CC BY
20
УДК 616.831-GG5.1-G36.8 Дельва M. Ю.
AПATИЧHI ПOPУШEHHЯ B ГOCTPOMУ ПEPIOДI IHCУЛЬTIB:
POЗПOBCЮДЖEHICTЬ, ACOÔIÉOBAHI ФAKTOPИ
BДHЗУ «^^arncb^ мeдичнa cтoмaтoлoгiчнa aкaдeмiя» (м. Пoлтaвa)
B^yn. В cyчacнiй iнcyльтoлoгiÏ дo тeпepiшньoгo чacy зaлишaютьcя пopiвнянo мaлoвивчeними пo-cтiнcyльтнi нeкoгнiтивнi пcиxoнeвpoлoгiчнi poзлa-ди, cepeд якиx вaжливe мicцe зaймae aпaтiя. Aпaтiя пpeдcтaвляe coбoю cтaн знижeнoÏ мoтивaцiÏ, щo xapaктepизyeтьcя дeфiцитoм цiлecпpямoвaнoÏ пo-вeдiнки i пpoявляeтьcя oднoчacним пocлaблeнням ÏÏ eмoцiйниx тa кoгнiтивниx кoмпoнeнтiв [12]. Пocтiн-cyr^^a aпaтiя e дocить пoшиpeним явищeм: мeтa-aнaлiз peзyльтaтiв дocлiджeнь, пpиcвячeниx цьoмy явищу, пoкaзaв, щo cepeдня чacтoтa aпaтичниx пo-pyшeнь пюля iнcyльтiв cклaдae 36,3% [4]. Aпaтiя мae виpaжeний нeгaтивний вплив нa пpoцecи peaбiлi-тaцiÏ тa нa якicть життя пaцieнтiв в пocтiнcyльтнoмy пepioдi [1,3].
Oднaк, дo тeпepiшньoгo чacy в УкpaÏнi чacтoтa aпaтичниx poзлaдiв y пaцieнтiв з т^фим iнcyльтoм зaлишaeтьcя нeвiдoмoю, нe з'яcoвaнi мoжливi aco-цiaцiÏ пocтiнcyльтнoÏ aпaтiÏ з coцiaльнo-дeмoгpaфiч-ними тa клнiкo-фyнкцioнaльними xapaктepиcтикaми пaцieнтiв.
Meтa дocлiджeння: вивчити poзпoвcюджeнicть aпaтичниx пopyшeнь тa acoцiйoвaнi з ними фaктopи в гocтpoмy пepioдi iнcyльтiв.
Сб'ект i мeтoди дocлiджeння. Haми oбcтeжe-нo 173 пaцieнти: 146 пaцieнтiв (84,4%) з iшeмiчними тa 27 пaцieнтiв (15,6%) з гeмopaгiчними iнcyльтa-ми. Äan збиpaлиcя бeзпocepeдньo пpи кoнтaктi з пaцieнтaми тa (aбo) з Ïx poдичaми з викopиcтaнням cтpyктypoвaнoгo oпитyвaльникa тa icтopiй xвopoби пaцieнтiв.
Cepeд coцiaльнo-дeмoгpaфiчниx xapaктepиcтик пaцieнтiв aнaлiзyвaлиcя вк, cтaть, ciмeйний cтaтyc (oдpyжeний/нeoдpyжeний), piвeнь ocвiти (вищa/ce-peдня) тa cтaтyc пpaцюючoгo нa мoмeнт виникнeн-ня iнcyльтy. 3a пoкaзникoм тютюнoпaлiння пaцieнтiв yмoвнo пoдiляли нa «нeкypцiв» (xto нe пaлив, як нaй-мeншe, 1 piк пepeд iнcyльтoм) тa «кypцiв» (xтo пaлив peгyляpнo нa пpoтязi ocтaнньoгo poкy пepeд культом). 3a piвнeм cпoживaння aлкoгoлю пaцieнти 6ули пoдiлeнi нa ™x, xтo взaгaлi нe вживae aбo «пoмipнo» вживae aлкoгoльнi нaпoÏ ^e бiльшe 7 дpiнкiв для ж^к тa нe бiльшe 14 дpiнкiв для чoлoвiкiв пpoтягoм oднoгo тижня (1 дpiнк вiдпoвiдae 18 мл чиcтoгo eтa-нoлy)) тa ™x, xтo «знaчнo» вживae aлкoгoльнi нaпoÏ (бiльшe 7 дpiнкiв для ж^к тa бiльшe 14 дpiнкiв для чoлoвiкiв пpoтягoм 1 тижня) [1G]. Haявнicть aбдoмi-нaльнoгo oжиpiння визнaчaли зa пoкaзникoм oб'eмy тaлiÏ (пopoгoвi знaчeння - 1G2 cм для чoлoвiкiв тa 88 cм для ж^к).
