CC BY
8
УДК 330.1 JEL: G34
АНАЛ1З ВПРОВАДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ У СВ1ТОВОМУ ЕКОНОМ1ЧНОМУ ПРОСТОР1
®2019 РОССО M. В., ОСЕЦЬКИЙ В. Л., КАН1ЩЕНКО О. Л.
УДК 330.1 JEL: G34
Россо M. В., Осецький В. Л., Кашщенко О. Л. Аналiз впровадження корпоративного управлiння у св^овому
eKOHOMi4HOMy просторi
Метою cmammi е досл'дження впливу ефективного корпоративного управлтня на економЫний розвиток. Стратег1чний анал'в та оцтювання впровадження корпоративного управл'шня у свтовому економ/чному просторi зд'шснено шляхом виявлення емтричних зв'язшв м/ж якшю корпоративного управл'шня та економ/чним розвитком у незбалансоватй робочш груш до 185 кра/н на пер'юд з 2010 по 2015 рр. На основi проведе-ного дослдження доведено, що корпоративнеуправл'тня е позитивним чинником припливу прямих 'тоземних твестицй та зростання ринковоi каттал'ваци, а також негативним детерм'тантом зайнятостi в державному секторi краш з низькими доходами. Виявлено, що корпоративне управл'тня негативно ствв'дноситься з корупщею в кранахз високим р'внем доходу. Визначено односпрямовану причиншсть в'д корпоративного управл'тня до економiчного розвитку, тобто, причинного впливу економiчного розвитку на корпоративне управлтня не тдтверджено. Об(рун-товано, що для прискорення економiчного розвитку в економках, що розвиваються, полтики повинт звернути увагу, насамперед, на 'тститу-цйний розвиток крат, включаючи впровадження найкращих практик корпоративного управлтня.
Ключов'! слова: корпоративне управлтня, прямi тоземт швестицн, каттал'ваф ринку, корупщя, узагальнений метод моменту. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-51-62 Табл.: 4. Ббл.: 64.
Россо Мартна BirnopiBHa - магшрант кафедри мiжнародноl економки та маркетингу, Ки/вський нацюнальний ушверситет iмет Тараса Шев-ченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Украта) E-mail: martina@knu.ua
Осецький ВалершЛеондович - доктор економ'нних наук, професор, професор кафедри економiчноf теорн, макро- i мкроекономки, Ки/вський на-цюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Украта) E-mail: val_osetski@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8144-5313 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/I-4477-2018
Канщенко Олена Леон'д'тна - доктор економiчних наук, профессор, професор кафедри мiжнародно¡ економки та маркетингу, Ки/вський нацо-нальний ушверситет iменi Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Украта) E-mail: okanisch@ukr.net
УДК 330.1 JEL: G34
Россо М. В., Осецкий В. Л., Канищенко Е. Л. Анализ внедрения корпоративного управления в мировом экономическом пространстве
Целью статьи является исследование влияния эффективного корпоративного управления на экономическое развитие. Стратегический анализ и оценка внедрения корпоративного управления в мировом экономическом пространстве осуществлены путем выявления эмпирических связей между качеством корпоративного управления и экономическим развитием в несбалансированной рабочей группе до 185 стран за период с 2010 по 2015 гг. На основе проведенного исследования доказано, что корпоративное управление является положительным фактором притока прямых иностранных инвестиций и роста рыночной капитализации, а также отрицательным детерминантом занятости в государственном секторе стран с низкими доходами. Выявлено, что корпоративное управление негативно соотносится с коррупцией в странах с высоким уровнем дохода. Определена однонаправленная причинность от корпоративного управления к экономическому развитию, то есть, причинное влияние экономического развития на корпоративное управление не подтверждено. Обосновано, что для ускорения экономического развития в развивающихся экономиках политики должны обратить внимание, прежде всего, на институциональное развитие стран, включая внедрение лучших практик корпоративного управления. Ключевые слова: корпоративное управление, прямые иностранные инвестиции, капитализация рынка, коррупция, обобщенный метод момента. Табл.: 4. Библ.: 64.
