CC BY
122
УДК 338.1
АУД1ОМАРКЕТИНГ: 1НСТРУМЕНТИ, ПЕРСПЕКТИВИ, ПРОГРЕСИВНИЙ
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
Ю.А. Губарева
Одеський нацюнальний полiтехнiчний yнiверситет, Одеса, Украша
Губарева Ю.А. Ayдiомаркетинг: iнстрyменти, перспективи, прогресивний свiтовий досвiд.
У статп розкрита сутшсть та основш аспекти аудюмаркетингу, узагальнеш та стpyктypованi його основнi шструменти, розроблена класифша-цiя цих шструменпв, систематизований свiтовий досвiд використання звуков у маpкетинговiй дiяльностi пpовiдних тдприемств piзних галузей, в тому чи^ й автомобiлебyдiвних пiдпpиемств.
Ключовi слова: аудюмаркетинг, iнстpyменти аyдiомаpкетингy, класифiкацiя шструменпв аyдiо маркетингу, застосування аyдiомаpкетингy, перспективи аудюмаркетингу
Губарева ЮЛ. Ayдиомаркетинг: инструменты, перспективы, прогрессивный мировой опыт.
В статье раскрыта сущность и основные аспекты аудиомаркетинга, обобщены и структурированы его основные инструменты, разработана классификация этих инструментов, систематизирован мировой опыт использования звуков в маркетинговой деятельности ведущих предприятий различных отраслей, в том числе и автомобилестроительных предприятий.
Ключевые слова: аудиомаркетинг, инструменты аудиомаркетинга, классификация инструментов аудиомаркетинга, применение аудиомаркетинга, перспективы аудиомаркетинга
Gubareva Yu.A. Audiomarketing: tools and prospects , progressive world experience.
The article covers the essence and main aspects of the features of audiomarketing , structured and summarized its main tools, developed the classification of these instruments systemated international experience of using sounds in the marketing of the leading enterprises in various industries, including automotive companies.
Keywords: audiomarketing, audiomarketing tools, classification of audiomarketing tools, application of audiomarketing, perspectives of audiomarketing
Рашше застосування звушв в маркетингу обмежувалося !х використанням для передачi шформацшних повiдомлень та створення фоново! музики, проте в останне десятилiтгя ситуащя змiнилося, все бiльше компанiй набувае ушкальне звучания i фiрмовий звуковий стиль, використовують у сво'х рекламних кампанiяx фiрмовi джингли, рекламнi шсш з запам'ятовуючими мелодiями, звуковий логотип стае щентифшатором бренду поряд з графiчним логотипом, слоганом [5]. Однак не юнуе чiткоi класифiкацii шструменпв аудiомаркетингу та систематизовано! iнформацii щодо особливостей використання звукiв у маркетинговш дiяльностi рiзниx галузей бiзнесу.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй
Дослщження , присвяченi впливу музики на споживчу поведiнку проводилися з середини 20 столгтгя, проте вони були нечисленш. Проблематика аудiомаркетингу як складово! частини нейромаркетингу розглянута в роботах вiдомиx закордонних маркетологiв Заламана Дж., Трайндла А., Глiмчера П., Лвдстрома М. та iн.
