CC BY
22
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcmeTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 410-415.
doi:10.15421/011655
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 577.1:616-092.9
Бюлопчна актившсть npenapaTiB на ochobí гумiнових речовин у печiнцi шщанок (Meriones unguiculatus)
Д.О. Серова, О.В. Таран, О.О. Дьомшина
Днтропетровський нацюнальний утверситет Мет Олеся Гончара, Дтпропетровськ, Украта
Одна з важливих причин вщмови вщ застосування лжарських препарата - !х гепатотоксичтсть. Пошук нових природних 6io-лопчно активних речовин Í3 гепатопротекторними властивостями - важливе завдання сьогодення. Наведено данi щодо впливу кормових бioлoгiчнo активних добавок Гумшд (окремо та у комплекс з аскорбшовою кислотою) та Еко-1мпульс на печшку пща-нок Meriones unguiculatus Milne-Edwards, 1867. Доведено гепатомоделювальт властивосп гумшових речовин у склада Гумшду, що щдтверджено стимулящею активности трансамшаз, пiдвищенням загально! кiлькoстi протешу, особливо за умов комбшацп з аскорбшовою кислотою. Спостершали гальмування накопичення окиснених продукта у клiтинi внастдок активацп каталази та супероксиддисмутази. 1нтенсифжащя каталази розглядаеться як один iз важливих меxанiзмiв адаптацп клiтини за до ксенобюти-кв. Додавання до розчину Гумiлiду аскорбшово! кислоти посилювало антиоксидантну д1ю його дючих речовин, завдяки як влас-ним антиоксидантним властивостям, так i захисту гумшових кислот вiд окиснення. Формування вщповщно! реакцп клiтин печшки пщанок на потрапляння дточих речовин препарату Еко-1мпульс супроводжувалося збiльшенням кiлькoстi ТБК-активних продукта та цитохрому С, що свщчить про формування оксидативного стресу, який супроводжуеться пiдвищенням прoникнoстi мгтохон-дрiальнol мембрани. Отриманi результати вказують на гепатoпрoтектoрнi властивoстi дючих речовин препарату Гумшд як окремо, так i в комбшацп з аскорбшовою кислотою, та необхщтсть корекци концентрацй препарату Еко-1мпульс для використання у клiнiчнiй практищ.
Ключоа слова: Гумшд; Еко-1мпульс; амшотрансферази; каталаза; супероксиддисмутаза; ТБК-активнi продукти; цитохром С
Biological activity of humic substances in the liver of Mongolian gerbils (Meriones unguiculatus)
D. Serova, O. Taran, O. Dyomshina
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
One important reason for non-use of medicinal drugs is their hepatotoxicity. The search for new natural biologically active substances with hepatoprotective properties and which are cost-effective is an important task today. This article presents the data on the impact of the fodder-dietary supplement Humilid alone and in combination with ascorbic acid, and Eco-Impulse on the liver of Mongolian gerbils (Meriones unguiculatus Milne-Edwards, 1867). Hepatomodulation of properties of humic substances in the Humilid confirmed that stimulation of the activity of the enzyme transaminase increases the total amount of protein, especially in combination with ascorbic acid. There was inhibition of accumulation of oxidized products in the cell due to activation of catalase and superoxidedismutase. Intensification of catalase is regarded as one of the important mechanisms of adaptation of the cell under the influence of xenobiotics. Addition of ascorbic acid to the solution Humilid increased the antioxidant action of its active ingredients both through its own antioxidant properties and protection of hu-mic acids from oxidation. Formation of response in liver cells of gerbils receiving active ingredients of the drug Eco-Impulse was accompanied by an increase in the number of TBA-active products and cytochrome C, which indicates the formation of oxidative stress, which is accompanied by increased permeability of mitochondrial membranes. The results indicate the hepatoprotective properties of the active ingredients of the drug Humilid, alone and in combination with ascorbic acid, and the need for correcting the concentration of the drug Eco-Impulse for use in clinical practice.
