CC BY
49
УДК 612.126.015.3:611.018.54:616.155.194]-092.9 Бурега I. Ю.
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В МЕТАБОЛ1ЗМУ ЗАЛ1ЗА КРОВ1 ЩУР1В П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ СИРОВАТКИ КРОВ1, ОТРИМАНО1
ЗА УМОВ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 ГЕМОЛ1ТИЧНО1 АНЕМИ
Запорiзький державний медичний ушверситет
Метою роботи було встановити особливост/ зм/'н показник'т метабол'зму зал'за кров щур'т псля введення сироватки кров¡, отриманоТ за умов моделювання експериментальноТ' гемолтичноТ анеми. Псля введення тваринам експериментальноТ' групи Р2 сироватки кров¡, отриманоТ в'д тварин експериментальноУ групи Р1, сироватка яких не мстить гормону еритропоетину (перод напввиве-дення ерiтропоетину становить 1,5-2 години), на фон/ незмнноТ клькост/ ретикулоцит'т, було ви-явлено достов'рний прирст вмсту сироваткового залiза, загальноТ зал/'зозв'язуючо'Т здатност/ сироватки кров! (ЗЗЗЗ), ненасиченоТ зал'зозв'язуючо'Т здатност'1 сироватки кров (НЗЗЗ) та в/'дсотка насичення трансферину з 1-Т до 3-Т доби псля введення. З 3-Т до 5-Т доби спостергалась тенден^я до зниження показник'т загального залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та в'дсотку насичення трансферину. Псля анал'зу отриманих даних, з високою долею вiрогiдностi, можна припустити, що в сироватц тварин, яким було введено сироватку групи з'! змодельованою гемолтичною анем'ею, присутнiй тонкий гуморальний фактор опосередкованоТ д'ТТ, що впливае на систему транспорту зал'за кров! та не впливае на активнсть еритропоезу. Ключов1 слова: фентпдразин, анем1я, кров, зал1зо, щури.
Робота е фрагментом НДР кафедри нормальноТ фiзiологlТ Запорiзького державного медичного ушверситету «Дослiдження механiзмiв метаболiзму залiза в умовах стимуляцТ i приг^чення еритропоезу», № держ. реестрацП' 0107и005121(2012-2017р.р.).
Вступ
В останне десятирiччя одшею з проблем су-часно'Г медицини стала велика поширенють гос-трих гемол^ичних сташв, що дiагностуються як гемол^ичш анеми [3]. Гемол^ичш анеми - це група захворювань, що характеризуються пато-лопчно штенсивним руйнуванням еритроци^в, шдвищеним утворенням продук^в Тх розпаду, а також реактивним посиленням еритропоезу [5]. Одшею з проблем сучасноТ гематологи стала велика поширенють вроджених та набутих гемо-л^ичних сташв, що виникають при гострих шфе-кцшних захворюваннях, порушенш протоколу переливання кровi [4], розвитку ау^мунноТ реа-кци оргашзму на введення деяких антитт, зб^ льшенш використання пестицидiв, барвнимв, речовин та отрут рослинного або штучного по-ходження [7], до складу яких входять високо ре-акцшш гщразини [2, 9]. Незважаючи на юнуюче рiзноманiття препаратiв, протоколiв лiкування та корекци станiв викликаних гемолiзом, корек^я метаболiзму залiза не завжди залежить вщ ал^ ментарноТ складовоТ. 1снуе багато факторiв, що впливають на обмш, транспорт i заповнення не-обхiдноТ кiлькостi залiза для насичення еритро-цитiв i, вiдповiдно, забезпечення основноТ функ-ци кровi - газообмшу. Це система гепсидина [8], кейлон-анткейлоновий фактор [1], вплив ерит-роферону [6]. В експериментi нами було вивчено вплив тонких гуморальних факторiв метаболiзму залiза в сироватц кровi отриманоТ пiсля моделювання фент гiдразиновоТ анеми.
