CC BY
21
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
preliminary results of a prospective randomized functional and 10
clinical study / F.A. Granderath, U.M. Schweiger, T. Kamolz [et al.] // Archives of surgery. - 2005. - V.140. - P.40-48.
8. Granderath F.A. Laparoscopic antireflux surgery: Tailoring the hiatal closure to the size of hiatal surface area / F.A. Granderath, U.M. Schweiger, R. Pointner // Surgical endoscopy. - 2007. - V.21. 11 - P.542-548.
9. Johnson J.M. Laparoscopic mesh hiatoplasty for paraesophageal hernias and fundoplications. A critical analysis of available literature / J.M. Johnson, A.M. Carbonell, B.J. Carmody [et al.] // Surgical endoscopy. - 2006. - V.20. - P.362-366.
Реферат
НЕЗАДОВ1ЛЬН1 РЕЗУЛЬТАТИ ЛАПАРОСКОП1ЧНО1 ПЛАСТИКИ ГРИЖ СТРАВОХ1ДНОГО ОТВОРУ Д1АФРАГМИ: ВИСНОВКИ, ЗРОБЛЕН1 ПРИ АНАЛ1З1 В1ДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТА I ПОВТОРНИХ ОПЕРАЦ1Й Грубнлк В.В., Малиновський А.В.
Ключовi слова: лапароскоглчна пластика, грижi стравохщного отвору дiафрагми, ускладнення, повторы операцп
У робот1 представлений ретельний анал1з незадовтьних результат р1зних методик лапароскоп1чноТ пластики гриж стравохщного отвору д1афрагми за даними вщдалених результат1в i повторних лапароскоп1чних операцш, виконаних в 2 % прооперованих па^ен^в. Описана класифiкацiя незадовiльних результат, що дозволяе унiфiкувати поняття i визначати тактику лiкування. Данi рекомендацп щодо дiагностики незадовiльних результатiв i особливостей повторних лапароскопiчних операцiй.
Summary
FAILURES IN LAPAROSCOPIC REPAIR OF HIATAL HERNIAS: CONCLUSIONS DRAWN FROM ANALYSIS OF LONG-TERM OUTCOMES AND REPEATED SURGERIES Grubnik V.V., Malynovskyi A.V.
Key words: laparoscopic repair, hiatal hernias, failures, repeated surgeries.
The article presents the comprehensive analysis of shortcomings resulted from laparoscopic repairs of hiatal hernias based on long-term outcomes and relaparoscopic surgeries which were necessary in 2 % cases. This allowed us to make up the classifications of failures which might help to unify conceptions and to find out the appropriate surgical approach. Special attention is paid to the diagnosis of unacceptable results and certain peculiarities of relaparotomy surgeries.
Oelschlager B.K. Biologic prosthesis to prevent recurrence after laparoscopic paraesophageal hernia repair: long-term follow-up from a multicenter, prospective, randomized trial / B.K. Oelschlager, C.A. Pellegrini, J.G. Hunter [et al.] // Journal of American college of surgeons. - 2011. - V.4. - P.461-468.
Rathore M.A. Metaanalysis of recurrence after laparoscopic repair of paraesophageal hernia / M.A. Rathore, S.I. Andrabi, M.I. Bhatti [et al ] // Journal of society of laparoendoscopic surgeons. - 2007. -V.11. - P.456-460.
УДК:616.329/.33-002-071.3:611.329/.33 Гураевський А.А., Стасишин А.Р.
