CC BY
78
УДК:330.341.1
Чабан В.Г.,
к.е.н., доцент КиТвського нацiонального eK0H0Mi4H0r0 унiверситету
iMeHi Вадима Гетьмана
1ННОВАЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА ВЕЛИКИХ АГРАРНИХ ПЩПРИСМСТВ
В cmammi дослiджуeться iнноваujйна полiтика великих аграрних п'дприемств, а саме особливой формування и)лей та розробка iнноваuiйних стратег'ш, вплив факторiв на iнноваujйну полiтику п'дприемства.
Ключовi слова: велик аграрн п'дприемства, uJлi п'дприемства, iнноваuiйна стратег'т, iнноваuiйна полiтика п'дприемства.
В статье исследуется иннова^онная политика аграрных предприятий, а именно особенности формирования ^лей и разработка иннова^онных стратегий, влияния факторов на иннова^онную политику предприятия.
Ключевые слова: большие аграрные предприятия, ^лые предприятия, иннова^онная стратегия, иннова^онная политика предприятия
Innovative politics of large agrarian enterprises is investigated in the article, namely the features of forming aims and development of innovative strategies, influence of factors on innovative politics of enterprise.
Keywords: large agrarian enterprises, whole enterprises, innovative strategy, innovative politics of enterprise.
Актуальш проблеми. На сьогодн бтьшють аграрних пщприемств здмснюють nepeopieH^^ стратепчних установок у напрямку побудови цтеспрямованоТ стратеги. Це пов'язано перш за все i3 зростанням конкуренцп, пщвищенням оперативност використання науково-техычних досягнень, бтьш активною дiяльнiстю в план пошуку i освоення частки ринку. В результат виникае потреба в нових методах i пщходах до управлЫня Ыновацмними процесами.
Помяну роль в процесах створення, впровадження i поширення Ыновацм в^грають велик аграрн пщприемства, якi залучають фiнансовi ресурси, системно працюють над впровадженням нових технолога, забезпечують необхiдний рiвень горизонтально' i вертикально' iнтеграцiТ, iнвестують в людський капiтал i в деяких випадках - в Ыфраструктуру стьських територiй.
CTyniHb дослiдження проблеми. Проблеми управлЫня iнновацiйними процесами на пiдприемствi складнi i багатограннi. Про це свщчать роботи вiтчизняних вчених. Так, О. I. Дацм зосереджуе увагу на ефективност iнновацiйноТ дiяльностi, В. I. Ландик розглядае проблеми формування ЫновацмноТ стратеги пщприемства, С. Ю. 1лляшенко наводить принципи iнновацiйноТ пол^ики пiдприемства. Однак разом з тим проблеми формування ЫновацмноТ полiтики аграрних пщприемств залишаються недостатньо дослiдженими. У контекст вищезазначеного метою даноТ публкацп е дослiдження iнновацiйноТ полiтики великих аграрних пщприемств.
Виклад основного матерiалy. Дiяльнiсть будь якого економiчного суб'екту повинна починатися з визначення цтей. Наприклад, пiдприемство може визначати таю ц^ як отримання необхiдноТ величини прибутку, «захоплення» одного або дектькох секторiв ринку збуту та н Поставленнi цiлi, з одного боку, повинн узгоджуватися з такими факторами як стан галуз^ масштаб пщприемства (велию; середнi; малi), розвиток (Ытенсивний; екстенсивний), поведiнка на ринку (вщсутнють диференцiйованого пiдходу до рiзних секторiв ринку; робота з декiлькома ринковими секторами; концентра^я на одному секторi одного або кiлькох ринкiв), оргаызацмна
структура та Ышими факторами. З Ышого боку перелiченi фактори можуть бути змЫеы для досягнення поставлених цтей.
Цiлi як картину майбутнього результату можна подтити на функцiональнi (пщтримка досягнутого стану системи) i новi (придбання нового якiсного стану системи). Стратепчы цiлi пiдприeмства характеризують ктькюну (обсяг, зростання, частка ринку, прибуток, рентабельнiсть, структуру капiталу) або якюну (стратегiчна мiсiя пiдприeмства, стандарт якост продукцiT, рiвень управлiння пiдприeмством, незалежнють пiдприeмства) сторони результату, якого очкують.
