CC BY
19
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.361-053-085+616.155.194.8-053-085
МАРУШКО Ю.В., НАГОРНА К.1.
Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки>в, Укра/на
Б1Л1АРНА ДИСФУНКЦ1Я У Д1ТЕИ 13 ДЕФЩИТОМ ЗАМЗА
Резюме. Актуальтсть. Функцшнальт розлади бiлiарного тракту (ФРБТ) залишаються актуальною проблемою дитячо'1 гастроентерологи внаЫдок значно'1 поширеностi та прогредieнтного перебгу у пацieнтiв з формуванням хрошчного холециститу та холелiтiазу. Вiдомий вплив дефциту залiза (ДЗ) на перебг патологи шлунково-кишкового тракту. З метою вивчення стану бышрноХ системи та особливостей пере-бщ ФРБТ при ДЗ проведене доЫдження «випадок — контроль» 160 дтей вком вгд 9 до 17 ротв, як проходили лжування в стацюнарi з приводу загострення патологи жовчних шляхв. Вiдповiдно до показни^в обмту залiза дти були розподтет на 3 групи: I— 29 дтей з ФРБТ та анемieю Iступеня; II— 91 дитина з ФРБТ та латентним ДЗ; III — 40 дтей з ФРБТ та нормальними показниками обмту залiза. Методи до^дження включали: вивчення анамнезу, ^шчне обстеження, показники загального аналiзу кров^ сиро-ваткового залiза, загально'1 залзозв'язуючог здатностi сироватки кровi, обрахунок коефщенту насичення трансферину, ультразвукове доЫдження оргатв черевноI порожнини та динамiчну ультразвукову холе-цистографт з жовчогшним сшданком. Урезультатг доЫдження встановлено, що у дтей з ФРБТ та ДЗ мае мсце вища частота загострень ФРБТ, быьша штенсившсть диспептичних та астеновегетативних скарг при загострент ФРБТ, збльшення урозмiрах, зниження скоротливо'1 функци жовчного мiхура (ЖМ) та гтототчно-гтокшетичний тип ФРБТ. Висновки. У дтей з ФРБТ та ДЗ спостерШеться обтяження переб^у ФРБТ зарахунок тдвищено'1 частоти загострень, виражено'1 диспептично'1 i астеновегетативно'1 симптоматики в фазi загострення, а також зниження скоротливо'1 функци'ЖМ та гтототчно-гтокше-тичний тип ФРБТ, ^шчно несприятливий через можливкть бшарного сладжу тахолелiтiазу. Ключовi слова: дти, функцшнальнийрозлад бшарного тракту, дефцит залiза, залiзодефiцитна анемгя.
Вступ
Функщональш розлади бшарного тракту (ФБРТ) на сьогодш е поширеним станом у дь тей в Украгш, становлять 65—85 % патологи жовчних шляхiв [5]. Несвоечасна дiагностика або неадекватна корекцiя дисфункцш жовчних шляхiв (ЖШ) може стати причиною формування та про-гресування ряду захворювань шлунково-кишко-вого тракту (ШКТ) оргашчного характеру [1, 3, 4]. ФРБТ вважаеться обов'язковим фактором па-толопчного процесу при хрошчному холецистит^ бшарному сладш та холелiтiазi [2, 4]. Дисфункцiя ЖШ у дитячому ввд призводить до хрошчних захворювань бшарного тракту у дорослих, що е не тгльки медичною, а й соцiально-економiчною проблемою внаслщок перюдичних тимчасових втрат працездатносп, частих госттатзащй i оператив-них втручань, за даними деяких авторiв — близько 25 млн операцш в свт щорiчно, до 80 % з яких — холецистектомп [3, 4].
Дефщит з^за (ДЗ) е ще одним поширеним станом у дггей. У крагнах з перехщною економжою вш
охоплюе до 50 % дггей старшого в^ [7, 8]. З^зо-дефщитш стани порушують нормальний рют i роз-виток дггей та мають негативний вплив на переби захворювань [7, 9, 10].