М. Лiндстомом був проведений ряд дослiджень з метою визначити вплив фiрмового звуку компанп на привабливiсть бренду. Одним з таких дослщжень був експеримент, в якому використовувалися зображення, пов'язаш з чотирма рiзними категорiями товарiв: телефонами, програмним забезпеченням комп'ютерiв, авiаперельотами, а також рiзними фотографiями Лондона. Для кожно! категорп були пiдiбранi звуки: наприклад, рингтон Nokia, композицiя «Flower Duet» аыакомпанп British Airways (з опери французького композитора Лео Делiба «Лакме»), вщомий всiм звук, що з'являеться при включенш i виключеннi операцшно! системи Windows Microsoft, а також пмн з поеми Вшьяма Блейка «1ерусалим», що стала мало не другим нацюнальним гiмном Великобритании Потiм учасникам експерименту показали по десять зображень одного бренду, починаючи з лiтака British Airways i зашнчуючи кольоровими зображеннями банерiв Windows та мобiльниx телефошв Nokia. Для порiвияния, також показали зображення, що не мають шякого вiдношения до брендованих звукiв. Для зображень, використаних виключно з метою порiвняння, були взятi рiзнi мелодп - випадковi
Teopiя i практика e^Roi^im та yпpавлiння пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвами
ршггони, концерти Баха для двох скрипок з оркестром та iH. 1нформащя про бренди подавалася блоками тривалютю по 10 хвилин. Спочатку учасникам дали послухати аудюзаписи, потiм показали тiльки зображення, i тiльки потiм показали зображення одночасно зi звуком. Кожен блок дублювався п'ять разiв, тсля чого учаснишв попросили оцiнити кожне зображення, звук або комбшацш звуку i зображення за дев'ятибальною шкалою за допомогою кнопок на спещальному пульп. Також проводилося сканування мозку учаснишв, щоб виявити ступiнь ix емоцшно! залученостi i декодувати процеси, що вiдбуваються в ix пам'ятi. Результати даного експерименту показали, що коли зображення демонстрували разом зi звуком, вони надавали бшьше враження на учаснишв, шж зображення та звуки, показаш окремо. Була зафiксована актившсть в рiзниx вiддiлаx головного мозку, яка сввдчила про те, що: 1) учасники уважно стежили за подiями; 2) учасникам сподобалося побачене i почуте; 3) на думку учаснишв, комбшацп звук -зображення дуже приeмнi; i 4) учасникам запам'ятався бренд, i, можливо, вони часто будуть його згадувати. Увага учаснишв зростала, коли дивлячись на легко вшзнаванш зображення або логотип бренду, вони чули його характерну мелодш. За результатами дослiдження було визначено, що споживачi краще запам'ятовують рекламу, що мютить i вiзуальний, i звуковий ряд, в порiвняннi з пею, в як1й використовуеться або звук, або зображення, що тдкреслило ефектившсть використання звукового логотипу в комбшацп з графiчним. У цьому дослiдники переконалися, аналiзуючи комбшацп звук -зображення, включаючи зображення Лондона i поему «1ерусалим», зображення бренду British Airways i композищю «Flower Duet». Що стосуеться компанп Microsoft, реакщя учасникiв вказувала на те, що вiзуальний ряд цього бренду менш позитивний, нiж його фiрмовий звук, але коли учасники побачили логотип Windows разом iз звуковим супроводом, оцiнки бренду пiднялися вгору. В цшому результати МРТ - сканування показали, що три з чотирьох защяних в експериментi брендiв отримали позитивну оцiнку учасникiв, коли вони бачили i чули гармоншне поеднання звуку та картинки. Учасники проявляли емоцiйну залученiсть, процеси, що вщбуваються в ix мозку, свiдчили про те, що ця iнформацiя залишиться в ix довгостроковоi пам'ятi [1].
Метою cmammi е узагальнення напрацювань закордонних та вiтчизняниx фаxiвцiв з аудюмар-кетингу, систематизацiя його шструменпв, ство-рення зручноi' класифшацп, а також вивчення можливостей використання цих шструменпв в дiяльностi украiнськиx тдприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Свггова практика свiдчить про те, що передовi мiжнароднi корпорацii активно використовують шструменти нейромаркетингу [2].
З'явилтея нoвi напрямки маpкeтингy, що до-зволяють викopиcтoвyвати eфeктивний шновацш-ний iнcтpyмeнтаpiй для пiдвищeння eфeктивнocтi маpкeтингoвих кoмпанiй та якocтi кoмyнiкацiï з цшьовою аyдитopieю. Одним з таких напрямшв е нeйpoмаpкeтiнг, який займаeтьcя вивчeнням фiзioлoгiчних peакцiй cпoживачiв при впливi на органи чуття ^ip, нюх, дотик, cмак, cлyх) на piзнi подразники (звук, cвiтлo, погляд, зoбpажeння, фото, запах, тактильнi ввдчуття) [4].