Россо Мартина Викторовна - магистрант кафедры международной экономики и маркетинга, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail:martina@knu.ua Осецкий Валерий Леонидович - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории, макро- и микроэкономики, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: val_osetski@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8144-5313 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/I-4477-2018 Канищенко Елена Леонидовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международной экономики и маркетинга, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: okanisch@ukr.net
UDC 330.1 JEL: G34
Rosso M. V., Osetskiy V. L, Kanishchenko O. L. Analyzing the Introduction of Corporate Management in the Global Economic Space
The article is aimed at researching the impact of efficient corporate management on economic development. Strategic analysis and evaluation of the introduction of corporate management in the global economic space are carried out by identifying empirical relationships between quality of corporate management and development in the unbalanced working group up to 185 countries for the period from 2010 to 2015. The research has proved that corporate management is a positive factor in the inflow of foreign direct investment and market capitalization, as well as a negative determinant of employment in the State sector of the low-income countries. It is identified that corporate management is negatively correlated with corruption in the high-income countries. The one-directional causality from corporate management to economic development, i. e. causal influence of economic development on corporate management is not confirmed. It is substantiated that in order to accelerate economic development of developing economies, politicians should pay attention, first of all, to the institutional development of countries, including the introduction of best practices of corporate management. Keywords: corporate management, foreign direct investments, market capitalization, corruption, generalized method of moments. Tabl.: 4. Bibl.: 64.
Rosso Martina V. - Graduate Student of the Department of International Economics and Marketing, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: martina@knu.ua
Osetskiy Valerii L. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory, Macro- and Microeconomics, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: val_osetski@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8144-5313 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/I-4477-2018 Kanishchenko Olena L. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economics and Marketing, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: okanisch@ukr.net
Корпоративне управлшня та його реалiзацiя повинш пiдтримуватися вiдповiдними дiями i полiтикою уряду. Розвиток корпоративного управлiння позитивно впливае на прискорення еко-номiчного розвитку, головним чином на економГч-нi показники фiрм. Упровадження кращих практик корпоративного управлiння сприяе створенню бкьш стiйких фiнансових ринкiв i допомагае компанiям пе-режити свiтовi фiнансовi труднощi. Ефективнi поло-ження та практика корпоративного управлшня забез-печують хороший захист акцiонерiв i прискорюють розвиток мiсцевих фондових риншв [1, р. 91-122]. Полiпшення реалГзацГ! прав акцiонерiв та кредиторiв прискорюе розвиток нацiональних ринкiв капiталу та допомагае мкцевим компанiям зростати швидше [2, р. 403-465; 3, р. 107-155]. КрГм того, ефективне корпоративне управлшня може привести до зниження рiвня корупцГ! [4, р. 151-170].
Удосконалення регуляторних норм i законiв корпоративного управлiння особливо важливо для бГдних кра!н, яким не вистачае розвитку ринкових шститупв i якi стикаються з так званим шститущ-ональним розривом. Б1льше того, в менш розвине-них кра!нах практика корпоративного управлiння в основному вГдсутня [5, р. 737-783]. Тому впрова-дження кращо! практики корпоративного управлшня може стимулювати серйозш шституцшш змiни в кра-!нах, що розвиваються. Своею чергою, впроваджен-ня закошв i нормативiв корпоративного управлшня може бути прискорене завдяки доказу того, що ефек-тивна практика у световому економiчному просторi допомагае виршувати важливi економiчнi проблеми, таи як залучення прямих шоземних швестицш (П11), боротьба з корупцiею та шдвищення ринково! вар-тостi вГтчизняних фiрм.
Найбiльш визначальними з дано! теми е досль дження I. 1васай, 1-Джу Ченя, С. Джонсона, Г. ЕззГ-на i Б. Олiвера, М. Вiллануева-Вiллара, С. Джанкова, В. Лскавяна i М. Спатареану, Ц. Леза, К. Лшса, Ф. Вар-ноцка, П. Ванга, Й. Альба, Д. Парка та шших. Вищев-казаними авторами був зроблений аналiз впливу корпоративного управлшня на прискорення економГчно-го розвитку у свиовш економiчнiй практицi, зокрема на економiчнi показники компанiй (на рiвнi фiрм). Невирiшеними питаннями дано! проблеми е вста-новлення зв'язку мiж упровадженням корпоративного управлшня та економiчним розвитком на основi мiждержавних вiдносин (на рiвнi кра!н), а також ви-значення прюритепв у виборi iндикаторiв свiтового економiчного розвитку та !х впливу на прискорення ефективного розвитку фшансових риншв.
Метою статтi е дослiдження впливу ефективного корпоративного управлшня на економiчний розвиток.
Корпоративне управлшня являе собою набiр механiзмiв, якi зовнiшнi (мшоритарш) iнвестори ви-користовують для захисту вГд експропрГацГ! з боку
кершникш i контролюючих акцiонерiв, включаючи: 1) крадiжку прибутку; 2) продаж продукцГ! або акти-вiв компани, яку вони контролюють, але яку фшан-сували мiноритарнi iнвестори iншiй компани, якою володiють керуючi та контролюючi акцiонери, за щ-нами нижчими вГд ринкових; 3) призначення низь-коквалiфiкованих членiв сiм"i на керiвнi посади або переплату керiвникам [6].
