CC BY
45
11. Павлов К. В. Ядро экономических систем и эффективная хозяйственная политика: монография. М.: Магистр, 2009. 191 с.
12. Прокофьев К.Ю. Инновационный потенциал региона: сущность, структура // Региональная экономика: теория и практика. 2013. №30. С. 12-19.
13. Строева О.А. Развитие инновационной деятельности в регионе: теория, методология и практика: монография. Тамбов: ТГУ, 2013. 142 с.
14. Халевинская Е.Д. Мировая экономика и международные экономические отношения: учебник. М.: Экономистъ, 2004. 303 с.
References
1. Public funding of scientific and technical progress in the developed capitalist countries / A.V. Zhemchuzhnikova, A.V. Tolkushkin, I.A. Kravchenko et al.: monograph. M.: Finance and Statistics, 1989. 239 p.
2. Grishkina M. V. History of Udmurtia. The first half of the nineteenth century: the textbook. Izhevsk, Udmurtia, 2010. 80 р.
3. Zasukhin A.T. Intensification of production: monograph. M.: Economics, 1975. 183 р.
4. Kapitonova O.A. Ecology of the Udmurt Republic: a tutorial. Izhevsk: Publishing house «Udmurtia State University», 2013. 381 p.
5. Pavlov K.V. Intensification of the economy in the face of uncertainty of the market environment: monograph. M.: Master, 2007. 271 p.
6. Pavlov K.V. Modernization and innovative development ofthe economy at different levels of the management hierarchy: monograph. Izhevsk: Institute of Computer Science, 2014. 344 p.
7. Pavlov K.V. Features modernization of old industrial regions // National interests: priorities and safety. 2014. №28. P. 11-24.
8. Pavlov K.V. Patoinstituty, patoinstitutsionalizm and modernization of the Russian economy // Problems of the theory and practice of management. 2013. №7. P. 126-134.
9. Pavlov K. V. Pathological processes in the economy: a monograph. M.: Master, 2009. 461 p.
10. Pavlov K.V. Old industrial regions: the socio-economic and environmental characteristics of the operation and development: a monograph. Izhevsk: Institute of Computer Science, 2014. 344 p.
11. Pavlov K.V. The core of economic systems and the efficiency of economic policy: a monograph. M.: Master, 2009. 191 p.
12. Prokofiev K.Y. The innovative potential of the region: the nature, structure // Regional economy: theory and practice. 2013. №30. P. 12-19.
13. Stroeva O.A. Development of innovative activity in the region: the theory, methodology and practice: a monograph. Tambov: TSU, 2013. 142 p.
14. Khalevinski E.D. The world economy and international economic relations: the textbook. M.: Economist, 2004. 303 p.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Павлов Константин Викторович, доктор экономических наук, профессор, зав. кафедрой экономики и управления,
Камский институт гуманитарных и инженерных технологий,
426003, Россия, г. Ижевск, ул. Вадима Сивкова, д. 12А
e-mail: kvp [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Pavlov K.V., doctor of economic sciences, professor, head. Department of Economics and Management, Institute of Humanitarian Kamsky and engineering technologies.
Izhevsk, Udmurt Republic, Russian Federation
e-mail: kvp [email protected]
УДК: 658.5:005.32-026.15:330.341.1
Б1ХЕВ1ОРИСТИЧНА ПРИРОДА ПРОАКТИВНОСТ1 ЯК ПЕРЕДУМОВА 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПЩПРИеМСТВА
Смирнов е.В.
В cmammi розглянуто основи проактивно'1' поведши та полтики Ыдприемства, як грунтуються на поведнкових аспектах dimbHocmi людини як основного ноая pecypcie cy&emtie ЫдприемнииькоУ дiяльностi. Предметом стaттi е сукупнсть теоретичних, методичних i прикладних аспе^в щодо розвитку ресурсноï теорП, ефективнот управлння ресурсами Ыдприемств в поеднанн з пcихофiзiологiчними здатностями особистов, яю е запорукою нноваи^йного розвитку суб'е^в господарювання задля досягнення ними cтратeгiчних конкурентних переваг. Основна мета cтаттi полягае у визначенн взаемозв'язку проактивно'1' поведши компанИ з И бiхeвiориcтичною природою, а також встановленн певно'1' кореляцУ нтернальноУ сутнот проактивнот як передумови нноваи^йного розвитку Ыдприемства в умовах нформа^йно-нноваи^йноУ економки з загальним прогресивним розвитком суб'е^в господарювання, а також комплексному обгрунтуванн процесв управлння проактивнстю пдприемств на оcновi до^дження сучасних тенденций '¡х дiяльноcтi та моделювання розвитку на майбутне. Аргументация иього взаемозв'язку буде побудована на методах дедукцï i ндукц'1' - для встановлення емЫричних залежностей мiж властивостями об'е^в i явищами проактивностi, нтернальноcm, ннова^йно^ та поведнкою людини та навпаки, вiд розумння психологИ особистот та поведнкою i мотивауею людини в процеа дiяльноcтi до виявлення часткових взаемозв'язюв i впливу людських ресурйв на розвиток Ыдприемства; наукового по^вняння - для до^дження тенденуй розвитку Ыдприемств в Укран та свт з виокремленням можливих напрямюв застосування зарубiжного доcвiду щодо управлння проактивнстю; аналiзу i синтезу та абстрагування - для вивчення окремих сторн об'екта до^дження та поеднання його в едине ицле з метою зробити низку наукових абстращй i виявлення певних понять. Основн результати детального аналiзу принии^в нноваи^йного розвитку Ыдприемства та Ух вплив на навички особистов в проиеа дiяльноcтi дозволили запропонувати тлумачення нтуиф' як чуттевого передбачення майбут^х явищ чи подй, забезпечуючи тим самим зм^ння акиeнтiв у формуванн бiзнec-модeлeй сучасних Ыдприемств у бк випереджального розвитку нноваи^й. Загальн результати cтаттi носять науковий i прикладний характер. Оунку та iдeнтифiкаиJю ресурав в економи новоï формаф' нeобхiдно здйснювати з позии/i Ух трактування як оунених можливостей використання внутршнього i зовншнього середовища для його розвитку. Також прикладний характер рeзультатiв до^дження доводить те, що був знайдений та доведений взаемозв'язок мiж проактивнстю у дiяльноcтi компани з бiхeвiориcтичними аспектами людсько'1' поведши. В рeзультатi до^дження взаемозв'язку у рядi проактивнсть - можливот -динамiчнi здатнот - ресурси - нноваиТ - cтратeгiчнi конкурента переваги саме «проактивнсть» була визначена як основна рушйна сила нноваи^йного проиесу розвитку Ыдприемства.
