Чи є зв’язок між нейропротектором холіну альфосцератом та біохімічними показниками за умов експериментального цирозу печінки? Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Манжалм Е. Г., Bip4eHK0 О. В. УДК 616.36-004+615.917+612.821.5 Манжалiй Е. Г., В'рченко О. В.

ЧИ С ЗВ'ЯЗОК М1Ж НЕЙРОПРОТЕКТОРОМ ХОЛ1НУ АЛЬФОСЦЕРАТОМ

ТА Б1ОХ1М1ЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦИРОЗУ ПЕЧ1НКИ?

Нацiональний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця МОЗ УкраГни (м. КиГв)

Робота виконана в рамках науково-дослщно'|' теми № 11БФ036-01 «Механiзми реалiзацN, адаптацмно-компенсаторних реакцм органiзму за умов розвитку рiзних патологiй» (2011-2015 рр., № держ.реeстрацiI 0111и004648) ННЦ «1нститут бiологií» Ки1вського на-цiонального уыверситету iм. Тараса Шевченка.

Вступ. ПечЫкова енцефалопатiя (ПЕ) - комплекс потенцмно зворотних нервово-психiчних порушень, що виникають у результатi печiнковоí недостатностi та/або порто-системного шунтування кровi [7]. ПЕ е частим ускладненням i один з найбтьш виснажли-вих проявiв захворюваны печiнки, серйозно впливае на життя пацiентiв та íх откуыв. Когнiтивнi порушен-ня, пов'язанi з результатами цирозу потребуюты ви-користання додаткових ресурЫв охорони здоров'я, ыж iншi прояви захворюваны печiнки. Прогрес в цм областi був утруднений через складний патогенез за-хворювання, що ще не повнiстю з'ясований.

Основними причинами ПЕ е гостра печЫкова не-достатнiсты та цироз печЫки, поширенiсты якого не зменшуетыся у зв'язку iз надмiрним зловживанням спиртними напоями [8,10]. Дмсно, наша держава характеризуемся негативною статистикою щодо спо-живання алкоголю: через алкоголiзм помирае понад 40 тисяч людей щороку [1]. Виживанiсты хворих з ПЕ 0-1 стадп при сучаснм госпiталiзацií i терапií набли-жаетыся до 100%, проте вже патолопя 2-оí стадií зни-жуе цей показник до 60-75%, 3-4-о'| стадi,i - до 30%, i всыого лише 10-20% пацiентiв не гинуть пюля пер-шого етзоду печiнковоí коми [13,15]. Значна поши-ренiсты та високий ступiны Ывалщизацп та смертностi в резулытатi ПЕ зумовлюе пошук ефективних схем л^ кування патологií [12].

Стандартний пщхщ до лiкування ПЕ полягае у за-стосуваннi ларнамiну, рифаксимiну та лактулози. Ларнамiн е комплексом двох амшокислот орнiтину та аспартату, як прискорюють детоксикацiю амiаку з утворенням сечовини та глутамiну [9]. Рифакси-мiн - антибiотик, активний проти патогенних бакте-рiй, що продукують амiак та iншi токсичнi сполуки, що може ускладнювати патогенез та розвиток клл-нiчних симптомiв ПЕ при тяжких захворюваннях пе-чЫки з розладами детоксикацiйноí функцií [5,11]. Лактулоза застосовуеться в якостi сорбенту та пре-бiотика, що прискорюе виведення амiаку з органiзму та стимулюе рют корисно'|' мiкрофлори кишечника, що сумарно здмснюе позитивний вплив за умов ПЕ [6]. Проте жоден з цих пiдходiв не е високоефектив-

[email protected]