Як показуе свГтова практика, кнуе позитивний вплив корпоративного управлiння на прискорення економiчного розвитку, який вГдбиваеться в основному в позитивних змшах економiчних показникiв фiрм. Зокрема, корпорацГ! з незалежними радами та аудиторськими комГтетами виявилися бiльш стшк до глобального фiнансового зриву 2008-2009 рр. [7, р. 178-211], що свГдчить про те, що яйсть корпоративного управлшня е значним для стшкосп компа-нiй до впливу фшансових криз. Бкьше того, ця криза стимулювала подальше вдосконалення корпоративного управлшня як спроби захистити компани вГд контрольованих акцiонерiв та експропрiацii управлшня, щоб зробити компани б1льш фшансово та еко-номiчно стаб1льними.
ДослГдження I. Iвасакi [7, р. 178-211] було зо-середжено на росшських компанiях, нацiональна система корпоративного управлшня яких була недо-статньо розвинена, а покращення повиннг були бути бкьш радикальними. На погляд автора, у цкому, реструктуризацiя корпоративного управлшня шсля кризи вимагала 6гльш ефективно! та незалежно! сис-теми фшансового контролю та 6гльш професiйноi та незалежно! ради директорiв. Дослiдження показали, що, з одного боку, як вГдповГдь на фшансову кризу 2008-2009 рр., компани збкьшили ккьшсть зовнш-н1х директорiв, значно зменшили кглькгсть представ-никгв працГвникГв у наглядових радах. З шшого боку, вони зменшили ккьшсть зовнГшнГх аудиторГв Г замГ-нили !х Гнсайдерами, представленими пращвниками компанГй з аудиту.
Аналопчш дослГдження були проведенГ для шших кра!н, як тих, що розвиваються, так Г розвинених. Наприклад, фшансова криза 2008-2009 рр. шдштовхнула тайваньськ корпорацГ! до зменшення ккькост директорГв Г контролерГв, контрольованих найбГльшими акщонерами, для по-силення контролю за наглядовою радою та шдвищення шформацшно! прозоростГ корпорацГй [8, р. 3-28].
ДослГдження, проведенГ на шдприемствах краш з перехГдною економГкою протягом 1997-1998 рр. шд час азшсько! фшансово! кризи, показали, що ефек-тивнГсть системи корпоративного управлГння, на-самперед захист мГноритарних акцГонерГв, шдтримуе стГйкГсть нацюнально! економГки пГд час фшансово! турбулентностГ [9, р. 141-186]. Навпаки, слабке корпоративне управлГння дозволило шдвищити рГвень експропрГацГ! керГвниками пГд час фГнансових криз.
На макроекономГчному рГвш це спричинило бГльш високе падГння цГн на фондовому ринку та зниження курсу нацюнально! валюти.
ДослГдження французьких корпорацГй показали, що хороша полГтика оплати пращ, ефективний процес аудиту та кращий захист мшоритарних акцюнерГв пГдвищують впевненГсть ГнвесторГв у стш-костГ цГльово! компанГ!, що дозволяе корпоращям пережити глобальний фГнансовий зрив [10, р. 85-99]. КрГм того, дослГдження Гспанських компанГй довело, що незалежшсть правлГння та розмГр ради мають по-зитивний вплив на ринкову вартГсть корпорацГ! пГд час глобальних фшансових криз [11, р. 233-245]. Таким чином, усе це дозволило зробити висновок, що впровадження найкращих практик корпоративного управлшня е корисним як для багатства акцюнерГв, так Г для загально! стГйкостГ фшансових риншв. Зо-крема, кращий захист прав акцюнерГв та виконання прав кредиторГв пов'язаний з бкьшим розмГром рин-кГв капГталу. Поясненням останнього твердження е те, що краще корпоративне управлшня дозволяе ком-панГям залучати бГльше капГталу за меншими витра-тами, допомагаючи компанГям швестувати, що приводить до бГльш швидкого зростання та збГльшення вартостГ корпоративного ринку.
