CC BY
26«етуушшим-шишаи» яш), жш / technical science
41
Если хотите, чтобы аккумуляторная батарея не подводила вас зимой, желательно соблюдать два условия.
Первое: по возможности совершать длительные поездки, чтобы прогреться успевал не только двигатель, но и весь моторный отсек. Только тогда аккумулятор начнет принимать заряд.
Во-вторых: моторный отсек желательно утеплять. Результат: температура в нем будет выше, и аккумулятор сможет принимать заряд раньше и больше. Тем, у кого аккумуляторная батарея размещена в багажнике, можно посоветовать ставить машину в отапливаемые подземные паркинги (например, под торговыми центрами), причем надолго. Грузовикам с батареями на раме поможет только периодическая зарядка батарей в теплом помещении.
Список литературы
1. Курзуков Н. И., Ягнятинский В. М. Аккумуляторные батареи. Краткий справочник. (издательство «За рулём»). 2008. Москва. - С. 28-32.
2. Болотовский В.И., Вайсгант З. И. Эксплуатация, обслуживание и ремонт свинцовых аккумуляторов. 1988. Ленинград. - С. 41-44.
3. Ягнитинский М. А. Стартерные аккумуляторные батареи: Устройство, эксплуатация и ремонт. Издательство «Транспорт». 1991. - С. 33-36.
4. Семенов Л.Г. Электромонтер - аккумуляторщик. 1968. Москва «Высшая школа». - С.107-109
5. Семенов Н.В. Эксплуатация автомобилей в условиях низких температур. Москва. 1993. - С.190
6. Дасоян М.А. Стартерные аккумуляторные батареи: Устройство, эксплуатация и ремонт. Москва. 1991. - С. 255
УДК 614.8.084
Щигельська Галина Остатвна, Kand.icmop.nayK, доцент Джадав XipeHKyMap Боднар Вiкmopiя Вoлoдимиpiвнa Тернотльський нацюнальний mexni4nuu ynieepcumem iMeni 1вана Пулюя
Боднар Вiкmоpiя Володимиpiвнa DOI: 10.24412/2520-6990-2022-4127-41-45 БХОПАЛЬСЬКА ТРАГЕД1Я VS ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
Shchyhelska Halyna Ostapivna,
Ph.D., Assoc. Prof.
Jadav Hirenkumar Bodnar Victoriia Volodymyrivna Ternopil Ivan Puluj National Technical University Bodnar Victoria Vladimirovna
BHOPAL TRAGEDY VS CHERNOBYL DISASTER: COMPARATIVE ANALYSIS
Анотаця
У cmammi здшснено nopien^bnuu анал1з причин ma на^дюв БхопальськоХ газовой трагедИ та Чор-нобильськог катастрофи. Зважаючи на cmpiмкий нayкoвo-mеxнiчний прогрес та техногенш ризики, ви-вчення й ycвiдoмлення уроюв техногенних катастроф е безумовно актуальними cьoгoднi. Результати до-cлiдження показали, що причини та на^дки БхопальськоХ та ЧорнобильськоХ аварш мають багато ст-льного, незважаючи на те, що вони трапилися у pi-зних галузях пpoмиcлoвocmi вiдпoвiднo xiмiчнiй та атомнш. Низка людських, експлуатацшних i mеxнoлoгiчниx фaкmopiв, як стали фатальними, була спшь-ною для обох аварш. Одтею з головних причин в обох випадках вбачаеться низький piвень культури без-пеки. 1, насамктець, oбидвi катастрофи дали людству xopoшi, хоча й гipкi, уроки ycвiдoмлення яких е запорукою безпеки людства в теперШньому та майбутньому.
Abstract.