20
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
© Смирнов С.В., 2015
Таким чином, автор cmammi стоть на пози^ях, що iнновацiйний розвиток nidnpueMcmea - е процес реагування суб'екта господарювання на змни у внутршньому i зовншньому середовищi через удосконалення бiзнеc-пpоuеciв на оcновi кpеamuвноcmi, мотиваиЦ оргамзац!', монторингу i результативной персоналу, як фунтуються на поведнкових аспектах свтосприйняття та cвimовiдчуmmя людини, забезпечуючи ефективне i стйке функ^онування компани.
Ключов'1 слова: проактивнсть, поведнковий потен^ал, дuнaмiчнi здатно^i, ресурси пiдпpueмcmвa, нтернальнсть, ннова^йний розвиток.
БИХЕВИОРИСТИЧЕСКАЯ ПРИРОДА ПРОАКТИВНОСТИ КАК ЗАЛОГ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ
Смирнов Е.В.
В статье рассмотрены основы проактивного поведения и политики предприятия, которые базируются на поведенческих аспектах деятельности человека как основного носителя ресурсов субъектов предпринимательской деятельности. Предметом статьи является совокупность теоретических, методических и прикладных аспектов развития ресурсной теории, эффективности управления ресурсами предприятий в сочетании с психофизиологическими способностями личности, которые являются залогом инновационного развития субъектов хозяйствования для достижения ими стратегических конкурентных преимуществ. Основная цель статьи состоит в определении взаимосвязи проактивного поведения компании с ее бихевиористской природой, а также установлении определенной корреляции интернальной сущности проактивности как предпосылки инновационного развития предприятия в условиях информационно-инновационной экономики с общим прогрессивным развитием субъектов хозяйствования, а также комплексном обоснования процессов управления проактивностью предприятий на основе исследования современных тенденций их деятельности и моделирования развития на будущее. Аргументация этой взаимосвязи будет построена на методах дедукции и индукции - для установления эмпирических зависимостей между свойствами объектов, явлениями проактивности, интернальности, инновационности и поведением человека и наоборот, от понимания психологии личности и поведением, мотивацией человека в процессе деятельности к выявлению частных взаимосвязей и влияния человеческих ресурсов на развитие предприятия; научного сравнения - для исследования тенденций развития предприятий в Украине и мире с выделением возможных направлений применения зарубежного опыта управления проактивностью; анализа и синтеза и абстрагирования - для изучения отдельных сторон объекта исследования и сочетания его в единое целое с целью сделать ряд научных абстракций и выявление определенных понятий. Основные результаты детального анализа принципов инновационного развития предприятия и их влияние на навыки личности в процессе деятельности позволили предложить толкование интуиции как чувственного предсказания будущих явлений или событий, обеспечивая тем самым смещение акцентов в формировании бизнес-моделей современных предприятий в сторону опережающего развития инноваций. Общие результаты статьи носят научный и прикладной характер. Оценку и идентификацию ресурсов в экономике новой формации необходимо осуществлять с позиции их трактовки как оцененных возможностей использования внутренней и внешней среды для его развития. Также прикладной характер результатов исследования показывает, что была найдена и доказана взаимосвязь между проактивностью в деятельности компании с бихевиористическими аспектами человеческого поведения. В результате исследования взаимосвязи в ряде проактивность -возможности - динамические способности - ресурсы - инновации - стратегические конкурентные преимущества именно «проактивность» была определена как основная движущая сила инновационного процесса развития предприятия.
Таким образом, автор статьи стоит на позициях, что инновационное развитие предприятия - есть процессом реагирования компании на изменения во внутренней и внешней среде через совершенствование бизнес-процессов на основе креативности, мотивации, организации, мониторинга и результативности персонала, основанные на поведенческих аспектах мировосприятия и мироощущения человека, и обеспечивающие эффективное и устойчивое функционирование компании.
Ключевые слова: проактивность, поведенческий потенциал, динамические способности, ресурси предприятия, интернальность, инновационное развитие.
BEHAVIORAL NATURE OF PROACTIVITY AS A PRECONDITION FOR INNOVATIVE DEVELOPMENT COMPANY
Smyrnov I.V.