ДЗ обтяжуе переби патологи ШКТ. Доведено, що при залiзодефiцитнiй анемп (ЗДА) в уах вщдглах травного тракту розвиваються поширеш дистрофiч-ш процеси. Щ змши пов'язаш з дефщитом залiза в клгтнах слизовог оболонки й шших структур, мають значення в формуванш функщональних i мор-фолопчних порушень оргашв травлення [8, 9].
Метою даного дослщження було вивчення стану бшарног системи та особливостей перебiгу ФРБТ, асоцшованих з ДЗ, у дггей.
Адреса для листування з авторами: Марушко Юрiй Володимирович E-mail: Pr-Marushko@yandex.ru
© Марушко Ю.В., Нагорна К.1., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Матер\али \ методи
Проведене дослщження «випадок — контроль» 160 д1тей, 88 д1вчат 1 72 хлопчик1в вжом вщ 9 до 17 роюв, як1 проходили л1кування з приводу загострен-ня ФРБТ в дитячш кл1н1чн1й л1карн1 № 8 Шевчен-ювсько! РДА в м. Киев1. В дослщження були залуче-ш д1ти з тривал1стю захворювання на ФРБТ понад 12 мгсяцш вщ першого встановлення д1агнозу. За результатами загального анал1зу кров1 та бюх1м1чно-го досл1дження (сироваткове зал1зо (СЗ); загальна зал1зозв'язуюча здатн1сть сироватки кров1 (ЗЗЗСК), обрахунок латентно! зал1зозв'язуючо! здатносп сироватки кров1 (ЛЗЗСК) та коефщ1енту насичення трансферину (КНТ)) ус1 обстежен1 були розпод1лен1 на три групи. У групу I (29 ос1б) ув1йшли д1ти, хвор1 на ФРБТ та ЗДА I ст. (гемоглобш 110—114 г/л для дггей до 12 рок1в та 110—119 г/л — для дггей 12—17 роюв, еритроцити — нижче 3,8 • 1012; д1агностичн1 критерп вщповщно до Ун1ф1кованого кл1н1чного протоколу «Зал1зодефщитна анем1я», Наказ МОЗ Украши вщ 02.11.2015 р. № 709). У групу II (91 особа) були включеш пащенти з ФРБТ та латентним ДЗ (ЛДЗ) (гемоглобш: вище 115 г/л для дггей до 12 ро-к1в та вище 120 г/л — для дггей 12—17 роюв, еритроцити — вище 3,8 • 1012, зниження р1вня СЗ, пщви-щення ЗЗЗСК, КНТ (СЗ/ЗЗЗСК • 100 %) — нижче 17 %). До групи III, контрольно!, було включено 40 пащенпв 1з ФРБТ без порушення обм1ну зал1за. Результата лабораторного дослщження перифершног кров1 в обстежених наведен1 в табл. 1.
Ус1 групи були сшвставними за в1ком 1 статтю па-ц1ент1в.
Методи обстеження включали: поглиблене ви-вчення анамнезу захворювання, клш1чне обсте-ження, ультразвукову д1агностику оргашв черевно! порожнини (УЗД ОЧП), динам1чну ультразвукову холецистограф1ю (ДУХ) з жовчогшним сн1данком [5]. Для верифжацп частоти загострень протягом останнього року був використаний шдекс частот-
HOCTi (1Ч) — вiдношення юлькост! загострень до числа мгсящв спостереження. Групування за озна-ченим iндексом: 1Ч < 0,25 — загострення рiдкiснi; 1Ч 0,25—0,5 — загострення частi; 1Ч > 0,5 — загострення дуже частi [6]. Для ощнки вираженостi клiнiчноï симптоматики в обстежених хворих було застосова-но традицшну бальну шкалу оцiнки симптомiв (0—3 бали). УЗД ОЧП та ДУХ з жовчогшним снщанком проводили на апарат Siemens G50 за загальноприй-нятою методикою, як жовчогiнний снщанок засто-совано сорбiт. Статистичну обробку даних викона-но за допомогою Microsoft Excel 2010.