Cepeд cyпyтнix зaxвopювaнь вpaxoвyвaли нaй-бiльш пoшиpeнi пaтoлoгiÏ: apтepiaльнy гiпepтeнзiю. iшeмiчнy xвopoбy cepця, фiбpиляцiю пepeдcepдь тa цyкpoвий дiaбeт.
Cepeд пocтiнcyльтниx ycклaднeнь, пpoтягoм пe-peбyвaння пaцieнтiв в cтaцioнapi фiкcyвaлиcя пнeв-мoнiÏ, iнфeкцiÏ ceчoвивiдниx шляxiв тa пipeкciю. Пнeвмoнiя - нaявнicть фiзикaльниx oзнaк в пoeднaн-нi xoчa б з oдним з нacтyпниx cимптoмiв: тeмпepa-тypa тiлa бтьию 38,G°C, кaшeль з видiлeнням xap-кoтиння, peнтгeнoлoгiчнo пiдтвepджeнa вoгнищeвa iнфiльтpaцiя лeгeнeвoÏ ткaнини [6]. Iнфeкцiя ceчo-вивiдниx шляxiв - нaявнicть клiнiчниx oзнaк дизypiÏ (yтpyднeний, бoлючий, пoчaщeний ceчoпycк) в пo-eднaннi з лeйкoцитypieю (2G aбo бiльшe лeйкoцитiв в пoлi зopy) [13]. Пipeкciя - тeмпepaтypa тiлa >37.5°C тpивaлicтю бiльшe 24 гoдин бeз вcтaнoвлeнoÏ пpи-чини [6].
Haявнicть дeлipiю дocлiджyвaлacя нa пpoтязi кoжнoгo дня пepeбyвaння пaцieнтa в cтaцioнapi зa дoпoмoгoю тecтy 4-AT (дeлipioзним poзлaдaм вiдпo-вiдaють знaчeння тecтy 4 тa бiльшe бaлiв) [14].
Aпaтичнi пpoяви, тpивoжнi poзлaди, кoгнiтивнi пopyшeння, piвeнь дeннoÏ coнливocтi тa нaявнicть пocтiнcyльтнoÏ втoми визнaчaли в дeнь випиcки зi cтaцioнapy. Haявнicть пoтcтiнcyльтнoÏ aпaтiÏ вcтa-нoвлювaлacя зa шкaлoю aпaтiÏ G. Starkstein (знaчeн-ня шгали 14 тa бiльшe бaлiв вiдпoвiдaли aпaтичним пpoявaм) [16]. Tpивoжнi poзлaди фiкcyвaлиcя пpи знaчeнняx cyбшкaли тpивoги ГocпiтaльнoÏ Шкaли Tpивoги тa ДeпpeciÏ 8 тa бiльшe бaлiв [7,17]. Komi-тивний cтaтyc oцiнювaвcя зa дoпoмoгoю Moнpeaль-cькoÏ шгали oцiнки кoгнiтивниx фyнкцiй (кoгнiтивнi пopyшeння фiкcyвaлиcя пpи знaчeнняx MoCA мeншe 26 бaлiв) [15]. Piвeнь дeннoÏ coнливocтi визнaчaв-cя зa дoпoмoгoю шкaли дeннoÏ coнливocтi Epworth (знaчeння 1G тa бiльшe бaлiв вiдпoвiдaли пiдвищeнiй дeннiй coнливocтi) [8]. Пocтiнcyльтнa втoмa дiaгнoc-тyвaлacя пpи знaчeнняx шкaли oцiнки втoми (FAS) 22 тa бiльшe бaлiв [9].