This paper represents comparative analysis of Bhopal gas tragedy and Chornobyl disaster. Considering rapid scientific and technological progress as well as technological risks, the study and awareness of lessons learntfrom these man-made disasters are of particular importance. The results of the study showed that the causes and consequences of Bhopal and Chornobyl accidents have many similarities, even though they occurred in different industries, chemical and nuclear respectively. A number of human, operational and technological factors that became fatal were common to both accidents. One of the key causes for both cases is the low level of safety culture. Finally, many lessons were learnt from Bhopal and Chornobyl disasters, which helped to raise safety awareness in all areas nowadays and in the future.
Ключовi слова: mеxнoгеннi катастрофи, Бхопальська газова mpaгедiя, Чорнобильська катастрофа.
Keywords: man-made disasters, Bhopal gas tragedy, Chernobyl disaster, comparative analysis.
TECHNICAL SCIENCE / «ШУУШШШУМ-ШУГМаУ» 2022
42_
Вступ. Тридцять п'ять роюв тому сталася одна i3 наймасштабтших техногенних катастроф в кто-ри людства, що призвела до ращацшного забруд-нення понад 200 тис. км2, внаслвдок чого 8,5 мшь-йон1в жител1в Укра!ни, Бшорусп, Росй отримали висок! дози опромшення, 500 тис. людей померли [4]. За два роки до Чорнобильсько! катастрофи в тч на 3 грудня 1984 р., у шдшському мюп Бхопал вна-слвдок авари на завод! пеcтицидiв Union Carbide India Limited (UCIL) загинуло близько 10 тис оаб, а загальна кшьшсть потерпших склала бшьше н1ж п1б мшьйона [8, р.122]. Зважаючи на масштабтсть тра-гедш i катастроф!чних насладив, як! е вщчутними дотепер, вивчення та усввдомлення !х урошв е без-умовно актуальними сьогодш.
Cлiд зазначити, що в украшськш кторюграфп до тепер ще не було здшснено пор1Бняльного ана-л!зу двох масштабних техногенних катастроф у 1н-ди й Укра!ш, та й у доступнш нам заруб1жнш лгте-ратур! ми знаходимо лише два дослвдження, прис-вячених означенш проблем! [7, 13]. Проте значна кшьшсть праць, у яких анал!зуеться кожна з аварш зокрема [1,5,8,9,11,12,15,16], включно з найновггш-шими дослвдженнями, в яких науковщ висвплюють наслвдки довгострокових ефект та особливосп впливу COVID-19 на потерпших вщ катастроф [4,10,14], дають можливкть вивчити та розкрити поставлену проблему.
Мета пропоновано! статл - здшснити пор1вня-льний анал!з причин i насладив Бхопальсько! газо-во! трагеди та Чорнобильсько! катастрофи, виявити спшьне та вадмшне, визначити !хт головт уроки для людства.
Результати дослвдження. Бхопальська газова трагед1я, яка вважаеться найбшьшою за кшьшстю жертв техногенною катастрофою в сучаснш кторп, вадбулася у тч з 2 на 3 грудня 1984 р. в 1нди, у мютл Бхопал столиц! штату Мадх'я-Прадеш. Ця катастрофа сталася внасладок викиду токсично! органч-но! сполуки метидазошанату (MIC) на завод! пести-цид1в UCIL, 51% акцш якого належали американсь-кш хМчнш корпораци Union Carbide. Вибух на завод! призв1в до викиду в навколишне 30-40 тонн метил!зощанату (за шшими даними 42 т [16]), який поширився на бшьш н1ж 77 км2, внасладок чого ти-сяч! людей загинули, а сотт тисяч отримали важы травми [11, p. 193]. Концентрашя отруйного газу в повггр! була настшьки високою, що мешканщ мюта помирали в перш! ж години шсля вибуху. Остато-чна кшьшсть загиблих оцшюеться вад 15 000 до 20 000, а майже 50 000 оаб отримали важю функцю-нальт порушення в оргатзм^ що призвели до зна-чного обмеження життед1яльносп [8, p. 122]. Бшь-шкть летальних випадшв вадбулося через набряк леген1в протягом 3 дн1в шсля катастрофи [10, p. 66]. На даний час кшькють зареестрованих жертв Бхопальсько! трагеди з р!зним ступенем уражень сягае понад 500 000 [11, p. 193].
