CC BY
28
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.2:619:616.07:636.1
Бiохiмiчний профиль та кислотно-основний баланс кровi у коней
за астматичного синдрому
1.А. Максимович1, А. Недзведзь2, М.1. Леньо1, Л.Г. Слiвшська1 maksymovych@lvet.edu.ua, artur.niedzwiedz@up.wroc.pl, martalenjo@gmail.com
1Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Укра'ша;
2Природничий утверситет, Грюнвальдська площа 47, 50-366м. Вроцлав, Польща
У статт1 поданорезультати дослгдження бюхтгчного профтю та кислотно-основного балансу (КОБ) кровг в коней за астматичного синдрому.
У хворих на астму коней в сироватц кровг встановлено збыьшення вмгсту загального бглка та зниження концентрацп глюкози. Пгдвищення активностг лужног фосфатази та гамма-глутамытранспептидази в хворих коней, очевидно, е результатом розвитку поеднаноЧ (коморбгдног) патологи. Макроелементний статус характеризувався тдвищенням вмгсту загального кальцгю та зниженням магшю в кровг.
За астматичного синдрому в коней розвиваеться субкомпенсований дихальний алкалоз за якого в кровг встановлена те-нденця до зниження парцгального тиску вуглекислого газу (рСО2) г парцгального тиску кисню (рО2).
Ключовi слова: кот, астматичний синдром, дгагностика, бюхтгчний профть кров1, кислотно-основний баланс.
Биохимический статус и кислотно-основное состояние крови лошадей
при астматичекском синдроме
И.А. Максимович1, А. Недзведзь2, М.И. Ленё1, Л.Г. Сливинская1 maksymovych@lvet.edu.ua, artur.niedzwiedz@up.wroc.pl, martalenjo@gmail.com
1 Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина;
2Университет естественных наук, Грюнвальдська площадь 47, 50-366Вроцлав, Польша
В статье представлены результаты исследования биохимического профиля и кислотно-основного баланса (КОБ) крови у лошадей за астматического синдрома.
У больных астмой лошадей в сыворотке крови увеличевается содержания общего белка, снижается концентрация глюкозы, повышается активность щелочной фосфатазы и гамма-глутамилтранспептидазы, повышается содержания общего кальция и снижается магний.
При астматическом синдроме у лошадей установлена тенденция к снижению парциального давления углекислого газа (рСО2) и парциального давления кислорода (рО2), что является показателем развития у больных лошадей субкомпенсиро-ванного дыхательного алкалоза.
Ключевые слова: лошади, астматический синдром, диагностика, биохимический профиль крови, кислотно-основной баланс.
Citation:
Maksymovych, I., Niedzwiedz, A., Leno, M., Slivinskaya, L. (2017). Biochemical parameters and acid-base balanse of blood of horses with asthma syndrome. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 205-211.
НАУКОВИЙ RICH И К
Aiirfltilfe maueftr nf l.ttv Чшши.И antruty at
Biochemical parameters and acid-base balanse of blood of horses
with asthma syndrome
I. Maksymovych1, A. Niedzwiedz2, M. Leno1, L. Slivinskaya1 maksymovych@lvet.edu.ua, artur.niedzwiedz@up.wroc.pl, martalenjo@gmail.com
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;
2Wrociaw University of Environmental and Life Sciences, Grunwald Square 47, 50-366 Wroclaw, Poland
The article presents the results of the study of the biochemical profile and the acid-base balance of blood in horses for the asthmatic syndrome. Recurrent obstruction of the respiratory tract from 20'6 - asthma of horses, characterized by neutrophilic inflammation of the mucous membrane, bronchospasm, hypersecretion of mucus and hyperreactivity of the respiratory tract. Asthma of horses is a polyethiological disease, since a number of ecological, immunological and genetic factors play an important role in pathogenesis. The purpose of the work was to investigate the biochemical profile and acid-base balance of blood in horses for asthmatic syndrome. Materials for research were sports and workhorses. In the horses of the experimental group, the symptoms of recurrent airway obstruction (asthma) were recorded, which was accompanied by relapse, especially after previous contact with the dusty environment and mildew hay. Previous studies found that recurrent airway obstruction or asthma recorded in '0.8% of animals. Disease in horses was characterized by latent chronic course with recurrence periods.
