CC BY
13
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК 616.36-008.6-615.244:577.1 Бардер Е.Г.
Б10Х1М1ЧН1 ЗМ1НИ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧ1НКИ В СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ЩУР1В П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ ЦИТОСТАТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ ОКСАЛ1ПЛАТИН ТА IX КОРЕКЦ11 Л1ПОСОМАЛЬНИМ ПРЕПАРАТОМ «Л1ОЛ1В»
Харшська медична академiя пiслядипломноí ocBiTM
У статтi розелядаеться лабораторна оцнка гепатотоксичностi оксалплатину при введенн щурам гепатопротекторного препарату «Л'юл'т». Щурам контрольних груп (n=10) вводили фiзiологi-чний розчин, щурам I групи (n=10) - оксалплатин, II групи (n=10) - спочатку л'юл'т, пот'ш оксалп-латин, III групи (n=10) - спочатку оксалплатин, пот'ш лiолiв. На 14 добу експерименту алашнам-нотрансфераза i лужна фосфатаза у I групi тварин збльшились в 2,1 рази, аспартатамнотранс-фераза - в 1,5 рази, вмст альбумМв знизився в 1,6 рази, гамма-глутамлтранспептидаза зросла у 5 разiв, лактатдег'дрогеназа - у 3,5 рази. УII групi була збльшена лише аспартатамнотрансфе-раза в 1,26 рази, спостергалася г'тоальбум'нем'я, а також зростала гамма-глутам'ттранспептидаза у 2,21 рази та лактатдег'дрогеназа у 1,86 рази. В III групi збльшувалась алашнам'нотрансфераза - в 1,7 рази i аспартатамнотрансфераза - в 1,6 рази, лужна фосфатаза - в 1,77 рази, лактатдег'дрогеназа у 2,4 рази, вм'ют альбумМв був зменшений у 1,41 рази. УI групi на 21 добу алашнам'тотрансфераза була збльшена в 2,1 рази, аспартатамнотрансфераза - в 1,9 рази, лужна фосфатаза - в 2 рази, вмст альбумМв знизився в 1,6 рази. Гамма-глутам'штранспептидаза збльшилася у 6,8 рази, лактатдег'дрогеназа - у 3,6 рази. УII групi змни бiохiмiчних маркерiв на 21 добу експерименту були найменшими: була збльшена активнсть аланi-намiнотрансферази в 1,4 рази, гамма-глутамштранспептидаза - у 2 рази. У III групi активнсть алашнам'нотрансферази i аспартатамнотрансфераза була збльшена в 1,6 та 1,3 в'дпов'дно, га-мма-глутам/лтранспептидаза - в 2,8 рази, лактатдег'дрогеназа - в 1,9 рази, лужна фосфатаза -в 1,5 рази, альбумн знижений в 1,4 рази. Таким чином, найбльш виражений гепатопротекторний ефект виявляли при застосуванн л'юл'ву перед введенням оксалплатину.
Ключов1 слова: печЫка, щури, 6ioxiMi4Hi маркери, гепатотоксичнють, амЫотрансферази, оксал1платин, гепатопротектори, люл1в
Робота виконана у рамках науковоТ теми кафедри онкологи та дитячоТ онкологи Харюесько)' медичноТ академи пслядиплом-ноТюсеimи «Нанютехнюлюеu у хiмiютерапu злояюсних пухлин у дорослих та дтей», № державноТреестраци 0113U000972.
Вступ
Вщомо, що дiагностика медикаментозного ураження печшки часто е складною проблемою в кл^чнш та експериментальнш онкологи. Згщ-но з «Практичними рекоменда^ями з корекци гепатотоксичносп, шдуковано'Т протипухлинною хiмютерашею», дiагностика гепатотоксичност фунтуеться на принципах ретельного збору ш-формаци про застосован препарати (включаючи дозування i тривалють прийому), виключення вь русного, алкогольного, аутамунного гепатиту та шших патолопчних стаыв, динамiчного морфо-лопчного контролю [1]. Найважлившими лабо-раторними показниками, що вщображають основы бiохiмiчнi аспекти медикаментозних уражень печшки, е стандарты бiохiмiчнi тести: рiвень аланшамшотрансферази (АлАТ), аспартатамн нотрансферази (АсАТ), лужноТ фосфатази (ЛФ), гамма-глутамттранспептидази (ГГТП), лактат-дегщрогенази (ЛДГ), б^рубшу, загального бтка [2;3;4;5].