Аyдioмаpкeтинг - вид нeйpoмаpкeтинга, який вивчае вплив звуку на пoвeдiнкy cпoживачiв.
Дoвeдeнo, що звуки мають cильний вплив на пiдcвiдoмicть людини, що мoжe eфeктивнo викopиcтoвyватиcя в peкламних цiлях.
Щ£ нeнаpoджeна дитина починае чути звуки зовшшнього cвiтy i у ^ï починае закладатиcя аcoцiативний ряд. ^й ряд продовжуе фopмyватиcя в провда життя. При цьому, мати чаcтiшe звepтаeтьcя до дитини з eмoцiйним пocилoм, а батько - з рацюнальним. Тому, в аyдiopeкламi eмoцiйнi аpгyмeнти кpащe озвучувати жiнoчим голотом, а pацioнальнi -чoлoвiчим [4].
Вщноето нeдавнo на науковому piвнi було дoвeдeнo, що кoжeн звук мае cвoï пcихoлoгiчнi хаpактepиcтики i п^вадомо впливае на piшeння i вчинки будь-яко1' людини.
Бyдь-якe cпoлyчeння звyкiв, у тому чиcлi i кожю cлoвo, викликае у людини швш аcoцiацiï, що вiдcилають rac до джepeла цих звyкiв i i\ зна-чeння (звyкoceмантичнe значeння). Так, гарчання або cкpeгiт на низьких тонах викликають у людини ввдчуття нeбeзпeки i очшування чoгocь вeликoгo, навiть якщо людина нe бачить джepeла цього звуку; а витою тони вжe ж cпpиймаютьcя людиною як тi, що recyn нeбeзпeкy, хоча вони i ж обов'язково пpиeмнi (щeбeтання птахiв i cкpeгiт при тepтi залiза об cклo е виcoкими звуками).
Вчeний-лiнгвicт А.П. Журавльов призводить нecпoдiванi peзyльтати ряду eкcпepимeнтiв, в яких випробуваним пpoпoнyвалocя cпiввiднecти голо-crn звуки з яким-нeбyдь кольором, тoчнiшe, «забарвити» лiтepи в piзнi кольори. А^^аци мiж пeвними звуками i i\ значeннями е дocить стшкими, вони можуть нe ycвiдoмлюватиcя cro-живачами, алe викopиcтання вipнo пщбраних звyкiв пiдвищye кoмyнiкативнy eфeктивнicть peкламних кампанiй [8].
За даними дocлiджeнь Mаpтiна Лiндcтpoма, приемний звук, cyпpoвoджyючий пpoцec ухва-лeння piшeння про покупку здатний збшьшити кiлькicть придбаного товару на 65% [1].
Звук - да ocoбливий фактор впливу на шихту людини, пов'язаний наcампepeд з пcихoфiзioлoгi-чними ocoбливocтями cпpийняття. Звук - щocь, cпpийнятe cлyхoм i вiдбилocя в cвiдoмocтi у виглядi ocoбливoгo пcихiчнoгo образу.
Музика мoжe вплинути на пoвeдiнкy покупця. Нeпepeciчна роль cл^хoвoгo cпpийняття ошбливо вiдзначаeтьcя в eкcпepимeнтальних дocлiджeннях
ефективносп впливу рекламних засобiв на аудиторiю. Англiйськi соцюлоги, що дослiдили проблему запам'ятовування реклами основних каналiв сприйняття, прийшли до висновку про практичне рiвнiсть слухового та вiзуального факторiв сприйняття. Допомогою звукового впливу учасники експерименту запам'ятали i змогли вiдтворити 70% пропоновано! рекламно! шформацп, а за допомогою вiзуального - 72%. Найбiльш ефективним виявилося одночасну дiю аудиального та вiзуального рядiв (86%) [8].
Аудюмаркетинг грунтуеться на здатностi людини сприймати звуки i використовуеться для тдтримки традицiйних маркетингових ходiв, для додання оригiнального звучания бренду.