Мета до^дження
Встановити особливостi змiн показникiв ме-таболiзму залiза кровi щурiв пюля введення сироватки кровi отриманоТ за умов моделювання експериментальноТ гемол^ичноТ анеми.
Об'ект i методи дослщження
Дослiдження проводились на бiлих лабора-торних щурах-самцях. Щури були роздшеш на 5 груп: 1 група - штактш щури (I); 2 група - щури -донори сироватки кровi (Д), яким введено одноразово 2% розчин солянокислого фешлпдразину (ФГ) у дозi 150мг/кг внутрiшньоочеревинно; 3 група - щури - рецишенти 1 сироватки кровi (Р1), яким внутрiшньом'язово введено 2 мл сироватки кровi тварин 2-оТ групи; 4 група - щури -рецишенти 2 сироватки кровi (Р2), яким внутрш-ньом'язово введено 2 мл сироватки кровi тварин 3-оТ групи; 5 група - контрольна (К), тваринам якоТ вводили ешвалентну кiлькiсть фiзiологiчно-го розчину. Забш та забiр матерiалу у тварин 2-оТ експериментальноТ групи здшснювався на 3-тю та 21-шу добу, тварин 3-оТ експериментальноТ групи на 1-шу добу, у 4-оТ та 5-оТ експериме-нтальних груп на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу пiсля ше-кци. Утримання тварин та експерименти прово-дилися вiдповiдно до положень «европейськоТ конвенцiТ про захист хребетних тварин, як вико-ристовуються для експеримен^в та iнших нау-кових цтей» (Страсбург, 2005), «Загальних ети-чних принципiв експериментiв на тваринах», ух-валених П'ятим нацiональним конгресом з бюе-тики (КиТв, 2013).
У тварин вах пiддослiдних груп вивчали на-ступнi показники: ктькють ретикулоцитiв (%о) стандартний набiр РетикулоФарб «Филисит» (УкраТна), кiлькiсть еритроцитiв (х1012/л), гемо-глобiну (г/л), гематокрит (%) визначали за допо-могою гематолопчного аналiзатору MYTHIC 18 (Францiя), сироваткове залiзо (мкмоль/л) визна-чалось з використанням набору Залiзо Prestige 24i "CORMEY" (Польща), загальну зал^ зозв'язуючу здатнють сироватки кровi (мкмоль/л)
АктуальН проблеми сучасно! медицины
(ЗЗЗЗ), ненасичену залiзозв'язуючу здатнiсть сироватки KpoBi (мкмоль/л) (НЗЗЗ), вщсоток на-сичення трансферину (%) визначали за допомо-гою набору Залiзозв'язуюча здатнiсть Prestige 24i "CORMEY" (Польща) на автоматичному бю-хiмiчному аналiзаторi PRESTIGE 24i (Япошя) на базi клЫчно'Т дiагностичноT лаборатори ННМЦ «Ушверситетська клЫка» Запорiзького державного медичного ушверситету.
Статистичне опрацювання отриманих ре-зультатiв проводилось з використанням методiв варiацiйноl статистики i оцiнкою вiрогiдностi вщ-мiнностей за критерieм Стьюдента-Фiшера та використанням програми STATISTICA for Windows 6.1 (StatSoft Inc., США, № лщензп AXXR712D833214FAN5). Результати вважали достовiрними при p<0,05.
Результати дослiджень та 1х обговорення
У щурiв штактно'Т групи показники, ям досл^ джуються, складали: ретикулоцити - 18,2±07%о, еритроцити 7,74±0,4х101 /л, гемоглобш -156,1±8,7г/л, гематокрит - 43,2±0,8%, сироватко-ве залiзо - 32,4±0,9мкмоль/л, загальна зал^ зозв'язуюча здатнють сироватки кровi -47,6±1мкмоль/л, ненасичена залiзозв'язуюча
здатнiсть сироватки кровi - 15,2±0,8мкмоль/л, насичення трансферину - 68,8±2,6%.