Мета дослщження
Визначити бiохiмiчнi маркери функцюнально-го стану печшки в сироватц кровi щурiв пюля застосування препара^в оксалтлатин та л^в на рiзних термшах спостереження для оцшки ступеня ТТ токсичного ураження.
Об'ект i методи дослщження
Дослщження проводились на базi кафедри онкологи та дитячоТ онкологи ХаршськоТ' медич-
ноТ академи пюлядипломноТ' ocBiTM, експеримен-тально-бюлопчноТ' кпшки та вщдту лаборатор-ноТ дiагнocтики та iмунoлoгiТ ДУ «Ыститут патологи хребта та cуглoбiв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни» (свщоцтво про атеcтацiю № 100-287/2015 вщ 20.11.2015 р.). Дocлiдження було виконано на бтих щурах (n=40), стать -самиц^ BiK - 2,5-3 мюящ маса тiла - 200±30 г. Було сформовано три дослщних групи щурiв (в кoжнiй - по 10 тварин), контрольн групи - двi по 5 щурiв. Щурам контрольних груп вводили фiзio-лoгiчний розчин, щурам I групи - Оксалтлатин, II групи - спочатку Л^в, по™ Окcалiплатин, III групи - спочатку Оксалтлатин, по™ Л^в. Введення щурам Окcалiплатину в дoзi 2,5 мг/кг проводили внутршньочеревно, Лioлiву - 0,3 мл на щура внутршньовенно, фiзioлoгiчнoгo розчи-ну - по 0,3 мл внутршньовенно. Введення пре-паратiв проводили 5 разiв кожен 3 день експерименту. Тривалють експерименту - 21 доба. Через 15 та 21 добу тварини було виведен з експерименту шляхом декаштаци пщ наркозом, ш-сля чого було вобрано кров для дослщження. Вс дослщження у робот виконано iз дотриман-ням вимог «СвропейськоТ конвенци про захист хребетних тварин, як використовуються для ек-спериментальних та шших цтей» (Страсбург, 1986), а також Закону УкраТни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (2006). Пщ час бioхiмiчних дослщжень в cирoватцi крoвi було визначено наступн бioхiмiчнi маркери: альбумн ни - за реак^ею з бромкрезоловим зеленим,
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
глюкозу - ферментативним методом, сечовину -за реак^ею з дiацетилмонооксимом, креатинiн -за реак^ею Яффе (метод Поппера), б^рубш -за методом Йендрашека. Активнiсть ферментiв АлАТ, АсАТ, ЛДГ, лужноТ фосфатази i ГГТП ви-значали кiнетичними методами [9]. Статистич-ний аналiз даних був здшснений за допомогою програмних пакетiв Microsoft Excel XP та Statsoft Statistica 6.0. Порiвняння груп тварин в експери-мент проводилося за параметричним критерiем Ст'юдента iз визначенням середнього та його похибки (M±m) [10].
Результати дослщжень та ïx обговорення
Пiд час аналiзу результатiв бiохiмiчних дослн джень на 15 добу експерименту було встанов-лено змши показникiв функцiонального стану печiнки, як проявлялися цитолiтичним, холеста-тичним i гепатодепресивним синдромами. Акти-
Бiохiмiчнi маркери сироватки Kpoei w,ypie nid час засто(
внють АлАТ i лужно''' фосфатази у першiй групi тварин збтьшилась в 2,1 рази, АсАТ - в 1,5 рази порiвняно з контрольною групою. Вмют аль-бумiнiв знизився в 1,6 рази, активнють ГГТП зросла у 5 разiв, активнiсть ЛДГ - у 3,5 рази по-рiвняно з контрольною групою тварин. У другш групi була збiльшена лише активнють АсАТ в 1,26 рази, спостерiгалася гiпоальбумiнемiя (у 1,47 рази), а також зростання активност ГГТП у 2,21 рази та ЛДГ у 1,86 рази порiвняно з контрольною групою тварин. В третш груп спостер^а-лося зростання активност обох амшотрансфе-раз: АлАТ - в 1,7 рази, АсАТ - в 1,6 рази. Також була збтьшена активнють лужно''' фосфатази в 1,77 рази та ЛДГ у 2,4 рази. Вмют у сироватц кровi альбум^в був зменшений у 1,41 рази по-рiвняно з контрольною групою (табл. 1).