Мета аудюмаркетингу - о^м впiзнаваностi (щентифшацп) бренду, тдвищення лояльностi споживачiв i створення у них позитивного ставлення до компанп та бренду в цшому.
1нструменти аудiомаркетингу впливають на поведшку i психоемоцiйний стан людини та поси-люють вплив iнших маркетингових шструменпв, допомагають забезпечити позитивний i не-нав'язливий фон для споживчого вибору. Використання звуков дозволяе як збiльшувати швидшсть потоку ктенпв, так i навпаки змушувати ïx затриматися i провести бiльше часу в комерцшному просторi, уповiльнювати привернення уваги до конкретноï торговоï зони або продукту, служити доповненням до вiзуального образу бренду, впроваджувати образи i потрiбнi асоцiацiï, пов'язанi з ними в пам'ять споживача i забезпечувати лояльнiсть фактично на шдсвщомому рiвнi.
У табл. 1 пропонуеться класифiкацiя шстру-ментiв аудiомаркетинга, використовуваних як шо-земними, так i росшськими та украшськими компанiями, ïx комушкативш функцп i приклади використання звуково!' айдентики.
Iиструмеит аудюмаркетингу Комуиiкативиi функци Приклади звуково! айдентики
1 2 3
1. Звуковий логотип Короткий звуковий мотив, що використовуеться як правило в кшщ рекламного поввдомлення — формуе уявлення про сферу дiяльностi компат! — сприяе запам'ятовуванию бренду — викликае потрiбиi асотаци — «М-м-м... «Данон»!» — дзвоник Honda, що звучить пiсля слогану — «The Power of Dreams» — «Pa-ra-pa-pa-pam I'm loving it» ввд Макдональдс
2. Фiрмовi звуки в шформацшно-комушкацшних техиологiях тдштовхують до певно! дп, (почати роботу з програмою, вдаовюти на телефонний дзвiиок) — передзвони Intel — звук запуску Windows — переливи Samsung — ршгтони Nokia
3. Музична тдкладка 3.1. Використання хiтiв як музично! пiдкладки 3.2. Використання класично! музики як музично! тдкладки 3.3. Використання ушкальних ствзвучних, написаних на замовлення як музично! пiдкладки — формуе уявлення про сферу дiяльностi компат! — сприяе запам'ятовуванню бренду — привертае увагу цшьово! аудиторп — передае почуття, емоцп та асощацл — видшяе ролик серед iнших у рекламному ефiрi Використання ввдомих мелoдiй, хтв: — реклама автомобшьно! компанп «Nissan» з тснею Lenny Kravitz «Fly Away» — рекламний ролик компанп «Heinz» з тснею Carly Simon «Anticipation» — тсня «The Rolling Stones» «She'sa rainbow», використана компатею «Apple» — використання пiснi Боба Дшана «The Times They Are A -Changing» компатею «Coopers & Lybrand» — Dior i Chanel при просувант сво!х чoлoвiчих парфумерних брендiв: Bleu de Chanel (2011) i Dior Homme Sport (2012) - в обох роликах використат пiснi The Rolling Stones: «She Said Yeah» i «Paint It Black» — Уткальт пoв'язанi з брендом акорди в рекламi автомобшя Honda Accord
4. Джингл Коротка пiсенька з иезабутиiм римованим текстом. — сприяе запам'ятовуванию бренду — привертае увагу цшьово! аудиторп — «Мiстер пропер» — Шоколад «Корона»
Таблиця 1. Класифшащя iнструментiв аудiомаркетингу
Teopiя i практика e^ronim та управлшня пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвами
Продовження таблиц 1
1 2 3
5. Ствпраця з зipками шoy-бiзнecy Заниc peкламних нiceнь на замoвлeння у викoнаннi зipoк шоу-бiзнecy для викopиcтання в нpямiй peкламi — дономагае завоювати лояльшсть до бpeндy шанyвальникiв музиканта, аудиторп, лояльжй до того чи iншoгo мyзичнiй творчом! — Спiвпраця Dolce Gabbana з Kylie Minogue — Am Лорак в рекламi шоколаду «Корона» — гурт «С.К.А.Й.» у рекламi «Свггоч» — Святослав Вакарчук в рекламi «Roshen»
б. Пpoдакт-нлeйcмeнт Завуальована peклама, згадування бpeнда в художньому твopi — нpивepтаe увагу гpoмадcькocтi — дономагае завоювати лояльшсть до бpeндy шанувальниюв музиканта, аудиторп, лoяльнoï до того чи шшого мyзичнiй творчост! Музичний продакт-плейсмент Mercedes, Cadillac, Bentley, Chevrolet, Lamborgini, Dolce Gabbana
7. Myзичнi заходи Пpoвeдeння / парт^ри^о маcштабних музичних захoдiв, музичних фecтивалiв — cнpияe занам'ятовуванню бpeндy — пpивepтаe увагу цiльoвoï аyдитopiï — пepeдаe ночуття, eмoцiï та атощацп Всесвппьо вiдомий проект Tuborg - щорiчний музичний рок-фестиваль GreenF est, спонсорство найбiльшого в Швшчнш Gвропi фестивалю Roskilde, фестивалiв Download Festival, Glastonbury Festival i Escape into the Park.
