CC BY
11BIOLOGICAL SCIENCES
БЮХШ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ Л1П1Д1В -АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ТА ОБМ1НУ ЗАЛ1ЗА У ХВОРИХ НА НЕСПЕЦИФ1ЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛ1Т З АНЕМ1ЧНИМ СИНДРОМОМ
ГорЫа М.В.
Днтровський нацюнальний утверситет шет Олеся Гончара, доцент
BIOCHEMICAL INDICATORS OF LIPID PEROXIDATION SYSTEM - ANTIOXIDANT PROTECTION AND IRON EXCHANGE IN PATIENTS WITH NON-SPECIFIC ULCER COLITIS
WITH ANEMIC SYNDROME
Gorelaya M.
Oles Honchar Dnipro National University, Associate Professor
DOI: 10.5281/zenodo.6616391
АНОТАЦ1Я
Робота присвячена вивченню основних ферошнетичних параметр1в у хворих на хрошчш запальш за-хворювання кишечнику в умовах анем1чного стану та без нього: вмют зал1за у сироватц кров1, насичення трансферину зал1зом, загальна зал1зозв'язуюча здатшсть сироватки, ненасичена зал1зозв'язуюча здатшсть сироватки кров^ ТБК-активних речовин (малонового д1альдепду), супероксиддисмутази та визначенню церулоплазм1ну у сироватц кровг Вим1рювання та анал1з цих показнишв дае змогу оцшити анем1чний стан пащенпв, вказуе на штенсившсть та ускладнення основно1 патологи. Розглянуто роль молекул сере-дньо1 маси в патогенез1 хрошчних запальних захворювань кишечнику та 1хнш взаемозв'язок з процесами перекисного окисления лшдав при цих захворюваннях. Об'екти дослвдження: б1ох1м1чн1 показники кров1 79 пащенпв хворих на хрошчш запальш захворювання кишечнику та контрольно!' групи 20 практично здорових оаб. Мета роботи - оцшити стан показнишв ферошнетики, систем ПОЛ-АОЗ та маркер1в ендо-генно1 штоксикаци у хворих на хрошчш запальш захворювання кишечнику з урахуванням розвитку ане-м1чного стану, простежити взаемозв'язок хрошчних запальних захворювань кишечнику з анем1ею та без 1з б1ох1м1чними показниками активносп й тяжкосл захворювання. Одержат висновки та гх новизна. У робот наведено обгрунтування i практичне значення виршення науково! задач1 - шдвищення ефективно-сп прогнозування д1агностики шляхом виявлення б1ох1м1чних параметр1в оргашзму людини в норм1 та при патологи Результата дослщжень можуть бути застосоваш при дослщженнях, в амбулаторних i клшь чних умовах у д1агностуванн1 та лшувант ряду захворювань шлунково кишкового тракту людини.
ABSTRACT
The work is devoted to the study of the main ferrokinetic parameters in patients with chronic inflammatory bowel disease in conditions of anemia and without it: serum iron, iron transferrin saturation, total serum iron-binding capacity, unsaturated serum iron-binding capacity, thiobarbirurate active substances (malonic dialdehyde), superoxide dismutase and determination of ceruloplasmin in serum. Measurement and analysis of these indicators allows to assess the anemic condition of patients, indicates the intensity and complexity of the underlying pathology. The role of medium-mass molecules in the pathogenesis of chronic inflammatory bowel disease and their relationship with the processes of lipid peroxidation in these diseases are considered. Objects of study: biochemical parameters of blood of 79 patients with chronic inflammatory bowel disease and a control group of 20 healthy individuals. The aim of the study was to assess the status of ferrokinetics, lipid peroxidation-antioxidant protection systems and markers of endogenous intoxication in patients with chronic inflammatory bowel diseases, taking into account the development of anemic conditions, to trace the relationship of chronic inflammatory bowel disease, with and without anemia, with biochemical indicators of disease activity and severity. Conclusions and their novelty are received: the substantiation and practical value of the decision of a scientific problem - increase of efficiency of forecasting of diagnostics by revealing of biochemical parameters of a human body in norm and at pathology is resulted in work. The results of research can be applied: in research, in outpatient and clinical settings in the diagnosis and treatment of a number of diseases of the human gastrointestinal tract with and without anemia.
Ключовi слова: хрошчш запальш захворювання кишечника, ферошнетика, перекисне окислення ль пвдв, синдром штоксикаци, анемiя.
Keywords: chronic inflammatory bowel disease, ferrokinetics, lipid peroxidation, intoxication syndrome, anemia.
Хрошчш запальш захворювання кишечника (ХЗЗК) - загальний термш, яким позначають групу хрошчних запальних захворювань нев1домо1 етю-логи, при яких в процес втягуеться шлунково-киш-ковий тракт[1, 14, 15].
Неспецифiчний виразковий колт (НВК) - це хрошчне, щопатичне запальне захворювання сли-зово1 оболонки товстш кишки, що вирiзняеться прогресуючим перебiгом та можливим розвитком ускладнень [2, 4, 5, 6].
Серед причин виникнення ХЗЗК називають ш-фекцiйнi агенти, перевдання, iонiзуюче випромiню-вання, токсичнi речовини, лжарсьш засоби (салщи-лати, кортикостеро!ди, iмунодепресанти), туберку-льоз, злоякiснi новоутворення, гiпоксiя, стан пiсля резекцп шлунку.
Дiагностика захворювань кишечника, особливо товстого, досить важка. В умовах амбулато-рно-пол1ктшчно1 служби бувае просто неможлива. На процес перетравлення !Ж в тонкий кишцi впли-вае не тiльки сама тонка кишка, а i шлунок, пвдшлу-нкова залоза, жовчний мiхур, печiнка. Захворю-вання цих органiв викликають клшшу порушень травления i всмоктування. Або це ураження само! тонко! кишки, або впливають ураженi прилеглi ор-гани. Частота звернень хворих в амбулаторно-пол1-клiнiчне вiддiления досить висока. На перше мюце
- 70% - йдуть функцiональнi порушення кишечника. На Заходi синдром подразненого кишечника серед таких пащенпв складае 34-40% [2, 8, 9]. Ска-рги при запальних, функцiональних i навiть онко-логiчних захворюваииях кишечника досить однотипна На першому мiсцi - порушення стулу (запори, проноси). На другому - бшь.