In the article the basics of proactive behavior and policies of the enterprise based on the behavioral aspects of human resources as the main carrier businesses. The subject of the article is the set of theoretical, methodological and applied aspects for the development of resource theory, the efficiency of enterprise resources in combination with psycho-physiological abilities of the individual, which is the key to the development of innovative businesses to achieve their strategic competitive advantage. The main purpose of the article is to determine the relationship proactive behavior of its behavioral nature, as well as establishing some correlation internalitive essence of proactivity as a prerequisite for the development of innovative enterprises in terms of information and innovation economy with a common progressive development entities and complex processes of justification proactive management companies based on research of current trends and their modeling activities for the future. The argument of this relationship will be based on the methods of deduction and induction - to establish empirical relationships between the properties of objects and phenomena proactivity, internality, innovation and human behavior, and otherwise, from understanding the psychology of personality and behavior and motivation in the process of human activity to detect partial relationships and the impact on human resources development; scientific comparison - to study trends of enterprises in Ukraine and in the world of distinguishing potential areas of application of international experience on proactive management; analysis and synthesis and abstraction - to study the individual aspects of the research object and combine it into a coherent whole to make a number of scientific abstractions and identify some concepts. The main results of a detailed analysis of the principles of innovative enterprises and their impact on individual skills in the process of interpretation allowed to offer sensuous intuition as predictions of future events or developments, thus providing a shift in business models shaping modern enterprises towards advancing innovation. The overall results are scientific articles and applied character. Assessment and identification of resources in the economy of the new formation is necessary to take their positions as measured interpretation possibilities of using internal and external environment for its development. Also applied character of research results prove that was found and proven relationship between proactivity in the company of the behavioral aspects of human behavior. The study of the relationship in a line of proactivity - opportunities - dynamic ability - resources - innovation - strategic competitive advantage is «proactivity» has been identified as the main driving force of the innovation process of the company.
Thus, the author stands for that innovative development company - is the process of responding entity to changes in the internal and external environment by improving business processes based on creativity, motivation, organization, monitoring and staff performance, based on behavioral aspects outlook and attitude person providing efficient and stable operation of the company.
Key words: proactivity, behavioral potential, dynamic abilities, the company's resources, internality, innovative development.
Актуальнiсть. Подальша трансформацiя iнформацiйноí економiки змiнюe свтосприйняття за рахунок радикальних iнновацiй, як прийшли в буття людини i формують íí новiтнiй та прогресивний свтогляд. Закономiрна рефлексiя науковоí думки викликала появу концепцiй iнформацiйного сусптьства та економiки знань як спроб осмислення глибини змЫ, що вщбуваються сьогоднi, i розробки методологи моделювання майбутнього розвитку людства. Водночас спостер^аеться i певна iнерцiя теорп управлЫня бiзнесом, розвиток и скорiше «навздопн» практицi та спрямованiсть на пояснення тих процеав, якi в умовах зростаючо'1' iнформатизацií життя дуже швидко стають атрибутами минулого. Одним iз шляхiв вирiшення цiеí диспропорцií е самоспйна змiна i формування ново: структури зовнiшнього середовища суб'ектами господарювання та використання в своíй дiяльностi управлiнськоí моделi випереджального iнновацiйного розвитку, де функцюнування пiдприемства фунтуеться за принципом «вщ цiлей» i передбачае прюритетний розвиток динамiчних здатностей (компетенцй компанií, що може бути забезпечено ттьки за умови проактивноí страте^но^ поведiнки. В свою чергу поняття проактивносп, з нашоí точки зору, е похщною вiд категорií Ытернальносл, яка характеризуе рiвень суб'ективного контролю людини в процеа здiйснення нею продуктивное дiяльностi. Вiдповiдно, для пщвищення конкурентоспроможностi суб'ектiв господарювання потребують додаткового вивчення та обфунтування процеси ефективного управлiння людськими ресурсами як одним з основних видiв iнтелектуальних ресурав i, як наслiдок, однiею з ключових засад iнновацiйного розвитку пщприемств в сучасних ринкових умовах.
Постановка проблеми. Вщзначаючи подальшу тенденцiю iнтелектуалiзацií економiки як науки та и симбiозу з пов'язаними теорiями соцiального навчання та психологи, дослiдники в повнм мiрi не розкривають сут теорií проактивностi та поведiнкового потенщалу на рiвнi першоджерела дiяльностi пщприемств - його людських ресурав. Тому важливо прослщкувати новi напрямки трансформацп сутностi трудових ресурсiв, виявлення основних джерел, умов, основ та напрямюв 1х подальшого розвитку та гумаызацп. Особливо важливим, нам здаеться, виявлення залежностей в дiяльностi суб'ектiв господарювання у мкро- та макросередовищi вщ поведiнкових аспектiв життедiяльностi основноí одиниц трудових ресурсiв - безпосередньо, людини. Вщповщно, наша подальша аргументацiя цього взаемозв'язку буде побудована на методах дедукцп i iндукцií - для встановлення емтричних залежностей мiж властивостями об'ек^в i явищами проактивностi, Ытернальносп, iнновацiйностi та поведiнкою людини та навпаки, вщ розумiння психологií особистост та поведiнкою i мотивацiею людини в процеа дiяльностi до виявлення часткових взаемозв'язюв i впливу людських ресурав на розвиток пщприемства, наукового порiвняння - для дослiдження тенденцм розвитку пiдприемств в Украíнi та свт з виокремленням можливих напрямюв застосування зарубiжного досвiду щодо управлЫня проактивнiстю, аналiзу i синтезу та абстрагування - для вивчення окремих сторЫ об'екта дослiдження та поеднання його в едине цте з метою зробити низку наукових абстракцм i виявлення певних понять.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Досл^ення понять проактивностi i iнтернальностi знаходяться в фокус уваги вчених-психологiв з середини XX сторiччя. Цьому присвячен працi Дж. Роттера, Д. Майерса, Д. Скотта, П. Друкера, I. Ансофа, Ф. Котлера, В. Франкла, В. Планкета, С. Ков^ Г. Олпорта, Е. Бажина, Е. ГолЫгано1, А. Етюнда, В. Бодрова, В. Семиченка, Н. КоломЫського та Ыших. Опрацюванню взаемозв'язку понять Ыновацп, динамiчнi здатностi та стратегiчного розвитку пщприемств присвятили сво^ науковi роботи Т. Андреева, О. Гребешкова, Н. Гуржм, I. 1льченко, В. Катькало, Д. Дж. ^зано, Д. Дж. Ш, А.Шуен, В.Чайка та багато Ыших. У працях названих авторiв досл^уються переважно базовi категорií кожного з аспекпв та науковоí проблематики - мотиващя, проактивнiсть, стратегiя, динамiчнi здатност тощо, розширюеться íх класифiкацiя, удосконалюються методичн основи íх оцiнювання, розробляються оргаызацмы механiзми ресурсного та Ыновацмного забезпечення дiяльностi пiдприемств. Водночас з цим питання первинноí природи та походження Ыновацмного аспекту в дiяльностi та розвитку пiдприемств, який фунтуеться по поведiнкових зрiзах людського потенщалу компанiй, не достатньо вивченi та розглядаються лише фрагментарно. О^м того, зважаючи на те, що основою iнформацiйно-iнновацiйноí економки е дiяльнiсть з виробництва, обробки, збер^ання та розповсюдження Ыформацп та знань, доцiльно вдосконалити i пiдпорядкувати змiнi прiоритетiв у виборi ресурсiв у бiк людського капралу для досягнення максимального результату дiяльностi суб'екта господарювання. Актуальнiсть окреслених питань, недостатнм рiвень íх теоретичноí та прикладноí розробки обумовили вибiр теми, визначили мету та завдання цiеí статтi.