Таблиця 1
ня оксалплатину та люл^ву на 15 добу експерименту (М±т)
Бiохiмiчнi маркери Контрольна група, n-5 Дослiднi групи
1група II група III група
АлАТ, U/L 39,2±4,28 80,4±5,90 ** 58,8±4,67 67,2±3,54 *
АсАТ, U/L 214,0±5,79 328,4±6,96 *** 268,8±13,2 * 339,2±15,3 **
Лужна фосфатаза, U/L 192,4±9,33 398,4±26,3 ** 305,6±36,5 340,2±30,55 *
Альбумши, г/л 42,7±1,59 26,4±1,33 ** 29,14±0,46** 30,2±0,36 **
Сечовина, ммоль/л 4,18±0,28 4,52±0,50 4,78±0,49 5,22±0,36
Креатинш, мкмоль/л 62,8±5,47 66,6±3,52 54,3±5,84 64,6±3,17
Бтрубш, мкмоль/л 3,06±0,17 4,12±0,94 3,78±1,09 3,08±0,28
ГГТП, U/L 4,36±0,65 22,2±1,53 *** 9,66±0,83 * 15,46±0,72 ***
ЛДГ, U/L 531,2±49,5 1850,0±150,2 ** 985,5±60,7 ** 1270,0±75,0 **
Глюкоза, ммоль/л 8,04±0,21 7,74±0,33 8,46±0,64 8,46±0,66
npuMimKa: * - р<0,05; ** - р<0,01; * - р<0,001 порiвняно з контрольною групою
Таблиця 2
Бiохiмiчнi маркери сироватки кроei шу^в nid час застосування оксалплатину та лiолiвy на 21 добу експерименту (M±m)
Бiохiмiчнi маркери Контрольна група, n-5 Дослiднi групи
Iгрупа II група III група
АлАТ, U/L 38,6±1,19 79,4±3,33 *** 55,0±1,34 ** 62,8±3,38 **
АсАТ, U/L 206,4±11,6 389,6±17,4 ** 243,4±3,53 277,6±13,4 *
Лужна фосфатаза, U/L 212,0±6,46 429,6±11,14 *** 254,2±13,02 318,8±12,77 **
Альбумши, г/л 40,4±1,02 24,7±0,85 *** 37,4±0,60 29,9±1,58 **
Сечовина, ммоль/л 4,26±0,27 3,82±0,47 4,04±0,09 4,12±0,30
Креатинш, мкмоль/л 57,6±4,37 58,4±5,61 56,6±2,50 61,2±4,33
Бтрубш, мкмоль/л 3,34±0,26 3,00±0,10 3,46±0,07 3,46±0,19
ГГТП, U/L 4,12±0,54 27,84±1,63 *** 8,34±0,61* 11,64±0,89 **
ЛДГ, U/L 525,2±77,7 1889,0±133,7** 744,9±46,2 1019,0±26,5 **
Глюкоза, ммоль/л 7,8±0,26 7,58±0,14 7,42±0,30 7,18±0,26
Примiтка: * - р<0,05; ** - р<0,01; * - р<0,001 порiвняно з контрольною групою
На 21 добу експерименту бiохiмiчнi маркери сироватки кровi у щурiв змшились наступним чином. У першш груп активнють фермен^в ци-толiзу залишалась пщвищеною (АлАТ в 2,1 рази, АсАТ - в 1,9 рази), активнють лужно' фосфатази зросла удвiчi порiвняно з контрольною групою. Також було встановлено ппоальбумшемш як ознаку гепатодепресивного синдрому - вмют альбум^в знизився в 1,6 рази.
Активнють ГГТП збтьшилася у 6,8 рази, ЛДГ - у 3,6 рази порiвняно з контрольною групою. У другш груш змши бiохiмiчних маркерiв на 21 добу експерименту були найменшими: була збтьшена активнють АлАТ в 1,4 рази, ГГТП - у 2 ра-
зи. У третш груш активнють АлАТ i АсАТ була збтьшена в 1,6 та 1,3 вщповщно, лужна фосфа-таза - в 1,5 рази, альбумш знижений в 1,4 рази. Активнють ГГТП була збтьшена в 2,8 рази, ЛДГ - в 1,9 рази порiвняно з контрольною групою тварин (табл. 2).
