CC BY
246. Вышинский В.А. Об одном решении фундаментальной проблемы современного развития вычислительной техники/ В.А. Вышинский // УСиМ , - 2003 . - №4. - С. 81-91
7. Брусин С.Д., Брусин Л.Д. Молекулярно-кинетическая теория не имеет экспериментального подтверждения, http ://www. econf. rae.ru/article/5293
8. Вышинский В.А. Электрические и магнитные силовые линии Фарадея. Электромагнитная волна / В.А. Вышинский // Единый всероссийский вестник, - 2016, - №7, -С. 62-68
9. Вышинский В.А. Модель, наиболее адекватно отражающая естественный вакуум / В.А. Вышинский // Единый всероссийский вестник, - 2016, - Часть 1, - №6. - С. 45-52
10. Вышинский В.А. Личный сайт vva.kiev/ua
11. Vyshinskiy V.A. ORIGNS OF PHENOMENOLOGY IN PHYSICS / V.A. Vyshinskiy // Sciences of Europe, - 2018, - Vol 1, - №34 (34) P.30-37
12. Вышинский В.А. Элементарные частицы вещества / В.А. Вышинский // Единый всероссийский вестник, - 2016, - №8. - С. 21-29
АНАЛ1З ОСНОВНИХ П1ДХОД1В ТА ЕТАП1В ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТ1 ФУНКЦIОНАЛЬНОÏ СТ1ЙКОСТ1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ЩДПРИСМСТВА
Собчук В.В.
кандидат фiзико-математичних наук, доцент, доцент кафедри диференцiальних рiвнянь i математично'1 фiзики факультету Шформацшних систем, фiзики та математики, Схiдноeвропейський
нацюнальний ymiверситет iM. Лес Укратки, Луцьк, Укра'та;
Барабаш О.В.
доктор технiчних наук, професор, завiдувач кафедри вищо'1 математики, Державний }miверситет
телекомункацт, Кшв, Укра'та;
MycieHKO А.П.
доктор техтчних наук, доцент кафедри вищо'1 математики, Державний утверситет телеко-
муткацш, Кшв, Укра'та.
Лаптев О.А.
кандидат техтчних наук, доцент кафедри ситем тформацшного та юбернетичного захисту, Державний }miверситет телекомунжацш, Кшв, Укра'та.
ANALYSIS OF THE MAIN APPROACHES AND STAGES FOR PROVIDING THE PROPERTIES OF THE FUNCTIONAL STABILITY OF THE INFORMATION SYSTEMS OF THE ENTERPRISE
Sobchuk V.
Candidate of Physical And Mathematical Sciences, Associate Professor, Assistant Professor of The Department of Differential Equations And Mathematical Physics of the Faculty of Information Systems, Physics and Mathematics, Lesya Ukrainka Eastern European National University, Lutsk, Ukraine;
Barabash O.
Doctor of Technical Sciences, Professor, Head of the Department of Higher Mathematics, State University
of Telecommunications, Kyiv, Ukraine;
Musienko A.
Doctor of Technical Sciences, Associate Professorof the Department of Higher Mathematics, State University of Telecommunications, Kyiv, Ukraine.
Laptev A.
Ph.D., Senior Researcher, Associate Professor of the Department of Information and Cybersecurity Systems, State University of Telecommunications,
Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В робот проводиться аналiз основних mдходiв щодо забезпечення функцюнально1 сгшкосп шформацшних систем шдприемства. Функцюнальна стшшсть - це властивють системи збертати упродовж за-даного часу виконання сво1х основних функцш в умовах впливу потоков ввдмов, несправностей, збо1в. ABSTRACT
The paper analyzes basic approaches to ensure the functional stability of enterprise information systems. Functional stability is the property of the system to store for a specified time the performance of its basic functions in the conditions of influence of flows of failures, faults, failures.
Ключовi слова: функцюнальна стшшсть, шформацшна система шдприемства, збо1, ввдмови. Keywords: functional stability, enterprise information system, failures, failures.
Аналiз функцюнування шформацшних систем щдприемств показав, що вiдомi властивосп склад-них техшчних систем, так як стшшсть, надшшсть,
живучють, ввдмовостшшсть характеризують функцюнування шформацшних систем при ди вщмов i збо1в, не дозволяють повною мiрою описати про-цеси функцюнування в умовах значних руйнувань,
до потоков ввдмов i несправностей, можливих уми-сних дш, а також помилках обслуговуючого персоналу i iнших внутрiшнiх i зовнiшнiх дестабшзую-чих дiях.
