CC BY
0Чепурда Г.М.
Черкаський державний технологгчний утверситет (Украгна)
к.фтол.н, доцент
завгдувач кафедри туризму та готельно-ресторанног справи
БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ДН1ПРА В ПРОЕКТАХ СЕРЕДИНИ 50-Х РР. XX СТОЛ1ТТЯ
VISION PROBLEMS OF THE DNIEPER IN THE PROJECTS THE MID 50-IES. XX CENTURY
Chepurda G.M.
Cherkasy State Technological University (Ukraine), Candidate of sciences (philology), Associate Professor,
Head of tourism and hotel and restaurant business.
АНОТАЦ1Я
В статп з юторично! точки зору дослщжено вплив сощалютичних експерименпв на довкшля Укра!-ни вщповадно до впровадження на практицi щей "Великого плану перетворення природи" (1948 -1965 рр.). Констатуеться, що гщроенергетична та гщромелюративна складова "плану перетворення природи" була б№ш вразливою i не досконалою, оск1льки при И розробщ мали мiсце волюнтаризм, повер-ховий пiдхiд i недостатне обгрунтування можливих екологiчних наслiдкiв. Акцентуеться увага на ство-реннi «рукотворних морiв» - водосховищ днiпровського гiдрокаскаду, яш затопили 709,9 тис. га земель.
У статп доводиться, що серед найбшьш суттевих негативних екологiчних насладив «плану перетворення природи» - перетворення Дтпра у зарегульовану систему озер, наслщком чого стало порушення гiдрологiчного балансу та екосистем i затоплення великих територiй, як1 втратили здатнiсть виконувати свою екологiчну функщю i господарську продуктивнiсть. Констатуеться, що негативт наслiдки реалiза-цй' закладено! в "плат перетворення природи" шеолопзовано! концепцп пгантоманп та iгнорування за-конiв природи призвели до того, що сучасне суспшьство балансуе на критичному порозi екостабiльностi.
ABSTRACT
In the article from a historical point of view the influence of socialist experiments on the environment of Ukraine accordingly to the implementation in practice of the ideas of "the Great plan of transformation of nature" (1948 - 1965).
Constitutes that hydropower and garolera component "of the plan of transformation of nature" were more vulnerable and not perfect because its development took place voluntarism, superficial approach and lack of justification for the possible environmental impacts.
The focus is on creating "man-made seas" - the reservoirs of the Dnieper garagesale that flooded 709,9 thousand hectares of land.
This article argues that among the most significant negative environmental consequences "plan of transformation of nature" - the transformation of the Dnieper river in sureguliavimo lake system, which resulted in a violation of the hydrological balance and ecosystems, and inundation of large areas that have lost the ability to perform their ecological function and economic performance. It is stated that the negative effects of foreclosure "plan of transformation of nature" concept of ideological megalomania and disregard for the laws of nature has led to the fact that modern society is poised at a critical threshold costable.
Ключовi слова: водосховище, гiдробудiвництво, Дшпро, заходи, зрошення, «план перетворення природи», ршення.
Keywords: reservoir, water engineering, Dnepr, interventions, irrigation, "plan for the transformation of nature", the decision.
Метою статп е дослщження з юторично! точки зору впливу сощалютичних експерименпв на довкшля Укра!ни вщповщно до впровадження на практищ щей "Великого плану перетворення природи" (1948 - 1965 рр.) в частит перетворення рки Дшпро.
У свш час до деяких аспекпв порушено! нами проблеми у власних наукових пошуках поб1жно зверталися Е. Бакшеев, Т. Доценко, Г. Кадомский, В. Борейко, В. Грамма, Л. Будшна, Н. Буняшна, П. Пустовойт, Н. Горло [1]. Водночас сучасш можли-восп дослщнишв у доступ до джерел дозволяють нам у комплекс висвгглити рашше маловiдомi сюжети з пщнято! нами проблеми.
Комплекс заходiв, передбачених постановою Ради Мтстрш СРСР i ЦК ВКП (б) вiд 20 жовтня 1948 р. «Про план полезахисних люонасаджень,
впровадження травопшьних сiвозмiн, будiвництвi ставив i водойм для забезпечення високих i сталих врожа!в у степових i лiсостепових районах £вро-пейсько! частини СРСР» [13], в сустльно-полiтичному життi того часу з подачi компартш-них iдеологiв отримав назву «сталiнського плану перетворення природи». Безпрецедентна за сво!ми масштабами комплексна програма регулювання природи мала за мету змшити клiматичнi умови на великих територiях Радянського Союзу i завдяки цьому домогтися шдвищення продуктивностi сiль-ського господарства.
Основу плану, як вщомо, складали насаджен-ня люових смуг. Крiм полезахисних лiсонасаджень план перетворення природи передбачав також зна-чний обсяг мелюративних робiт з осушення та зрошення земель, регулювання рiчок i поверхнево-
го стоку вод, закршлення шсшв i ярiв тощо. Для цього в Укралш, переважно в твденних степових районах, планувалось здiйснити комплекс гщроте-хнiчних, культуртехнiчних, хiмiчних, агротехтч-них, агролiсотехнiчних та iнших мелiоративних заходiв з метою регулювання водного, теплового, повиряного i поживного режиму грунпв, збере-ження i тдвищення 1х родючостi.