For the asthmatic syndrome of horses in serum, an increase in total protein content and a decrease in glucose concentration are established. Increasing the activity of alkaline phosphatase and gamma-glutamyltransferase in sick horses, apparently, is the result of the development of combined (comorbid) pathology. Horses for asthmatic syndrome had an increased content of total calcium and reduced magnesium
In horses with asthmatic syndrom, symptoms of respiratoryfailure and abnormal alveolar gas exchange due to obstruction of the respiratory tract. For asthmatic syndrome in horses developing respiratory alkalosis in which the blood showed a trend to lower partial pressure of carbon dioxide (pCO2) and the partial pressure of oxygen (pO2).
Key words: horses, asthma syndrome, biochemical blood profile, acid-base balance.
Вступ
Хротчна дихальна недостатшсть дедал1 частше визнаеться причиною зниження ф1зично! працездат-носп коней (Buchek et al., 2017). Постановка правильного д1агнозу вимагае спещальних дослщжень, зок-рема анал1зу газ1в артер1ально! кров1 (газометр1я) та кислотно-основного балансу, яш характеризують газообмш в легенях. Ресшраторна недостатшсть зни-жуе толерантшсть до ф1зичного навантаження, проте клшчш симптоми не завжди е характерними. Брон-хоальвеолярний лаваж (БАЛ) - це метод, що дозволяе оцшити стан рестраторного епггелш, шльшсть i тип клггин, присутшх у дихальних шляхах i е шформати-вшшим, порiвняно з показниками газометрп або кислотно-основного балансу кровi (Niedzviedz et al., 2017), проте не дозволяе оцшити обмш дихальних газiв (кисню та вуглекислого газу) (Ferro et al., 2002).
Рецидивуючу обструкщю дихальних шляхiв (англ. Recurrent airway obstruction; RAO) у коней рашше називали хрошчним обструктивним захворюванням легень (COPD, англ. chronic obstructive pulmonary disease), а з 2016 року - астмою коней (Maksymovych et al., 2016), характеризуемся нейтрофшьним запа-ленням слизово! оболонки, бронхоспазмом, гшерсек-рещею слизу та гшерреактившстю дихальних шляхiв (Davis and Rush, 2002; Leguillette, 2003). Астма коней е полiетiологiчним захворюванням, осшльки ряд еко-лопчних, iмунологiчних та генетичних чиннишв вщ-грають важливу роль у патогенезi (Williamson and Davis, 2007).
У коней, хворих на астму, рееструються симптоми дихально! недостатностi та порушеного альвеолярно-
го газообмiну за рахунок обструкцй' дихальних шляхiв (Niedzwiedz et al., 2006).
Для аналiзу дихально! функцп та тканинного ди-хання використовуеться кислотно-основний баланс (КОБ), який псно пов'язаний з газообмшом у легенях. КОБ характеризуе метаболiчнi змiни, що вщбувають-ся в оргашзм^ а вiдхилення у його показниках може стати основною причиною патолопчних сташв, су-проводжувати ряд дисфункцiй та сприяти рiзноманiт-ним ускладненням (Stopyra et al., 2012).
Показники КОБ визначаються як у зразках артерь ально!, так i венозно! кровi. Аналiз газiв кровi та кислотно-основного балансу, як правило, виконуються у коней за критичного стану або пвд час х1рурпчних втручань. Результати останнiх дослщжень вказують на значимiсть показникiв кислотно-основного балансу для визначення ефективностi л^вання коней (Ferro et al., 2002).
При обструкцй' дихальних шляхiв за астми змен-шуеться альвеолярний газообмш, що супроводжуеть-ся змiнами показнишв КОБ. Вплив аероалергенiв у примщенш, де утримуються конi, призводить до накопичення медiаторiв запалення та шфшьтрацп лiмфоцитами, макрофагами i плазматичними клгга-нами стiнок бронхiв, спазму гладко! мускулатури бронхiв та ремоделювання стшок бронхiол (Niedzviedz et al., 2017). Повторний вплив алергешв викликае стшш змiни структури та функцi! нижшх дихальних шлях1в (Niedzwiedz et al., 2006). За даними (Chevalier and Divers, 2003), мониторинг показник1в газометрп та кислотно-основного балансу е одним iз шформативних методiв оцiнки газообм^ в легенях.
У лiтературi мютиться обмежена шформащя щодо показникiв кислотно-основного балансу (КОБ) у здо-рових коней та коней за рецидивуючо! обструкцй' дихальних шляхiв або астми (Kupczynski and Spitalni-ak, 2015).