Keywords: Humilid; Eco-Impulse; aminotransferases; catalase; superoxidedismutase; TBA-active products; cytochrome C
Днтропетровський нацюналший утверситет iMeHi Олеся Гончара, пр. Гагарiна, 72, Днтропетровськ, 49010, Украта Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin Ave., 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.: +38-050-607-52-83. E-mail: olga-d2009@ukr.net
Вступ
За сво!м генезисом гумшов1 речовини - особлива гранична стадя ф1зичного, х1м1чного та мшробюлопчного процеав трансформаци оргамчно! речовини у природа. Унжальтсть 1х властивостей визначають грунютшрт процеси та родючсть грунпв, а також розкладання прських порвд та мшералш, зв'язування, ф^садая, концентрация, рохшвання та перевщкладання х1м1чних елемен-■пв (Kocsis et al., 2008; Fedosyeyeva et al., 2009; Fisinin and Chapter, 2011; Vorobyov and Lapushkina, 2012).
Природн гум1нов1 речовини регулюють процеси росту рослин, полшшують ф1зико-х1м1чн1 властивосп грунту, актив1зують мшрооргатзми, впливають на мцрацю по-живних речовин, стимулюючи дихання, синтез бшюв i вуглеводв, ферментативну активтсть, широко викори-стовуються в рослиннидтвi та у ветеринарнiй практидi (Islam et al., 2005; Derho and Kolesnik, 2011; Stepchenko, 2011; Mikhailenko et al., 2014;). Прояв бюлойчно! актив-носп як природних гумшових речовин, так i 1х промисло-вих препаратв спостертаеться не тшьки вщносно вищих рослин; це явище значною мiрою унiверсальне для живих органiзмiв. Незважаючи на широке використання таких препарата у рослиннидтвi та ветеринара, механiзми впливу гумiнових речовин на органзм тварин, яких вико-ристовують у преклiнiчних дослвдженнях iз метою впро-вадження нових лкарських засобiв у терапевтичну практику лжування хвороб у людей, практично не вивчет.
Уважають встановленим той факт, що стимулюваль-ний вплив гумiновi речовини дають за певних, досить низьких концентраций (10-2-10-4%), а за вищих концентраций проявляешься шпбування бюлопчно! активносп органiзмiв. Така реащш властива для багатьох бюлопчно активних речовин. Хоча спроби вдентифшацц гормонв у складi гумiнових речовин доа не увшчалися устхом, гормоношдабна активнiсть як природних, так i промисло-вих препарата не залишае сумн1в1в (Khristeva, 1973; Perminova, 2008; Stepchenko, 2010; Buchko, 2011; Buchko and Maksimovic, 2011; Buchko 2013). Незважаючи на широке використання гумапв у рiзних галузях господарства, впровадження цих речовин у медичну та фармаколопчну галузь тривае. Тому проведення дослвджень впливу похвд-них гумiнових кислот на формування рiзних патологш -перспективний i актуальний напрям медицини, фармакологи та бюхМг
Печiнка - один iз центральних органв метаболiзму, де активно в1дбуваються процеси бiосинтезу та розпаду молекул, бiотрансформадiя метаболiтiв ендогенного та екзо-генного походження, перетворення та екскрец1я з оргатз-му токсичних метаболiтiв i ксенобiотикiв (Jaeschke et al., 2002; Shirakami et al., 2012; Zhu et al., 2012). Надходження ксенобютиюв до кдатин викликае оксидативний стрес, пов'язаний з утворенням активних форм кисню. Юльюсть окисних продукпв контролюеться антиоксидантною системою, яка включае низько- та високомолекулярт сполу-ки (Surai et al., 2005).
Ензим, який першим вступае в реакцию з перекисами у клггиш, - каталаза. Найвища 11 активнiсть характерна для кдатин печшки, нирок i еритродитiв (Maltsev et al., 2010, Shmarakov et al., 2014), яю мають висок значення продукцЦ перекисiв. Компоненти антиоксидантного
захисту клiтини вщ токсично! да супероксиданюна, який штенсивно утворюеться у дихальному ланцюзi, - ензим супероксиддисмутаза (СОД) та цитохром С. Найвищ1 1'х рiвнi рееструються саме у печшщ (Demin et al., 2008; Rakytyanskyy and Efimov, 2010; Donghong et al., 2015). У печшщ СОД представлена Mn- i Cu/Zn-iзоферментами. Однак домшуе у клiтинi та складае понад 65% загально1' активносп ферменту мiтохондрiальна форма (Mn-СОД) (Surai et al., 1999). Цитохром С - гемовмюний проте!н, що потребуе наявносп феруму у середовищ1. Окиснена форма цитохрому С (Fe3+) виявляе погужнi антиоксидантнi властивосп за рахунок ефекгивнiшого, нж СОД, окис-нення супероксиданiона в молекулярний оксиген (Demin et al., 2008). Тому ця форма - один iз маркер1в ефектив-носп функц1онування антиоксидантно! системи. Вившь-нення цього протешу в цитоплазму - наслвдок розвитку оксидативного стресу у клiтинi, який впливае на цшс-нiсть мгтохондаально! мембрани (Donghong et al., 2015). Пдвищення концентраци цитохрому С у дитоплазмi запускае каскад реакщй апоптозу.