Таким чином, найбтьш важк прояви цитолн тичного, гепатодепресивного й холестатичного синдромiв було встановлено у сироватц кровi тварин першо' групи, як отримували цитостатик без гепатопротекторного препарату. Найменш виражен змши бiохiмiчних маркерiв сироватки кровi щурiв, як вщдзеркалюють порушення фун-кцюнального стану печшки, було встановлено у
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
другш груш тварин, як отримували гепатопроте-кторний зааб перед введенням цитостатику. Динамка активност АлАТ вказувала на збтьшення активносп цитол^ичного синдрому в першiй групi тварин, а також про поступове зменшення цитолiзу гепатоцитiв у другiй та третш групах порiвняно з контрольною групою. Така динамка свщчить про зменшення токсичност оксалтла-тину у групах тварин, як отримували гепатопро-тектор на основi лiпосом «Л^в». Найнижчий показник активностi АлАТ спостеркався саме у другiй групi щурiв, яким гепатопротектор вводили перед застосуванням цитостатику.
Активнють АсАТ у другш груш тварин на 15 та 21 добу була найнижчою порiвняно з шшими групами. У першш груш активнють АсАТ зроста-ла вщ 15 до 21 доби, причому активнють АсАТ на 21 добу була вище порiвняно з показником на 15 добу. У третш груш тварин активнють АсАТ на 21 добу експерименту зменшилася як порiв-няно з контрольною групою, так i з показником на 15 добу. Така динамка активност амшотран-сфераз пов'язана з токсичним ураженням печш-ки у тварин першоТ групи. У щурiв другоТ i тре-тьоТ груп на 21 добу вщбувалось зменшення ци-толiзу порiвняно з контрольною групою, зумов-леного дiею препарату «Лiолiв». Найбiльш висо-ка активнють лужноТ фосфатази в сироватц кровi була встановлена на 15 та 21 добу експерименту у тварин першоТ групи, що свщчить про розвиток синдрому холестазу. У другш груш вмют лужноТ фосфатази був найнижчим порiв-няно з контрольною, проте не досягав ïï рiвня. Збтьшення лужноТ фосфатази у сироватц кровi вказувало на застш жовчi у жовчних протоках, адже порушення вiдтоку жовчi посилюе потрап-ляння цього ензиму в кровообк. У третiй групi тварин активнють лужноТ фосфатази на 21 добу експерименту була нижче, шж у другш, але також не досягала значення показника у контрольна груш. Гепатодепресивний синдром у щурiв визначали упродовж експерименту за вмютом в сироватц кровi альбум^в - бiлкiв, якi синтезу-ються у печiнцi. На 15 добу у всiх дослiдних групах тварин було встановлено ппоальбумшемш, очевидно, зумовлену гепатотоксичною дiею ок-салiплатину. Найвищий ступiнь гiпоальбумiнемiï був у першш груш, оскльки тварини ^eï групи не отримували гепатопротекторний препарат «Лю-лiв». На 21 добу експерименту гiпоальбумiнемiя зберiгалася у першш i третш групах, у другш груш вмют альбумшу не в^знявся вщ контрольное групи, що, на нашу думку, зумовлено гепа-топротекторною дieю препарату «Л^в». Також важливим бiохiмiчним маркером гепатотоксич-ностi е активнiсть ГГТП - ферменту, який мю-титься у плазматичних мембранах кштин жовчних протокв. У тварин першоТ групи активнють ГГТП в сироватц кровi була найвищою i зроста-ла вщ 15 до 21 доби експерименту. У щурiв тре-тьоТ групи активнiсть ГГТП на 15 та 21 добу була значно нижче, шж у тварин першоТ групи, але не
досягала меж1 значень контрольное'. Найнижча активнiсть ГГТП була встановлена у другш груш тварин, що, очевидно, зумовлено протекторною дieю лтосомального препарату «Л^в» до вве-дення цитостатику. Активнiсть ЛДГ у першш гру-пi тварин була найвищою порiвняно з контрольною групою на 15 та 21 добу, що зумовлено токсичною дieю цитостатичного препарату оксалт-латину. У другiй групi активнють ЛДГ була найнижчою на 15 добу порiвняно з контрольною, на 21 добу вона знизилась, але не досягла рiвня контрольное групи. У третш груш тварин збтьшення активносп ЛДГ було в меншому ступени шж у першш, але не досягало показника контрольное групи. Зростання активност ЛДГ е неспе-цифiчною ознакою, однак може свщчити про то-ксичне ураження печiнки внаслiдок дм оксалт-латину за рахунок зростання iзоферментiв -ЛДГ4 та ЛДГ5.