На 3-тю добу пiсля введення 150мг/кг фiзiоло-гiчного розчину щурам групи К кшькють ретикуло-ци^в, еритроцитiв, гемоглобiну, гематокриту, си-роваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та насичення трансферину достовiрно не вiдрiзняeться вщ по-казникiв тварин iнтактноT групи та групи К на 21-шу добу (табл. 1), тому надалi порiвнюватись мiж собою не будуть та по тексту ц термiни вживати-муться як синошми. Пiсля введення 150мг/кг 2% солянокислого ФГ тваринам групи Д, на 3-тю добу спостер^аеться збтьшення кшькосп ретику-лоцитiв до 49,2±1%о вiдносно 18,2±0,7 в iнтактнiй груш. Достовiрно зменшуеться кiлькiсть еритро-ци^в до 2,81±0,5х1012/л в порiвняннi з7,74±0,4х1012/л, (р<0,05), майже втричi менший показник гемоглобшу вiдносно групи I (156,1±8,7г/л та 48,7±6,2г/л вiдповiдно). До 17,4±0,6% зменшуеться гематокрит вiдносно 43,5±0,7% iнтактноT групи. Проте, по вщношенню до групи контролю, вмiст сироваткового залiза та загальноТ залiзозв'язуючоT здатнютносл сироватки кровi вiрогiдно збтьшуеться (48,5±1,1мкмоль/л та 78,6±1,6мкмоль/л, вщповщно).
Таблиця 1
Показники nepu^/epiÜHüi кровi та 3^i3ompaHcnopmHoT функцТ сироватки кровi шур'в (донори) (n=10', n=6)
штактна контрольна експериментальна
3 доба 21 доба 3 доба 21 доба
Ретикулоцити %о) 18,2±0,7 18,1 ±0,6 18,3±0,8 49,2±1* 18,7±0,8#
Еритроцити (х1012/л) 7,74±0,4 7,81±0,6 7,76±0,3 2,81±0,5* 7,72±0,6#
Гемоглобш (г/л) 156,1±8,7 156,2±8,9 156,7±8,7 48,7±6,2* 156,7±8,5#
Гематокрит (%) 43,2±0,8 43,3±0,7 42,8±0,9 17,4±0,6* 43,5±0,7#
Залiзо (мкмоль/л) 32,4±0,9 33,7±0,6 32,5±0,7 48,5±1,1* 33,2±0,9#
ЗЗЗЗ (мкмоль/л) 47,6±1 47,3±0,7 47,7±0,9 78,6±1,6* 47,1±1,9#
НЗЗЗ (мкмоль/л) 15,2±0,8 15,3±0,6 15,5±0,8 29,3±1,2* 15,4±1,1#
Насичення трансферину (%) 68,6±2,6 67,9±2,3 68,4±2,4 63,4±2,6* 67,9±2,5#
Примтка: * - результат досmовiрнuй при порiвняннi з iнmакmною групою (р<0,05);
# - результат досmовiрнuй при порiвняннi з попереднiм термном спостереження (р<0,05); • - для нтактноУ групи.
Вдвiчi (29,3±1,2 мкмоль/л) збтьшуеться ненасичена залiзозв'язуюча здатнють сироватки кровi по вщношенню до групи I, де вона стано-вить 15,2±0,8мкмоль/л. Вщсоток насичення трансферину складае 63,4±2,6% та достовiрно не в^зняеться вщ показника штактноТ' групи (68,6±2,6)%.
На 21-шу добу експерименту вс показники експериментальноТ групи Д при порiвняннi Тх з iнтактною та контрольною групами повертають-
Показники перифершноТ кровi та залiзоmранспорmноT функцТ
ся до меж фiзiологiчноT норми (табл. 1).
Протягом всього експерименту дослщжуваш показники у щурiв контрольно' групи, а саме, ю-лькють ретикулоци^в, еритроцитiв, гемоглобiну, гематокриту, сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вiдсоток насичення трансферину достовiрно не вiдрiзняеться вщ показникiв тварин iнтактноT групи (табл. 2), тому надалi по тексту порiвнюва-тись мiж собою не будуть та вживатимуться як синошми.