Метою роботи було дослвдити бiохiмiчний про-фшь та показники КОБ кровi у коней за астматичного синдрому.
MaTepiai i методи дослiдження
Матерiалом для дослщжень були спортивнi та ро-бочi конi укра!нсько! верхово!, ганноверсько!, вест-фальсько!, англшсько! чистокровно!, торiйсько! порвд i безпороднi конi.
Дослiдження проводилося на 26 тваринах: 13 коней, хворих на астму (дослщна група), i 13 клiнiчно здорових тварин (контрольна група). В уах коней проводились клшчт, лабораторнi дослвдження, ви-конувалася ляринготрахеобронхоскопiя та бронхоаль-веолярний лаваж (БАЛ) з подальшим цитологiчним дослвдженням змивiв з нижшх дихальних шляхiв. Аналiзували умови утримання та годiвлi тварин. Конi обох груп не хворiли iншими захворюваннями.
У коней дослвдно! групи рееструвалися симптоми рецидивуючо! обструкцй дихальних шляхiв (астми), якi супроводжуються рецидивами, особливо тсля попереднього контакту з запиленим середовищем i заплiснявiлим сiном.
Конi утримуються в умовах спортивних к1нних установ та у приватних господарствах.
Рецидив астми виникав шсля розмiщення коней у погано провггрюваних денниках, годiвлi сiном з ви-димим ростом плюеневих грибкiв. Дослiдження показали (Moran et al., 2012), що утримання коней в такому середовищi викликае загострення астми в коней.
Китчне дослвдження коней включало: загальний огляд, вимiрювання внутрiшньо! температури тша, пвдрахунок частоти пульсу та дихання, оцiнку кольо-ру слизових оболонок, аускультацш серця та легень, перистальтика кишшвника та час наповнення кашля-рiв. Iншi клiнiчнi показники, що характеризують стан респiраторно! системи, так як кашель, розширення тздрш i наявнiсть «запального жолоба» були проведет вщповвдно до (Tilley et al., 2012).
Проби кровi для бiохiмiчного дослвдження в коней ввдбирали з яремно! вени, використовуючи iн'екцiйнi голки 016 х 40 мм у пробiрки (2,0 мл; Sarstedt, Шмеч-чина) з антикоагулянтом (EDTA-К) та пробiрки (10 мл; Vacutest, Iталiя) без антикоагулянта. Проби транспортували в термоконтейнерi та аналiзували протягом 6 годин вiд моменту ввдбору.
Для отримання сироватки кровi пробiрки центри-фугували при 3000 об/хв протягом 10 хв. У сироватщ кровi коней визначали концентращю загального бiлка, альбумiнiв, загального бшрубшу, глюкози, сечовини, креатинiну, вмiст загального кальцш, неорганiчного фосфору, магнш, феруму, активнiсть аспартатамшот-рансферази (АсАТ), аланшамшотрасферази (АлАТ), лужно! фосфатази (ЛФ) i гамма-глутамiлтранспептидази (ГГТП) за допомогою автоматичного бiохiмiчного аналiзатора Mindray BS-120
(Китай), використовуючи реагенти PZ Cormay S.A. (Польща). Вм1ст калш та натрш в сироватщ кров1 коней визначали на нашвавтоматичному бюх1м1чному анал1затор1 BioChem SA (США), використовуючи реактиви High Technology Inc., Production RD Walpole (США).
Для дослвдження показнишв КОБ артер1альну кров вщбирали анаеробно в гепаринизоваш шприци пунк-щею лицево! артери, використовуючи катетери 20G для ш'екцш типу «метелик» Дослвдження проб кров1 проводили ввдразу шсля ввдбору. Анал1з показник1в кислотно-основного балансу - рН (водневий показ-ник), рСО2 (парщальний тиск вуглекислого газу), рО2 (парщальний тиск кисню) проводили на автоматичному газовому анал1затор1 OPTI CCA-TS (OPTI Medical Systems, Inc., Roswell, GA, USA).
Математичну обробку отриманих результапв проводили з використанням програмного забезпечення Microsoft Office Excel за допомогою загальноприйня-тих метод1в вар1ацшно! статистики з ощнкою серед-нього (М), його похибки (m), в1ропдшсть встановлю-вали за t-критерieм Стьюдента.
Результата та ïx обговорення
Попередшми дослвдженнями встановлено (Maksymovych, 2015), що рецидивуюча обструкщя дихальних шляхiв, або астма коней рееструються у 10,8% тварин.