Baжкicть нeвpoлoгiчнoгo дeфiцитy пpи гocпiтa-лiзaцiÏ тa нa мoмeнт випиcки зi cтaцioнapy вcтaнoв-лювaлacя зa шкaлoю NIHSS. Cтyпiнь пocтiнcyльтнoÏ фyнкцioнaльнoÏ зaлeжнocтi визнaчaли зa мoдифiкo-вaнoю шкaлoю Peнкiнa в дeнь випиcки зi cтaцioнapy.
Kpiм тoгo, oкpeмo y пaцieнтiв з iшeмiчними ш-cyльтaми вpaxoвyвaли пiдтип iнcyльтy зa кpитepiями TOAST (нeлaкyнapний/лaкyнapний) [5], ypaжeний цepeбpaльний apтepiaльний бaceйн, a y пaцieнтiв з iнcyльтaми в кapoтиднoмy бaceйнi визнaчaли ypaœe-ну гeмicфepy мoзкy (пpaвa-лiвa).
Bicник пpoблeм бioлoпl" i мвдицини - 2017 - Bип. 3, тoм 1 (137)
129
Taблиця 1. пepeRipяли нopмaльнicть Ïx poзпoцiлy
Xapaктepиcтики пaцieнтiв тa ïx зв'язки з нaявнicтю aпaтичниx пopyшeнь
Фaктopи фупи пaцieнтiR
з aпaтичними пopyшeннями, n=39 бeз aпaтичниx пopyшeнь, n=134
Riк, poки 63,4±8,7 62,3+9,0
cтaть чoлoRiчa 21 (25,0%) 63 (75,0%)
жiнoчa 18 (20,2%) 71 (79,8%)
Rищa ocR^a 15 (38,5%) 45 (33,6%)
cтaтyc пpaцюючoгo 14 (35,9%) 40 (29,9%)
тютюнoпaлiння 9 (23,1%) 33 (24,6%)
«знaчнe» вживaння aлкoгoлю 8 (20,5%) 20 (14,9%)
apтepiaльнa гiпepтeнзiя 34 (87,2%) 114 (85,1%)
оупутня iшeмiчнa xRopoбa cepця 28 (71,9%) 94 (70,1%)
пaтoлoгiя фiбpиляцiя пepeдcepдь 8 (20,5%) 30 (22,4%)
цyкpoRий дiaбeт 12 (30,8%) 36 (26,9%)
aбдoмiнaльнe oжиpiння 14 (35,9%) 43 (32,1%)
шкaлa NIHSS, бaли пpи гocпiтaлiзaцiÏ 8,8±2,5 8,4+3,1
пpи Rипиcцi 5,7+2,9 5,49+2,0
ycклaднeння пнeRмoнiя 5 (12,8%) 23 (17,2%)
iнфeкцiя ceчoвивiдниx шпяxiR 8 (20,5%) 23 (17,2%)
пipeкciя 9 (23,1%) 34 (25,4%)
дeлipioзнi poзлaди 8 (20,5%) 30 (22,4%)
кoгнiтиRнi пopyшeння 28 (71,8%) 65 (48,5%)*
пocтiнcyльтнa втомш 14 (35,9%) 43 (32,1%)
пiдRищeнa дeннa coнлиRicть 24 (61,5%) 52 (38,8%)*
мoдифiкoRaнa шкaлa Peнкiнa, бaли 0 1 (2,6%) 9 (6,7%)*
1 6 (15,4%) 43 (32,1%)*
2 9 (23,1%) 35 (26,1%)*
3 19 (48,7%) 36 (26,9%)*
4 4 (10,2%) 11 (8,2%)*
Пpимiткa. * — дocтoвipнa piзним,я (p<0,05), зпднс> кpитepiю %2 з пoпpaвкoю Йeйтca пpи пopiвняннi з пaмieнтaми, ща мaли aпaтичнi пopyшeння.