Як свiдчить економiчна практика, пщприемства, якi мають амбiтнi, правильно зорieнтованi в часi, вдумливо розрахованi на можливост всiх пiдроздiлiв цiлi, успшно розвиваються, легше долають кризовi ситуацп, досягають вiдчутнiших результатiв на ринку, мають бтьш стабiльнi, згуртованiшi колективи, осктьки в цiльових координатах легше вибудовувати плани, моб^зувати ресурси, оцЫювати результати.
Так, завдяки правильно поставленим цтям кампанiя «Ыбулон» е одним з лiдерiв аграрного сектору. Вона е активним Ывестором та вкладае кошти не тiльки в агровиробництво, але й транспортну iнфраструктуру, будiвництво елеваторiв, соцiальнi потреби села. До 2013 р. аграрна компаыя «Ыбулон» плануе завершити свою iнвестицiйну програму, намiчену два роки тому, - це iнвестування 500 млн. доларiв в аграрний бiзнес УкраТни, що передбачае доведення власних елеваторних мюткостей до 2,5 млн.тонн, власний повноцЫний флот дедвейтом 250 тис. тонн. Для реалiзацiT власних цтей велик аграрн пiдприемства все частiше залучають iнвестицiT на мiжнародних ринках капiталiв. Наприклад, iнтегрована агрокомпанiя «lндустрiальна молочна компаыя» займаеться рослинництвом, молочним тваринництвом i виробництвом картоплi. Земельний банк компанп складае 38 тис. га. В 2011 роц вона залучила 29,699 млн. дол. вщ розмщення 24% своТх акцiй на Варшавсьюй фондовiй бiржi. Компанiя плануе направити залучен кошти на збiльшення земельного банку до 126 тис. га до 2016 р., придбання стьськогосподарськоТ' технки i обладнання, розширення потужност по зберiганню зернових i олмних культур до 130 тис. тонн, а також картоплесховища - до 80 тис. тонн [1].
Постановка i формулювання стратепчних цiлей е вихщною базою для вибору i розробки забезпечуючих Тх стратегiй. В системi управлiння видiляють три основы види стратепй - корпоративну, функцюнальы стратегiT i стратегiT окремих господарських одиниць ( бiзнес-одиниць).
Система стратепй рiзного типу, що Tх розробляе пщприемство на певний вiдрiзок часу, яка вщбивае специфiку функцiонування та розвитку пщприемства, а також рiвень його претендування на мюце й роль у зовышньому середовищi називаеться стратепчним набором пiдприемства (рис1.) [2].
Розробка iнновацiйноT стратегiT вiдiграе значну роль у забезпеченн ефективного розвитку пщприемства. На сьогодн iснуе значна ктькють визначень поняття «iнновацiйна стратепя», пiд якою слiд розумiти набiр правил i норм якi формують i визначають систему вiдбору i реалiзацiT iнновацiй вiдповiдно загальноT стратеги розвитку пщприемства.
Рис.1. Мюце шновацшно! стратеги в стратепчному наборi niдnриeмства
Роль iнновацiйноT стратегiT полягае в наступному:
- Ыновацмна стратегiя забезпечуе механiзм реалiзацiT Ыновацмних цiлей;
- дае змогу реально оцЫити iнновацiйнi можливостi пiдприемства, забезпечити максимальне використання його внутршнього Ывестицмного потенцiалу;
- забезпечуе можливiсть швидкоT реалiзацiT нових перспективних iнновацiйних можливостей, яю виникають в процесi динамiчних змiн факторiв зовнiшнього середовища;
- враховуе завщомо можливi варiанти розвитку неконтрольованих пщприемством факторiв зовнiшнього середовища, та звести до м^мум Tх негативы наслщки;
- вiдображае порiвняльнi переваги пщприемства в iнновацiйнiй дiяльностi порiвняно з його конкурентами;
- забезпечуе взаемозв'язок перспективного, поточного i оперативного управлЫня iнновацiйною дiяльнiстю пiдприемства;
- забезпечуе формування i реалiзацiю вщповщного менталiтету iнновацiйноT поведiнки в найбтьш важливих стратегiчних iнвестицiйних рiшеннях пщприемства;
- в системi iнновацiйноT стратеги формуеться значення основних критерiальних оцЫок вибору iнновацiйних управлiнських рiшень.