ЗгГдно з дослГдженням П. Гомперса, Д. 1шГ й А. Метрша [3, р. 107-155], компанГ! з бГльш ви-соким рГвнем захисту прав акцГонерГв меншин мають кращу продуктившсть, вищу ринкову вартГсть Г кращий коефщент ринково! вартостГ (коефГцГент ТобГна - Q). Отже, це вказуе, по-перше, на те, що ш-вестори можуть заробляти бкьше, якщо вони вкла-дають кошти в компанГ! з бкьш високим ступенем захисту прав мшоритарних ГнвесторГв, Г, по-друге, кра!-ни з кращою практикою корпоративного управлшня привертають бкьше ГнвесторГв на фондовий ринок Г пропонують бкьше акцш з бкьш високим сшввГд-ношенням ринково! вартостГ, що збкьшуе загальну капГталГзацГю фондового ринку. I навпаки, кра!ни зГ слабшим захистом прав на акцГ! мають в чотири рази менше розвинених фондових риншв (з точки зору ка-шталГзацГ! фондового ринку до ВВП), шж кра!ни з кра-щими практиками в цГй галузГ. Вони часто не мають покращення прав акцюнерГв та кредиторГв. Перш за все, кращий захист штереав мшоритарних ГнвесторГв вимагае ефективного державного регулювання та за-побГгання саморегулюванню, що е одшею з центральных проблем у так званш експропрГацГ! контрольова-ними акцГонерами та/або менеджерами [2, р. 430-465].
Отже, кращий захист прав акцюнерГв зменшуе трансакцшш витрати на управлшня шоземними до-чГршми компанГями Г, таким чином, прискорюе при-плив П11 [12, р. 69-85]. Докази американських компанГй показують, що вони володшть меншими частками в шоземних компашях з низьким рГвнем корпоративного управлшня та бкьшими ризиками експропрГацГ!
мкцевими спГввласниками та менеджерами. БГльш того, погано кероваш компанГ! залучають меншу ккькють Гноземних ГнвестицГй, оскГльки вони цшу-ються менше швесторами, а ГноземнГ компанГ! зазна-ють бкьших трансакцГйних витрат для управлшня та контролю за кордоном. КрГм того, компанГ! з бГльш сильним корпоративним управлшням е бкьш при-вабливими для Гноземних ГнвесторГв, оскГльки вони е бкьш прозорими та забезпечують кращий захист прав акцюнерГв [13, р. 3245-3285]. Важливу роль у за-лученш П11 вкдграе мюцева правова система. Докази з ГнвестицГй ВеликобританГ! за кордоном показують, що слабка правова система, яка не забезпечуе достат-нГх можливостей для захисту прав власностГ, зменшуе можливГсть залучення П11. При цьому ГноземнГ швестори вважають за краще купувати меншГ частки мГсцевих компанГй, що дозволяе знизити ризик експропрГацГ! мкцевими акцГонерами або менеджерами.
Проте, з шшо! точки зору, сильне корпоративне управлшня зменшуе приплив П11, якщо злит-тя та поглинання (М&А) використовуеться для вступу в економку [14, р. 43-50]. Цей зв'язок грунтуеться на гГпотезГ, що сильне корпоративне управлшня максимГзуе ринкову вартГсть компанГ! та залишае мало мюця для збГльшення багатства шо-земного акцюнера, який купуе новГ акцГ!. БГльше того, сильне корпоративне управлшня дозволяе власни-кам меншостГ ефективно здшснювати права акцГонерГв, що збГльшуе трансакцГйнГ витрати на управлшня компашею для мажоритарного Гноземного акцюнера. Своею чергою, операцГ! та фшансовГ витрати корпоративного управлГння на рГвш компанГ! можуть бути занадто високими, що знижуе ринкову вартГсть корпорацГ! [15, р. 140-154]. КрГм того, розвиток корпоративного управлГння е вГзовим, на що впливае приплив П11, оскГльки ГноземнГ швестори запроваджу-ють новГ стандарти корпоративного управлГння та вимагають вдосконалення нормативних актГв. Висо-корозвинений фГнансовий сектор потребуе надшно'! системи корпоративного управлГння та ефективного внутршнього та зовшшнього аудиту для зменшення швестицшних ризишв, що сприяе залученню бкьшо-го капГталу за менших витрат. Суттевий рГвень коруп-цГ! та завищений державний сектор блокують розвиток систем корпоративного управлГння, оскГльки це може ускладнити доступ до державних субсидш та преференцш [16, р. 391].
Таким чином, для того, щоб конкурувати на свГ-тових ринках капГталу, ряд кра!н опрацьовують правила запровадження або офщшш закони для поси-лення корпоративного управлГння. Це пояснюеться в основному зростаючим розумшням того, що невГд-повГдш мехашзми корпоративного управлГння при-зводять до зростання вартостГ акцюнерного капГталу для корпорацГй, що розвиваються, Г, згодом, !м наба-гато важче набувати ГнвестицГй в акцюнерний капГтал
[17, р. 703-728; 18, р. 537-600]. KpiM того, дослгджен-ня, проведене за даними, доступними для 14 ринкгв, що розвиваються, показують, що хороша практика корпоративного управлiння на рiвнi компани забез-печуе бгльш високу ринкову вартiсть корпорацiй [17]. Особливо це стосуеться компанш, що базуються в економгках з поганими правовими системами. Таю корпораци вважаються менш ризикованими та при-вабливими для гнвестицгй у краши, як пропонують низький правовий захист акцiонерiв.
