CC BY
59
УДК 616-079.8+616.34-007.43-31/616.329 DOI: 10.22141/2308-2097.53.1.2019.163451
Ратчик В.М., Пролом Н.В., Тарабаров С.О., Хохленко Г.В., Галiнський О.О. ДУ «1нститутгастроэнтерологи НАМН Укра1ни», м. Дн1про, Украна
Можливост Aiornocrn^ i лапароскошчних MeTOAiB лкування гриж CTpaBOxiAHoro отвору Aiафрагми
For cite: Gastroenterologia. 2019;53(1):7-13. doi: 10.22141/2308-2097.53.1.2019.163451
Резюме. Мета роботи: оцнка дагностичних можливостей i результат'в х\рурпчного лкування хворих з грижами стравох'щного отвору д'афрагми (ГСОД). Матер'шли та методи. У вiддiленнi xipypni органiв травлення ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН Украни» за пер'юд з 2013 по 2018 рк лапароскопiчнi втру-чання з приводу грижi стравох'щного отвору дафрагми i гастроезофагеальноi рефлюксноi хвороби були виконанi у 119 пац'ент'в. Результати. Серед оперованих па^енлв у 101 (84,9 %) було встановлено дагноз «аксальна ГСОД (тип I)», у 14 (11,8 °%) — «параезофагеальна ГСОД (тип II)», «зм':шана ГСОД з укороченим стравоходом (тип Ill)» — у 4 (3,4 %). Крурорафю виконано у 100 % па^ен^в: задня — у 67 (56,3 %) пац'ь ентв, передня та задня — у 36 (30,3 %), у 16 (13,4 %) па^ен^в — поеднана i алопластика. Виконано лапа-роскотчнi фундоплкацп: фундопл':кац1я за Нссеном — у 96 (80,7 %) па^ен^в, фундоплкац'1я за Тупе — у 12 (10,1 %), фундопл':кац1я за Дору — в 11 (9,2 %) пац'ент'в. Фyндодiафрагмопексiю виконано у 87 (73,1 %). Летальних випадкв п'юля оперативних втручань не було. Висновки. Результати досл1дження свщчать про високу ефективн'ють лапароскошчних. методов ух\рурпчномулкуванш па^ен^в з ГСОД, добре переносять-ся пацентами i характеризуются невеликим в 'щсотком нтраоперацйних i вщсутнютю п'юляоперацйних ускладнень, що дозволяе визнати iх операц':ями вибору в лкуванн даноiпатологи.
Ключовi слова: грижа стравох'щного отвору д'афрагми; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; лапароскопчна фундопл':кац'1я
Орипнальш досл^ження Original Researches < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя верхн1х в1ддшв травного каналу / Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
Вступ
Грижа стравохщного отвору дiафрагми (ГСОД) i гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) за по-ширенютю займають одне з провщних мюць у сучаснш гастроентерологп, перебуваючи в c^y^^i захворю-вань шлунково-кишкового тракту на другому-третьо-му мюцях, конкуруючи з такими захворюваннями, як хрошчний холецистит i виразкова хвороба шлунка та дванадцятипало! кишки (ДПК) [1]. ГСОД становлять 98 % ушх гриж дiафрагми, а в 50 % випадюв не викли-кають шяких ктшчних проявiв i, отже, не дiагноcтy-ються [2]. У той же час ГСОД вщграють провщну роль в розвитку неспроможност нижнього стравохщного отвору (НСО) i патолопчного шлунково-стравохщ-ного рефлюксу [3—5]. При цьому, за даними бвропей-сько! i Американсько! гастроентеролопчних асощацш, якщо ГСОД юнуе протягом 5—12 роив без л^вання,
то ризик розвитку раку стравоходу зростае на 27 % через 5 роив i на 35—49 % — залежно вщ вку — через 12 роыв [6].