ХЗЗК часто супроводжуються прихованою чи явною гастроiнтестинальною крововтратою. Результатом хрошчно! крововтрати е розвиток залiзо-дефiцитних станiв. Анемiя виявляеться у 68% осiб з НВК, при цьому в 30% випадшв вона носить важ-кий характер [17, 38, 43].
Патогенез анеми при ХЗЗК на сьогодш до ш-нця не з'ясований. Мехашзми и розвитку рiзнома-нiтнi та включають як дефiцит зал1за та недостат-нiсть вiтамiнiв причетних до гемопоезу (В12 та фо-л1ево! кислоти), так i аутоiмунний гемол1з еритроцитiв [14, 16]. Також розвиток анеми при НВК пов'язують з надмiрним утворенням цитокiнiв
- фактора некрозу пухлин (ФНП-а), iнтерферону, штерлейшну-1, трансформуючого фактора росту [13, 38].
Усе це сввдчить, що анемiя при ХЗЗК мае неод-норвдний характер i може бути сукупнютю залiзо-дефщитно! (ЗДА), В12- фол1еводефщитно1, анеми хронiчного захворювання (АХЗ) та аутоiмунноl ге-молпично! анеми. Складнють i неоднозначнiсть да-них, що стосуються механiзмiв розвитку анеми при ХЗЗК, привертають увагу багатьох дослвднишв i клiнiцистiв [24, 25]. Однак, на сьогоднi в доступнiй лiтературi не виявлено даних, як1 б ввдображали на-ск1льки часто зус^чаеться кожен вид анеми, не ро-зроблено пiдходiв до диференщально! дiагностики та лiкуваиия анеми з урахуванням патогенетичних мехаиiзмiв формування. Наявнi лтгературш данi не-достатнi для розробки методiв профiлактики, шди-вiдуалiзованого тдходу до комплексного л1ку-вання ХЗЗК з анемiчним синдромом, крiм того, щ
вiдомостi iнодi суперечливi [4]. Все це сввдчить про необхвдшсть бiльш детального вивчення дано! про-блеми.
Особливу увагу сьогоднi придiляють ви-вченню основних ферок1нетичних параметрiв у хворих на ХЗЗК в умовах анемiчного стану та без нього: вмют залiза у сироватщ кровi, насичення трансферину залiзом, загальна залiзозв'язуюча зда-тнiсть сироватки, ненасичена зал1зозв'язуюча здат-нiсть сироватки кров^ вмiст ТБК-активних речовин (малонового дiальдегiду), активнiсть супероксид-дисмутази (СОД) та визначенню церулоплазмiну (ЦП) у сироватщ кровь Вимiрювания цих показни-шв дае змогу оцiнити аиемiчний стан пащенпв, вка-зуе на штенсивнють та ускладнення основно! патологи.
В лiтературi також вiдсутнi даш про роль молекул середньо! маси (МСМ) в патогенезi ХЗЗК, взаемозв'язок мiж процесом ПОЛ та МСМ при цих захворюваннях. Вивчення вищезгаданих бiохiмiч-них показник1в у хворих на ХЗЗК е досить актуаль-ним i перспективим i дасть можливiсть позитивного л1кувального впливу на перебiг дано! патологи.
Мета роботи - ощнити стан показнишв феро-к1нетики, систем ПОЛ-АОЗ та маркерiв ендогенно! штоксикаци у хворих на ХЗЗК з урахуванням розвитку анемiчного стану, простежити взаемозв'язок ХЗЗК, з анемiею та без, iз бiохiмiчними показни-ками активностi й тяжкостi захворювання.
В зв'язку з поставленою метою завданнями до-слвдження було:
- визначення ферошнетичних показник1в кровi: концентраци гемоглобiну кровi, вмiсту за-лiза, насичення трансферина зал1зом, загально! за-лiзозв'язуючоl здатностi сироватки, ненасичено! за-лiзозв'язуючоl здатностi сироватки кровi,
- визначити вмют вторинного продукту малонового диальдепду (МДА) в плазмц
- визначити актившсть ферментiв АОЗ - СОД,
ЦП;
- проаналiзувати отримаш даиi для кращого розумiния переб^ патологiчних процесiв та вдос-коналення терапп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Досл1дження бiохiмiчних показник1в сироватки кровi хворих на ХЗЗК проводили на базi бюхь мiчних лабораторш ряду клiнiчних лiкарень Днш-ропетровсько! областi та в ДУ «1нститут гастроен-терологп АМН Украши» в лабораторп бюх1ми.
Об'ектом вивчення були бiохiмiчнi показники кровi 79 хворих на ХЗЗК та контрольна група 20 практично здорових оаб. В залежносп ввд патологи захворювання вони були розподшеш на 5 груп (табл. 1.).
Таблиця 1.
Характеристика груп хворих._
№ групи Характеристика групи Умовне позна-чення групи К1льк1сть пащенлв Середнш вiк пащенлв
I Пащенти, хворi на НВК НВК 25 43,17+2,94
II Пащенти, хворi на НВК з анемiею НВКа 54 39,59+1,72
III Пацiенти, хворi на НВК з анемiею першого ступеня важкосл НВКа1 31 41,26±2,20
IV Пацiенти, хворi на НВК з анемiею другого ступеня важкосл НВКа2 17 37,18±3,46
V Пацiенти, хворi на НВК з анемiею третього ступеня важкостi НВКаЗ 6 37,83±3,94
Бiохiмiчнi дослщи проводили у цшьнш кровi, гепаринiзованiй raa3Mi та сироватцi.
