CC BY
46
Rcqiilatorv Mechanisms I
mTnosystems
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 9(2), 300-307 doi: 10.15421/021844
Cytoprotective processes induced by the effect of L-arginin-L-glutamate in rats with experimental pathology of the gastroduodenal zone
Y. M. Stepanov*, L. A. Ponomarenko**, O. A. Lykholat***,
T. M. Shevchenko****, O. M. Khomenko****, A. A. Ponomarenko*****
*institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Dnipro, Ukraine
**DnipropetrovskRegional Children's Clinical Hospital, Dnipro, Ukraine
***University University of Customs Business and Finance, Dnipro, Ukraine
****Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine
*****Kam'yanke' City Hospital No 9, Kam 'yanke, Ukraine
Stepanov, Y. M., & Ponomarenko, L. A., Lykholat, O. A., Shevchenko, T. M., Khomenko, O. M., & Ponomarenko, A A (2018). Cytoprotective processes induced by the effect of L-arginin-L-glutamate in rats with experimental pathology of the gastroduodenal zone. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 9(2), 300-307. doi:10.15421/021844
The processes of effect of L-arginine-L-glutamate on peroxidation and slime-forming function of the stomach cells, 1he system of antioxidant defense in the blood, liver and brain tissues of rats with experimental pathology of the gastroduodenal zone have been investigated. The animals were divided into four groups. Group I - control group were rats injected intragastrically through a probe physiological solution. Group II included animals with erosive ulcerative lesions of the gastroduodenal zone. Modeling of the erosive ulcerative lesions was carried out by intragastric administration of medical bile (1 ml/100 g) in combination with immobilization-cold stress for 1 hour at + 4 °C for a period of seven days. Rats of group Ill simultaneously received an intra-abdominal 4% solution of L-arginine-L-glutamate in a dose of 20 mg per 100 g of body weight at the same time as the erosive ulcerative lesions modeling. To clarify the role ofNO-ergic mechanism of L-arginine-L-glutamate influence on the quantitative composition of mucins and free radical processes rats in group IV with erosive ulcerative lesions were injected with non-selective NO-synthase inhibitor, L-NAME (L-NG-nitroarginine methyl ester), at a dose of 1 mg per 100 g at the same time as injections of 4% solution of L-arginine-L-glutamate. The simulation of erosive-ulcerative lesions of the gastroduodenal zone in the experimental animals was accompanied by the intensification of lipid peroxidation processes, the imbalance of the antioxidant defense systems and the development of oxidative stress in the blood, tissues of the stomach, liver and brain, which has tissue-specific features. In the blood of the animals, the activation of the enzymatic link of antioxidant defense did not compensate for free radical processes, as a result, the exhaustion of the reduced glutathione pool occurred, and the level of TBA-active products increased both in plasma and in erythrocytes. There was a depression of the enzymes of the antioxidant defense and a decrease in the level of recovered glutathione, indicating decompensating of the liver antioxidant protection systems in the liver tissue of the rats. In the experimental animals , formation of erosive ulcerative lesions was accompanied by destabilization of the oxidation-reducing processes in the brain, which led to the intensification of the lipoperoxidation. In the mucous membrane of the stomach of the experimental animals, the total number of protection factors - secretory mucins with a simultaneous structural change - decreased. The use of L-arginine-L-glutamate reduced the manifestations of oxidative stress in the stomach tissue of animals with experimental pathology and normalized the quantitative and qualitative composition of mucins. In the blood, liver tissues and brain of the rats, L-arginine-L-glutamate injections activated the enzymes of the first anti-radical linkage - superoxide dismutase and catalase contributed to the increase of the pool of reduced glutathione and the deceleration of free radical reactions. Investigation of reactions to the action of the inhibitor provides the basis for the hypothesis of the NO-mediated action of L-arginine-L-glutamate on the formation of S-nitrosothiols, as evidenced by the high level of reduced glutathione when the inhibitor is used.
Keywords: erosive and ulcerative pathology; mucosal protection factors; antioxidant system; nitric oxide
Article info
Received 25.03.2018 Received in revised form
30.04.2018 Accepted 01.05.2018
Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Slobozhansky Ave., 96, Dnipro, 49000, Ukraine. Tel.: +38-050-056-78-42 E-mail: gastrodnepr@gmail.com
Oles Honchar Dnipro National University, Gagarin Ave., 72, Dnipro, 49010, Ukraine. Tel.: +38-056-372-58-76 E-mail:
dnushevchenkot@gmail. com
Dnipropetrovsk Regional Children's Clinical Hospital, Kosmicheskaja st., 13, Dnipro, 49100, Ukraine. Tel.: +38-056-713-71-00 E-mail: kdl17lud@gmail.com
University of Customs and Finance, V. Vernadsky st., 2/4, Dnipro, 49000, Ukraine. Tel.: +38-066-038-68-92 E-mail: Lykholat2010@ukr.net
Kam 'yanke' City Hospital No 9, Anoshkin st., 72, Kam'yanke, 51900, Ukraine. Tel.: +38-056-776-56-66 E-mail: oncoll@i.ua
Цнтoзaхнcm npo^cn, rngyKOBam Bn^HBOM L-aprimHy-L-myTaMaTy, y ^ypiB 3 eKcnepHMeHTa^bHoro naTO^oriero racTpogyogeHa^bHoi' 30hh
M. M. CrenaHOB*, H. A. noHOMapeHKO**, O. A. HnxonaT***,
T. M. ffleBneHKO****, O. M. XoMeHKO****, O. A. noHOMapeHKO*****
*Державна установа «1нститут гастроентерологп НАМН Украти», Днтро, Украта **Комунальний заклад «Днтропетровська обласна дитяча клтчна лкарня ДОР», Днтро, Украта ***Утверситет митно'1 справи та фтанав, Днтро, Украта ****Днтровський нацюнальний ушверситет шеш Олеся Гончара, Днтро, Украта *****Комунальний заклад «Кам 'янська мськалкарня № 9 ДОР», Кам 'янське, Украта
Дослщжували мехатзми впливу L-apriHÎHy-L-глутамату на пероксидащю та слизотарну функщю клтин шлунка, систему антиоксидантного захисту у кров1, тканинах печ1нки та мозку щур1в з експериментальною патологтею гастродуоденальноУ зони. Тварин роздшили на чотири групи. Група I - контрольна, яюй уводили внутршньошлунковим шляхом через зонд ф1зюлогтчний розчин. Група II включала тварин з ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальноУ зони. Моделювання патологи проводили шляхом внутряшньошлункового введення медичжя жовч (1 мл/100 г) у поеднанш з 1ммобшзацшним холодовим стресом протягом одте!' години за температури +4 °С упродовж сьоми дб. Щури групи III одержували внутршньочеревш ш'екци 4% розчин L-aргiнiнy-L-глyтaмaтy у доз1 20 мг/100 г маси тша одночасно з моделюванням ерозивно-виразкового ураження. Для уточнення рол NO-ерпчного мехашзму впливу L-aргiнiнy-L-глyтaмaтy на юльюсний склад муцитв та вшьнорадикальт процеси щурам групи IV з ерозивно-виразковим ураженням уводили неселективний шпйтор NO-синтази L-NAME (L-NG-Nitroarginine methyl ester) у доя 1 мг/100 г одночасно з ш'екщями 4% розчину L-aргiнiнy-L-глyтaмaтy. Моделювання ще!' патологи в експериментальних тварин супроводжуеться штенсифжащею процеав перекисного окиснення лшщв, дисбалансом антиоксидантних систем захисту та розвитком окисного стресу в кров1, тканинах шлунку, печшки, мозку, що мае специф1чш тканит властивост! У кров1 тварин активащя ферментативно!' ланки антиоксидантно!' системи не компенсувала вшьнорадикальт процеси, внаслщок чого вщбувалося вичерпання пулу вщновленого глутатюну, а р1вень ТБК-активних продуктов збшьшувався як у плазм^ так i в еритроцитах. Депреая ферменттв антиоксидантного захисту та зниження р1вня в1дновленого глутатюну свщчили про декомпенсащю печ1нкових антиоксидантних захисних мехашзм1в у щур1в. Формування ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальжя зони супроводжувалося дестабшзащею окисно-в1дновних процеав у мозку, що спричиняло штенсифшащю л1попероксидацц. У слизовш оболонц шлунка експериментальних тварин зменшуеться загальна юльюсть фактсрв захисту - секреторних муцитв. Використання L-aргiнiнy-L-глyтaмaтy зменшуе прояви окисного стресу у тканин шлунка тварин з експериментальною патологтею, нормалзуе юльюсний та яюсний склад муцишв. У кров1, тканинах печ1нки, мозку щур1в, ш'екци L-aргiнiнy-L-глутамату актив1зують ферменти першо!' антирадикально!' ланки (супероксиддисмутаза та каталаза), сприяють збшьшенню пулу вщновленого глутатюну та уповшьненню вшьнорадикальних реакцш. Досл1дження реакцш на даю шгтбпору дае п1дставу для гтпотези NO-опосередковано!' да L-aргiнiнy-L-глyтaмaтy з утворенням S-нiтрозотiолiв, про що св1дчить високий р1вень зниженого глутатюну за даних умов.