Дослвдження бiохiмiчних маркерiв стану печшки та штенсивносп функдiонування 11 антиоксидантно! системи - актуальне та важливе питання бюх1мп, медицини та фармакологи. Пошук лжарськнх препарапв, яш б виявляли одночасно бiологiчну активтсть i гепатопро-текторнi властивостi - також актуальне завдання сучасностi.
У зв'язку з цим питання ефективносп застосування препарапв на основi гумшових речовин iз гепатопротек-торною метою залишаеться вщкритим. Мета ще! статл -визначити змiни бiохiмiчних маркер1в стану та ефективносп антиоксидантно! системи печшки пщанок за умов застосування кормових бiологiчно активних добавок Гумщд (окремо та в комбшацп з аскорбiновою кислотою та Еко-1мпульс).
Матерiал i методи дослщжень
Експеримент проводили на монгольських пiщанках (Meriones unguiculatus Milne-Edwards, 1867) зршого вiку (6 мiсяцiв), середньою вагою 63-83 г, яких утримували у стандартних умовах вiварiю. Маншуляци з тваринами проводили вщповвдно до правил Свропейсько! конвенщ! захисту хребетних тварин, як1 використовуються для експериментальних та iнших наукових цiлей (Страсбург, 1986). Тварин подшили на чотири дослвдт групи (по 5 тварин у кожнш): I група - штактт тварини (контроль), яш отримували звичайну дiету, II - тварини, яким у питну воду додавали 1% розчин Гумiлiду, III - у питну воду додавали сумш 1% розчинiв Гумiлiду та аскорбшово! кислоти, IV - у питну воду додавали 1% розчин препарату Еко-1мпульс. Експеримент тривав 24 доби. Наприкшщ тварин зважували та виводили з експерименту шд етерним наркозом, видаляли печiнку, промивали 11 у фiзiологiчному розчинi та використову-вали для подальших дослвджень.
Отримання гомогенату печшки та ц водорозчинно! фракщ! проводили шляхом диферендiйного центрифугу-вання у градiенгi сахарози методом Jonson and Lardy (1969). Для визначення загально! кiлькостi проте1ну, активносп аспартатамiнотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1),
алатнамшотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), каталази (КТ, КФ 1.11.1.6), супероксиддисмутази (СОД, КФ 1.15.1.1), ТБК-активних продукпв, цитохрому С викори-стовували водорозчинну фракщю печшки та стандаргнi лабораторнi тест-набори (Фешат, Украна м. Дншропет-ровськ) методами Bertis (2006) та Young (2001) зпдно з протоколом фiрми виробника.
Статистичний аналiз отриманих результапв проводили за крт^ем Манна - Уйт. Вiрогiдними вщмшно-стi вважали за Р < 0,05.
Результати та ix обговорення
Важливий параметр гомеостазу цiлiсного органiзму -кшьюсть загального протешу. Визначення даного по-казника у печiнцi дае шформащю про iнтенсивнiсть син-тетичних процесш за умов екзогенного впливу. Кшь-кiсть загального протешу у водорозчиннш фракцй пе-чiнки, основна частина яко! представлена цитозольними протегнами, за умов застосування 1% розчину препарату Гумшд, сумiшi 1% розчинiв Гумшду та аскорбiновоi кислоти та 1% розчину препарату Еко-1мпульс змiню-валась не односпрямовано (рис. 1).
