуе двi iзоформи ST2 - розчинна форма (sST2) i трансмембранний рецептор (ST2L). ST2L дiе як рецептор для IL-33, i було показано, що взаемодiя цих двох речовин викликае кардюпротекторш ефекти з послабленням серцевого фiброзу, гшертрофи та апоптозу. SST2, однак, активно зв'язуеться з IL-33 i, отже, конкуруе зi взаемодiею ST2L / IL-33, що, у свою чергу, зменшуе вищезгадаш кардюпротекторш ефекти. SST2 можна надшно вимiряти в сироватщ кровi людини за допомогою комерцшно доступних наборiв ELISA [27]. Завдяки його патофiзiологiчнiй участi в кшькох шляхах розвитку серцево-судинних захворювань було показано, що sST2 мае цшнють у прогностичнiй оцiнцi пацiентiв iз гострим серцево-судинним захворюванням. Оскiльки ST2 тюно пов'язаний з ремоделюванням мюкарда, вiн використовуеться переважно при серцевш недостатностi як маркер ризику [28].
SST2 вперше було дослiджено в китайськш популяцiï з 80 госштатзованих пацiентiв iз COVID-19. Автори зробили два основних спостереження: про значне збшьшення sST2 у пацiентiв iз тяжким перебiгом захворювання COVID-19 порiвняно з пацiентами з легким переб^ом захворювання, а також про вищi рiвнi sST2 у пацiентiв iз COVID-19 порiвняно зi здоровими контрольними групами. Застосування багатофакторноï логiстичноï регресп показало значний зв'язок мiж sST2 i короткостроковою смертнiстю (OR, 5,876; 95% Д1, 2,737-9,211; p = 0,003). Також спостер^алася значна корелящя мiж sST2 i маркерами запалення, включаючи СРБ i прокальцитонiн [29].
Галектин-3. На сьогоднi в лiтературi описано п'ятнадцять рiзних галектинiв, де галектин-3 набувае популярностi як бюмаркер ризику у пацiентiв iз гострим серцево-судинним захворюванням. Галектин-3 в^^зняеться вщ iнших галектинiв тим, що мае ушкальну хiмерну бiохiмiчну структуру, що робить його единим галектином зi здатнютю утворювати пентамери [Diaz-Alvarez]. Його можна знайти в кшькох системах оргашв людського тша, зокрема галектин-3 широко поширений у серцi, легенях i нирках. Галектин-3 переважно секретуеться макрофагами та фiбробластами в результат гострих запальних процесiв, крiм того, утворення галектину-3 пов'язане з ангюгенезом i пошкодженням ендотелiю [30]. Мультисистемна
природа бюмаркера робить його щкавою мшенню в кшькох клiнiчних станах, включаючи серцево-судинш, нирковi та легеневi захворювання [31].
Фактор диференщювання росту. 15 (Growth differentiation factor 15 - GDF-15) e бiомаркером запалення та членом надродини трансформуючих факторiв росту В. Таким чином, вш поширений у бшьшосп систем органiв людського тша. Було показано, що макрофаги, ендотелiальнi клiтини та кардiомiоцити збiльшують виробництво та секрецiю GDF-15 пiд час окислювального стресу, пошкодження тканин або запалення. Вплив GDF-15 ще не повшстю вивчений, але кiлька звтв вказують на кардiопротекторний ефект. GDF-15 було встановлено як потужний бюмаркер для рiзних типiв ССЗ, особливо серцево! недостатностi, що пояснюеться його незмшною прогностичною цiннiстю як для збережено!, так i для знижено! фракци викиду. Також доведено ктшчну прогностичну цiннiсть GDF-15 при COVID-19 [11].
Бюмаркери нейрогуморальноТ активацн.
Копептин. Пептидний нейрогормон аргшш вазопресин (AVP) вщграе важливу роль у регуляцп балансу рiдини, оскiльки вiн мае вазоконстрикторш властивостi, зменшуе екскрецiю води та тдвищуе осмолярнiсть сечi в нирках шляхом i^^^il всмоктування води в ниркових канальцях. AVP е гормоном задньо! частки гiпофiза, який синтезуеться в супраоптичному та паравентрикулярному ядрах гшоталамуса. Разом зi сво!м бiлком-носieм, нейрофiзином II, вiн упаковуеться в нейросекреторнi везикули та транспортуеться аксонально до нервових закiнчень у нейрогiпофiзi. Вазопресин як нейромедiатор бере участь у центральному контролi серцево-судинно!, нирково! та терморегуляцшно! систем, щоб координувати вегетативнi та ендокринш реакцп на гомеостатичнi збурення [32]. Оскшьки стабiльнiсть аргiнiну вазопресину ex vivo досить обмежена, копептин вимiрюють як сурогатний маркер активносп вазопресину, оскшьки вш секретуеться в е^молярних кiлькостях. Було показано, що копептин мае прогностичну цшнють при рiзних респiраторних i запальних станах, включаючи позаткарняну пневмонiю, пневмонiю, пов'язану з вентилящею легенiв, легеневу емболiю та хрошчне обструктивне захворювання легень.
Висновок.
Асощащя гострих серцево-судинних захворювань (ESC) визнала прогностичну шформащю, отриману шляхом вимiрювання серцевих бiомаркерiв у пащенпв з COVID-19, проте остаточне ршення про тестування бiомаркерiв у цих пащенпв мае приймати лiкуючий лшар з ретельним урахуванням iндивiдуального профшю пацieнта [33]. Необхiднi подальшi дослщження щодо патофiзiологiчних зв'язкiв з метою та встановлення найефективнiших серцево-судинних бiомаркерiв при COVID-19.
Для пацieнтiв, як перенесли захворювання на COVID-19, характерш серцево-судиннi розлади, зумовленi рiзними мехашзмами. Для кожного типу ускладнень встановлеш специфiчнi бiомаркери пептидно! природи, визначення яких може мати прогностичне значення для встановлення потенцшно! небезпеки серцево-судинних ускладнень, корелюючи з важюстю COVID-19. Так, до бiомаркерiв ушкодження мюципв належать високочутливий серцевий тропонiн, креатинкшаза, мюглобш, пентраксин-3. Бюмаркерами розтягнення мюкарду е BNP/NT-proBNP, середньорегiональний проатрiальний натр^ретичний пептид (MR-proANP). Бiомаркерами ремоделювання позакттинного матриксу мiокарда е ST2 (який шляхом взаемоди з iнтерлейкiном IL-33 запобиае фiброзу, гшертрофп серця та апоптозу) та розчинний sST2, галектин-3, фактор диференщювання росту 15 (GDF-15). Копептин (бюмаркер нейрогуморально! активаци) вимiрюють як сурогатний маркер активностi вазопресину, що секретуеться в е^молярних кшькостях з пептидним нейрогормоном аргiнiн вазопресином (AVP). Крiм того, серед сучасних бiомаркерiв ризику ССЗ, в тому чи^ пов'язаних з COVID-19, розглядають ремнантний холестерин, рiвнi якого незалежно вiд ХС-ЛПНЩ та ХС-ЛПВЩ прогнозують важюсть короновiрусноl хвороби та смертшсть пацieнтiв. Оцiнку рiвнiв серцевих бiомаркерiв вважають перспективним шляхом визначення ризику кардюсудинних ускладнень при COVID-19.