Ключовг слова: ерозивно-виразкова патологтя; фактори захисту слизово!' оболонки; антиоксидантна система; оксид азоту
Вступ
Структуры та функцюнальы ураження слизовоï оболонки (СО) верхнх вщтттв гастродуоденальноï зони ввдбуваються гад час порушення ршноваги м1ж багатокомпонентною системою захисту СО та агресивними ендогенними та екзогенними патогене-тичними чинниками. Авангардом захисту СО шлунка та дванад-цятипалоï кишки виступае слизово-бжарбонатний буфер, утворе-ний товстою гшвкою слизового гелю на поверхн покривного еп-телш. Шар слизу захищае кттини ввд протеолзу та пошкодження юнами водню (Barinov et al., 2013; Hlynov & Chikunova, 2016). Ос-новний компонент слизового гелю, що визначае його ф!зико-хъ мчн властивосп, - муцин. Молекула муцину складаеться з центрально розташоБаноï полшептиджа ланки - апомуцину, що мае специфiчну область тандемних поБторiБ, у склада яких превалю-ють пролш, треонн i серин, та прикртлених до них О-глжозщним зв'язком олгосахаридв. Саме склад оллосахаридних структур визначае характеры риси та функциональна особливост! муцинв. Вiн специфiчний для р!зних клпин i тканин. Нин! вдентифжовано склад понад 20 муцинв (MUC) i генiБ, що ïх кодують. До секреторних муцитв, здатних утворювати гель, що експресуються в гастроигестинальному тракп, належать MUC2, MUC5AC, MUC5B, MUC6 (Zolotova, 2014). Основы муцини шлунка - MUC5AC, MUC5B, MUC6. Вони мають у склада термнальы ептопи в основному з нейтральними глжанами, тод як у MUC2, що експресуеться кели-хоподбними клпинами кишечнику, периферий ланцюги значно аашзоваы (Larsson et al., 2013).
Структурна цтсысть СО залежить в!д координованоï ба-гатьох ф!з!олог1чних фактор!в та мiкроциркуляторноï ланки, що ыдгримуе необх!дний м!крокл1мат для клпинного в!дновлення. Безперервний м!кросудинний кровотж забезпечуе доставку кисню та поживних речовин у СО. Ендотел!альн1 кттини кагаляр!в гене-рують захисн1 медатори - регулятори !нтенсивност1 кровотоку (Yandrapu & Sarosiek, 2015). Основний медатор, який опосередко-вуе судинорозширювальн! ефекти ендотел!йзалежних вазодилата-тор!в, - оксид азоту (NO). Це в1льнорадикальна молекула, що про-дукуеться in vivo у регульованому ферментативному процес! з L-арг1н!ну за допомогою родини NO-синтаз (NOS). NO модулюе широкий спектр сигнальних шлях!в практично в уох органах i системах оргаызму, включаючи вазод!латац!ю, нейрональну транс-м1с!ю, !муномодуляц!ю, сердцеве скорочення, шпбування агрега-
uiï тромбоцитгв, диференцгювання та протферацто стовбурових кл1тин (Lei, 2013; Cossenza & Socodato, 2014; Kumar, 2017). У гаст-родуоденальн!й зоы NO стимулюе секрецию слизу за допомогою активащ гуанзлатциклази в еытмальних клгтинах (Lundberg & Weitzberg, 2012; Tkach et al., 2013). У вщповщь на зворотню дифу-зто Н+-1он1в NO опосередковано (через генерацию простагланди-н1в) впливае на посилення бiкарбонатноï секрецiï (Wallace et al., 2017). Беззаперечна роль NO у ввдновлены мiкроциркуляцiï у СО гастродуоденальжа зони, що мае вир1шальне значення для ïï захисту. Ендотел1альы кл1тини кап1ляр1в здаты в1дчувати змши кро-в'яного тиску, р1вень кисню у кров1, г1покс1ю. Нестимульований судинний ендотел1й зазвичай д1е як виб1рковий бар'ер м1ж просв1-том судин i навколишн1ми тканинами, регулюе обмш поживних речовин i метабол1ттв, запоб1гаючи при цьому потраплянню пато-геыв або шк]дливих речовин у тканини (Kirichuk et al., 2008). У вщповщь на локальн1 стимули ендотетальы кл1тини СО гастро-дуоденальноï зони продукують низку захисних ендотел1альних медатор1в, д1я яких опосередкована через бюсинтез NO, проста-цикл1ну, простагландину, активатора плазмшогену, судино-еп!те-л1ального фактору росту. У результат! синтезу цих речовин у су-динному ендотел1г зменшуеться активащя лейкоцитов i тромбоци-тгв, в1дбуваеться стимулювання тромбол1зису, запоб1гання утво-ренню тромб1в, пздтримуеться перфуз1я тканин i захист мзкросу-дин вщ ураження (Tainawski et al., 2012).
Розызнавання шк1дливих чинникзв в1дбуваетъся завдяки афе-рентним сенсорним нейронам i нервам, що утворюють щ1льне сплетшня в основ1 СО та шнервують п1дслизов1 судини. Останн!-ми десятилшями отримано нов1 дан1 щодо рот у забезпечены ni-л1сност1 СО гастродуоденальжа зони централъноï нервовоï системи. Дослвджено механ^зми комунiкацiï мж центральною та енте-ральною нервовою системою, що в1дбуваються через аференты чутлив1 волокна вагуса, як1 передають 1нформац1ю про змзну структурного та функционального гомеостазу шлунково-кишково-го тракту у вщповвды центральна структури. Оброблення отрима-них сигнал1в супроводжуеться передачею 1мпульов по еферент-ним волокнам вагуса та адренерпчним волокнам симпатичних нерв1в до перифер1г та модулюеться нейрогуморальною секреп1ею гастроiнтестиналъних гормон1в i пептидв (Sulaeva, 2015). На локальному р1вы роль к1нцевих ефектор1в захисту СО шлунка та дванадцятипалоï кишки належить NO, простагландинам i кальци-тон!н-ген-зв'язаному пептиду (Taché, 2012; Gyires et al., 2015;
Sgambato et al., 2016). Одночасна генерация таких локальних посе-редникв, як NO та простагландини, наводить дослщниюв на думку про множинт р1вн1 взаемоди мж шляхами синтезу цих речо-вин (Zolotarev et al., 2017). Вивчаються мехашзми, через яю може в1дбуватись взаемне регулювання активносп ензимзв синтезу про-стагландитв - циклооксигеназ i NOS. 1нпбування циклооксигеназ аспирином та шдометацином значно послаблювало активность NOS, а !х активация, у свою чергу, модулюе шлях L-аргiнiн-NO. Але вза-емодя мис NO та простагландинами не односпрямована, що по-в'язане з радикальною природою NO та мкрооточенням. За окис-ного стресу та шемц спостернжться шпбування циклооксигеназ, арахщонова кислота метабомзуеться лшоксигеназним шляхом з утворенням лейкотр1ен1в, що посилюють запалення. Припуска-ють, що гпдвищене продукування пероксинприту спричиняе тт-рування залишмв тирозину в циклооксигеназах i? генерацию нпротирозиив, внаслщок чого ввдбуваеться шактивацк ензиму. У той же час юнуе думка, що пероксинприт може виступати i як активатор циклооксигеназ унаслщок взаемоди iз залiзом у к гемо-вiй групi з утворенням промжного радикального продукту, що впливае на каталтичний процес (Kim, 2014).
Реакцй за участю втьнорадикальних молекул - складов1 нормального мегабол1зму бюлопчних систем. Фiзiологiчнi рiвнi кис-невих i азотних штермедитв виконують рiзнi важливi функцй, серед яких антимжробт, сигнальт, антиапоптичт (Lykholat et al., 2016a; Pérez et al., 2017). Надмрна генерация активних форм кис-ню (АФК), для яко! недостатня природна захисна антиоксидантна буферна емтсть, викликае окисне пошкодження тканин. Гастро-штестинальний тракт - ключове джерело АФК, оск1льки постшно контактуе з кишковою мжрофлорою, детичними факторами та мае найвищу концентрацию ксантиноксидази в органом, що разом iз фагоцитарними клпинами генерують значну кiлъкiстъ супероксид анюив (Bhattacharyya et al., 2014). За вщсутносп патоло-гiчного процесу в СО гастродуоденально! зони ввдмчаеться зба-лансована активтсть ферментативних систем, що генерують АФК, i систем антиоксидантного захисту (АОЗ). Порушення балансу мж утворенням АФК та !х утитзащею, що викликають надмрне на-копичення продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ), характеризуемся як окисний стрес (Lykholat et al., 2016b; Yermishev et al., 2017). Да фактор1в агреси у СО супроводжуеться пошкод-женням И клпинних структур (насамперед, мтохондрш), що викликае порушення мтохондаального трансмембранного потенциалу та виток мтохондаального супероксиду. Це, у свою чергу, шдукуе розвиток окисного стресу та апоптоз клпин СО (Matsui et al., 2011; Kwiecien et al., 2014).
1снуе значна кiлъкiсть доодджень щодо захисного впливу ам-нокислот гпд час ураження СО гастродуоденально! зони. У статп (Kunio et al., 2013) показано, що детичний глутамат здатний акти-вувати шлунковi афереим вагуст волокна з наступною продук-цею NO та стимуляцию синтезу муциив. Застосування глутама-ту натрто у тварин з шдометацин-шдукованим ураженням СО су-проводжувалось посиленням експреси фактору росту судинного ендотелш та ангiогенезом (Amagase et al., 2015). Амшокислота Ь-аргшш реалзуе сво! захиснi властивосп в СО гастродуоденаль-ий зонi через антиоксидашт механiзми та NO-систему (Jiménez et al., 2004; El-Demerdash et al., 2010). Фармаколопчний препарат Ь-арпнш-Ь-глутамату, вщомий своею гiпоаммонiемiчною, гепато-протекторною дею (Babak et al., 2005), дослвджуеться як донатор NO за патологи серцево-судино! системи (Semenchuk et al., 2017), в експериментальних моделях - як проюнетик пщ час лжування симптомов функционально! диспепси (Ishibashi-Shiraish et al., 2016).