300
*
рази та аланiнамiнотрансферази (рис. 2, 3). У тварин, яких випоювали 1% розчином Гумiлiду, активтсть аспартат-амiнотрансферази залишалась на ршт контрольно! групи. У пщанок, яких випоювали сумшшю 1% розчину Гут-лiду, аскорбiновоi' кислоти та 1% розчином препарату Еко-1мпульс, активнiсть ензиму пiдвищувалась у 2,5 раза поршняно з контрольною групою та групою тварин, яких випоювали 1% розчином Гумшду. Можливо, за умов застосування цих препаратiв вiдбувалося посилення ма-латаспартатного човникового механiзму, опосередковано пов'язаного з вуглецевим i енергетичними обмшами, та аспартагаргшшосукцинагаого циклу, пов'язаного з азот-ним обмiном. У грут, де як поживну добавку додавали 1% препарат Гумшду у комбшаци iз 1% розчином аскорбiновоi кислоти, вказат процеси пов'язанi з поси-ленням бiосинтетичних реакцiй, а у рая використання 1% розчину препарату Еко-1мпульс - iз посиленням процеав протеолiзу та утилiзацii його метаболтв. Це пiдгверджу-еться даними щодо загально! кiлькостi протешу в данш дослiднiй групi (рис. 1).
Помпт змiни вiдбувалися в активностi алатнамшотрансферази у водорозчиннш фракцй печшки пщанок: випоювання тварин 1% розчином Гумшду спричинюва-ло до зниження активностi ферменту на 47% порiвняно з контрольною групою.
Рис. 1. Кiлькiсть загального протеГна у водорозчиннГй фракцй печшки пщанок: 1 - контрольна група тварин,
2 - тварини, яю отримували у питнiй водi 1% ГумЫду,
3 - у питый водi сумiш 1% Гумiлiду та 1% аскорбiновоi кислоти, 4 - у питнш водi 1% препарату Еко-1мпульс; * - Р < 0,05 ввдносно контрольноi групи; х ± 8Б, п = 5
Юльисть загального протешу у водорозчиннш фракцй печiнки тварин, яких випоювали 1% розчином Гумщду, залишалась на рiвнi контрольно! групи. У пщанок, яких випоювали сумшшю 1% розчину Гумшду в комбшаци з 1% розчином аскорбшово! кислоти, кшькють протешу дост^рно пдвишувалась (у 1,5 раза порiвняно з контрольною группою). У тварин, яких випоювали 1% розчином препарату Еко-1мпульс, кшькють протешу знижу-валась до 60% порiвняно з контрольною групою. Отри-манi результати вказують на чутливкть бiлкового обмiну печiнки за впливу ксенобютиюв гумiновоi природи. Додаткове введення до рацiону аскорбiновоi кислоти знижувало ксенобiотичне навантажЕння на печiнку, що супроводжувалось вщновленням проте1н-синтетично1 функцii цього органу.
Важливi ланки азотного, вуглеводного та енергетич-ного обмiнiв печшки - активтсть аспартатамшотрансфе-
Рис. 2. Актившсть аспартатамшотрансферази у водорозчиннш фракцй' печшки пщанок: див. рис. 1
160 -,
140 -
= 100
.5 ? I :5
S 80 -
5 *
а
60 -
Рис. 3. Активтсть аланшамшотрансферази у водорозчиннiй фракцй' печшки пщанок: див. рис. 1
Можливо, це пов'язано з переключенням метаболiзму прувату й аланiну на метаболiзм аспартату у печiнковiй тканин п1щанок у наведених умовах, що тдтверджуеться даними щодо аспартатамiнотрансферази у данш грут
тварин (рис. 2). Такий ефект характерний для свшських тварин (Derho and Kolesnik, 2011).
У пщанок, яких випоювали сумшшю 1% розчишв Гумшду та аскорбшово! кислоти та 1% розчином препарату Еко-1мпульс, актившсть аланшамшотрансферази щдвишувалась у 4,5 раза пор1вняно з контрольною гру-пою. Отримат результати можуть вказувати на активь защю процейв трансамшування внаслвдок щдвищення концентраци субстрапв, а саме аланшу, до якого виявляе високу специф1чтсть печшкова 1зоформа ензиму та можливо! актив1зацц глюконеогенезу або процейв енер-гозбереження. У грут тварин, яких випоювали 1% розчином препарату Еко-1мпульс ввдбувалось щдвищення активносп аспартатамшотрансферази у 2,5 раза та аланшамшотрансферази у 4,5 раза у водорозчиннш фракци печшки пщанок. Враховуючи дат щодо зниження кшькосп загального протешу в цш дослщнш грут на 60% пор1вняно з контрольною групою, отриман дат щодо активносп аспартатамшотрансферази та аланшамшо-трансферази можуть вказувати на штенсифжащю процейв утитзаци продукпв протеол1зу. Також це може свщчити про залучення даних ензимв до процейв вико-ристання продукт1в розпаду амшокислот, пул яких збшьшуеться за умов розпаду проте!шв.
