CC BY
109
Научные достижения того периода в рамках векового развития отечественного музыкознания сегодня представляются достаточно скромными. Но круг обозначенных тогда проблем обусловил основные направления музыковедческой науки Узбекистана, связанной с музыкальным востоковедением, фольклористикой, академическими и современными формами музыкального искусства и музыкального театра, с исполнительской культурой, историей, теорией, критикой и пропагандой музыки, музыкальным образованием и созданием музыковедческой литературы на узбекском языке.
Все эти проблемы решались не одним днем и не узким кругом практиков или теоретиков, а на протяжении ряда последующих десятилетий, c участием ведущих специалистов по восточной и европейской музыке. Но своими первыми достижениями искусствознание Узбекистана обязано кругу подвижников (А. Фитрату, Г. Зафари, Б. Рахманову, М. Харратову и др.), проявивших огромный интерес к изучению и сохранению музыкального наследия, осознавших необходимость новых подходов к анализу и оценке материала. И в этом плане неоценимую помощь национальным кадрам оказали композиторы и исследователи узбекской музыки Н. Н. Миронов, В. А. Успенский, Е. Е. Романовская.
Не следует, однако, забывать, что понимание важности такого рода созидания было положено еще в начале ХХ века узбекскими просветителями, представителями прогрессивных слоёв национальной интеллигенции, пробудившими желание идти в ногу со временем, влиться со своими темами, идеями, музыкальными традициями и средствами выразительности в мировой процесс и занять в нем достойное место.
Kishchuk Natalia Mykolaivna, Lviv National Academy of Arts, Post-graduate student, the Faculty of Decorative and Applied Arts E-mail: natkakischuk@gmail.com
Artistic Leather Goods in Pokuttya and Western Podillya in the research works by ethnographers and art critics of the end of the XVIII th — XX th centuries
Abstract: In the article the investigation of leather goods of Pokuttya and Western Podillya as a component of Ukrainian material culture made by travelers, ethnographers and art critics of the end XVIII th — XX th centuries are analysed and presented in the chronological order.
Key words: artistic leather goods, research work, Pokuttya, Western Podillya.
Кщук Наталiя Миколалвна, AbeiecbKa Нащональна aKadeMiH мистецтв, астрант, факультет декоративного та прикладного мистецтва E-mail: natkakischuk@gmail.com
Художш вироби 3i шюри на Покутт та Захщному Подiллi в працях етнографiв й мистецтвознавщв кiнця XVIII — XX ст.
Анотаця: У CTaTTi проанал!зовано й розкрито в хронологiчнiй посл!довносп стан дослйдження покутських та 3ax^Honc^iAbCbKHx виробiв 3i шк!ри мандр!вни-ками, етнографами, мистецтвознавцями кiнця XVIII-XX ст., як складово! частини матерiаAьнo! культури укра!нщв.
Ключовi слова: xудoжнi вироби 3i штри, дослйдження, Покуття, Зах!дне Подглля.
Xудoжнi вироби 3i шири на Покути й Захщному Пoдiллi виступають як окре-мий вид народного мистецтва. Характеризуючи сoцiаAьнi аспекти i матерiаAьну культуру даних репошв, багато автoрiв проявили iнтерес до вивчення народних шкiряниx вирoбiв, а саме, залишили вiдoмoстi про особливоси форм, кро!в, спо-соби ношения та функцюнальне призначення. Проте, ще й дoсi не розроблено комплексно! науково! роботи, де б покутсьи та заxiднoпoдiAьськi вироби зi шири стали окремим предметом дослЦження.
Фрагментарш вiдoмoстi про шкiрянi вироби знаходимо в подорожшх нотат-ках шоземщв, якi мандрували по Украiнi в XVII — XVIIIct., зокрема, Ульр!х фон Вердум, секретар французького дипломата Пoльмie, зробив опис мiстечoк Покуття й певних населених пункив Заxiднoгo ПoдiAAя [1, 41-59].
Наприюнщ XVIII - початку XIX ст. зустрiчаються записи фольклорних текстiв з Покуття у пращ Е. Спенсера, який побувавши на захщноукрашських землях проявив штерес до побуту та вбрання покуттян. Вiн проводить аналог!! покутського одягу з овчини з молдавським, тдкреслюючи особливоси крою чолов!чого хутряного вбрання й пишне кольорове оздоблення жшочо! куртки з овечо! шк!ри [2, 27-28].
Важливим джерелом шформац!! про вироби з! шк!ри е етнограф!чш зама-льовки народного одягу украшщв, виконаш Ю. Глоговським i К. КеAiсiнським [3, 32-39 ;4, 263]. Зах!днопод!льський костюм представлений з Бучацького, За-л!щицького, Чортывського, Теребовлянського, Гусятинського та Бережанського райошв Терноп!льсько! област!. Покутський — з Коломийського та Тлумацького район!в 1вано-Франк!всько! област!.