Стан системи ПОЛ ощнювали за концентра-цieю малонового дiальдегiду (МДА) в плазмi кровi [10]. Стан системи АОЗ ощнювали за активнiстю СОД та К. Актившсть СОД вимiрювали за Сиротою Т.В. [3], актившсть ЦП визначали за модифжова-ним методом Ревша [10].
Визначення концентрацп гемоглобiну проводили у цшьнш кровi за допомогою набору реакти-вiв «Генезис», м. Свлловодськ, вмiсту залiза в си-роватцi кровi, загальну залiзозв'язуючу здатнiсть сироватки кровi, ненасичену залiзозв'язуючу здат-нiсть сироватки кровi, насичення трансферину заль зом визначали за допомогою набору реактивiв «Фь лтат-Ддагностика», м. Днiпро.
Порiвняльний аналiз був проведений з показ-никами в контрольнш групi, яку склали 20 практично здорових оаб. Оцшку вивчених показник1в давали ввдповвдно 1х змiн у кровi:
• Hb - чоловiки - (140,0±10,0) г/л;
ж1нки - (130,0±10,0) г/л;
• Залiзо - чоловiки - (19,70±2,40) мкмоль/л;
жшки - (17,90±2,14) мкмоль/л;
• Насичення трансферину - чоловiки -(35,0±3,54) %;
жшки - (32,50±4,12) %;
• ЗЗЗС - (60,45±3,69) мкмоль/л;
• НЗЗЗС - (39,0±1,65) мкмоль/л;
• МСМ по бшку - (445,6±18,2) мг/л;
• HT Fe: чоловши - (35,00±5,00) %;
ж1нки - (32,50±5,83) %;
• МДА у плазмi - (2,03±0,13) нмоль/мл;
• ЦП - (308,08±8,79) мг/мл;
• Актившсть СОД - (32,72+1,06) ум.од.
Для статистичного аналiзу даних використову-
вали дескриптивну статистику; порiвняння серед-нiх значень змiнних здiйснювали за допомогою па-раметричних методiв (t-критерш Стьюдента) за нормального розподшу даних ознак, що вираженi в штервальнш шкалi. Всi розрахунки виконували у програмi Microsoft Excel з використанням програми статистичних обрахунк1в ANOVA.
Ва засоби вимiрювальноl технiки, яю викори-стовувались при виконаннi роботи, пройшли мет-рологiчну повiрку в установленому порядку.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Бiохiмiчнi показмики (ферокшетики, системи ПОЛ-АОЗ та MapKepiB емдогеммоТ 1нтоксикаци
у хворих на неспецифiчний виразковий колiт з анемiчним синдромом рiзного ступеня тяжкостi
Результати вивчення бiохiмiчних показник1в сироватки кровi дослiджених хворих наведено в таблищ 2. Представлен данi свiдчать про тенден-щю до змiн бiльшостi середньостатистичних пока-зник1в.
В результатi дослiдження було показано, що вмют сироваткового залiза у кровi хворих на неспе-цифiчний виразковий колiт (НВК) був зниженим при анемп у чоловшв групи з неспецифiчним вира-зковим колггом з анемieю (НВКа) у 2,4 рази та у жь нок в 1,7 рази, вiрогiдна рiзниця порiвняно з групою контролю становила (р<0,001). Концентрацiя залiза у сироватщ кровi хворих на НВК була у межах но-рми.
Насичення трансферину залiзом у кровi хворих на НВК збер^алося у межах норми. Пащенти групи НВКа мали дефщит залiза та ввдсоток насичення ним трансферину був зниженим у 2,8 разiв (р<0,001) у чоловшв НВКа i 2,0 рази (р<0,01) у жь нок НВКа порiвняно з групою контролю. У загаль-нiй групi хворих на хрошчш запальнi захворювання кишечника (ХЗЗК) спостернаеться позитивний ко-реляцiйний зв'язок мiж вмiстом залiза (Fe) та наси-ченого трансферином залiза (НТ Fe) (г=0,866; р=0,001). Концентрацiя Fe в сироватщ кровi зале-жить ввд ресорбцп Fe в шлунково-кишковому тра-ктi (ШКТ), накопичення в кишечнику, селезшщ та к1стковому мозку, ввд синтезу та розкладу гемогло-бшу та втрат його органiзмом.
Загальна залiзозв'язуюча здатнiсть сироватки (ЗЗЗС) була знижена порiвняно з контрольними значениями у пащенлв усiх чотирьох груп та становила (60,22±2,56) мкмоль/л (р<0,001) у групах з НВК, (63,75±2,07) мкмоль/л (р<0,01) - НВКа. Вра-ховуючи негативний кореляцiйний зв'язок ЗЗЗС (г=-0,247; р=0,043) та ненасичена залiзозв'язуюча здатнiсть сироватки (НЗЗС) (г=-0,255; р=0,036) iз вмiстом феритину в кровi для груп хворих на ХЗЗК, припущено наявшсть анемп хрошчного захворювання (АХЗ) для бшьшосл хворих на ХЗЗК, яка ха-рактеризувалася перерозподiлом залiза в оргашзм^ за рахунок чого його вмют в сироватцi знижувався; та активащею синтезу феритину шд впливом про-запальних цитокiнiв.
У групах хворих на ХЗЗК з анемiею спостерь гався високий рiвень ендогенно! штоксикацп. Рь вень молекул середньо! маси (МСМ) у пащенлв
НВКа в 1,9 разiв перевищував контрольнi значения та становив (842,48±28,56) мг/л (р<0,001).
Значно! активацп внутрiшньоклiтинноl ферме-нтативно! ланки системи АОЗ не спостерталося.
Проведено аналiз бiохiмiчних показник1в фе-рок1нетики, системи ПОЛ-АОЗ та маркерiв ендо-генно! штоксикаци у хворих на НВК з анемiчним синдромом рiзного ступеня тяжкостi. Результати наведено в таблиц 3.
