CC BY
71
nanoaquachelate gold citrate on embryotoxicity of lead acetate in rats]. Medical perspectives. 2014;19(2):12-17. Ukrainian.
6. Potots'ka OYu, Horbunov AO, Tverdokhlib IV, Murashnkina DH, Khripkov IS, Silkina YuV. [Method for measurement of microscopic structures]. UA Patent UA51942; 2010. Ukrainian.
7. Romanenko OA, Dovgal HV, Dovgal MA. [Im-munohistochemical study of rat liver in the late prenatal period under the influence of lead acetate and the conditions of correction]. Bulletin problems of biology and medicine. 2012;3:158-61. Ukrainian.
8. Skalnyiy AV, Zalavina SV. [Bioelements and indicators of embryonic mortality of laboratory rats]. Gazette of OSU. 2006;2:78-81. Russian.
9. Campbell JR, Auinger P. The association between blood lead levels and osteoporosis among adults - Results from the Third National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES III). Environmental Health Perspectives. 2007;115(7):1018-22.
10. Tien DC, Tseng KH, Liao CYu and Tsung TT. Colloidal silver fabrication using the spark discharge system and its antimicrobial effect on Staphylococcus aureus. Medical engineering & physics 2008;8(30):948-52.
11. Pal S, Tak YK, Song JM. Does the antibacterial activity of silver nanoparticles depend on the shape of the
nanoparticle? A study of the gram-negative bacterium Escherichia coli. Applied and environmental microbiology 2007;6(73):1712-20.
12. El-Mehi AE, Amin SA. Effect of Lead Acetate on the Thyroid Gland of Adult Male Albino Rats and the Possible Protective Role of Zinc Supplementation: A Biochemical, Histological and Morphometric Study. Journal of American Science 2012;8(7):61-71.
13. Haouas Z, Sallem A, Zidi I, Hichri H, Mzali I and Mehdi M. Hepatotoxic effects of lead acetate in rats: histopathological and cytotoxic studies. J Cytol Histol 2014;5(5):1-6.
14. Letfullin RR, Joenathan C, George TF, and Zharov VP. Laser-induced explosion of gold nano-particles: potential role for nanophotothermolysis of cancer. Nanomedicine. 2006;1(4):473-80.
15. Pattnaik N, DiLorenzo AM. Comparison of World Trade Center dust with zinc acetate and lead oxide combinations to determine damage to human lung cells. Journal of Toxicology and Environmental Health Sciences. 2013;5(4):60-65.
16. Elgaml SA, Khalil R, Hashish EA and El-Murr A. Protective Effects of Selenium and Alpha-Tocopherol against Lead-Induced Hepatic and Renal Toxicity in Oreochromis Niloticus. Journal of Aquaculture Research & Development. 2015;6:1.
Стаття надшшла до редакцп 09.03.2016
♦
УДК 612.176:616-089.22:159.9.019.4:576.32/.36:612.017-092.9
Ю.В. Федоренко Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ Й АДАПТАЦ1Я У
Б1ЛИХ ЩУР1В З АКТИВНИМ I ПАСИВНИМ ТИПОМ ПОВЕД1НКИ ЗА УМОВ ШМОБЫВАЦШНОГО СТРЕСУ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iM. Данила Галицького
кафедра нормальное фезюлогИ
(в. о. зав. - к. мед. н., доц. О.Г. Мисаковець)
вул. Пекарська, 69, Львiв, 79010, Украна
Danylo Halytsky Lviv National Medical University
Department of physiology
Pekarska str., 52, Lviv, 79010, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: iммобiлiзацiйний стрес, активний i пасивний тип поведiнки, бiохiмiчнi показники, адаптацiйнi процеси
Key words: immobilization stress, active and passive type of behavior, biochemical parameters, adaptive processes
Реферат. Биохимические показатели и адаптация у белых крыс с активным и пассивным типом поведения в условиях иммобилизационного стресса. Федоренко Ю.В. Целью исследований было проследить динамику изменений отдельных биохимических показателей и развитие адаптации у белых крыс с активным и пассивным типом поведения при воздействии иммобилизационного стресса. Опыты проведены на белых крысах, предварительно разделенных на группы активных и пассивных на основе показателей активности в тесте «открытое поле». Моделирование иммобилизационного стресса осуществлялось путем помещения животных в пластиковые пеналы на 6 часов ежедневно в течение 30 суток. Установлено, что иммобилизация вызвала изменения углеводного, липидного, кальциевого обмена, активности лужной фосфатазы, аланин- и аспартатаминотрансферазы в сыворотке крови в обеих опытных группах. Однако интенсивность, направленность, развитие во времени биохимических параметров зависит от типа поведения животных. На 3-и и 5-е сутки опыта на иммобилизацию в большей степени отреагировали активные животные изменением концентрации глюкозы и кальция в крови, на 10-е и 30-е сутки опыта наблюдались изменения со стороны всех исследуемых параметров. Животные с активным типом поведения оказались более чувствительными к иммобилизационному стрессу, однако интенсивность метаболических процессов оказалась выше, чем у животных с пассивным типом поведения. Об этом свидетельствуют высший уровень концентрации глюкозы и более низкий уровень общего холестерина и триглицеридов, а также более активные процессы кальциевого обмена у активных животных по сравнению с пассивными. Таким образом, динамика изменений исследуемых нами биохимических показателей и протекание адаптационного процесса в условиях иммобилизационного стресса зависит от индивидуально-типологических особенностей поведения животных. Это указывает на необходимость дифференцированного подхода к коррекции адаптационных нарушений вследствие действия иммобилизационнного стресса на организм с разной типологией поведения.