Консервативна антирефлюксна терапiя мае симп-томатичний характер, через те що не усувае оcновнi причини захворювання — ГСОД i недостатнють кар-дiального переходу [7—9]. бдиний радикальний cпоciб вiдновити фyнкцiю кардiального cфiнктера i усунути гастроезофагеальний рефлюкс — оперативне втручан-ня [7, 8, 10]. Останшми роками в хiрyргiчномy лшу-ваннi ГСОД прюритетним напрямком у всьому cвiтi стало використання лапароскошчних втручань, яю при необидному досвщ i навичках мрурпчно! бригади ви-конуються в значно бтьш вигiдних умовах порiвняно з вщкритими операцiями, значно зменшують операцшну травму, тривалicть втручань, юльюсть штра- та тсля-операцiйних ускладнень i вигiдно вiдрiзняютьcя корот-
© «Гастроентеролопя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Ратчик Вадим Михайлович, доктор медичних наук, ^вник вiддiлу хiрургíí органiв травлення, ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Укра'1'ни», пр. Слобожанський, 96, м. Днтро, 49074, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (067) 953-90-53.
For correspondence: Vadym Ratchik, MD, PhD, Head of the Department of Surgery of digestive organs, State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Slobozhanskii avenue, 96, Dnipro, 49074, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (067) 953-90-53.
кими термшами реабiлiтацii [11—15]. Мета цих опера-цiй — створення оптимальних умов для вiдновлення антирефлюксного мехашзму езофaгокapдiaльноl зони.
Таким чином, незважаючи на досягнення в xipyp-rii стравоходу, в цьому роздш лaпapоскопiчного ль кування залишаеться безлiч дискутабельних питань, пов'язаних з виконанням оптимaльноi' хгатопластики з пластичних матер1ал1в i без них, paцiонaльноi' техшки мобiлiзaцii' i вибору антирефлюксного етапу операци.
Мета роботи: оцiнкa дiaгностичниx можливостей i pезyльтaтiв xipypгiчного лкування хворих з грижами стpaвоxiдного отвору дiaфpaгми.
Матерiали та методи
У вщдтенш xipypri'i оpгaнiв травлення ДУ «1нсти-тут гастроентерологй' НАМН Украши» за пеpiод з 2013 по 2018 рк виконано 119 лапароскотчних оператив-них втручаннь з приводу ГСОД та ГЕРХ, серед яких 69 (57,9 %) жшок i 50 (42,1 %) чоловшв, середнш вiк яких становив (43,2 ± 12,6) року. Динaмiкa оперативних втручань з 2001 по 2018 рк.
Для встановлення та пiдтвеpдження дiaгнозy пащ-ентам проводили pентгенологiчне дослщження стравоходу, шлунка, ДПК. Рентгенолопчне дослiдження полягало в оглядовiй рентгеноскопи i рентгенографй' стравоходу, шлунка, ДПК iз застосуванням бapiю сульфату (код АТС V08BF02) на апарат 0PERAT90SEX. Застосовувалися спецiaльнi методики i прийоми для виявлення недостaтностi стравохщно-шлункового переходу. Полiпозицiйнa pентгеноскопiя проводилася у вертикальному, горизонтальному положеннi хворого, в положенш Тренделенбурга, пiд час шдйому апарата, при форсованому диханш. Одним iз основних шстру-ментальних методiв дослiдження у виявленнi патологи езофагогастродуоденально! зони була езофагогастро-дуоденоскошя (ЕГДС). ЕГДС виконували у вщдтенш мiнi-iнвaзивниx ендоскопiчниx втручань та шструмен-
тально! дiaгностики за допомогою фiбpогaстpоско-па OLYMPUS GIF Q-20 (Япошя) та вiдеогaстpоскопa PENTAX EG-290 Kp (Япошя).