Для усiх хворих на НВК з анемiчним синдромом та без нього характерним було зниження пока-зник1в Fe, НТ Fe, ЗЗЗС, рют ендогенно! штоксикаци оргаиiзму, активащя ПОЛ та виснаження АОС.
Дослвдження вмiсту залiза у сироватцi кровi хворих показало, що його рiвень був достовiрно зниженим у 95,45 % чоловшв та 71,88 % жшок хворих на НВК з анемiчним синдромом, та становив (7,34±0,55) мкмоль/л (р<0,001) та (6,39±0,52)
Незначне перевищення показника церулоплазмiну (ЦП) при ХЗЗК з анемieю та без у 1,2-1,3 рази хара-ктеризувало його, як гострофазного реактанта.
Таблиця 2.
мкмоль/л (р<0,001), ввдповщно. В залежиостi ввд тяжкостi анемiчного стану рiвень сироваткового за-лiза у обстежених хворих знижувався у 2,7 разiв у 100,0 % чоловшв та у 2,2 рази у 65,0 % жшок групи НВКа1 порiвняно з контролем. У груш НВКа2 у 77,78 % жшок вмют Fe у сироватц вiрогiдно зни-жувався порiвияно з контрольними значеннями у 2,9 рази та становив (5,37±0,97) мкмоль/л (р<0,001), а рiвень Fe у сироватщ кровi чоловiкiв ще! ж групи був зниженим у 2,4 рази порiвняно з контролем та дорiвнював (8,06±0,94) мкмоль/л (р<0,001). Хворi на НВК з найважчим ступенем анемп мали наймен-ший вмiст сироваткового залiза.
Бiохiмiчнi показники сироватки кровi обстежених хворих на ХЗЗК
Показник, од.вимiру Контроль п=20 НВК п=25 НВКа п=54
М ± т М ± т М ± т
Fe, мкмоль/л:
чоловiки 19,00 ± 1,67 17,61 ± 3,43 8,04 ± 0,87***°
ж1нки 15,51 ± 1,39 15,06 ± 1,76*** 9,16 ± 0,95***°°
НТ Fe, %:
чоловши 35,00 ± 5,00 27,00 ± 5,21 12,68 ± 1,64***°°
ж1нки 32,50 ± 5,83 26,55 ± 2,83 16,09 ± 2,08**°°
ЗЗЗС, мкмоль/л 74,35 ± 3,25 60,22 ± 2,56*** 63,75 ± 2,07**
НЗЗС, мкмоль/л 55,11 ± 5,83 42,27 ± 3,14 55,05 ± 2,22°°°
МСМ, мг/л 445,60 ± 18,20 651,92 ± 90,48* 842,48 ± 28,56***
МДА, нмоль/л 2,03 ± 0,13 2,77 ± 0,24** 1,99 ± 0,11°°
СОД, у.о. 32,75 ± 1,06 29,06 ± 4,53 48,64 ± 2,47***°°°
ЦП, мг/л 308,08 ± 8,79 394,09 ± 30,04** 358,65 ± 13,92**
Примтки:
1. *- р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 - вiрогiднiсть змiн м1ж показниками хворих у порiвняннi з групою контролю;
2. р<0,05; °° - р<0,01; °°° - р<0,001 - вiрогiднiсть змiн мiж показниками хворих у порiвняннi з групою без анеми.
Taблиця 3.
Бiоxiмiчнi покaзники cиpовaтки кpовi обcтежениx xвоpиx та НВК_
Пoкaзник, oд.вимipу Koнтpoль n=20 HBK n=25 HBKa n=54 HBKa 1 n=31 HBKa 2 n=17 HBKa 3 n=6
M ± m M ± m M ± m M ± m M ± m M ± m
Fe, мкмоль/л:
чoлoвiки 19,00 ± 1,67 17,61 ± 3,43 8,04 ± 0 87***° 7,16 ± 0 69***°° 8,06 ± 0 94***° 11,24 ± 5,92
жшки 15,51 ± 1,39 15,06 ± 1 76*** 9,16 ± 0 95***°° 10,10 ± 1 11**° 8,22 ± 2,25**° 5,69 ± 0,45
HT Fe, %:
чoлoвiки 35,00 ± 5,00 27,00 ± 5,21 12,68 ± 1 64***°° 10,84 ± 1 31***°° 11,93 ± 160***° 21,46 ± 10,26
жшки 32,50 ± 5,83 26,55 ± 2,83 16,09 ± 2,08**°° 17,19 ± 1,84*° 15,12 ± 6,33 11,60 ± 2,54
ЗЗЗС, мкмоль/л 74,35 ± 3,25 60,22 ± 2,56*** 63,75 ± 2,07** 63,26 ± 2,7**1 68,21 ± 3,57 53,63 ± 5,89
ГОЗС, мкмоль/л 55,11 ± 5,83 42,27 ± 3,14 55,05 ± 2,22°°° 54,21 ± 2,76°° 60,06 ± 4,16°° 45,17 ± 6,52
МСМ, мг/л 445,60 ± 18,20 651,92 ± 90,48* 842,48 ± 28,56*** 802,62 ± 35,07*** 888,24 ± 58,11***° 918,75 ± 71,21°
МДА, нмоль/л 2,03 ± 0,13 2,77 ± 0,24** 1,99 ± 0,11°° 1,98 ± 0,12°° 2,13 ± 0,28 1,62 ± 0,08°°°
СОД, у.о. 32,75 ± 1,06 29,06 ± 4,53 48,64 ± 2 47***°°° 49,74 ± 3 12***°°° 46,88 ± 5,22*° 48,11 ± 5,33°
ЦП, мг/л 308,08 ± 8,79 394,09 ± 30,04** 358,65 ± 13,92** 347,87 ± 19,01 392,82 ± 22,54*** 315,73 ± 39,65
- вipогiднicть змш м1ж покaзникaми xвоpиx у поpiвняннi з гpупою
- вipогiднicть змш мiж покaзникaми xвоpиx у поpiвняннi з гpупою
Пpимiтки:
1. *- p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 контpолю;
2. p<0,05; °° - p<0,01; °°° - p<0,001 без aнемiï.
