CC BY
125
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.89-008.19:616.72-002.77:612.017.1 ТКАЧЕНКО О.В., НАЙДЬОНОВА Ю.Л.
Нац/ональна медична академ/я п/слядипломно/ осв/ти iменi ПЛ. Шупика, кафедра неврологИ № 2, м. Ки1в, Укра/на
ABTOAHTMTiAA ДО НЕЙРОАНТИГЕШВ ¡ НЕЙРОПСИХОЛОПЧЫ ХАРАКТЕРИСТИКИ Ó ПАЩвНПВ Í3 РЕВМАТО1ДНИМ АРТРИТОМ
Резюме. Вступ. Bid0M0, що приревматогдному apmpumi (РА) можливим е виникнення aemoÍMymux процеав проти антигетв майже ecix оргашв i тканин оргатзму з утворенням органоспецифiчних автоантитл. Мшенями для автоiмyнноi агресиможуть стати р1зш антигени нервовог тканини. Мета: до^дження автоiмyнних показни^в ураження нервовог системи у пацiентiв i3 ревматогдним артритом, ix зв'язку з серологiчним варiантом перебщ захворювання i нейропсиxологiчними показниками. Матергали iметоди. Нами було проведено обстеження 90 оаб молодого та середнього вшу, серед яких 70 — пащенти з РА, а 20 — контрольна група практично здорових оаб. СереднШ вт становив 45,70 ± 1,29року. Залежно вiд серологiчного варiантy перебщ ревматогдного артриту пащенти були подлет на 2 групи. Уа пащенти пройшли клiнiко-неврологiчне обстеження, неШропсиxологiчне тестування, клтко-лабораторне iклшто-шструментальне обстеження. Результати. Упацiентiв 1з ревматогдним артритом незалежно вiд варiанта перебщ спостеркалось тдвищення показни^в автоантитл до нейроантигешв. Був выявлений певний кореляцШний зв'язок мiж показниками рiвня автоантити та змнами, отриманими при тестуванш за допомогою MMSE, MOCA та шкали Гамиьтона. Висновки. 1. У пацiентiв 1зревматогдним артритом незалежно вiд варiанта перебщ спостергалося тдвищеннярiвня автоантитш до нейроантигешв. 2. При серонегативному варiантi перебщ ревматогдного артриту рiвень показни^в нейроантигешв виявився вищим, тж при серопозитивному варiантi перебщ. 3. Встановлено снування корелящйних вiдносин мiж рядом нейропсиxологiчниx характеристик iрiвнем до^джених нейроантигешв. Клm4oei слова: ревматогдний артрит, автоiмyннi показники, нейропсиxологiчне тестування.
Вступ
Вщомо, що при ревматичних захворюваннях, зо-крема i при ревматоидному артрита (РА), можливим е виникнення автоiмунних процеав проти антигешв майже вшх оргашв i тканин оргашзму з утворенням ор-ганоспецифiчних автоантити. Автоiмуннi процеси залу-чаються в шформацшному обмш мiж нейроендокрин-ною та iмунною системами, з участю в них автоантити до гормошв, медiаторiв та !х рецептс^в. 6 виомосл про нейрогенну регуляцш функцш iмунiтету та 1х порушень, при цьому iмунокомпетентнi клггини та 1х медiатори та-кож можуть впливати на функцш центрально! нервово! системи за принципом нейроiмуномодуляцií [2].
Як центральна, так i периферична нервова система мають властивють нейросекрецп. Вплив iмунноí та нервово! систем одна на одну реал1зуеться через рецепторш структури кштин, взаемодiя яких утворюе
зв'язок «рецептор — рецептор», утворюючи молеку-лярний мехашзм спиьно! дiяльностi обох систем. Мiж нервовою та iмунною системою вибуваеться взаемо-обмш iнформацiею, зокрема за допомогою цитоюшв, стерощв i нейропептидiв [4]. Мшенями для автс^мунно! агреси можуть стати рiзнi антигени нервово! тканини, включаючи мiелiн, у тому чи^ асоцiйований з глтэ-протешом, i його основний бiлок, ганглiозиди, бiлок ядер нейрональних клiтин тощо [3]. Патолопчш змiни в нервовiй системi при ревматичних захворюваннях
Адреса для листування з авторами: Найдьонова Юлiя Леонщвна E-mail: Y [email protected]
© Ткаченко О.В., Найдьонова Ю.Л., 2016 © «М1жнародний неврологiчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
суттево впливають на прогноз, клштну картину захво-рювання, а також на яисть життя пац1ент1в [1].
