CC BY
36
4. Международная Организация Кредиторов - WOC (электронный ресурс). Режим доступа: http://woc-org.com). (Государственно-частное партнерство: приоритеты и перспективы для Беларуси. Мн. «Тесей» 2.2012.С.157
5. Государственно-частное партнерство: приоритеты и перспективы для Беларуси. Мн. «Тесей» 2.2012,С.155;
6. Министерство экономики Республики Беларусь - «О прогнозировании социально-экономического развития Республики Беларусь» Режим доступа: http://www.economy.gov.by/ru/macroeconomy/o_prognozirovanii).
7. Об основах государственно-частного партнерства в Российской Федерации - Законопроект № 238827-6 . 18.10.2013//Режим доступа: http://www.eg-online.ru/document/law/227737/
References
1. Klinova M.V. Gosudarstvo i chastnyy kapital v poiskakh pragmatichnogo vzaimodeystviya // M. «IMEMO RAN». 2009. S.95-127.
2. Proekt zakona «O gosudarstvenno-chastnom partnerstve». Ministerstvo ekonomiki Respubliki Belarus' : http://www.economy.gov.by/ru/invpolicy/gov-priv-partnership/Proekt-Zakona-o-GCHP).
3. Proekt federal'nogo zakona «O gosudarstvenno-chastnom partnerstve» Minekonomrazvitiya RF // http://economy.gov.ru/minec/about/structure/depRegulatingInfluence/doc20120622_015
4. Mezhdunarodnaya Organizatsiya Kreditorov - WOC : http://woc-org.com). (Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: prioritety i perspektivy dlya Belarusi. Mn. «Tesey» 2.2012.S.157
5. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: prioritety i perspektivy dlya Belarusi. Mn. «Tesey» 2.2012, S.155;
6. Ministerstvo ekonomiki Respubliki Belarus'. «O prognozirovanii sotsial'no-ekonomicheskogo razvitiya Respubliki Belarus'« : http://www.economy.gov.by/ru/macroeconomy/o_prognozirovanii).
7. Ob osnovakh gosudarstvenno-chastnogo partnerstva v Rossiyskoy Federatsii - Zakonoproekt №238827-6. 18.10.2013 // http://www.eg-online.ru/document/law/227737/
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Олехнович Галина Ивановна, член-корр. АЭНПД РФ, доктор эконом. наук, профессор
Белорусский Государственный Экономический Университет
пр. Партизанский 26, БГЭУ, Минск 220070, Беларусь.
Galina f25@ mail.ru
Синькевич А.Ю. аспирант
Белорусский Государственный Экономический Университет пр. Партизанский 26, БГЭУ, Минск 220070, Беларусь.
DATA ABOUT THE AUTHORS
Olekhnovich G.I., Doctor of Economics, professor, Belarusian State Economic University. Partizansky av.26, Belarusian State Economic University, Minsk 220070, Belarus. Galina f25@ mail.ru Sin'kevich A.Yu. postgraduate Student
Belarusian State Economic University. Partizansky av.26, Belarusian State Economic University, Minsk 220070, Belarus
УДК: 336.025+330.43
АНАЛ1З ЗАЛЕЖНОСТ1 ПОДАТКОВО1 ПОВЕД1НКИ УРЯД1В В1Д ЗНАЧЕНЬ МАКРОЕКОНОМ1ЧНИХ 1НДИКАТОР1В
Соколовський Д. Б.
Темою статтi е вивчення потенцйного впливу економiчних макропоказниюв на податкову поведнку урядiв, що е складовою бльш загальноГ проблеми державноГ економiчноi' поведши у сферi податковоГ полтики.
Метою пропонованого дослiдження е аналiз \ виявлення взаемозв'язюв мiж базовими та похiдними макроекономiчними показниками, що характеризують стан економiчного розвитку держав, \ рiвнем корпоративного оподаткування, а також формулювання на цй пiдставi висновюв щодо ефективностi державноГ податковоГ полтики та шляхiв И коригування.
Предметом до^дження е можлива залежнсть податковоГ поведши державних структур вiд економiчних макроiндикаторiв.
В рамках дослiдження використано економетричн методи.
Проведено аналiз евентуальноГ взаемозалежностi величини корпоративного податкового тиску та низки макропоказниюв, що вiдображають певнi оцнки нац/ональних економiчних систем: потужно^, заможно^, нвестицйноГ привабливостi та сприятливостi /нвести^йного клiмату.
Виявлено, що корпоративна ставка податку використовуеться урядами в рол\ регулюючого нструменту не надто активно, а податкова поведнка урядiв подекуди може бути оцнена як неефективна.