Таблиця 2
сироватки кроBi у шурв групи (Р1) псля введення сироватки кровi тварин групи (Д) (n=10', n=6)
штактна контрольна експериментальна
реципiенти 1 рецитенти 1
Ретикулоцити (%о) 18,2±0,7 17,8±0,9 36,3±1,1
Еритроцити (х1012/л) 7,74±0,4 7,68±0,7 7,61±0,8
Гемоглобш (г/л) 156,1±8,7 156,7±8,7 155,3±8,3
Гематокрит (%) 43,2±0,8 42,3±0,5 43,7±0,7
Залiзо (мкмоль/л) 32,4±0,9 33,2±0,8 39,7±1*
ЗЗЗЗ (мкмоль/л) 47,6±1 47,6±1,4 57,1 ±1,7*
НЗЗЗ (мкмоль/л) 15,2±0,3 15,8±0,7 19,2±1,4*
Насичення трансферину (%) 68,6±2,6 67,3±2,4 67,3±2,6
Примтка: * - результат досmовiрнuй при порiвняннi з iнmакmною групою (р<0,05); • - для нтактноГ групи.
У тварин групи Р1, яким було введено 2мл сироватки крови щурiв групи Д, на 1-шу добу в^ дмiчаeться пщвищення кiлькостi ретикулоцитiв до 36,3±1,1%о при 18,2±0,7%о в iнтактнiй групi. В показниках кшькосп еритроцитiв, гемоглобiну, гематокриту, в порiвняннi з групою I, достовiрних змiн не виявлено. Вмют загального залiза зб^ льшуеться до 39,7±1мкмоль/л по вiдношенню до 32,4±0,9мкмоль/л в iнтактнiй групi. Поступово
Показники перифершноТ кровi та залiзотранспортноT фу1
збтьшуеться показник ЗЗЗЗ та НЗЗЗ по вщно-шенню до групи I. Вщсоток насичення трансфе-рину залишаеться у межах норми (табл. 2).
Пюля введення сироватки кровi тваринам групи Р2 вiд щурiв групи Р1 з 1-оТ по 5-ту добу, змiн в показниках ктькост ретикулоцитiв, ерит-роцитiв, гемоглобшу та гематокриту не встанов-лено (табл. 3).
Таблиця 3
й сироватки кровi у шурiв групи (Р2) псля введення сироватки кровi тварин групи (Р1) (п=10', п=6)
iнтактнi контроль реципiенти 2 експеримент реципiенти 2
1 доба 3 доба 5 доба 1 доба 3 доба 5 доба
ретикулоцити (%о) 18,2±0,7 18,4±0,6 18,6±0,4 18,2±0,8 18,4±0,4 18,1 ±0,5 18,6±0,7
еритроцити (х1012/л) 7,74±0,4 7,48±0,6 7,65±0,7 7,52±0,8 7,67±0,5 7,48±0,8 7,44±0,6
гемоглобiн (г/л) 156,1±8,7 157,2±8,7 155,3±8,3 156,4±8,4 157,1±8,6 155,6±8,7 156,7±8,4
гематокрит (%) 43,2±0,8 43,5±0,6 42,6±0,5 43,6±0,7 42,7±08 42,8±0,5 43,2±0,8
залiзо (мкмоль/л) 32,4±0,9 33,7±0,9 33,3±05 33,7±0,8 46,8±09* 89,4±1,1*# 51,4±0,8*#
ЗЗЗЗ (мкмоль/л) 47,6±1 46,7±0,7 48,1±0,8 47,2±0,7 63,1 ±1,8* 120,7±6,2*# 79,2±2,7*#
НЗЗЗ (мкмоль/л) 15,2±0,8 15,6±0,7 15,4±1,1 15,5±0,8 19,3±0,7* 35,6±1,4*# 24,7±0,9*#
насичення трансферину (%) 68,6±2,6 67,8±2,6 68,1±2,1 69,5±2,2 72,9±2,6 73,8±2,4 66,8±2,6#
Примтка: *- результат достовiрний при порiвняннi з нтактною групою(р<0,05);