Мета статп - встановити вплив L-аргiнiн-L-глутамату на проце-си пероксидащ та слтгтрну функцю клпин шлунка, систему антиоксидантного захисту в кровi та тканинах печшки та головного моз-ку щурив з експериментальною патолопею гастродуоденально! зони.
Матерiал i методи дослщжень
Досл1дження проводили на бших безпородних щурах-самцях масою 220-250 г (n = 24). Дооддження проводили зцдно з вимога-
mh CBponenci>Koi KoMcii Haraagy 3a npoBegeHHaM nafoparopHnx Ta iHmnx gocmg^eHL 3a ynacTro eKcnepuMeHTantHux TBapnH. Merogn-Ka npoaHani30BaHa Ta cxBaneHa noKantHHM KoMneroM i3 6ioernKH flep^aBHoi yciaHOBH «IHCTniyT racrpoemeporaii HAMH yKpaiHH». TBapuH po3noginnnn Ha noTnpn rpynn. rpyna I - KompontHa (n = 6); mypaM BHyTpimHtomnyHKoBo (nepe3 3oHg) yBognnn 4>i3ionoriHHHH po3HHH. flo rpynu II (n = 6) yBiflmnH TBapuHH 3 epo3HBHo-BHpa3KoBH-mh ypaxeHHaMH (EBy) racTpogyogeHantHoi 3ohh. MogenroBaHHa EBy 3giHcHTOBann 3a cxeMoro, HaBegeHoro Tarasenko et al. (2001), mnaxoM iHTparacTpantHoro yBegeHHa MeguHHoi xoBHi (1 Mn/100 r) B noegHaHHi 3 iMo6ini3aniHHo-xonogoBHM cTpecyBaHHaM npoTaroM ogHiei rogHHH 3a +4 °C TepMiHoM 7 gi6. ^ypn rpynu III (n = 6) ogHonacHo 3 MogenroBaHHaM EBy oTpHMyBanu BHyTpimHtonepeBHo 4% po3HHH L-apriHiH-L-rnyTaMaTy (20 Mr/100 r Macu Tina). flna yroHHeHHa poni NO-epriHHoro MexaHi3My gii L-apriHiH-L-rnyTaMaTy Ha KWBKicHHH cKnag MynHHiB Ta BintHopagHKantm пpoцecн, mypaM 3 EBy rpynu IV (n = 6) ogHonacHo i3 iH'eKnjaMH 4% po3HHHy L-apri-HiH-L-rnyTaMaTy yBogunu HeceneKTHBHHH iHri6iTop NO-cHHTa3H - L-NAME (L-NG-nitroarginine methyl ester, 1 Mr/100 r). no 3aBepmeHHi eKcnepHMeHTy eBTaHa3iro npoBogunu nig KeTaMiHoBHM HapKo3oM y go3i 1 Mr/100 r mnaxoM geKaniTanii.
flocnig^yBann KpoB, TKaHHHH mnyHKa, neniHKH, ronoBHoro Mo3-Ky mypiB. y CO mnyHKa BMicT 3arantHnx rniKonpoTeiHiB Bn3Hanann MeTogoM I. I. EeneKeriHoi Ta cniBaBT. (Rudenko et al., 2004). PiBeHt cianoBHx KncnoT BHBHann 3a MeTogoM I. Warren y peaKnii 3 Tio6ap6i-TypoBoro KncnoToro, BMicT $yKo3H - 3a gonoMororo peaKnii i3 cona-HoKHcnnM nHcreiHoM MeTogoM L. Dische, KoHneHTpaniro reKco3aM-HiB - y peaKnii 3 anemnaneToHoM y ny^HoMy cepegoBH^i MeTogoM R. Palmer (Prohorova, 1982). y KpoBi, roMoreHaTax TKaHHH mnyHKa, neniHKH, ronoBHoro Mo3Ky, aKTHBHicTt nO^ BH3Hanann 3a BMicToM TEK-aKTHBHnx npogyKTiB y peaKnii 3 Tio6ap6nypoBoro KncnoToro (Ovsjannikova et al., 1999). y gocnigHnx TKaHHHax cTaH aHTnoKcn-gaHTHoi cncTeMH BH3Hanann 3a piBHeM BigHoBneHoro rnyTaTioHy, ^o geTepMiHyBanH 3a peaKniero EnnMaHa Ta noKa3HHKaMH aKTHBHocTi ^epMeHTiB aHTnoKcngaHTHoro 3axncTy. AKTHBHicTb KaTana3H (KaT) (KO 1.11.1.6) oniHTOBann peaKniero 3 Moni6gaToM aMMoHiro, rnyTaTi-oHpegyKTa3H (FP) (KO 1.8.1.7) - 3a mBngKicTro oKncHeHHa HAflPH, rnyTaTioHnepoKcHga3H (FnO) (KO 1.11.1.9) - MeTogoM, B ocHoBi aKoro ne^HTb peaKnia B3aeMogii peaKTHBy EnnMaHa 3 SH-rpynaMH (Barkovskij et al., 2013), cynepoKcnggncMyTaM (COfl) (KO 1.15.1.1) -3a iHii6yBaHHSM BigHoBneHHa HnpocnHtoro rerpaзoniro (Pereslegina, 1989).
CTaTncTHHHy o6po6Ky gaHnx 3giKcHroBann 3a gonoMororo nporpaMHoro naKeTa Statistica 6.0 (StatSoft Inc., CfflA). O6nncnroBa-nn cepegHe apn^MeTHHHe (x) Ta cTaHgapTHy noxnSKy cepegHtoro apn^MeTHHHoro (SE). flocToBipHicTb BigMiHHocTeH KompontHoi Ta gocnigHoi rpyn oniHroBann MeTogoM ANOVA. BiporigHHM BBaxann BigMiHHocTi Ha piBHi P < 0,05.
Pe3yabTaTH
AHani3 oTpHMaHHx pe3yntTaTiB cBignHTb, ^o MogenroBaHHa EBy y mypiB II rpynn cynpoBog^yBanoct 3MeHmeHHaM KintKocTi 3aranb-hhx rniKonpoTeiHiB B 1,4 pa3a (P < 0,05) 3 ogHonacHoro 3MiHoro aKic-Horo cKnagy mnyHKoBoro cnH3y. PiBeHt cianoBHx KncnoT 36im>mHBca B 2,1 pa3a (P < 0,05), a BMicT $yKo3H Ta reKco3aMimB 3MeHmnBca B 1,3 i 1,9 pa3a, BignoBigHo (P < 0,05). 3a3Hanem 3MiHH CO mnyHKa Big^yBanncB 3a ogHonacHoi aKTHBanii nponeciB nO^ y ftoro TKaHHHi, npo ^o cBigHHn> 36intmeHHa KintKocTi TEK-aKTHBHnx npogyKTiB y 2,0 pa3a (P < 0,05) BigHocHo noKa3HHKiB KoHTponmoi rpynn (Ta6n. 1).
y KpoBi TBapnH rpynn II gia naToreHHnx HHHHnKiB iHTeHcn^iKy-Bana BinBHopagnKanBHi peaKnii Ta gnc6anaHcyBana po6oTy aHTHoKcn-gaHTHoi cncTeMH. PiBeHt TEK-aKTnBHnx npogyKTiB nna3MH KpoBi 36intmnBca Ha 56% (P < 0,05), B epHTponHTax - Ha 30% (P < 0,05) BigHocHo KoHTpontHnx iHgeKciB. nig nac aKTHBanii COfl Ha 32%o (P < 0,05) ogHonacHo з6inbmнnacb aKTHBHicn> aHTnnepeKncHnx eH3HMiB: KaTana3H - Ha 18% (P < 0,05), ITIO - Ha 66% (P < 0,05) nopiBHaHo 3 aHanorinHHMH noKa3HHKaMH rpynn KoHTponro. nyn BigHoBneHoro rnyTaTioHy BncmraBca B 1,3 pa3a (P < 0,05), aктнвнicтb eH3HMy IP, ^o Mae BigHoBnroBam oKncHeHnn rnyTarioH, 3anHmanacB 6e3 3MiH
вщносно до даних rnypib групи I (табл. 2). У тканит печшки тварин групи II вщбулась шактиващя СОД на 22% (Р < 0,05) за одно-часного зменшення активносто ГПО на 20% (Р < 0,05) та висна-ження пулу вщновленого глутатюну на 62% (Р < 0,05), у результата чого вщбулось посилення процеов ПОЛ i зростання кшькосто ТБК-активних продуктов на 19% (Р < 0,05) вiдносно вiдповiдних контрольних показникiв (табл. 3). У тканит ГМ шyрiв групи II
формування ЕВУ гастродуоденально! зони супроводжувалось зменшенням рiвня вiдновленого глyтатiонy та активащею катала-зи в 1,5 раза (Р < 0,05) при тому, що активтстъ iнших ензим1в антиоксидантного захисту не змшювалась, що спричинило значне накопичення продуктов ПОЛ. На це вказуе зростання рiвня ТБК-активних продуктов у 3,5 раза (Р < 0,05) ж^няно з вiдповiдними контрольними показниками (табл. 4).