Врахування цього факту, а також аналiз причин, що призводять до такоГ урядовоГ поведнки, можуть сприяти оптимiзацii' управлнських ршень у сферi податкового регулювання. Кр/м того, результати дослiдження допомагають виявити важелi та мотиви поведнки економiчних аr'ентiв на макрорiвнi.
Отриман результати е засадою подальших до^джень як загальноекономiчних поведнкових принципв \ прийняття ршень на макрорiвнi, так \ бльш вузькоГ проблематики, такоГ як проблема «гонки поступок».
Кпючов'1 слова: економiчна поведнка, корпоративний податковий тиск, податкове регулювання, макроекономiчнi показники
АНАЛИЗ ЗАВИСИМОСТИ НАЛОГОВОГО ПОВЕДЕНИЯ ПРАВИТЕЛЬСТВ ОТ ЗНАЧЕНИЙ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИХ ИНДИКАТОРОВ
Соколовский Д. Б.
Темой статьи - изучение потенциального влияния экономических макропоказателей на налоговое поведение правительств, являющееся составной частью более общей проблемы государственного экономического поведения в области налоговой политики.
Цель предлагаемого исследования состоит в анализе и выявлении взаимосвязей между базовыми и производными макроэкономическими показателями, характеризующими состояние экономического развития государств, и уровнем
© Соколовський Д.Б., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
125
корпоративного налогообложения, а также формулировка на этом основании выводов относительно эффективности государственной налоговой политики и путей её корректировки.
Предметом исследования является возможная зависимость налогового поведения государственных структур от экономических макроиндикаторов.
В рамках исследования использовались эконометрические методы.
Проведен анализ эвентуальной взаимозависимости величины корпоративного налоговой нагрузки и ряда макропоказателей, отражающих определённые оценки национальных экономических систем: мощности, зажиточности (богатства), инвестиционной привлекательности и благоприятности инвестиционного климата.
Определено, что корпоративная ставка налога используется правительствами в качестве регулирующего инструмента не очень активно, а налоговое поведение правительств иногда может быть оценено как неэффективное.
Учёт этого факта, а также анализ причин, приводящих к такому поведению правительства, могут способствовать оптимизации управленческих решений в области налогового регулирования. Кроме того, результаты исследования помогают определить рычаги и мотивы поведения экономических агентов на макроуровне.
Полученные результаты являются основой дальнейших исследований как общеэкономических поведенческих принципов и принятия решений на макроуровне, так и более узкой проблематики, такой как проблема «гонки уступок».
Ключевые слова: экономическое поведение, корпоративная налоговая нагрузка, налоговое регулирование, макроэкономические показатели
ANALYSIS OF DEPENDENCIES BETWEEN STATE TAX BEHAVIOR AND MACROECONOMIC INDICATORS
Sokolovskyi D.B.
Article examines the potential impact of macroeconomic parameters on tax behavior of governments, which can be regarded as integral part of more common problem of state's economic behavior in tax policy area.
We aimed to analyze and to reveal the interaction between base and derivative macroeconomic parameters, characterizing countries' economic development and level of corporate taxation in order to conclude about effectiveness of state tax policy as well as about ways of its improving.
Subject of study is the possible dependence of tax behavior of government institutions from macroeconomic indicators.
In the framework of given study we used econometric methods.
We made an analysis of eventual interdependence between value of corporate tax burden and certain macroeconomic indicators, representing evaluations of national economic systems: power, wealth, investment attractiveness and congenial investment climate.
We revealed that corporate tax rate is used by governments not too actively, while the state tax behavior somewhere can be estimated as ineffective.
Taking into account this fact as well as analysis of reasons causing such government behavior can facilitate the optimization of managerial decisions in the area of tax regulation. Also obtained results help to reveal instruments and motivation of economic agents' behavior on macro-level. They can serve as base for further research concerning principles of behavior in economics in general as well as for examining more narrow areas such as "race to the bottom» problem.
Keywords: economic behavior, corporate tax rate, tax regulation, macroeconomic indicators.
Вступ. Пропоновану статтю присвячено вивченню потенцмного впливу економнних макропоказнигав на податкову поведЫку урядiв, що полягае в регулюванн корпоративного податкового навантаження i е складовою бтыш загалыноТ проблеми державноТ економiчноТ поведЫки у сферi податковоТ полiтики. У свою чергу, остання проблема е складовою питання ефективного оподаткування взагал^ прийняття ршены у вщповщносп до чинноТ економiчноТ ситуацп.