За висновками досладниюв Бхопальську катастрофу спричинили багато фактор1в, зокрема, еконо-м!чний, технолопчний, оргатзацшний та людсь-кий, однак головним з них вбачають людський. Bi-дсутшсть належно! системи безпеки та недбалкть
персоналу UCIL значною мiрою сприяли катастро-фiчним насладкам витоку газу в Бхопалi [12].
Аварiя на Чорнобильськiй АЕС, яка за М1жна-родною шкалою ядерних подш (INES) класифшо-вана за найвищим - сьомим р1внем небезпеки, сталася 26 квiтня 1986 р. в хода проведения проектного випробування турбогенератора № 8 на 4-му енерго-блоцi. Випробування на 4-му енергоблощ було за-плановано провести 25 квiтня 1986 р. при тепловш потужиостi реактора 700 МВт. Вадповадно до про-грами випробування, 25 квiтня о 01:06 персонал станци розпочав зниження потужносп. Проте о 13:25, тобто через 12 годин поступового зниження, за вимогою диспетчера Кишенерго затримати зупи-нку другого турбогенератора, зниження потужносп було призупинено на кшька годин, що було поза регламентом експлуатаци реактора [5, с.111]. Ця за-тримка призвела до того, що персонал денно! змши, який i повинен був проводити експеримент, змши-вся спiвробiтниками вечiрньо! змши. Внасладок вадключення системи аваршного охолодження реактора (САОР), новш зм1ш довелося вручну регулю-вати вентилi гiдравлiчно! системи реактора.
Коли на роботу прийшли пращвники нiчно!' змши, яш очшували, що вони будуть мати справу iз зупиненим i охолодженим реактором, !м повадо-мили про те, що випробування будуть проводити вони. Це означало, що потужтсть реактора потрь бно було знизити до 700 МВт, а потм припинити подачу пари на турбшу. У реактора сери РБМК е одна особливкть, яка проявляеться у тому, що вш вкрай нестаб1льний та складний в управлiннi на ни-зьких р1внях потужностi. Враховуючи позитивний паровий коефщент реактивностi, недосконалiсть конструкцп регулюючих стержн1в та утворення, в якосп побiчного продукту роботи реактора, ксе-нону-135, що поглинае багато нейтрон1в, потуж-нiсть реактора впала до 30 МВт. Це призвело до того, що оператори почали забирати все бшьше i бь льше регулюючих стержн1в, намагаючись збшь-шити реактивнiсть реактора, що дозволило реакти-вностi пов1льно зрости i д1йти до р1вн1в, близьких до тих, яш були потрiбнi для проведення експери-менту. Оператори намагалися вручну п!дгримувати цi параметри, але !хнi зусилля виявилися малоефе-ктивними. Попри те, що хронология останньо! хви-лини до сьогоднi немае едино! верси й подаеться дослвдниками у рiзних 1нтерпретац1ях [1, 6, 13], вь домо що в промiжку з 1:23 до 1:24 унаслвдок зрос-тання реактивностi в нижнш частинi реактора теп-ловщдача пгдскочила приблизно до 30000 МВт (при номшальнш тепловiддачi 3000 МВт). Вода, що охо-лоджуе реактор, миттево закип1ла, цирконiева обо-лонка стержн1в розплавилася, вгдбулася реакцiя з парою внаслвдок яко! вид1лився водень [13]. Маса водню, що вирвалася, перем1шавшись з повiтрям центрально! зали, утворила детонац1йну повiтряно-водневу сумш, яка пот1м вибухнула. Саме цей вибух, аналопчний до вибуху «вакуумно! бомби», ро-знiс вщент дах, центральний зал та iншi примь щення 4-го блоку [5, с.111], зумовив величезний викид радюнуклщв у навколишне середовище.