Для дослщження моторно1 функци стравоходу i тиску на piвнi НСО, а також контролю за станом сфор-мовано1 фyндоплiкaцiйноl манжети використовувала-ся стpaвоxiднa мaнометpiя. Дослщження виконуються пристроем для вивчення моторики шлунково-кишко-вого тракту МНХ-01 (захищений а.с. № 923521 «При-стрш для дослiдження моторики бiологiчного об'екта», виготовлений компaнiею «Украшсьы медичнi сис-теми»). Вiдбip хворих на лапароскотчну опеpaцiю здшснювали з урахуванням наступних показань: дia-гноз ГСОД встановлений рентгенолопчно i за даними ЕГДС з наявшстю ускладнень (езофaгiт, ерози i вираз-ки стравоходу, кровотеч^, пiсляопеpaцiйний рецидив.
Результати та обговорення
При макроскошчнш оцiнцi езофагогастрально1 зони за даними ендоскотчних дослiджень у хворих з ГСОД ерози в н/3 стравоходу виявлеш у 82 (68,9 %) хворих, збтьшення вщсташ мiж EGJ та xiaтyсом бть-ше 1 см — у 105 (88,2 %) пащентав; кapдiaльнa складка 2—3 ступеня вiдмiченa у 84 (70,6 %) хворих, запалення та ерози в тш й кapдiaльномy вiддiлi шлунка встанов-лено у 38 (31,9 %) хворих, пролапс слизово1 шлунка у стравохщ дiaгностовaно у 49 (41,2 %) хворих. Наявшсть «другого входу» в шлунок була характерною ознакою для параезофагеально1 грижг, при цьому перший вхщ розташовувався в дiлянцi слизово1 шлунка, другий — в дтянш стpaвоxiдного отвору дiaфpaгми.
Нaйбiльш поширеш змiни, що виявленi при ЕГДС, наведеш на рис. 1.
Зпдно з Лос-Анджелеською клaсифiкaцiею, у 33 (27,7 %) хворих був езофапт ступеня А, у 49 (41,2 %) хворих — ступеня В (рис. 2), ознаки кишково1 метапла-зи вщзначеш у 27 (22,7 %) хворих.
Рисунок 1 — А) збльшена вщстань м'ж EGJ та х'штусом, порожнина ГСОД; Б) кард'шльна складка 3 ступеня; В) пролапс слизово) шлунка в стравох'щ; Г) наявнсть «другого входу» у шлунок
О V
Рисунок 2 — А) ерозивний езофапт ступеня А; Б) ерозивний езофапт ступеня В; В) ерозивний езофапт
ступеня С; Г) езофапт з ознаками кишково) метаплазп
Gastroenterology, ISSN 2308-2097 (print), ISSN 2518-7880 (online)
Vol. 53, No. 1, 2019
A
8
При рентгенолопчному дослiдженнi прямими симптомами ГСОД були: вщсутнють газового Mixypa шлунка, перемiщення шлунка та дистально! частини стравоходу в грудну порожнину, випрямлення кута Гiса, атиповi рухи стравоходу, випадання слизово! стравоходу в шлунок.
Серед 119 оперованих пащенпв у 101 (84,9 %) паць ента виявлено аксiальну ГСОД (тип I), у 14 (11,8 %) — параезофагеальну ГСОД (тип II), змшану ГСОД з укороченим стравоходом (тип III) — у 4 (3,4 %) (класи-фiкацiя Allison) (рис. 3).
Залежно вiд обсягу проникнення оргашв з черевно!' в грудну порожнину ГСОД 1 ступеня вщзначена у 51 (42,8 %) хворого (рис. 4А), ГСОД 2 ступеня, коли в дь лянщ стравохщного отвору дiaфpaгми виходили кapдiя i частина дна шлунка, — у 57 (48 %) хворих (рис. 4Б). Вихщ в грудну порожнину дна, тта або всього шлунка квaлiфiкуeться як ГСОД 3 ступеня, визначена у 11 (9,2 %) хворих (рис. 4В).
Манометричш дослщження зони нижнього страво-хщного сфшктера дозволили виявити piзницю коли-вань тиску залежно вiд типу ГСОД (табл. 1, рис. 5—7).