Kiлькicнi oзнaки 6ули пpeцcтaRлeнi y Rигляцi ce-peцньoÏ apифмeтичнoÏ тa cepeцньoгo квaдpaтичнo-гo Riцxилeння, якicнi oзнaки — y виглядi aбcoлютниx пoкaзникiR тa RiцcoткiR. Пpи aнaлiзi кiлькicниx oзнaк
Xapaктepиcтики пaцieнтiв з iшeмiчними iнcyльтaми тa ïx зв'язки з нaявнicтю aпaтичниx пopyшeнь
Фaктopи фупи п aiMí^iR
з aпaтичними пopyшeннями, n=52 бeз aпaтичниx пopyшeнь, n=94
пщтип шоульту нeлaкyнapний 37 (71,2%) 72 (76,6%)
лaкyнapний 15 (28,8%) 22 (23,4%)
цepeбpaльний apтepiaльний бaceйн кapoтидний 35 (67,3%) 60 (63,8%)
вepтeбpo-бaзиляpний 17 (32,7%) 34 (36,2%)
ypaжeнa гeмicфepa пpaвa 27 (51,9%) 46 (48,9%)
лiвa 25 (48,1%) 48 (51,1%)
зa цoпoмoгoю кpитepiю Шaпipo-Уiлкa. ДocтoRipнicть Riцмiннocтeй yix кть-кicними oзнaкaми пpoRoцили зa до-пoмoгoю нeпapнoгo t-кpитepiю Стью-дeнтa. ЗicтaRлeння якicниx пoкaзникiв пpoRoцили з викopиcтaнням кpитepiю X2 з пoпpaвкoю Йeйтca. Для RияRлeн-ня мoжливиx acoцiaцiй yix нaяRнicтю aпaтичниx пpoявiв тa фaктopaми, щс aнaлiзyRaлиcя, зacтocoвyвaли o^o-фaктopний peгpeciйний лoгicтичний aнaлiз з 95% цoRipчим iнтepRaлoм (Д1). В ycix Rипaцкax цocтoRipними ввaжaли Riцмiннocтi пpи p<0,05.
Peзyльтaти дocлiджeння тa ïx oбгoвopeння. Ha мoмeнт Rипиcки зi cтaцioнapy aпaтичнi пopyшeння, згiцнс шкaли aпaтiÏ G. Starkstein, фiкcyвaлиcя y 39 (22,5%) пaцieнтiв (тaбл. 1).
Тaким чинoм, пpeциктopaми пocтi-нyльтниx aпaтичниx poзлaцiR нa мoмeнт Rипиcки пaцieнтiR зi cтaцioнapy мoжнa RRaжaти кoгнiтиRнi пopyшeння, пщви-щeнy цeннy coнлиRicть тa piвeнь функ-цioнaльнoÏ нecпpoмoжнocтi. Oцнoфaк-тopний лoгicтичний peгpeciйний aнaлiз пoкaзaR, щo пiцRищeнa цeннa coнлиRicть acoцiюeтьcя зi збiльшeнням pизикy пo-cтiнcyльтниx aпaтичниx poзлaцiR в 2,52 paзи (95% Д1, 1,21-5,25; p=0,01), rami-тивн пopyшeння - зi збiльшeнням pизикy aпaтичниx poзлaцiR в 2,70 paзи (95% Д1, 1,24-5,87; p=0,01), a oбтяжeння функщ-oнaльнoгo cтaнy пaцieнтa нa кoжeн 1 бaп зa мoцифiкoRaнoю шкaлoю Peнкiнa - зi збiльшeнням pизикy aпaтичниx poзлaцiв в 1,58 paзiв (95% Д1, 1,11-2,42; p=0,01). BищeнaReцeнi цaнi, зaгaлoм, узгаджу-ютьcя з peзyльтaтaми пoпepeцнix до-cлiцжeнь, зoкpeмa cиcтeмaтичний oгляц тa мeтa-aнaлiз peзyльтaтiR цocлiцжeнь. пpиcRячeниx пocтiнcyльтнiй aпaтiÏ, виявив, щo фaк-тopaми pизикy poзRиткy aпaтiÏ е шгытивний цeфiцит (цocтoRipнo збiльшye pизик aпaтичниx poзлaцiR в 2,9 Taблиця 2 paзiв), знижeння aктиRHocтi в пoвcякдeн-нoмy життi тa збiльшeння фyнкцioнaльнoÏ зaлeжнocтi [4].