Невдовзi «план перетворення природи» був суттево доповнений. Крiм полезахисних положень рiшеннями союзного уряду було заплановано спо-рудження пгантських гiдроелектростанцiй на великих ржах Радянського Союзу. Складовою час-тиною цих додаткових положень природоперетво-рювального плану стало спорудження каскаду пдроелектростанцш на Днiпрi.
Безумовно, що реалiзацiя таких вперше роз-роблених у свгговш практицi масштабних заходiв не могла не позначитися на сташ довшлля. Час показав, що виконаш на так званих «великих бу-довах комушзму» роботи мали як позитивш, так i негативнi наслвдки для природного середовища. При цьому на сучасних оцiнках цих наслщшв по-мiтно позначився вплив сусшльно-полггачних процесiв, що вiдбулися останнiми десятирiччями на пострадянському просторi, а ввдповвдно i певна дискусiйнiсть в наукових колах та серед громадсь-косп.
Аналiзуючи екологiчнi наслiдки реалiзацil «сталшського плану перетворення природи» варто зазначити, що на вiдмiну вiд програми полезахисних люонасаджень, його пдроенергетична та пд-ромелiоративна складова була бтш вразливою i не досконалою, оскшьки при 11 розробцi мали мю-це волюнтаризм, поверховий шдхвд i недостатне обгрунтування можливих еколопчних наслiдкiв.
Зокрема, розробники проекту не врахували, що при виконаннi пдромелюративних робiт змiна умов стоку та випаровування зi схилiв i поверхш сiльськогосподарських угiдь неминуче спричинять змшу водного режиму рiчок, оск1льки рiчковий стiк е невiд'емною складовою водного балансу. Це питання е одним з найскладшших в пдрологп, осшльки його вирiшення вимагае знання i всебiч-ного врахування i ретельного аналiзу усiх аспектiв взаемозв'язк1в у природ^ розкриття яких потребуе точних i доказових розрахунк1в.
Створення на виконання «Великого плану перетворення природи» водогосподарських об'екпв i розвиток системи зрошуваного землеробства на швдш Украни значно ускладнили пдрогеолого-мелюративну обстановку на цiй територи. Зробле-нi без належно! ретельностi i вiдповiдальностi про-гнознi розрахунки визначення швидкостi i трива-лостi тдйому грунтових вод не справдилися.
Зокрема, вже в першi роки експлуатацп одше! з найбiльших в колишньому Радянському Союзi iригацiйноl споруди на швдш Укра!ни - Швшчно-Кримського мапстрального каналу i Красно-знам'янсько1 зрошувально1 системи ввдбувся знач-ний, не передбачний розробниками, шдйом рiвня грунтових вод, який спричинив тдтоплення земель не тiльки на зрошуваних масивах, а й на при-
леглих територiях i в населених пунктах. Збитки ввд пiдтоплення тiльки у Херсонськш обласп ста-новили понад 10,3 млн. крб. [2,с.69 - 78].
Велико! шкоди сiльському господарству i усьому довк1ллю Украши завдало створення «ру-котворних морiв» - водосховищ дншровського гiдрокаскаду, як1 затопили 709,9 тис. га земель, з них 197,6 тис. га - пщаних та непридатних для використання, 216,5 тис. га - лгав i дрiбнолiсся, 177,6 тис. га - сшокоав, пасовищ, 73,2 тис. га -орних земель, садiв, садиб. Продуктивш землi займають близько 30 % затоплених територш [16,с.69]. В1дмову зменшити площi затоплень про-ектнi установи пояснювали тим, що це знизить виробггок i потужнiсть гiдровузлiв.
Негативним наслщком стали п1дтоплення, об-валення берегiв i утворення мiлководь. Через малу проточнiсть води в дшпровських водосховищах повсюдно спостерiгаeться ii «цвтння», заходи по боротьбi з яким е неефективними. Зменшився ви-довий i як1сний склад тваринного i рослинного свiту. Заходи з врятуванню фауни не мали системного характеру [7,с.15].
Проектанти днiпровського пдрокаскаду не брали до уваги що Дшпро е третiм за величиною транскордонним водотоком Свропи пiсля Дунаю i Волги. Пiсля створення пдрокаскаду слк Днiпра виявився зарегульованим численними водосхови-щами, ставками, каналами, греблями i шлюзами (усього в басейш Днiпра створено 564 водойми).
Внаслщок цього у зонi !хнього впливу сфор-мувалися дiлянки постiйного стояння грунтових вод i пiдтоплення. Замулення малих рiчок i втрати ними дренуючо! здатностi стало причиною систематичного тдтоплення вщ 400 до 700 населених пункпв i 60 - 200 тис. гектарiв альськогосподар-ських угiдь. Екологiчноi' шкоди завдае й те, що в басейш Дшпра надмiрно розвинена гiрничодобув-на промисловють, невiд'емною частиною яко! е шламовщстшники i хвостосховища, навколо яких формуються зони пiдтоплення, сольового забруд-нення повеневих i пiдземних вод [16,с.69].