Захворювання у коней характеризувалося латент-ним хронiчним перебiгом iз перiодами рецидивiв. Температура тiла у хворих коней не була пвдвищеною (37,7 ± 0,06 °С), проте за ускладнення вторинною iнфекцiею виявляли субфебрильну гарячку. У 18% хворих коней рееструвалася тахiкардiя, а у понад 54% - тахiпное. Носовi видiлення (серознi, слизовi, слизи-сто-гншш) частiше з'являлися зранку та пвд час тре-нування.
За астми в коней розвивався симптомокомплекс обструкцй' дихальних шляхiв: черевний тип дихання, двоступеневий видих, западшня м1жреберних просто-рiв, наявнiсть «запального жолобу». За легкого пере-бiгу змiни в дмнщ легень пiд час спокою ввдсутш. Пiсля навантаження прискорене дихання супрово-джувалося крепiтацiею по всш поверхнi легенiв i хрипами у дiафрагмальних долях. За важкого перебпу задня межа змiщувалася каудально, а хрипи реестру-вали по всш поверхш перкуторного поля легень.
Задишка в станi спокою рееструвалася за важко! форми астми, або тд час рецидиву. Дихання ставало прискореним, переривчастим, крила носа розширени-ми. Працездатшсть коней знижувалася.
При ендоскопп за астматичного синдрому в трахе! виявляли видiлення 2° i вищого ступеня. За важкого перебiгу астми у коней в БАЛ рщиш наявна велика шлькють слизу, а в цитолопчних препаратах - змша-на популяцiя клiтин, найбiльшою кшьшсною групою з яких е нейтрофiли - вiд 15 до 85% уае! популяцй' клiтин (не бшьше шж 5% у здорових коней) (Niedzviedz et al., 2017).
Серед ключових патофiзiологiчних чинник1в, що визначають особливостi перебiгу астми, важливе мю-
це займають змши еритроцитарно! ланки гемопоезу, яш е ф1з1олог1чними мехашзмами адаптацп оргашзму до гшокси (Dovgij and Zabinjakov, 2013).
Результати наших дослвджень показали, що у коней за астматичного синдрому найб1льш вираженими були змши морфолопчних показнишв кровг збшьшу-еться к1льк1сть еритроципв (Р < 0,05), концентращя гемоглоб1ну (Р < 0,01), величина гематокриту (Р < 0,01), середнш об'ем еритроципв (Р < 0,001) та середнш вмют гемоглобшу в еритроцил (Р < 0,001). У хворих на астму коней встановлено бшьшу кшькють лейкоципв (Р < 0,001) у кров1 пор1вняно з клшчно здоровими тваринами, тенденцш до збшьшення кшь-косп еозинофшв, зб1льшення кшъкосп паличкоядер-них (Р < 0,01) та сегментоядерних (Р < 0,01) нейтро-фшв, кшъкосп моноцилв (Р < 0,05), однак, кшькють л1мфоципв знижуеться (Р < 0,001). Кшькють тромбо-ципв i тромбокрит у хворих астмою коней були ниж-чими порiвняно з клiнiчно здоровими тваринами (Р < 0,05; Р < 0,01) (Maksymovych and Slivinska, 2017).
При дослвдженш бiохiмiчного профiлю у хворих на астму коней встановлено вiрогiдно вищий вмiст загального бiлка в сироватцi кровi (Р < 0,01), порiвня-но з клшчно здоровими тваринами (табл. 1), що, очевидно, е результатом збшьшення грубодисперсних фракцш бiлка. Вмют альбумiнiв у сироватцi кровi хворих коней не вiдрiзнявся вiд показнишв клiнiчно здорових тварин. Подiбнi результати отримаш при дослiдженнi концентраци загального бшрубшу в кровi дослщно! та контрольно! груп коней (табл. 1).
Таблиця 1
BioxiMi'iiii показники сироватки кров1 коней за _астматичного синдрому_
Показники Клшчно здоровi конi Хворi конi
Загальний бшок, г/л 61,6 ± 0,85 69,2 ± 2,18**
Альбумши, г/л 36,9 ± 0,56 37,9 ± 0,59
Заг. бшрубш, мкмоль/л 20,1 ± 1,18 19,3 ± 1,65
Глюкоза, ммоль/л 5,8 ± 0,17 5,3 ± 0,16*
Сечовина, ммоль/л 5,3 ± 0,20 4,8 ± 0,16
Креатинiн, мкмоль/л 126,6 ± 4,60 115,9 ± 6,10
Примтка: вiрогiднiсть рiзниць порiвняно з показника-ми клшчно здорових коней (* - Р < 0,05; ** - Р < 0,01)
У кровi хворих коней вмют глюкози був вiрогiдно нижчим (Р < 0,05) поршняно з контрольною групою тварин, тодi як концентрацiя сечовини та креатишну мали тенденцш до зниження, а рiзниця не була вiро-пдною (табл. 1).