Резудьтати
При вивченш анамнезу захворювання на ФРБТ встановлено, що в структурi вск дослiджуваних груп переважали дiти з тривалютю захворювання вщ 2 до 3 роив (55,2 % — у I груш, 51,6 % — у II груш та 55 % — у III груш). Кльюсть хворих з тривалютю захворювання вщ 1 до 2 роив в групах I—III становила 31, 33 та 32,5 % вщповщно.
Як видно з даних табл. 2, захворювання на ФРБТ у дггей I i II груп перебрало з частшими загострен-нями, н1ж у дiтей III групи, тривалють загострень ФРБТ у дiтей I групи була статистично в1рогщно бшьшою (р < 0,05), н1ж у дггей групи III.
При аналiзi даних щодо частоти загострень на рж (рис. 1) вщ вперше встановленого дiагнозу ФРБТ у хворих ¡з залiзодефiцитними станами виявлена тен-денцiя до пiдвищення частоти загострень ФРБТ при збшьшенш тривалостi хвороби. У пащентш без ДЗ при збшьшенш тривалосп захворювання означеноï тенденцИ не спостерiгалося.
При ключному обстеженш у вс1х пацieнтiв ви-явлеш скарги та симптоми, вiднесенi до трьох осно-вних груп (бшь, диспептичнi та астеновегетативнi порушення). Означенi симптоми були оцiненi вщ-повщною юльюстю балiв вщ 0 до 3. Узагальнеш по-казники вираженост симптоматики в обстежених,
Таблиця 1. Лабораторн! показники перифер1йно/ кров1 та обмну зал1за у групах дтей з функцональним
розладом бл1арного тракту (М ± m)
Показники I група (n = 29) II група (n = 91) III група (n = 40)
Еритроцити, х 1012 3,57 ± 0,03* 3,91 ± 0,02* 4,24 ± 0,03
Hb, г/л 111,64 ± 0,80** 121,20 ± 0,90* 129,60 ± 1,20
СЗ, мкмоль/л 10,07 ± 1,00* 11,01 ± 1,10* 17,91 ± 1,30
ЗЗЗСК, мкмоль/л 75,23 ± 2,70* 70,54 ± 2,10* 56,52 ± 1,90
ЛЗЗСК, мкмоль/л 58,24 ± 1,50* 45,1 ± 1,3* 38,3 ± 1,0
КНТ, % 12,07 ± 0,50* 13,04 ± 0,60* 29,9 ± 1,0
Даш анамнезу I група (n = 29) II група (n = 91) III група (n = 40)
Частота загострень протягом останшх 12 мюя^в, М ± m (1Ч) 3,03 ± 0,14* (0,25) 2,12 ± 0,09 (0,18) 1,43 ± 0,12 (0,11)
Середня тривалють загострень, дшв, Р ± m 8,8 ± 0,3* 8,3 ± 0,1 7,9 ± 0,2
Примтка: * — р1зниця в1рогдна, р < 0,05 при порiвняннi даних в групах I i Ill.
Примтки: * — рiзницявiрогiдна (р < 0,05) припорiвняннiз групою Ill; ** — рiзницявiрогiдна (р < 0,01) при порiвняннi з групою Ill.
Таблиця 2. Частота i тривалсть загострень функцонального розладу бiлiарного тракту у д'ией
оцiненi протягом перших 24 годин (1-2-й день) пе-ребування в стацюнар^ noKa3aHi на рис. 2.
Як видно з рис. 2, у групах обстежених хворих не виявлено р1знищ в штенсивносп больового синдрому на початку л1кування. Однак вираженють диспеп-тичних i астеновегетативних симптом1в була статис-тично вiрогiдно (р < 0,01) вищою у хворих I i II груп.