Покaзник HT Fe у 95,45 % чоловшв з гpупи HBKa був зниженим у 3,1 paзи поpiвняно з rampo-лем i cтaновив (11,38±1,04) % (p<0,001). У 56,25 % жшок цieï ж групи покaзник був зниженим у 3,6 paзи i доpiвнювaв (9,08±0,70) % (p<0,001). У гpупi HBKal уа чоловiки мaли знижений у 3,2 paзи noKa-зник HT Fe, який cклaдaв (10,84±1,31) % (p<0,001), cеpед ж1нок лише 40,0 % мaли вipoгiднo зниженi (p<0,001) знaчення цього пoкaзникa у 3,6 paß^ який дopiвнювaв (9,24±0,73) %. Пoдiбнa тенденщя змiн пoкaзникa HT Fe cпocтеpiгaлacя у гpупi HBKa2: уci чoлoвiки мaли зaниженi у 2,9 paзiв знaчення, 88,89 % жшок - у 3,6 pasa
Пoкaзник ЗЗЗС був зниженим у 66,67 % xвopиx групи HBK у 1,3 paзiв пopiвнянo з кон^олем i cTa-новив (55,09±1,73) мкмоль/л (p<0,001); 33,33 % xвopиx цieï ж гpупи мaли зтачення ЗЗЗС у межax нopми. У груш HBKa 53,70 % xвopиx мaли зни-женнi знaчення цього по^зни^, 33,33 % - мaли но-pмaльнi знaчення ЗЗЗС i 12,96 % - шдвищений pi-вень ЗЗЗС. Пoдiбнa кapтинa збеpiгaлacя у зтачен-nHx ЗЗЗС xвopиx нa HBK iз aнемieю piзниx cтупенiв тяжкocтi.
У гpупax xвopиx нa HBK з aнемiчним отн^о-мом piзнoгo cтупеня тяжкocтi зм^ piвня HЗЗС но-cилa пoдiбний до ЗЗЗС piзнocпpямoвaний xapaктеp. 16,67 % xвopиx гpупи HBKa мaли зниженнi у 1,8 paa зтачення ГОЗС, цей пoкaзник cтaнoвив (30,25±2,49)
мкмоль/л (p<0,001). 16,67 % мaли пвдвищений pi-вень HЗЗС: (78,38±1,41) мкмоль/л (p<0,001). У гру-nax HBKa1, HBKa2 xвopi мaли нopмaльний, знижений тa зaвищений piвнi HЗЗС.
Рiзнocпpямoвaний poзпoдiл феpoкiнетичниx пoкaзникiв у xвopиx нa HBK з piзними cтупенями тяжкocтi aнемiчнoгo отн^ому вкaзувaв нa piзний xapaктеp aнемiй у дocлiджениx пaцieнтiв. Tax, для бiльшocтi xвopиx гpупи HBKa1 xapaктеpнoю булa зaлiзoдефiцитнa aнемiя (ЗДА), меншa чacтинa об-cлiдувaниx мaлa АХЗ. Шдвищений вмют зaлiзa у 5 % жшок meï гpупи дaвaв змогу пpипуcтити юну-вaння у нт B12-дефiцитнoï aнемiï. Пoдiбний пеpе-poзпoдiл феpoкiнетичниx пoкaзникiв cпocтеpiгaли у груш HBKa2. Для xвopиx групи HBKa3 xapara^p-ною булa АХЗ.
Для уcix гpуп xвopиx та HBK з aнемieю тa без булa xapaктеpнa ендoтoкcемiя. TaR, piвень МСМ у 46,15 % ташенпв гpупи HBK cклaдaв (912,50±126,41) мг/л (p<0,01), що у 2,0 paз бiльше кoнтpoльниx знaчень. У 92,59 % xвopиx гpупи HBKa цей пoкaзник був тpoxи меншим, пеpевищу-вaв кoнтpoльнi знaчення у 1,95 paз тa cтaнoвив (870,63±27,08) мг/л (p<0,001).
Для 61,54 % xвopиx нa HBK без явищ aнемiï було xapaктеpним пiдвищення вмicту втopиннoгo пpoдукту ПОЛ - мaлoнoвoгo дтальдепду (МДА) у 1,6 paзiв пopiвнянo з кoнтpoлем до знaчень
(3,25±0,25) нмоль/л (р<0,001), що вказувало на ак-тивацiю процесiв ПОЛ. Причому к1льк1сть хворих
i3 зниженим piBHeM МДА зростала 3i ступенем тяж-костi анемiчного синдрому (рис. 1).
I стутнь
II стутнь
III стутнь
У
70
ЕЗ III стутнь ВII стутнь ü I стутнь
Юлъюстъ хворих 3i зниженим pieHeM МДА у % Рис. 1. ДинамЫа зниження МДА у хворих на НВКа з урахуванням ступеня анемИ.
Це тдтверджувалося зниженням сумарного потенщалу АОС б№ше, шж у половини хворих на НВК, в 1,6 рази (р<0,001) та НВКа в 1,4 рази (р<0,001) та вщсутшстю у жодного пащента зрос-тання АОА.
Аналiз стану антиоксидантних ферменпв про-водився з урахуванням !х ензиматично! активностi вiдносно еритропоезу.
Активнiсть ЦП була в 1,4 рази шдвищеною 6i-льше нiж у половини хворих на НВК як при наяв-носп анемп (р<0,001), так i за !! вiдсутностi (р<0,001). Поряд з цим майже у чверп хворих на НВКа актившсть цього ферменту була зниженою на 13,0 % (р<0,001), що частше спостерiгалося при III ступенi анемп, для якого гiперактивнiсть ЦП не була характерною. Враховуючи актившсть ЦП, що реалiзуеться через стимулящю еритропоезу поси-ленням пролiферацi! та диференцшвання еритро!-дних елементiв у шстковому мозку, даний факт може сввдчити про поступове виснаження резерву цього ферменту в умовах гшоксп.