ним. Застосування рифаксимЫу обмежене у зв'язку з побiчними ефектами, що виникають в результа-Ti тривало! антибiотикотерапiI. Окремi дослщжен-ня не виявили достатньо! терапевтично! ефектив-ностi лактулози [4,14]. Тому нашу увагу привернув холЫу альфосцерат. В попереднiх наших кгмычних дослiдженнях було вiдмiчено суттеве зменшення суб'ективних скарг пацiентiв з ПЕ, збтьшення рухо-во! активностi, зменшення частоти та вираженост го-ловних болей, емоцмних та депресивних порушень, ывелювання невролопчно! симптоматики (сенсор-них та вестибулярних порушень), покращення когы-тивних функцiй [3]. Механiзм дм заснований на тому, що при потраплянн в органiзм холiну альфосцерат розщеплюеться пiд дiею ферментiв на холш i глщеро-фосфат: холЫ бере учать у бiосинтезi ацетилхолЫу -одного з основних медiаторiв нервового збудження; глiцерофосфат е попередником фосфолт^в (фос-фатидилхолiну) нейронно! мембрани. Таким чином, сполука покращуе передачу нервових iмпульсiв у хо-лЫерпчних нейронах; позитивно впливае на пластич-нiсть нейрональних мембран i функцю рецепторiв. Холiну альфосцерат покращуе церебральний крово-тiк, посилюе метаболiчнi процеси в головному мозку, активуе структури ретикулярно! формацп головного мозку i вiдновлюе свiдомiсть при травматичному ушкодженн головного мозку. Проте чи е зв'язок мiж покращенням невролопчного статусу пiд впливом холiну альфосцерату та станом печiнки, зокрема бiохiмiчними параметрами кровi, що характери-зують функцiонування цього органу, залишаеться не з'ясованим.

Таким чином, метою дано! роботи було оцЫи-ти вплив ново! схеми л^вання на основi комбiнацi,|, лактулози та холЫу альфосцерату на бiохiмiчнi по-казники кровi щурiв за умов експериментального моделювання цирозу печЫки та ПЕ та порiвняти його зi стандартною схемою лiкування.

Об'ект i методи дослiджень. Бiохiмiчний аналiз кровi був проведений на 40 щурах-самцях, якi були роздiленi на 4 групи: I - Ытакты тварини, II - щури з печЫковою енцефалопатiею (CCl4-контроль), III -щури, яким вводили тетрахлористий вуглець та л^ кували за стандартною схемою, IV - щури, яким вводили тетрахлористий вуглець та л^вали за новою схемою iз застосуванням холЫу альфосцерату. Екс-перименти були проведен з урахуванням положень бвропейсько! конвенцi! про захист хребетних тва-

рин, яю використовуються для експериментальних та Ыших наукових цiлей та загальних етичних прин-ципiв експериментiв на тваринах, ухвалених Першим нацюнальним конгресом Укра'ни з бiоетики (вере-сень 2001 року).

Згщно попереднiх даних оптимальним способом моделювання патологií на щурах було внутршньо-черевинне введення 1 мл/кг 15% розчину тетрахло-ристого вуглецю (CCl4) в оливковiй олп чотири рази на тиждень впродовж 4 тижыв [2]. Пiсля моделювання печЫково') енцефалопатií тварин III та IV груп лку-вали вщповщно за стандартною та новою схемою, тварин I та II групи утримували в звичайних умовах. Стандартна схема л^вання передбачала внутрш ньошлункове (в/ш) введення рифаксимiну та лакту-лози, та внутрiшньочеревиннi (в/о) н'екцп ларнамiну. Препарати вводили 1 раз на добу. Доза ларнамЫу (Ь-орытину-Ьаспартату) становила 75 мг/кг, який вводили внутршньочеревинно у розчинi з розра-хунку 1 мл/кг. РифаксимЫ вводили в/ш з розрахунку 10 мг/кг. Лактулозу вводили в/ш в дозi 1,5 мл/кг. Дози препара^в визначали з урахуванням людських норм. Нова схема л^вання включала застосування лакту-лози (в/ш) та холЫу альфосцерату (в/о). Лактулозу вводили в тм самiй дозi, що й за стандартно)' схеми л^вання. Терапевтична доза холЫу альфосцерату становила 15 мг/кг (вщповщно до перерахунку люд-сько') дози 1000 мг/70 кг).

Л^вання проводили впродовж 1 мюяця, пiсля чого у тварин здмснювали забiр кровi та вщокрем-лювали сироватку. В сироватцi кровi визначали кон-центрацiю бiлiрубiну та загального бтку, а також активнiсть алаынамЫотрансферази (АЛТ), аспар-татамiнотрансферази (АСТ) та лужно) фосфатази за стандартними бiохiмiчними методиками.