Серед рiзноманiтноT кiлькостi видiв iнновацiйних стратепй пiдприемства слiд видiлити наступнi:
наступальна (властива пщприемствам якi спецiалiзують на «проривних» iнновацiях;
- оборонна (направлена на збереження стабтьних позицiй пщприемства на ринку);
- iмiтацiйна (властива пщприемствам якi мають сильнi ринковi i технологiчнi позици. При цьому копiюються основнi споживчi властивостi iнновацiй якi випущенi на ринок Ышими пiдприемствами);
- стратепя «ринковоТ нiшi» (полягае в пристосуванн до вузьких сегментiв ринку (ышам) шляхом спецiалiзованого випуску новоТ або модерызованоТ продукцiТ з унiкальними характеристиками.
На практик пiдприемства можуть одночасно реалiзовувати не одну, а дектька стратегiй. Особливо це характерно для багатогалузевих компанм. Вибiр iнновацiйноТ стратеги залежить вщ позицiТ пiдприемства на ринку, науково-техычноТ полiтики пiдприемства, потен^алу пiдприемства, поведiнки конкурентiв, стадiТ життевого циклу на яюй знаходяться т чи iншi продукти або послуги яю пропонуе пiдприемство, стану економки, соцiального середовища i багатьох Ыших чинникiв.
Враховуючи те, що вщставання вiд провiдних агрокомпанiй свiту е суттевим, то iдеальною моделлю для в^чизняних великих пiдприемств може бути лщензмне виробництво(дотримання iмiтацiйноТ стратегiТ), а самостмы розробки доцiльнi якщо е науковий задт, кадри i добрi перспективи ринку. Проте з обережнютю можна передбачити, що у деяких великих пщприемствах зрушив з мюця процес формування корпоративноТ науки.
Так, спе^алюти корпорацiТ «Агро-Союз» проводять моыторинг свiтових iнновацiйних технологiй в аграрному секторк Запозиченi технологiТ використовують для удосконалення власних процеав та продуктв. Данi процеси i продукти набувають нових властивостей, широко використовуються в господарствi та реалiзуються за його межк На пiдприемствi формуеться нова функ^я управлiння, мета якоТ полягае у виявлены, придбаннi, поширеннi, використаны, контролю знань i обмiну ними для забезпечення ефективност та конкурентоспроможност бiзнесу. Значна частка сучасних корпорацм включають управлiння знаннями в структуру стратепчного планування i управлiння, адже знання дають iмпульс розробленню Ыновацм.
Аналiз дiяльностi пiдприемств лiдерiв аграрноТ галузi УкраТни дозволяе видiлити ряд успшних стратегiй: скорочення кiлькостi культур до одночасного вирощування, спецiалiзацiя; вертикальна Ытегра^я; зменшення витрат; збiльшення обсягу виробництва; кутвля господарств-конкурентiв; вихiд на мiжнароднi ринки; удосконалення чи створення нових конкурентних можливостей.
Узагальнюючи виграшн стратеги вимальовуеться збiрний образ успшного агрохолдинга в УкраТнi: спецiалiзований, вертикально Ытегрований, з рацiональними технологiями виробництва та менеджменту, мае великий земельний банк, пройшов 1РО (ринок первинного розмщення акцiй) та котуеться на мiжнародних бiржових майданчиках, розвивае новi напрямки бiзнесу[ 3].
На основi iнновацiйноТ стратегiТ формуеться iнновацiйна пол^ика пiдприемства. Iнновацiйну полiтику на рiвнi пiдприемства слiд трактувати як систему заходiв, дiй в сферi управлЫня iнновацiйним розвитком пiдприемства вiдповiдно до поставлених цтей i прийнятоТ стратеги. 1нновацмна полiтика пiдприемства формуе його Ыновацмний потенцiал, закладаючи основи для вибору ЫновацмноТ стратегiТ. Iнновацiйна пол^ика забезпечуе iнтеграцiю усiх структур( дослщницькоТ, маркетинговоТ, економiчноТ, фiнансовоТ, виробничоТ та Ы.) для реалiзацiТ ефективного процесу впровадження новацм. Таким чином, основна задача ЫновацмноТ полiтики - досягти поставлених, на бiльш високому рiвнi, управлiння цiлей i реалiзувати розроблену стратепю.