Огляд джерел. Класифкащю л^ератури з поведЫковоТ економки в ситуацп Ывестицмного вибору наведено у прац [1]. При цыому автори зазначаюты, що значну частину обговорення тематики присвячено рацюналынм Ыдивщуалынм поведЫц iнвесторiв. Водночас, поведiнковi економюти стверджуюты, що зазвичай поводження Ыдив^в не часто вщповщае традицмним припущенням щодо рацюналыного прийняття економiчних ршены. Зокрема, в робот виокремлено окремi поведiнковi чинники, що впливаюты на Ывестицмний вибiр. Бтыш фунтовний аналiз таких чинниюв можна знайти у Канемана i Тверсык [2], як вказуюты, що процес ухвалення ршення не е строго рацюналыним, де збираетыся вся необхщна Ыформа^я, й об'ективно оцЫеним. Швидше, особа, що приймае ршення використовуе тактику «коротких шляхiв». Також дослщження щодо впливу на Ывестицмы ршення Ыдивщуалыно-психолопчних i нефЫансових чинниюв подано в П. Ананда й Ы. [3], Дж. Агню [4], Д. Кента й ы. [5], Д. Д^ха й ы. [6], Г. Кассара та Х. Фрщмана [7], С. Айенгара й Е. Каменщи [8], Б. де М^еля й ы. [9], Г. Пфлуга й ík [10].
Проте, зважаючи на той факт, що в нашому випадку головними суб'екти прийняття ршены е уряди, тобто назагал неперсоналiзованi структури, у статп використовуетыся ппотеза рацюналыноТ поведiнки а^ентв.
Стосовно дослщження державного регулювання iнвестицiйними ринками в нацюналынм економiцi, зокрема, протидп утворенню в нiй неефективних стаыв, можна видiлити працi Беслi [11] i ^роля [12; 13].
Зокрема, Бесл аналiзуе низку причин вщмов ринку i розглядае проблеми, яга можуты спричинити ринковi вiдмови (асиметр^ iнформацiТ, несприятливий вiдбiр, моралыний ризик тощо). Вiн пiдкреслюе необхiднiсты розгляду повного набору запобiжникiв недосконалого функцюнуванню ринку та доходиты висновку, що наявнюты зазначених причин ринкових вщмов е вагомим аргументом на користы державного втручання.
^ролы у [12] дослщжуе асиметричну iнформацiю мiж iнсайдерами та аутсайдерами на стадп фiнансування. Представлен ним моделi фунтуютыся на засадничих моделях несприятливого вщбору та моралыного ризику при розподiлi капiтапу. ^ролы зауважуе певнi обмеження своТх моделей: неврахування асиметрп iнформацiТ, вiдсутнiсты Ыформацмних переваг для iнвесторiв, порiвняно з ем^ентами тощо.
Урядову поведiнку, зорiентовану на залучення iнвестицiй, зокрема, за рахунок зменшення податкового тиску дослщжено в [14; 15]. Розглянуто умови прийняття ршены, зроблено огляд емтричних дослiджены впливу оподаткування на потоки прямих Ыоземних iнвестицiй. Аналогiчнi питання проаналiзовано С. Джеймсом i С. ван Парюом [16; 17]. Автори дослщжували ефекти податкових пiлыг на Ывестицп та провели економетричний аналiз впливу iнвестицiйного кпiмату на ефективнюты зазначених стимулiв.
Рiзнi методи та моделi взаемодiТ уряду й iнвесторiв були предметом дослiдження:
■ економетричн методи (А. К. Гейл i А. МартЫес [18]);
■ динамiчнi стохастичнi моделi загалыноТ рiвноваги (А. Алгожина [19, Сю 94]);
■ пщхщ реалыних опцiонiв (Д. Барбоса й Ы. [20, с. 507]
тощо.
У [21] за допомоги теоретикочгровоТ моделi було дослiджено Парето-оптимапынiсты норм взаемноТ поведiнки держави й iнвесторiв при прийняттi рiшены щодо фЫансування зниження ризикiв iнвестицiйноТ дiялыностi та зроблено висновок стосовно
того, що причиною неефективност виникаючих норм е не випадок, а рацональна поведiнка взаeмодiючих сторЫ. Пiдтвердження цiеí тези було отримано шляхом статистичноТ перевiрки по масиву краТн ОЕСР.
Проте, в перелiчених у джерелах не було дослджено поведiнку урядiв у залежностi вщ чинникiв потужностi економ^; iнвестицiйноí потужност; багатства економ^; iнвестицiйноí привабливостi, тому дослдження зазначеного питання е актуальним.