Метою роботи стало дослщження авто1мунних показниыв ураження нервово1 системи у пащент1в 1з ревматощним артритом, 1х зв'язку 1з серолог1чним ва-р1антом переб1гу захворювання 1 нейропсихолог1чними показниками.
Матерiали та методи
Нами було проведено комплексне обстеження 90 ошб, серед яких 70 — пащенти з РА, а 20 — контрольна група практично здорових ос1б. Обстежен1 пащенти були молодого (18—45 роив) та середнього (46—60 роыв) в1ку. Середнш в1к становив 45,70 ± 1,29 року. Серед обстеже-них переважали жшки — 62 особи (89 %), чоловтв було 8 ошб (в1дпов1дно 11 %).
Ус1 зазначеш хвор1 проходили обстеження та л1ку-вання у ревматолога на баз1 ревматолог1чного вщдтення Ки1всько! мюько1 кшшчно! л1карн1 № 3 та на баз1 вщ-д1лення ревматологи та алергологи Кшвсько1 обласно! клш1чно1 л1карш
Залежно в1д серолог1чного вар1анту переб1гу ревмато-!дного артриту пац1енти були подтеш на 2 групи. До 1-1 групи ув1йшли серопозитивн1 (СП) пащенти у ктькосл 56 (80 %) ос1б, до 2-1 групи — серонегативш (СН) пащ-енти — 14 (20 %) ошб.
Було проведено комплексне дослщження, що включало клЫко-невролопчне обстеження, нейропсихолопчне тестування функц1й уваги (таблиц1 Шульте), депреси (шкала Гамтьтона), самооц1нки р1вня тривожносл (шкала Сп1лбергера — Ханша), пам'ята, уваги, концентраций ви-конавчо1 функци, зорово-конструктивних навичок (Мон-реальська шкала оц1нки когн1тивних функц1й (МоСА), коротка шкала оц1нки псимчного статусу (ММ8Е)). Дослщження автоантипл до нейроантигешв у сироватц1 кров1 було проведено 46 особам: 31 пащенту з ревматощним артритом (основна група) 1 15 особам контрольно1 групи. Визначались таи показники, як автоантитта до основного бтка м1елшу (АТ до ОБМ), автоантит1ла до бтка 8100 (АТ до 8100), автоантитта до нейроспециф1чно1 енолази (АТ до НСЕ) та автоантит1ла до загального людського мозкового антигену (АТ до ЗЛМА).
Статистичний анал1з отриманих даних проводився за допомогою ПП 81а11811еа 6.0. Для оц1нки характеру розподту к1льк1сних показниыв у виб1рках застосову-вали критер1й Колмогорова — См1рнова та проводили в1зуальну ощнку г1стограм розпод1лу. Результати вважали статистично значущими при р1вн1 р < 0,05.
За результатами анал1зу встановлено, що розподш бтьшосп показниыв не вщповщав нормальному закону.
Отриман1 даш були в1дм1нн1 в1д нормального закону розподту, тому при 1х описанш вказували мед1ану (Ме) 1 квартил1 [25 %; 75 %].
Для з'ясування характеру 1 сили зв'язку м1ж дослщжу-ваними показниками проводили кореляцшний анал1з з розрахунком коефщента кореляци Сп1рмена (Я).
Для м1жгрупового пор1вняння незалежних виб1рок застосовували (з урахуванням закону розподту ыльыс-но1 ознаки) непараметричний И-тест Манна — Улта, для пор1вняння — непараметричний критер1й В1лкоксона. В1рог1дн1сть в1дм1нностей вщносних показник1в оц1ню-вали за критер1ем х1-квадрат П1рсона (%2), у тому числ1 з поправкою Йетса.
Результати та Тх обговорення
За даними проведеного обстеження р1вень антит1л до нейроантигешв виявився шдвищеним в основнш гру-п1. У контрольн1й груш практично здорових ошб вш був у межах норми. Анал1з даних дослщження автоантит1л до нейроантиген1в у серопозитивних 1 серонегативних пащенпв дозволив виявити деяю особливост1.