Змши активностi ферменту внутршньоклгтин-но! ланки системи АОЗ - СОД у хворих на НВК мали рiзноспрямований характер. Якщо при НВК без анемiчного синдрому в спектрi змш майже од-наково часто спостернались зниження активностi СОД у 2,4 рази (р<0,001), то НВКа супроводжува-вся переважно гiперактивнiстю цього ферменту в 1,7 рази (р<0,001), рiвень яко! суттево не залежав ввд ступеня анеми.
Ведомо, що СОД, яка у великий кiлькостi екс-пресуеться в еритроцитах людини i в нормi прий-мае участь у захисп тканин ввд токсично! дп реак-тивних форм кисню, пригнiчуе клiтинний цикл бурст-утворюючо! еритро!дно! одиницi, тобто е iн-пбгтором еритропоезу. Iснуе припущення, що у фь зiологiчних умовах ефект СОД, яка пригшчуе ери-тропоез, врiвноважуеться стимуляторами остан-нього. Порушення дано! рiвноваги у бiк збiльшення концентрацп СОД може сприяти розвитку анемп.
Актившсть каталази була змшена б№ше, нiж у половини хворих на НВК, однак при вщсутносп анемiчного синдрому у спектрi змiн переважала !! недостатнiсть на 21,4 % (р<0,001), тодi як при НВКа рiвень Г! активностi зростав на 26,5 % (р<0,001). Таке зростання слiд вважати компенсаторним, оск1-льки воно зберiгалося лише при I та II ступенях анемй', а з прогресуванням недостатносл залiза актив-нiсть каталази знижувалась.
Одержат данi свiдчать про фазнi змши ферме-нтативно! ланки АОС, яю обумовлюють вираже-нiсть анемiчного синдрому у хворих на НВК.
Для б№шосп хворих на НВК з анемiчним синдромом не залежно ввд ступеня його тяжкостi було характерним збереження рiвня МДА у межах но-рми, що вказувало на активацш ферментiв антиок-сидантного захисту. Так, рiвень активностi СОД у 75,47 % хворих НВКа був тдвищений у 1,7 разiв порiвняно з контролем i становив (55,91±2,19) у.о. Iнша частина хворих на НВКа мали нормальну або знижену активнiсть ферменту, що вказуе на рiзний ступiнь процесiв в№норадикального перекисного окиснення. Подiбна направленiсть змш спостерта-лася у групах хворих на НВК з рiзною тяжюстю анемiчного стану.
У 69,23 % хворих групи НВК мали високий рi-вень ЦП (443,33±26,01) мг/л (р<0,001), що у 1,4 рази перевищував контрольнi значения. Рiст показ-ника ЦП вказував на активацш антиоксидантного захисту органiзму. У груш НВКа 62,26 % пащенпв мали завищеш значення ЦП, в середньому цей по-казник дорiвнював (419,74±10,52) мг/л (р<0,001). Бiльшiсть хворих НВКа1 та НВКа2 також мали висок! значення ЦП у 1,3 та 1,4 разiв вище норми.
ВИСНОВКИ 1. Для б№шосп хворих на хрошчш запальш захворювання кишковика з анемiчним синдромом було характерно зниження вмюту залiза, насичення трансферину залiзом, загально! залiзозв'язуючо! здатностi сироватки та ненасичено! залiзозв'язую-
40Ï здатносп сироватки KpoBi, що вказувало на ная-вшсть анемiï хронiчного захворювання. Динамiка даних показник1в мае безумовне дiагностичне зна-чення.
2. Рiзноспрямований розподiл ферок1нетичних показнишв у хворих на неспецефiчний виразковий колiт з рiзними ступенями тяжкосп анемiчного синдрому вказував на рiзний характер анемiй у досль джених пацiентiв. Для бiльшостi хворих груп НВКа1 i НВКа2 характерною була залiзодефiцитна анемiя, менша частина обслвдуваних мала анемш хронiчного захворювання. Шдвищений вмiст зал1за у 5 % жшок групи НВКа1 та 11,11 % жшок НВКа2 давав змогу припустити iснування у них В12-дефь цитноï анемiï. Для хворих групи НВКаЗ характерною була анемiя хронiчного захворювання. Отри-маш результати дозволяють розрiзняти види анемш та мають диференцiйне дiагностичне значення.
3. Хворi на неспецифiчний виразковий колгг мали високу активнiсть церулоплазм^, що у 1,4 разiв перевищувала контрольнi значення. У групi хворих на неспецифiчний виразковий кол1т iз ане-мiею бiльшiсть мали завищеш значення цього пока-зника. Рют активностi церулоплазмiну вказував на активацш антиоксидантного захисту органiзму. При цьому збiльшення активностi супероксиддис-мутази рееструвалося лише у пацiентiв хворих на неспецефiчний виразковий колiт iз анемiею, що ш-дтверджувало у цих хворих тдвищення перекис-ного окиснення лiпiдiв. Шдтверджено тiсний зв'я-зок мiж системою ПОЛ-АОЗ та ферошнетикою у дослвджених пацiентiв.
4. У бшьшосп хворих групи НВК и НВКа рь вень молекул середньо! маси при анемiï i без не1 був завищеним. Таким чином, рiвень молекул серед-ньо1 маси може мати прогностичний характер та дае змогу використовувати його для прогнозу роз-витку анемп при умовi його збшьшення.
Лiтература
1. Дудченко Н.О., Михайлик О.М. Концентра-цiя зал1за трансферину i ступiнь насичення транс-ферину в цiльнiй кровi // Укр. Бюх. Журн. -2010, №3, С. 72.