Аналiз зазначених вище питань i виявлення закономiрностей дозволять прогнозувати динам^ податковоТ поведiнки та надавати рекомендаци щодо регулювання економiчноí поведiнки урядiв.
Тому метою пропонованого дослiдження е аналз i виявлення взаемозв'язкiв мiж базовими та похiдними макроекономiчними показниками, що характеризуюсь певнi сторони економiчного розвитку держав, i рiвнем корпоративного оподаткування, а також формулювання на цй пiдставi висновкiв щодо ефективност державно' податковоТ полiтики та шляхiв ТТ коригування.
Очевидно, що об'ектом дослiдження е податкова поведiнка державних структур, а предметом - ТТ можлива залежнiсть вiд економiчних макроiндикаторiв.
Використанi данi та методи дослдження
Загальновизнано, що величина валового внутршнього продукту (ВВП) е найвiдповiднiшою характеристикою економiчноí потужностi краТни. 6 деклька систем розрахунку ВВП i одиниць його вимiрювання. У дослiдженнi застосовано найбтьш природний пiдхiд, за якого ВВП вимiрюеться в доларах США.
Певною мiрою про потужнiсть економки свiдчить i обсяг прямих Ыоземних iнвестицiй (П11). Проте цей показник характеризуе бiльш вузький сегмент нацональноТ економiки.
lнодi можна зустрiти таку назву, як «нвестицiйна привабливють», але тодi слiд вести мову про ТТ абсолютне значення, а вщносною (нормованою) Ывестицмною привабливiстю вважати похiдний показник: вiдношення обсягу П11 до ВВП. Для спрощення термЫологп для останнього показника вживатимемо термЫ «сприятливiсть iнвестицiйного кпiмату».
На вщмЫу вiд потужностi економiки краТни, заможнють останньоТ визначаеться вiдносною величиною ВВП - нормованою на ктькють населення, тобто, показником «ВВП на душу населення».
Власне, у пропонованй статт аналiзуеться евентуальна запежнiсть корпоративного податкового навантаження вiд 4 зазначених чинникв.
Для перевiрки можливоТ наявностi залежност використовувалася статистична база свiтовоí економки за 2006-2013 рр. Межi перюду пояснюються таким чином: до 2006 року досить утрудненим е отримання Ыформацп щодо корпоративних податкiв у краТнах свiту. З iншого боку, 2013 рк - це останнй бiльш-менш стабiльний рiк для економк низки краТн, якi особисто мене найбтьше цiкавлять. Проте, певною мiрою це твердження справедливо i для бвропи взагалi, позаяк 2014 рк е роком вiйни в УкраТн, кризи в Росií, санкцiй по вщношенню до Росií з боку США, Канади, 6С й i деяких iнших краТн, рiк активiзацií 1сламськоТ Держави - тобто, численних потужних екстерналiй, що викривлюють загальну картину.
1н±л особливостi вихiдного масиву даних полягають у такому.
Позаяк на чинному етап не стояло завдання вщстежити динамку податкових ставок, то було розраховано середн значення вихщних показниюв за 7 роюв. Задля унiфiкацií кiлькiснi значення вибиралися виключно зi звiтностi Свiтового банку [22-25]. Проте статистика СБ не мютить вичерпних даних за всма краТнами свiту та за всма показниками (зокрема, е багато пробив щодо розмiру податкового навантаження). Тому в результат використовуеться вибiрка зi 117 краТн свiту, для яких можна розрахувати середне значення за всма перелiченими факторами.
На пiдставi того, що вихiднi данi являють собою масиви статистичноТ економiчноТ Ыформацп, для Тх дослiдження логiчно застосовувати економетричн методи. Було прийняте принципове рiшення на даному етапi не проводити фунтовний економетричний аналiз, обмежившись загальними кiлькiсними порiвняннями та вiзуально-графiчними аргументами.
Результати дослiдження. Розглянемо почергово графки спiввiдношення ставки корпоративного податку та кожного з незалежних чинникв. На рис. 1 показане зазначене спввщношення для обсягу ВВП. Вiзуально досить очевидно, що величина ВВП не надто реагуе на зростання податкового навантаження: з понад 100 краТн спостер^аеться кiлька «сплескiв», л^я тренду демонструе невеличке зростання. Тобто, можна говорити про несуттеву взаемну пов'язанють (а то i взагалi непов'язанiсть) податкового навантаження та обсягу ВВП.
Рисунок 1. Спiввiдношення величини податкового навантаження та ВВП
Аналопчну картину спостер^аемо для спiввiдношення ставки корпоративного податку й обсягу прямих Ыоземних Ывестицм (рис. 2). Тобто, в цьому випадку також не доводиться говорити про наявнють зв'язку мiж результуючим i незалежним показниками.