Статистичну обробку даних здмснювали в па-кетi програм SPSS-20. Дан виражали як середне ± стандартна похибка середнього (М ± m). Розподiл даних було проаналiзовано з використанням кри-терiю нормальност Колмогорова-Смирнова. Отри-манi значення мали параметричний розподт, тому вiдмiнностi мiж групами були проаналiзованi за до-помогою дисперсiйного аналiзу (ANOVA) з використанням тесту Т'юк для попарних порiвнянь. Рiзниця мiж групами вважали статистично значущими при значення р менше, нiж 0,05. Позначення значущих вiдмiнностей мiж групами на дiаграмах здiйснювали з допомогою латинських лтер a, b, c. Однакова лте-ра над двома стовпчиками дiаграми вказуе на вщсут-нють вiдмiнностей мiж вiдповiдними двома групами даних. Рiзнi лiтери над двома стовпчиками дiаграми вiдображають значущi вщмнност мiж вiдповiдними двома групами даних.

Результати дослщження та )х обговорення. Бю-хiмiчний аналiз показникiв кровi тварин, яким вводили CCl4, свiдчать про суттевi змiни у функцюнуваны печiнки. Так, в результат введення CCl4 впродовж мiсяця у тварин, яких не пщдавали лкуванню, рiвень бiлiрубiну в сироватцi кровi перевищував показники iнтактних щурiв в 2,77 рази (p<0,05) (рис. 1).

При цьому концентра^я загального бтка змен-шилася на 31,9% (p<0,05), що свiдчить про поси-лення протеолiтичних процесiв в органiзмi (рис. 2).

.г ■S

UQ

b

Ь, с

а, с т

а

п

!нтактн1

CCI4

CCI4+ CCI4+

стандартне холша л1кування альфосцерат Рис. 1. Концентращя бiлiрубiну в сироватцi кровi щурiв з печiнковою енцефалопа^ею на тлi цирозу печiнки, викликаного введенням тетрахлористого вуглецю (n=10, M±m). а,ь,с _ Однакова лiтера над двома стовпчиками вказуе на вщсутшсть вщмшностей (p<0,05).

На тлi дистрофiчних змiн в печiнцi пiд впливом тетрахлористого вуглецю збтьшувалася активнють АЛТ на 201 % (p<0,05), АСТ на 73,5 % (p<0,05) та ЛФ на 101% (p<0,05) порiвняно з iнтактними щурами (рис. 3-5).

В 3 груп щурiв, яким вводили ларнамiн, рифак-симЫ та лактулозу на тлi печЫково') енцефалопатií, рiвень бiлiрубiну значущо не зменшувався порiвняно з контрольними щурами з патолопею (рис. 1). Проте було виявлено збтьшення вмiсту бтка на 26,1% (p<0,05), при чому показник концентрацп бiлка досягав значень Ытактних щурiв за стандартного лку-вання. Схема лiкування iз застосуванням холiну альфосцерату виявилася бтьш ефективною щодо рiвня б^рубЫу. Так, його показник пiд впливом холЫу альфосцерату зменшувався на 45,9% (p<0,05) щодо контрольних щурiв, яким вводили CCI4. Бiльш того

-г а

b -г

■

!нтактн1 CCI4 CCI4+ CCI4+

стандартне хол1на л1кування альфосцерат

Рис. 2. Концентращя загального бiлка в сироватцi кровi щурiв з печiнковою енцефалопатiею на mi цирозу печiнки, викликаного введенням тетрахлористого вуглецю (n=10, M±m). а,ь —Однакова лiтера над двома стовпчиками вказуе на вщсутшсть вiдмiнностей (p<0,05).

а, Ь

а, Ь

!нтактн1

СС14

СС14+ СС14+

стандартне хол1на л1кування альфосцерат Рис. 3. Активнiсть аланiнамiнотрасферази в сироватц кровi щурiв з печiнковою енцефалопатieю на тлi цирозу печшки, викликаного введенням тетрахлористого вуглецю (п=10, М±т). а,ь — Однакова л^ера над двома стовпчиками вказуе на вiдсутнiсть вiдмiнностей (р<0,05).

250

а, Ь

1нтактн1

СС14

...........................СС14+ СС14+

стандартне хол1на л1кування альфосцерат Рис. 4. Актившсть аспартатамiнотрансферази в сироватцi кровi щурiв з печiнковою енцефалопатieю на тл цирозу печiнки, викликаного введенням тетрахлористого вуглецю (п=10, М±т). а,ь — Однакова л^ера над двома стовпчиками вказуе на вщсутшсть вiдмiнностей (р<0,05).