Зокрема, при будiвництвi Каховського водос-ховища було затоплено ушкальш за своею вро-жайнiстю i природними ландшафтами Кiнськi пла-вш [10,с.384]. Цей природний комплекс - заплавна тераса Дшпра, яка розширюеться до ширини понад 20 км i займае близько 80 тис. гектар, що знаходи-лось м1ж Днiпром i його притокою рiчкою Кiнська (Кiнка, Конка), здавна називалась в народi «Кiнсь-к1 плавш» або «Великий Луг» [11,с.155]. Ниш ця територiя майже повнiстю затоплена водами Ка-ховського водосховища.
Затоплення Кiнських плавшв з !х лiсами, озерами, старицями та протоками е класичним прикладом бездумного втручання людини в природу. Шд водою опинилися десятки населених пункпв та орiентовно 30 тис. гектар родючо! землi, зникло понад 60 дрiбних рiчок i озер. Лшввдовано цiлий ландшафтний регiон, бюкомплекс - регулятор мiсцевого клiмату, ушкальний бiофiльтр, неоцiненна комора природних ресурав (рибних, рослинних, мисливських тощо) [6,с.3].
Невдовзi пiсля введения в дш водосховищ на Днiпрi pi3KO зрослий спочатку вилов риби згодом тшов на спад. I це при тому, що ще 24 грудня 1949 р. ЦК КП(б) Укра!ни i Рада Мiнстрiв УРСР прийняли спiльну постанову «Про мiри по збшь-шенню рибних запасiв Дшпра i його приток». Ць ею постановою передбачалось створити 7 мюце-вих 2 республiканськi заказники - Усть-Прип'ятьський i Середньо-Днiпровський. Але тс-ля спорудження Каховсько! та Кременчуцько! ГЕС було перекрито хвд на нерест осетровим, якими рашше славилось Днiпро. Крiм того тд загрозою зникнення опинились i iншi прохiднi та натвпро-хiднi види риб [4,с.51].
В Диiпрi та його притоках зовам зникло чи-мало поширених ранiше видiв типових рiчкових риб, зокрема таких як лосось, чорноморсько-азовський осетер та оселедець, б^га, шип, рiчко-вий вугор. Крiм того катастрофiчно зменшилась чисельшсть стерлядi, подуста, головня, в'язя, жереха, линка. 1х мiсце зайняли озернi форми - лящ (близько 40 % вилову), щука, сом, короп (свшська форма сазана, потрапила в рiчку зi ставкових гос-подарств), плiтка, окунь.
В сучасний перюд у Днiпрi продовжуеться популящя «прибульцiв». Дедалi бiльше стае товстолобика та бшого амуру, як1 потребують штучного пiдрощения малька. Все це - порушення рiчково! екосистеми, що викликало передусiм цвiтiния води, знищення природних нерестилищ. Значнi втрати рибних ресурав вiдбуваються iз-за неможливостi подолати потужш греблi шд час млрацд риби до мiсць нересту, загибелi риби, особливо малька в пдроагрегатах пдроелектростан-цiй, добове коливання рiвня води, !! забруднення та неефективтсть штучного риборозведення.
Встановлено, що тд час проходження води через пдроагрегати днiпровських ГЕС знищуеться до 60 % фггопланктону та 15 % зоопланктону, ще 50 % зоопланктону травмуеться. Такий сильний вплив негативним чином впливае на планктоноце-ноз водосховищ, викликае невпинну його дегра-даЦю [26,с.14 - 19].
Внаслвдок виконання передбачених «планом перетворення природи» мелiоративних робiт за-грозлива ситуащя наприкiнцi 1950-х рр. склалася i в басейнi Днiстра. Як зазначав начальник Укрдер-жрибводу Ф. Осадчий у сво!й шформацп Радi Mi-нiстрiв УРСР у березнi 1960 р., внаслщок масового обвалування заплавних земель на Днiстрi для сшь-ського господарства, а також надто поганого догляду за нерестовими площами з боку рибогоспо-дарських органiзацiй, улови у Дтстровському ри-бопромисловому райош зменшились, у порiвняннi з довоенними, у 10 разiв [22,с.56]. Вш з тривогою попереджував, що земля на протязi десятков кшо-метрiв вище кордону Укра!нсько! РСР вся огоро-джена дамбами i перетворена на канал майже до само! Дубосарсько! ГЕС. Таким чином обвалування останшх нерестилищ пониззя Дшстра остаточ-но позбавить рибу бази природного ввдтворення [22,с.55].
Дедалi бшьшого розповсюдження набували синьо-зеленi водоростi, максимальна шльшсть яких у днiпровських водосховищах спостертаеть-ся кожного року в липш-серпш Товщина поверх-невого шару водоростей коливалася ввд дешлькох мiлiметрiв до 15 см. Сезонна «атака» синьо-зелених водоростей - нищiвна для бiоти - стало! сукупносп рослин i живих органiзмiв на певнш територi!' поширення [25,с.4].