Активнiсть АсАТ та АлАТ у кровi хворих на астму коней не в^^знялася ввд показник1в клiнiчно здорових тварин (табл. 2). Очевидно, що за астматичного синдрому в перюд ремюи у коней не порушуеться проникнють мембран клiтин, де ферменти локалiзую-еться (Levchenko et al., 2002; Singh et al., 2011).
Хрошчш обструктивнi захворювання легень (ХОЗЛ) призводять до позалегеневих системних ефе-клв, зокрема до хронiчних захворювань печшки, як1
ускладнюють перебiг хвороби (Chuchalin and Ovcharenko, 2006). Ураження паренхiми печiнки дис-метаболiчного характеру е поширеною хронiчною патологiею гепатобiлiарноl системи у людей (Sokolova, 2011).
У сироватцi кровi хворих на астму коней актив-нiсть екскреторних ферменпв - ЛФ та ГГТП була вiрогiдно вищою (Р < 0,05; Р < 0,05) порiвняно з кль нiчно здоровими тваринами (табл. 2). Очевидно, що у коней за астматичного синдрому розвиваеться поед-нана (коморбвдна) патолопя за яко! уражаються також клiтини печiнки (Fadeenko et al., 2005).
Таблиця 2
Актившсть ферментiв у сироватц1 кров1 коней за
астматичного синдрому
Показники Клшчно здоровi кош Хворi конi
АсАТ, од/л 270,1 ± 17,04 256,8 ± 17,62
АлАТ, од/л 6,1 ± 0,88 7,9 ± 0,63
ЛФ, од/л 121,5 ± 14,97 190,4 ± 17,42*
ГГТП, од/л 12,1 ± 0,60 21,5 ± 3,97*
Примтка: вiрогiднiсть рiзниць порiвняно з показниками клiнiчно здорових коней (* - Р < 0,05)
Численш даш указують на те, що ХОЗЛ пилово! етiологil спостерiгаються як метаболiчнi, так i iмуно-логiчнi порушення (Feshhenko et al., 2001; Feshhenko, 2002; Sokolova, 2011). У коней за рецидивуючо! об-струкцil дихальних шляхiв рееструеться системний оксидативний стрес (Niedzwiedz and Jaworski, 2014). У попередшх роботах показано, що ХОЗЛ пилово! етю-логi! можуть вщгравати важливу роль у патогенезi захворювань печшки в людей (Sokolova, 2010).
При дослщженш обм^ макроелементiв за астматичного синдрому коней в сироватщ кровi встановлено вiрогiдно вищий вмiст загального кальц1ю (Р < 0,05) порiвняно з контрольною групою тварин, тодi як вмют магтю був нижчим (Р < 0,01; табл. 3).
Таблиця 3
Макроелементний статус коней за астматичного
синдрому
Показники Клшчно здоровi конi Хворi конi
Са, ммоль/л 2,85±0,028 2,96±0,031*
Рп, ммоль/л 0,92±0,068 0,83±0,058
Mg, ммоль/л 0,79±0,013 0,71±0,016**
Na, ммоль/л 129,1±4,13 125,4±3,43
к, ммоль/л 3,7±0,13 3,5±0,16
Ферум, мкмоль/л 30,7±1,26 27,2±1,90
Примтка: вiрогiднiсть рiзниць ж^вняно з показниками клiнiчно здорових коней (* - Р < 0,05; ** - Р < 0,01)
За астматичного синдрому в коней bmíct неоргаш-чного фосфору, натрш та калш в сироватщ кров1 мали тенденцш до зниження (табл. 3). Под1бний результат отримано при дослвдженш феруму концент-ращя якого була на 11,4% нижчою пор1вняно з клшь чно здоровими тваринами (табл. 3).
Визначення показнишв газ1в i кислотно-основного балансу кровi дозволяе прогнозувати перебiг захво-рювань нижшх дихальних шляхiв, проводити терапш та запобiгати розвитку бiльш тяжких ускладнень (Ishchuk, 2013).