900 800 700 600 500 400 300 200 1 лп

О ^

О

0 пз

1

а, Ь

а.Ь

!нтяктн1

СС14

................ СС14+ СС14+

стандартне хол1на л1кування альфосцерат Рис. 5. Актившсть лужно'Г фосфатази в сироватцi кровi щурiв з печiнковою енцефалопатiею на тш цирозу печiнки, викликаного введенням тетрахлористого вуглецю (п=10, М±т). а,ь — Однакова лiтера над двома стовпчиками вказуе на вiдсутнiсть вщмшностей (р<0,05).

вiдновлення концентрацií бiлiрубiну в 4 групi тварин досягало показниюв iнтактних тварин. Концентрацiя бiлка в кровi щурiв пiд впливом холЫу альфосцерату збiлышувалася на 141,3% (р<0,05) порiвняно зi щурами з печЫковою енцефалопатiею та не в^^знялася вiд iнтактного контролю.

Показники активност ферментiв дозволили стверджувати про покращуючий ефект стандартного лiкування на функцюнування печiнки i зробити висно-вок про бтьш суттевий терапевтичний вплив ново'|' схеми лiкування на основi холiну альфосцерату на по-казник активност АСТ. Так, при застосуванн стан-дартноí схеми лiкування зменшення активностi АЛТ, АСТ та лужно'|' фосфатази порiвняно з контрольною групою тварин з печЫковою енцефалопатiею не досягало рiвня значущостi (рис. 3-5). Хоча параметри активност цих фермен^в не вiдрiзнялися значущо вщ показникiв iнтактних щурiв, що свщчить про част-ковий вiдновлюючий вплив стандартного л^вання на печiнку. За умов застосування холЫу альфосце-рату показники активност АЛТ та ЛФ були подiбнi до показникiв 3 групи тварин, для яких застосовували стандартну схему л^вання.

Проте був виявлений суттевий вплив холЫу аль-фосцерату на рiвены активностi АСТ, яка зменшувала-ся на 36,7% (р<0,05) щодо контролыноí групи тварин з патолопею, та не в^^знялася вiд показникiв Ытак-тних щурiв (рис. 4).

Отже, отриманi дан щодо бiохiмiчних параме-трiв кровi щурiв з печiнковою енцефалопатiею до-зволяють стверджувати про наявнiсты суттевого терапевтичного впливу ново'|' схеми л^вання iз за-стосуванням лактулози та холЫу альфосцерату. Те-рапевтичнi ефекти стандартноí та новоí схеми л^-вання були в цiлому подiбнi, проте кращi показники концентрацií б^рубЫу, загального бiлка та активнос-т АСТ були виявленi в 4 грут щурiв, яких лiкували лак-тулозою та холiну альфосцератом.

Пщсумовуючи описанi результати, можна стверджувати про наявнють зв'язку мiж нейропротекц^ ею пiд вливом холiну альфосцерату та бiохiмiчними показниками кровi щурiв за умов цирозу печiнки. Це частково пояснюеться покращенням метаболiчних процеав пiд впливом холiну альфосцерату, а отже, бтьш швидким виведенням амiаку з органiзму, який здiйснюе токсичний вплив, в тому чиош на печЫку. Таким чином, дослiджувана сполука, проникаючи через гематоенцефалiчний бар'ер та покращуючи метаболiчний статус органiзму, сприяе вщновленню бiохiмiчного статусу печiнки за умов експеримен-тального цирозу та ПЕ.

Висновки

1. Введення впродовж 1 мюяця тсля моделюван-ня печЫково'|' енцефалопатií лактулози та холЫу альфосцерату (15 мг/кг) ефективно вiдновлювало бю-хiмiчнi показники функцюнування печЫки (бiлiрубiн, загальний бiлок, активнють аспартатамЫотрансфе-рази, аланiнамiнотрансферази та лужно'|' фосфатази) до рiвня iнтактних тварин, що свщчить про наявнiсты зв>язку мiж нейропротектором та патологiчними зм^ нами в печiнцi.

2. Нова схема л^вання на основi холЫу альфосцерату та лактулози здмснювала бiлыш суттевий

вплив на рiвeнь бiлiрyбiнy, загального бiлкy та актив-нiсть аспартатамiнотрансфeрази за умов печшко-воï eнцeфалопатiï порiвняно зi стандартною сxeмою лiкyвання iз застосування ларнамiнy, рифаксимiнy та лактулози.