1нше дослiдження на рiвнi краши зверну-ло увагу на важливгсть захисту iнтересiв меншин з точки зору економiчного розвитку. Дослгджен-ня А. Дгка i Л. Згнгалеса [18] доводять, що в крашах з бiльш концентрованою власнiстю та бгльшою перевагою контролю над великими акцгонерами (ефект експропрiацГi) приватизацшнг угоди здiйснюються на закритiй основг, а ринки капгталу менш розвиненг.
Вищг стандарти корпоративного управлгння, що застосовуються компангями, збкьшують ризики для посадових осгб, якг вимагають хабаргв. З гншого боку, менеджери компанш, якг застосовують високг антикорупцгйнг стандарти, менш вгроггднг, щоб грати в корупцгйнш «грг». Це забезпечуе меншу корпора-тивну експозицгю до полгтичних г кримгнальних ри-зикгв i робить 11 бгльш привабливою для гнвестицгй. Дослгдження свгдчить про те, що компани гз сильнг-шим корпоративним управлгнням менш залученг до хабарництва. Загалом, корпораци, якг приймають найкращг антикорупцгйнг стандарти, мають кращг фг-нансовг показники та стабгльнгсть [19, р. 137-151].
Отже, проведене дослгдження доводить важ-ливу роль впровадження корпоративного управлгння в економгчному розвитку на ма-кроргвнг, зокрема в пгдтримцг економгчних перетво-рень кра!н, що розвиваються, шляхом пгдвищення конкурентоспроможностг кра!н як одержувачгв П11, зменшення корупцг! та прискорення розвитку фг-нансових ринкгв. Кргм того, заслуговуе на увагу мож-ливий вплив розвитку корпоративного управлгння на швидкгсть переходу до ринково! економгки через вплив корпоративного управлгння на зайнятгсть державного сектора.
Дослгдимо причинно-наслгдковий зв'язок мгж впровадженням корпоративного управлгння та еко-номгчним розвитком на основг мгждержавних вгд-носин, що е важливим через можливгсть виникнен-ня питання про зворотну причиннгсть. Визначимо, чи приводить економгчний розвиток до полгпшення корпоративного управлгння, чи навпаки.
У дослгдженнг використовуються данг з 2010 по 2015 рр. для 185 краш, отриманих з баз даних Свг-тового банку, Transparency International та Freedom House.
Основт гтотези дослгдження: + захист мгноритарних гнвесторгв (MIP) позитивно впливае на прямг гноземнг гнвестици;
f захист мгноритарних гнвесторгв (MIP) негативно впливае на зайнятгсть державного сектора;
f захист мгноритарних гнвесторгв (MIP) позитивно впливае на ринкову капгталгзацгю вг-тчизняних компангй; f захист мгноритарних гнвесторгв (MIP) негативно впливае на сприйняття корупцг!.
На першому етапг використовуеться тест ко-ренево! панелг для дослгдження стацгонарностг сери. Отже, для вивчення довготривалих вгдносин мгж кожною парою сери застосовуеться пгдхгд System General Method of Moments (GMM).
Остаточний крок передбачае вивчення причин-ностг мгж дослгджуваними змгнними на основг сис-темних моделей GMM. Отже, метод пгдходу «узагаль-нений метод моменту» (GMM) застосовуеться для вивчення довгострокових зв'язкгв мгж кожною парою сери. Заключний крок передбачае вивчення причин-ностг мгж вивченими змгнами, також на основг моделей GMM системи. У налаштуваннях даних панелей краши перешкоди включають незацгкавленг, гнварг-антнг за часом, ефекти краши, якг можуть призвести до спгввгднесення з регрессорами. Динамгчний аналгз панелей за допомогою гнструментальних змгнних до-зволяе забезпечити таку ендогеннгсть всгх поясню-вальних змгнних з ефектами краши [20; 21, р. 69-85].