За даними УЗД ОЧП (рис. 3, 4) встановлено ста-тистично вiрогiднi вщмшносп щодо форми та роз-мiру жовчного мiхура (ЖМ) у дггей I та II груп порГв-няно з пащентами III групи. ЖМ у пащенпв з ФРБТ та ДЗ (групи I i II) вГрогщно частше (р < 0,01), нгж у дией з ФРБТ, був збшьшений у розмiрах, розтяг-нутий. Групи I i II були сшвставними щодо характеристик ЖМ, статистично вГропдно! рГзнищ щодо
3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
2,60 ± 0,11
2,20 ± 0,12
(n = 102)
1,4 ± 0,1 (n = 40) 1,30 ± 0,13
1,50 ± 0,09 | (n = 27)
(n = 5)
(n = 120)
На 1-му роц захворювання
На 2-му роц захворювання
На 3-му роц захворювання
□ Частота загострень у хворих на ФРБТ ■ Частота загострень у хворих на ФРБТ та ДЗ
Рисунок 1. Частота загострень у д 'ией (n — кльксть спостережень в rpyni) з функцюнальним розладом бл1арного тракту в групах вщповщно до тривалост захворювання (М ± m, %)
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
2,90 ± 0,06
2,90 ± 0,04
Дiти з ФРБТ i ЗДА I ст.
Дiти з ФРБТ Дiти з ФРБТ
i латентним ДЗ
□ Больовi симптоми
■ Диспептичн симптоми
■ Астеновегетативн симптоми
розмГру i форми ЖМ у групах I i II не було. У групах пащенпв з ФРБТ та ДЗ випадки виявлення збшь-шеного у розмiрах, розтягнутого ЖМ статистично вГрогщно (р < 0,01) переважали порГвняно з числом випадюв незмшеного за розмГром ЖМ та дисформИ ЖМ. У груш пашен™ з ФРБТ без порушення об-мшу залiза в 55 % випадюв ЖМ мав нормальш форму та розмГр, що статистично вГрогщно (р < 0,01)
Рисунок 3. Розподл пац1ент1в з функцональним розладом бiлiарного тракту, поеднаним з дефцитом залза, за формою та розм'ром жовчного м '1хура (Р ± m, %)
□ Розтягнутий ЖМ, овальний або грушоподiбний
■ Округлий або овальний ЖМ, розмiри вщповщають в^овш нормi
□ Дисформiя ЖМ
Рисунок 2. Вираженсть кл1н1чних симптом'в у групах дтей з функцюнальним розладом бiлiарного тракту в стадп загострення (у балах 0-3, М ± m)
Рисунок 4. Розподл пац1ент1в з функцональним
розладом блiарного тракту та нормальним обмном затза за формою та розм'ром жовчного м '1хура (Р ± m, %)
переважае над числом випадюв збiльшення розмь рiв ЖМ (25 %) та дисформп ЖМ (20 %). Обрахунок критерш Пiрсона (х2 = 23,96 при критичному зна-ченнi х2 = 9,21 за рiвня значимост р < 0,01) вказуе на наявшсть зв'язку м1ж ДЗ та збгльшеним у розмiрах, розтягнутим ЖМ при ФРБТ у дггей.
Заслуговуе на увагу порiвняно низький вщсоток випадкiв дисформп ЖМ (деформацiя, перегин, згин, перетяжка ЖМ) в обох групах пащенпв (15,9 % у I та II групах та 20 % у III груш). Вщсоток дисформп ЖМ у пащенпв з ФРБТ становив 16,9 ± 3,3, з дещо ви-щою частотою випадкiв в групi III, без досягнення статистично вiроriдноI рiзницi.
Данi показникiв ДУХ з жовчопнним снiданком наведенi в табл. 3.
Даш табл. 3 вказують на статистично вiрогiдно вищу (р < 0,05) частоту зниження моторно! здат-ностi ЖМ та зниження тонусу сфшктерного апа-рату жовчовивiдних шляхiв (ЖВШ) в групах дiтей з ФРБТ та ДЗ. Означеш змши функцiонального стану бiлiарного тракту переважали в групах I i II, у той час як в груш III не вщзначалося переважання частоти гшер- або гшофункцп бшарних ходiв.