«ШУУШШШУМ-ЛШГМаИ» 2022 / TECHNICAL SCIENCE
43
Подiбнiсть двох аварш стала очевидною майже вщразу. Наприклад, академш В. Легасов, голова радянсько! делегаци на Ввденськш конферен-ци щодо Чорнобиля в серпнi 1986 р., сказав: «Звь сно, конструктори реактор1в вивчили всi авари, що сталися на атомних електростанц1ях, i при необхвд-ностi вжили додатковi заходи безпеки. Але, на жаль, вони не вивчали нещаснi випадки в шших га-лузях промисловосл. Хвд подш на Чорнобильськш АЕС, який призв1в до трагеди, н1як не нагадував жодно! надзвичайно! ситуаци на шших атомних електростанщях, але був дуже, дуже схожий, аж до останн1х деталей, на те, що сталося на хмчному за-водi в Бхопалi у 1984 р... Авар1я на ЧАЕС сталася в шч з п'ятницi на суботу. Аварiя в 1нди сталася в не-дшю. У Чорнобилi выключили аваршний захист, в 1нди выключили охолоджувачi та поглинач, як1 ви-конують захисну функцш. В 1нди сталася технiчна несправнiсть клапана та проникнення води, що при-звело до екзотермiчноl реакцп, яка розвивалася екс-поненцiально, з вимкненими охолоджувачами, тодi як тут був надлишок пари та пщвищення реакцшно1 здатностi. Головне в тому, що як в 1нди, так i тут персоналу вдалося (попри те, що це було суворо заборонено) вимкнути захиснi пристро1 [7]».
Проаналiзуeмо схож1 та ввдмшш риси поета-пно. Насамперед, слад зазначити, що в обох випад-ках причинами авари стали низка технолопчних фактор1в. Обидва пщприемства мали фундамента-льнi недолжи у конструкц1ях, такi як збертання М1С у великих резервуарах i заднiй встановлений зворотний клапан у Бхопалi, та позитивний коефь цieнт порожнечi в Чорнобил^ що призвело до позитивного коефщента потужностi при низьких вихо-дах енерги. Обидвi установки також дозволили операторам ввдключити ключове безпекове обладнання, що сприяло авар1ям. Тут, слад згадати, що як на завода в Бхопалу так i на ЧАЕС до великих аварш мали мiсце илька аварш рiзноl складностi, проте вони не були серйозно взяп до уваги кер1в-ництвом.
Безпосередньою причиною обох аварш досль дники вважають людський фактор, а саме низка до-пущених помилок персоналу на еташ експлуатаци. Проте тут, необхщно зазначити й значга недолжи оргагазацшнох складово1, якi знову ж таки були присутш в обох випадках. Щодо Бхопалу, то поган умови безпеки на заводi були загальновщомим фактом. Дослвдники вщзначають загальну недоста-тню обiзнанiсть персоналу про потенцшш ризики роботи заводу, як також зауважують, що шструкци з експлуатацй, як правило, були написанi англшсь-кою мовою, якою багато операторiв не володiли [7]. Як засвщчують розсекреченi матерiали КДБ, багато технолопчних недолшв теж були невщомими персоналу ЧАЕС [3]. До того ж у свок «Мемуарах» В. Легасов поввдомляе, що «рiвень пщготовки сер-йозних документiв для атомно1 електростанци був таким, що хтось ми- щось викреслити, а оператори могли правильно чи неправильно штерпретувати те, що було викреслено, та здйснювати довшьга операци [7]». Насамкшець, слад зазначити, що в обох випадках на здшснення помилок операторiв
впливали iншi iнституцiйнi тиски, таш як вимога Кишенерго призупинити зниження потужностi турбогенератора та загальний комерцшний тиск на збитковому заводi в Бхопалi.
Наслвдки обох аварш були посилега через вщ-сутнiсть достовiрноl шформаци та негайних дiй з боку мюцево1 влади. Намагання приховати реальну iнформацiю про аварш на ЧАЕС, И катастрофiчнi наслвдки, як також вiдсутнiсть елементарних знань першо1 допомоги у мешканцiв i медичного персоналу в Бхопалi сприяли поглибленню критичностi ситуаци та збшьшенню масштабiв трагеди.