Abstract. Biochemical parameters and adaptation of white rats with active and passive type of behavior under immobilization stress. Fedorenko Yu.V. The aim was to study dynamics of changes of certain biochemical indices and the development of adaptation in white rats with active and passive type of behavior under the influence of immobilization stress. Experiments were conducted on white rats, previously divided into groups of active and passive ones, on the basis of indicators of activity in the test "open field". Modeling of immobilization stress was carried out by placing the animals in plastic boxes for 6 hours daily within 30 days. It was found that the immobilization caused changes of carbohydrate, lipid, calcium metabolism, activity of alkaline phosphatase, alanine- and aspartataminotransferase in blood serum of both experimental groups. However, the intensity, direction of the biochemical parameters, development in time depends on the type of animal behavior. To a greater degree active animals reacted to immobilization by changing of concentration of glucose and calcium in the blood on the 3rd and 5 th day of the experiment, changes of all investigated parameters were observed on the 10th and 30th day of the experiment. Animals with active type of behavior appeared to be more susceptible to stress mobilization, but the intensity of their metabolic processes was higher than in animals with a passive type of behavior. This is testified by the highest level of blood glucose and lower levels of total cholesterol and triglycerides, as well as more active processes of calcium metabolism in the active animals than passive ones. Thus, dynamics of changes of biochemical parameters and the proceeding of the adaptation process in the conditions of immobilization stress depends on individually-typological features of animal behavior. This indicates to the necessity of differentiated approach to correction of adaptation disorders due to the action of immobilization stress on the organism with different typology of behavior.
Одним iз значущих факторiв виникнення рiзноманiтних захворювань у дитячого та до-рослого населення е малорухомий спошб життя, вщсутшсть достатнього фiзичного навантаження, що е необхщним для оптимального функщо-нування вшх без винятку фiзiологiчних систем оргашзму. Гiподинамiя е чинником ризику розвитку передуем серцево-судинних захворю-вань, захворювань опорно-рухового апарату, нервово! системи тощо, зниження розумово! та фiзичноl працездатносп, а також зниження адап-тацшних можливостей оргашзму до ди хiмiчних, фiзичних, бiохiмiчних, психоемоцшних факторiв. Останшм часом активно дослщжуеться вплив iммобiлiзацiйного стресу чи обмеження рухово!
активносп на фiзюлоriчнi процеси в opraHi3Mi людини i тварин. Вщомо, що iммобiлiзацiйний стрес супроводжусться змшами морфо-функщонального, бiохiмiчного характеру, впли-вае на вуглеводний, бшковий, лшщний обмш, процеси перекисного окиснення лшщв, органи систем кров^ генетичний апарат, порушуе бюритми, функцп лiмбiчноl системи, пошкоджуе клггини гонад тощо [4, 5, 6, 13, 14, 15]. Головним регулятором систем оргашзму та його вщповщ на дда рiзноманiтних чинниюв е ЦНС. Вщ типу ЦНС залежить хiмiчний склад кров^ показники основного обмiну, газообмшу, терморегуляци, реакцш серцево-судинно! системи тощо, морфо-фунщональш особливосп ЦНС зумовлюють
iндивiдyaлiзaцiю roMeocra3y, вeгeтaтивних pea^ цiй, aдaптaцiï opгaнiзмy [9, 11]. Тип ЦНС зyмoвлюe piвeнь pyхoвoï aктивнoстi iH4^^yyMa. Пpoвoдилися eкспepимeнтaльнi дoслiджeння впливу пгоксп, зaгaльнoгo oхoлoджeння opra-Hi3My, дeпpeсивних стaнiв Ha пoвeдiнкoвi peaкцiï бших щypiв зaлeжнo вiд ïxHboï типoлoгiчнoï oсoбливoстi пoвeдiнки [2, 7, S]. Мeтoю нaших дoслiджeнь бyлo пpoстeжити динaмiкy oкpeмих бioхiмiчних пoкaзникiв i ^o^c aдaптaцiï y бiлих щypiв з aктивним i пacивним тигом пoвeдiнки 3a yмoв iммoбiлiзaцiйнoгo CTpecy.