Розподiл пацieнтiв за типом дисфункцюнальних розладiв в групах I i II вiдрiзнявся вiд такого в гру-ni III. При залiзодефiцитних станах у дiтей з ФРБТ статистично Bipor^HO (р < 0,05) переважав гшото-нiчнo-гiпoкiнетичний тип ФРБТ. Також у вказано! групи пащенпв з високою частотою зустpiчалися нopмoтoнiчнo-гiпoкiнетичний та гшертошчно-нopмoкiнетичний ваpiант ФРБТ. Заслуговуе на увагу низький вщсоток (3,3 %) випадюв гiпеpкiнетики ЖМ у пацiентiв з ДЗ. У хворих з нормальним станом обмшу залiза не виявлено переважання гшер-або гшомоторного типу poзладiв бiлiаpнoгo тракту, розподш в гpупi за типами ФРБТ був piвнoмipним. Отpиманi данi наведен на рис. 5.
Обговорення
Проведене дослщження виявило анамнестич-нi та клшчш oсoбливoстi захворювання на ФРБТ при залiзoдефiцитних станах у дггей пopiвнянo з клiнiкoю ФРБТ за нормального обмшу залiза. Зо-крема, дии, у яких було встановлено латентний ДЗ або ЗДА I ступеня, мали бшьш високу частоту за-гострень ФРБТ протягом останнк 12 мюящв. Ас-
Таблиця 3. Характер моторно)' функцИ жовчного Mixypa i сфшктерного апарату жовчних шлях'в в групах
дтей з функцюнальним розладом бiлiарного тракту
Показники моторики бЫарного тракту I група (n = 29) II група (n = 91) III група (n = 40) Р*
N Р ± m, % N Р ± m, % N Р ± m, %
Скорочувальна функшя жовчного Mixypa
Пщвищена - - 4 4,4 ± 3,2 16 40,0 ± 7,7 р2 < 0,05
Знижена 23 79,3 ± 7,7 71 78,0 ± 4,3 17 42,5 ± 7,8 р, < 0,05; р2 < 0,05; р3 > 0,05
Нормальна 6 20,7 ± 7,7 16 17,6 ± 4,0 7 17,5 ± 6,0 р1 > 0,05; р,, > 0,05; р23 > 0,05
Тонус сфнктера Одд'1
Ппертонус 2 6,9 ± 4,8 8 8,8 ± 2,9 18 45,0 ± 7,8 р1 < 0,05; р,, < 0,05; р3 > 0,05
Ппотонус 17 58,6 ± 9,3 70 76,9 ± 4,4 18 45,0 ± 7,8 р1 > 0,05; р,, < 0,05; р3 > 0,05
Нормотонус 10 34,5 ± 8,9 29 31,9 ± 4,9 4 10,0 ± 4,7 р, < 0,05; р,, < 0,05; р23 > 0,05
Тонус сфнктера Люткенса
Ппертонус 1 3,5 ± 3,5 10 11,0 ± 3,3 12 30,0 ± 7,2 р, < 0,05; р,, < 0,05; р3 > 0,05
Ппотонус 17 58,6 ± 9,3 54 59,3 ± 5,2 14 35,0 ± 7,5 р, > 0,05; р,, < 0,05; р3 > 0,05
Нормотонус 11 37,9 ± 9,2 27 29,7 ± 4,8 14 35,0 ± 7,5 р, > 0,05; р,, > 0,05; р23 > 0,05
Примтка: * -пах II i III; р3 -
- досягнутий р>вень значимости р1 — при порiвняннi в групах I i III; р2 — при порiвняннi в гру- при порiвняннi в групах I i II.