Таблиця 1
Склад муцинв i ПОЛ у шлунку тварин з ерозивно-виразковими ураженнями (x ± SE, n = 6)
Показники ГрупаI Група II ГрупаШ ГрупаIV
Загальт гакопротеши, мг/мл 0,81 ± 0,07 0,58 ± 0,03" 0,77 ± 0,04** 0,61 ± 0,06*™*
Фукоза, ммоль/л 8,59 ± 0,49 6,80 ± 0,47" 8,88 ± 0,25** 7,59 ± 0,55
0алов1 кислоти, ммоль/л 1,10 ± 0,05 2,33 ± 0,19* 1,48 ± 0,14** 1,18 ± 0,08
Гексозамши, ммоль/л 10,79 ± 0,76 5,68 ± 0,35* 6,93 ± 0,39** 3,16 ± 0,35*"*
ТБК-активш продукти, нмоль/г тканини 4,46 ± 0,39 8,96 ± 0,96* 6,39 ± 0,67** 8,75 ± 0,47*"*
Примтки: * - Р < 0,05 мш контрольною (I) та дослщними групами; ** - Р < 0,05 м1ж показниками груп II та III; ***- Р < 0,05 м1ж групами III та IV.
Таблиця 2
Показники ПОЛ i антиоксидантно! системи кров1 шур1в з ерозивно-виразковими ураженнями (x ± SE, n = 6)
Показники_Група I_Група II_Група III_Група IV
ТБК-активш продукти, плазма 2,62 ± 0,12 4,19 ± 0,42* 2,92 ± 0,11** 3,07 ± 0,12*
нМоль/мл кров1 ершроцити 14,37 ± 0,99 18,61 ± 1,15* 15,35 ± 0,84 18,32 ± 0,98*
СОД, ум. од. 0,037 ± 0,003 0,049 ± 0,003* 0,072 ± 0,004*** 0,022 ± 0,003","""
Каталаза, мМольН2О2/гНв-хв 3,58 ± 0,13 4,24 ± 0,06* 3,63 ± 0,12** 2,89 ± 0,08*"*
Вщновлений глутатюн, мМоль/л 2,37 ± 0,04 1,81 ± 0,04* 1,99 ± 0,05*** 2,91 ± 0,10*"*
ГПО, мМольНО/гНв-хв 0,096 ± 0,004 0,160 ± 0,003* 0,158 ± 0,004* 0,091 ± 0,005***
ГР, нМольНаДРН/гНв-хв 0,39 ± 0,01 0,37 ± 0,01 0,44 ± 0,02** 0,23 ± 0,01*"*
Примтки: див. табл. 1.
Таблиця 3
Показники ПОЛ i антиоксидантно! системи тканини печшки у дослщних тварин з ерозивно-виразковими ураженнями (x ± SE, n = 6)
Показники_Група I_Група II_Група Ш_Група IV
ТБК-активш продукти, нМоль/г 4,00 ± 0,27 4,78 ± 0,11* 4,34 ± 0,08** 6,40 ± 0,52*"*
СОД, ум. од. 0,80 ± 0,05 0,63 ± 0,04* 0,75 ± 0,04** 0,46 ± 0,03*"*
Каталаза, мМольН2О2/г*хв 574,2 ± 8,7 572,1 ± 9,5 634,3 ± 10,0*" 466,2 ± 13,1*"
Вщновлений глутатюн, мМоль/л 2,58 ± 0,07 0,99 ± 0,05* 1,26 ± 0,08** 1,56 ± 0,09*
ГПО, мМольНО/г-хв 19,70 ± 0,81 15,89 ± 0,44* 17,19 ± 0,89* 14,75 ± 0,89*
ГР, мкМольНаДРН/г-хв 0,048 ± 0,001 0,046 ± 0,001 0,047 ± 0,001 0,030 ± 0,001*,***
Примтки: див. табл. 1.
Таблиця 4
Показники ПОЛ i антиоксидантно! системи тканини головного мозку шуров з ерозивно-виразковими ураженнями (х ± БЕ, п = 6)
Показники
ГрупаI
Група II
ГрупаШ
Група IV
ТБК-активш продукти, нМоль/г 1,64 ± 0,07 5,69 ± 0,14* 5,15 ± 0,19* 5,84 ± 0,39*
СОД, ум. од. 0,47 ± 0,03 0,50 ± 0,03 0,83 ± 0,04*,** 0,50 ± 0,06***
Каталаза, мМольН2О2/г*хв 89,0 ± 6,1 133,9 ± 6,1* 190,7 ± 9,5*,** 73,1 ± 3,5***
Вщновлений глутатюн, мМоль/л 1,14 ± 0,04 0,37 ± 0,03* 0,80 ± 0,03*,** 1,26 ± 0,07***
ГПО, мМольНО/г-хв 11,05 ± 0,65 10,54 ± 0,45 15,39 ± 0,88*" 8,28 ± 0,79*,***
ГР, мкМольНаДРН/г-хв 0,050 ± 0,001 0,050 ± 0,001 0,065 ± 0,002*" 0,028 ± 0,001*,***
Примтки: див. табл. 1.
Ь'екпй Ь-аргшш-Ь-глутамагу у тварин з ЕВУ сприяли збль-шенню кшькосп загальних глжопротетв вщносно показник1в шyрiв групи II - в 1,3 раза (Р < 0,05). Рiвm фукози та аалових кислот у тварин групи Ш вщновились до контрольних значень, але вмiст гексозамiнiв залишився нижчим за контрольнi iндекси, хоча i зростав вщносно вщповщних даних шyрiв групи II на 22% (Р < 0,05). Процеси ПОЛ у тканит шлунка тварин групи Ш упо-вiльнювались за д! Ь-аргшш-Ь-глутамату, кiлькiсть ТБК-активних продуктов знижувалась на 29% (Р < 0,05) вщносно iндексiв шyрiв групи II (табл. 1).
У кров1 тварин групи Ш спостерiгали подальшу активацiю ензиму першо! ланки АОЗ - СОД на 47% (Р < 0,05) ж^няно з даними шyрiв групи II. Активнють каталази зменшилась до контрольних значень, тод як активнють iншого антиперекисного ензиму - ГПО залишився значно вишим за рiвнi аналогiчного шдек-су шyрiв групи II. Активащя ГР на 19% (Р < 0,05) сприяла попов-ненню пулу вщновленого глутатюну на 10% (Р < 0,05). Зазначет змши в систем АОЗ у кров1 шyрiв групи Ш супроводжувались зниженням iнтенсивностi вшьнорадикальних процесiв, про шо
свщчить зменшення кшькосп ТБК-активних продуктов у плазм! на 31% (Р < 0,05) вщповщно до показника шуров групи II (табл. 2).
У тканин! печшки шурОв групи Ш за впливу Ь-аргшш-Ь-глута-мату вщбулась достжрна активащя ферментативно! антиоксидантно! ланки: СОД - на 20% (Р < 0,05), каталази - на 11% (Р < 0,05) ввдносно вщповщних даних тварин групи II. Кшьюсть вщновленого глутатюну зросла на 27% (Р < 0,05), рОвень ТБК-активних продуктов знизився на 9% (Р < 0,05) порОвняно з аналопчними Он-дексами групи II (табл. 3).
У тканин! головного мозку введення L-аргiнiн-L-глутамату у шурОв групи Ш активувало ензими першо! ланки захисту - СОД на 66% (Р < 0,05), каталази - на 42% (Р < 0,05), ГПО - на 46% (Р < 0,05). Активащя ГР на 30% (Р < 0,05) сприяла пдвищенню пулу вщновленого глутатюну в 2,2 раза (Р < 0,05) вщносно вщповщних показниюв тварин групи II. Проте, активащя систем АОЗ у мозку шурОв групи Ш не сприяла зменшенню iнтенсивностi процесОв ПОЛ, про шо свщчить вiдсутнiсть кiлькiсних змш ТБК-активних продуктiв у тканинi головного мозку шурiв групи Ш (табл. 4). Одночасно ш'екщ! L-аргiнiн-L-глутамату та L-NAME у шурОв групи
IV в СО шлунка нiвeлювaли eфeкти iзoльoвaнoгo внливу L-apri-нiн-L-глyтaмaтy, пpo шo cвiдчить знижeння кiлькocтi запальник глiкoнpoтeïнiв на 21% (P < 0,05) з1 змiнoю якicнoгo crnagy cлизy: мали мicцe тeндeнцiï дo змeншeння кiлькocтi фyкoзи та дocтовipнe знижeння гeкcoзaмiнiв у 2,2 paзa (P < 0,05), вiднocнo вiднoвiдниx iндeкciБ твapин гpyпи Ш. Увeдeння нeceлeктивнoгo iнгiбiтopy cнpиялo piзкoмy нaкoпичeнню нpoдyктiБ ПОЛ у ткaнинi шлунка: piseffi) TБК-aктивниx пpoдyктiв зpocтaв на 37% (P < 0,05) вiднocнo пoкaзникiв твapин гpyпи Ш (табл. 1 ).
У к^ж шypiв гpyпи IV cпocтepiгaли шактиващю фepмeнтa-тивнoï ланки ЛОЗ - СОД у 3,2 paзa (P < 0,05), каталази - на 21% (P < 0,05), ГПО - на 43% (P < 0,05), rP - на 48% (P < 0,05). Одш-чacнo зpocтaв piвeнь вiднoвлeнoгo глyтaтioнy - на 46% (P < 0,05), вiднocнo aнaлoгiчниx даню твapин гpyни Ш (табл. 2).