Для встановлення впливу похщних гумшових речо-вин на прооксидантно-актиоксидантну систему печшки пщанок визначали бюх1м1чт показники: к1льк1сть ТБК-активних продукпв, основний 1з яких - малоновий д1альдепд (МДА), цитохрому С, актившсть каталази, супероксиддисмутази (рис. 4-7).
Змши активностi супероксиддисмутази у водорозчиннш фракци печiнки (рис. 5) спостертали у пiщанок, яких випоювали 1% розчином препарату Еко-1мпульс -вщбувалось щдвищення активностi майже удвiчi. Таке явище супроводжувалось щдвищенням кiлькостi ТБК-активних продукпв у данш дослiднiй групi. У пщанок, яких випоювали 1% розчином Гумшду та сумшшю 1% розчинв Гумшду та аскорбшово! кислоти, активнiсть ензиму у данш фракцп коливалась у межах контрольно! групи (1,0-1,5%).
Не менш важливий показник реактивносп антиокси-дантно! системи - активнiсть каталази (рис. 6). У першш i другш дослщних групах цей показник змшювався у межах 25% пор1вняно з контрольною групою, що розглядаеться як активiзацiя процейв адаптац1!' у клтгинах печiнки за до гумшових речовин i аскорбшово! кислоти. Слад зазначити, що у п1щанок, яких випоювали водою iз додаванням 1% розчину препарату Еко-1мпульс, актившсть каталази щдвищувалась на 40%. Однак, враховуючи данi щодо щдвищення кшькосп ТБК-активних продукпв (рис. 4) та активносп супероксиддисмутази (рис. 5) у цш дослщнш груп1, можна зро-бити висновок про активiзацiю захисних систем в умо-вах впливу ксенобютиюв, якi шщюють утворення перекисних продукпв. Також результати проведених дослщжень щдтверджують необх^^ть оптимiзацi!' концентраций дючих речовин препарату Еко-1мпульс для подальшого застосування у дослвдах на тваринах iз метою впровадження у клЫчну практику.
0,07
II
Рис. 4. Вмкт ТБК-активних продукт1в у водорозчиннш фракци мс'мнки пщанок: див. рис. 1
У водорозчиннш фракци печшки пщанок (рис. 4), яких випоювали 1% розчином Гумщду та 1% розчину Гумщду в комбшацп' з 1% розчином аскорбiново!' кислоти, кшьюсть ТБК-активних продукпв перебувала у межах контрольно! групи, що вказуе на вщсуттсть проокси-дантних властивостей доодджених препарапв. Однак застосування 1% розчину препарату Еко-1мпульс зумов-люе щдвищення цього показника на 20% пор1вняно з контрольною групою, що можна пов'язати з аш^защею перекисного окиснення -мпЫи i, як наслщок, збiльшення його продукту - малонового дальдепду. Отриманi результати вказують на щдвищену бюлопчну акгивнiсть компонентов препарату Еко-1мпульс у дослщженш концентраций, яка потребуе корекци та подальших доодджень.
Рис. 5. Актившсть супероксиддисмутази у водорозчиннш фракщУ печшки пщанок: див. рис. 1
Одн з параметр1в р1вня оксидативного стресу, стану мiтохондрiально!' мембрани, штенсивносп дихання та життездатностi клiтини - змши концентраци цитохрому С (рис. 7), який виконуе роль транспортера електрошв у дихальному ланцюзi мггохондрш i, таким чином, бере участь у процесах, що забезпечують клггани енергiею; ефективний антиоксидант, який штенсивтше, нiж супер-оксиддисмутаза, перетворюе супероксид-анюн на моле-кулярний оксиген; регулятор процесу загибелi клiтини шляхом апоптозу (Бешт й а1., 2008; БощИо^, 2015).
Результати дослщження показали незначне збшь-шення концентрацi!' цитохрому С у водорозчиннш фракци печшки у груш тварин, яких випоювали 1% розчином Гумшду. Випоювання пщанок 1% розчином Гумшду в комбшацп з 1% розчином аскорбшово! ки-
слоти спричинювало зниження концентрацii цитохрому С на 20% пор1вняно з контрольною групою та на 48% пор1вняно з групою тварин, яким у питну воду додавали лише 1% розчин Гумшду. За таких умов спостер1гали додатковий захист у печшщ завдяки ф1зико-х1тчним властивостям аскорбшово! кислоти, яка знижуе концен-тращю як окиснених ендогенних метаболтв, так 1 окис-нених продукпв гумшових кислот.