Одним iз основних ускладнень ХОЗЛ в людей е легенева недостатшсть, за яко! легеш нездатнi забез-печити нормальний газовий склад артерiальноl кровi в сташ спокою або при помiрному фiзичному наванта-женнi. Основними мехашзмами патогенезу при цьому е обструкщя дихальних шляхiв, рестрикцiя альвеол, дифузшш розлади, порушення легеневого кровотоку, скорочення функцюнуючо! легенево! тканини. Золотим стандартом ощнки газообмiну е визначення газового складу й кислотно-основного стану артерiальноl кровi (Gavrisjuk, 2011).
Результата дослвджень (Stopyra, 2002) показали, що параметри киснево-основного балансу е б№ш надiйним показником метаболiчних змш у коней, як1 пщдаються фiзичному навантаженню, а парцiальний тиск кисню в артерiальнiй кровi сввдчить про ефекти-внiсть альвеолярного газообмiну (Piccione et al., 2004).
При дослщженш водневого показника (рН) за астматичного синдрому в коней нами не встановлено вiрогiдноl рiзницi мiж хворими (7,47 ± 0,006) та клшь чно здоровими тваринами (7,46 ± 0,004; рис. 1).
рН
(гшоксемгя), що в свою чергу також спричиняло гше-рвентиляцш легень та розвиток дихального алкалозу (Smiian and Ponomarenko, 2010). На нашу думку, у хворих коней за астматичного синдрому розвиваеться субкомпенсований дихальний алкалоз.
рСОг
45:5 45 ■11,5 41 43.5 43 42,5
ИИ
...»"..» ...ни...
III !!! II! III
^ * ИИ
■Я В
Xüopi kohí
Iíjjíhl'iho ЗДОрОЮ kohí
Рис. 2. Парщальний тиск вуглекислого газу (рСО2) в коней за астматичного синдрому
7.472 7,47 7.468 7,466 7,464 7,462 7,46 7,458 7,456 7,454
Кшшчно здоров! кош Хвор! КОН1
Рис. 1. Водневий показник (рН) в коней за астматичного синдрому
Однак, дослщження КОБ кровi показали тенденцш до зниження парщального тиску вуглекислого газу (рСО2) в хворих коней (43,7 ± 1,86) порiвняно з клiнiчно здоровими тваринами (45,3 ± 0,53) i парщального тиску кисню (рО2) - 95,0 ± 3,04 i 99,3 ± 3,51, вiдповiдно (рис. 2, 3).
Парщальний тиск вуглекислого газу (рСО2) арте-рiальноl кровi залежить ввд частоти i глибини дихання. Дихальна недостатнiсть за астматичного синдрому в коней спричиняла гшервентиляцш легень та, як наслiдок, зниження рСО2 кровi. Окрiм того, обструкция дихальних шляхiв у коней призводила до зниження парщального тиску кисню (рО2) артерiальноl кровi
рСЬ
100
99 у
98
97
96 ■
ММ lili ММ ММ .MI
95 ■
91
93
92 . ШИШИШ
Кшшчно здоров) кое [i Xiiopi kohJ
Рис. 3. Парщальний тиск кисню (рО2) в коней за астматичного синдрому
Дихальний алкалоз, зазвичай, являе собою компе-нсаторну реакцiю, обумовлену метаболiчним ацидозом або причинами, за яких розвиваеться гшоксемгя, причиною котро! е зменшення газообмiну при об-структивних захворюваннях легень (Johnson, 1995; Aguilera-Tejero et al., 2000).
Висновки
1 У хворих на астму коней в сироватщ кровi ре-естрували збшьшення вмiсту загального бiлка та зниження концентраци глюкози. Щдвищення активностi лужно! фосфатази та гамма-глутамштранспептидази може бути результатом розвитку поеднано! (коморбь дно!) патологи у хворих коней. В коней за астматичного синдрому встановлено шдвищений bmíct загального кальцш та знижений магнiю.
2. За астматичного синдрому в коней встановлена тенденцiя до зниження парщального тиску вуглекислого газу (рСО2) i парщального тиску кисню (рО2) у кров^ що очевидно е результатом розвитку в хворих тварин субкомпенсованого дихального алкалозу.