Тому, дощльно розглянути властивiсть склад-них техшчних систем - функцiональну стшшсть.
Пiд функцiональною стiйкiстю iнформацшно! системи щдприемства розумieться властивiсть сис-теми збертати упродовж заданого часу виконання сво1х основних функцiй в межах, встановлених но-рмативними вимогами, в умовах впливу потоков вiдмов, несправностей, збо1в [1, 2].
Ця властивють тiсно пов'язана з властивостями стшкосл, надiйностi, живучостi i вiдмовостiйкостi. Термiни надiйнiсть, живучiсть i вiдмовостiйкiсть визначеш в [3, 4].
Надiйнiсть - властивють об'екту зберiгати в чаа у встановлених межах значения уах парамет-рiв, як1 характеризують здатшсть виконувати пот-рiбнi функцп в заданих режимах i умовах застосу-вання, технiчного обслуговування, зберiгання i тра-нспортування [3]. Заходи щодо щдвищенню надiйностi системи зменшують шльшсть вiдмов i несправностей, покращують показники безвщмов-ностi, збереження, довговiчностi i ремонтопридат-ностi системи.
В даному випадку щд вiдмовою розумieться порушення працездатного стану усiе! системи або окремих И елементiв. Пiд несправшстю - стан об'екту, коли вш нездатний виконувати хоч б одну iз заданих функцiй [5].
Щд живучiстю розумiеться властивiсть системи збертати обмежену працездатнiсть в умовах зовшшшх впливiв, якi призводять до вiдмов И скла-дових частин. Живучють характеризуе здатнiсть системи протистояти розвитку критичних вiдмов за будь-яких умов експлуатаци, у тому числ1 не перед-бачених документащею [4].
Пiд вiдмовостiйкiстю розумiеться властивiсть системи зберiгати працездатнiсть за наявносл ввд-мов його складових частин. Вiдмовостiйкiсть за-кладаеться при проектуванш об'екту з метою недо-пущення критичних вiдмов i забезпечення безпеки. Ця властивiсть забезпечуеться при проектуванш i конструюваннi системи, переважно за рахунок ре-зервування [3].
На наш погляд, властивiсть функцюнально! стiйкостi розподiлених складних систем в тому чи-слi i шформацшних систем щдприемства доповнюе множину ввдомих та стандартизованих властивос-тей для складних техшчних систем таким чином [6]:
- наявшстю велико! шлькосл елеменлв, ро-зподiлених на значнш територи i сполучених без-л1ччю перехресних зв'язк1в;
- неможливiстю повного опису процеав фу-нкцiонувания шгегродиференцшними рiвияниями;
- динамiчно змiнюваною структурою i параметрами системи, що адаптуеться до зовнiшнiх умов;
- основш елементи системи побудованi з фу-нкцiональних блок1в, що дозволяе автоматично ре-алiзовувати процеси адаптаци i реструктуризаци з
метою виконання основних функцш, покладених на систему.
Принципи реалiзацi! функцюнально! стшкосл систем уперше були введенi в робол [1] i полягають у виконанн наступних процедур:
- виявлення нештатно! ситуацii, пов'язано! з попршенням якостi функцюнування внаслiдок впливу дестабшзуючих чинник1в;
- iдентифiкацiя нештатно! ситуацп;
- ухвалення рiшення про ввдновлення про-цесу функцюнування;
- вщновлення функцiонування методом пе-рерозподiлу функцш i завдань мiж неушкодженими елементами.