Рисунок 2. Спiввiдношення величини податкового навантаження та П11
Так само не йдеться про взаемний вплив податкового навантаження та обсягом ВВП на душу населення (рис. 3). Бтьше того, в даному випадку про взаемний вплив можна казати найменше: графк нормованого на 1 людину ВВП мае найбтьшу ампл^уду вщхилень, а лiнiю тренду, яка в попередых двох ситуащях демонструвала хоч мiнiмальне, але зростання, тут розташовано майже цiлком горизонтально.
Рисунок 3. Стввщношення величини податкового навантаження та базового показника «ВВП на душу населення»
Отже, можна зробити висновок, що динамка змЫ податкового корпоративного тиску не пов'язана з базовими економiчними макропоказниками: обсягами ВВП (в абсолютному та вщносному вимiрюваннi) та П11.
Водночас, виявити певн залежностi дозволяють склады показники, яга утворено з допомогою простих: ВВП та П11, а саме: вектор (ВВП; П11) та скаляр П11/ .
/ВВП
Рис. 4 вщображае такий процес: якщо для певноТ краТни обсяги ВВП та П11 перевищують кожен задан значення (для мал. 4 задано обсяг ВВП - $468 млрд., обсяг П|| - $13 млн), вщповщний маркер розташовуемо на найвищий горизонтальнiй лiнiТ; якщо ВВП бтыше за задане значення, а П11 менше - на 2-й; якщо навпаки - на 3-й; якщо обидвi величини не дотягують до заданих граничних величин - на найнижчм.
• € > ;
«
• •
О 0.05 0,1 0.15 0.2 0.25 0,3 0,35 0,4 0,45 0,5 0,55
Рисунок 4. Стввщношення величини податкового навантаження та пари базових показнимв (ВВП, П11)
При цьому по ос абсцис вщкладено вiдповiднi ставки корпоративного податку. На графку добре видно ( пiдкреслено пунктирами) певний крен графка праворуч. Це означае, що для потужних, як загалом, так й Ывестицмно, економiк характернi дещо бiльшi ставки оподаткування в порiвняннi зi слабкими.
На рис. 5 наведено графк залежностi останнього показника: вщношення П11 до ВВП.
Безперечно, граф^ притаманне досить амплiтудне вщхилення (хоча i не настiльки велике, як у випадку ВВП на душу населення). В™ лiнiя тренду демонструе досить виразний вщ'емний нахил - значно крутший за нахили графшв iз ВВП та П11 окремо. Це свiдчить також про наявнють певноТ взаемозалежностi корпоративного податкового навантаження та показника
ПП/ . /ВВП
Обговорення результа^в
Отже, на пiдставi анапiзу потенцiйноТ взаемноТ залежност мiж ставкою корпоративного податку та 5 макроекономiчними показниками можна прийти до таких висновюв.
Рис. 5. Стввщношення величини податкового навантаження та похiдного показника ПП/
/ВВП
Базовi показники: обсяг ВВП, обсяг П11, обсяг ВВП на душу населення, а отже i властивост економiки певноТ краТни, якi вони уособлюють: загальна потужнiсть економiки, Ывестицмна потужнiсть (привабливiсть) економiки, заможнiсть краТни поодинцi практично не впливають на прийняття ршень урядом щодо встановлення та змЫи корпоративного податкового навантаження. е чимало потужних економiк i3 високими корпоративними податками i так само е чимало економiчно слабких краТн, пiдприeмства яких також пщдаються порiвняно високому податковому тиску. Водночас, багато i тих, й Ыших економiк, в яких сплачують вщносно невеликi податки. Геть те саме можна сказати i про заможы/незаможы краТни, i про iнвестицiйно приваблив^непривабливг
Насправдi, урядовi рiшення приймаються на пiдставi бiльш глибоких зв'язкiв. Попередньо слщ зауважити, що iснуе порiвняно не багато краТн економiчно потужних й Ывестицмно непривабливих i навпаки, слабких економiчно, але привабливих у план iнвестицiй (рис. 4). Зазвичай, багато Ывестицм залучають економiчно потужн краТни, а слабкi економiки задовольняються невеликими обсягами. Так ось, аналiз спростовуе поширену теза, що економiчна й iнвестицiйна привабливiсть не в останню чергу досягаеться з допомогою невеликих податкiв. Навпаки, виявилось, що в потужних економiчно й Ывестицмно економiк податки, переважно, бiльше, ыж у слабких. Це можна було би пояснити, що, з одного боку невеликим податковим навантаженням стимулюеться Ывестицп у слабк економiки, а також пщтримуються Тх пiдприемства; з Ышого, потужнi економiчнi системи виступають «дiйними коровами», яким, на думку Тх урядiв, високi податки не зашкодять. Втiм, аналiз iншого складного показника - сприятливост iнвестицiйного 1шмату: вiдношення П11 до ВВП свщчить, що уряди надто переймаються регулюючою функцiею податкiв: порiвняно високий податковий тиск бтьшою мiрою е характерним для економiк iз не надто сприятливим Ывестицмним клiматом i навпаки. Такий стан речей, швидше, вказуе на протилежний вектор зв'язку: невисок податки - сприятливий Ывестицмний 1^мат. Тобто, уряди краТн з несприятливим Ывестицмним клiматом замiсть зменшувати податки, швидше, Тх збтьшують або, принайми, тримають на фiксованому рiвнi й наважуються застосувати податковий важiль лише, коли економка стае мало того, що Ывестицмно непривабливою, так ще й слабкою за загально економiчною оцiнкою. Напевно, такий пiдхiд не можна охарактеризувати як ефективну економiчну поведiнку.