2. Мiщук В.Г. Ефектившсть рiзних схем тера-mï при неспецифiчному виразковому колiтi / В. Г. Мщук, Т. I. Маковецька, Е.Й. Лапковський // Су-часна гастроентерологiя. - 2008. - № 2. - С. 11-13.
3. Свшцщький А.С., Гусева С.А., Скрипниче-нко С.В., Родюнова I.O. Дiагностика та л1кування захворювань системи кровi К.: Медкнига, 2011. -335 с.
4. Наказ МОЗ Украни ввд 02.11.2015 р. № 709 «Про затвердження та впровадження медико-тех-нолопчних документiв зi стандартизацiï медичноï допомоги при залiзодефiцитнiй анеми».
5. Пааешвш Л.М. Хронiчний кол1т як чинник розвитку та прогресування вторинного остеопорозу у хворих з остеохондрозом хребта / Л.М. Пась ешвш, А.Б. Андруша // Сучасна гастроентерологiя. - № 2. - 2008. - С. 30-33.
6. Швторак К.В. Патогенетичш мехашзми роз-витку анемiчного синдрому при неспецифiчному виразковому колт та хворобi Крона / К.В. Швторак // Вiсник Вiнницького нацюнального медичного
унiверситету. - 2008. - Т.12, № 2. - С. 481-485.
7. Швторак К.В. Стан клггинного ÎMyHrreiy при анеми у хворих на неспецифiчний виразковий колгг / К.В. Швторак // Диагностика i терашя поеднаних хвороб оргашв травления: Матерiали мiжобласноï науково-практично! конференций (Тернопiль, 22-23 листопада 2007) - Тернопшь, ТДМУ "Укрмед-книга", 2007. - С. 48-49
8.Сташславчук М.А. Морфолопчш змiни тов-сто! кишки при неспецифiчномy виразковому колiтi та його л^ванш / М.А. Сташславчук, К.В. Швто-рак // Вюник морфологiï. 2008. - Т. 14, № 1. - С. 126130.
9. Сташславчук М.А. Характеристика анемiч-ного синдрому при неспецифiчномy виразковому колт / М.А. Сташславчук, К.В. Швторак // Букови-нський медичний вiсник - 2008. - Т. 12, № 3. - С. 4751.
10. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике в 2-х т. т.2 / В.С. Камышников //Минск: Беларусь. -2000. -465 с.
11. Малкоч А.В. Бельмер С.В., Анастасевич Н.А. и др «Анемии в детской гастроэнтерологии » // Анемия. 2006. №1-2. С.59-63.
12. Михалов Е.А. Апоптоз и заболевания желудочно-кишечного тракта / «Сучасна гастроенте-ролопя» 2011.М. №1 5-8 с.
13. Сергиенко Е.И. Значение определения про-воспалительных цитокинов для дiагностики и оценки активности неспецифического язвенного колита/ Е.И. Сергиенко // Сучасна гастроентеролопя. - 2004. - № 4 (18). - С. 59-63.
14. Харрисон Т.Р. «Анемия при воспалительных заболеваниях кишечника» К кн. Анемия -скрытая эпидемия / Пер. с англ. М. : Мега Про, 2004, С. 57-59.
15. Абдурахманов Д.Т. Железодефицитная анемия при заболеваниях желудочно-кишечного тракта / Д.Т. Абдурахманов // Фарматека. - 2012. -№ 13. - С. 9-14.
16. Анемия при воспалительных заболеваниях кишечника у детей / А.О. Анушенко, А.С. Потапов, Е.Г. Цимбалова [и соавт.] // Вопросы современной педиатрии. - 2016. - Том 15, № 2. - С. 128-140.
17. Громова О.А. Анализ молекулярных механизмов воздействия железа (II), меди, марганца в патогенезе железодефицитной анемии / О.А. Громова, И.Ю. Торшин, А.К. Хаджидис // Клиническая фармакология и фармакоэкономика. - 2010. - № 1. -С. 1-9.
18. Захарова И.Н. Коррекция дефицита железа: исторические и современные аспекты / И.Н. Захарова, Е.Б. Мачнева // Современная педиатрия. -2014. - № 8. - С. 44-48.
19. Керимкулова Н.В. Систематический анализ молекулярно-физиологических эффектов синерги-дного воздействия железа, марганца и меди / Н.В. Керимкулова // Репродуктивная эндокринология. -2013. - Том 12, № 4. - С. 101-108.
20. Лабораторная диагностика нарушений обмена железа. [В.В. Долгов, С.А. Луговская, М.Е. Почтарь, М.М. Федорова] - СПб: Витал Диагностику 2002. - 52 с.
21. Семенова Е.Н. Роль меди и марганца в метаболизме железа / Е.Н. Семенова, М.Ю. Кунина, Н.И. Стуклов // Врач. - 2013. - № 12. - С. 47-52.
22. Стуклов Н.И. Эффективность и переносимость препаратов железа. Что важнее? Существует ли оптимальное решение? / Н.И. Стуклов, М.Ю. Ку-нина, Е.Н. Семенова // Поликлиника. - 2014. - № 2. - С. 48-54.
23. Эрман М.В. Железодефицитные анемии у детей / М.В. Эрман // Современная педиатрия. -2014. - Том 60, № 4. - С. 22-25.
24. Alkushi Abdullah. Glil, Abdelfattah-Hassan Ahmed, Eldoumani Haitham, et al. Probiotics-loaded nanoparticles attenuated colon inflammation, oxidative stress, and apoptosis in colitis // Nature. Published: 24 March 2022.Scientific Reports volume 12, Article number: 5116 - 2022.
25. Krzystek-Korpacka Malgorzata, Kempinski Radoslaw, Bromke Mariusz A., Neubauer Katarzyna. Oxidative Stress Markers in Inflammatory Bowel Diseases: Systematic Review // Diagnostics (Basel). -2020 Aug.-10(8): 601. Published online 2020 Aug 17. doi: 10.3390/diagnostics10080601
26. Braga F., Infusino I., Dolci A., Panteghini M. Soluble transferrin receptor in complicated anemia // Clinica chimica acta -2014 - 431: 143-147. doi: https ://doi.org/10.1016/j.cca.2014.02.005.