Сучаснi iнформацiйнi системи пiдприeмства створюються для виконання завдань обробки, збе-р^ання i вiдображення iнформацi!. Забезпечення функцюнально! стшкосл iнформацiйних систем е актуальним на сьогоднi завданням. Можна видь лити дек1лька напрямiв по забезпеченню стiйкого функцiонування iнформацiйних систем, яш вклю-чають iнженерно-технiчнi, апаратнi, програмш, ор-ганiзацiйнi, маскувальнi i iншi заходи. До основних заходiв по забезпеченню функцюнально! стшкосл шформацшних систем можна ввднести [7]:
- забезпечення живучосл, яка включае побу-дову iнформацiйних систем шдприемства iз захи-щеними елементами;
- забезпечення надшносл - забезпечення те-хшчно! i iнформацiйно! надiйностi, вiдновлення втрачено! iнформацii i ввдновлення працездатностi шсля ушкоджень i вiдмов;
- радюелектронний i iнформацiйний захист iнформацiйних систем - забезпечення завадозахи-щеностi, захист ввд несанкцiонованого доступу до шформаци, забезпечення електромагнiтно! сумю-ностi i захист вiд електромагнiтного випромiню-вання;
- реалiзацiя принципiв функцiонально! стшкосл - створення функцiонально стiйко! шформа-цiйноi системи з апаратною, програмною i часовою надмiрнiстю, виявлення i iдентифiкацiя нештатних ситуацiй в процеа експлуатацi!, парирування нештатних ситуацш з метою безперервного функцiо-нування системи.
Тому, якщо пiсля порушення процесу накопи-чення, перетворення, обробки i передачi iнформацi! в системi органiзовуеться ввдновлення цього процесу за час, ютотним чином менше, нiж для збереження оперативно! цшносл оброблено! iнформацii, то така система в цшому буде стiйкою навiть при нестшкосл !! окремих елементiв. Це може досяга-тися за рахунок використання структурно!, апара-турно!, програмно! i часово! надмiрностi шформа-цiйноi системи шдприемства. Забезпечуеться вона системою обчислювально! техшки, пiдключеними до не! техшчними пристроями, наявнiстю обх1дних i дублюючих трактiв передачi (прийому) повщом-лень, яш дозволяють при порушеннi окремих еле-ментiв системи доставляти адресатовi циркулюючу в системi iнформацiю [8].
Таким чином, при забезпеченш стшкосл шфо-рмацiйно! системи виникае проблема визначення
рацюнального сшввщношення мгж стшшстю еле-ментiв iнформацiйноi системи i мiрою надмiрностi i! структури. Викликано це послвдовним прохо-дженням шформаци по елементах системи управ-лшня в ходi усього циклу роботи.
За сво!м характером заходи забезпечення стш-костi iнформацiйноi системи можна роздiлити на технiчнi i оргашзацшш [6]. Технiчнi заходи закла-даються в ходi розробки системи управлшня ii еле-ментiв, а оргашзацшш - перед i при створен шфо-рмацiйно! системи та в процеа i! експлуатацi!. Тех-тчт вимоги, пропонованi для iнформацiйних систем з позицш забезпечення i! стшкосп, iнодi входять в протирiччя iз заданими для i! розробки характеристиками. З ще! точки зору !х можна роз-дiлити на два напрями: технiчнi заходи, як1 ввдповь дають принципам створення iнформацiйним систем шдприемств по основному призначенню, i тех-нiчнi заходи, яш суперечать !м.
Усi заходи по забезпеченню функцюнально! стiйкостi необх1дно виконувати з урахуванням не-достатнього фшансування, умов лавиноподiбного наростання iнформацiйних потошв, скорочення часу на обробку шформаци i ухвалення рiшень, зро-стання вартостi втрачено! або спотворено! шформаци, а також подальшого ускладнення математичних моделей розрахункових завдань по обробщ шфор-мацi!.
На даний час розроблено ряд методiв синтезу структур складних технiчних систем, до основних з яких ввдносяться [6, 7]:
- синтез системи за критерiем мшмуму варто-сп С при обмеженнях на об'еми шформаци, що пе-редаеться щ < pj,, час передачi повщомлення Тср< T, мiра вузлово! зв'язностi структури х (G) >1. (роботи Зайченко Ю.П., Верма П., Мизина И.А., Богатырева В.А. та ш.);
- синтез системи на основi мшмально зв'яз-ного дерева (роботи Прима Р., Краскала Д., Вшья-мса Д, Шарму П.);
- синтез параметрiв мереж1 при заданш тополо-гi! - центратзованш, кiльцевiй, радiальнiй, дерево-виднiй, ращально-вузловш та iн. (роботи Янбих Г.Ф., Артамонова Г.Т., Демьянчука В.С. та ш.).