Про поширення синьо-зелених водоростей в Кременчуцькому водосховищi чигиринська ра-йонна газета «Зоря комушзму» Черкасько! областi у 1973 р. писала: «... Весною i на початку лтга во-досховище вкривае синьо-зелена водорость. I! ма-сове скупчення з часом створюе острови довжи-ною 1 - 2 км i шириною пiвкiлометра, по яких вь льно можна кататися на лижах...» [15,с.4].
В 1960-х рр. перед 1нститутом гiдробiологi!' АН УРСР були поставленi завдання - винайти ме-тоди знищення синьо-зелених водоростей у во-доймах ^ зокрема у Кременчуцькому водосховищг Центром дослвдження причин масового розмно-ження «зелеш» стала Черкаська область. Адже саме тут у Кременчуцькому водосховищi найб№ш гостро постала ця проблема. В райош с. Стешвка Чигиринського району було виршено створити експериментальну науково-дослщну базу. На цi цiлi в 1966 р. Чигиринський виконком передав 1нституту гiдробiологi! Академi! наук УРСР у пос-тiйне користування земельну дiлянку площею 101 га [24,с.180]. Це територiя правого берега Кремен-чуцького водосховища, мiж його основним дзер-калом i долиною рiчки Тясмин [23,с.23 - 24].
До складу експедицп увiйшли представники шлькох iнститутiв АН УРСР: гiдробiологi!', пдро-механiки, мiкробiологi!, вiрусологi! та шших, а також Московського науково-дослiдного шституту бiологiчно! технiки, Ки!вського науково-дослщного iнституту комунально! гiгiени, Одесь-кого технолопчного iнституту харчово! промисло-восп, Ки!вського медичного iнституту, iнших нау-кових закладiв [8,с.3].
Вченi експериментально! науково-дослiдно! бази шукали методи регулювання бiологiчного забруднення (цвiтiння) води у водосховищi та знищення синьо-зелених водоростей, яш мають унiкальну живучiсть. Шд дiею найсильнiших хiмi-чних засобiв вони гинуть останнiми, а вщновлю-ються першими. В залежностi вщ умов вони жив-ляться як рослини, або як тварини [15,с.4].
В ходi дослiджень науковцi дшшли висновку, що вiд багатьох традицшних методiв боротьби з синьо-зеленими водоростями слщ вiдмовитися, оск^льки вони ефективш лише певний час i еконо-мiчно необгрунтованi. Краще шукати шляхи !х переробки i використання. Прашвниками 1нститу-ту гiдромеханiки АН УРСР був сконструйований перший промисловий збирач синьо-зелених водоростей «СЗВ-1». Близько ста таких збирачiв змо-жуть щороку добувати до 100 тис. тонн бюмаси. Зiбрану масу пробували використовувати в рiзних галузях переробно! промисловостi. Вiдправляли !! i на заводи медичних препаратiв. Згодом водорос-
тями пробували удобрювати грунт на полях колго-спу «Прапор комушзму» Чигиринського району. Та виявилося, що у синьо-зелених водоростях ба-гато бiлку. Неможливо було додавати !х у свiжому виглвд i в корм птицi чи худоб^ оск1льки вони мiстять токсичш речовини [8,с.3].
В кiнцi 1970-х рр. 1нститут пдробюлогп АН УРСР координував роботу 45 наукових оргашзацш СРСР, а його база на Кременчуцькому водосхови-щi набула всесоюзного значення. До результатiв дослвдження великий штерес проявляли i закор-донш вченi з США, ФРН, Англи, Чехословаччини. Всi вони вiдзначали устх в роботi радянських вчених i висловлювали думку, що розповсюджен-ня синьо-зелених водоростей буде зупинено.
Державою були видшеш необхiднi кошти на будiвництво неподалiк порту Адамiвка Чигиринського району дослщно-експериментального заводу з переробки водоростей. Згодом було збудовано головний корпус шдприемства, будинок лаборато-ри, каналiзацiйно-насосну станцш, градирню, до Днiпра прокладено труби великого дiаметра (по них мали перекачувати водоростi).
Але, коли будiвництво заводу було вже на за-вершальнiй стадп i розпочався монтаж обладнан-ня, з неввдомих причин 1нститут пдробюлогп АН УРСР ввдмовився вiд нього. Його було передано 1нституту фiзичноl х1мп поверхнi АН УРСР. На думку керiвника дослiдно-експериментального заводу П.Г. Личка iдея переробки синьо-зелених водоростей ввдпала як науково неспроможна. Якби вона була придатна, то 1нститут пдробюлогп АН УРСР не полишив би цей задум [24,с.180 - 185]. Проблема «цвтння» Кременчуцького водосхови-ща так i не була виршена.
Ще однiею екологiчною проблемою, поро-дженою реалiзацiею «плану перетворення приро-ди» стало пiдтоплення прибережних територш. Вiдомо, що будiвництво водосховищ на рiвнинних рiчках за аналогiею з природними катаклiзмами вiдбуваеться за порiвняно короткий промiжок часу, коли гребля перепиняе течш рiчки i призво-дить до заповнення рiчково! долини водою та шд-топлення значних прибережних територiй.