MATЕРIAЛ TA MЕTOДИ ДOСЛIДЖЕННЯ
Екcпepимeнтaльнi дocлiджeння пpoвeдeнo Ha нeлiнiйних бших щypaх-caмцях мacoю тiлa 1S0-200 г. Твapини були poзпoдiлeнi Ha 2 ^упи: 1 - з виотким (aктивний тип пoвeдiнки) i 2 - з низь-ким (тсивний тип пoвeдiнки) piвнeм cпoнтaннoï aктивнocтi, яку визнaчaли в тecтi «в^д^ите пoлe». Рeecтpyвaли пoкaзники гopизoнтaльнoï pyхoвoï aктивнocтi, лaтeнтний пepioд, ^умшг. 3a ocнoвy aктивнoгo i mcmHoro piвня cпoнтaннoï aктивнocтi бpaли гокгзник гopизoнтaльнoï ax-тивнocтi зa yмoв йoгo peecтpaцiï yпpoдoвж 5 хвилин. Дo «aктивних» вiднocили твapин, яю пepeтинaли бiльшe нiж 50 raa^a™, дo «тасивних» - як пepeтинaли мeншe 30 квaдpaтiв. Iншi пoкaзники тecтy «в^^ш^ пoлe» кopeлювaли з гopизoнтaльнoю pyхoвoю aктивнicтю в тожнт гpyпi з виcoким i низьким piвнeм cпoнтaннoï aктивнocтi. Haдaлi в кoжнiй з цих ^уп cфopмy-вгли кoнтpoльнy i дocлiднy гpyпy твapин. Мoдeлювaння iммoбiлiзaцiйнoгo crpecy в дocлiд-них гpyпaх з aктивним i пacивним типoм пoвeдiнки пpoвoдили шляхoм yтpимaння бiлих щypiв y плacтикoвих iндивiдyaльних пeнaлaх щoдeннo пo б гoдин (з 1100 дo 1700) yпpoдoвж 30 дiб. Рeштy 4acy дoби твapини yтpимyвaлиcь y звичaйних yмoвaх вiвapiю m cтaцioнapнoмy paцioнi з вiльним дocтyпoм дo вoди. Ha 3, 5, 10 i 30-y дoбy дocлiдiв y cиpoвaтцi кpoвi щypiв визта-чaли кoлopимeтpичним мeтoдoм кoнцeнтpaцiю зaгaльнoгo кaльцiю, глюкoзи (глюкoзooкcи-дaнтний мeтoд), зaгaльнoгo хoлecтepинy ^ep-мeнтaтивний мeтoд), тpиглiцepидiв (eнзимa-тичний мeтoд), aктивнicть acпapтaтaмiнo-тpaнcфepaзи (АсАТ) i aлaнiнaмiнoтpaнcфepaзи (АлАТ) (мeтoд Рaйтмaнa-Фpeнкeля) тa лужтох' фocфaтaзи. Для цьoгo викopиcтoвyвaли cepra-фiкoвaнi нaбopи peaктивiв «Фiлiciт-Дiaгнocти-та». Отpимaнi peзyльтaти oпpaцьoвyвaли мeтo-дoм нaймeнших квaдpaтiв з визнaчeнням стушня вipoгiднocтi зa t-кpитepieм Cтьюдeнтa зa дoпo-мoгoю пpoгpaми Microsoft Excel 9.0.