Проте цi методи мають обмеженiсть внаслiдок розгляду i дослвдження певних класiв структур -деревовидною, централiзованою, к1льцевою, радiа-льно-кутовою та шших. Крiм того, цi методи вико-ристовують заданий, найбiльш простий клас цшьо-вих функцiй (лшшш, параболiчнi, монотоннi), що виражають вартють, пропуску спроможнiсть кана-лiв зв'язку або час передачi повiдомлення. 1сную-чими внаслiдок цього методами неможливо синте-зувати розподшену структуру шформацшно! системи за критерiем, який не може бути виражений аналогичною залежнiстю в квадратурi. Саме таким i е критерiй максимуму функцюнально! стiйкостi iн-формацiйноl системи, який залежить ввд ймовiрно-стi зв'язносп структури. Ймовiрнiсть зв'язностi, у свою чергу, не може бути виражена в квадратурi внаслiдок наявностi велико! кшькосп перехресних зв'язк1в мiж елементами шформацшно! системи
шдприемства, що не дозволяе звести !х до тривiаль-них послiдовно-паралельних з'еднань.
Таким чином, на даний час в практищ i теорi! побудови та експлуатаци iс^ючих iнформацiйних систем загострилося протирiччя м1ж необх1дн1стю сталого функцiо^вання iнформацiйних систем в умовах ди внутрiшнiх та зовнiшнiх дестабшзую-чих впливiв i можливостями юнуючих методiв забезпечення функцiонально! стшкосп iнформацiй-них систем п1дприемства.
Стратепя реалiзацi! принципiв функцiонально! стiйкостi полягае в наступному. На етапi проекту-вання забезпечення функцiонально! стiйкостi здш-снюеться введенням структурно!, апаратно!, про-грамно! i часово! надмiрностi. Для цього визнача-еться оптимальна (за критерiем максимуму функцiонально! стiйкостi) структура шформацшно! системи шдприемства, що мае надмiрнiсть канатв зв'язку мiж елементами системи з метою створення альтернативних маршрупв передачi iнформацi!. У програмне забезпечення елементiв системи, вводиться програмна i часова надмiрнiсть для вирь шення завдань контролю i дiагностування технiч-ного стану елеменпв iнформацiйно! системи пiдп-риемства.
На еташ експлуатацi! здiйснюеться функцiону-вання в штатному режим^ при якому шформацшна система пiдприемства виконуе призначенi !й функ-цi!. Система контролю i дiагностування, вбудована в елементи шформацшно! системи шдприемства, виконуе постшний контроль елеменпв системи те-стовими методами. При виникненш вiдмови, ушко-дження або збою, здiйснюеться локалiзацiя елеме-нту, що вiдмовив, змiна структури шформацшно! системи шляхом коригування таблиць маршрутиза-цi!, видача iнформацi! про виявлеш в1дмови обслу-говуючому персоналу для шщаци процесу ремонту i вiдновлення працездатностi елементу системи, що вщмовив. П1д час вщновлення iнформацiйна система п1дприемства функцюнуе з використанням альтернативних, резервних марш-рутiв. Пiсля вiдновлення вщбуваеться коригування таблиць маршрутизацi! i вщповщна змiна структури iнформацiйно! системи щдприемства [8].
Висновок. Отже, структура шформацшно! системи шдприемства е динамiчно змшюваною в процеа виявлення i вiдновлення факлв порушення фу-нкцiо^вання пiдсистем. При цьому функцiо^-вання системи не порушуеться, i вона постiйно виконуе сво! основнi функцi!, можливо, зi знижен-ням якостi за рахунок зменшення мiри надмiрностi при реструктуризаци. Для к1нцевих абонентiв iнфо-рмацшно! системи п1дприемства подi! настання вщ-мов i процес в1дновлення залишаються прозорими i непомiтними.
Лiтература
1. V.A. Mashkov, O.V. Barabash "Self-checking and Self-diagnosis of Module Systems on the Principle of Walking Diagnostic Kernel" Engineering Simulation. - Amsterdam: OPA, 1998. Vol. 15. pp. 4351.
2. Саланда I. П. Система показнишв та крите-рив формалiзацii процесiв забезпечення локально! функцюнально! стiйкостi розгалужених шформа-цiйних мереж / I. П. Саланда, О. В. Барабаш,
A. П. Муаенко // Системи управлшня, навiгацii та зв'язку». - 2017. - Вип. 1 (41). - С. 122-126.
3. Муаенко А.П. Методи пошуку оптимальних маршрупв графа структури розгалужено! шформа-цiйноi мереж! за заданим критерiем оптимальностi при р!зних обмеженнях / 1.П. Саланда, О.В. Барабаш, А.П. Муаенко // Шуков! записки Украшсь-кого науково-дослiдного шституту зв'язку. - К.: УНД1З, 2016. - №2 (42). - С. 99 - 106.