# - результат достовiрний при порвнянн з попередшм термном спостереження (р<0,05); • - для нтактноУ групи.
Ктькють сироваткового залiза на 1-шу добу збтьшуеться до 46,8±09 мкмоль/л в порiвняннi з 32,4±0,9 мкмоль/л в штактнш груш. ЗЗЗЗ скла-дае 63,1 ±1,8 мкмоль/л, що вiрогiдно бтьше вщ 47,6±1мкмоль/л в груш I (р<0,05). До 19,3±0,7 в^ дносно 15,2±0,8 (мкмоль/л) групи контролю зро-стае показник нЗзз. Незначне збтьшення мае вщсоток насичення трансферину - 72,9±2,6% проти 68,6±2,6%в iнтактнiй групi.
На 3-тю добу кiлькiсть загального залiза зро-стае до 89,4±1,1 мкмоль/л вщносно попередньо-го термiну спостереження та штактноТ групи. ЗЗЗЗ становить 12о,7±6,2 мкмоль/л, що вдвiчi перевищуе показники тварин групи Р2 1-Т доби експерименту, та майже втричi результат групи I. Збтьшуеться показник НЗЗЗ до 35,6±1,4мкмоль/л по вщношенню до 1-Т доби групи Р2 (19,3±0,7мкмоль/л) та групи I (15,2±0,8мкмоль/л). Вщсоток насичення трансферину становить 73,8±2,4%, що вище вщ пока-зника в груш I та не в^зняеться вщ показника 1-Т доби групи Р2 (табл. 3).
На 5-ту добу експерименту в груш Р2 вмют залiза сироватки кровi зменшуеться, по вщно-шенню до 3-оТ доби, але залишаеться пщвище-ним по вiдношенню до групи Ц51,4±0,8 до 89,4±1,1до 32,4±0,9 (мкмоль/л) вщповщно). Показник ЗЗЗЗ вiрогiдно понижуеться до 79,2±2,7 мкмоль/л вщносно (120,7±6,2 мкмоль/л) на 3-ю добу групи Р2, але залишаеться пщвищеним по вiдношенню до групи I (47,6±1 мкмоль/л), р<0,05.НЗЗЗ сягае 24,7±0,9 мкмоль/л, що досто-вiрно меньше вщ показника попереднього терм^ ну спостереження в груш Р2 (35,6±1,4 мкмоль/л), але залишаеться збтьшеною, вiдносно показника в груш I (15,2±0,8 мкмоль/л). Поступово зменшуеться до меж фiзiологiчноТ норми вщсоток насичення трансферину вщносно показника 3-Т доби групи Р2 (табл. 3).
Таким чином, пюля введення тваринам екс-периментальноТ групи Р2, сироватки кровi отри-маноТ вщ тварин експериментальноТ групи Р1, сироватка яких не мютить гормону еритропоети-ну (перiод напiввиведення ерiтропоетину становить 1,5-2 години [10]), на фон незмшноТ ктько-стi ретикулоци^в було виявлено достовiрний прирiст вмюту сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсотка насичення трансферину з 1-Т до 3-Т доби пюля введення. З 3-Т до 5-Т доби спостер^ галась тенден^я до зниження показниш загального залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсотку насичення трансферину. Пюля аналiзу отриманих даних з високою долею вiрогiдностi можна припустити, що в сироватц тварин, яким було введено сиро-ватку групи зi змодельованою гемолiтичною анемiею, присутнш тонкий гуморальний фактор опосередкованоТ дм, що впливае на систему транспорту залiза кровi та не впливае на актив-нiсть еритропоезу.
Висновки
1. Введення фентгщразину тваринам 2-оТ експериментальноТ групи спричиняе збтьшення ктькосп ретикулоцитiв, сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вiдсотока насичення трасферину.