У пeчiнцi mapm гpyни IV активащя ПОЛ ввдбулата> з1 збшь-шeнням TБК-aктивниx пpoдyкIiв на 47% (P < 0,05) на тт шакти-вацй СОД на 39% (P < 0,05), каталази - на 27% (P < 0,05) та rP -на 37% (P < 0,05) вдавлю дo пoкaзникiв твapин груни Ш (табл. 3).
У тканин мoзкy шypiБ гpyпи IV такюж мала мicцe дocтовipнa iнaкIивaцiя aншoкcидamниx eнзимiв: СОД - на 40% (P < 0,05), каталази - у 2,6 paзa (P < 0,05), ГПО - на 46% (P < 0,05), rP - на 56% (P < 0,05) за збiльшeння нулу вiднoвлeнoгo глутатюну на 57% (P < 0,05) вижст вiдпoвiдниx iндeкciБ твapин груни Ш (табл. 4).
Обгoвoрення
Moдeлювaння ЕВУ гacтpoдyoдeнaльнoï зoни шляxoм irnpa-гacтpaльнoгo ввeдeння мeдичнoï жoвчi за шедшим дiï iмoбiлiзa-цiйнo-xoлoдoвoгo cтpecyвaння в eкcпepимeнIaльниx твapин ви-пocилeння вiльнopaдикaльниx пpoцeciБ у вcix дocлiдниx ткaнинax. Пpи цюму виажий piБeнь TБК-aкIивниx пpoдyкIiв у к^ж, ткaнинax шлунка, пeчiнки та гoлoвнoмy мoзкy cвiдчиIь пpo poзвитoк у rnx oкcи1лaтивнoгo cIpecy. Пaтoгeнний внлив жoвчi на СО шлунка peaлiзyeтьcя завдяки дeIepгeнIним влaативocтям жoв-чню киcлoт, ocнoвнoю мiшeнню для якиx виступають лiпiднi кoмпoнeнти cлизy - фocфoлiнiди, шo забeзпeчyють гiдpoфoбнicть cлизoвoгo шapy (Yandrapu & Sarosiek, 2015). Фocфoлiпiди знaчнo пiдвишyють в'язкicть i пpoникнicть cлизy, внливають на яюсть за-xиcниx муцинв. Птвка пoвepxнeвo-aктивниx фocфoлiпiдiБ на ш-вepxнi СО зaxищae cтpyктypнi кoмпoнeнти шлунка ввд звopoIнoï дифyзiï Н+-ioнiв i? жго пpocвiтy. Дя Н+-ioнiв викликае c^y^pa пopyшeння СО та ïï мiкpoциpкyляIopнoï ланки. В peзyльтaтi ма-ють мicцe гiнoкcичнi явиша, Шo надои cyпpoвoджyюIьcя p^m-кoм oкcилaтивнoгo cIpecy. IммoбiлiзaцLЙнo-xoлoдoвe cтpecyвaння дocлiдниx шypiв чepeз мexaнiзми нopaдpeнepгiчнoï cIимyляцiï до-дaткoвo пocилюe ПОЛ. Дя пoшкoджyБaльниx фактор на СО шлунка eкcпepимeнтaльниx твapин пopyшyвaлa cинтeз i якicний жид ceкpeIopниx муцинв. Знижeння кiлькocтi затали^ niko-пpoтeïнiв cyпpoвoджyБaлocь кiлькicними змшами ïx вyглeвoдниx кoмпoнeнтiв. Oлiтocaxapиди муцинв мoжyть жидата дo 90% за-гaльнoï мoлeкyляpнoï мaаи зpiлoгo глiкoпpoтeïнy. Бioxiмiчнi влaа-тивocтi та функци муцинв, наaампepeд, зaлeжaть вщ ^ладу О-гт-канв. Пpoцec глiкoзилювaння муцинв в^уваемя за до poдини eнзимiв глiкoзiлIpaнcфepaз, шo мають cвiй влacний нaбip кiнeIич-ниx влaативocтeй i cyбcтpaтнy cпeцифiчнicть, кoнтpoлюють i жop-cnto peгyлююIь вyтлeвoдний пpoфiль на aнoмyцинi. Сaмe змши aктивнocтi глiкoзiлтpaнcфepaз за нaтолoгiчниx нpoцeciБ виклика-ють yтвopeння нexapaктepниx глiкoпpoтeiлiБ (Duarte et al., 2016). Гeкcoзaмiни та фуж>за - ocнoвнi кoмпoнeнти у жид муцинв шлунка, яю викoнyють зaxиcнy poль нpoти iнфeкцiйниx нaтогeнiв. Зaнaлeння СО cyпpoвoджyeIьcя зcyвoм пpoфiлю глiкoзилювaння з пpeвaлювaнням нeгaтивнo зapяджeниx глiкaнoвиx фpaтмeнIiв, нaаaмпepeд, ciaлoвиx киcлoт. Ьнують дocлiджeння, шo cвiдчaть нpo poль мeдiaтоpiв зaпaлeння у peгyляцiï Ipan^™^ гeнiв муцинв, шo yтвopююIь гeль (Zolotova, 2014).
За aнaлiзy oтpимaниx даню poзвитoк oкcи1лaтивнoгo cIpecy у ^dctí^hx твapинax мае ткaнинocпeцифiчнi ocoбливocтi. У к^в1 твapин з ЕВУ активащя фepмeнIaтивнoï ланки ДОЗ ж кoмпeнcy-вала вiльнopaдикaльниx пpoцeciБ, у peзyльтaтi вiдбyвaлocь виcнa-
жeння нулу вiднoвлeнoгo глyтaтioнy, а piБeнь TБК-aктивниx пpo-дукттв зpocтaБ як у нлазм^ так i в epHIpoHHIax. ЕpиIpюцити - виго-кo cпeщaлiзoвaн кштини, шo вiднoвiдaють за Ipmc^^ киcню з лeгeнь у тканини. Нaявнicть внcoкиx кoнцeнтpaнiй мoлeкyляpнoгo кишю та зaлiзa в гeмoвiй ipym epиIpoнитiБ cтaнoвить пoтeнцiйнy зaтpoзy уж^ння внcoкo peaкнiйниx кнcнeвиx мeIaбoлiтiв. Teœ-paнiя AФК в epитpoциIax, mcaArnepe^ пoв'язaнa з ayтоoкиcнeн-ням гeмoглoбiнy (Hb) в мeIтeмoглoбiн (MetHb), в peзyльтaтi hoto пpoдyкyeIьcя cyнepoкcидний анюн (О2-), який за учасп СОД мутуе у пepeкиc вoдню (Н2О2), шo мoжe вступати в peara^ з iншнм О2- aбo peaтyБaти i? зaлiзoм у фopмi Fe2+ (peaкцiï Фeнтoн). Пpoдyкт o6ox peaкнiй - токcичний гiдpoкcильний paдикaл, здат-ний пoшкoджyБaти клiтиннi бшки та пoлiнeнaаичeнi мeмбpaннi лтщи, щo, у cвoю чepгy, викликае функцюнальн та cтpyктypнi пopyшeння epитpoнитiв (van Zwieten et al., 2014). Вiльнopaдикaль-нi пpoдyкти ayтooкнcнeння Hb, шв yтвopююIьcя caмe на eprnpo-нитapнiй мeмбpaнi, вiднocнo нeдocIyпнi для пepeвaжнo ^r^mL-нoï aнтиoкcнлaнтнoï cнcтeми epиIpoнитiБ. Каталаза нe мoжe юж-кypyвaти з Hb за взaeмoдiï з Н2О2, який yтвopюeIьcя на epитpoци-тapнiй мeмбpaнi, тод як виpiшaльнy poль у нeЙIpaлiзaнiï AФК, гeнepoвaниx на мeмбpaнi epиIpoнитiБ, вiдiтpae ГПО. На eфeктив-нicть кaнiляpнoгo rçprnHÂy та пocтaчaння кнcню дo тканин впливае фyнкнioнaльнa пoвнoнiннicть epитpoнитiБ, яка визнача-eIьcя мexaнiчними влaативocтями мeмбpaни, дocтaтнiм piБнeм ATФ i киcнeвoтpaнcпopтнoю фyнкнieю гeмoглoбiнy. Пдфимання кpoвoтокy в кaнiляpax зaлeжиIь вщ здaтнocтi epиIpoцитiв дo дe-фopмaнiï. За да oкcидативнoгo cIpecy в^уваемя yшкoджeння мeмбpaнниx бтюв, у тому чиcлi мeмбpaн нитоcкeлeIy, яю вщшвь дають за дeфopмoвaнicть чepвoниx кpoв'яниx тiлeнь (Mohanty et al., 2014). Пepeбyдoвa мeIaбoлiзмy epитpoнитiБ - oднa з ^ичин poзвиткy гiпoкcичниx змш у СО шлунка.