PE3^nbTAra TA ÏX OБГOBOРЕННЯ
Отpимaнi peзyльтaти cвiдчaть, щo iммoбi-лiзaцiйний cтpec пpизвoдить дo швних зpyшeнь бioхiмiчних пoкaзникiв y дocлiдних гpyпaх твapин з piзнoю cпoнтaннoю aктивнicтю. Heтpи-вaлий гiпoкiнeтичний стан, пo б гoдин нa дoбy yпpoдoвж 3 i 5 дiб, нe вплинув нa пepeвaжнy бшьшють дocлiджyвaних бioхiмiчних пoкaзникiв, зa виняттом кoнцeнтpaцiï глюкoзи тa кaльцiю y cиpoвaтцi кpoвi. Вжe нa 3 дoбy дocлiдy вiдбyлocя нeзнaчнe пiдвищeння (10-12%) кoнцeнтpaцiï глюкoзи y кpoвi y твapин oбoх дocлiдних ^уп. Пicля 5-ти кpaтнoï iммoбiлiзaцiï кoнцeнтpaцiя глюкoзи в aктивних твapин знизилacь нa 10,5%, y пacивних зaлишaлacя пiдвищeнoю пopiвнянo з кoнтpoльнoю ^угою. Тoдi ж зapeecтpoвaнo зни-жeння кoнцeнтpaцiï кaльцiю y кpoвi бiльшoю мipoю в aктивних щypiв - та 15%, y пacивних -m 10% пopiвнянo з кoнтpoлeм. Ha 10 i 30-y дoбy дocлiдy вiдбyлиcя змiни зa вciмa дocлiджy-вaними пoкaзникaми (тaбл.1, 2). Слщ зaзнaчити, щo в кoнтpoльнiй гpyпi aктивних твapин to^ цeнтpaцiя зaгaльнoгo хoлecтepинy, тpиглiцe-pидiв, aктивнicть тpaнcaмiнaз були нижчi, нiж y груш пacивних твapин. Iммoбiлiзaцiя пpизвeлa дс змiн кaльцieвoгo oбмiнy, та 10 дoбy дocлiдy кoнцeнтpaцiя кольщю y cиpoвaтцi кpoвi знизи-лacь в aктивних твapин нa 1S %, y тасивних дeщс мeншe - нa 12%, нaдaлi дo 30 дoби дocлiдy ган-цeнтpaцiя йoгo пiдвищилacя пopiвнянo з кoнтpoлeм i бiльшoю мipoю y твapин з aктивним типoм пoвeдiнки пopiвнянo з пacивними. Зни-жeння pyхoвoï aктивнocтi пpизвoдить дo тад-хoджeння кaльцiю з cиpoвaтки кpoвi дo кicтoк як кoмпeнcaцiя для yтвopeння ocтeoцитiв i шд-вищeння стимуляци ocтeoблacтiв.
Мoжнa пpипycтити, щo yнacлiдoк пpиpoднoï мeншoï pyхoвoï aктивнocтi тасивних твapин y них пiд чac iммoбiлiзaцiï нaдхoдить iз кpoвi дo кicтoк мeншe кaльцiю. Алe тpивaлa гiпoкiнeзiя cпpияe знижeнню мiнepaльнoï щiльнocтi юстюэ-вoï ткaнини i знижeнню cтимyляцiï ocтeoблacтiв, i як нacлiдoк - пiдвищyeтьcя кaльцiй y кpoвi. Тaкi змiни збiгaютьcя з пiдвищeнням aктивнocтi лyжнoï фocфaтaзи нa 10 дoбy дocлiдy, щo e нacлiдкoм cтимyляцiï ocтeoблacтiв в oбoх дocлiдних гpyпaх твapин, aлe iнтeнcивнiшe щ пpoцecи пpoхoдять y гpyпi aктивних твapин, пpo щo cвiдчить вищa aктивнicть лyжнoï фocфaтaзи. Тoмy зa yмoв тpивaлiшoï дiï щoдeннoгo iм-мoбiлiзaцiйнoгo cтpecy нa 30 дoбy дocлiдy зни-жeння aктивнocтi лyжнoï фocфaтaзи пopяд iз пiдвищeнням кoнцeнтpaцiï кaльцiю y кpoвi cвiдчить ^o мoжливe знижeння пpoцeciв стимуляци ocтeoблacтiв.