Перспективи подальших дослгджень. Розробити та апробувати ефективну схему лшування астми в коней.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Buchek, K., Maksymovych, I., Staniets, M., Milchak, A. (2017). Endoskopichna diahnostyka retsydyvuiuchoi obstruktsii dykhalnykh shliakhiv u konei. Naukovo-tekhnichnyi biuleten DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok i Instytutu biolohii tvaryn. 18(1), 125-130 (in Ukrainian).
Niedzviedz, A., Borovich, H., Maksymovych, I., Slivinska, L., Kubiak, K. (2017), Zastosuvannia bronkhoalveoliarnoho lavazhu dlia diahnostyky khvorob nyzhnikh dykhalnykh shliakhiv u konei. Biolohiia tvaryn, 19(1), 73-82 (in Ukrainian).
Ferro, E., Ferrucci, F., Zucca, E., Di Fabio, V., Castoldi, S. (2002). Arterial blood gas analysis in 53 racehorses with a diagnosis of small airway inflamatory disease (SAID). J. Eq. Vet. Sci. 22, 165-168.
Maksymovych, I., Siwinska N., Slowikowska, M., Zak, A., Niedzwiedz, A. (2016). Postac ci^zka astmy koni - nowa nazwa znanej choroby. Weterynaria w terenie. 3, 74-79.
Leguillette, R. (2003). Recurrent airway obstruction -heaves. Vet. Clin. North Am. Equine Pract. 19, 63-86.
Davis, E., Rush, B.R. (2002). Equine recurrent airway obstruction: Pathogenesis, diagnosis, and patient management. Vet. Clin. North. Am. Equine Pract. 18, 453-467.
Williamson, K.K., Davis, M.S. (2007). Evidence-based respiratory medicine in horses. Vet. Clin. North Am. Equine Pract. 23, 215-227.
Niedzwiedz, A., Nicpon, J., Rozycki, P. (2006). Pathogenesis, diagnosis and treatment of Recurrent Equine Airway Obstruction. Med. Weter. 62, 512515.
Stopyra, A., Sobiech, P., Waclawska-Matyjasik A. (2012). Acid-base indicators in the venous and arterial blood of horses affected by recurrent airway obstruction (RAO). Polish Journal of Veterinary Sciences. 15(3), 463-467.
Ferro, E., Ferrucci, F., Zucca, E., Di Fabio, V., Castoldi, S. (2002). Arterial blood gas analysis in 53 racehorses with a diagnosis of small airway inflamatory disease (SAID). J. Eq. Vet. Sci. 22, 165-168.
Niedzwiedz, A., Nicpon, J., Rozycki, P. (2006). Pathogenesis, diagnosis and treatment of recurrent equine airway obstruction. Med. Weter. 62, 512-515.
Chevalier, H., Divers, T.J. (2003). Pulmonary dysfunction in adult horses in the intensive care unit. Clin. Tech. Equine Pract. 2(2), 165-177.
Kupczynski, R., Spitalniak, K. (2015). Analysis of acid-base balance as well as hematological and biochemical parameters in horses of combined driving discipline. Arch. Anim. Breed. 58, 221-228.
Moran, G., Buechner-Maxwell, V.A., Folch, H., Henriquez, C., Galecio, J.S., Perez, B., Carrasco, C., Barria, M. (2011). Increased apoptosis of CD4 and CD8 T lymphocytes in the airways of horses with recurrent airway obstruction. Vet. Res. Commun. 35, 447-456.
Tilley, P., Sales Luis, J.P., Branco Ferreira, M. (2012). Correlation and discriminant analysis between clinical, endoscopic, thoracic X-ray and
bronchoalveolar lavage fluid cytology scores, for staging horses with recurrent airway obstruction (RAO). Res. Vet. Sci. 92, 1006-1014.
Maksymovych, I.A. (2015). Retsydyvuiucha obstruktsiia dykhalnykh shliakhiv u konei: poshyrennia, etiolohiia ta patohenez. Naukovyi visnyk Lvivskoho nats. universytetu vet. medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. 17, 2(62), 137-142 (in Ukrainian).
Dovgij, P.G., Zabinjakov, N.A. (2013). Izmenenija jeritrocitov u bol'nyh hronicheskoj obstruktivnoj bolezn'ju legkih pozhilogo i starcheskogo vozrasta. Gerontologija 1(3), 242-250 (in Russian).