Iнновацiйна полiтика може здмснюватися в таких напрямах: полiпшення якост продукцiТ; забезпечення конкурентоспроможностi продукцiТ на свтовому i вiтчизняному ринках; впровадження ресурсозбер^аючих технологiй; полiпшення
загальних умов пращ скорочення витрат ручноT пращ екологiзацiя виробництва в межах сучасних вимог до охорони навколишнього середовища.
1нновацмна полiтика пiдприемства передбачае:
- розробку поточних i перспективних програм науково-технiчного розвитку виробництва;
- розробку проек^в вiдновлення продукцiT вiдповiдно до вимог ринку;
- контроль i своечасне коригування впровадження зазначених програм i проектiв;
- проведення единоT iнновацiйноT полiтики на основi координацiT дiяльностi всiх структурних пiдроздiлiв пiдприемства;
- матерiальне i фiнансове забезпечення Ыновацмних програм;
- своечасну пiдготовку i перепiдготовку виробничого персоналу;
- комплексне розв'язання проблем пов'язаних iз реалiзацiею iнновацiйного
циклу.
Пiдприемство формуе власну Ыновацмну полiтику, орiентуючись на державну Ыновацмну полiтику, яка визначае прiоритетнi напрямки розвитку iнновацiйноT дiяльностi й забезпечуе Tхню пiдтримку, власнi iнтереси й ресурсы можливосД потреби ринку. Мета i роль iнновацiйноT полiтики в дiяльностi пiдприемства змiнювалась за рiзних систем господарювання. У нинiшнiй час Ыновацмна полiтика пiдприемства охоплюе вс сторони удосконалення дiяльностi пiдприемства за для пщвищення його конкурентоспроможностi на ринку.
1нновацмна полiтика мае тактичн й стратегiчнi аспекти. Тактичнi аспекти -заходи щодо змщнення Ыновацмного потенцiалу пiдприемства, пiдвищення якостi продукцп та ефективностi виробництва. Стратегiчнi аспекти - заходи щодо забезпечення великих структурних зрушень в економщ i виробництвi. Вони полягають у можливост розробки i реалiзацiT довгострокових Ыновацмних програм i проектiв, що забезпечують досягнення глобальних цтей пiдприемства.
Необхщнють розроблення iнновацiйноT полiтики обумовлено потребою в стратепчному управлЫнк Розглянемо особливост формування iнновацiйноT полiтики корпорацiT «Агро-Союз». Довгостроковi цiлi в сферi Ыновацм на пiдприемствi зазвичай пов'язанi з визначенням нових способiв ведення бiзнесу, освоенням нових ринкiв, застосуванням нових технолопй або способiв органiзацiT виробництва. Так, Ыновацмы ресурсозберiгаючi технологiT стали чи не одним iз шляхiв пiдвищення ефективностi пiдприемства. Застосування нульовоT технологiT обробiтку Грунту дало можливють знизити витрати i отримати конкурентоспроможну продукцю
Для бiльшостi аграрних пщприемств перехiд на нову технологiю (новий конструктивний принцип, новий матерiал, новий процес i т.д.) в перспективi приводить до пiдвищення технологiчного рiвня та прибутку, до скорочення витратноT частини. Однак, цей процес е складним i болючим. По-перше, необхщы додатковi фiнансовi ресурси, по-друге, нова технолопя повинна пройти певний перюд становлення, поки и вiддача почне перевищувати показники староT технологiT. Процес переходу вщ однiеT технологiT до iншоT проiлюстровано на рис 2. Дан технологiT можна зобразити S-подiбними кривими. До 1997 р. пщприемство застосовувало традицiйну технологiю обробiтку грунту (оранка - культива^я - авба), з 1997 по 2001 рр. м^мальну (культивацiя - сiвба), з 2002 р. - нульову (авба). Коли з'являеться нова технолопя, вона замщуе застарту i мае свою S-подiбну криву. Промiжок мiж двома кривими е технолопчним розривом, де одна технолопя замЫюе iншу. Пщприемства, як навчилися долати технологiчнi розриви, отримують суттевi конкурентнi переваги.