Висновки
1. В результатi проведення експерименталь-ного дослiдження протекторноТ дм лтосомаль-ного препарату «Лiолiв» на щурах iз застосуванням рiзних способiв введення було встановлено, що за результатами лабораторного дослщження кровi щурiв найбiльш виражений гепатопротекторний ефект проявляеться при застосуванш препарату «Л^в» перед введенням цитостатичного препарату оксалтлатин.
2. Зменшення на 21 добу експерименту в си-роватц кровi активностi ферментiв цитолiзу (АлАТ i АсАТ, ЛДГ), маркерiв синдрому холестазу (активнiсть лужноТ фосфатази i ГГТП), показника гепатодепресивного синдрому (альбум^в), що зумовлено профтактичною мембраностабн лiзуючою дieю гепатопротектору «Л^в» на кш-тини печшки.
Перспективи подальших дослiджень
Плануеться визначення бiохiмiчних маркерiв функцiонального стану печшки у онколопчних пацieнтiв для оцшки ефективностi лтосомально-го гепатопротектору «Л^в» на фонi терапiï ок-салтлатином.
Лiтература
1. Снеговой А. В. Практические рекомендации по коррекции ге-патотоксичности, индуцированной противоопухолевой химиотерапией / А. В. Снеговой, Е. Г. Громова, В. Б. Ларионова // Злокачественныеопухоли. - 2015. - № 4, спецвыпуск. - С. 358-368.
2. Кляритская И. Л. Современный взгляд на проблему лекарственных поражений печени / И. Л. Кляритская, Е. В. Максимова // Новости медицины и фармации. - 2011. - № 382. - С. 30-35.
3. Култч О. С. Модуля^я гепатотоксичност цисплатину класте-рними сполуками решю (III) у моделi канцерогенезу / О.С. Ку-лтч, О.О. Дьомшина, Ш. Штеменко // Медична хiмiя. - 2013. -№ 3. - С. 21-26.
4. Longo D. Harrison's Gastroenterology and Hepatology / D. Longo, A. Fauci. - 2nd edition. - McGraw-Hill, 2013. - 783 p.
5. Schiff E. Schiff's Diseases of the Liver / E. Schiff, W. Maddrey. -Wiley-Blackwell, 2012. - 1185 p.
6. Overman M. J. Immunophenotype and molecular characterisation of adenocarcinoma of the small intestine / M. J. Overman, J. Pozadzides, S. Kopetzetal. // Br J Cancer. - 2010. -Vol. 102. - Р. 144-150.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
7. Kim S. H. UpdateonAdvancesinResearchonldiosyncraticDrug- 9. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, тваринниц^ та ве-InducedLiverlnjury / S. H. Kim, D. J. Naisbitt // Allergy Asthma теринарнш медицина довщник / За ред. В.В. Влiзла. - Львiв, Immunol Res. - 2016. - Vol. 8 (1). - Р. 3-11. СПОЛОМ, 2012. - 764 c.
8. Mohankumar N. Drug-induced liver injury: Diagnosing (and 10. Гланц С. Медико-биологическая статистика: Пер. с англ. / treating) itearly / N. Mohankumar, P. Ranjan, A. Kumari // J С. Гланц - М.: Практика, 1998. - 459 с.
FamPract. - 2015. - Vol. 64 (10). - Р. 634-44.
Реферат
БИОХИМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПЕЧЕНИ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ КРЫС ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ ЦИТОСТАТИЧЕСКОГО ПРЕПАРАТА ОКСАЛИПЛАТИН И ИХ КОРРЕКЦИЯ ЛИПОСОМАЛЬНЫМ ПРЕПАРАТОМ «ЛИОЛИВ» Бардер Э.Г.
Ключевые слова: печень, крысы, биохимические маркеры, гепатотоксичность, аминотрансферазы, оксалиплатин, гепатопротекторы, лиолив.