Таблиця 1 — Змна тиску на балон в зон НСО залежно вщ типу ГСОД
Зона вимiру тиску Тип I (n = 101) Тип II (n = 14) Тип III (n = 4)
М ± m
Рнсс, мм рт.ст. 6,63 ± 0,56 20,60 ± 1,04 60,07 ± 0,38
m
у
Рисунок 3 — А) кард 'шльна ГСОД; Б) кардюфундальна ГСОД; В) субтотальна ГСОД; Г) фундальна ГСОД; Г) фксована фундальна ГСОД; Д) змшана ГСОД; Е) короткий стравох'щ ГСОД
Рисунок 4 — А) ГСОД 1 ст.; Б) ГСОД 2 ст.; В) ГСОД 3 ст.
9 -|
8 -
I- o 7 -
I- 6 -
? 5 -
4 -
* о 3 -
s H 2 -
1 -
0
мп^шшиоо
ОООООООт-
OJ CO ^ CO I— 00 O)
0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)0)
Рисунок 5 — Показники манометрП НСО у пац '1ент1в з ГСОД I типу. Рнсс = (6,63 ± 0,56) мм рт.ст.
У чверт пащентав з ГСОД в зош кардiального переходу не вхдмчаються коливання тиску вiдносно рiвня шлунка. В середньому значення знаходяться на piBrn (28,7 ± 1,6) мм рт.ст., що може свщчити про частко-ве збереження в деяких випадках скоротливо! функцй' НСО. Зниження тиску езофагокардаально! зони призво-дило до порушення запирально! функцй' НСО, наслщ-ком чого були стравохщш прояви ГЕРХ. У зв'язку з чим при встановленш дiагнозу ГСОД i наявностi ускладнень (езофагiт, ерози та виразки стравоходу, дисплазiя слизо-во!, анемiя, кровотечi, великих розмiрiв ГСОД з фкса-цiею в воротах грижг або при шсляоперацшних рецидивах) виробляли показання до оперативного втручання.
hj 30 -| Ч 25 -^ 20 -I 1510 -ё 5 1 I- 0
mo<DMm^osno<DnoN'iOLOOLn'-fflT-s CO-^-^LOLOOT-T-egCOCO-^LOLOOT-T-egegCOCO-^-sf
<ÜD ÖD ÖD CJD ÖD ÖD <ÜD ÖD CID Г^^ f^^ Г^"^ Г^^ Г^^ Г^^ Г^^
ооооооооооооооооооооооо ööööööööööööööööööööööö
Рисунок 6 — Показники манометрп НСО у па^енлв з ГСОД II типу. Рнсс = (20,60 ± 1,04) мм рт.ст.
70 -| 68 -н 66 -
Ч 64 -^ 62 -| 60 -58 -§ 56 -н 54 -52 -50
LOI^OCOLOOOOCOLOOOOCOLOOO-'-COCOOO''
223333444455550000
■ СО СП 1-
-■■—■■—-■— eg eg eg
7777777777777788888888888
ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>ö>
Рисунок 7 — Показники манометрП' НСО у па^ент'ш з ГСОД III типу. Рнсс = (60,07± 0,38) мм рт.ст.
V-. - >*
Л!!'Гь-
Рисунок 8 — А), Б) видлення право)' дiафрагмальноl нжки; В) моб'1Л1зац '1я великоi кривизни; Г) моб'1Л1зац '1я шлунково-селез'нково)'зв'язки; Д) повне видлення дна шлунка; Е) видлення л'1во)'н'жки; €) видлення абдомнального вддлу стравоходу зi зрощень; Ж) проведення дна шлунка пщ стравоходом
Основними завданнями хiрургiчного втручання вважаемо: усунення дiафрагмальноl гриж й надлиш-кового розширення стравохiдного отвору дiафрагми за рахунок крурорафи або сичастих трансплантатiв з корекцiею антирефлюксно! функци НСО за рахунок симетрично! фундоплкаци, вiдновлення кута Гiса, мо-бшзаци внутрiшньочеревного дiлянки стравоходу (не менше 4 см), забезпечення вiльного антеградного па-сажу 1Ж1. Етапи виконання втручання показан на рисунках 8, 9.