Висновки
Таким чином, проведено аналiз евентуальноТ взаемозалежностi величини корпоративного податкового тиску та низки макропоказниюв, що вщображають певнi оцiнки нацюнальних економiчних систем: потужностi, заможностi, ЫвестицмноТ привабливостi та сприятливостi iнвестицiйного шмату. Виявлено, що корпоративна ставка податку використовуеться урядами в ролi регулюючого Ыструменту не надто активно. При цьому податкова поведЫка урядiв подекуди може бути оцЫена як неефективна.
Врахування цього факту, а також анаглз причин, що призводять до такоТ урядовоТ поведiнки, можуть сприяти оптимiзацiТ управлiнських рiшень у сферi податкового регулювання. Крiм того, результати доо^дження допомагають проявити важелi та мотиви поведЫки економiчних а^ен^в на макрорiвнi.
Уявляеться, що отриманi результати можуть слугувати засадами подальших дос^джень як загальноекономiчних поведiнкових принципiв i прийняття рiшень на макрорiвнi, так i бiльш вузькоТ проблематики, такоТ як, напр., проблема «гонки поступок».
Список лiтератури
1. Tapia W. Implications of Behavioural Economics for Mandatory Individual Account Pension Systems / W. Tapia, J. Yermo // OECD Working Papers on Insurance and Private Pensions. - 2007. -Noll. - OECD Publishing.
2. Kahneman D. Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk / D. Kahneman, A. Tversky // Econometrica. - 1979. -No47(2). - P. 263-292.
3. Anand P. The ethical investor: Exploring dimensions of investment behavior / P. Anand, C. J. Cowton // Journal of Economic Psychology. - 1993. - No14(2). - P. 377-385.
4. Agnew J. Inefficient Choices in 401(k) Plans: Evidence from Individual Level DataW / J. Agnew. - Manuscript in preparation. -2003. - The College of William and Mary.
5. Kent, D. Investor psychology in capital markets: evidence and policy implications / D. Kent, D. Hirshleiferc, T. Siew Hong // Journal of Monetary Economics. - 2002. - No49. - P. 139-209.
6. Dittrich D. A. V. Overconfidence in investment decisions: An experimental approach / D. A. V. Dittrich, W. Güth, B. Maciejovsky // The European Journal of Finance. - 2005. -No11(6). - P. 471-491.
7. Cassar G. Does overconfidence Affect entrepreneurial Investment? / G. Cassar, H. Friedman // Wharton Research Scholars Journal. - 2007. - No5(1). - P. 1-31.
8. Iyengar S. S. Choice proliferation, simplicity seeking, and asset Allocation / S. S. Iyengar, E. Kamenica // Journal Public Economics. - 2010. - No94. - P. 530-539.
9. de Miguel V. Optimal versus Naive Diversification: How Inefficient Is the 1/N Portfolio Strategy? / V. de Miguel, L. Garlappi, R. Uppal // The Review of Financial Studies. - 2009. - No22(5). - P. 1915-1953.
10. Pflug G. Ch. The 1/N investment strategy is optimal under high model ambiguity / G. Ch. Pflug, A. Pichler, D. Wozabal // Journal of Banking & Finance. - 2012. - No36(2). - P. 410-417.
11. Besley T. How Do Market Failures Justify Interventions in Rural Credit Markets? / T. Besley // The World Bank Research Observer. - 1994. - No9(1). - P. 27-47.