У тканит шчшки твapин з ЕВУ гaатpoдyoдeнaльнoï зoни crn> cтepiтaлн дeпpeciю eнзимiв aншoкcи1лaншoï ланки та змeншeння piвня вiднoвлeнoгo глутатюну, шв cвiдчить пpo дeкoмпeнcaцiю reH^rem cнcтeм AOЗ. Пeчiнкa - opгaн, який викoнye мeIaбoлiч-ну функцю та бepe участь в oбмiнi бiлкiБ, вyглeвoдiв, жиpiБ, rap мoнiв, впамшв, у пpoцecax знeшкoджeння та дeтокcикaнiï eндo-гeнниx i eкзoгeнниx peчoвин. Внcoкa aктивнicть мeIaбoлiчниx пpoцeciв у пeчiнцi poбить ïï клпини ocнoвними мiшeнями для AФК. Miтоxoнлpiï, мiкpocoми та пepoкcнcoми в нapeнxiмaтозниx клпи-нax пeчiнки - штенцин гeнepaтopн вiльниx paдикaлiв i AФК. Ш-pyшeння peдoкc-гoмeocтaзy у шчшщ iндyкyюIь нeзвopoтнi змши клiтинниx лкпдв, бiлкiв, ДНК, та, шo важливд, мoдyлюють шляxи, яю кoнIpoлюють н^мальи бioлoгiчнi функци (Li et al., 2015). Найважливший нeфepмeнтaтивний гiдpoфiльний aнтиoкcндaнт у пeчiнцi - глутатюн, тpипemид, y-L-глyтaмiл-L-ннcтeiнiлглiнин, нaйпoшнpeнiшнй нeбiлкoвий тioл. Глутатюн пpeдcтaвлeний у кт-тинax у тioл-вiднoвлeнiй (вiднoвлeний глyтaтioн) i диcyльфiд-oкнcлeнiй фopмax. Вiднoвлeний глyтaтioн cинтeзyeIьcя тiлькн в нитонлaзмi вcix клпин ^авщ^в. Пpoтe цeнтpaльний opгaн ж>ш cинтeзy - пeчiнкa. Вiднoвлeний глутатюн cинтeзyeIьcя in vivo у ди стада шляxoм пocлiдoвнoï да двж ATФ-зaлeжниx eнзимiв iз ам-нoкиcлoт-пoпepeдникiв ннcтeïнa, глутамата та глiнинa. Пфша pe-акця cинтeзy вiднoвлeнoгo глутатюну - уж^ння y-глyтaмiл-L-ннcтeïнy за дoпoмoгoю фepмeнтy y-глyтaмiлннcтeïнлiтaзн - гeтe-poдимepy, який cклaдaeIьcя з двж cyбoдиниць - вaжкoï кaIaлiтич-rnï (GCLC) та лeгкoï мoдyлятоpнoï (GCLM), шo кoдyюIьcя piзни-ми генами, у жид якиx е aнтиoкcилaнт-eлeктpoфiл-pecпoнcив-ний eлeмeнI (ARE), шo зaбeзпeчye ïx peдoкc-peгyляцiю. GCLC дe-мoнcтpye вcю кaтaлiтичнy aктивнicть xoлoeнзимy та шибуетмя за типoм звopoтньoгo зв'язку вiднoвлeнoгo глyтaтioнoм, шo зв'язу-етмя з глутаматним caйтом фepмeнтy. GCLM знaчнo знижуе Км для глутамата та iнтiбyвaльнoгo eфeктy вiднoвлeнoгo глутатюну. За фiзioлoгiчниx yмoв peгyлянiя Y-глyтaмmциcтеïнлiraзи здiйcню-eIьcя нeaллocтepичним звopoтнiм зв'язюм iз вiднoвлeним глyтaтioнoм i бioдocтyпmcтю L-ннcтeïнy, який у внcoкиx тpaнiяx токcичний. Дpyгa peaкцiя cинIeзy вiднoвлeнoгo глyтaтioнy вiдбyвaeIьcя за внливу глyтaтioнcинтeIaзи, шo кaIaлiзye взaeмo-дю y-глyIaмiл-L-ннcтeïнy з L-глiнннoм. Слiд вщмтиш, шo у-глу-
тамтгрстещЛгаза лшпуе швидюсть синтезу вщновленого глутатюну. Центральна роль печшки у цьому синтез^ насамперед по-в'язана з доступнютю цистешу. Саме у печнгц метабол^зуються амшокислоти, отриман з рацюну, та вщбуваеться транссульфуту-вання метюншу з утворенням цистехну (Chen et al., 2013; Shelly & Lu, 2013). Посля синтезу в цитоплазм! глутатюн за допомогою мембранних транспортер1в проникае в шш1 компартменти клпин (мотохондри, ядро та ендоплазматичний ретикулум, де, за винят-ком останнього, знаходиться у вщновленш форм!). В ендоплазма-тичному ретикулум! окиснена форма глутатюну необхщна для правильного складання та секреторного шляху бшкв. Крш того, можливий м!жкттинний та можорганний транспорт глутатоону. Синтезований у печшщ глутатюн вив^льняеться у плазму кров1 через синусощну мембрану. В норм! експорт глутатоону перева-жае його метабол1зм у печшщ. 20% синтезованого у печшц! глутатюну в окисненш форм вив1льняеться через каналжулярну мембрану в жовч, де його концентрация значно виша, иж у печшщ.
Печшка - основне, але не едине джерело вщновленого глутатюну. У кров1 глутатюн не метаботзуеться. Це вщбуваеться тсля його надходження в клпини (Kulinskij & Kolesnichenko, 2009). На вщмшу вщ синтезу, катаботзм вщновленого глутатюну та його аддуктв вщбуваеться винятково у позаклпинному простор на по-верхн клпинних мембран, як експресують ензим у-глутамштран-сферазу. Даний ензим гщротзуе вщновлений глутатюн до глута-мшово! кислоти та дипептида цисте1н1лгл1цина, шо, у свою чергу, гщротзуеться дипептидазами до складових амшокислот, як дал поглинаються клпинами для подальшого метаботзму або ресин-тезу. Можна констатувати, шо р1вень внутршньоклпинного та позаклпинного вщновленого глутатоону визначаеться балансом мож його виробництвом, споживанням i транспортуванням. У зв'язку з важливютю його ф1зюлопчних функций ц процеси жорстко регу-люються. Активность ензим1в, шо беруть участь у метаботзм вщ-новленого глутатоону, контролюеться на транскрипцшних, транс-ляцшних i посттрансляцшних р1внях. У нашому експерименп па-дння р1вня вщновленого глутатюну у клпинах печшки шур1в з ЕВУ гастродуоденально! зони за незмшено! активносто ГР, в1ро-гщно, може вщбуватися як за зб1льшення синусо!дного вщтжу та можорганного перерозподлу, так i за шпбування синтезу.
Розвиток це! патологи в експериментальних тварин супроводжуеться дестабтзащею окисно-вщновних процеов у тканино головного мозку, шо штенсифжувало ПОЛ. Зазначен! змши, насамперед, пов'язано з дею пошкоджувальних патогенних чинникв, шо викликали надмрне подразнення в1сцерорецептор1в шлунка та супроводжувались змшою активносп центральних регуляторних структур, пов'язаних 1з прийняттям i переробкою цих сигнал1в. Окисний стрес може викликати пряме пошкодження клпин головного мозку. За нормальних ф1зюлопчних умов мозок ссавгов споживае близько 20%о загально! клькосто кисню в органом. Го-ловний мозок значно збагачений полшенасиченими жирними кислотами, важливими для нейронних функцш та чутливими до атаки АФК. Системи ж АОЗ у головному мозку довот нечислент (Ren et al., 2017). У нашому експерименп пщ час моделювання ЕВУ гастродуоденально! зони в його тканин! вщбувалась лише активащя каталази (присутня лише в пероксисомах), шо свщчить про високу концентрацто Н2О2. Але основне джерело у клпинах головного мозку - мотохондри, де каталаза вщсутня, а основний захисний ензим - ГПО. В1ропдно, активация ГПО лмтувалася низь-кою концентрац^ею в головному мозку вщновленого глутатюну.
1н'ещц L-аргiнiн-L-глутамату, як отримували експеримен-тальт шури одночасно з моделюванням ЕВУ, нормал!зували кль-ксть загальних глжопротешв у СО шлунка з одночасним вщнов-ленням складових вуглеводних компонентов муцинов i зменшен-ням процеов л1попероксидац1!. Зазначен! зм!ни, на нашу думку, насамперед пов'язат з роботою системи L-аргiнiн-NO. Для п1д-твердження ц^е! гопотези використано неселективний блокатор NO-синтази - L-NAME, який уводили одночасно з L-аргiнiн-L-глутаматом. Уведення блокатору н1велювало отриманий результат впливу L-аргiнщ-L-глутамату в СО: р1вень ТБК-активних продуктов i загальних гл1копроте!нов незначно в1др1знявся в1д показни-
к1в тварин з ЕВУ, яю не отримували L-аргiнoн-L-глутамаT; к1ль-ксть основних вуглеводних структурних компонентов муциив -гексозам!н1в, була значно меншою пор1вняно з1 шурами з ЕВУ.
Вплив L-аргiнtн-L-глутамату у шур1в з ЕВУ викликав ¿дентич-н1 змши системи АОЗ у дослщних тканинах, шо виражалось зба-лансованою активащею антирадикального ензиму СОД i антипе-рекисного ГПО. Одночасно спостер!гали поповнення пулу ВГ i уповiлънення процеов ПОЛ у кров1 та тканин! печшки, тод як у тканит головного мозку активацк систем АОЗ не сприяла шпбу-ванню процеов ПОЛ, шо, в1рог1дно, пов'язане 1з занадто 1нтенсив-ними стресорами, яю застосовували п1д час моделювання ЕВУ. Зростання р1вня в1дновленого глутат1ону за впливу L-аргiнiн-L-глутамату в кров1 та тканин1 головного мозку вщбувалось за участо ГР, про шо свщчить И активация, а у тканин! печшки основним механ1змом поповнення пулу вщновленого глутатюну, на нашу думку, був синтез de novo. Застосування L-NAME шпбувало вс1 ферменти АОЗ, шо св1дчить про взаемт регуляторн! механозми антиоксидантно! системи та NO.