Рис. 6. Актившсть каталази у водорозчиннш фракщГ печ1нки пщанок: див. рис. 1
Рис. 7. Вмют цитохрому С у водорозчиннш фракщГ печшки пщанок: див. рис. 1
У печшщ пщанок, яких випоювали розчином препарату Еко-1мпульс кшьюсть цитохрому С збшьшувалась у 2,5 раза пор1вняно з контрольною групою тварин. Вра-ховуючи даш щодо кшькосп ТБК-активних продукпв, активносп каталази та супероксиддисмутази у данш дослвднш груп1, можна зробити висновок про шгенси-фшащю окисних процеав у клпинах печшки пщанок. Також отримат результати вказують на актив1зац1ю пероксидазно! активност комплексу цитохрому С i кардюлшшу (Demin et al., 2008) внаслщок пiдвищення концентраци перекисних продукпв, що е причиною шдвищення проникносп мггохондиально! мембрани та вившьнення цитохрому С у цитоплазму.
Експериментальт дат наукового дослвдження тдгверджують вщом факти чутливостi бшкового, азотного та енергетичного обмшв до да бюлойчно активних речовин гумшово! природи (Islam et al., 2005; Fedosyeyeva et al., 2009; Stepchenko, 2010, 2011; Derho and Kolesnik, 2011; Vorobyov and Lapushkina, 2012; Mikhailenko et al.,
2014). Акгивiзацiя процес1в трансамшування викликана пдвищенням концентраци субстрапв, що забезпечують i контролюють процеси амнокислотного та вуглеводного обмшв за впливу препарапв на основi гум1нових речовин (Derho and Kolesnik, 2011; Mikhailenko et al., 2014). Над-ходження ксенобютиюв до клiтин викликае оксидативний стрес з утворенням активних форм оксигену. Кшьюсть окисних продукпв контролюеться антиоксидантною системою, яка включае низько- та високомолекулярнi сполу-ки (Jaeschke et al., 2002; Surai et al., 2005; Shirakami et al., 2012; Zhu et al., 2012; Donghong et al., 2015). За таких умов пдвищуеться проникнсть мггохондршьно1 мембрани (Demin et al., 2008; Maltsev et al., 2010; Shmarakov et al., 2014; Donghong, 2015), внасладок чого щдвищуеться концентращя цитохрому С у цитозот та знижуеться iнтенсивнiсть клiтинного дихання, перетворення супер-оксиданiона на молекулярний оксиген за його участю та життездаттсть кл1тини в цшому. Бiолоriчно активна кор-мова добавка Гумiлiд активiзуе функцiонування захисних систем печiнки та стимулюе адаптацiйнi процеси (Stepchenko, 2010; Buchko, 2011, 2013), а аскорбшова кислота виступае додатковим фактором !х стимуляцii та захищае гумiновi кислоти вiд окиснення.
Висновки
Установлено чутливюгь бшкового, азотного та енергетичного обмшв у печiнцi пщанок до да препарапв на основi гумшових речовин. Препарат Гумщд виявив гепатопротекгорнi властивостi, а додавання аскорбшово! кислоти до рацiону посилювало бюлойчну акгивнiсть гумiнових речовин. Пдгверджено його антиоксидантт властивостi та стимуляци» адаптацшних процес1в у печiнцi пiщанок. Печшкова тканина особливо чутливо вщреагувала на дю складових препарату Еко-1мпульс, що супроводжувалось посиленням процесiв протеол1зу та утитзацп його метаболiтiв, iнтенсифiкацiею реакцш утворення окиснених продукпв, пдвищенням проникносп зовшшньо! мггохондаально! мембрани. Результати дослщжень - пдстава для рекомендаци корекщ концентраци дючих речовин препарату Еко-1мпульс iз метою подальших дослщжень у пошуку оптимальних схем застосування та впровадження у клiнiчну практику.
Подяки
Дякуемо завiдувачу кафедри фiзiологii та бкжми ДДАУ, науковому керiвнику науково-дослдао! лаборатори з гумь нових речовин iменi професора Л.А. Христево! професору Шли Михайлiвнi Степченко за надаш дослiднi препарати.