Було встановлено тенденцш до б1льш високого р1вня ус1х чотирьох досл1джуваних показник1в при се-ронегативному вар1ант1 пор1вняно з серопозитивним. Характеристику показниыв автоантит1л до нейроантигешв у серопозитивнш (група I, п1 = 17), серонегативн1й (група II, п2 = 14) групах та контрольн1й груп1 практично здорових (група III, п3 = 15) наведено в табл. 1.
Згщно з даними (табл. 1), мед1ана показника р1в-ня автоантитт до основного б1лка м1ел1ну у груш СП становила 31,200, а у СН — 34,100, максимальш значения серед групи СП досягали 41,9, мш1мальш — 26,9, а у груш СН максимальш цифри становили 42,1, мшь мальш — 25,0. Анал1з розпод1лу показав, що половина даних була в межах вщ 28,400 до 33,950 у груш СП та вщ 30,750 до 40,750 — у груш СН.
Мед1ана р1вня автоантитт до бтка 8100 у груш СП становила 11,200, а у СН — 12,700. Максимальш та мшь мальш значення показника практично не вщр1знялись, у груш СП — 14,0 та 9,3, а у груш СН — вщповщно 14,2 та 9,4. Анал1з розподту показав, що половина даних була в межах вщ 10,425 до 13,225 у груш СП та вщ 11,150 до 13,300 — у груш СН.
Щодо показника автоантитт до НСЕ, то у груш СП його мш1мальне значення становило 23,8, а мак-симальне — 38,1, мед1ана становила 28,700, у груш СН мш1мальне значення було 21,6, максимальне — 34,2, мед1ана — 30,500. Анал1з розподту показав, що половина даних була у межах вщ 26,000 до 31,700 у груш СП та вщ 28,250 до 32,550 — у груш СН.
Що стосуеться показниыв автоантитт до загального мозкового антигена, то у груш СН показники були вище, шж у СП. Так, у груш СП мед1ана становила 31,800, мь шмальне значення — 26,3, максимальне — 34,9, а у груш СН мед1ана становила 33,500, мшмальне значення — 25,7, максимальне — 38,4. Анал1з розподту показав, що половина даних була в межах вщ 28,300 до 34,450 у груш СП та вщ 32,200 до 36,050 — у груш СН.
Показники автоантитт до ОБМ виявились в1рогщ-но вищими у пащентав 1з ревматощним артритом, шж у контрольнш груш. Показники автоантитт до ОБМ виявились статистично в1рогщно вищими в серонега-
66
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 2(80), 2016
Таблиця 1. Характеристика показниюв антитл до нейроантиген1в удослджуваних групах
Група 1, Q1 Група II, Q1 Група III, Q1 Порiвняння груп
Показник Me Me Me
Q3 Q3 Q3 Групи U Манна — У1тш; p
28,400 30,750 25,900 1-3 6,5; p < 0,001
АТ до ОБМ 31,200 34,100 26,500 14,0; p < 0,001
33,950 40,750 27,300 2-3
10,425 11,150 12,300 1-3 60,000; р = 0,017
АТ до S100 11,200 12,700 12,500
13,225 13,300 12,700 2-3 94,500; р = 0,890
26,000 28,250 22,900 1-3 0,001; р < 0,001
АТ до HCE 28,700 30,500 23,000
31,700 32,550 23,200 2-3 15,000; р < 0,001
28,300 32,200 28,400 1-3 81,500; р = 0,082
АТ до ЗЛМА 31,800 33,500 30,000
34,450 36,050 30,700 2-3 30,500; р = 0,002
тивнш (II група) rpyni nopiBHHHO з показниками в се-pопозитивнiй (I група) (р < 0,05).
Щодо показниюв автоантитт до бiлка S100, виявле-но лише тенденцiю до пщвищення у пацieнтiв II групи поpiвняно з контрольною групою (p = 0,890).
Показники автоантитiл до HCE як у серопозитивнш (I група), так i в серонегативнш (II група) гpупi були ста-тистично вищими (p < 0,001), шж у контрольн1й (III група).