2. Пюля введення сироватки кровi 3-оТ експериментальноТ групи штактним тваринам, показники сироваткового залiза, ЗЗЗЗ, НЗЗЗ та вщсоток насичення трасферину мають суттеве зб^ льшення вiд меж встановленоТ норми.
Перспективи подальших дослiджень
Плануеться встановити вплив фактору опосередкованоТ дм, що змшюе динамiку показнимв рiвня залiза кровi шляхом введення експериме-нтальним тваринам з пригшченим еритропоезом сироватки кровi щурiв отриманоТ пiсля моделю-вання стимульованого еритропоезу.
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
9. Shea K. Nontherapeutic use of antimicrobial agents in animal agriculture: implications for pediatrics / K. Shea // Pediatrics. -2004. - № 114. - P. 862-868.
10. Wieczorek L. Molecular biology of Erythropoietin / L. Wieczorek, P. Hirth, K.B. Schope // Prod. Develop. Pharmac. - 1991. - №2. - P. 13-16.
References
1. Beloshevskij V. Issledovanie jeritrocitarnogo antikejlona i kejlona pri jeritremii / V. Beloshevskij // Nekotorye voprosy kardiologii. Kejlony i antikejlony. - 1981. - S. 99-101.
2. Gucol L. Korrekcija narushenii" metabolizma pecheni pri fenilgidrazinovor intoksikacii vvedeniem arabinogalaktana / L. Gucol, L. Vasil'eva [i dr.] // Sibirskii" medicinskii" zhurnal. - 2008. - № 4. - S. 39.
3. Nikolaeva L. Prichiny vozniknovenija i metody obnaruzhenija gemoliticheskoj anemii, vyzvannoj lekarstvennymi preparatami / L. Nikolaeva, N. Oborotova, E. Sanarova [i dr.] // Rossijskij bioterapevticheskij zhurnal. - 2014. - № 2, T. 13. - S. 35-40.
4. Portjanaja N.I. Biohimija gidrazinov / [N.I. Portjanaja, V.V. Sokolovskif, B.G. Osipenko i dr.] Pod red. N.I. Portjanoi", G.G. Jushkova. - Angarsk : Izd-vo gosudarstvennoi" tehnicheskof akademii, 2005. - 92 s.
5. Chesnokova N. Gemoliticheskie anemii, klassifikacija. Mehanizmy razvitija i gematologicheskaja harakteristika vrozhdennyh i nasledstvennyh gemoliticheskih anemij / N. Chesnokova, V. Morrison, T. Nevvazhaj [i dr.] // Mezhdunarodnyj zhurnal prikladnyh i fundamental'nyh issledovanij. - 2015. - № 6, T. 1. - S. 162-167.
6. Kautz L. Erythroferrone contributes to recovery from anemia of inflammation / L. Kautz, G. Jung, E. Nemeth, T. Ganz // Blood. -2014. - № 124, Vol.16. - P. 2569-2574. doi: 10.1182/blood-2014-06-584607.
7. Mueller-Eckhardt C. Drug-induced immune cytopenias: a unifying pathogenetic concept with special emphasis on the role of drug metabolites / C. Mueller-Eckhardt, A. Salama // Transfus Med Rev. - 1990. - Vol. IV. - P. 69-77.
8. Nicolas G. The gene encoding the iron regulatory peptide hepcidin is regulated by anemia, hypoxia, and inflammation / G. Nicolas, C. Chauvet, L. Viatte [et al.] // J. Clin. Invest. - 2002 - Vol. 7, № 110. -P. 1037-1044.
9. Shea K. Nontherapeutic use of antimicrobial agents in animal agriculture: implications for pediatrics / K. Shea // Pediatrics. -2004. - № 114. - P. 862-868.