12. Tirole J. Theory of Corporate Finance / J. Tirole. - N.J.: Princeton University Press, 2006.
13. Tirole J. Overcoming Adverse Selection: How Public Intervention Can Restore Market Functioning / J. Tirole // American Economic Review. - 2012. - No102(1). - P. 29-59.
14. Tax Effects on Foreign Direct Investment. Recent Evidence and Policy Analysis. - 2007, OECD Observer.
15. Tax Effects on Foreign Direct Investment. Policy Brief. - 2008, OECD Observer.
16. James S. Incentives and Investments: Evidence and Policy Implications / S. James. - Investment Climate Advisory Services of the World Bank Group, 2009.
17. Parys, S. van, James, S. The effectiveness of tax incentives in attracting investment: panel data evidence from the CFA Franc zone / S. van Parys, S. James // Tax Public Finance. - 2010. - No17. - P. 400-429.
18. Gayle A. C. 2008 The Influence of Government Policy and NGOs on Capturing Private Investment / A. C. Gayle, А. Martinez // OECD Global Forum on International Investment. - 2008, 27-28 March.
19. Algozhina A. Monetary and fiscal policy interactions in an emerging open economy exposed to sudden stops shock: a DSGE approach /A. Algozhina. - 2012. - FIW Working Paper.
20. Barbosa D. The Interaction between Firms and Government in the context of Investment Decisions: A Real Options Approach / D. Barbosa, V. M. Carvalho, P. J. Pereira - 2013. - FEP Working Papers.
21. Sokolovskyi D. The problem of arising the Pareto inefficient norm in relations "investor - government» type / D. Sokolovskyi, O. Sokolovska // Collection of Papers The 14th Annual Doctoral Conference Faculty of Finance and Accounting, University of Economics (Prague, 31 May 2013). - Vol. I. - Prague: Vysoka skola ekonomicka, 2013.
22. Total tax rate (% of commercial profits) [Електронний ресурс] // World Bank Open Data. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/IC.TAX.TOTL.CP.ZS.
23. GDP (current US$) [Електронний ресурс] // World Bank Open Data. - Режим доступу : http://data. worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries.
24. Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$) [Електронний ресурс] // World Bank Open Data. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/BX.KLT.DINV.CD. WD/countries.
25. GDP per capita (current US$) [Електронний ресурс] // World Bank Open Data. - Режим доступу : http://data. worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD.
References
1. Tapia, W. and Yermo, J. (2007). Implications of Behavioural Economics for Mandatory Individual Account Pension Systems. In: OECD Working Papers on Insurance and Private Pensions, 11: OECD Publishing.
2. Kahneman, D. and Tversky, A. (1979). Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk. Econometrica, 47(2), 263-292.
3. Anand, P. and Cowton, C. J. (1993). The ethical investor: Exploring dimensions of investment behavior. Journal of Economic Psychology, 14(2), 377-385.
4. Agnew, J. (2003). Inefficient Choices in 401(k) Plans: Evidence from Individual Level DataW. Manuscript in preparation, The College of William and Mary.
5. Kent, D., Hirshleiferc, D. and Siew Hong, T. (2002). Investor psychology in capital markets: evidence and policy implications. Journal of Monetary Economics, 49, 139-209.
6. Dittrich, D. A. V., Güth, W. and Maciejovsky, B. (2005). Overconfidence in investment decisions: An experimental approach. The European Journal of Finance, 11(6), 471-491.
7. Cassar, G. and Friedman, H. (2007). Does overconfidence Affect entrepreneurial Investment? Wharton Research Scholars Journal, 5(1), 1-31.
8. Iyengar, S. S. and Kamenica, E. (2010). Choice proliferation, simplicity seeking, and asset Allocation. Journal Public Economics, 94, 530-539.
9. Miguel, V. de, Garlappi, L. and Uppal, R. (2009). Optimal versus Naive Diversification: How Inefficient Is the 1/N Portfolio Strategy? The Review of Financial Studies, 22(5), 1915-1953.
10. Pflug, G. Ch., Pichler, A. and Wozabal, D. (2012). The 1/N investment strategy is optimal under high model ambiguity. Journal of Banking & Finance, 36(2), 410-417.
11. Besley, T. (1994). How Do Market Failures Justify Interventions in Rural Credit Markets? The World Bank Research Observer, 9(1), 27-47.
12. Tirole, J. (2006). Theory of Corporate Finance. N.J.: Princeton University Press, 2006.
13. Tirole, J. (2012). Overcoming Adverse Selection: How Public Intervention Can Restore Market Functioning. American Economic Review, 102(1), 29-59.