Ппотошчно-ппокшетичний тип
СП
Гiпотонiчно-гiперкiнетичний тип
Дiти з ФРБТ та ДЗ - Дгги з ФРБТ без ДЗ
Рисунок 5. Розподл пац1ент1в з функц'юнальним розладом б1л1арнюгю тракту, поеднаним з дефцитом зал'за та без нього, за типом дисфункцп жовчних шляхв (Р ± т, %)
теновегетативт i диспептичт прояви, притамант переб^ ФРБТ, були бгльш вираженими в групах дiтей iз ЗДА I ст. i ЛДЗ. Означена статистично вь рогщна рiзниця у частотi загострень, вираженостi астеновегетативно! та диспептично! симптоматики свiдчить про обтяження клшчних проявiв ФРБТ при поеднант з ДЗ.
При УЗД ОЧП у пащенпв iз дефщитом залiза частiше було дiагностовано збгльшення у розмiрах ЖМ. Дану ознаку вважаемо пов'язаною зi знижен-ням моторики жовчних ходiв у дггей при ФРБТ, асо-цiйованому з ДЗ, внаслщок симпатикотонп, прита-манно! залiзодефiцитним станам, а також зниження функщонально! здатностi жовчних ходiв внаслщок впливу сидеропени на клiтинному рiвнi [7—9].
Особливостi функщонально! здатностi жовчних ходiв у дiтей при ФРБТ та залiзодефiцитному ста-нi, встановлет при ДУХ з жовчогiнним стданком, також свiдчать про вплив ДЗ на перебп ФРБТ у дь тей. У пацiентiв з ЗДА I ст. та у пащенпв з ЛДЗ ви-являвся переважно гiпотонiчно-гiпокiнетичний тип ФРБТ (58,6 i 41,8 % вщповщно). Також у пащенпв вказаних груп з високою частотою зустрiчалися нормотонiчно-гiпокiнетичний та гшертотчно-нормокiнетичний тип ФРБТ. У хворих на ФРБТ з нормальним обмшом залiза зустрiчались рiзнi типи порушення моторики ЖВШ без переважання будь-яко! форми. Звертае на себе увагу вiдсутнiсть або статистично вiрогiдно нижча частота (р < 0,05 порiв-няно з пацiентами III групи) гiперкiнетичних форм ФРБТ у хворих I i II груп. На нашу думку, це вщпо-вщае даним iнших авторiв про те, що форми ФРБТ з пщвищеною моторикою жовчних шляхiв внаслщок виснаження регуляторних та адаптацiйних меха-нiзмiв через деякий час можуть трансформуватися
в гiпомоторнi [2—4]. Переважання гшомоторних форм ФРБТ у дггей iз залiзодефiцитними станами можна вважати свщченням негативного впливу за-лiзодефiциту на функцiонування бшарно! системи. Очевидно, ДЗ сприяе формуванню знижено! функщонально! здатностi жовчних шляхiв, що е клтчно несприятливим з огляду на можливiсть бiлiарного сладжу та наступного утворення каменiв жовчови-вщно! системи [2, 4].
Виявленi особливост ФРБТ у дiтей з ДЗ можна вважати притаманними клшчнш картин бшарно! дисфункщ! i моторнiй здатносп бiлiарного тракту за рахунок залiзодефiцитного стану. Одним iз iмовiр-них механiзмiв впливу ДЗ на функщю ЖВШ е шд-вищення тонусу симпатичного вщщлу вегетативно! нервово! системи (симпатикотон1я), яка, за даними деяких авторiв, е характерною для оаб з залiзодефi-цитом та позначаеться на функщональному станi ШКТ [7, 8, 10]. Ышим механiзмом, на нашу думку, е вплив сидеропенГ! на клгтнному та тканинному рiвнi, що порушуе функцiональну здатнiсть ЖВШ.
Висновки
1. При ФРБТ i ДЗ у дiтей мае мюце шдвищен-ня частоти загострень ФРБТ порiвняно з дiтьми з ФРБТ без ДЗ, а також тенденцiя до шдвищення частоти загострень ФРБТ при збгльшент тривалостi хвороби.