ГСОД великих i пгантських розмiрiв дiагностовано в 11 (9,2 %) хворих. Неможливють зближення шжок даа-фрагми i виконання крурорафи послужили показанням для використання сичастих трансплантатiв. У сво'ш
робота ми використовуемо полегшений полиетрафтор-етиленовий сичастий трансплантат з периферич-ним штиноловим каркасом (ПТФЕ-трансплантати), MMDI (виробництво США) (рис. 10, 11).
Крурорафiя була виконана у 100 % пащенпв: за-дня крурорафiя — у 67 (56,3 %) пащенпв, передня та задня — у 36 (30,3 %), у 16 (13,4 %) пащенпв — поед-нана крурорафiя i алопластика. Лапароскошчш фун-доплшаци проводили: фундоплiкацiя за Шссеном — у 96 (80,7 %) пащенпв, фундоплкащя за Тупе — у 12 (10,1 %) та фундоплкащя за Дору — в 11 (9,2 %) пащенпв. Фундодiафрагмопексiю провели у 87 (73,1 %). Розподт пащенпв за хiрургiчними втручаннями, ви-конаними в обстежених хворих, наведено в табл. 2.
Рисунок 9 — А) фундопликац'я за Нссеном; Б) фундопл '1кац '1я за Тупе; В) фундопл '1кац '1я за Дору; Г) вид 'шен! шжки дiафрагми, Г) задня крурораф'я; Д) передня крурораф'я; Е) фундод'шфрагмопекс'я
Рисунок 10 — А), Б), В) ГСОД 3 ступеня
ш\ -It ■
- f' ••
■ * «.ч - "... '
; V '.МУ1 ..
'1 f
Рисунок 11 — А) стчастий трансплантат MMDI; Б) установка стчастого трансплантату за шжки дiафрагми; В) фксащя до нжок дiафрагми трансплантату
Таблиця 2 — Характер оперативних втручань
Вид операцм Юльмсть операцм
(n = 119) %
Крурораф'я
Задня крурорафiя 67 56,3
Передня i задня крурорафiя 36 30,3
Пластика алотрансплантатом 16 13,4
Фундопл'1кац'1я
Фундоплкафя за Нюсеном 96 80,7
Фундоплкафя за Тупе 12 10,1
Фундоплкафя за Дору 11 9,2
Фундод'шфрагмопекс'я
Фундодiафрагмопексiя 87 73,1
Летальних випадтв пiсля оперативних втручань не було. 1нтраоперацшш ускладнення дiагностовано у 10 (8,4 %) хворих: пневмоторакс — у 4 (3,4 %) пащенпв, кровотеча з коротких судин шлунка — у 4 (3,4 %), кро-вотечi з приводу розриву капсули селезшки — у 2 хворих (1,7 %).
Висновки
Таким чином, у дiагностицi ГСОД обов'язковим е езофагогастроскотя, тд час яко! видтялися харак-тернi ознаки даного захворювання: пролапс слизово! шлунка в стравохщ — у 49 (41,2 %) пащенпв, визначен-ня Z-лшй в грудному вщдш стравоходу вище дiафраг-мального отвору, зiяння або неповне змикання карди, наявнiсть «другого входу» в шлунок. 1снують ознаки при рентгенолопчному дослiдженнi, де прямими симптомами були: вщсутшсть газового мiхура шлунка, перемiщення шлунка та дистально! частини стравоходу в грудну порожнину, випрямлення кута Гiса, випа-дання слизово! стравоходу в шлунок, при цьому ГСОД 1 ступеня вщзначена у 51 (42,8 %) хворого, ГСОД 2 ступеня — у 57 (48 %), ГСОД 3 ступеня вщзначена в 11 (9,2 %) хворих. Додатковим методом також е маноме-трiя, при якш показники тиску НСО розрiзняються за-лежно вщ типу ГСОД.