Пepcпeктиви подальших дocлiджeнь. Покра-щення бiоxiмiчниx показникiв кровi щyрiв за умов

експериментально'| пeчiнковоï eнцeфалопатiï при застосуванн xолiнy альфосцерату e пiдгрyнтям для продовження вивчення мexанiзмiв тeрапeвтичноï дм дослiджyваноï сполуки. З'ясування ïï впливу на всi ланки патогенезу печшково'| енцефалопатй дозволить розробити ефективну сxeмy лiкyвання даноï патологи.

Лiтература

1. Алкоголь вбивае понад 40000 укра'нщв щороку. - 2010. - Режим доступу до електронного ресурсу: http://tvereza.info/

sobriety/today/utoday_ru.html/.

2. Манжалм Е.Г. Покращення моделювання та дiагностики печшково' енцефалопатй' у щурiв / Е.Г. Манжалш, Т.М. Кондратюк,

В.е. Фалалеева, О.В. Вiрченко, Д.В. Голишкiн // Вiсник проблем бюлогп i медицини. - 2016. - Т. 126, № 1. - С. 239-243.

3. Шкурко М.Г. Эффективность и переносимость глиатилина в лечении печеночной энцефалопатии / М.Г. Шкурко, Э.Г. Манжа-

лий // Укра'нський невролопчний журнал. - 2013. - № 1. - С. 91-95.

4. Als-Nielsen B. Non-absorbable disaccharides for hepatic encephalopathy: systematic review of randomised trials / B. Als-Nielsen,

L.L. Gluud, C. Gluud // BMJ (Clinical research ed.). - 2004. - Vol. 328, No. 7447. - P. 1046.

5. Bass N.M. Rifaximin treatment in hepatic encephalopathy / N.M. Bass, K.D. Mullen, A. Sanyal [et al.] // The New England journal of

medicine. - 2010. - Vol. 362, No. 12. - P. 1071-1081.

6. Frontera J.A. Management of hepatic encephalopathy / J.A. Frontera // Current treatment options in neurology. - 2014. - Vol. 16,

No. 6. - P. 297.

7. Grover V.P. The why and wherefore of hepatic encephalopathy / V.P. Grover, J.M. Tognarelli, N. Massie [et al.] // International journal

of general medicine. - 2015. - Vol. 8. - P. 381-390.

8. Huang Y-W. Pathogenesis and management of alcoholic liver cirrhosis: a review / Y-W. Huang, S.-S. Yang, J.-H. Kao // Hepatic

medicine : evidence and research. - 2011. - Vol. 3. - P. 1-11.

9. Kircheis G. Therapeutic efficacy of l-ornithine-l-aspartate infusions in patients with cirrhosis and hepatic encephalopathy: results of

a placebo-controlled, double-blind study / G. Kircheis, R. Nilius, C. Held [et al.] // Hepatology (Baltimore, Md.). - 1997. - Vol. 25, No. 6. - P. 1351-1360.

10. Nand N. Clinical profile of alcoholic liver disease in a tertiary care centre and its correlation with type, amount and duration of alcohol consumption / N. Nand, P. Malhotra, D.K. Dhoot // The Journal of the Association of Physicians of India. - 2015. - Vol. 63, No. 6. - P. 14-20.

11. Patidar K.R. Antibiotics for the treatment of hepatic encephalopathy / K.R. Patidar, J.S. Bajaj // Metabolic brain disease. - 2013. -Vol. 28, No. 2. - P. 307-12.

12. Rahimi R.S. Hepatic encephalopathy: how to test and treat / R.S. Rahimi, D.C. Rockey // Current opinion in gastroenterology. -2014. - Vol. 30, No. 3. - P. 265-71.

13. Randolph C. Neuropsychological assessment of hepatic encephalopathy: ishen practice guidelines / C. Randolph, R. Hilsabeck, A. Kato [et al.] // Liver international : official journal of the International Association for the Study of the Liver. - 2009. - Vol. 29, No. 5. - P. 629-635.