Проте в налаштуваннях динамгчно! панелг фгк-сований ефект, оцгнювачг випадкових ефек-тгв та оцгнка звичайних найменших квадратгв (OLS) е упередженими та суперечливими через наяв-нгсть вгдстало! залежно!' змгнно!' серед регресоргв, яка корелюе з термгном помилки. У цьому вгдношеннг M. Ареллано та C. Бонд [22, р. 277-297] запропонува-ли «узагальнений метод моменту» (GMM) для оцгнки моделг динамгчно1 панелг з використанням вгдсталих значень залежно1 змгнно1 та ендогенних пояснюваль-них змгнних як гнструментгв для виргшення пробле-ми ендогенностг. Отже, М. Ареллано та О. Бовер [23, р. 29-51] та Р. Бландел г С. Бонд [24, р. 115-143] роз-робили унгфгковану систему GMM-системи з бкьш ефективними оцгнками. Система оцгнки GMM скла-даеться з ориггнального ргвняння в ргвнях г перетвореного ргвняння при перших вгдмгнностях. Вгдсталг першг вгдмгнностг регрессоргв г вгдставання ргвнгв регрессоргв додаються як гнструменти для ориггналь-ного та перетвореного ргвнянь вгдповгдно.
Для узгодженостг оцгнок системи GMM важли-вими е два основнг припущення:
1. Тест Ареллано-зв'язок для послгдовно! коре-ляцг1 використовуеться для перевгрки кореляцг1 другого порядку на вгдмгнностг для контролю послгдов-но! кореляцг! першого порядку на ргвнг [25, р. 86-136].
2. 1нструменти не повиннг спгввгдноситися з термгном помилки. Тест Л. Хансен [26, р. 1029-1054] для перевизначення обмежень використовуеться для
перевГрки правильност ГнструментГв. ВГн визначае правильну специфкацш та повГдомляе р-значення для нульово! гГпотези про дГйснГсть шструменту.
Тому, щоб оцГнити вплив захисту мшоритарних ГнвесторГв як проксГ щодо якостГ корпоративного управлГння в кра!нах, для оцГнки рГвнянь використовуеться двоступенева система оцшювання СММ системи М. Ареллано - О. Бовер / Р. Бландел -С. Бонд, використовуючи надшш стандарты помил-ки, розробленГ Ф. ВГндмейджером [27, р. 25-51].
Повний опис змшних шдикаторГв свГтового економГчного розвитку, використаних у цьому дослГ-дженнГ, наведено в табл. 1.
Головною незалежною змшною е «Захист мшо-ритарних ГнвесторГв» (М1Р), який надходить вГд бази даних СвГтового Банку «Ведення бГзнесу» та може ви-користовуватися для вимГрювання загального розвитку корпоративного управлГння на рГвш кра!ни.
1ншими ключовими змГнними ГндикаторГв свГтового розвитку (№Б1) е такГ:
•f npHMi шоземш iнвестицГi на душу населенна, як оцiнюватимуть вплив успiшного корпоративного управлiння на приваблившть нацю-нально! економiки для шоземних iнвесторiв; f зайнятiсть у державному ceKTOpi (% вiд за-гально! зайнятостi), яка буде вимiрювати вплив розвитку корпоративного управлiння на ринкову трансформащю краши; f ринкова капи^защя перерахованих вичиз-няних компанш (% вiд ВВП), яка буде ви-мiрювати вплив успiшного корпоративного управлшня на пiдвищення ринково! вартост корпоративного сектора.
Нарештi, для оцшки корупци використовуеться iндекс сприйняття корупци (СР1), який здiйснюе Transparency International. CPI являе собою складний показник, який оцшюе рiвень сприйняття корупци в державному секторi в 180 крашах, виходячи з рiз-них експертних i бiзнес-опитувань. Вш оцiнюе краши за шкалою в1д нуля до 10, де вища оцiнка означае зни-ження сприйняття корупци.
Таблиця 1
Опис змшних iндикаторiв CBiTOBoro eK0H0Mi4H0r0 розвитку
Змшна Джерело Опис
ВВП на душу населения Свтовий Банк [28] ВВП на душу населення (постмна з 2010 р., дол. США)
Захист мшоритарних ¡нвестор1в (MIP) Свтовий Банк [29] Загальна вщстань до кордону (оцшка 0 - 100, чим вище - тим краще)
Фшансовий розвиток Свiтовий Банк [30] Внутр1шн1й кредит приватному сектору (% ВВП)
Населення Свтовий Банк [31] Населення, загальна ктьккть
Валовий каттал Свтовий Банк [32] Валове формування катталу (% ВВП)
В1дкрит1сть Свiтовий Банк [33] Торпвля - експорт та ¡мпорт (% вщ ВВП)
Природнаоренда Свтовий Банк [34] Загальний обсяг природних ресурав (% в!д ВВП)
1нфляцт Свiтовий Банк [35] 1нфляц1я, споживч1 ц1ни (р1чна %)
Прям1 ¡ноземш ¡нвестицп на душу населення (FDI) Свтовий Банк [36] Прям1 ¡ноземш ¡нвестицГ'' на душу населення (постмна з 2010 р., дол. США)
Робота державного сектора Свтовий Банк [37] Частка зайнятост у державному сектор!, %
Кап1тал1зац1я Свiтовий Банк [38] Ринкова катталвацт перерахованих в1тчизняних компашй (% ВВП)
Державн витрати Свтовий Банк [39] Державы витрати на кшцеве спожи-вання на душу населення (постмна з 2010 р., дол. США)
1ндекс корупци 1Мжнародна прозорiсть [40] 1ндекс сприйняття корупци (оцшка, 0 - 10, чим вище - тим краще)
М1жнародна свобода слова (свобода преси) Дiм Свободи [41] Свобода пресчндексу в кражах в масштабах вщ нуля (найкраща свобода слова) до 100 (найпрша свобода слова)
Е?