Аналiзуючи та порiвнюючи наслвдки Бхопаль-сько1 та Чорнобильсько1 катастроф через бшьш як 35 рокiв, ми знову ж таки знаходимо багато сгаль-ного: численга людськi жертви, довгостроковий вплив хiмiчних речовин та радюнуклщв на здо-ров'я потерпiлих, забруднення навколишнього се-редовища, економiчнi збитки, попршення демогра-фiчноl ситуаци, непоправга психологiчнi травми. Однак, слад ввдзначити й юлька вщмшностей. Без-посередш (раннi) наслвдки авари у Бхопалi для здо-ров'я були суттево серйознiшi нiж наслвдки Чорнобиля. Цей факт засвщчила значно вища смертгасть у першi години та дга катастроф. Якщо внаслвдок вибуху на ЧАЕС або гостро1 променево1 хвороби протягом юлькох мiсяцiв з моменту авари загинули 30 спiвробiтникiв АЕС, то в Бхопалi кшьшсть лета-льних випадкiв одразу тсля катастрофи оцшюють у близько 10 000 [15, p. 905]. Проте, наслвдки дов-готривалого ефекту опромшення високими дозами радiацil у результат вибуху на ЧАЕС на сьогодш е вражаючими. За оцшками незалежних експертiв ш-лькiсть летальних випадшв внаслвдок опромшення становить 500 000 [4].
За масштабами забруднення навколишнього середовища наслвдки катастроф були суттево вщ-мшними. Якщо викид близько 40 тонн метилiзоцiа-нату в Бхопалi призвiв до поширення отруйного газу на 77 км2 густонаселено1 територи мiста, то гасла вибуху й пожеж1 на ЧАЕС радюактивна хмара накрила не лише територи сучасно1 Укра1ни, Бшо-русi та Роси, але й територи багатьох европейських краш що призвело до радiацiйного забруднення по-над 200 тис. км2, внаслвдок чого 8,5 млн людей отримали висок1 дози опромшення. У цьому кон-текстi й реальнi фiнансовi витрати на лжввдацш на-слвдшв авари на Чорнобильськш АЕС у всьому свiтi значно вищi, гаж у Бхопала [7]. Сумарш (прямi i непрямi) економiчнi збитки Украши внаслвдок Чо-рнобильсько1 катастрофи становлять близько 180 мiльярдiв доларiв [2].
Негативними спiльними наслвдками е довгостроковий вплив як М1С так i радiонуклiдiв на ура-жених людей, який проявляеться в рiзномаштних захворюваннях та патологiях, зокрема таких як, он-кологiя, вроджега дефекти, гiнекологiчнi хвороби, затримка розвитку, псимчш розлади, iмунодифiцит та ш. У зв'язку з цим потерпш ввд трагедш пщда-ються бшьшому ризику розвитку ускладнень, пов'язаних з СОУ[Э-19 та шших вiрусiв, а пщви-щена системна запальна активгасть, яка тривалий час зберiгаеться у реконвалесценпв COVID-19, у
44
TECHNICAL SCIENCE / «ШУУШШШУМ-ШУГМаУ» #4(И27)), 2022
поeднаннi з опромшенням у дiапазонi низьких доз може щдвищувати радючутливкть людини [4,10,14].