Суть стратепчного управлiння технологiями в корпорацп "Агро-Союз" полягае в тому, що керiвництво визначило момент, коли точка перегину на S-подiбнiй кривiй технологи вже пройдена, а по^м виявило i застосувало технологiю наступного
поколЫня, яка пщымаеться знизу i врештьрешт замiнюe iснуючу. Таким чином, головне - своечасно змiнити технологiю в точц перетину S-подiбноT кривоТ староТ i новоТ технологiT (як показуе пунктирна крива на рисунку).
.о
с; >
го ш
Третя технолог1я
Друга технолог1я
Перша технологiя
Витрати (час)
Рис. 2. 3MÍHa технологiй o6po6ÍTKy грунту
Отже, керiвництво усвiдомило необхiднiсть концентрацiT зусиль на розробц нових технологiй, яю характеризуються кривими вищого порядку. Корпора^я "Агро-Союз" вкладае кошти в дослщження, щоб знати де вони знаходяться на вщповщних S-подiбних кривих за взаемозамЫюючими технологiями i яких змЫ в цiй ситуацiT слщ очiкувати в найближчий час.
Корпора^я "Агро-Союз" використовуе енергозберiгаючi технологiT холодного утримання свиней на глибоюй незмЫнм пiдстилцi в дугоподiбних тентових ангарах. Застосування дано)' технологiT дае можливють: зменшити затрати на будiвництво порiвняно з капiтальним свинарниками; економити на опалены та осв^лены; змiцнити здоров'я тварин, зменшуючи витрати на лкування; забезпечити швидкiсть приросту; зменшити затрати на вiдгодiвлi; не забруднювати навколишне середовище. Система пбридизацп( поеднуе в ^6i переваги селекцiT та схрещування) розроблена спе^алютами пiдприемства, пiдвищуе плщнють свиноматок на 5-15%, збiльшуе скоросптють молодняка на 8-10%, м'ясистiсть туш на 3-5%. Собiвартiсть виробництва свинини на даному пiдприемствi вiдповiдае показникам кращих пщприемств зарубiжних краTн.
Застосування Ыновацмних технологiй у молочному тваринництвi (технологiя безприв'язного утримання i годiвлi iз застосуванням змiшаного рацiону протягом року) дало змогу корпорацп досягти таких результатв: молочне стадо мае статус племЫного заводу голштинськоT породи i е базовим господарством по Ыновацмним технолопям Мiнiстерства аграрноT пол^ики та продовольства УкраTни; господарство корпорацп увмшло до складу Клубу лiдерiв молочних ферм свiту - Cream Club i е членом IFCN; молочна ферма корпорацп внесена в Реестр спе^альних сировинних зон як пщприемство, продук^я якого може бути використана для виготовлення дитячого i дiетичного харчування; середня продуктивнють на корову становить бтьш як 9 тис. л^в молока в рк: показники якостi молока (жирнiсть - 3,7%, бток - 3,3%, соматичн клiтини 110-120 тис./мл., бактерiальна засмiченiсть - 2-4 тис. клiтин/мл.).
Устх Ыновацмного процесу значною мiрою залежить вiд ефективностi системи управлiння пщприемством та iнновацiйною дiяльнiстю, тому людський фактор -компетенцп кадрiв, схильнють до iнновацiй вищого керiвництва, включення до складу персоналу менеджера з Ыновацм - е ютотним фактором ефективност iнновацiйноT дiяльностi на рiвнi пiдприемства. Досвiд пiдготовки менеджерiв у великих компаыях показав, що профеайы навики можна формувати тiльки на базi реальних проектiв. Так, з 2005 року в корпорацп «Агро-Союз» функцiонуе Школа молочного скотарства. Вана нацтена на отримання практичних навиюв роботи на високотехнологiчнiй фермi i досвiду прийняття рiшень, а також формалiзованоT, ефективноT системи управлiння.