10. Wieczorek L. Molecular biology of Erythropoietin / L. Wieczorek, P. Hirth, K.B. Schope // Prod. Develop. Pharmac. - 1991. - №2. - P. 13-16.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ МЕТАБОЛИЗМА ЖЕЛЕЗА КРОВИ КРЫС ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ СЫВОРОТКИ КРОВИ ПОЛУЧЕННОЙ В УСЛОВИЯХ МОДЕЛИРОВАНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ГЕМОЛИТИЧЕСКОЙ АНЕМИИ Бурега И. Ю.
Ключевые слова: фенилгидразин, анемия, железо, кровь, крысы.
После введения животным экспериментальной группы Р2 сыворотки крови, полученной от животных экспериментальной группы Р1, сыворотка которых не содержит гормона эритропоэтина (период полувыведения эритропоэтин составляет 1,5-2 часа), на фоне неизменного количества ретикулоци-тов, было обнаружено достоверный прирост содержания сывороточного железа, общей железосвя-зывающей способности сыворотки крови (ОЖСС), ненасыщеной железосвязывающей способности сыворотки крови (НЖСС) и процента насыщения трансферрина с 1-х по 3-и сутки после введения. С 3-х по 5-е сутки експеримента наблюдалась тенденция к снижению показателей общего железа, ОЖСС, НЖСС и процента насыщения трансферрина. После анализа полученных данных, с высокой долей вероятности, можно предположить, что в сыворотке животных, которым было введено сыворотку группы с смоделированной гемолитической анемией, присутствует тонкий гуморальный фактор опосредованного действия, который влияет на систему транспорта железа крови и не влияет на активность эритропоэза.
Summary
CHANGES THAT OCCUR IN INDICES OF BLOOD IRON METABOLISM IN RATS FOLLOWING THE ADMINISTRATION OF BLOOD SERUM OBTAINED FROM ANIMALS WITH MODELLED EXPERIMENTAL HAEMOLYTIC ANAEMIA Burega I. Yu.
Key words: phenyl hydrazine, anaemia, blood, iron, rats.
Haemolytic anemias are the group of diseases characterized by pathologically intensive destruction of erythrocytes, increased formation of their decomposition products, as well as reactive enhancement of erythropoiesis. In recent decades one of the key problems of current medicine is the high prevalence of congenital and acquired hemolytic conditions that appears due to acute infectious diseases, impairment of blood transfusion protocol, formation of the autoimmune reaction in response to the administration of some antibodies, increased use of pesticides, colorants, substances and toxicants of vegetables or artificial nature,
Подяка Автори висловлюють подяку Свт-лан Васил'тш Горбачо&й та колективу KniHi4-но( д'агностично)' лаборатори ННМЦ «Унвер-ситетська клнка» Запор/'зького державного медичного ушверситету за надану можлив'ють проведення лабораторних досл'д'т
Лпература
1. Белошевский В. Исследование эритроцитарного антикейлона и кейлона при эритремии / В. Белошевский // Некоторые вопросы кардиологии. Кейлоны и антикейлоны. - 1981. - С. 99-101.
2. Гуцол Л. Коррекция нарушении" метаболизма печени при фе-нилгидразиновои" интоксикации введением арабиногалактана / Л. Гуцол, Л. Васильева [и др.] // Сибирским" медицинским" журнал. - 2008. - № 4. - С. 39.
3. Николаева Л. Причины возникновения и методы обнаружения гемолитической анемии, вызванной лекарственными препаратами / Л. Николаева, Н. Оборотова, Е. Санарова [и др.] // Российский биотерапевтический журнал. - 2014. - № 2, Т. 13. - С. 35-40.
4. Портяная Н.И. Биохимия гидразинов / [Н.И. Портяная, В.В. Соколовский", Б.Г. Осипенко и др.] Под ред. Н.И. Портянои" Г.Г. Юшкова. - Ангарск : Изд-во государственном технической" академии, 2005. - 92 с.
5. Чеснокова Н. Гемолитические анемии, классификация. Механизмы развития и гематологическая характеристика врожденных и наследственных гемолитических анемий / Н. Чеснокова, В. Моррисон, Т. Невважай [и др.] // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2015. - № 6, Т. 1. - С. 162-167.