Також слад вщзначити, що обидвi авари, бшь-шою чи меншою мiрою, стали «визначальними по-д1ями» для полгтично! активносп проти хiмiчно! та ядерно! промисловосп вiдповiдно. I, насамкгнець, обидвi катастрофи дали людству хорошi, хоча й при, уроки, усвщомлення яких е запорукою без-пеки людства в тепершньому та майбутньому [5,8,9,16]. Якщо до недавнього часу вважалося, що техногенш катастрофи спричиненi або «несправш-стю технжи», або «людською помилкою», то грун-товний аналiз причин Бхопальсько! та Чорнобиль-сько! катастроф показав, що щ категорi! не е взае-мовиключними. Адже, несправшсть приладш або системи можна простежити через людсьш помилки, наприклад, в оригшальному проектi установки або у функци обслуговування та монiторингу. Таким чином, високий ршень культури безпеки повинен бути не тшьки на еташ експлуатацi!, а й на етапах проектування та органiзацi!. Безумовно, техногенш катастрофи викликаш комплексом системних та безпосередшх причин, однак низька культура безпеки вдаграе серед них ключову роль. Саме масш-табнi трагiчнi наслвдки Бхопальсько! трагедп та Чо-рнобильсько! катастрофи актуалiзували проблеми техногенно! безпеки в усьому свiтi, подняли !х на новий ршень, стали поштовхом до щдвищення рь вня безпеки у багатьох сферах та формування нового свггогляду безпечно! поведшки. Концепц1я культури безпеки, а також необхщнють пошформова-ностi про и важливкть набули широкого поширення у вах сферах людсько! дiяльностi, i фо-рмування знань про безпеку життя стало основною умовою сталого та безпечного розвитку людства.
Висновки. Отже, вивчення причин i наслiдкiв аварш у Бхопалi та Чорнобилi дають шдстави кон-статувати значну подiбнiсть. Незважаючи на те, що вони трапилися у рiзних галузях промисловостi вщ-поввдно хмчнш та атомнш, помилки, як1 призвели до масштабних катастроф, та й сам переби- подiй у день авари е разюче схожими. Низка людських, екс-плуатацшних i технолопчних фактор1в, якi стали фатальними, була спшьною для обох аварiй. В обох випадках вiдсутнiсть достовiрно! шформаци та не-гайних дш з боку мкцево! влади збiльшили масш-таби трагедш. Драматичнi наслвдки Бхопальсько! та Чорнобильсько! катастроф, попри певш особливо-стi, теж мають багато спiльного: численнi людськi жертви, довгостроковий вплив хiмiчних речовин та радюнуклвдш на здоров'я потерпiлих, забруднення навколишнього середовища, економiчнi збитки, по-пршення демографiчно! ситуацi!, непоправнi пси-холопчш травми, пщвищений ризик потерпiлих вщ аварш щодо розвитку ускладнень, пов'язаних iз COVID-19 та шших вiрусiв. Головним уроком ава-ргй та трагiчних насладив, лiквiдацiя яких три-вае до сьогоднi, е необхщнють надзвичайно вщпо-вщального ставлення до питань безпечного викори-стання досягнень науково-технiчного прогресу, чiткого усввдомлення загроз та ризиив, високого ршня культури безпеки як фундаментально! умови
забезпечення сталого та безпечного розвитку люд-ства. Зважаючи на актуальшсть проблеми, перспе-ктиви подальших дослвджень вбачаються у здшс-ненн пор1вняльного анал!зу причин та насладив аварш у р!зних промислових галузях, з метою вияв-лення типових помилок та запобганню !х повто-рення у майбутньому.
Список лггератури
1. Горбачев Б. И. Новая хронология аварии на 4-м блоке Чернобыльской АЭС // Проблеми безпеки атомних електростанцш i Чорнобиля: наук.-техн. зб. 2005. Вип. 2. С. 128-132.
2. Звернення Комитету з питань еколопчно! политики, природокористування та лжБщаци насладив Чорнобильсько! катастрофи у зв'язку з 33 ро-ковинами авар!! на ЧАЕС. [Електронний ресурс] URL: https://www.rada.gov.ua/news/No-vyny/170944.html (дата звернення: 27.11.2021).
3. 1нформацшш матер!али до р!чниц авар!! на Чорнобильсьий АЕС. Укра!нський шститут национально! пам'ятг [Електронний ресурс]. URL: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalis-tam/informaciyni-materialy-do-richnyci-avariyi-na-chornobylskiy-aes (дата звернення: 16.11.2021).