Лапароскошчш операци в лiкуваннi ГСОД до-зволяють мiнiмiзувати травматичнiсть оперативних втручань за рахунок бiльш адекватного вiзуального контролю анатомiчних утворень, можливост роботи на великий глибинi з хорошим збтьшенням i оглядом операцшного поля, що зменшуе число штраоперацш-них ускладнень та дозволяе уникнути шсляоперацш-них ускладнень.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Kalinina EA, Pryakhin AN. Technical aspects of laparascopic hiatal hernia repair: literature review and own experience. Vestnik Yuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo
universiteta. Obrazovanie, zdravookhranenie, fizicheskaya kultura. 2014;14(3):54-60. (in Russian).
2. Rodin AG, Nikitenko AI, Bazaev AV, Domnin MA. The experience of operative therapy of hiatus hernias. Sovre-mennye tehnologii v medicine. 2012;(4):89-94. (in Russian).
3. Devyatkin AY, Chugunov AN, Guriev EN. Application of ultrasonic studies dimensional volume image reconstruction in the diagnosis of a hiatal hernia. Practical medicine. 2012;(65):146-150. (in Russian).
4. Velygotsky MM, Gorbulich OV, Komarchuk VV. Prevention of adverse outcomes of laparoscopic correction of antireflux function in patients with reflux disease and achalasia. Odes'kij medicnij zurnal. 2015;(3):66-69. (in Ukrainian).
5. Schietroma M, De Vita F, Carlei F, et al. Laparoscopic floppy Nissen fundoplication: 11-year follow-up. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2013 Jun;23(3):281-5. doi: 10.1097/SLE.0b013e31828e3954.
6. Velygotsky MM, Gorbulich OV. Pathophysiological aspects of functional disorders of esophagogastric junction. International Medical Journal. 2007;(1):74-79. (in Russian).
7. Batvinkov NI, Rusin IV, Karpovich VE. Axial hia-tal hernia complicated by short esophagus. Journal of the Grodno State Medical University. 2014;(46):119-121. (in Russian).
8. Vansovich VYe, Kotik YuM. Dor's method prevents functional disorder after laparoscopic hernia hyatoplastic of patients with esophageal diaphragm hernia. Odes'kij medicnij zurnal. 2015;(148):28-30. (in Ukrainian).
9. Tolstokorov AS, Khubolov AM, Kovalenko YuV. Experience of antireflux surgery application for the treatment of gastroesophageal reflux disease. Saratov J Med Sci Res. 2015;11(4):583-586. (in Russian).
10. Elgandashvili D, Kiladze MM. Laparoscopic surgery of hiatal herniand gastro-esophageal reflux disease. Georgian Med News. 2014 Jun;(231):17-20.
11. Volchkova IS. A comprehensive comparative evaluation of the esophageal kardia esophagokardiomiotomia. Fundamental research. 2011;(10-1):49-52. (in Russian).
12. Simmons-Stern NR, Deason RG, Brandler BJ, et al. Music-based memory enhancement in Alzheimer's disease: promise and limitations. Neuropsychologia. 2012 Dec;50(14):3295-303. doi: 10.1016/j. neuropsychologia.2012.09.019.
13. Furnee EJ, Draaisma WA, Broeders IA, Gooszen HG. Surgical reintervention after failed antireflux surgery: a systematic review of the literature. J Gastrointest Surg. 2009 Aug;13(8):1539-49. doi: 10.1007/s11605-009-0873-z.
14. Lyons BE, Austin D, Seelye A, et al. Pervasive Computing Technologies to Continuously Assess Alzheimer's Disease Progression and Intervention Efficacy. Front Aging Neurosci. 2015 Jun 10;7:102. doi: 10.3389/fnagi.2015.00102.