В1дома роль NO як поглинача О2- з утворенням пероксинит-риту (ONOO-), причому константа взаемод! дано! реакц1! б^льша, нж за дисмутац1! О2-, шо кататзуеться СОД. Окр1м в1домо! по-шкоджувально! до!, ONOO- може впливати на метаботзм в1днов-леного глутат1ону, з утворенням н1трозоглутатоону (GSNO), шо признаний як ендогенний резервуар NO. GSNO здатний до екс-порту з клпин через мембрант транспортери вщновленого глутатюну. Припускають, шо в реакциях утворення GSNO саме концентрация в1дновленого глутат1ону критична пщ час взаемод1! з NO-системою (Keszler et al., 2010; Broniowska et al., 2013). Вивчаються механзми вивiлънення NO з GSNO. 1снуе г1потеза, шо розкладан-ня GSNO вщбуваеться за присутност1 в1дновленого глутатюну та катшпзуеоься Zn/Си-СОД (Kolesnik et al., 2013).
Застосування неселективного шпботору NO у тварин з ЕВУ дозволяе зробити припушення, шо пщ час блокування NO-систе-ми вщбуваеться вившьнення NO з GSNO, про шо свщчить ста-б^льний р1вень в1дновленого глутатоону у тканинах печшки та головному мозку, i його зростання у кров1 на тт загально! депрес1! АОЗ i активац!! ПОЛ. Припускаемо, шо поповнення пулу вщновленого глутатюну в умовах шпбування ГР вщбувалось за рахунок синтеза de novo з використанням уведеного L-глутамату. Wu (1998) повщомляе, шо саме люмiналъний глутамат, а не глутамат, отриманий 1з глютам!ну, - пр1оритетне джерело для синтезу вщновленого глутатоону.
Одна з основних функцш вщновленого глутатоону та GSNO -модулювальний вплив на процеси оксигенащ, деоксигенацц кров1 в каплярах i на спорщненють гемоглоб!ну до кисню. Циркулю-ючий у кров1 NO зв'язуеться з гемоглоб!ном у форм! S-нотрозотоо-лу, а саме S-нoтрозогемоглобiну (SNO-Hb). Б-н^трозування Hb по-легшуе вщ'еднання NO з гему, регулюеться алостерично та функционально пов'язане з приеднанням О2. П1д час зв'язування Hb з О2 у легенях його спор1дненость для S-нитрозотоолу зростае, а п1д час в1ддач1 - знижуеться, в результат! чого NO вившьняеться у тканини. Припускають, шо за реакци SNO-Hb 1з вщновленим глу-татооном в!дбуваеться модиф1кац!я спорщненосто гемоглоб!ну до кисню, зсув криво! джощ^аго! оксигемоглоб!ну вправо, вивiлънен-ня кисню. Вплив SNO-Hb на транспорт NO до тканин досить ю-тотний, оскзльки вивiлънення NO з комплексу з Hb суттево зале-жить в!д наявносто або вщсутносто кисню. Саме в г1поксичних умовах Hb переходить 1з R- в Т-конформацто, в як1й в!н не може мшно утримувати NO (Robaczewska et al., 2016).
П1дсумовуючи, можна констатувати, шо L-аргiнiн-L-глутамат через NO-залежно механозми под час поеднаного впливу на АОЗ, зокрема, на систему вщновленого глутатоону, може модулювати стан мжроциркуляторно! системи у слизов!й оболонщ шлунка, шо викликае в!дновлення фактор1в !! захисту.
Висновки
Моделювання ерозивно-виразкових уражень гастродуоденально! зони в експериментальних тварин супроводжуеться штен-
снфкацкю процеов ПОЛ, дисбалансом роботи систем антиокси-дантного захисту та розвитком оксидативного стресу в кровi, тканинах шлунка, печшки, головного мозку. У слизовш оболонц1 шлунка експериментальних тварин зменшуеться загальна кшь-кють фактор захисту - секреторних муцинв з одночасною !х структурною змшою. Застосування L-аргiнiн-L-глутамату змен-шуе прояву оксидативного стресу у тканинi шлунка тварин з екс-периментальною патолопею та нормал]зуе кiлъкiсний i яисний склад муцинв. У кровi, тканинах печшки, головного мозку шурiв ш'екцй L-аргiнiну-L-глутамату сприяли активацц ензимзв першо! антирадикально! ланки - супероксиддисмутази та каталази, збшь-шенню пулу вдаовленого глутатюну та уповiлъненню вшьнора-дикальних реакци. Досл]дження реакци на дю iнгiбiтору дае пд-стави для гшотези про NO-опосередкований механзм впливу L-аргiнiн-L-глутамату з утворенням Б-нтрозоткшв, про що сввдчить високий рiвень вдаовленого глутатюну пд час його застосування.
References
Amagase, K., Nakamura, E., Kato, S., & Takeuchi, K. (2015). Glutamate as a potential protective drug in the gastrointestinal mucosa. Yakugaku Zasshi, 135(6), 779-782.
Babak, O. J., Frolov, V. M., & Harchenko, N. V. (2005). Glutargin - farmakologi-cheskoe dejstvie i klinicheskoe primenenie [Glutargin - pharmacological action and clinical application]. Jelton-2, Kharkov (in Russian). Barinov, E. F., Kondratenko, P. G., Sulaeva, O. N., Jarikov, S. O., & Delyy, V. Y. (2013). Gastrointestinal'nyy bar'yer: Strukturnyye i molekulyarnyye determi-nanty v norme i pri ultserogeneze [Gastrointestinal barrier: Structural and molecular determinants in norm and in ulcerogenesis]. Ukrayinskyy Zhurnal Khirurhiyi, 23(4), 96-104 (in Russian). Bhattacharyya, A., Chattopadhyay, R., Mitra, S., & Crowe, S. E. (2014). Oxidati-ve stress: An essential factor in the pathogenesis of gastrointestinal mucosal diseases. Physiological Reviews, 94(2), 329-354. Broniowska, K. A., Diers, A. R., & Hogg, N. (2013). S-nitrosoglutathione. Bio-
chimica Biophysica Acta, 1830(5), 3173-3181. Chen, Y., Dong, H., Thompson, D. C., Shertzer, H. G., Nebert, D. W., & Vasiliou, V. (2013). Glutathione defense mechanism in liver injury: Insights from animal models. Food and Chemical Toxicology, 60, 38-44. Cossenza, M., Socodato, R. C., Portugal, C. C., Domith, I. C., Gladulich, L. F., Encarnajao, T. G., Calaza, K. C., Mendonja, H. R., Campello-Costa, P., & Paes-de-Carvalho, R. (2014). Nitric oxide in the nervous system: Biochemical, developmental, and neurobiological aspects. Vitamins and Hormones, 96, 79-125.
Duarte, H. O., Freitas, D., Gomes, C., Gomes, J., Magalhaes, A., & Reis, C. (2016).
Mucin-type O-glycosylation in gastric carcinogenesis. Biomolecules, 6(3), 33. El-Demerdash, E., El-Mesallamy, H. O., Abu-Zaid, N. M., & Gad, M. Z. (2010). The potential therapeutic effect of nitric oxide modulators in experimentally-induced gastric ulcers. Drug Discoveries and Therapeutics, 4(4), 276-284. Gyires, K., Toth, V. E., & Zadori, Z. S. (2015). Gastric mucosal protection: From the periphery to the central nervous system. Jornal of Physiology and Phar-macolology, 66(3), 319-329. Hlynov, I. B., & Chikunova, M. V. (2016). Znacheniye slizisto-bikarbonatnogo bar'yera zheludka pri kislotnozavisimykh zabolevaniyakh [The role of gastric mucus-bicarbonate barrier in acid diseases]. Russkij Medicinskij Zhurnal, 17, 1125-1129 (in Russian). Ishibashi-Shiraishi, I., Shiraishi, S., Fujita, S., Ogawa, S., Kaneko, M., Suzuki, M., & Tanaka, T. (2016). L-arginine L-glutamate enhances gastric motor function in rats and dogs and improves delayed gastric emptying in dogs. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, 359(2), 238-246. Jiménez, M. D., Martín, M. J., Alarcón de la Lastra, C., Bruseghini, L., Esteras, A., Herrerías, J. M., & Motilva, V. (2004). Role of L-arginine in ibuprofen-induced oxidative stress and neutrophil infiltration in gastric mucosa. Free Radical Research, 38(9), 903-911. Keszler, A., Zhang, Y., & Hogg, N. (2010). Reaction between nitric oxide, gluta-thione, and oxygen in the presence and absence of protein: How are S-nitro-sothiols formed? Free Radical Biology and Medicine, 48(1), 55-64. Kim, S. F. (2014). The nitric oxide-mediated regulation of prostaglandin signaling
in medicine. Vitamins and Hormones, 96, 211-245. Kirichuk, V. F., Andronov, E. V., Ivanov, A. N., & Mamontova, N. V. (2008). Oksid azota i mikrocirkuljatornoe zveno sistemy gemostaza (obzor literatury) [Nitric oxide and microcirculatory unit of the hemostasis system (literature review)]. Uspehi Fiziologicheskih Nauk, 39(4), 83-91 (in Russian). Kolesnik, B., Palten, K., Schrammel, A., Stessel, H., Schmidt, K., Mayer, B., & Gorren, A. C. (2013). Efficient nitrosation of glutathione by nitric oxide. Free Radical Biology and Medicine, 63, 51-64.