27. Bulut Y., Tas D.A., Ozturk O.G., Karaogullarindan U. SAT0396 Investigation of iron deficiency anemia in ankylosing spondylitis patients // Ann. Rheum. -2017.- Dis.,76: 921-922. doi: 10.113 6/annrheumdis-2017-eular. 5913.
28. Gupta D.K., Choudhary R.K., Sharma M. et al. Role of soluble transferrin receptor and soluble transferrin receptor index in diagnosing iron deficiency anemia in patients with chronic kidney disease // Astrocyte.- 2016.-3(3): 125. doi: 10.4103/23490977.201006.
29. Nairz M., Theurl I., Wolf D., Weiss G. Iron deficiency or anemia of inflammation? // Wiener Medizinische Wochenschrift. - 2016. - 166(13-14): 411-423. doi: https://doi.org/10.1007/s10354-016-0505-7.
30. Santiago P. Ferrous versus Ferric Oral Iron Formulations for the Treatment of Iron Deficiency: AClinical Overview / P. Santiago // The Scientific World Journal. - 2012. - Vol. 2012, Article ID 846824.
31. Stein J. Management of iron deficiency anemia in inflammatory bowel disease - a practical approach / J. Stein, A. Dignass // Ann. Gastro-enterol. - 2013. -Vol. 26, № 2. - P. 104-113.
32. The global prevalence of anaemia in 2011, World Health Organi-zation: - Geneva, Switzerland: WHO, 2015. - 46 р.
33. Zhu A. Evaluation and Treatment of Iron Deficiency Anemia: A Gastroenterological Perspective / A. Zhu, M. Kaneshiro, J.D. Kaunitz // Dig. Dis. Sci. -2010. - Vol. 55 - P. 548-559.
34. Punnonen K., Lijala K., Rajamar y.A. Serrum transferring Reception and its Ratio to Serum Ferritin in the Diagnosis of Iron Deficiency // Blood.2016.-V. 89. -№ 3. P. 1052-1057.
35. School T.O., Hediger M.L. Anemia and Iron-Deficiency // Am. Clin. Nutr. 2018.-V. 59. -№2.-P. 492-501.
36. Schyman K. Elsunhoys B. Mayrer A. Iron Supplementation // D. Tract. Elem. Med. Biol. 2018. -V. 12. -№ 3. - P. 129-140.
37. Stool R., Ruppert R. Zur anamiefrequmeng bei Rostoker studierenden // Fol. Haemotol. 2017. - Bd. 106. - S. 232-237.
38. Sträuchen J.A. An Augmented Schilling Test in the Diagnosis of Pernicious Anaemia // Lancet. 2020. - V. 2. - P. 545-547.
39. Van Eijik H., Wiltink W., Bos G. The Relation of Erythrocyte Porphirines to Hemoglobin and Serum Iron // Clin. Chem. Acta. 2017. - V. 53. - № l.-P. 35-42.
40. Viteri F.E. A New Conapt in the Control of Iron Deficiency: Communitybased preventivel Supplementation of at Risk Groups by the weekly intake of Iron Supplements // Biomed. Enworon Sc.-2010 - V. 1. - № 1. - P. 46-60.
41. Walters G.O., Miller F.M., Worwood M. Serum Ferritin Concentration and Iron in Normal Subjects // J. Clin. Pathol. -2009. - V. 26. - № 10. - P. 770-772.
42. Makarova GA, Kolesnikova N.V, Skibiczkij VV, Baranovskaya IB. Diagnostic potential of blood picture. M: Izdatel'stvo «Sport» «Chelovek».- 2020. 256 s.
43. Vinnichuk YUD, Gunina LM. Diagnosis of disorders of iron metabolism and erythrocyte characteristics in athletes during physical exertion.// Laboratorna diagnostika.- 2016.- 4: 17-22.
44. Tsubanova NA, Chernyavsky ES. Innovative technologies in the pharmacological correction of iron deficiency states. // Mizhnarodnij endokrinologfchnij zhurnal.- 2019.- 15(1): 86-95.
45. Goddard Andrew F, James Martin W, McIntyre Alistair S, Scott Brian B, British Society of Gastroenterology. Guidelines for the management of iron deficiency anaemia. Gut.- 2011.- 60(10): 1309-16. doi: 10.1136/gut. 228874
46. Tolkien Z, Stecher L, Mander AP, Pereira DI, Powell JJ. Ferrous sulfate supplementation causes significant gastrointestinal side-effects in adults: a systematic review and meta-analysis. // PLoS One.-2015.- 10(2): e0117383. doi: 10.1371/journal.pone.0117383
47. Koskenkorva-Frank TS, Weiss G, Koppenol WH, Burckhardt S. The complex interplay of iron metabolism, reactive oxygen species, and reactive nitrogen species: insights into the potential of various iron therapies to induce oxidative and nitrosative stress. // Free Radic Biol Med.- 2013.- 65: 1174-94. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2013.09.001
48. Bankova VV, Prishchepova NF, Avratinsky OI. A method for assessing pathological changes in the plasma membrane in children with various diseases. // Украшський журнал медицини, бюлогп та спорту -2020 - Том 5, № 5 (27) Медичт науки
49. Coates Alexandra, Mountjoy Margo, Burr Jamie. Incidence of Iron Deficiency and Iron Deficient Anemia in Elite Runners and Triathletes.// Clin J Sport Med.- 2017.- 27(5): 493-8. doi: 10.1097/JSM.0000000000000390
50. Elsayed ME, Sharif MU, Stack AG. Transferrin Saturation: A Body Iron Biomarker. // Adv Clin Chem.- 2016.- 75: 71-97. doi: 10.1016/bs.acc.2016.03.002