Збiльшeння pизикy poзRиткy пocтiн-cyльтниx aпaтичниx poзлaцiR y пaцieнтiв з кoгнiтиRHими пopyшeннями мoжнa пoяc-нити, мoжлиRo, тим, щo кoгнiтиRнe зни-жeння oбмeжye мoжпивicть пaцieнтa op-гaнiзoRyRaти цiлeнaпpaRлeнy пoReцiнкy. Kpiм тoгo, aпaтичнi тa ^т^тивы poзлaци мoжyть бути нacлiцкoм ypaжeння oцниx i тиx œe дiлянoк мoзкy (зoкpeмa, лoбниx цoлeй тa cyбкopтикaльниx cтpyктyp).
Як Rицнo з тaблицi 2, нi пiцтип irne-мiчнoгo iнcyльтy, нi ypaжeння пeвнoга цepeбpaльнoгo apтepiaльнoгo бaceй-ну, н бiк ypaжeнoÏ пiRкyлi мoзкy нiяким
130
Bicник пpoблeм бioлoгм i мeдицини - 2017 - Вип. 3, тoм 1 (137)
чином не впливали на ймов1рн1сть наявност постш-сультних апатичних розлад1в в день виписки пац1-ент1в 3i стацюнару. Хоча, необхщно в1дм1тити, що за даними лтератури постiнсультнi апатичнi порушен-ня частiше фiксувалися у па^ен^в з iнсультами в ка-ротидному басейн при ураженнi базальних ганглпв (що приводило до дисфункцii лобно-пщкоркових зв'язкiв) [11] та мигдалевидно'|' областi [2]).
Висновки
1. На момент виписки зi стацiонару розповсю-дженiсть апатичних порушень у па^ен^в з шсульта-ми становить 22,5%.
2. На момент закшчення стацюнарного лiкування ризик наявностi постiнсультноi апатп мае прямi до-стовiрнi асо^ацп з наявнiстю когнiтивних порушень. згщно шкали МоСА, наявнiстю пiдвищеноi денно! сонливостi, згiдно шкали денноi сонливост Epworth, та зi ступенем функцюнального дефекту, згiдно мо-дифiкованоi шкали Ренюна.
Перспективи подальших дослщжень. В по-дальшому необхiдно вивчити динам^ розповсю-дженостi апатичних розладiв та асоцмоваы з остан-нiми фактори в рiзнi постiнсультнi перiоди.
Л1тература
1. A longitudinal view of apathy and its impact after stroke / N. Mayo, L. Fellows, S. Scott [et al.] // Stroke. - 2009. - V. 40. -P. 3299-3307.
2. Amygdala in stroke/transient ischemic attack patients and its relationship to cognitive impairment and psychopathology: the Sydney Stroke Study / P. Sachdev, X. Chen, A. Joscelyne [et al.] // American Journal of Geriatric Psychiatry. - 2007. - V. 5. -P. 487-496.
3. Apathy and functional recovery following first-ever stroke / N. Santa, H. Sugimori, K. Kusuda [et al.] // International Journal of Rehabilitation Research. - 2008. - V. 31 (4). - P. 321-326.
4. Caeiro L. Apathy secondary to stroke: a systematic review and meta-analysis / L. Caeiro, J. Ferro, J. Costa // Cerebrovascular Diseases. - 2013. - V. 35. - P. 23-39.
5. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment / J. Adams, B. Bendixen, L. Kappelle [et al.] // Stroke. - 1993. - Vol. 24 (1). - P. 35-41.
6. Complications after acute stroke / R. Davenport, M. Dennis, I. Wellwood [et al.] // Stroke. - 1996. - Vol. 27 (3). - P. 415-420.
7. Depression and anxiety symptoms post-stroke/TIA: Prevalence and associations in cross-sectional data from a regional stroke registry / N. Broomfield, T. Quinn, A. Abdul-Rahim [et al.] // BMC Neurology. - 2014. - V. 14. - P. 198. doi:10.1186/s12883-014-0198-8.