4. N. Pashynska, V. Snytyuk, V. Putrenko, A. Musienko "A decision tree in a classification of fire hazard factors ", Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - Kharkov, 2016. -№ 5/10(83). - P. 32-37.
5. Муаенко А.П. Забезпечення функцюнально! стшкосп шформацшних мереж на основ! розробки методу протиди DDoS-атакам / О. В. Барабаш, Н. В. Лукова-Чуйко, А. П. Муаенко,
B. В. Собчук // Сучасш шформацшш системи. -Харшв: НТУ «ХП1», 2018. - Т 2. - № 1. - С. 56 - 64.
6. Муаенко А.П. Ашл!з застосування мереж Штр! для тдтримки функцiональноi стшкосп ш-формацiйних систем / О.В. Барабаш, Н.В. Лукова-
Чуйко, А.П. Муаенко, О.Ю. 1ль!н // Телекомушка-цшш та iнформацiйнi технологii. - 2018. - № 1 (58). - С. 11 - 18.
7. Musienko А. Information Technology of Targeting: Optimization of Decision Making Process in a Competitive Environment / O. Barabash, G. Shevchenko, N. Dakhno, O. Neshcheret, A. Musienko // International Journal of Intelligent Systems and Applications. - Vol. 9. - № 12. - Hong Kong: MECS Publisher, 2017. - P. 1 - 9.
8. Лаптев О.А. Методика визначення ймов!р-носп негласного отримання шформацп потенцш-ним порушником// Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences, VII(24), Issue: 200, 2019 July. www.seanewdim.com С.27-31.
9. Laptev A.A. The metod of searching for digital vtfns of illegal obtaning of information on the basis cluster analysis// Laptev A.A. Sachenko V.A., Barabash O.V., Sachenko V.V., Matsko A.I № 31 (2019) ISSN 1748-7110 Magyar Tudomanyos Journal (Budapest, Hungary) P33-37
10. Laptev A.A. The method of searching for digital means of illegal reception of information in information systems in the working range of Wi-Fi /Laptev A.A., Barabash O.V., Savchenko V.V., Savchenko V.A., Sobchuk V.V. ISSN: 2350-0328 International Journal of Advanced Research in Science, Engineering and Technology- July 2019- Vol. 6, Issue 7- Р. 10101-10105
ПРОГРАММНЫЙ МОДУЛЬ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦИИ РАЗРАБОТКИ МОДЕЛЕЙ ОБЪЕКТА ЗАЩИТЫ И УГРОЗ НАРУШЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ ПРЕДПРИЯТИЯ С СЕГМЕНТОМ ВИРТУАЛИЗАЦИИ
Тулиганова Л.Р.
Уфимский государственный авиационный технический университет, г. Уфа программист
Машкина И.В.
Уфимский государственный авиационный технический университет, г. Уфа профессор, д.т.н.
SOFTWARE MODULE FOR AUTOMATING THE DEVELOPMENT OF SECURITY OBJECT MODEL AND INFORMATION SECURITY THREATS MODEL FOR ENTERPRISE INFORMATION
SYSTEM WITH SEGMENT OF VIRTUALIZATION
Tuliganova L.
Ufa state aviation technology university, Ufa
Programmer Mashkina I.
Ufa state aviation technology university, Ufa Professor, doctor of technical sciences
АННОТАЦИЯ
В данной статье рассматривается задача построения моделей объекта защиты и угроз нарушения информационной безопасности с помощью разработанного программного модуля. Сформулирована и решена задача анализа и организации информации об инфраструктуре и сервисах информационной безопасности сегмента виртуализации. Предложено автоматизировать процедуру разработки моделей объекта защиты и угроз нарушения информационной безопасности информационной системы предприятия с сегментом виртуализации.
ABSTRACT
This paper consider the task of the security object model construction and information security threats model for the protection object using the developed software module. The automating system for structural verbal model and model of the threats is offered. The task of analyzing and organizing information concerning the infrastructure and services of the segment of virtualization as an object of protection is set and solved.