Maksymovych, I.A., Slivinska, L.H. (2017). Hematolohichnyi status konei za astmatychnoho syndromu. Nauk. visnyk vet. medytsyny: zb. nauk. prats. Bila Tserkva. 2, 58-64 (in Ukrainian).
Singh, T.P., Nigam, A.K., Gupta, A.K., Singh, B. (2011). Cardiac Biomarkers: When to Test? Physician Perspective. JIACM. 12(2), 117-121.
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., Kondrakhin, I.P. (2002). Veterynarna klinichna biokhimiia. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Chuchalin, A.G., Ovcharenko, S.I. (2006). Sovremennyj vzgljad na hronicheskie obstruktivnye bolezni legkih. Vrachebnoe delo. 5, 4-10 (in Russian).
Sokolova, N.A. (2011). Pokaznyky systemy fahotsytuiuchykh makrofahiv u khvorykh na steatohepatyt na tli khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen pylovoi etiolohii. Ukrainskyi medychnyi almanakh. 14(2), 177-181 (in Ukrainian).
Fadeenko, G.D., Kravchenko, N.A., Vinogradova, S.V. (2005). Patofiziologicheskie i molekuljarnye mehanizmy razvitija steatoza i steatogepatita. Suchasna gastroenterology. 3(23), 88-95 (in Russian).
Feshhenko, Ju.I. (2002). Farmakoterapija hronicheskih obstruktivnyh zabolevanij legkih. Ukrains'kij pul'monologichnyj zhurnal. 2, 5-9 (in Russian).
Sokolova, N.A. (2011). Pokaznyky systemy fahotsytuiuchykh makrofahiv u khvorykh na steatohepatyt na tli khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannia lehen pylovoi etiolohii. Ukrainskyi medychnyi almanakh. 14(2), 177-181 (in Ukrainian).
Feshhenko, Ju.I., Jashina, L.A., Gorovenko, N.G. (2001). Hronicheskie obstruktivnye zabolevanija legkih. Kiev: Morion (in Russian).
Niedzwiedz, A., Jaworski, Z. (2014). Oxidant-Antioxidant Status in the Blood of Horses with Symptomatic Recurrent Airway Obstruction (RAO). J. Vet. Intern. Med. 28, 1845-1852.
Sokolova, N.A. (2010). Patohenetychne znachennia syndromu metabolichnoi intoksykatsii u khvorykh na steatohepatyt na tli khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoriuvannialehen pylovoi etiolohii. Problemy ekolohich. ta medych. henetyky i klinich. imunolohii: zb. nauk. prats. Kyiv; Luhansk. 4(100), 220-228 (in Ukrainian).
Ishchuk, S.H. (2013). Pokaznyky hazovoho skladu y kyslotno-osnovnoho stanu kapiliarnoi krovi ta yikh vzaiemozviazok z rezultatamy kapnometrii u khvorykh na KhOZL. Ukr. pulmonol. zhurnal. 1, 3842 (in Ukrainian).
Gavrisjuk, V.K. (2011). Principy terapii bol'nyh s oslozhnenijami HOZL [Tekst]. Ukr. pul'monol. zhurn. 2, 10-12 (in Russian).
Stopyra, A. (2002). Gasometry indices and the activity of selected enzymes in horse serum during extreme exertion. Med. Weter. 58, 543-548.
Piccione, G., Ferrantelli, V., Fazio, F., Percipalle, M., Caola, G. (2004). Blood-gas profile in the show jumper undergoing increasing workloads during a 2-day event. Comp. Clin. Pathol. 13, 43-50.
Smiian, O.I., Ponomarenko, O.M. (2010). Znachennia vyznachennia zmin haziv krovi ta kyslotno-luzhnoho stanu krovi pry zakhvoriuvanniakh nyzhnikh dykhalnykh shliakhiv u ditei. Khimio- ta imunoterapiia infektsiinykh khvorob : Materialy
Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Sumy, 18-19 travnia 2010 r. Sumy: SumDU, 92-93 (in Ukrainian).
Johnson, P.J. (1995). Electrolyte and acid-base disturbances in the horse. Vet. Clin. North. Am. Equine Pract. 11, 491-514.
Aguilera-Tejero, E., Estepa, J.C., Lopez, I., Bas, S., Mayer-Valor, R., Rodriguez, M. (2000). Quantitative analysis of acid-base balance in show jumpers before and after exercise. Res. Vet. Sci., 2000. 68, 103-108.
Received 3.10.2017 Received in revised form 6.11.2017 Accepted 10.11.2017