Стосовно показниыв автоантитiл до ЗЛМА, то ix значення були вищими у I та II групах, шж у III груш, проте статистично значуще вiдpiзнялись лише у II груш (p = 0,002).
Виявлено слабкий статистично значущий (p = 0,001) прямий коpеляцiйний зв'язок мiж показником piвня автоантитiл до ОБМ та показником piвня автоантитт до ЗЛМА (г = 0,469) та сеpедньоi сили — мiж показником piвня автоантитiл до ОБМ та показником piвня автоантитт до НСЕ (г = 0,675) (табл. 2).
Також виявлено статистично значимий, але слабкий кореляцшний зв'язок м1ж показником piвня автоантитiл до ЗЛМА та показником piвня автоантитт до бтка S100 (p = 0,008; г = 0,395) та сеpедньоi сили — м1ж показником piвня автоантитiл до ЗЛМА та показником piвня авто-антитiл до НСЕ (p = 0,001; г = 0,590).
При дослщженш можливих коpеляцiйниx зв'язкiв змiн, отриманих за результатами нейропсихолопчного тестування, з показниками piвня автоантитiл до ней-роантигешв нами були виявленi деякi закономipностi.
Так, змiни, отpиманi при обстеженш пацieнтiв за до-помогою Монpеальськоi шкали оцiнки когнiтивниx функцiй, мали статистично значущий зв'язок серед-ньо'1' сили з показниками piвня автоантитт до ОБМ та НСЕ та слабко'1' — сили до ЗЛМА (p = 0,001, г = 0,552, p = 0,001, г = 0,614 та p = 0,007, г = 0,339 вщповщно). Статистично значущий кореляцшний зв'язок слабкого ступеня виявлено мiж показниками, отриманими при тестуванш за допомогою MMSE (p = 0,005; г = 0,411), та показниками piвня автоантитт до ОБМ.
Щодо депресивних розладв, зареестрованих за шкалою Гамтьтона в обстежених, то було виявлено статистично значущий кореляцшний зв'язок слабкого ступеня лише з показником piвня автоантитт до НСЕ (p = 0,002; г = 0,489).
Висновки
1. У пащенпв iз ревматощним артритом як при серопозитивному, так i при серонегативному ваpiантi пеpебiгу спостериалося пiдвищення piвня автоантитiл до нейроантигешв.
Таблиця2. Кореляц1йний зв'язокм'жпоказниками
Показник АТ до ОБМ АТ до S100 АТ до HCE АТ до ЗЛМА
HCE Коефщент кореляци 0,675
Знач. (одностороння) 0,001 - - -
АТ до ЗЛМА Коефщент кореляци 0,469 0,395 0,590
Знач. (одностороння) 0,001 0,008 0,001 -
R Стрмена МоСА Коефщент кореляци 0,552 0,614 0,339
Знач. (одностороння) 0,001 - 0,001 0,007
MMSE Коефщент кореляци 0,411
Знач. (одностороння) 0,005 - - -
Шкала Гамтьтона Коефщент кореляци 0,489
Знач. (одностороння) - - 0,002 -
2. При серонегативному варiантi перебiгу ревмато!д-ного артриту рiвень показниюв нейроантигенiв виявив-ся вищим, нiж при серопозитивному варiантi перебiгу.
3. Встановлено юнування кореляцiйних вiдносин мiж рядом нейропсихолопчних характеристик i рiвнем дослiджених нейроантигешв.
Подальше вивчення вiдносин параметрiв варiанта перебiгу ревмато!дного артриту та змш нервово! систе-ми, нейропсихологiчних, нейроiмунологiчних показни-кiв при збiльшеннi вибiрки е перспективним.
Список лiтератури
1. Баранов Е.В., Парамонова О.В., Гонтарь И.П., Масла-кова Л.А., Зборовская И.А. Иммунологический подход к диа-
гностике поражения нервной системы у больных ревматоидным артритом // Медицинский альманах. — 2013. — № 1(25). — С. 155-158.
2. Гонтарь И.П., Баранов Е.В., Маслакова Л.А., Парамонова О.В., Зборовский А.Б. Образование антител к общему белку миелина и белку S-100y больных ревматоидным артритом//Клиническая фармакология и терапия. — 2014. — № 23(1). — С. 38-41.