6. Kautz L. Erythroferrone contributes to recovery from anemia of inflammation / L. Kautz, G. Jung, E. Nemeth, T. Ganz // Blood. -2014. - № 124, Vol.16. - P. 2569-2574. doi: 10.1182/blood-2014-06-584607.
7. Mueller-Eckhardt C. Drug-induced immune cytopenias: a unifying pathogenetic concept with special emphasis on the role of drug metabolites / C. Mueller-Eckhardt, A. Salama // Transfus Med Rev. - 1990. - Vol. IV. - P. 69-77.
8. Nicolas G. The gene encoding the iron regulatory peptide hepcidin is regulated by anemia, hypoxia, and inflammation / G. Nicolas, C. Chauvet, L. Viatte [et al.] // J. Clin. Invest. - 2002 - Vol. 7, № 110. -P. 1037-1044.
BICHHK BflH3y «yKpaiHCbKa Medun:a cmoMamonozinHa aK.adeM.ia»
which composed of highly reactive hydrazines. Despite the existing variety of medicines, the protocols of treatment and correction of the conditions caused by haemolysis the iron metabolism does not always depend on the nutritional component. There are numerous factors that affect the metabolism, transport and provide the required amount of iron for saturation of erythrocytes and correspondingly realize the blood main function - the gas exchange. They include the hepcidin system, chalone - anti-cholone factor, influence of erythroferrone. In the experiment we studied the influence of thin humoral factors of iron metabolism in the blood serum obtained after phenyl hydrazine-induced anaemia. The research was aimed to determine the changes in indicators of blood iron metabolism in rats after administration of blood serum obtained following the simulation of experimental haemolytic anaemia. Studies were conducted on white laboratory male rats. Animals were divided into the 5 groups: the 1st group involved intact rats (I); the 2nd group included rats -donors of blood serum (D), which were subjected to a single dose of 2% phenyl hydrazine solution (150 mg/kg) intraperitoneally; the 3d group involved rats-recipients of blood serum (R1), which were intramuscularly given 2 ml of blood serum taken from the animals of the 2nd group; the 4h group was made up of rats-recipients 2 (R2), which were given intramuscularly 2 ml of blood serum taken from the animals of the 3rd group; the 5th group involved control (C) animals, which were administrated 2 ml of physiological solution intramuscularly. The killing of the animals and taking the material from the 2nd experimental group were done on the 3rd and 21st day, and in the 3rd experimental group this was done on the 1st day; and in the 4th and 5th groups on the 1st, 3r , 5th day after injection. The studied indicators including the reticulocytes quantity (%), the red blood cells quantity (x 1012/L), haemoglobin quantity (g/L) and hematocrit (%)assayed by haematology analyzer MYTHIC 18 (France); iron serum (^M/L) total iron binding capacity (TIBC) (^M/L), unsaturated iron binding capacity (UIBC) (^M/L), a percent of transferrin saturation (%) were determined by an automatic biochemical analyzer PRESTIGE 24i (Japan) at the clinical diagnostic laboratory of Scifically-Educational Medical Center "University clinic" Zaporozhye state medical university. After administration to animals of When blood serum taken from the animals of group R2, which did not contain erythropoietin (elimination half-life of erythropoietin was 1, 5 - 2 hours) at the background of unaltered quantity of reticulocytes was administered to the animals, we detected the significant growth of blood serum iron content, TIBC, UIBC and percentage of transferrin saturation since the 1st to the 3rd day after administration. From the 3rd to the 5th day we observed the tendency to decreasing in indicators of the total iron, TIBC, UIBC and percentage of transferrin saturation. Analysis of the findings can assume with high probability that the serum of animals, which were administrated the serum from the group with modelled haemolytic anaemia contains humoral factor of mediated action, that affects the system of blood iron transport and does not affects the activity of erythropoiesis.