4. Копиленко О.Л., Чехун В.Ф., Дьомша Е.А. Виклики рад!ацшних катастроф: уроки Чорнобиля (1986-2021 рр.). [Електронний ресурс]. URL : http://komekolog.rada.gov.ua/uploads/documents/369 61.pdf (дата звернення: 16.11.2021).
5. Лукина Л.И., Моисеев Д.В. Уроки Чернобыля // Системы контроля окружающей среды no. 2 (June 24, 2021): 106-118. doi:10.33075/2220-5861-2021-2-106-118.
6. Предпосылки и хронология аварии. [Электронный ресурс]. URL: https://chnpp.gov.ua/ru/42-about/accident-of-1986/430-2010-09-10-07-58-29-ru430 (дата обращения: 2.12.2021).
7. Grimston M.C. (2002) Chernobyl and Bhopal Ten Years on. In: Lewins J., Becker M. (eds) Advances in Nuclear Science and Technology. Advances in Nuclear Science & Technology, vol 24. Springer, Boston, MA. https://doi.org/10.1007/0-306-47811-0_1.
8. Ipe, M. (2005), Bhopal Gas Tragedy: Lessons for corporate social responsibility, Social Responsibility Journal, Vol. 1 No. 3/4, pp. 122-141. https://doi.org/10.1108/eb045803.
9. Jadav H., Shchyhelska H. Bhopal gas disaster: history and lessons // Военш конфлшти та техногенш катастрофи: кторичш та психолопчш насладки : Зб!рник тез I М1жнародно! науково! конференци присвячено! 35 роковинам авар!! на ЧАЕС, 22-23 квпня 2021 р. / Упорядники: А. А. Криськов, В. В. Вишньовський та Н. В. Габрусева. - Тернопадь : ФОП Паляниця В. А., 2021. - С. 58-60.
10. Malviya, A., Ahirwar, A. K., Chandra Tripa-thi, S., Asia, P., Gopal, N., & Kaim, K. (2021). COVID-19: a review on SARS-CoV-2 origin, epidemiology, virology, clinical manifestations and complications with special emphasis on adverse outcome in Bhopal Gas Tragedy survivor. Hormone Molecular Biology and Clinical Investigation, 42(1), 63-68. doi:10.1515/hmbci-2020-0070.
«COyyOMUM-JMTMaL» #4(127), 2022 / TECHNICAL science
45
11. Mishra, P., Samarth, R., Pathak, N., Jain, S., Banerjee, S., & Maudar, K. (2009). Bhopal Gas Tragedy: review of clinical and experimental findings after 25 years. International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health, 22(3). doi:10.2478/v10001-009-0028-1.
12. Mittal, A. (2015). Retrospection of Bhopal gas tragedy. Toxicological & Environmental Chemistry, 98(9), 1079-1083. doi:10.1080/02772248.2015.1125903.
13. Posch M. The Soviet RBMK reactor: 35 years after the Chernobyl disaster. [Electronic resource]. URL: https://hackaday.com/2021/05/05/the-soviet-rbmk-reactor-35-years-after-the-chernobyl-disaster/ (accessed 12.11.2021).
14. Senthilkumar CS, Malla TM, Akhter S, Sah NK, Ganesh N. Susceptibility of the Bhopal-methyl isocyanate (MlC)-gas-tragedy survivors and their offspring to COVID-19: What we know, what we don't and what we should? Cien Saude Colet. 2020 Oct;25(suppl 2):4225-4230. doi: 10.1590/1413812320202510.2.28682020. Epub 2020 Aug 6. PMID: 33027359.
15. Sriramachari, S. (2004), The Bhopal gas tragedy: An environmental disaster. Current Science, 86(7), 905-920. Retrieved April 19, 2021, URL: http://www.jstor.org/stable/24109273.
16. Sriramachari, S. (2005). Bhopal gas tragedy: scientific challenges and lessons for future. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 18(4-6), 264-267. doi:10.1016/j.jlp.2005.06.007