14. OECD: (2007). Tax Effects on Foreign Direct Investment. Recent Evidence and Policy Analysis: OECD.
15. OECD: (2008). Tax Effects on Foreign Direct Investment. Policy Brief. OECD Observer.
16. James, S. (2009). Incentives and Investments: Evidence and Policy Implications. Investment Climate Advisory Services of the World Bank Group.
17. Parys, S. van, James, S. (2010). The effectiveness of tax incentives in attracting investment: panel data evidence from the CFA Franc zone. Int. Tax Public Finance, 17, 400-429.
18. Gayle, A. C. and Martinez, A. (2008). The Influence of Government Policy and NGOs on Capturing Private Investment. In: OECD Global Forum on International Investment, 27-28 March.
19. Algozhina, A. (2012). Monetary and fiscal policy interactions in an emerging open economy exposed to sudden stops shock: a DSGE approach. FIW Working Paper.
20. Barbosa, D., Carvalho, V. M. and Pereira, P. J. (2013). The Interaction between Firms and Government in the context of Investment Decisions: A Real Options Approach. FEP Working Papers.
21. Sokolovskyi D. The problem of arising the Pareto inefficient norm in relations "investor - government» type / D. Sokolovskyi, O. Sokolovska // Collection of Papers The 14th Annual Doctoral Conference Faculty of Finance and Accounting, University of Economics (Prague, 31 May 2013). - Vol. I. - Prague: Vysoka skola ekonomicka, 2013.
22. Total tax rate (% of commercial profits) [Електронний ресурс] // World Bank Open Data. : http://data.worldbank.org/indicator/IC.TAX.TOTL.CP.ZS.
23. GDP (current US$) // World Bank Open Data.: http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD/countries.
24. Foreign direct investment, net inflows (BoP, current US$) // World Bank Open Data. : http://data. worldbank.org/indicator/BX.KL T.DINV.CD. WD/countries.
25. GDP per capita (current US$) // World Bank Open Data. -: http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Соколовський Дмитро Борисович, докторант, кандидат економiчних наук, старший науковий ствроб^ник 1нститут економки промисловост НАН УкраТни Панаса Мирного, 26; КиТв, 01011 E-mail: dmv.falko@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Соколовский Дмитрий Борисович, докторант, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Панаса Мирного, 26; Киев, 01011 dmv.falko@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Dmytro Sokolovskyi, post-doctoral student, PhD, Senior researcher Industrial Economics of National Academy of Sciences of Ukraine Panas Myrny str., 26; Kyiv, 01011 dmv.falko@gmail.com
УДК 911.3:33(476)
ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТЕЙ Б1ЛОРУС1
Тетершець Т. А., Чиж Д. А.
Ключов'1 слова: област1, соujально-економiчний розвиток, диференщащя, населення, промисловсть, сльське господарство, нвестиц!', малий бiзнес, заробтна плата, продуктивнсть пращ.
ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ОБЛАСТЕЙ БЕЛАРУСИ1
Тетеринец Т.А., Чиж Д. А.
Статья посвящена изучению уровня дифференциации социально-экономического развития областей Республики Беларусь.
Цель: Анализ уровня социально-экономического развития областей Республики Беларусь в контексте основных макропараметров, таких как структура населения и использование трудовых ресурсов, реальный сектор экономики в разрезе областей, изучение взаимосвязи реальных денежных доходов населения и производительности труда в областях Беларуси, подготовка аналитических выводов.
Методы - аналитический, сравнения, экономико-математические.
Результаты работы: Проведенный анализ уровня социально-экономического развития областей Беларуси позволил выявить существенные диспропорции в контексте основных макропараметров, а изучение взаимосвязей основных показателей - выявить «узкие» места и точки роста развития регионов.
Выводы: Разработаны конструктивные предложения, обеспечивающие нейтрализацию экономической асимметрии социально-экономического развития областей.
Ключевые слова: области, социально-экономическое развитие, дифференциация, население, промышленность, сельское хозяйство, инвестиции, малый бизнес, заработная плата, производительность труда.
1 Региональная панорама Беларуси с целью выявления уровня дифференциации социально-экономического развития основана на областном разрезе без учета г. Минска. Это обусловлено тем, что данный регион обладает статусом столицы, концентрирует в себе большую часть материальных, финансовых и трудовых ресурсов. При этом территориально ограничен и обладает низким природно-экологическим потенциалом. Вышеперечисленные факторы свидетельствует о некорректности проведения сравнительного анализа социально-экономического развития областей и г. Минска.
© Тетершець Т.А., Чиж Д.А., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
131