На Ыновацмну полiтику великих аграрних пщприемств впливають фактори зовышнього та внутршнього середовища. Серед зовнiшнiх факторiв найбтьш суттевий вплив здiйснюють полiтико-правовi (форми i методи державного регулювання iнновацiйноT дiяльностi, пiдготовка спецiалiстiв, залучення i захист iноземних iнвестицiй, стабiльнiсть державноT влади, рiвень полiтичних ризикiв, зовнiшньоекономiчна полiтика) та економiчнi (податкова система, рiвень вiдсоткових ставок за кредит, цЫова полiтика, купiвельна спроможнiсть населення) фактори.
Державна Ыновацмна полiтика, в сучасному и виглядi, не дае великим агропiдприемствам тих стимулiв i переваг якi надаються вiдповiдним суб'ектам iнновацiйноT дiяльностi в розвинених крахах. Держава не мае довгостроковоT стратеги розвитку аграрного сектору акцентованоT на Ынова^ях. Вiдсутнiсть державноT програми розвитку передаеться аграрному бiзнесу, який вщчувае труднощi при визначеннi власноT ролi в загальному процесi економiчного та со^ального оновлення.
Внутрiшне iнновацiйне середовище характеризуе систему умов i факторiв, що визначають вибiр органiзацiT i форм iнновацiйноT дiяльностi з метою досягнення кращих и результатiв якi знаходяться пiд безпосереднiм контролем керiвникiв i спецiалiстiв пiдприемства. Внутрiшне середовище включае в себе той Ыновацмний потен^ал, який дае можливiсть пщприемству досягти поставлених цiлей у визначеному перюдк
Серед факторiв, якi вщносять до iнновацiйного потенцiалу пiдприемства, особливе мюце займають iсторiя та iмiдж пiдприемства, стратегiчнi установки, менеджмент, маркетинг, НДДКР, виробництво, фiнансовi та економiчнi умови, стадiя життевого циклу, функцюнальний напрямок та перiод функцiонування пщприемства, Ыновацмний менталiтет власникiв пiдприемства, рiвень квалiфiкацiT менеджерiв та ряд Ыших факторiв.
В ходi дослiдження iнновацiйноT дiяльностi великих аграрних пiдприемств виявлено, що одыею з основних причин яка стримуе розробку та впровадження Ыновацм е недостатнм рiвень менеджменту i маркетингу iнновацiй, що перш за все пов'язано з нестачею квалiфiкованих кадрiв. Маркетинг iнновацiй передбачае вибiр сегменту аграрного ринку, який забезпечить найбтьший прибуток для продавця i покупця iнновацiй i подальшоT розробки iнновацiй та комплексiв маркетингу стосовно нього. План маркетингу Ыновацм визначае який Tх вид, на якм територiT i за якою цЫою потрiбно продавати в даний момент часу.
Не менш важливим е менеджмент Ыновацм. lнновацiT це не стандартизовав i переважно ункальы продукти та процеси i тому визначити розмiр ефективних витрат i розробити стратегiю розподiлу коштiв надзвичайно складно. Основнi помилки менеджменту Ыновацм вiдбуваються саме в сферi неефективних витрат. В зв'язку з цим дорожчае юнцевий продукт (Ынова^я) та зростае ймовiрнiсть отримання збитку.
Висновки. Отже, велик аграрнi пiдприемства значну увагу придтяють iнновацiйнiй полiтицi, яка нацтена на реалiзацiю масштабних Ыновацмних проектiв
та визначае основы напрями науково-техычноТ' i виробничоТ дiяльностi пiдприeмства у сферах розроблення i впровадження новоТ продукцп, залучення у виробництво нових ресурав i технологiй, освоення нових методiв органiзацiТ виробництва.
Лiтература
1. Чабан В. Г. 1нновацмний аспект великих аграрних пщприемств / В. Г. Чабан // Економiчний вюник Переяслав-Хмельницького державного педагогiчного уыверситету iменi Григорiя Сковороди. - 2012. Випуск 18 / 1. - с. 4.
2. Гончаренко Л.П., Арутюнов Ю.А. Инновационая политика: учебник / Л.П. Гончаренко, Ю.А. Арутюнов. - М.:КНОРУС, 2009.- с.132.
3. Харсун О. Стратепя устху / О. Харсун // Газета «Агробiзнес сьогоды» . -2011.- №15- 16. - с.23.