АНАТОМО-Ф1З1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СТРАВОХ1ДНО-ШЛУНКОВОГО ПЕРЕХОДУ В ПАЦ16НТ1В З ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
Львiвський нацюнальний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького Кафедра xipypni факультету пюлядипломноТ освгги
Проаналiзовано результати операи^йного лкування 144 хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, як перебували на стацонарному л/'куванн/' в клiHiui х/'рурги ФПДО з 2004 по 2012 р.р. Анал/'зували дан езо-фагогастродуоденоскопи, рентгеноскопи шлунково-кишкового тракту, 24 год. стравох/'дно/ рН-метри, комп'ютерно'1 томографП, в/'деолапароскопн. У118 (81,9%) хворих виконано в/'деолапароскоп/'чну фундопл/'кац'ю за Нюсеном, у 19 (13,2%) - фундопл/'кацю за Тупе, у 7 (4,9%) пацент/'в - фундопл/'кацю за Нссен-Розеттi. 1н-траоперацйна оцнка структур стравохiдно-шлункового переходу та дооперацйн методи д/'агностики дали можливсть визначити адекватний об'ем антирефлюксно'1 операцI
Ключов1 слова: стравохщно-шлункове зпеднання, анатом1я, ф|зюлопя, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба Вступ
Гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) розглядають, як складову групи кислотозалежних захво-рювань, осгальки соляна кислота е основним патогене-тичним чинником розвитку класичноТ симптоматики: печи, кислот регурптацп, морфолопчних ознак езофапту. Кожний етзод рефлюкса е проявом неспроможност ни-жнього стравохщного сфЫктера на фон зниження його базального тиску або збтьшення галькосп його спонтан-нот релаксацп. Час взаемодп кислоти зi слизовою стра-воходу визначаеться стравохщним шренсом i в цьому механiзмi перистальтика стравоходу в^грае виршальну роль. З огляду на це, з патсфзюлопчноТ точки зору, гас-троезофагеальна рефлюксна хвороба може розгляда-тись як синдром первинного порушення стравохщноТ моторно-евакуаторноТ функцп [2,5]. Замикальна функця кардп забезпечуеться сфнтерною дiею м^в нижнього вщдту стравоходу, гострим кутом Пса, дном шлунка з
газовим мiхуром, ыжками дiафрагми, косим «пращопо-дiбним» шлунковим м'язом, клапаном Губарева та стра-вохiдно-дiафрагмальною зв'язкою Лаймера - Бертеллi [3]. Функця кардп регулюеться центральним шляхом, автономними центрами, яга закладен в самiй кардп та дистальному в1дд1л1 стравоходу, а також за допомогою складного гуморального мехаызму, до якого залученi численнi гастроЫтеспнальш гормони (гастрин, холецис-токiнiн-панкреозимiн, соматостатин) [1,4].
Мета роботи
Проаналiзувати анатомо^зюлопчы особливостi стравохiдно-шлункового переходу в па^ен^в з гаст-роезофагеальною рефлюксною хворобою.
Матерiали i методи
Проаналiзовано результати операцiйного лкуван-ня 144 хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, яга перебували на стацюнарному лкуванш
Актуальт проблеми сучасно'1 медицини
в кгпыц xipypriï ФПДО з 2004 по 2012 р.р. Чолов^в було 88, жЫок - 56. BiK пац^нтв становив вiд 24 до 77 роюв (середнiй - 48±11,5). Аналiзyвали данi езофаго-гастродyоденоскопiï, рентгеноскопп шлунково-кишкового тракту, 24 год. стравохщно! pH-MeTpiï, комп'ютерно! томографiï, вщеолапароскопп.
Результати дослiджень та ïx обговорення
Верхне фiзiологiчне звуження знаходилося на рiв-Hi глотково-стравохiдного переходу на вщстан 12 - 16 см вщ переднiх рiзцiв верхньоï щелепи. Дiаметр верх-нього звуження становив близько 14 мм. Середне звуження дiаметром 15 - 17 мм знаходилося на рiвнi бiфyркацiï трахе! у мiсцi щiльного прилягання до стш-ки стравоходу аорти та лiвого головного бронха 24 -26 см вщ верхнiх рiзцiв. Нижне фiзiологiчне звуження дiаметром 16 - 19 мм вiдповiдало iнтрадiафрагмаль-нiй частинi стравоходу. Ширина просв^у стравоходу мiж звуженнями становила 2 - 3 см. Стравохщний отвiр дiафрагми (СОД) утворювався за рахунок право! медiальноï нiжки дiафрагми, яка з'еднувалася з лiвою на рiвнi першого поперекового хребця. Обидвi дiаф-рагмальн нiжки починалися вiд ligamentum longitudinale anterior та передньо! поверхн тiл II - IV попере-кових хребцiв. Разом вони утворювали дугу ligamentum arcuatum, яка спереду та з боюв обмежувала аор-тальний отвiр дiафрагми. Довжина стравохщного отвору дiафрагми, в середньому, становила 4 см, а ширина - 2,5 см i зростали в залежност вщ розмiрy та виду грижi стравохiдного отвору дiафрагми (ГСОД). У дiлянцi СОД стравохщ був фiксований фасцiальною мембраною (зв'язка Лаймера - Бертелл^.
ГСОД дiагностовано у 136 (94,4%) хворих (ковзну у 115 (84,6%), параезофагеальну у 4 (2,9%), змшану у 17 (12,5%) випадках). Середшх розмiрiв - у 26,5% пацiентiв, великих - у 58,1%, пгантську > 8 см - у 15,4 % оперованих. Первинна перистальтична хвиля роз-повсюджувалася по стравоходу, в середньому, зi швидкютю 1,5 см за секунду i проходила стравохщ за 12 - 14с.
У 118 (81,9%) хворих виконано вщеолапароскотч-ну фундоплкацю за Нюсеном, у 19 (13,2%) - фундо-плкацю за Тупе, у 7 (4,9%) па^етчв - фундоплка^ю за Нiссен-Розеттi. Ми використовували методику з
Реферат
АНАТОМО-ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПИЩЕВОДНО-ЖЕЛУДОЧНОГО ПЕРЕХОДА У ПАЦИЕНТОВ С ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНЬЮ Гураевский А.А., Стасышин А.Р.