Мета статтi. Основна мета статт полягае у визначенн взаемозв'язку проактивноí поведiнки компанií з и бiхевiористичною природою, а також встановленнi певноí кореляцií iнтернальноí сутност проактивностi як запоруки iнновацiйного розвитку пщприемства в умовах iнформацiйно-iнновацiйноí економки з загальним прогресивним розвитком суб'екпв господарювання, а також комплексному обфунтуваны процесiв управлiння проактивнiстю пiдприемств на основi дослiдження сучасних тенденцiй 1х дiяльностi та моделювання розвитку на майбутне. Вiдповiдно до зазначеноí мети в ходi дослiдження буде поставлено таю завдання:
- дослщити процес трансформацп ресурав пщприемства в умовах iнформацiйно-iнновацiйноí економки та висвiтлити основы тенденцп процесу íх iнтелектуалiзацií;
- провести аналiз категорiального апарату досл^ення задля уточнення базових дефiнiцiй психологи особистост та и впливу на проактивнють як персоналу, так i пiдприемства в цiлому;
- щентиф^вати основнi принципи забезпечення iнновацiйного розвитку пщприемства з точки зору часового лагу, а також пов'язати 1х з основними здатностями особистосп, яга формують навик проактивносп;
- запропонувати тлумачення Ытущи як основоположноí здатносп людини до проактивноí поведiнки ^ як наслiдок, подальшоí трансформацií бiзнес-моделей пiдприемництва у бiк випереджального розвитку Ыновацм.
Основнi результати дослiдження.
З появою ыформацмних технологiй в житт людини та соцiально-економiчних системах, Ыформащя починае розглядатися як основа для отримання ресурав бтьш високого порядку - знань. Знання е невщдтьними вщ людини i вони визначають можливостi використання будь-яких матерiальних та Ытелектуальних ресурсiв в цiлях розвитку бiзнесу [3]. Жоден матерiальний ресурс не е ресурсом, поки не юнуе знань (не визначено можливостей) його продуктивного використання, що пояснюеться особливою роллю людини в системi iнформацiйно-iнновацiйноí економки, що е результатом и iнтелектуалiзацií. Поняття «можливостi» значно ширше поняття «ресурси», а отже i ширше вiд зон впливу як самого пщприемства (внутршня сфера -зона прямого впливу), так i зони його залежност вщ зовнiшнього середовища (зовнiшня сфера - зона опосередкованого впливу або зона залежносп) (унаочнено на рис.1).
Як вже зазначалося, основним ресурсом iнновацiйноí економки е Ыформащя i знання, яга тюно пов'язанi з людиною як ноаем цих ресурсiв. В процеа еволюцп економiчноí науки поняття ресурси все бтьше наповнюеться нематерiальними характеристиками, для опису яких використовуються нефiзичнi величини [2]. Ресурси е результатом минулоí i потенцiалом майбутньоí дiяльностi пiдприемства. Змiщення акценту з «використання результа^в» на «розвиток потенщалу» е свiдченням змiни самоí щеологп менеджменту: з орiентацií на коротко-середньострокову перспективу - на стратепчно орiентоване управлiння. Така переорiентацiя менеджменту на рiвнi пiдприемства корелюеться з глобальними змiнами в свiтовiй економiцi ХХ-ХХ1 столiть: вичерпанням ресурсiв, що е «вттенням минулого» (здебiльшого результатами природних процеав) i пошуком «ресурсiв майбутнього» [14]. Звичайно, «ресурси минулого» е обмеженими, мають конкретн матерiальнi вимiри, пiддаються вимiрюванню та облiку; i економiчна наука накопичила вагомий доробок щодо управлЫня ними, яке часто ототожнюеться з оптимiзацiею íх витрат та
контролем за використанням. «Ресурси майбутнього», натомiсть, слабо пщдаються вимiрюванню з причини багатоварiантностi самого майбутнього. Такi ресурси генерують потенцiйнi можливостi, управлiння якими передбачае Тх прирощення (збiльшення) з одночасним пщвищенням вiрогiдностi настання цiльового (бажаного) сполучення таких можливостей. Система ресурав внутрiшнього та зовнiшнього середовища пщприемства набагато iнерцiйнiша вiд множини загальних можливостей, тому що ресурси - це усвщомлеы, вимiрянi та оцЫеы можливостi. До речi, Вiкiпедiя тлумачить поняття ресурс як зааб або можливють, якими можна скористатися у разi необхiдностi [http://uk.wikipedia.org/wiki/ресурс]. Сам процес осмислення та оцiнювання можливостей потребуе часу. Вщповщно i знання, i iнформацiя, яку ми маемо на тепершнм час, завжди буде вщставати вiд множини загальних можливостей. Для розвитку бiзнесу та для забезпечення його ефективного функцiонування вкрай важливо скорочення такого вiдставання. Але з ЫшоТ сторони, iснування певного Ытервалу мiж можливостями i ресурсами е передумовою появи iнновацiй. I