QQ О О
О ^
Q_
О
<с
со
<
о
ш
Джерело: розроблено авторами на 0CH0Bi даних [28-41].
Основною змшною, що представляе штер-ес, е MIP - захист мшоритарних iнвесторiв, який використовуеться, по-перше, для в1до-браження загально! якостi законГв i правил корпоративного управлшня в конкретнiй краiнi, а, по-друге, осккьки вiн також вiдображае в1дстань до «кордону» кращих практик корпоративного управлшня, то може також враховувати зростання попиту на кращi економiчнi шститути в краМ. Отже, щ параметри ви-мiрюють вплив якост корпоративного управлiння на прямi iноземнi швестици, зайнятiсть державного сектора, ринкову каштал1защю та корупщю.
Змiнна FDI - реальний приплив прямих шозем-них iнвестицiй на душу населення - використовуеться як залежна змшна, осккьки вкьне перемщення капiталу через нацiональнi кордони призводить до ефективного розподку ресурав, що пiдвищуе про-дуктивн1сть та економiчний розвиток краш. Таким чином, належне корпоративне управлшня мае при-скорити позитивний вплив П11 на економшу.
Залежна змiнна Public - зайнятшть державного сектора - е показником розм!ру уряду. Його вища ц1нн1сть для конкретно! краши означае 61льш висо-к1 р1вш оподаткування, що може зм1нити стимули для виробництва, роботи та швестування (особливо для краш з низьким р!внем доходу), оск1льки подат-ки зменшують прибутки в1д приватних швестицш та виробничих зусиль, i, як насл1док, можуть призвес-ти до зростання попиту на дозвкля над роботою [42, р. 417-458]. Отже, негативний вплив корпоративного управлшня може свкчити про перех1д до економ1ч-них реформ, як1 спонукають переведення пращвнишв у приватний сектор.
Залежна змшна Capitalization - ринкова капГта-л1защя - розглядаеться як м!ра здатностi економiки через сво! фондов! ринки мобшзувати капiтал i ди-версифiкувати ризик. Тому позитивний вплив корпоративного управлшня на ринкову капiталiзацiю вГ-тчизняних компанiй може служити ознакою кращого перерозпод1лу фГнансових ресурав в економiцi.
Залежна змшна Corruption - рiвень сприйняття корупци - служить запобiжником головного бар'еру для шституцшного розвитку в крашах. Таким чином, позитивний ефект в1д корпоративного управлiння може служити ключовим знаком для пол1тик1в, щоб прискорити боротьбу з корупщею.
Що стосуеться шших контрол1в, як1 необх1д-но включити до вектора регрессорiв контролю, то GDP per capita - ВВП на душу населення - е одним гз надiйних факторiв, що визначають рiвень доход1в у крашах, а отже, i загальний економ1чний розвиток. БГльше того, багат1 кра!ни можуть використовувати б1льше ресурс1в для боротьби з корупщею та запобГ-гання !й; своею чергою, краши з низьким р1внем до-ход1в мають бути б1льш корумпованими, шж кра!ни з високим р1внем доходу [43, р. 311-333]. Таким чином, незалежна змшна GDP per capita - реальний ВВП на душу населення - включена до вс1х р1вшв.
Мiжнародна торгшля часто вважаеться важли-вим фактором, що зумовлюе економiчний розвиток [44; 45, р. 379-399; 46, р. 133-162; 47, р. 4-21]. Вона мае ккька каналiв впливу на економiчну дiяльнiсть -вiд пiдвищення ефективносй, зумовлено'1 б1льшою конкур енцiею та спецiалiзацiею, до поширення iдей та знань [44]. У результат це допомагае виробникам використовувати сво! порiвняльнi переваги виробництва, що приводить до бкьш ефективного розподку ресурав [48, р. 157-191].