Таким чином, створення каскаду з шести днiпровських водосховищ призвело до значного шдняття рiвня поверхневих i грунтових вод впро-довж 1 - 2 рошв i, як наслiдок, призвело до затоп-лення 694,8 тис. гектар i пiдтоплення 93,5 тис. гектар прилягаючих до Днiпра земель. Взагалi ж в СРСР на шнець 1950-х рр. було затоплено 4,2 млн. гектарiв сiльськогосподарських земель, що за площею дорiвнюе освоенш за часiв М. Хрущова цшиш.
Пiдняття рiвня води у Днiпрi негативно поз-начилося i на його притоках. Як зазначив член-кореспондент НАН Украни, директор 1нституту проблем природокористування та екологп НАН Украни А.Г. Шапар «рiчку Базавлук буквально силомiць закачують у Каховське водосховище. Т№ки на Криворiзькому напрямку вже немае Мокро! Сури, Домоткань, Самоткань, Саксагань
The scientific heritage No 9 (9),2017 у верхiв'ях. Цвтння води в малих рiчках стало буденним явищем» [3,с.2].
Крiм пiдтоплення земель наслвдк будiвництва днiпровського каскаду гiдроелектростанцiй, вщбу-лося надмiрне засолення значно! територп. При проектуваннi водосховищ не було враховано i того, що це порушить динамiчну рiвновагу й призве-де до переформування берепв - розмиву, сповзан-ня або акумуляци вiдкладень.
За даними УкрНД1ЛГА вже на початку 1960-х рр. вздовж водосховища берегова смуга мала 40 яружно-балкових систем та багато окремих ярiв. Внаслвдок сильно! зрiзаностi дшчими ярами, а також обвалу берепв внаслвдок пiдтоплення, хви-лебою та зсувiв, вузькi балочнi заплави затоплю-валися.
За висновками науковцiв, яружно-балкова мережа розросталася в напрямку вододшв i наносила значний збиток цшним упддям, розмивала дороги [21,арк.10 - 11]. При цьому вщбувалося змивання плодоносних шарiв грунту. Цьому сприяло також розкопування схилiв. Наприклад, як це вiдбулося з полями колгоспу iменi Ленiна, як1 прилягали до балки Микитинсько! на Херсонщиш. Як пропону-вав лiсничий Гаврилiвського лiсництва Каховсько-го лiсгоспзагу П.А. Легкоступ необхщно було змь нити нарiзку полiв та здiйснювати оранку поперек схилiв, натомiсть колгоспи «Шлях комушзму» та «Зоря комушзму» заорювали прияружш вигони з метою збшьшення поавно! площi, що сприяло ерозшним процесам i розмиванню схилiв [17,арк.8].
У зв'язку з такими негативними наслiдками створення днiпровських водосховищ у ва наступнi роки доводилося здшснювати масштабнi роботи, спрямованi на захист i збереження прибережних земель. На сьогодш системами iнженерного захи-сту у прибережнiй зонi днiпровських водосховищ захищено 290 тис. гектар земель. Водночас площа незахищених ввд затоплення територш (мшководь) на днiпровському каскадi складае 133 тис. гектар, майже 54 тис. гектар з них знаходяться в неза-довiльному еколопчному станi, близько 48 тис. гектар шдтоплених земель також доцiльно захи-стити вiд шкодливого впливу вод [14, с.97-114].
П1двищення урiзу води в ^i^i у верхнiх б'ефах кожного iз побудованих водосховищ призвело також до рiзкого i значного пiдняття вiдповi-дних мюцевих базисiв ерозй'. Утворилась нова берегова лшя загальною протяжнiстю близько 3,5 тис. кiлометрiв. Третина периметру нового урiзу води у водосховищах продовжуе зазнавати активного руйнування денудацшними, особливо абра-зiйними i ерозшними процесами, i потребуе захи-сту.
Всього на шести дшпровських водосховищах протягом перiоду !х будiвництва було зведено близько 315 км водообмежувальних дамб, яш також виконують i берегозахиснi функцi!, та 88,39 км берепв ржи було закршлено За перюд експлуа-тацй' днiпровських водосховищ усього закршлено 460 км берепв.
Негативш еколопчш наслiдки створення во-досховищ даються взнаки i в сучасний перюд. 1з загально! протяжносп 3079 км берегiв водосховищ дшпровського каскаду на сьогоднi закрiплено 857 км берепв (28 % периметру). Нейтральн (1110 км) i акумулятивш (120 км) береги захисту на потребуют Решта берегiв (1047 км) ввдносяться до аб-разшних та ерозiйних. Близько 300 км цих берепв потребують захисту рiзними видами берего-укрiплень [12,с.29 - 41]. Внаслвдок руйнування берегiв вже втрачено 6176 гектарiв землi.