Ei6.iorpa$iHm iIOCII. lanim
Bertis, S.A., Ashvud, E.R., Bruns, D., 2006. Textbook of clinical chemistry and molecular diagnostics. 4th Ed. WB Saunders, Filadelfiya, PA.
Buchko, O.M., 2011. Protein metabolism in pigs under the influence of the feed additive humic. Nature Anim. Ukr. 10, 27-30.
Buchko, O.M., 2012. Antioxidant defense system of pigs under the influence of the additive nature of humic. Visn. Lviv. Univ. Ser. Biol. 58, 68-73.
Buchko, O.M., 2013. Free radical processes in the pig lets for the actions of humic additives. Anim. Biol. 15(1), 27-33.
Buchko, O.M., Maksimovic, I.Y., 2011. Link glutathione antioxidant protection of pigs under the influence of humic additives. Nature Anim. Biol. 13, 60-65.
Demin, E.M., Proskurnina, E.V., Vladimirov, Y., 2008. Antioxidant effect of DHQ and rutin in peroxidase reactions catalyzed by cytochromec. Moscow Univ. Bull. Chem. 49(5), 354-360.
Derho, M.A., Kolesnik, E.A., 2011. Correlation of weight gain and the preservation of broilers ISA-15 cross-country with the level of blood biochemical parameters. Vestn. Agric. Urals. 3, 27-29.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes (Strasbourg, 18 March 1986).
Fedosyeyeva, Y.E., Patsayeva, S.V., Terekhova, V.A., 2009. Efluence of kaliy of humic on same physiology characteristics of deferent pigments of microscopy mushrum. Mikolo-hiya i Fitopatolohiya 43(3), 243-249.
Fedosyeyeva, Y.E., Terekhova, V.A., Yakymenko, O.S., Hladkova, M.M., 2009. Ecotoxicological assessment of hu-mic substances of different origin using microalgae Scenedesmus quadricauda. Theor. App. Eco. 4, 45-50.
Fisinin, V.I., Chapter, P., 2011. Effective protection from stress in poultry, from vitamins to animal breeding. Bird Poult. Prod. 5, 23-26.
Islam, K.M.S., Schuhmacher, A., Gropp, J.M., 2005. Humic acid substrances in animal agriculture. PJN 4(3), 126-134.
Jaeschke, H., Gores, G.J., Cederbaum, A.I., Hinson, J.A., Pes-sayre, D., Lemasters, J.J., 2002. Mechanisms of hepatotoxic-ity. Toxicol. Sci. 65(2), 166-176.
Shirakami, Y., Lee, S.A., Clugston, R.D., Blaner, W.S., 2012. Hepatic metabolism of retinoids and disease associations. Biochim. Biophys. Acta 1821, 124-136.
Shmarakov, I.O., Borschovetska, V.L., Marchenko, M.M., 2014. Reactive oxygen and nitrogen species generation features under conditions of acute hepato toxicity. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 22(1), 3-7.
Stepchenko, L.M., 2010. Regulatory mechanisms of action of biologically active substances humic nature organism productive poultry. J. Physiol. 56(2), 306.
Stepchenko, L.M., 2010. The value of cathepsin B and its inhibitors in the regulation of metabolism in broiler chickens for the actions of humic substances Nature Anim. Biol. 12(2), 180-188.
Stepchenko, L.M., 2011. Biologicheski active substances humic nature as regulators of homeostasis of poultry. Articles 7 Internat Conf Radostim 2011. Phytohormones, humic substances and other bioratsionalnye pesticides in agriculture, Minsk 164-167.
Surai, K.P., Surai, P.F., Speake, B.K., 2005. Antioxidant-prooxidant balance in the intestine: food for thought. J. Dairy Sci. 87, 797-809.
Vorobyov, A.V., Lapushkina, M.A., 2012. Biochemical parameters of broiler chickens in the application immunostimulant. Vestn. Veterinary 63(4), 132-133.
Young, D.S., 2001. Effects of disease on clinical laboratory test. 4th ed. AACC Press.
Zhu, H., Jia, Z., Misra, H., Li, Y.R., 2012. Oxidative stress and redox signaling mechanisms of alcoholic liver disease: Updated experimental and clinical evidence. J. Dig. Dis. 13(3), 133-142.
Hadiumna do редкonегii 04.10.2016