S. Meдiадизайн нpимiщeнь (автocалoни, холи гoтeлiв, pecr^m, cнopтивнi nenrpn, мeдичнi nenrpn, магазини, cалoни кpаcи) — cтвopюe атмocфepy — впливае на cнpийняття чаcy — eлiмiнye cтpec У салонах Carlo Pazolini використання обгрунтованого музичного супроводу тдняло рiвень продаж1в на 7 %
9. Teлeфoнний аyдioмаpкeтинг Bикopиcтання нeвнoï музики замють гyдкiв / тишi в peжимi oчiкyвання на тeлeфoннiй лшл нiд чаc дзвiнка — внливае на шрийняття чаcy — внливае на нcихoeмoцiйний стан, наcтpiй — eлiмiнye CTpec Спокшна музика на лши служби пiдтримки банкв для зниження роздратування незадоволених клiентiв
З точки зору маркетингу, щнтстъ музики полягае в використання в рекламному повщомленш звукового ряду, пщбраного з урахуванням специфiчних характеристик бренду, а також особливостей i переваг цшьово! аудиторп [6]. У такому випадку звукове повiдомлення стае сильним шструментом, чинним на пiдсвiдомiсть i сприяючим запам'ятовуванню бренду, його щентифжацп i генерацп потрiбних асоцiацiй у глядача i значною мiрою сприяе пiдвищенню комунiкативну ефективнiсть рекламного повщомлення.
Пройшовши шлях вiд аналогового звуку до стерео, а попм, нарешп, до об'емного, просторовому звуку, аудю технологи змiнили практично всi засоби масово! шформацп (телебачення, радiо, персональш комп'ютери, смартфони) i створили потенщал для розвитку сфери бiзнесу та менеджменту. У цш сферi напрямками, як1 отримали найбiльшi переваги вщ нових аудiо-можливостей, стали маркетинговi комушкацп та брендинг.
Меккою аудiо маркетингу е Шмеччина, де сконцентрована найбшьша к1льк1сть компанiй, що пропонують аудю маркетинговi та аудюбрендин-говi послуги, а також створено Академiю Аудюбрендингу, що збирае щорiчно мiжнародний конгрес i об'еднуюча розкиданих по кра!нах i континентах фахiвцiв у професшне ствтоварис-
тво. I, зрозумiло, музика, як унiкальний мистець-кий зааб, здатний озвучувати думки i емоцп на унiверсальнiй мовi, опинився в цеш^ уваги маркетологiв зi всього свиу.
Однак, специфiчнi ресурси музично! мови, 11 семiотичний потенцiал i комунiкативнi можливо-стi дуже скудно дослщжеш i висвiтленi в марке-тинговiй лiтературi. Не маючи чикого уявлення про можливостi та мехашзмах музично! комушкацп, фахiвцi з маркетингу знаходяться в сильнш залежностi ввд композиторiв i музикантiв, як1, в свою чергу, зазвичай мало знайомi з просуванням та рекламою.