Kulinskij, V. I., & Kolesnichenko, L. S. (2009). Sistema glutationa. I. Sintez, transport, glutationtransferazy, glutationperoksidazy [Glutathione system. I. Synthesis, transport, glutathione transferase, glutathione peroxidase]. Biomedi-cinskaja Himija, 55(3), 255-277 (in Russian).
Kumar, S., Singh, R. K., & Bhardwaj, T. R (2017). Therapeutic role of nitric oxide as emerging molecule. Biomedicine and Pharmacotherapy, 85(1), 182-201.
Kunio, T., Hisayuki, U., & Eiji, N. (2013). Physiological roles of dietary glutamate signaling via gut-brain axis due to efficient digestion and absorption. Journal of Gastroenterology, 48(4), 442-451.
Kwiecien, S., Jasnos, K., Magierowski, M., Sliwowski, Z., Pajdo, R., Brzozowski, B., Mach, T., Wojcik, D., & Brzozowski, T. (2014). Lipid peroxidation, reactive oxygen species and antioxidative factors in the pathogenesis of gastric mucosal lesions and mechanism of protection against oxidative stress-induced gastric injury. Journal of Physiology and Pharmacology, 65(5), 613-622.
Larsson, J. M., Thomsson, K. A., Rodríguez-Piñeiro, A. M., Karlsson, H., & Hansson, G. C. (2013). Studies of mucus in mouse stomach, small intestine, and colon. III. Gastrointestinal Muc5ac and Muc2 mucin O-glycan patterns reveal a regiospecific distribution. American Journal of Physiology -Gastrointestinal and Liver Physiology, 305(5), 357-363.
Lei, J., Vodovotz, Y., Tzeng, E., & Billiar, T. R. (2013). Nitric oxide, a protective molecule in the cardiovascular system. Nitric Oxide, 35, 175-185.
Li, S, Tan, H. Y., Wang, N., Zhang, Z. J., Lao, L., Wong, C. W., & Feng, Y. (2015). The role of oxidative stress and antioxidants in liver diseases. International Journal of Molecular Sciences, 16(11), 26087-26124.
Lundberg, J. O., & Weitzberg, E. (2012). Biology of nitrogen oxides in the gastrointestinal tract. Gut, 62(4), 616-629.
Lykholat, T., Lykholat, O., & Antonyuk, S. (2016). Immunohistochemical and biochemical analysis of mammary gland tumours of different age patients. Cytology and Genetic, 50(1), 32-41.
Lykholat, O. A., Grigoryuk, I. P., & Lykholat, T. Y. (2016). Metabolic effects of alimentary estrogen in different age animals. Annals of Agrarian Science, 14(4), 335-339.
Magierowski, M., Magierowska, K., Slawomir Kwiecien, S., & Brzozowski, T.
(2015). Gaseous mediators nitric oxide and hydrogen sulfide in the mechanism of gastrointestinal integrity, protection and ulcer healing. Molecules, 20(5), 9099-9123.
Matsui, H., Nagano, Y., Shimokawa, O., Kaneko, T., Rai, K., Udo, J., Hirayama, A., Nakamura, Y., Indo, H. P., Majima, H. J., & Hyodo, I. (2011). Gastric acid induces mitochondrial superoxide production and lipid peroxidation in gastric epithelial cells. Journal of Gastroenterology, 46(10), 1167-1176.
Mohanty, J. G., Nagababu, E., & Rifkind, J. M. (2014). Red blood cell oxidative stress impairs oxygen delivery and induces red blood cell aging. Frontiers in Physiology, 28(5), 84.
Ovsjannikova, M. M., Al'ohina, S. M., & Drobins'ka, O. V. (1999). Biohimichni ta biofizichni metodi ocinki porushen' okisljuval'nogo gomeostazu v osib, shho zaznali radiacijnogo vplivu vnaslidok avarii na ChAES [Biochemical and biophysical methods for evaluating the disturbances of oxidative homeostasis in persons who have undergone radiation influence as a result of the Chernobyl accident]. Kyiv (in Russian).
Pen, X., Zou, L., Zhang, X., Branco, V., Wang, J., Carvalho, C., Holmgren, A., & Lu, J. (2017). Redox signaling mediated by thioredoxin and glutathione systems in the central nervous system. Antioxidants and Redox Signaling, 27(13), 989-1010.
Pereslegina, I. A. (1989). Aktivnost' antioksidantnyh fermentov sljuny u zdorovyh detej [Activity of antioxidant saliva enzymes in healthy children]. Laborator-noe Delo, 11, 20-23 (in Russian).
Pérez, S., Taléns-Visconti, R., Rius-Pérez, S., Finamor, I., & Sastre, J. (2017). Redox signaling in the gastrointestinal tract. Free Radical Biology and Medicine, 104, 75-103.
Robaczewska, J., Kedziora-Kornatowska, K., Kozakiewicz, M., Zary-Sikorska, E., Pawluk, H., Pawliszak, W., & Kedziora, J. (2016). Role of glutathione metabolism and glutathione-related antioxidant defense systems in hypertension. Jornal of Physiology and Pharmacology, 67(3), 331-337.
Prohorova, M. I. (Ed.). (1982). Metody biohimicheskih issledovanij (lipidnyj i jenergeticheskij obmen) [Methods of biochemical research (lipid and energy metabolism)]. Leningradskij Universitetet, Leningrad (in Russian).
Rudenko, A. I., Majkova, T. V., Mosijchuk, L. M., Ponomarenko, O. A., Tolstiko-va, T. M., & Sirotenko, A. S. (2004). Kli^^o-laboratorna ocinka funkcional'-nogo stanu sekretornih zaloz shlunka [Clinical and laboratory evaluation of functional state of the secretory glands of the stomach]. Kyiv (in Russian).
Semenchuk, S. A., Jakovleva, O. A., & Stockaja, T. V. (2017). Jeffektivnost' pri-menenija L-arginina-L-glutamata kak metabolicheskogo korrektora u bol'nyh s postinfarktnym kardiosklerozom [The efficacy of L-arginine-L-glutamate as a metabolic corrector in patients with postinfarction cardiosclerosis]. Buko-vyns'kyj Medychnyj Visnyk, 21(1), 132-135 (in Russian).
Sgambato, D., Capuano, A., Sullo, M. G., Miranda, A., Federico, A., & Romano, M.
(2016). Gut-brain axis in gastric mucosal damage and protection. Current Neuropharmacology, 14(8), 959-966.
Sulaeva, O. N. (2015). Strukturnaja organizacija i fiziologicheskie jeffekty bluzhda-jushhego nerva v ZhK [Structural organization and physiological effects of the vagus nerve in the GIT]. Svit Medycyny ta Biologiyi, 53(4), 164-171 (in Russian).
Shelly, C., & Lu, M. D. (2013). Glutathione synthesis. Biochimica et Biophysica Acta, 1830(5), 3143-3153.
Taché, Y. (2012). Brainstem neuropeptides and vagal protection of the gastric mucosal against injury: Role of prostaglandins, nitric oxide and calcitonin-gene related peptide in capsaicin afferents. Current Medicinal Chemistry, 19(1), 35-42.
Tarasenko, L. M., Neporada, K. S., Skrypnik, I. N., & Volozhin, A. I. (2001). Jek-sperimental'naja model' pepticheskoj jazvy zheludka [Experimental model of peptic ulcer of the stomach]. Patologicheskaja Fiziologija i Jeksperimental'-naja Medicina, 1, 27-28 (in Russian).
Tarnawski, A. S., Ahluwalia, A, & Jones, M. K. (2012). The mechanisms of gastric mucosal injury: Focus on microvascular endothelium as a key target. Current Medicinal Chemistry, 19(1), 4-15.
Tkach, S. M., Puchkov, K. S., & Kuzenko, Y. G. (2013). Biologicheskiye effekty oksidov azota v zheludochno kishechnom trakte [Biological effects of nitric oxide in the gastrointestinal tract]. Suchasna Gastroyenterologíya, 72(4), 118-128 (in Russian).
van Zwieten, R., Verhoeven, A. J., & Roos, D. (2014). Inborn defects in the antioxidant systems of human red blood cells. Free Radical Biology and Medicine, 67(2), 377-386.
Wallace, J. L., Ianaro, A., & de Nucci, G. (2017). Gaseous mediators in gastrointestinal mucosal defense and injury. Digestive Diseases and Sciences, 62(9), 2223-2230.
Wu, G. (1998). Intestinal mucosal amino acid catabolism. Jornal of Nutrition, 128(8), 1249-1252.
Yandrapu, H., & Sarosiek, J. (2015). Protective factors of the gastric and duodenal mucosa: An overview. Current Gastroenterology Reports, 17(6), 24.
Yermishev, O., Lykholat, T., & Lykholat, O. (2017). Effect of alimentary synthetic estrogen on cell compensatory mechanisms in rats of different ages. Biologia, 63(2), 152-159.
Zolotarev, V. A., Andreeva, Y. V., Vershinina, E., & Khropycheva, R. P. (2017). Interaction of constitutive nitric oxide synthases with cyclooxygenases in regulation of bicarbonate secretion in the gastric mucosa. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 163(1), 6-9.
Zolotova, N. A. (2014). Strukturnaya i funktsional'naya kharakteristika mutsinov [Structural and functional characteristics of mucins]. Klinicheskaya i funktsional'naya Morfologiya, 1, 66-72 (in Russian).