Таблиця 1
БюхЬпчш показники у сироватщ кров1 бших щур1в з активним типом поведiнки за умов iммобiлiзацiйного стресу
Показники 10 доба 30 доба
контроль досл1д контроль досл1д
Кальцт, ммоль/л 2,27 ± 0,10 1,86 ± 0,06* 2,42 ± 0,09 2,69 ± 0,07*
Глюкоза, ммоль/л 6,55 ± 0,26 7,47 ± 0,35* 6,20 ± 0,37 8,47 ± 0,52*
Лужна фосфатаза, ммоль/год -л 2,95 ± 0,18 3,62 ± 0,12* 3,18 ± 0,07 2,54 ± 0,09*
Холестерин, ммоль/л 1,32 ± 0,05 1,54 ± 0,06* 1,29 ± 0,03 1,48 ± 0,04*
Триглщериди, ммоль/л 0,84 ± 0,03 1,08 ± 0,06* 0,78 ± 0,03 0,93 ± 0,05*
АлАТ, ммоль/год -л 2,25 ±0,06 2,58 ± 0,07* 2,10 ± 0,05 2,45 ± 0,11*
АсАТ, ммоль/год -л 1,85 ± 0,05 1,75 ± 0,08* 1, 88 ± 0,07 1,77 ± 0,09
Коеф1ц1снт Де Ритиса 0,82 0,68 0,89 0,72
Примiтка: - вiрогiдно порiвняно з контролем, (р<0,01).
Будь-який стресовий чинник, зокрема iммо-бiлiзацiя тварин, порушуе метаболiчнi процеси [3,10,12]. Це стосуеться також вуглеводного та лшщного обмiну. Загальноприйнятим чутливим критерiем i простим та доступним для до-слiдження вуглеводного обмшу звичайно ж е концентрацiя глюкози у кровi. У наших до-слiдженнях зниження концентраци глюкози у кровi настало ранiше у тварин з активною поведшкою, на 5 добу дослщу, нiж у пасивних, i на 10 добу дослщу спостерiгалось пiдвищення концентраци глюкози, яке утримувалося до 30 доби дослщу (у межах 14%-29,3%). У пасивних тварин прояви гшоглшемп спостерiгалися дещо пiзнiше - на 10 добу дослщу (зниження на 14,5% порiвняно з контролем), проте до 30 доби дослщу спостерiгалося пiдвищення концентраци глюкози до практично контрольних рiвнiв. Отже, слiд зауважити, що спостершаються хвиле-подiбнi (фазовi) змiни вмюту глюкози у кровi i щ змiни рiзнi в часi у тварин з активною та пасивною поведшкою. Гшоглшемда пов'язують зi зниженням запашв глiкогену в печiнцi i гальмуванням його нового синтезу [4, 10]. При стрес це залежить вiд нейрогуморально! регу-ляци, мехашзми яко! координуються адре-налiном, шсулшом, глюкагоном i е дуже складш, а також залежать вiд стану i сили мобiлiзацiйних адаптацiйних ресуршв органiзму активних i пасивних тварин. Iмовiрно активнi тварини чутливiшi до iммобiлiзацiйного стресу i цим можуть бути зумовлеш швидшi у чаш змши показникiв й активнiший переби- адаптацiйного
процесу. У будь-якому разi хвилеподiбнi змiни концентраци глюкози у кров^ а також й шших бiохiмiчних показникiв свiдчить про фазовють адаптацiйного процесу, а вiдповiднi фази адап-таци виявляються ранiше в активних тварин. Вщомо, що в стадп тривоги вiдбуваеться тд-вищення концентраци глюкози в кровi, а И хвилеподiбнi змiни можуть свщчити про фазу резистентностi. Окрiм того, фазовють змш енер-гетичного обмшу характеризуе формування неспецифiчноl резистентностi [10,12].