Ключевые слова: пищеводно-желудочное соединение, анатомия, физиология, гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь
Проанализированы результаты операционного лечения 144 больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, находившихся на стационарном лечении в клинике хирургии ФПДО с 2004 по 2012 г.г. Анализировали данные эзофагогастродуоденоскопии, рентгеноскопии желудочно-кишечного тракта, 24 час. пищеводной рН-метрии, компьютерной томографии, видеолапароскопии. В 118 (81,9%) больных выполнено видеолапароскопич-ну фундопликацию по Ниссену, у 19 (13,2%) - фундопликацию за Тупе, у 7 (4,9%) пациентов - фундопликацию за Ниссен-Розетти. Интраоперационная оценка структур пищеводно-желудочного перехода и дооперационные методы диагностики позволили определить адекватный объем антирефлюксной операции.
Summary
ANATOMICAL AND PHYSIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF ESOPHAGEAL-GASTRIC JUNCTION IN PATIENTS WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE Hurayevskyy A.A., Stasyshyn A.R.
Key words: esophageal-gastric junction, anatomy, physiology, gastroesophageal reflux disease
This article presents the analysis of surgical treatment of 144 patients with gastroesophageal reflux disease at the Clinic of Surgery FPC, 2004 - 2012. Data studied included esophagogastroduodenoscopy, radioscopy gastrointestinal tract, 24-hour esophageal pH metry, CT, videolaparoscopy. 118 (81.9%) patients were performed on Nissen video-laparoscopic fundoplication, 19 patients (13.2%) were subjected to Toupet fundoplication, and 7 (4.9%) patients - to Nissen-Rosetti fundoplication. Intraoperative evaluation fro the structures of esophagogastric junction and preoperative diagnostic methods enabled to determine the adequate extent of antireflux surgery.
введенням п'ятьох TpoaKapiB (10,10,10,5,5). Виконува-ли наступн етапи операцп: 1) моб^зацю нижнього сегменту стравоходу; 2) щентифкацю почергово право! i лiвоí шжок дiафрагми; 3) видтення печшковоТ п-лки, переднш та заднш n. vagus; 4) моб^зацю дна шлунка; 6) звуження стравохщного отвору зшиванням шжок дiафрагми (1-3 «Z» подiбнi i/або вузловi шви за допомогою вщеолапароскотчноТ техшки i/або з вико-ристанням EndoStich); 5) формування антирефлюкс-ноТ манжети за допомогою вузлових швiв. Для видь лення абдомшального вщдту стравоходу спочатку необхщно було розскти над ним очеревину, пюля чо-го вiзуалiзувати фас^альну пластину, яка розташову-валася мiж обома шжками дiафрагми, покривала пе-редню поверхню стравоходу та фiксувалася до дтян-ки стравохiдно - шлункового переходу. Ттьки пiсля цього стало можливим огляд самого стравоходу та його моб^за^я з оточуючих тканин.
Висновки
1нтраоперацмна оцiнка структур стравохщно-шлункового переходу (дистальна частина стравоходу, стравохщний отвiр дiафрагми, нiжки дiафрагми, роз-мiр ГСОД) та дооперацiйнi методи дiагностики (езо-фагогастродуоденоскопiя, рентгеноскопiя шлунково-кишкового тракту, 24 год. стравохщна рН-метрiя, комп'ютерна томографiя) дають можливють визначи-ти адекватний об'ем антирефлюксноТ операцií
Лiтература
1. Бабак О. Я. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / О. Я. Бабак, Г. Д. Фадеенко. - К. : Интерфарма. - 2000. - 175 с.
2. Колюник С. П. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: акту-альш питання сучасноТ д1агностики, лкування та профтактики / С. П. Кол1сник, В. М. Чернобровий // Сучасна гастроентероло-пя. - 2006. - № 1. - С. 93-96
3. Шкварковський 1.В. Топографо-анатом1чне обфунтування способу лкування гастроезофагеальноТ рефлюксноТ хвороби з ви-користанням проленових 1мплант1в / 1.В. Шкварковський // Bio-ник проблем бюлогп i медицини. - 2007. - №1. - С.143-147.
4. Modzelewski B. Effect of arachidonic acid peroxidation products on the development of gastroesophageal reflux disease / B. Modzelewski // Pol. Merkur Lekarski. - 2004. - V.16, № 96. - P. 532-535.
5. Oberg S. Determinants . of intestinal metaplasia within the columnar-lined esophagus / S. Oberg, J. Peters, T. DeMeester, R. Lord // Arch. Surg. - 2000. - V.135, № 6. - Р. 651-656.
Том 13, Випуск 1(41) 81