14. Riggio O. Effect of lactitol and lactulose administration on the fecal flora in cirrhotic patients / O. Riggio, M. Varriale, G.P. Testore[et al.] // Journal of clinical gastroenterology. - 1990. - Vol. 12, No. 4. - P. 433-436.

15. Zipprich A. Prognostic indicators of survival in patients with compensated and decompensated cirrhosis / A. Zipprich, G. Garcia-Tsao, S. Rogowski [et al.] // Liver international : official journal of the International Association for the Study of the Liver. - 2012. -Vol. 32, No. 9. - P. 1407-1414.

УДК 616.36-004+615.917+612.821.5

ЧИ e ЗВ'ЯЗОК М1Ж НЕЙРОПРОТЕКТОРОМ ХОЛ1НУ АЛЬФОСЦЕРАТОМ ТА Б1ОХ1М1ЧНИМИ ПОКАЗ-НИКАМИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦИРОЗУ ПЕЧ1НКИ?

Манжалш Е. Г., Bip4eHKO О. В.

Резюме. Метою дано'| роботи було оцшити вплив hoboï схеми л^вання на ochobî комбшаци лактулози та холшу альфосцерату на 6bxiMi4Hi показники кровi щурiв за умов експериментального моделювання печшко-во'| енцефалопатй (ПЕ) та порiвняти його 3i стандартною схемою л^вання. Для моделювання ПЕ тваринам вводили внутршньочеревинно 1 мл/кг 15% розчину CCl4 в оливковм оли чотири рази на тиждень впродовж 4 тижыв. Впродовж 1 мюяця пюля моделювання патологи щурiв дослщних груп л^вали за стандартною та новою схемою. Стандартна схема включала введення 1 раз на добу ларнамшу (75 мг/кг, внутршньочеревин-но (в/о)), рифаксимшу (10 мг/кг, внутршньошлунково (в/ш)) та лактулози (1,5 мл/кг, в/ш). За новою схемою тварин лкували лактулозою та холшу альфосцератом (15 мг/кг в/о). В сироватц кровi щурiв визначали кон-центра^ю б^рубшу, загального бтку, активнють аспартатамшотрансферази (АСТ), аланшамшотрансфе-рази (АЛТ) та лужно'| фосфатази (ЛФ). Результати свщчать про змши даних бiохiмiчних показниюв у щурiв з печшковою енцефалопа^ею та вщновлення ¡х до показниюв контролю пщ впливом холшу альфосцерату. Терапевтичний ефект ново'| схеми л^вання був подiбним до стандартно'1, проте було зареестроване бтьш суттеве зменшення концентраци б^рубЫу та активнос^ АСТ i збтьшення концентрацп бтка в кровi при л^ куваны холшу альфосцератом.

Ключовi слова: холшу альфосцерат, CCl4, печшкова енцефалопа^я, бЫрубш, АСТ, АЛТ, лужна фос-фатаза.

УДК 616.36-004 + 615.917 + 612.821.5

ЕСТЬ ЛИ СВЯЗЬ МЕЖДУ НЕЙРОПРОТЕКТОРОМ ХОЛИНА АЛЬФОСЦЕРАТОМ И БИОХИМИЧЕСКИМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦИРРОЗА ПЕЧЕНИ?

Манжалий Е. Г., Вирченко А. В.

Резюме. Целью данной работы было оценить влияние новой схемы лечения на основе комбинации лак-тулозы и холина альфосцерата на биохимические показатели крови крыс в условиях экспериментального моделирования печеночной энцефалопатии (ПЭ) и сравнить его со стандартной схемой лечения. Для моделирования ПЭ животным вводили внутрибрюшинно 1 мл/кг 15% раствора CCl4 в оливковом масле четыре раза в неделю в течение 4 недель. В течение 1 месяца после моделирования патологии крыс исследуемых групп лечили по стандартной и новой схеме. Стандартная схема включала введение 1 раз в сутки ларнами-на (75 мг/кг, внутрибрюшинно (в/б)), рифаксимина (10 мг/кг, внутрижелудочно (в/ж)) и лактулозы (1,5 мл/ кг, в/ж). По новой схеме животных лечили лактулозой и холина альфосцератом (15 мг/кг, в/б). В сыворотке крови крыс определяли концентрацию билирубина, общего белка, активность аспартатаминотрансферазы (АСТ), аланинаминотрансферазы (АЛТ) и щелочной фосфатазы (ЩФ). Результаты свидетельствуют об изменениях данных биохимических показателей у крыс с печеночной энцефалопатией и их восстановлении к показателям контроля под влиянием холина альфосцерата. Терапевтический эффект новой схемы лечения был подобным стандартному, однако было зарегистрировано более существенное уменьшение концентрации билирубина и активности АСТ и увеличение концентрации белка в крови при лечении холина альфосцератом.