За останш 35 рок1в у водосховища дшпровсь-кого каскаду надiйшло понад 337 кубометрiв про-дуктiв руйнування берепв. Одшею з причин такого явища - низька технолопчна культура та без-вiдповiдальнiсть низових пращвнишв сiльського господарства. Так, люничий Велико -Лепетихського лiсництва Каховського люгоспзагу С.З. Мойсеенко у сво!й доповщнш записцi шфор-мував начальника Херсонського мiжобласного управлiння лiсового господарства про те, що на територп Велико-Лепетихського та Горноста!всь-кого районiв найбшьше пiддаеться ерозй' прибере-жна смуга Каховського водосховища iз системою балок та ярiв. Водночас, зазначав люничий, части-на господарських керiвникiв та землекористувачiв ведуть боротьбу з ерозiею грунтiв недбало i, на-впаки, сво!ми д1ями сприяють iнтенсивному роз-миванню, обвалам та змивам родючого орного горизонту грунту. Наприклад, колгосп «Примор-ський» Горноста!вського району (голова колгоспу Завiзен) розорав балку Городницьку, що прилягае до земель колгоспу, i квадрат № 66 Держлiсфонду з метою поаву трави. Ефект виявився негативним, розораний шар був змитий водою [17,арк.7].
Намагаючись подолати негативш наслщки антропогенного впливу уряд прийняв спецiальну постанову Ради Мшс^в УРСР № 638 ввд 30 квп-ня 1960 р. «Про оргашзацш боротьби з ерозiею грунпв на територп' УРСР» [17,арк.1]. Однак ефек-тивного li виконання досягти не вдалося.
З 1932 по 1956 р. в Украшськш РСР створю-вались прияружнi та прибалковi лiсовi полоси. Проте на гiдрографiчнiй мережi лiсомелiоративнi роботи здiйснювались в обмежених обсягах. На водозаборах, яш використовувались альським господарством, на той час ще не була завершена протиерозiйна система люових насаджень [12,с.124]. У багатьох випадках посадки захисних лiсових насаджень на ярах i крутосхилах не пого-джувались iз будiвництвом гiдротехнiчних споруд по укршленню ярiв. В результат цього в процесi подальшого розвитку ерозй' захисш люонасаджен-ня знищувалися [21,арк.5].
Спорудження передбачених «сталiнським планом перетворення природи» водосховищ днш-ровського пдрокаскаду призводило до руйнування прилеглих до них земель i зумовлювало необхщ-нiсть виконання великих обсяпв протиерозiйних робiт з облiснення змитих та розмитих грунпв. Таш роботи по берегах водосховищ здшснювалися вщповвдно до технiчних проектiв, складених екс-
педищею «Агролiсопроект» ще у 1952 р. [18,арк.14].
Однак, як показуе вивчення, плани люонаса-джень хрошчно не виконувалися. Навiть спещаль зоваш лiсовi господарства не справлялися з планами облюнення прилегло! до водоймищ територп, виконуючи !х на 74 - 78 % [17,арк.2].
Вщповвдно до технiчного проекту захисш на-садження по берегах Каховського водосховища повинш планувалося створити ще у перюд з 1956 по 1962 рр. та займати 5685 га, по берегах Кремен-чуцького водосховища створення вах видiв захисних насаджень площею 4485 га повинш мали були завершен у 1959 р. Проте плани були виконаш ввдповщно на 85,2 % та 51,8 % [21,арк.12].
На прилягаючих до Кременчуцького водосхо-вища землях створення вах видiв захисних насаджень мало бути заюнчене до 1959 р. Однак i тут iз загально! площi 4485,3 га на 1959 р. роботу ви-конано було лише на 2323,38 га (51,8% до плану) [5,с.4].
Плани з облюнення берепв дшпровських водосховищ не виконувались i у 1960-п рр. Так, за звггами Головного управлшня лiсогосподарства та люозаготовок при Радi Мiнiстрiв УРСР на початку 1961 р. при плаш облюнення Кременчуцького водосховища 1023 га було облюнено 639 га, Дшпро-дзержинського водосховища при плаш облюнення 2327,9 тис. га облюнено лише 176 га [19,арк.5].
Головними причинами того, що лiсовi господарства не справлялися з обсягами робп, що ста-вився перед ними, були несвоечасне отримання техшчного проекту на проведения облюнення водосховищ, ввдсутнють достатньо! шлькосп робочо! сили (наприклад, на Кременчуцькому водосховищi усi роботи мало здiйснювати одне Жовнинське люництво). До того ж площ^ як1 пiдлягали облiс-ненню, переважно були не придатними для вико-ристаиия тракторiв та шшо! технiки, що вимагало додатково! ручно! працi.
Таке ж становище склалося i на Днiпродзер-жинському водосховищ^ де також вiдчувалась вiдсутнiсть робочо! сили, оскшьки Кишенькiвське лiсництво, яке мало здшснювати роботи з облюнення, займалось масовим переселенням жителiв. А доручене рiшениям республiканського керiвни-цтва виконання робiт Солошинським люництвом з площею облiснения у 1093 га не було вчасно орга-шзовано. Таким чином щорiчний обсяг облюню-вальних робiт у 641 га лягав на одне Кишеньшвсь-ке люництво [19,арк.5].