першопрохщцями iнновацiйного розвитку стають тi пщприемц або люди, якi оцiнили (до них неоцЫеы) можпивостi, перетворивши Тх тим самим на власы ресурси, тобто д як можуть бути використан пiдприемством для власного розвитку. Зi швидкiстю змiни можливостей пов'язан поширенi сучаснi термiни «динамiчне зовышне середовище», «динамiчна економiка», «динамiчна економiчна система». Логiчно, що поняття динамiчноТ системи е вiдносним, адже вс економiчнi системи, оскiльки вони е можливими лише в просторово-часовому континууму не е статичними. Термiн «динамiчнi», на наш погляд, характеризуе швидкють змiни можливостей по вiдношенню до швидкост оцiнювання даних можливостей. Таким чином, необхщно говорити про вимогу щодо динам1чност1 ресурсов пiдприемств, яка у XXI столгт дедалi посилюватиметься [4]. Динамiчнi здатностi пiдприемства опосередковують перетворення можливостей на його ресурси. Тому, власне, динам1чн1 здатност1 або здатнсть оргамзацП' до навчання - це здатнсть усв1домлювати (оц1нювати) можливост1, перетворюючи х на ресурси Ыдприемства. Виходячи з низки вищенаведених аргумен^в, ми розумiтимемо ресурси як оц/нен можливост1 використання внутршнього \ зовншнього середовища Ыдприемства для його розвитку [14].
Фактори, на як
впливае компанiя:
• Мая
• Позищя на
ринку
• Навички
• Компетенцп
• Доходи
• Витрати
• 1нше
Основне заедания компанп: постшне намагання перетворити можливост1 на пщконтрольш ресурси та розширення кордон1в внутр1шньо1 сфери впливу
Фактори, поза зоною
контролю компанп:
• Полггика
• Економiка
• Зовтшня
iн фраструктура
• Загальна
логiстика
• Конкуренти
• Форс-мажорт
обставини
Рисунок 1. Стввщношення внутршньоУ i зовнiшньоí сфери пiдприeмства та зони загальних можливостей
[Розробка автора].
Таким чином, парадигма менеджменту та стратепчноТ поведЫки у XXI столгт полягае в перенесеннi акцен^в на управлiння, яке орiентоване на стратепчну перспективу, що може бути забезпечено вщповщно проактивною стратегiчною поведЫкою, яка базуеться на умовах прюритетного розвитку динамiчних здатностей [1]. Виходячи з вищенаведеного, можемо стверджувати, що головною метою управлЫня проактивною поведЫкою компанiТ е забезпечення ТТ функцюнування шляхом створення динамiчних здатностей (компетенцм) компанiТ, що в свою чергу дозволить пiдтримувати лiдерство на обраних сегментах ринку або окремих явищ [10]. Спираючись на основы завдання при реа^зацп мети стратепчного управлЫня компанiею та принципи проактивностi, можна видтити такi основнi складовi проактивною поведЫкою пiдприемства [11]:
1) управлЫня проактивним персоналом;
2) управлiння взаемодiею iз суб'ектами зовнiшнього середовища, особливу увагу придтивши взаемодiТ iз Рентами (виявлення неявних запитiв), iнновацiйними Ыститу^ями (отримання доступу до найновiших розробок та щей) i постачальниками ресурав (безперебмне i вчасне забезпечення ресурсами компанп);
3) побудова високоефективноТ системи управлЫня iнформацiею i знаннями.
Як бачимо, ус компоненти проактивноТ поведЫки пов'язанi з людиною як основною ланкою i рушiйною силою розвитку пщприемств, а отже i Ыновацмного розвитку в цiлому. Тобто, можна з високою вiрогiднiстю стверджувати, що проактивнють, як ознака сучасноТ стратепчноТ поведЫки компанiТ, притаманна саме людин - максимально iнтелектуалiзованiй ресурснiй одиниц (п'ятифакторна ресурсна модель передбачае, що саме людина е Ыструментом використання вах ресурсiв та Тх ноаем, перетворюючи класичнi ресурси на можливост щодо Тх ефективного використання). Для виявлення взаемозв'язку проактивност i поведЫкових (бiхевiористичних) аспектiв людини потрiбно дослщити етимологiю поняття «проактивнiсть». Вперше, це слово ввiв в обiг В.Франкл [16] для позначення особи, яка бере вщповщальнють за себе i свое життя, а не шукае обставини та причини для подм, що вiдбуваються з нею. Це слово в розумЫы Франкла дуже близько до поняття iнтернальностi - мехаызму соцiального контролю особистостi за своТм життям. Питанням iнтернальностi та його мюцем в сучаснiй психолопчнм науцi займався Дж. Роттер [5, 6].
Згщно його теорп, бтьша частина дослiджень зосереджувалася на особистюнм змiннiй, яка отримала назву локус контролю (Роттер, 1966, 1975) [5, 6]. Люди - екстернали вiрять в те, що вони е заручниками долк Навпроти, люди з ¡нтернальним локусом контролю вiрять в те, що удачi i невдачi визначаються Тх власними дiями та здiбностями (внутрiшнi, або особистiснi фактори).