Ключевые слова: холина альфосцерат, CCl4, печеночная энцефалопатия, билирубин, АСТ, АЛТ, ЩФ.

UDC 616.36-004 + 615,917 + 612.821.5

IS THERE A CONNECTION BETWEEN THE NEUROPROTECTIVE CHOLINE ALFOSCERATE AND BIOCHEMICAL PARAMETERS UNDER THE EXPERIMENTAL CIRRHOSIS?

Manzhalii E. G., Virchenko O. V.

Abstract. Hepatic encephalopathy (HE) is a set of potentially reversible neuropsychiatric disorders that result from liver failure particularly cirrhosis. A significant prevalence and a high degree of morbidity and mortality as a result of HE cause the search of the effective treatment regimens. A standard approach to the HE treatment is to use l-ornithine-l-aspartate (larnamin), rifaximin and lactulose. However, none of these compounds is highly effective. Therefore, our attention was drawn to choline alfoscerat. In our previous clinical studies, it was observed a significant reduction of the subjective complaints of patients with HE, increasing physical activity, reducing the frequency and severity of headaches, emotional and depressive disorders, improvement of neurological symptoms (sensory and vestibular disorders) and cognitive functions. However, there was no evidence about the connection between the neurological improvements and restoration of biochemical parameters of liver. The aim of this study was to evaluate the effect of a new treatment regimen based on the combination of lactulose and choline alfoscerate on biochemical parameters of blood of rats in the conditions of experimental HE and compare it with the standard treatment regimen.

In order to obtain HE, animals were injected intraperitoneally with 1 ml/kg of 15% CCl4 in olive oil solution four times a week for 4 weeks. Within 1 month after pathology developing, test groups of rats were treated by the standard and the new scheme. The standard administration regimen contained larnamin once daily (75 mg/kg, intraperitoneally (i/p)), rifaximin (10 mg/kg, intragastically (i/g)) and lactulose (1.5 ml/kg, i/g). In the new scheme animals were treated with lactulose and choline alfoscerate (15 mg/kg, i/p). In rat serum, the concentration of bilirubin, total protein, aspartate aminotransferase activity (AST), alanine aminotransferase (ALT) and alkaline phosphatase (AP) were estimated by standard biochemical methods.

Because of the introduction of CCl4 for a month untreated animals have the increased level of bilirubin in the blood serum that exceeded benchmarks by 2.77 times (p<0.05). The concentration of total protein decreased by 31.9% (p<0.05), indicating the intensification of proteolytic processes in the organism. It was revealed the elevation of the enzymatic activity of ALT by 201% (p<0.05), AST by 73.5% (p<0.05) and AP 101% (p<0.05) compared with intact rats under the influence of carbon tetrachloride confirmed the pathological processes in the liver tissue. Contrary, it was shown significant reduction of the bilirubin concentration by 45.9% (p<0.05) in rats injected with choline alfoscerate in the comparison with the untreated control rats. The concentration of protein in the blood of rats under the influence choline alfoscerate increased by 141.3% (p<0.05) compared with rats with hepatic encephalopathy and did not differ from intact control. The level of ALT and AP was similar to such in animals that were on the standard treatment regimen. However, it was found significant impact of choline alfoscerate on the level of activity of AST, which decreased by 36.7% (p<0.05) in comparison with the control group of animals with pathology, and reached the values of intact rats.

The results indicate the changes of biochemical parameters in rats with cirrhosis with concomitant hepatic encephalopathy and their restoration to the control values under the influence of choline alfoscerate. The therapeutic effect of a new treatment regimen was similar to a standard; however, there was more pronounced decrease in the concentration of bilirubin and AST activity and increase of total protein under the treatment with choline alfoscerate.

Keywords: choline alfoscerate, CCl4, hepatic encephalopathy, bilirubin, AST, ALT, alkaline phosphatase.

Рецензент - проф. Непорада К. С.

Стаття надшшла 10.03.2016 року