Тим не менш, музика все бшьше проникае в рiзнi рекламнi медiа у виглядi звукових логотитв, джинглiв, аудiо-супроводу до вщео роликов, а також у виглядi звукового фону в комерцiйних примщеннях, на телефонних лiнiях i в штернет-просторi. Крiм цього, юнуе безлiч рiзних форматiв взаемодп брендiв з представниками музично! iндустрi!, таких як спонсорство, оргашзащя музичних подш i продакт-плейсмент [6].
Практика сввдчить, що зростання продаж1в товарiв, що пiдтримуються звуковим супроводом у мгсщ продаж1в в продуктовому ритейлi може досягати 20%. В шших сегментах - вiд 10% до 20%.
Важливо враховувати, що пiд час замiру ви не рекламуете конкретний товар, а просуваете цiлу
групу тoварiв або послуг. Оцiнювати зростання продаж1в пoтрiбнo також в цшому по груш.
Аудюмаркетшг кoмерцiйнoгo простору тдходить кoмпанiям Б2€-сегмента:
— Магазини та тoргoвi центри
— HORECA (Готельно-ресторанний бiзнес)
— Банки, страхoвi компанп
— Спа-салони / фгтнес-центри
— Iгрoвi клуби
— Автосалони, заправки i к1мнати oчiкування
СТО та in
Цей шструмент може використовувати будь-яким бiзнесoм - якщо його робота передбачае використання примщень, де перебувають вiдвiдувачi. Це люди, яш проводять час, обираючи товар / послугу або чекаючи свое! черги [7]. Висновки
Результати дoслiджень показують, що правильно пщбрана музика для кoмерцiйних прoстoрiв сприяе зростанню продаж1в.
У якосп музично! пiдкладки для аудioрoликiв, у фоновому звучанш в кoмерцiйних просторах i пiд час oчiкування телефонного дзвшка, широко використовуються вiдoмi мелодп, хiти всiляких стилiв i музичних напрямiв сучаснoстi,а так само минулих стoрiч, класично!, шструментально! музики та ушкальш мотиви, написанi на замовлення спецiальнo для бренду / торгово! точки / певних захoдiв.
О^м стилю музичного супроводу, на споживче сприйняття та пoведiнку впливають так параметри, як тембр, темп, гучнють. Цi характеристики пoвиннi варiюватися залежно вiд iнфoрмацiйнoгo посилу, який необхщно донести спoживачевi, функцioнальнoгo призначення комерцшного простору, часу доби, днiв тижня i напoвнюванoстi.
Загальнi рекомендацп для тдбору музичного супроводу так1: для автомобшьних салoнiв пiдхoдять класична музика з темпом близьким до серцебиття людини; для магазинiв одягу тдходить естрадна музика з темпом 90-100 часткою в хвилину [3].