Але одним з перших, хто поставив на перше мюце особистост 11 активнють [http://uk.wikipedia.org/wiki/проактивнють], давши спецiальну назву - проактивнють, на противагу постулату реактивности на якому будуеться весь бiхевiоризм, був Г. Олпорт [9]. Для нього людина - iстота, що прагне до встановлення i збереження певного рiвня напруги або контролю за обставинами внутршнього та зовншнього середовища.
Рисунок 2. Складовi змшы моделi прогнозування поведiнки людини
[Складено за 6].
Таким чином, поведЫковий потенцiал або рiвень суб'ективного контролю особистост е основоположними поняттями в теорп бiхевiоризму, а отже тими, що лежать в основi формування та розумЫня категорií проактивностi як запоруки Ыновацмного розвитку пiдприемств [6, 13].
Рисунок 3. Сутнють навичку проактивносп у залежностi вiд кругу впливу та кругу турбот особистостч
[Складено за 15].
На рис.3 схематично зображено навик проактивносп, який полягае в тому, що поведЫка особистост залежить вiд íí ршень (коло впливу), а не вщ зовнiшнього середовища (коло турбот). Якщо порiвняти рис.3 з рис.1, можна побачити в них багато сптьного, але едина суттева вiдмiннiсть - це об'ект проактивносп чи Ыновацмности: компанiя чи особистiсть. Отже, ми можемо зробити висновок, що Ытернальнють особистосп або здатнiсть людини анаглзувати, формувати i трансформувати пiд сво'1' потреби зовнiшне середовище, розширюючи зону власного впливу, е первюною ланкою у ганцевому процесi мотивацií, генерацп (креативностi), впровадження та результативностi Ыновацп персоналом пiдприемства. Спираючись на рис.2 та рис.3 та науковi добутки Дж. Роттера [5, 6] можемо визначити, що:
- внутршнм (Ытернальний) локус контролю (цiннiсть пiдкрiплення): поди, що вщбуваються з людьми, обумовлен 1х власною поведiнкою i атитюдами - установками (iнтернально);
- зовншнм (екстернальний) локус контролю (цiннiсть пщкртлення): подií, що вiдбуваються з людьми, визначаються везЫням, долею, випадком або волею Ыших людей (екстернально).
Спираючись на викладен вище аспекти та враховуючи стввщношення i ланцюговий зв'язок понять проактивнють -можливост - динамiчнi здатностi - ресурси - Ыновацп - стратегiчнi конкурентнi переваги, можемо унаочнити принципи безперервност Ыновацмного процесу, в основу яких покладену основну рушiйну силу - проактивнють (рис.4).
«Побачити майбутне
Принцип передбачення актуальиосгi мнивши
Можливють вигщно! комерцiалiзацil шновацшно! ще! пов'язана з умнням менеджерiв правильно змоделювати майбутнi потреби споживачiв
«Прискорити» настання майбутнього
Принцип стимулювання акгуальиосгi пшоваци
Зусилля менеджерiв щодо стимулювання актуашзацл або
появи нових потреб у споживачiв здатш прискорити процес формування ринку шновацшного продукту
«Вщстрочити» перетворення сьогодення на минуле
Принцип пролонгацл акгуальносгi мшовацм
Тривалiсть отримання вигод вiд продукту визначаеться ступенем його iнновацiйностi та зусиллям менеджменту щодо захисту продукту вщ кошювання
Принцип безперереносгi iииоеацiйного процесу
Рисунок 4. Принципи забезпечення шновацшного розвитку пщприемства iз врахуванням фактора часу
[Складено за 17].
Пщбиваючи пщсумки, можемо вiдмiтити, що кожному з принцитв забезпечення iнновацiйного розвитку вщповщають певнi бiхевiористичнi аспекти та здатност людини:
- принципу передбачення актуальност iнновацiй вiдповiдае креативнсть персоналу пщприемства, тобто його здатнють до новаторства i до продукування нових щей, продук^в, стратегiй;
- принципу стимулювання актуальност iнновацiй вiдповiдае мотивац1я - здатнють персоналу виршувати завдання та здмснення цiлей компанiТ опосередковано через задоволення власних потреб;
- принцип пролонгацп актуальност iнновацiТ вiдповiдае навичку результативност1 - тобто здатностi досягати найефективншого результату, яким в нашому випадку е забезпечення ринковоТ сшкосп пiдприемства та пiдтримання стратегiчних конкурентних переваг якомога довший перiод часу.
Таким чином, Ыновацмний розвиток пщприемства - е процес реагування суб'екта господарювання на змЫи у внутршньому i зовнiшньому середовищi через удосконалення бiзнес-процесiв на основi креативностi, мотивацп, органiзацiТ, монiторингу i результативностi персоналу, яга фунтуються на поведiнкових аспектах св^осприйняття та свiтовiдчуття людини, i забезпечують ефективне i стiйке функцюнування компанiТ [12].
Порiвнюючи та стввщносячи вказанi вище здатностi людини мiж собою та визначаючи вирiшальну роль проактивност персоналу, як iнструменту Ыновацмного розвитку пiдприемства, можемо визначити ту сптьну синергетичну складову, яка знаходиться на перетин цих навичок (див. рис.5).
Рисунок 5. Основы рушшы сили забезпечення iнновацiй [Розробка автора].