1ммобшзацшний стрес сприяе пiдвищенню холестерину та триглiцеридiв у сироватцi кровк з одного боку, дефiцит рухово! активностi сприяе пiдвищенню ххньо! концентраци у кров^ а з шшого - фаза резистентностi адаптацiйного процесу супроводжуеться одночасним зниженням активносп енергетичного обмiну за рахунок вуглеводiв i активiзацil за рахунок лшщного обмiну. Стабiлiзацiя енергетичного обмiну за рахунок лшщомобшзуючого ефекту вiдбу-ваеться на фош зниження iнсулiну в кровi й активацil глiконеогенезу з використанням амiно-кислот, пiрувату, лактату тощо [10]. У тварин з пасивним типом поведшки рiвнi холестерину i триглiцеридiв виявилися вищими, шж у тварин з активним типом поведшки, найвищий рiвень загального холестерину виявлено у пасивних тварин на 30 добу дослщу. Таю змши лшщного обмiну iмовiрно можна також штерпретувати на користь iнтенсивнiших метаболiчних процесiв в активних тварин порiвняно з пасивними, у котрих може бути тривалший процес адаптацil i
зокрема розвиток фази резистентность Змши активност АлАТ i АсАТ також мають фазовий характер: у пасивних тварин спостерпаеться зниження 1хньо1 активностi на 10 добу дослщу i тдвищення на 30 добу порiвняно з контрольною групою, в активних зареестровано тдвищення активност АлАТ в обидва термши спостережен-ня. Активнiсть АсАТ в обох групах знизилась лише на 10 добу, наприкшщ дослiду вiрогiдних змiн порiвняно з контролем не вiдмiчено. Обидва ензими локалiзуються в цитоплазмi клiтин рiзних тканин оргашзму, проте високою 1хньою актив-нютю характеризуеться печiнка, активна роль яко! вiдома в метаболiчних процесах. АлАТ i АсАТ вважаються недостатньо специфiчними,
але досить чутливими показниками до дп рiзно-манiтних факторiв рiзноl природи на органiзм [1]. Змши активносп трансфераз мають опосе-редкований характер i знову ж таки можуть залежати вiд стану нейрогуморальних сшввщ-ношень, якi виникають за умов iммобiлiза-цiйного стресу, зокрема i вiд стану вуглеводного обмiну. Характер змiн активностi трансамiназ свщчить про те, що за умов iммобiлiзацil тварин не вiдбуваеться руйнування мiтохондрiй клiтин печiнки, оскiльки активнють АсАТ не була не лише шдвищеною, але й нижчою, шж активнiсть АлАТ упродовж усього дослщу. Це тдтверджу-еться значенням коефщента Де Ритиса, який не перевищував 1.
Таблиця 2
БюхЬпчш показники у сироватц1 кров1 бших щур1в з пасивним типом поведшки за
умов iммобiлiзацiйного стресу
Показники 10 доба 30 доба
контроль досл1д контроль Досл1д
Кальцш, ммоль/л 2,32 ± 0,07 2,04 ± 0,09* 2,33 ± 0,03 2,50 ± 0,05*
Глюкоза, ммоль/л 6,39 ± 0,42 5,46 ± 0,38* 6,06 ± 0,48 6,56 ± 0,34
Лужна фосфатаза, ммоль/ год -л 3,12 ± 0,18 3,56 ± 0,24 2,97 ± 0,16 2,24 ± 0,19*
Холестерин, ммоль/л 1,55 ± 0,05 1,89 ± 0,04* 1,62 ± 0,06 1,28 ± 0,10*
Триглщериди, ммоль/л 1,06 ± 0,04 1,44 ± 0,05* 1,22 ± 0,03 1,68 ± 0,08*
АлАТ, ммоль/ год -л 2,47 ±0,10 1,85 ± 0,06* 2,40 ± 0,08 2,76 ± 0,12*
АсАТ, ммоль/ год -л 2,24 ± 0,12 1,76 ± 0,07* 2,05 ± 0,09 2,15 ± 0,13*
Коефщкнт Де Ритиса 0,9 0,95 0,85 0,78
Прим1тка: - в1ропдно пор1вняно з контролем, (р<0,01).
Оцiнюючи отримаш результати загалом, можна зазначити, що за умов iммобiлiзацiйного стресу в активних тварин бiохiмiчнi змiни настають у часi ранiше, нiж у пасивних, активш тварини чутливiшi до iммобiлiзаци. Поряд з цим, штенсившсть метаболiчних процесiв у них е вищою, нiж у пасивних тварин, а отже, адап-тацiйнi змши проходять активнiше. Хвиле-подiбнi i рiзноспрямованi змiни дослiджуваних бiохiмiчних показниюв спостерiгаються в обох групах тварин. Така фазовють характеризуе перехiд первинно! активацп у стiйку активацiю метаболiчних процесiв та активнiсть адаптаци [3]. У пасивних тварин, навпаки, може бути повшьшший розвиток стадш адаптаци, зокрема стади резистентностi.
Отже, динамiка змiн дослiджуваних бiохiмiч-них показниюв i перебiг адаптаци за умов iммобiлiзацiйного стресу залежить вiд iндивi-дуально-типологiчних особливостей поведiнки. Це свщчить про необхщшсть диференцiйованого пiдходу до корекци адаптацiйних зрушень унаслiдок дп iммобiлiзацiйного стресу (iмовiрно стресу й iншого генезу) на органiзм з активною та пасивною типолопею поведшки.