Певну !нформац!ю щодо вивчення етнограф!! Покуття ! Зах!дного Подглля зробив Як!в Головацький, який висвилив з!браний матер!ал у зб!рнику «Народш
nicHi Галицько! та Угорсько! Pyci» [5, 282]. Тут вм1щуе рисунки побутових та об-рядових сцен, як сприяють вiдтворенню шформацп про форми, типи, способи ноciння виробiв 3i шкари.
Детальний опис про Покуття зробив Август Беловський у пращ «Рокиае» [6, 665], де зуcтрiчaютьcя окремi згадки про кептар виший шовковими нитками, шюряш пояси з металевими Тудзиками, нiж у тхвах, короткий кожух i лисячу шапку. Автор робить порiвняльну характеристику вбрання бойкiв i гуцулiв, не ви-окремлюючи покуттян в окрему етнографiчну групу, хоча подае описи, що тери-торiально вiдповiдають Покуттю.
Вагомий внесок у досладження матерiальноl культури покуттян зробив поль-ський етнограф, фольклорист Оскар Кольберг. Зiбраний етнографiчно-фольклор-ний матерiал мicтитьcя у пращ «Pokucie» [7, 35-50]. В роздш «Ubior» автор вказуе на побутування виробiв зi шкгри в околицях Городенки, Коломи!, Сняти-на (Покуття), Залщик й Борщева (Захщне Подглля), а також описуе !х види iз сумажних територiй, що сприяе проведенню аналогiй та визначенш локальних особливостей.
Iнформативнi вiдомоcтi про вироби si шкари на Покути отримуемо з працi Ксавер1я Мрочка «Sniatynszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej» [8, 17-21], де е описи хутряно! ношi та фжсацп застосування виробiв зi шкгри в певних обрядах.
Не залишимо поза увагою творчий доробок 1ван Франка, який проявляв ш-терес до вивчення традицш i побуту доcлiджуваних репошв. Вироби зi шкiри ставали темою його оповщань, зокрема в «Домашньому промислг» [9, 256-265] описано особливост ремесел на захщноукрашських землях.
Вивчав i дбав про розвиток народних промислгв Володимир Гнатюк. Зiбра-ний матерiал про технологiчно-конcтруктивнi оcобливоcтi виготовлення кожухiв виcвiтлив в cтаттi «Кушшрство в Галичинi», яка ввiйшла до книги «Матерiали до укра'шсько-русько! етнологп» [10, 68-77].
Одним iз важливих джерел у вивченнi традицiйного хутряного одягу та взуття з дослгджувано! територп е виконанi замальовки з натури О. Кульчицькою, якi сприяють поглибленню шформацп щодо титв та cпоcобiв ноciння штряних виробiв [11].
Вiдомоcтi про покутсью вироби зi шкари вмiщуе праця М. Бажанського «Творчий динамiзм патрiотизму мо!х землякав» [12, 219-226]. Автор розкривае характер шшряного промислу та висвтглюе cтатиcтичнi данi про кiлькicть майсте-рень й майcтрiв на Снятинському Покуттi.
Певною мiрою доcлiдження виробiв зi шкари торкались вченi етнографи i миcтецтвознавцi ХХ ст. Зокрема, 1.Гургула вирiзняе окремi види кро!в та оздо-блення покутського та захщноподмьського одягу [13, 312-316]. К. Матейко в пращ «Украшський народний одяг» [14] подае описи та вщзначае регiональну cпецифiку хутряного одягу.
Збагачуе вздомост! про кторичш етапи шкаряного виробництва, характер озлобления вироб1в на Покути i Захщному Под!лл! Г. Горинь в монограф!! «Ширят промисли захщних областей Укра!ни друго! пол. Х1Х- поч. ХХ ст.» [15].
Заслуговують належно! оцшки окрем! спроби висвилення питань щодо по-бутування традицшних вироб!в 3i шири на дослЦжуванш територ!! сучасними мистецтвознавцями. Так, Т. Нжолаева в пращ «Укра!нський народний костюм. Над!я на ренесанс» [16]. Автор вказуе на под!бшсть покутського та наддш-стрянського вар!анту под!льського одягу, подае локальш вар!анти крою хутря-ного вбрання. М. Б!лан та Г. Стельмащук в монографп «Украшський стрш» [17,: 183-194, 271-279] вмщують описи та алюстрац!! традицшного вбрання з р!зних рег!он!в Укра!ни, що дозволяе провести паралел! м!ж пропорцшно-кон-структивними властивостями вироб!в з! шк!ри.
Особливост! оздоблення хутряного одягу подолян описуе Л. Булгакова-Сит-ник в книз! «Под!льська народна вишивка» [18, 125-164]. Тут подано термшо-лог!чну специф!ку назв конструктивних елеменив та технолог!чн! способи оздо-блення вироб!в з овчини.