3. Шилкина Н.П., Спирин Н.Н., Дряженкова И.В. Диагностика и лечение поражения нервной системы при ревматических заболеваниях//Лечащий врач. — 2009. — № 4. — С. 26-9.
4. Pongratz G., Strabu R.H. Role of peripheral nerve fibres in acute and chronic inflammation in arthritis // Nat. Rev. Rheumatol. — 2013. — № 9(2). — P. 117-26.
Отримано 20.01.16 Ш
Ткаченко E.B., Найденова Ю.Л.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени ПЛ. Шупика, кафедра неврологии № 2, г. Киев, Украина
АУТОАНТИТЕЛА К НЕЙРОАНТИГЕНАМ И НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ У ПАЦИЕНТОВ
С РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ
Резюме. Введение. Известно, что при ревматоидном артрите (РА) возможно возникновение аутоиммунных процессов против антигенов почти всех органов и тканей организма с образованием органоспецифических аутоантител. Мишенями для аутоиммунной агрессии могут стать различные антигены нервной ткани. Цель: исследование аутоиммунных показателей поражения нервной системы у пациентов с ревматоидным артритом, их связи с серологическим вариантом течения заболевания и ней-ропсихологическими показателями. Материалы и методы. Нами было проведено обследование 90 человек молодого и среднего возраста, среди которых 70 — пациенты с РА, а 20 — контрольная группа практически здоровых лиц. Средний возраст составил 45,70 ± 1,29 года. В зависимости от серологического варианта течения ревматоидного артрита пациенты были разделены на 2 группы. Все пациенты прошли клинико-неврологическое обследование, нейропсихологическое тестирование, клинико-лабора-
торное и клинико-инструментальное обследование. Результаты. У пациентов с ревматоидным артритом независимо от варианта течения наблюдалось повышение показателей аутоантител к ней-роантигенам. Была обнаружена определенная корреляционная связь между показателями уровня аутоантител и изменениями, полученными при тестировании с помощью ММ8Б, МоСА и шкалы Гамильтона. Выводы. 1. У пациентов с ревматоидным артритом независимо от варианта течения наблюдалось повышение уровня аутоантител к нейроантигенам. 2. При серонегативном варианте течения ревматоидного артрита уровень показателей нейроантигенов оказался выше, чем при серопозитивном варианте течения. 3. Установлено существование корреляционных взаимоотношений между рядом нейропсихологических характеристик и уровнем исследованных нейроантигенов.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, аутоиммунные показатели, нейропсихологическое тестирование.
Tkachenko Ye.V., Naidionova Yu.L.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Department of Neurology № 2, Kyiv, Ukraine
AUTOANTIBODIES TO NEUROANTIGENS AND NEUROPSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH
RHEUMATOID ARTHRITIS
Summary. Introduction. Rheumatoid arthritis is known to be likely associated with development of autoimmune processes against almost all organs and tissues in human body with organ-specific autoantibodies formation. Various antigens of nervous tissue may be autoimmune target. Objective. To research autoimmune indices of the nervous system lesion in patients with rheumatoid arthritis, and their relationship with the serologic variant of the disease and neuropsychological performance. Materials and methods. We have examined 90 young and middle age patients, including 70 patients with rheumatoid arthritis and 20 healthy persons in the control group. Average age was 45.70 ± 1.29 years old. The patients were divided into 2 groups depending on the version of serological course of rheumatoid arthritis. All patients were clinical and neurological examined, neuropsychological tested,
undergone clinical-laboratory and clinical-instrumental examinations. Results. It was observed raising antibodies to neuroantigens in patients with rheumatoid arthritis, regardless ofthe version ofthe disease course. It was discovered certain correlation between indicators ofautoantibod-ies and changes obtained by testing MMSE, MoCA Scale and Hamilton scale. Conclusions. 1. It was observed raising antibodies to neuroantigens in patients with rheumatoid arthritis, regardless of the version of the disease course. 2. The flow rate indices neyroantyheniv was higher than in seropositive version then seronegative rheumatoid arthritis embodiment, of course. 3. It was registered the correlation between some neuropsychological features and level of studied neuroantigens.
Key words: rheumatoid arthritis, autoimmune parameters, neuropsychological testing.
68
М1жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 2(80), 2016