1нтущя - це несвiдоме, чуттеве передбачення людиною певних подiй, яга можуть статися, спираюсь на власний досвщ, навички, компетенцiТ i знання. Трансформащя бiзнес-моделей сучасного пiдприемництва в залежност вiд iснуючих цiлей та враховую^ наявнi ресурси у ракурс випереджального розвитку iнновацiй, який передбачае прюритетний розвиток динамiчних здатностей, дозволить компаыям пiднятися на наступну бтьше прогресивну та конкурентноздатну сходинку бiзнесу сьогодення та майбутнього.
Висновки.
У статп було проведено теоритико-методичне i запропоновано прикладне вирiшення науково-практичного завдання щодо визначення природи проактивност з точки зору поведЫкових аспектiв дiяльностi людини. Основнi результати дослiдження дозволили зробити тага висновки:
1. В Ыформацмноннновацмнм економщ вiдбуваеться змiна управлЫських прiоритетiв: вiд володiння ресурсами до розвитку динамiчних здатностей та посилення контролю над ресурсами. Було запропоновано розглядати процес трансформацп сутност ресурав пiдприемства як поступову Тх iнтелектуалiзацiю, все зростаючу невiддiльнiсть матерiальноТ складовоТ ресурсу вiд знань та вщ самоТ людини. Iдентифiкацiю ресурсiв в економщ новоТ формацiТ необхiдно здмснювати з позицiй Тх трактування як оцЫених можливостей використання внутрiшнього i зовнiшнього середовища для його розвитку.
2. Аналiз наукових поглядiв щодо визначення сутност ключових категорiй з проблематики психологи особистост засвiдчив поширенють часткових дефiнiцiй у науковому вжитку з чаав до iнформацiйноТ епохи. Результати аналiзу довели необхiднiсть
уточнити ряд термУв: проактивнють, 6ixeBiopM3M, iнтернальнiсть, поведЫковий потенцiал, модель прогнозування поведiнки людини. Це дало змогу знайти взаемозв'язок мiж проактивнiстю у дiяльностi компанп з бiхевiористичними аспектами людськоТ поведЫки.
3. Ефективнiсть управлiння iнновацiйним розвитком пщприемства, виходячи з основних принцитв забезпечення впровадження iнновацiй, доцiльно визначати з точки зору певного промiжку часу, пов'язуючи його з здатностями людини, яга мають вплив на навик проактивносп. В результат дооглдження ланцюгового взаемозв'язку у рядi проактивнють - можпивосл -динамiчнi здатност - ресурси - iнновацiТ - стратепчы конкурентнi переваги саме «проактивнють» була визначена як основна рушлйна сила Ыновацмного процесу розвитку пщприемства.
4. Результати бтьш детального аналiзу принципiв iнновацiйного розвитку пiдприемства та Тх вплив на навички особистост в процесi дiяльностi дозволили запропонувати тлумачення штуТцП' як чуттевого передбачення майбутнiх явищ чи подiй, забезпечуючи тим самим змiшення акцентiв у формуванн бiзнес-моделей сучасних пiдприемств у бк випереджального розвитку iнновацiй.
Список використаних джерел
1. Ансофф, Игорь. Новая корпоративная стратегия [Текст] : [Пер. с англ.] / И. Ансофф, Э. Дж. Макдоннелл; Пер. С. Жильцов. СПб.: Питер Ком, 1999. 414 с.
2. Бодров В.А. Психолог1я професйно! д1яльност1 / В.А.Бодров // Сучасна психолог1я. Кер1вництво пд ред. В.Н. Дружинна. М.: Изд-во «¡нфа-М», 1999. - С. 668.
3. Гуржй Н.М. Механ ¡зм проактивного управл ¡ння стратег1чною маркетинговою ст Юкютю / Н.М. Гуржй, Запор1зький нацональний унверситет, Всник ОНУ iменi 1.1.Мечникова, 2013, т.18, вип.2.
4. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке /Питер Фердинанд Друкер; [пер. с англ. и ред. Н.М. Макаровой]. М.: Издат. Дом «Вильямс», 2007. - 276 с. - (СПб.: Печатный двор им. А. М. Горького).
5. Джулиан Роттер Ожидания и действия: модели ожидаемой ценности в психологи / Роттер Джулиан, Feather, 1981.
6. Julian B. Rotter Social Learning and Clinical Psychology / Rotter Julian; Johnson Reprint Corporation, NY, 1954 - с. 466.
7. Коломнський Н. Л. Психологiя менеджменту в освт (соцiально-психологiчний аспект). - К.: МАУП, 2000. - 286 с.
8. Вища освта Украни i Болонський процес. (За ред. В. Г. Кременя). - Тернопль, Богдан, 2004. - 384 с.
9. Олпорт Г. Становление личности / Гордон Олпорт, Дмитрий Леонтьев - Becoming: Basic Considerations for a Psychology of Personality. — М.: Смысл, 2002. — С. 464.
10. Паздрй В.Я. Модель проактивноГ поведши компанп / Вталй Паздрй. - Стратегiя економiчного розвитку Украни, КиГв, КНЕУ, №32, 2013.
11. Паздрй В.Я. Концептуальн положення управл ння проактивною поведнкою пдприемства / Втал й Паздрй // Економка пдприемства: теорiя та практика. Збiрник матерiалiв IV Мiжнародноi' науково - практичноi конференции 12 жовтня 2012 р. — К.: КНЕУ, 2012. — 174-177 с.
12. Планкетт Л. Выработка и принятие управленческих решений /Л.Планкетт, Г.Хейл. - М.: Экономика, 1984. - 168 с.
13. Семиченко В. А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека / В.А. Семиченко. - Модульный курс психологии. Модуль «Направленность». (Лекции, практические задания для самостоятельной работы). - К.: Миллениум, 2004. - 521 с.
14. Смирнов С.В. Управлння ресурсами пдприемства: дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Свген Валерйович Смирнов; [наук. кер. Н.В. Шевчук]; ДВНЗ «Ки1в. нац. екон. у-т iменi Вадима Гетьмана». - К., 2014. - 204 с.