ВИСНОВКИ
1. За умов моделювання iммобiлiзацiйного стресу на бiлих щурах тривалютю 6 годин що-денно упродовж 30 дiб виникають порушення вуглеводного, лiпiдного i кальцiевого обмiну, змiнюеться активнiсть лужно1 фосфатази, аланш-
i аспартатамшотрансфераз у тварин з активним i пасивним типом поведшки.
2. 1нтенсивнють, спрямованiсть та розвиток у чаш бiохiмiчних показниюв залежить вiд типу поведiнки тварин. Тварини з високим рiвнем спонтанно1 активностi чутливiшi до iммобiлiза-цшного стресу, iнтенсивнiсть метаболiчних про-цешв у них е вищою, шж у тварин з низьким рiвнем спонтанно1 активностi, що тдтверджуеть-ся актившшими процесами у них кальщевого обмiну i вищим рiвнем концентраци глюкози та
нижчим рiвнем концентраци загального холестерину i триглщерищв у кровь
3. Рiзноспрямованiсть i фазовють змш бюх> мiчних показниюв характеризують перебiг адаптацiйного процесу, який е актившшим у тварин з вищим рiвнем рухово1 активностi. Отримаш результати свiдчать про необхiднiсть проведення диференцшовано1 корекци адапта-цiйних зрушень унаслiдок дiï iммобiлiзацiï на оргашзм з активним i пасивним типом поведшки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ангельсьш С. Клшчна б1ох1м1я / C. Ангельсь-ш, М.Г. Домшчак, З. Якубовсш; [пер. з польсько!] В.О. Лопнський,О.Д.Луцик,Л.Л.Мартинець [та ш.]. -Сопот, 1998. - 451 с.
2. Бахшалиева А.Я. Особенности развития депре-сивного состояния у крыс с различным индивидуально-типологическим статусом / А.Я. Бахшалиева // Нейрофизиология. -2010. - Т.42, №2. - С. 153-161.
3. Гаркави Л.Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, М.А. Уколова. - Ростов-на-Дону: Изд. РГУ, 1990. -223 с.
4. Григорян А.Г. Изменение содержания общих липидов в крови и массы тела животных при гипо-кинезиии / А.Г. Григорян // Биол. журнал Армении. -2012. - Т. 3, № 64. - С. 66-69.
5. 1грунова К.М. Мехашзми розвитку пош-коджень серця при багаторазовому стрес та !х ко-рекщя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук / К.М. 1грунова . - Ки!в, 2007. - 50 с.
6. Латюшин Я.В. Закономерности молекулярно-клеточных адаптационных процессов в системе крови при остром и хроническом гипокинетическом стрессе: автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / Я.В. Латюшин. - Челябинск, 2010.-. 44 с.
7. Ливанова Л.М. Влияние длительной адаптации к гипоксии на поведенческие реакции в открытом поле крыс с разным типом поведения / Л.М. Ливанова, Л.Д. Лукьянова, В.И. Трошин // Журнал высшей нервной деятельности. - 1993. - Т.43, №4. - С. 808-817.
8. Ломако В.В. Влияние общего охлаждения на поведение крыс в «открытом поле» / В.В. Ломако,
А.В. Шило // Проблемы криобиологии. -2009. -Т. 19, № 4. - С. 421-429.
9. Мулик А.Б. Уровень общей неспецифической реактивности организма человека / А.Б. Мулик, М.В. Постнова, Ю.А.Мулик. - Волгоград: Волгоград. научн. изд-во, 2009. - 224 c.
10. Панин Л.Е. Биохимические механизмы стресса / Е.Л. Панин. - Новосибирск: Наука, 1983. - 233 с.
11. Постнова М.В. Физиологические механизмы индивидуальной организации гомеостаза организма: автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / М.В. Постнова. - Астрахань, 2012. - 30 с.
12. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме / Г. Селье; [пер. с англ.]. - Москва., 1960. - 254 с.
13. Степанчук В.В. Иммобилизационный стресс и хроноритмы гуморального иммунитета у белых крыс /В.В. Степанчук // Здоровье и образование в XXI веке. - 2013. - Вып. № 1-4, Т.15. - С. 227-229. Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/immobilizatsion-nyy-stress-i-hronoritmy-gumoralnogo-immuniteta-u-belyh-krys
14. Chronic immobilization stress alters aspects of emotionality and associative learning in the rat / G.E. Wood, E.H. Norris, E. Waters [et al.] // Behav Neurosci. - 2008. - № 122(2). - Р. 282-92. - Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/-18410168.