Хоча були й випадки, коли в авральному порядку плани робгт виконувалися i навiть перевико-нувалися. Прикладом може бути проведення облi-снення на Донеччинi, де iз загально! площi посiву та посадки люу на каиалi Сiверський Донець -Донбас було насаджено 75 га при плаш 49 га, або 153,1%, а на Артемiвському водосховищi цього каналу насаджено люових культур на площi 45,5 гектара, тобто на усш можливш до залюення пло-щi. На Грабовському водосховищi при плаиi 22 гектари було насаджено люових культур на площi 32 гектари. А всього на водосховищах, при плаш
67, було насаджено 77 гега^в, або 114, 9% [20,арк.3].
Отже, спорудження каскаду пдроелектроста-нцiй негативно вплинуло на екологiчний стан По-днiпров'я й уае! Украши, однак завдяки водосхо-вищам певною мiрою вдалося полiпшити водоза-безпечення промислових центрiв i аграрних регiонiв. Полшшилися можливостi для зрошення земель та регулювання рiвневого режиму, зокрема рiчноl амплiтуди коливань.
Серед найбiльш суттевих негативних еколоп-чних наслiдкiв «плану перетворення природи» -перетворення Дшпра у зарегульовану систему озер, наслщком чого стало порушення пдролопч-ного балансу та екосистем i затоплення великих територiй, як1 втратили здатшсть виконувати свою екологiчну функцiю i господарську продуктив-нiсть.
Негативний вплив створення гiгантських во-досховищ проявився i в таких наслiдках як абразiя та руйнування берегiв, попршення структури гру-нтiв через пвдвищення рiвня грунтових вод, засо-лешсть зрошуваних земель, змiна мiкроклiмату на шдтоплених та зрошуваних територiях, зниження продуктивносп риборозведення. Стояча вода i мiлководдя спричинили також загострення про-блеми цвiтiння синьо-зелених водоростей, етде-мiологiчного стану населених пунктiв Поднш-ров'я. З часом набула актуальносл проблема небе-зпеки руйнування збудованих штучних гребель, дамб та шших гiдротехнiчних об'ектiв з огляду 1х старiння i вiдповiдно - необхвдносп модершзацп споруд i обладнання.
Список лггератури
1. Бакшеев Е.А. Днепровский каскад гидроэлектростанций / Е.А. Бакшеев, Т.П. Доценко, Г.Д. Кадомский // Гидротехническое строительство. -1967. - № 5. - С. 3 - 14; Борейко В. Ввд Сталша до Хрущова. Як тоталитарна система планомiрно ни-щила природу Украши / В. Борейко, В. Грамма // Зелений свп\ - 1993. - № 6 (червень). - С. 3 - 10; Будкша Л.Г. Вплив Кременчуцького водосховища на прилеглу територш / Л.Г. Будкша, Н.Г. Буня-шна, П.С. Пустовойт. - К. : Наукова думка, 1971. -16 с.; Горло Н. В. Особливосп громадянського будiвництва у перiод спорудження водосховищ Дшпровського пдрокаскаду (50-70-тi рр. XX ст.) / Н. В. Горло // Укра1нський селянин. - 2012. - Вип. 13. - С. 180 - 182.
2. Бахпарова Л.1. Iсторiя дослщжень причин та насладив мелюрацш в регюш Пiвнiчного При-чорномор'я / Л. I. Бахпарова // Вiсник Одеського нацюнального унiверситету. Географiчнi та гео-логiчнi науки. - 2014. - Т. 19. Вип. 1. - С. 69 - 78.
3. Бшовицька Н. Рiчка зможе нормально жити лише тсля спуску водосховищ / Н. Бшовицька // Урядовий кур'ер. - 2011. - 2 липня (№118).
4. Борейко В.Е. История охраны природы Украины (Х век - 1980 г.). - К. 1997. - Т 2. 1941 -1980. - 192 с.
5. Будкша Л.Г. Вплив Кременчуцького водосховища на прилеглу територш / Л.Г. Будшна, Н.Г.
The scientific heritage No 9 (9),2017 Буняшна, П.С. Пустовойт. - К. : Наукова думка, 1971. - 16 с.
6. Гетьман В. Горд1ев1 вузли Великого Лугу. Депресивний стан Каховського водосховища, що склався ниш, вимагае кардинального виршення / В. Гетьман // День. - 28 серпня. - 2013. - № 153 (29 серпня). - С. 9.
7. Горло Н.В. Спорудження водосховищ Днш-ровського гвдрокаскаду: сощальний та економ1ч-ний аспекти (50 - 70-п рр. ХХ ст.) / Н. В. Горло. Автореф. дис. канд. ктор. наук за спещальшстю 07.00.01 - 1стор1я Украши. - Запор1жжя, 2007. - 20 с.
8. Греков I. Атака на синьо-зелених (досв1д Тясминсько! експедицшно! бази) / I. Греков // Чер-каська правда. - 1974. - 17 листопада. - С. 3.
9. Дубняк С.С. Еколопчш особливосп систем берегозахисту на крупних р1внинних водосхови-щах / С.С. Дубняк // Пдролопя, пдрох1м1я i пдро еколопя. Науковий зб1рник. - 2010. - Т. 3 (20). - С. 29 - 41.