ВЦомосп про вироби з! шк!ри ЗахЦного Под!лля подае Л. Волинець в пращ «Борщ!вщина: Народне мистецтво, побут та звича!» [19]. Каталог м!с-тить групов! св!тлини селян тд час обрядових церемон!й, що дозволяе про-стежити форми та способи ношення шк!ряних вироб!в на Борщ!вщиш в к!нц! Х1Х — початку ХХ ст.
Серед публщистичних видань Терноп!льсько! област! виокремлюеться !сто-рико-краезнавчий зб!рник «Лиопис Борщ!вщини» (1992-2001), де е публжац!! про вироби з! шири подолян та звича! й обряди, пов’язаш з ними.
В инщ ХХ — на початку ХХ1 ст. видано монограф!! «Под!лля» [20] й «По-куття. 1сторико-етнограф!чний нарис» [21], де висв!тлено певну шформацш про зони поширення ширяних промисл!в та характер оздоблення вироб!в на дослн джуван!й територ!!.
Анал!з лиературних джерел засв!дчуе, що становлення !стор!ографй в даних рег!онах в!дбувалось у процес! етнограф!чних досл!джень, а в^омоси про вироби з! шк!ри е фрагментарними й недостатн!ми, часто !х розглядають у контекст! до-слхджень народного вбрання. Проте автори зафжсували ц!нн! фактолог!чн! мате-р!али, що розкривають види, особливост! оздоблення та способи носшня вироб!в з! шири, як! побутували на Покути та ЗахЦному Под!лл!.
Список лггерагури:
1. Королько А. «Покуття» Августа Беловського - важлива пам’ятка з вивчен-ня !сторико-етнограф!чного рег!ону//Гуцульщина в гомон! втв: матер!али м!жнародно! науково-практично! конференц!!. - Л., 2011.
2. Dawne Pokucie i Huculszczyzna w opisach cudzoziemskich podroznikow. Wy-bor tekstow z lat 1795-1939/Do druku przygotowali oraz przypisami opatrzyli
J. Gudowski, A. Ruszczak, K. Tur-Marciszuk, W. Witkowski. - Warszawa: Wy-dawnictwo Akademickie DIALOG, 2001.
3. Забут скарби. Народнiй одяг Укра'ши та Польшд в малюнках G. Глоговсько-го К. В. Келгсшського: [каталог]/За ред. А. Блаховського. - Аьв1в-Торунь, 2002.
4. Украшський народний одяг XVII - початку Х1Х ст. в акварелях Ю. Глоговсько-го/Авт. та упор. Д. П. Крвавич, Г. Г. Стельмащук. - К.: Наукова думка, 1988.
5. Головацький Я. Ф. Народш п1сн1 Галицько! Руси третя частина. - М., 1878.
6. Bielowski A. Pokucie//Czas. Dodatek miesifczny. - Krakow, 1857, t.6. - S.653-734.
7. Kolberg O. Pokucie. Cz. 1.//DzieIa wszystkie. - T. 29. - Wroclaw-Poznan: PTL, 1962.
8. Mroczko X. Sniatynszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Czfsc pierwsza. -Lwow, 1897.
9. Франко I. Домашнш промисел. - К.: Наукова думка. - 1976.
10. Гнатюк В. Кушшрство в Галичиш.//Матер1али до укра'шсько-русько! етно-логп: Т. I. - Аьв1в: друкарня НТШ 1м.. Т. Шевченка, 1899.
11. Кульчицька О. А. Народний одяг Захщних областей УРСР: Альбом. - К., 1959.
12. Бажанський М. Творчий динам1зм патр1отизму мо!х земляков. - Д1тройт, 1983.
13. Гургула I. Народне мистецтво ЗахЦних областей Украши. - К.: Мисте-цтво. - 1966.
14. Матейко К. Украшський народний одяг/АН Укр. РСР: Музей етнографн та художнього промислу. - К.: Наукова думка, 1977.
15. Горинь Г. Й. Шкаряш промисли зах1дних областей Укра1ни. Друга половина XIX - початок ХХ ст. - К.: Наукова думка, 1986.
16. Ншолаева Т. О. Украшський народний костюм. Надая на ренесанс. - К.: Дш-про, 2005.
17. Балан М. С., Стельмащук Г. Г. Украшський стрш. - Аьв1в: Фешкс, 2000.
18. Булгакова-Ситник А. Подтльська народна вишивка: Етнограф1чний ас-пект/Ред. О. М. Козакевич. - Камянець-Подальський: Медобори-2006, 2010.
19. Борщ1вщина: Народне мистецтво, побут та звича! (автор тексту Аюбов Воли-нець). - Нью-Йорк: Украшський музей, 1994. Borshchiv. Its Folk Art, Customs, and Traditions. Text Lubow Wolynetz. - New York, The Ukrainian Museum, 1994.
20. Подтлля: !сторико-етнограф1чне дослщження/Артюх А. Ф., Балушок В. Г., Болтарович З. G. та ш. - К.: Доля. - 1994.
21. Покуття. !сторико-етнограф1чний нарис. - Аьв1в: Манускрипт-Аьв1в, 2010.