15. Protective Effects of Resveratrol against Chronic Immobilization Stress on Testis / Gulsah Bitgul, Isil Tekmen, Didem Keles. [ et al.] // ISRN Urology Volume 2013 (2013), Article ID 278720, 10 pages. - Режим доступу: http://www.hindawi.com/journals/isrn/ 2013/278720/.
REFERENCES
1. Anhelski S, Dominichak MG, Iakubovski Z. [ Clinical Biochemistry]. Translation from Polish Login-s'kij VO, Lucik OD,Martinec' LL et al. Sopot, 1998;176-7. Ukraine.
2. Bahshalieva AJa. [ Features of development of depressive state in rats with different individual-typological status]. Neirofiziologiia. 2010;42(2):153-161. Russian.
3. Garkavi LH, Kvakina EB, Ukolova MA. [Adaptative reactions and resistance of the organism]. Rostov-na-Donu: Izd. RGU, 1990;223. Russian.
4. Grigoryan AG. [Changing the content of total lipids in the blood and body weight of the animals at a hypokinesia]. Biol.zh-l Armenii. 2012;3(64):66-69. Russian.
5. Igrunova KM. [Mechanisms of heart damage under repeated stress and their correction]. Dissertation. Kyiv, 2007;50. Ukraine.
6. Latjushin JaV. [Laws of molecular-cellular adaptation processes in the system of blood during acute and chronic hypokinetic stress]. Dissertation. Chelyabinsk, 2010;44. Russian.
7. Livanova LM, Luk'janova LD, Troshin VI. [Effect of long-term adaptation to hypoxia in the behavioral responses of rats in the open field with a different type of behavior]. Zhurnal vysshei nervnoi deiatel'nosti. 1993;43(9):808. Russian.
8. Lomako VV, Shilo AV. [Effect of total cooling behavior of rats in the "open field"]. Problemy kriobio-logii. 2009;19(4):421-9. Russian.
9. Mulik AB, Postnova MV, Mulik JuA. [The level of total non-specific reactivity of the human body]. Volgograd: Volgograd, 2009;224. Russian.
10. Panin LE. [ Biochemical mechanisms of stress]. Novosibirsk: Nauka, 1983;233. Russian
11. Postnova MV. [The physiological mechanisms of the individual organization of an organism homeostasis]. Dissertation. Astrakhan, 2012;30. Russian.
12. Sel'e G. [ Essays about adaptative syndrome]. M., 1960;254. Russian..
13. Stepanchuk VV. [Immobilization stress and chro-norythms of humoral immunity in albino rats]. Zdorov'e i obrazovanie v XXI veke. 2013;15(1-4):227-9. http://cy-berleninka.ru/article/n/immobilizatsionnyy-stress-i-hrono-ritmy-gumoralnogo-immuniteta-u-belyh-krys. Russian.
14. Wood GE, Norris EH, Waters E, Stoldt JT, McEwen BS. Chronic immobilization stress alters aspects of emotionality and associative learning in the rat. Behav Neurosci, 2008;122(2):282-92. http://www.ncbi.nlm.-nih.gov/pubmed/18410168.
15. Gulsah Bitgul, Isil Tekmen, Didem Keles, Gulgun Oktay. Protective Effects of Resveratrol against Chronic Immobilization Stress on Testis. ISRN Urology Volume. 2013;10. http://www.hindawi.com/journals/isrn/2013/-278720/.
Crana Haginm^a go pegaKmï 28.03.2016
♦
УДК 612.82-007.24:159.91:7.049.2
О.М. Шпортун МШПШКУЛЬНА АСИМЕТР1Я МОЗКУ
ЯК ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧНА ОСНОВА 1НДИВ1ДУАЛЬНО-ТИПОЛОГ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ
Кшвський нацюнальний унiверситет iM. Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, Киёв, 01033, Украна Taras Shevchenko National University of Kyiv Volodymyrska St., 60, Kyiv, 01033, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: функцюнальна мiжпiвкульна асиметрiя мозку, психофiзiологiчнi особливостi особистостi, почуття гумору
Key words: functional asymmetry of brain hemispheres, the physiological peculiaritiesofpersonality, sense of humor
Реферат. Междуполушарная ассиметрия мозга как психофизиологическая основа индивидуально-типологических оссобенностей формирования чувства юмора. Шпортун О.Н. В статье раскрываются психофизиологические особенности междуполушарной ассиметрии мозга как основы индивидуально-типологических особенностей формирования чувства юмора. Проводится анализ влияния функциональной междуполушарной ассиметрии мозга на эмоциональные, интеллектуальные, а также физиологические