10. Економ1чна 1стор1я Украши : шдруч. для студ. вищ. навч. закл. / Б. Д. Лановик, М. В. Лаза-рович [та 1н.] ; ред. Б. Д. Лановик. - К. : Юридична книга, 2004. - 455 с.
11. Юнська, Конка, Кшка // Географ1чна ен-циклопед1я Украши: В 3-х т. - К. : Украшська ра-дянська енциклопед1я 1м. М.П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 155.
12. Михайлюченко М.Т. Заслон эррозии / М.Т. Михайлюченко, Ю.К. Телешек. - К. : Урожай, 1987. - 152 с.
13. Постановление Совета Министров СССР и ЦК ВКП (б), 20 октября 1948 г. «О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоемов для обеспечения высоких и стойких урожаев в степных и лесостепных районах европейской части СССР» // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: Сборник документов за 50 лет : В 5 т. - Т. 3. 1941 - 1952. - М. : Политиздат, 1968. - С. 531 - 549.
14. Рекомендацп щодо полшшення еколопч-ного стану прибережних територш дншровських водосховищ / Дубняк С.А., Сакевич А.М., Т1мчен-ко В.М. та ш. - К. : КСП, 1999. - 182 с.
15. Самойлов А. Дивна синьо-зелена / А. Самойлов // Зоря комушзму. - 3 березня. - 1973. - С. 4.
16. Хвесик М.А. Еколопчш проблеми басейну р. Дншро та шляхи !х виршення / М.А. Хвесик // Еколог1я i природокористування. - 2013. - Вип. 17. - С. 68 - 74.
17. Центральний державний арх1в вищих ор-гашв влади та управлшня Украши (дал1 - ЦДАВО Укра1ни). - Фонд 5105. Мшстерство л1сового гос-подарства Укра!нсько1 РСР. Оп.2. Спр. 242. Дов1д-ки, зв1ти, листування та 1н. про виконання постанови РМ УРСР № 638 «Про оргашзацш боротьби з ероз1ею грунт1в, захисту л1сонасаджень на тери-торИ УРСР». - 25 арк.
18. ЦДАВО Украши. - Фонд 5105. Мшстер-ство л1сового господарства Украшсько! РСР. Оп.2.
The scientific heritage No 9 (9),2017 Спр. 243. Доводки, шформацп i листування з РМ УРСР та ш. вищестоящими оргаиiзацiями щодо вщновлення лiсiв, про полезахиснi лiсонасаджения в колгоспах УРСР. - 57 арк.
19. ЦДАВО Укра!ни. - Фонд 5105. Мшстер-ство лiсового господарства Укра!нсько! РСР. Оп.2. Спр. 245. Звгга Головного управлiния лiсового господарства та люозагопвель при Радi Мiнiстрiв УРСР. - 27 арк.
20. цдаво Укра1ни. - Фонд 5105. Мшстер-ство лiсового господарства Укра!нсько! РСР. Оп.2. Спр. 374. Зведеш доповiднi записки обласних уп-равлшь лiсового господарства i лiсозаготiвель, про виконання планiв зi створення полезахисних люо-смуг, вадновлення лiсiв та ш. за 1962 р. - 290 арк.
21. ЦДАВО Укра!ни. - Фонд 5106. Головне управлшня водного господарства при Радi Мшс^в УРСР. Оп.1. Спр. 360. Доводка по ство-ренню захисних люонасаджень та проведенню протиерозiйних заходiв на берегах Дшпра. - 34 арк.
22. Центральний державний арх1в громадсь-ких об'еднань Укра!ни. - Фонд 1. Центральний комггет Комунiстично! партй' Укра!ни. Оп. 80.
Спр. 1284. Просьбы, информации, справки обкомов и райкомов партии, Главного управления водного хазяйства при СМ УССР, колхозов, РТС по вопросам мелиорации, строительства оросительных сооружений. 7.01 - 14.12.1960. - 74 л.
23. Черкасщина заповедная. Путеводитель. -Днепропетровск : Промшь, 1977. - 71 с.
24. Чигирик Н.В. З юторп Тясминсько! науко-во-експерементально! бази 1нституту гiдробiологi! АН УРСР / Н.В. Чигирик // Черкащина в контекст юторп Укра!ни. Матерiали Сьомо! науково-краезнавчо! конференци «Черкащина в контекстi iсторi! Укра!ни», присвячено! 200-рiччю вiд дня народження Т.Г. Шевченка та 60-рiччю утворення Черкасько! областi. - Частина 2. - Черкаси : Вертикаль, видавець Кандич С.Г., 2014. - С. 180 - 185.
25. Шапар А. Дшпро сьогоднi: пльки стогне, але вже не реве / А. Шапар // Дзеркало тижня. Ук-ра!на. - 2011. - № 24. - 1 липня.
26. Шилин М.Б. «Оценка гибели планктона на ГЭС Днепровского каскада и влияние этого фактора на качество водной среды» / М.Б. Шилин // Отчет. - СПб., 1992. - 21 с.