15. Koh YX, Ong LW, Lee J, Wong AS. Para-oesophageal and parahiatal hernias in an Asian acute care tertiary hospital: an underappreciated surgical condition. Singapore Med J. 2016 Dec;57(12):669-675. doi: 10.11622/ smedj.2016018.
OTpuMaHO 30.01.2019 ■
Ратчик В.М., Пролом Н.В., Тарабаров С.А., Хохленко Г.В., Галинский А.А. ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
Возможности диагностики и лапароскопических методов лечения грыж пищеводного отверстия диафрагмы
Резюме. Цель исследования: оценка диагностических возможностей и результатов хирургического лечения больных с грыжами пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД). Материалы и методы. В отделении хирургии органов пищеварения ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины» за период с 2013 по 2018 год лапароскопические вмешательства по поводу грыж пищеводного отверстия диафрагмы и гастроэзо-фагеальной рефлюксной болезни были выполнены у 119 пациентов. Результаты. Среди оперированных пациентов у 101 (84,9 %) был установлен диагноз «аксиальная ГПОД (тип I)», у 14 (11,8 %) — «параэзофагеальная ГПОД (тип II)», «смешанная ГПОД с укороченным пищеводом (тип III)» — у 4 (3,4 %). Крурорафия выполнена у 100 % пациентов: задняя — у 67 (56,3 %) пациентов, передняя и задняя — у 36 (30,3 %), у 16 (13,4 %) пациентов — сочетанная и аллопластика. Выпол-
нены лапароскопические фундопликации: фундопликация по Ниссену — у 96 (80,7 %) пациентов, фундопликация по Тупе — у 12 (10,1 %), фундопликация по Дору — у 11 (9,2 %) пациентов. Фундодиафрагмопексия выполнена у 87 (73,1 %). Летальных исходов после оперативных вмешательств не было. Выводы. Результаты исследования свидетельствуют о высокой эффективности лапароскопических методов в хирургическом лечении пациентов с ГПОД, хорошо переносятся пациентами и характеризуются небольшим процентом интраоперационных и отсутствием послеоперационных осложнений, что позволяет признать их операциями выбора в лечении данной патологии.
Ключевые слова: грыжа пищеводного отверстия диафрагмы; гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь; лапароскопическая фундопликация
V.M. Ratchik, N.V. Prolom, S.O. Tarabarov, H.V. Khokhlenko, O.O. Halinskyi
State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Possibilities of diagnosis and laparoscopic methods of treatment for hiatal hernia
Abstract. Background. Evaluating the diagnostic possibilities and results of surgical treatment in patients with hiatal hernia was objective of our study. Materials and methods. One hundred nineteen patients with hiatal hernia underwent laparoscopic surgery at the department of digestive surgery of SI "Institute of Gastroenterology of the NAMS of Ukraine" in 2013-2018. Results. Hiatal hernia type I was diagnosed in 101 (84.9 %) patients, hiatal hernia type II — in 14 (11.8 %), hiatal hernia type III — in 4 (3.4 %). Hernia cruroplasty was performed in 100 % of cases: posterior cruroplasty — in 67 (56.3 %) patients, anterior and posterior (combined) — in 36 (30.3 %), al-loplasty and cruroplasty — in 16 (13.4 %). We used the following
options of laparoscopic fundoplication in patients with hiatal hernia: Nissen fundoplication — in 96 (80.7 %) cases, Toupet fundoplica-tion — in 12 (10.1 %), Dor fundoplication — in 11 (9.2 %). Fixing the cuff to the diaphragm crus were performed in 87 (73.1 %) patients. There were no lethal cases after surgery. Conclusions. Results of the study indicate the efficacy of laparoscopic surgery in hiatal hernia, which was well tolerated by patients and characterized by a small percentage of complications, allow you to recognize them as operations of choice in the treatment of this pathology. Keywords: hiatal hernia; gastroesophageal reflux disease; laparo-scopic fundoplication