Компашя General Electric ще к1лька десятилгть тому придумала свою фiрмoву мелодш, що складаеться з трьох нот i стала свoерiдним звуковим логотипом компанп. Компашя Kellogs багато рошв шукала свiй фiрмoвий звук i навiть зверталася до датським вченим за допомогою в рoзрoбцi фiрмoвoгo хруску, щоб кожна дитина могла почути рiзницю мiж пластiвцями для снiданку Kellogs i пластiвцями iнших виробник1в. Компашя Ford Motor випустила новий седан Taurus; при блокуванш дверей авто видае характерний глухий звук. Звуки вщкривання
баночки з розчинною кавою Nescafe i упаковки чшав Pringles - зовам не випадков^ а спешально пiдiбранi фаxiвцями. Фiрмовий звук , що виникае при прокручуванш колесика iPod, характерний звук, що нагадуе дзвiночок, при включеннi або виключенш теxнiки Apple також е результатами роботи команди фаxiвцiв. Фiрмовi звуки McDonalds: вiд звуку фритюрниш, що свiдчить про готовностi картоплi до характерного скрипучого звуку просовування в пластикову кришечку стаканчика соломинки миттево наштовхують споживача на думку про прохолодш напоï iз льодом та велику порцiю картоплi фрi. Звуки можуть таким чином подiяти на людину, що зашсть нiмецького вина Рислiнг вiн вибере пляшку французького Шардоне. Двое фаxiвцiв з унiверситету мiста Лестера виршили провести у великому супермаркетi невеликий експеримент: протягом двох тижнiв у винному ввддш програвалися то типовi французьк1 мелодiï з соло на акордеош, то музика нiмецькиx «пивних шдвальчишв». У тi днi, коли грала французька музика, 77% покупшв набували вино французького виробництва, коли ж грала музика з пивних ресторанчиков, бшьшють покупцiв вiдразу прямували до стiйки з нiмецькими винами. Трое з чотирьох покупцiв обирали вино, гармошзуючи зi граючою в магазиш музикою. За результатами дослщження тiльки один з сорока чотирьох покупшв, що погодилися вiдповiсти на калька запитань при виxодi з магазину, зазначив, що серед багатьох шших причин, що зумовили його вибiр, була граюча в той момент музика. Тобто звуковий вплив може мати латентний вплив на поведшку споживача.
Устшний свгговий досвiд таких великих i процвгтаючих компанiй як Danon, Macdonald's, Intel, Microsoft, Apple, Honda, Peugeot, Mercedes Benz, Volkswagen i багатьох ш, що мають свое ушкальне звучания, доводить, що аудюмаркетинг - перспективний розвиваючий напрямок маркетингу, що володiе могутнiм iнструментарiем впливу на споживача [1].
Говорячи про перспективи розвитку аудюмаркетингу в найближчому майбутньому, лопчно припустити, що музичний контент буде все бшьше iнтегруватися в систему маркетингових комушкацш, охоплюючи всi точки взаемодiï зi споживачем i сприяти персоналiзацiï аудю-комунiкацiï. Для бiльш чiткого розумшня вподобань цiльовоï аудиторiï, окрiм збору первинноï iнформацiï за допомогою опитувань, фокус-груп, crm, стануть широко застосовуватися дослщження споживчих профайлiв в сошальних медiа.
Список лiтератури:
1. Линдстом М., Buyology: Увлекательное путешествие в мозг современного потребителя, М.: Эксмо, 2010. - 240 с.
Teopiя i практика e^ronim та управлшня пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвами
2. Трайндл А., Нейромаркетинг. Визуализация эмоций / - Альпина Бизнес Букс, 2007. - 128 с.
3. Практика маркетинга // Маркетинг и реклама. - № 4 (211). - 2014. - С. 33.
4. Окландер М., Губарева Ю., Нейромаркетинг - теория и практика влияния на подсознание потребителя / Окландер М., Губарева Ю., - Экономист - 2014 - № 11. - С. 46-55.
5. Саунд дизайн (Аудиобрендинг) [Електронний ресурс] — Режим доступу: Ыф:/^оиМ-production.ru/service/sound-design.
6. Музыка в системе брендинга, Маленькая Ю. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dvredama.ru/others/artides/brending/27441/audio_brending_neverbalnaya_zvukovaya_ko mmumkatsiya_brenda_muzyka_v_sisteme_brendinga/.
7. Что должно прозвучать для посетителей магазина или офиса, чтобы они совершили покупку// Про бiзнес // 20.03.2015, Вишнякова Ж. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://probusiness.by/tech/850-chto-dolzhno-prozvuchat-dlya-posetiteley-magazina-ili-ofisa-chtoby-oni-sovershili-pokupku-chast- 1.html.
8. Сенсорнш маркетинг // 30.06.2008, Ульяновский А. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/strategy/sensory_marketing.htm.
Надано до peдакцiï 07.05.2015
Гyбаpeва Юлiя Aндpiïвна / Yulia A. Gubareva
yael@yandex. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Аудюмаркетинг: тструменти, перспективы, прогресивний свтовий doceid [Електронний ресурс] / Ю. А. Губарева // EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 4 (20). — С. 65-70. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n4. html