2. У дггей з ДЗ при загостренш ФРБТ спостерь гаеться бгльш виражена диспептична i астеновеге-тативна симптоматика порiвняно з дiтьми з ФРБТ, що вказуе на обтяження перебяу ФРБТ при залiзо-дефщитних станах у дiтей.
3. У дггей з ФРБТ та ДЗ частше (р < 0,05) було дiагностовано збгльшення у розмiрах, зниження скоротливо! функц!! ЖМ та гшотошчно-гшокше-тичний тип ФРБТ. Означенi особливост е клiнiчно несприятливими з огляду на можливють бiлiарного сладжу та наступного бшарного лiтогенезу.
Конфлiкт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-нють необхiдностi розкриття фшансово! пщтримки або конфлжту iнтересiв щодо дано! публжацп.
Список л1тератури
1. Гирса В.Н. Характеристика вариантности билиарной патологии / В.Н. Гирса // Вестник Витебского государственного медицинского университета. — 2012. — № 1. — С. 60-72.
2. Ильченко И.А. Значение билиарных дисфункций в патогенезе желчнокаменной болезни / И.А. Ильченко, О.В. Делюки-на // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2011. — № 7. — С. 70-78.
3. Лоранская И.Д. Функциональные расстройства билиарно-го тракта / И.Д. Лоранская. — М.: Форте принт, 2013. — 92 с.
4. Махов В.М. Дискинетический синдром при патологии би-лиарного тракта / В.М. Махов, М.Б. Гапеева // Русский медицинский журнал. — 2011. — Т. 19, № 17. — С. 1080-1085.
5. Наказ МОЗ Украгни № 59 вiд 29.01.2013 «Утфжоват клшчт протоколи медичног допомоги дтям iз захворювання-ми оргатв травлення» // Современная педиатрия. — 2013. — № 4. — С. 20-31 (Нормативний документ МОЗ Украгни).
6. Себекина О.В. Особенности течения крапивницы у больных с хеликобактер-ассоциированными заболеваниями верхних
отделов пищеварительного тракта: Автореф. дис... на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.04 «внутренние болезни» / О.В. Себекина; ЦНИШ. - М., 2011. - 24 с.
7. Bakoyiannis I. An explanation of the pathophysiology of adverse neurodevelopmental outcomes in iron deficiency /1. Bakoyiannis, E. Gkioka, A. Daskalopoulou, L.M. Korou, D. Perrea, V. Per-gialiotis//Rev. Neurosci. - 2015. - № 26(4). — Р. 479-88. - Doi: 10.1515/revneuro-2015-0012
8. De Andrade Cairo R.C. Iron deficiency anemia in adolescents; a literature review/De Andrade Cairo R.C., Rodrigues Silva L., Car-neiro Bustani N., Ferreira Marques C.D. // Nutr. Hosp. - 2014 Jun 1. - №29(6). - Р. 1240-9. - Doi: 10.3305/nh.2014.29.6.7245. Review. PMID: 24972460
9. Queiroz D.M. Iron status and Helicobacter pylori infection in symptomatic children: an international multi-centered study /
D.M. Queiroz, PR. Harris, I.R.. Sanderson, H.J. Windle, M.M. Walker, A.M. Rocha, G.A. Rocha, S.D. Carvalho, P.F. Bittencourt, L.P. de Castro, A. Villagran, C. Serrano, D. Kelleher, J.E. Crabtree// PLoS One. - 2013 Jul 4. - № 8(7). - e68833. - Doi: 10.1371/ journal.pone.0068833. Print 2013.