8. Johns M. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale / М. Johns // Sleep. - 1991. -Vol. 14 (6). - P. 540-545.
9. Michielsen H. Psychometric qualities of a brief self-rated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale / H. Michielsen, J. De Vries, G. van Heck // Journal of Psychosomatic Research. - 2003. - Vol. 54 (4). - P. 345-352.
10. National Institute of Alcohol Abuse and Alcoholism (NIAAA). Moderate and Binge Drinking. — 2014. — http://www.niaaa.nih. gov/alcohol-health/overview-alcohol-consumption/moderate-binge-drinking.
11. Post-stroke apathy and hypoperfusion in basal ganglia: SPECT study / K. Onoda, Y Kuroda, Y Yamamoto [et al.] // Cerebrovascular Diseases. - 2011. - V. 31. - P. 6-11.
12. Starkstein S. The nosological position of apathy in clinical practice / S. Starkstein, A. Leentjens // Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry. - 2008. - V. 79 (10). - P. 1088-1092.
13. Systemic inflammatory response depends on initial stroke severity but is attenuated by successful thrombolysis / H. Audebert, M. Rott, T. Eck [et al.] // Stroke - 2004. - Vol. 35. - P. 2128-2133.
14. Test accuracy of short screening tests for diagnosis of delirium or cognitive impairment in an acute stroke unit setting / R. Lees, S. Corbet, C. Johnston [et al.] // Stroke. - 2013. - Vol. 44. - P. 3078-3083.
15. The Montreal cognitive assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment / S. Nasreddine, N. Phillip, V. Bedirian [et al.] // Journal of the American Geriatric Society. - 2005. - Vol. 53. - P. 695-699.
16. The prevalence and clinical correlates of apathy and irritability in Alzheimer's disease / S. Starkstein, R. Migliorelli, F. Manes [et al.] // European Journal of Neurology. - 1995. - V. 2. - P. 540-546.
17. Zigmond A. The hospital anxiety and depression scale / A. Zigmond, R. Snaith // Acta Psychiatrica Scandinavica. - 1983. - Vol. 67 (6). - P. 361-370.
УДК 616.831-005.1-036.8
АПАТИЧН1 ПОРУШЕННЯ В ГОСТРОМУ ПЕР10Д1 1НСУЛЬТ1В: РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ, АСОЦ1ЙОВА-Н1 ФАКТОРИ
Дельва М. Ю.
Резюме. Постшсульты апатичн порушення мають значимий негативний вплив на процеси реабтта-цп та на якють життя пащен^в. Мета: вивчити розповсюдженють апатичних порушень та асоцмоваы з ними фактори в гострому перiодi шсульпв. Об'ект i методи досл'/дження. Нами обстежено 173 патента в гострому перiодi iшемiчних та геморапчних шсульпв. Апатичн порушення фксували в день виписки з1 стацюнару за шкалою апатп G. Starkstein. Висновки. На момент виписки зi стацюнару частота апатичних порушень у па^ен^в з шсультами становить 22,5%. Ризик розвитку постшсультних апатичних порушень мае прямi достовiрнi асо^ацп з наявнютю когытивних розладiв (згщно Монреальсько'| шкали оцЫки ког-ытивних функцм), наявнютю пщвищено'| денно'| сонливос^ (згщно шкали денно'| сонливос^ Epworth) та з1 ступенем функцюнального дефекту (згщно модифковано'| шкали Ренюна).
Ключов1 слова: шсульт, апа^я, розповсюдженють, асоцмоваы фактори.
В1сник проблем бюлогм i медицини - 2017 - Вип. 3, том 1 (137)
131
УДК 616.831-005.1-036.8
АПАТИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ В ОСТРОМ ПЕРИОДЕ ИНСУЛЬТОВ: РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ, АССОЦИИРОВАННЫЕ ФАКТОРЫ
Дельва М. Ю.