В статье рассматривается лабораторная оценка гепатотоксичности оксалиплатина при введении крысам гепатопротектора «Лиолив». Крысам контрольных групп (n=10) вводили физиологический раствор, крысам I группы (n=10) - оксалиплатин, II группы (n=10) - сначала лиолив, затем оксалиплатин, Ill группы (n=10) - сначала оксалиплатин, затем лиолив. На 14 сутки эксперимента аланинами-нотрансфераза и щелочная фосфатаза в I группе животных увеличились в 2,1 раза, аспартатами-нотрансфераза - в 1,5 раза, содержание альбуминов снизилось в 1,6 раза, гамма-глутамилтранспептидаза выросла в 5 раз, лактатдегидрогеназа - в 3,5 раза. Во II группе была увеличена лишь аспартатаминотрансфераза в 1,26 раза, наблюдалась гипоальбуминемия, возросла гам-ма-глутамилтранспептидаза в 2,21 раза и лактатдегидрогеназа в 1,86 раза. В III группы увеличивалась аланинаминотрансфераза - в 1,7 раза и аспартатаминотрансфераза - в 1,6 раза, щелочная фосфатаза - в 1,77 раза, лактатдегидрогеназа - в 2,4 раза, содержание альбуминов был уменьшено в 1,41 раза. В I группе на 21 сутки аланинаминотрансфераза была увеличена в 2,1 раза, аспартатаминотрансфераза - в 1,9 раза, щелочная фосфатаза - в 2 раза, альбумины снизились в 1,6 раза. Гамма-глутамилтранспептидаза увеличилось в 6,8 раза, лактатдегидрогеназа - в 3,6 раза. Во II группе изменения на 21 дней эксперимента были наименьшими: была увеличена активность аланинами-нотрансферазы в 1,4 раза, гамма-глутамилтранспептидаза - в 2 раза. В третьей группе активность аланинаминотрансферазы и аспартатаминотрансфераза была увеличена в 1,6 и 1,3 соответственно, гамма-глутамилтранспептидаза - в 2,8 раза, лактатдегидрогеназа - в 1,9 раза, щелочная фосфатаза - в 1,5 раза, альбумин снижен в 1,4 раза. Таким образом, наиболее выраженный гепатопротекторный эффект проявлялся при применении препарата «Лиолив» перед введением оксалиплатина.
Summary
BIOCHEMICAL CHANGES IN THE FUNCTIONAL STATE OF THE LIVER IDENTIFIED IN BLOOD SERUM OF RATS AFTER ADMINISTRATION OF OXALIPLATIN CYTOSTATIC DRUG AND THEIR CORRECTION WITH LIOLIV LIPOSOMAL DRUG Barder E.G.
Key words: liver, rats, biochemical markers, hepatotoxicity, aminotransferase, Oxaliplatin, hepatoprotectors, Lioliv.
The article examines the laboratory evaluation of hepatotoxicity of Oxaliplatin against the Lioliv hepato-protective drug administered to rats. The rats of control groups (n=10) were injected with physiological saline, the rats of group I (n = 10) were injected oxaliplatin, the group II (n=10) was introduced Lioliv oxaliplatin, the group III (n = 10) was first introduced Oxaliplatin then followed with Lioliv. On the 14th day of the experiment, alanine aminotransferase and alkaline phosphatase in the I group of animals nearly doubled (in 2.1 times), aspartat aminotransferaze increased in 1.5 times, the albumin content decreased in 1.6 times, gamma-glutamyl transferase increased in 5 times, lactate dehydrogenase increased in 3.5 times. The II group demonstrated the only increase in aspartataminotransferaze in 1.26 times, hypoalbuminemia, gamma glutamyl transpeptidase increased in 2.21 times and lactate dehydrogenase in 1.86 times. The group III showed increase of alanine aminotransferase in 1.7 times, and increase of aspartat aminotransferaze in 1.6 times; alkaline phosphatase grew in 1.77 times, lactate dehydrogenase - in 2.4 times, albumin content decreased in 1.41 times. In the 1st group, for 21 days, alanine aminotransferase was increased in 2.1 times, aspartat aminotransferaze -in 1.9 times, alkaline phosphatase doubled, albumin decreased in 1.6 times, gamma-glutamyl transferase increased in 6.8 times, lactate dehydrogenase grew in 3.6 times. The II group demonstrated the least pronounced changes on the 21 days of the experiment: the activity of alanine ami-notransferase was nearly unchanged (increased in 1.4 times), gamma-glutamyl transferase doubled. In the group III, the activity of alanine aminotransferase and aspartat aminotransferaze increased in 1.6 and 1.3, respectively, gamma-glutamyl transferase increased in 2.8 times, lactate dehydrogenase - in 1.9 times, alkaline phosphatase - in 1.5 times, and albumin reduced in 1.4 times. Thus, the most pronounced hepatopro-tective effect was observed when Lioliv was administered before the introduction of Oxaliplatin.