10. Yokusoglu M. The altered autonomic nervous system activity in iron deficiency anemia / M. Yokusoglu, O. Nevruz, O. Baysan, M. Uzun, S. Demirkol, F. Avcu, C. Koz, T. Cetin, A. Hasimi, A. Ural,
E. Isik// Tohoku J. Exp. Med. - 2007Aug.. - № 212(4). - P. 397402. - PMID: 17660705.
OTpuMaHO 30.03.16 ■
Марушко Ю.В., Нагорная Е.И. Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев, Украина
БИЛИАРНАЯ ДИСФУНКЦИЯ У ДЕТЕЙ С ДЕФИЦИТОМ ЖЕЛЕЗА
Резюме. Актуальность. Функциональные расстройства билиарного тракта (ФРБТ) остаются актуальной проблемой детской гастроэнтерологии вследствие значительной распространенности и прогредиентного течения у пациентов с формированием хронического холецистита и холелитиаза. Известно влияние дефицита железа (ДЖ) на течение патологии желудочно-кишечного тракта. С целью изучения состояния билиарной системы и особенностей течения ФРБТ при ДЖ проведено исследование «случай — контроль» 160 детей от 9 до 17 лет, проходивших лечение в стационаре по поводу обострения патологии желчных путей. Согласно показателям обмена железа дети были распределены на 3 группы: I — 29 детей с ФРБТ и анемией I степени; II — 91 ребенок с ФРБТ и латентным ДЖ; III — 40 детей с ФРБТ и нормальными показателями обмена железа. Методы исследования включали: изучение анамнеза, клиническое обследование, показатели общего анализа крови, сывороточного железа, общей железосвя-зывающей способности сыворотки крови, расчет коэффициента насыщения трансферрина, ультразвуковое исследование органов брюшной полости и динамическую ультразвуковую холецистографию с желчегонным завтраком. В результате исследования установлено, что у детей с ФРБТ и дефицитом железа имеет место более высокая частота обострений ФРБТ, большая интенсивность дис-пептических и астеновегетативных жалоб при обострении ФРБТ, увеличение в размерах, снижение сократительной функции желчного пузыря (ЖП) и гипотонически-гипокинетический тип ФРБТ. Выводы. У детей с ФРБТ и ДЖ наблюдается отягощение течения ФРБТ за счет повышенной частоты обострений, выраженной диспептической и астеновегетативной симптоматики в фазе обострения, а также снижение сократительной функции ЖП и гипотонически-гипокинетический тип ФРБТ, клинически неблагоприятный из-за возможности билиарного сладжа и холелитиаза.
Ключевые слова: дети, функциональное расстройство билиарного тракта, дефицит железа, железодефицитная анемия.
Marushko Yu.V., Nahorna K.I.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
BILIARY DYSFUNCTION IN CHILDREN WITH IRON DEFICIENCY
Summary. Background. Functional disorders of the biliary tract (FDBT) remain a topical problem of pediatric gastroenterology due to the high incidence and progressive course with formation of chronic cholecystitis and cholelithiasis in patients. Iron deficiency (ID) has a well-known effect on the course of the gastrointestinal tract pathology. With the aim of evaluating the state of the biliary system and clinical features of FDBT associated with ID, a case-control study was conducted in 160 children aged 9 to 17 years, who underwent in-patient treatment for exacerbation of biliary tract pathology. According to the iron metabolism tests, children were divided into 3 groups: I — 29 children with FDBT and I degree anemia; II — 91 children with FDBT and latent ID; III — 40 children with FDBT and normal iron metabolism parameters. Research methods included: the study of anamnesis, clinical examination, complete blood count, serum iron level, total iron-binding capacity, calculation of percent transferrin saturation, ultrasound of the abdominal organs and dynamic ultrasound cholecystography with choleretic breakfast. Results. The study found that children with FDBT and ID have a higher incidence of FDBT exacerbations, increased intensity of dyspeptic and asthenovegetative symptoms in case of FDBT exacerbation, increase in size, reduced contractile function of gallbladder (GB) and hypotonic-hypo-kinetic FDBT type. Conclusions. Children with FDBT and ID have burdened course of FDBT due to the high incidence of exacerbations, severe dyspeptic and asthenovegetative symptoms in the acute phase, as well as reduced contractile function of GB and hypotonic-hypokinetic FDBT type, which is clinically unfavorable because of the risk of biliary sludge and cholelithiasis.
Key words: children, functional disorders of the biliary tract, iron deficiency, iron deficiency anemia.