15. Стивен Р. Кови Семь навыков высокоэффективных людей: Мощные инструменты развития личности / Кови Стивен. - The 7 Habits of Highly Effective People: Restoring the Character Ethic. — М.: «Альпина Паблишер», 2012. — С. 374.
16. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник / Пер. с англ. и нем. Д. А. Леонтьева, М. П. Папуша, Е. В. Эйдмана. — М.: Прогресс, 1990. — 368 С.
17. Чухраева Н.М. Забезпечення нновацйного розвитку пдприемств: автореф. дис. канд. екон. наук 08.00.04 / Наталiя МиколаГвна Чухраева; [наук. кер. Г.О. Швиданенко]; ДВНЗ «Ки1в. нац. екон. у-т iменi Вадима Гетьмана». - К., 2015. - 20с.
References
1. Ansoff, Igor'. Novaja korporativnaja strategija [Tekst]: [Per. s angl.] /1. Ansoff, Je. Dzh. Makdonnell; Per. S. Zhil'cov. SPb. : Piter Kom, 1999. 414 s.
2. Bodrov V.A. Psyhologija profesijnoi'd ijal'nosti. // Suchasna psyhologija. Kerivnictvo pid red. V.N. Druzhynina. M.: Izd-vo « infaM», 1999. S. 668.
3. Gurzhij N.M. Mehanizm proaktivnogo upravlinnja strategichnoju marketingovoju stijkistju. Zaporiz'kij nacional'nij universitet, Visnik ONU imeni I.I.Mechnikova, 2013, t.18, vyp.2.
4. Druker P. Zadachi menedzhmenta v XXI veke / Piter Ferdinand Druker; [per. s angl. i red. N.M. Makarovoj]. M.: Izdat. Dom «Vil'jams», 2007. 276 s.
5. Dzhulian Rotter Ozhidanija i dejstvija: modeli ozhidaemoj cennosti v psihologi / Rotter Dzhulian, Feather, 1981.
6. Julian B. Rotter Social Learning and Clinical Psychology / Rotter Julian; Johnson Reprint Corporation, NY, 1954 - s. 466.
7. Kolomins'kij N.L. Psihologija menedzhmentu v osviti (social'no-psihologichnij aspekt). - K.: MAUP, 2000. - 286 s.
8. Vishcha osvita Ukrainy i Bolons'kij proces. (Za red. V.G. Kremenja). Ternopil', Bogdan, 2004. 384 s.
9. Olport G. Stanovlenie lichnosti / Gordon Olport, Dmitrij Leont'ev - Becoming: Basic Considerations for a Psychology of Personality. M.: Smysl, 2002. S. 464. 1
10. Pazdrij V.Ja. Model' proaktivnoi povedinki kompanii / Vitalij Pazdrij. Strategija ekonomichnogo rozvitku Ukraini, Kyiv, KNEU, №32, 2013.
11. Pazdrij V.Ja. Konceptual'ni polozhennja upravlinnja proaktivnoju povedinkoju pidpryemstva. // Ekonomika pidpryemstva: teorija ta praktika. Zbirnyk materialiv IV Mizhnarodnoy naukovo - praktichnoy konferenciy; 12 zhovtnja 2012 r. K.: KNEU, 2012. 174-177 s.
12. Plankett L., Hejl G. Vyrabotka i prinjatie upravlencheskih reshenij. M.: Jekonomika, 1984. 168 s.
13. Semichenko V. A. Problemy motivacii povedenija i dejatel'nosti cheloveka / V.A. Semichenko. Modul'nyj kurs psihologii. Modul' «Napravlennost'. (Lekcii, prakticheskie zadanija dlja samostojatel'noj raboty). K.: Millenium, 2004. 521 s.
14. Smyrnov I.V. Upravlinnja resursami pidpryemstva: dis. kand. ekon. nauk: 08.00.04 / Ievgen Valerijovich Smyrnov; [nauk. ker. N.V. Shevchuk]; DVNZ «Kyiv. nac. ekon. u-t imeni Vadima Get'mana». K., 2014. 204 s.
15. Stiven R. Kovi Sem' navykov vysokojeffektivnyh ljudej: Moshhnye instrumenty razvitija lichnost. The 7 Habits of Highly Effective People: Restoring the Character Ethic. M.: «Al'pina Pablisher», 2012. S. 374
16. Frankl V. Chelovek v poiskah smysla: Sbornik / Per. s angl. i nem. D.A. Leont'eva, M.P. Papusha, E.V. Jejdmana. M.: Progress, 1990. 368 S.
17. Chuhrayeva N.M. Zabezpechennja innovacijnogo rozvitku pidpryemstv: avtoref. dis. kand. ekon. nauk 08.00.04 / Natalija Mikolayivna Chuhrayeva; [nauk. ker. G.O. Shvidanenko]; DVNZ «Kyiv. nac. ekon. u-t imeni Vadima Get'mana». K., 2015. 20 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Смирнов Бвген Вапершович, кандидат економпчних наук,
старший викладач кафедри економiки пщприемств ДВНЗ «КиТвський нацiональний економiчний уыверситет iMeHi Вадима Гетьмана», УкраТна
03068, м.КиТв, пр-т Перемоги, 54/1, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Смирнов Евгений Валерьевич, кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономики предприятий
ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Украина 03068, г.Киев, пр-т Победы, 54/1, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Smyrnov Ievgen Valeriyovytch, PhD in Economics,
senior lecturer of department of Economy enterprises of
SHEE "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman», Ukraine 03068, Kyiv, Peremogy avenue, 54/1, e-mail: [email protected]