Резюме. Постинсультные апатические нарушения имеют значимое негативное влияние на процессы реабилитации и на качество жизни пациентов. Цель: изучить распространенность апатических нарушений и ассоциированные с ними факторы в остром периоде инсультов. Объект и методы исследования. Нами обследовано 173 пациента в остром периоде ишемических и геморрагических инсультов. Апатические нарушения фиксировались в день выписки из стационара по шкале апатии G. Starkstein. Выводы. На момент выписки из стационара распространенность апатических нарушений у пациентов с инсультами составляет 22,5%. Риск развития постинсультных апатических нарушений имеет прямые достоверные ассоциации с наличием когнитивных расстройств (согласно Монреальской шкале оценки когнитивных функций), наличием повышенной дневной сонливости (согласно шкале дневной сонливости Epworth) и со степенью функционального дефекта, (согласно модифицированной шкале Рэнкина).
Ключевые слова: инсульт, апатия, распространенность, ассоциированные факторы.
UDC 616.831-005.1-036.8
PREVALENCE AND ASSOCIATED FACTORS OF APATHY IN ACUTE STROKE
Delva M. Yu.
Abstract. Apathy is a disturbance of motivation evidenced by diminished goal-directed overt behavior, diminished goal-directed cognition and diminished emotional concomitants of goal-directed behavior. Apathy is thought to be a frequent complication of stroke and a disabling and stressor condition, both for patients and caregivers. But up to now apathy prevalence and factors associated with apathy in acute stroke patients are unknown. Aim: to study post-stroke apathy rate and to clarify the possible interconnections between the post-stroke apathy and patients' characteristics at hospital discharges. Methods. We enrolled in the study 146 patients with ischemic stroke and 27 patients with hemorrhagic strokes. It was investigated patients' age, gender, marital status, formal education level, pre-stroke employment status, tobacco smoking status, level of alcohol consumption. For anthropometric characteristics were used waist circumference. The co-morbidities included arterial hypertension, ischemic heart disease, atrial fibrillation and diabetes mellitus. Acute stroke complications during hospital stay included pneumonia, urinary tract infections and pyrexia. The severity of neurological deficit was evaluated with National Institute of Health Stroke Scale at day of admission and at day of hospital discharge. The patients' functional disability was determined by using modified Rankin scale at day of hospital discharge. Neuropsychological testing had been performed at time of hospital discharge: signs of anxiety were assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale, apathy symptoms were assessed by the Starkstein apathy scale, cognitive impairments were evaluated by the Montreal cognitive assessment, daytime sleepiness was measured using Epworth sleepiness scale. Continuous variables were represented as mean±standard deviation and categorical data were represented by number and percentage. Univariate logistic regression analysis were performed to analyze the odds ratio (OR) with 95% confidence intervals (CI) of significant factors associated with post-stroke apathy. P-value less 0.05 was taken to indicate statistical significance. Results. At time of hospital discharge the rate of apathetic impairment was 22.5%. The majority of investigated factors didn't have any significant relations with risk of post-stroke apathy. However, cognitive impairments, increased daytime sleepiness and degree of post-stroke functional disability were directly associated with risk of post-stroke apathy. Univariate logistic regression analysis showed that patients with post-stroke apathy at time of hospital discharge had more common cognitive impairments (OR), 2,70; 95% CI, 1,24-5,87; p=0,01), as well as more common increased daytime sleepiness (OR 2,52; 95% CI, 1,21-5,25; p=0,01). Increased risk of post-stroke apathy in patients with cognitive impairment could be explained perhaps by the fact that cognitive decline may limit the patient's ability to organize and to continue expedient behavior. In addition, apathetic and cognitive disorders can be the result of the same brain regions lesion (eg, frontal lobes and subcortical structures). In addition, it has been demonstrated that the modified Rankin scale score increment of 1 point was significantly associated with higher risk of post-stroke apathy at time of hospital discharge (OR, 1,58; CI, 1,11-2,42; p=0,01). Conclusions. 1. The rate of post-stroke apathy at time of hospital discharge is 22,5%. 2. Risk of post-stroke apathy has direct associations with an cognitive impairments according to MoCA test, increased daytime sleepiness according to Epworth sleepiness scale and disabling functional conditions according to modified Rankin scale.
Keywords: stroke, apathy, prevalence, associated factors.
Рецензент — проф. Литвиненко H. В.
Стаття надшшла 03.06.2017 року
132
В1сник проблем бюлош i медицини - 2017 - Вип. 3, том 1 (137)