Таким чином, Openness - вккрипсть до мiжна-родно! торгiвлi, вимiряна часткою експорту та iмпор-ту у ВВП, припускае позитивний вплив на приплив П11 та ринкову капiталiзацiю.
3 точки зору монетарно! та iнфляцiйноï полiтики передбачаеться, що бкьш висок рiвнi шфляцИ негативно впливають на економiчний розвиток [49; 50; 51, р. 3-26]. Однак наслкки шфляцИ залежать вiд того, чи очiкуеться вона або е непередбаченою. Зо-крема, непередбачена шфлящя е результатом погано!" монетарно! полiтики, яка перешкоджае довгостроко-вим швестищям, оск1льки iнфляцiя може створити невизначешсть щодо майбутнiх виплат [49]. Тому незалежна змшна Inflation - iнфляцiя - повинна негативно впливати на прямi шоземш швестицИ. Проте у випадку ринково! капiталiзацГi й особливо для краш з низьким рiвнем доходу, де фондовi ринки вважа-ються неефективними, вплив непередбачено! шфляцИ може бути позитивним. Тому передбачаеться позитивний вплив на ринкову капiталiзацiю в крашах з низьким рiвнем доходу. Крiм того, iнфляцiя також може бути надшним предиктором корупцИ. Б1льш висока змiнна iнфляцГi збкьшуе складнiсть мошто-рингу державних витрат i державних контракпв, що може призвести до вищо! корупцИ [52, р. 77-100]. Таким чином, краши з вищою змшною шфляци повинш мати бiльший рiвень сприйняття корупцй'.
На думку Д. Сечса i А. Уорнера [53, р. 827-838], вплив природних ресурав на економiчний розвиток е негативним, що призводить до явищ, як називають «природне прокляття». Бкьше того, Г. Мехлум та ш. [54, р. 1-20] визначають, що в крашах з низькою ш-ституцшною яшстю, включаючи високий рiвень корупцй', природш ресурси можуть зменшувати довго-строкове зростання i подовжувати шлях трансформа-цИ до ринково'1 економжи. Однак у разi надходження П11 кiлькiсть ресурсiв може сприяти зростанню [55, р. 248-264]. Таким чином, незалежна змшна Natural rent - «Природна рента» - додаеться як контрольна змшна i передбачае збкьшення припливу П11, зайня-тостi державного сектора та рiвня корупцй'.
Полшшений Financial development - фшансо-вий розвиток - допомагае компашям легко отримати доступ до фшансового кашталу та коштувати менше. Своею чергою, це дозволяе компашям розширювати свою продукщю, що приводить до !х ринково'1 кашта-
лгзацг1. Кргм того, фгнансовий розвиток е важливим для пгдтримки припливу капгталу до кра1н, що розви-ваються [56, р. 3-6].
Пояснювальна змгнна Population - населення -додаеться як контрольна змгнна, оскгльки передбача-еться, що зростання населення призводить до змен-шення зайнятостг державного сектора через вплив сфери на економгку та пгдвищення ргвня корупцг1 через зменшення державних видаткгв на душу насе-лення, а отже, доходгв на душу населення.
Gross capital - валовий капгтал - включений з метою врахування взаемодоповнюваностг мгж П11 та внутргшнгми гнвестицгями [57, р. 115-135].
Незалежну змгнну Share of public expenditures -частку державних витрат - додають як контрольну змгнну з метою врахування необхгдностг бкьш висо-кого ргвня оподаткування в кра1нг г, як наслгдок, бгль-шого розмгру уряду; передбачаеться позитивний знак для вгдповгдних коефгцгентгв.
Однгею з важливих детермгнантгв корупцг1 е свобода преси. Краща свобода преси пгдвищуе про-зоргсть г зб1льшуе ризик корупцгйних дгй, а також вартгсть корупцгйно1 поведгнки, а значить, знижуе корупцгю [58, р. 838-862]. У зв'язку з цим додано по-яснювальну змгнну Press freedom - свободи преси (Freedom House).
Bимiри панельних даних були взяп, щоб вклю-чити якнайбiльше кра!н, кожну за певними строками спостережень. ^м того, краши кла-сифiкували за шдходом Свiтового Банку стосовно низького та високого рiвня доходу.
Описову статистику для вас! вибiрки краш наведено в табл. 2.
Перехрестя захисту мшоритарних iнвесторiв та макроекономiчних показникiв приводять до не-збалансовано! панелi 185 кра!н за вказаний перюд часу. Зведену статистику для окремих зразшв кра!н з низьким рiвнем доходу та з високим рiвнем доходу наведено в табл. 3 i табл. 4.
Збкьшення припливу П11, ринково! кашталь зацГ!, зменшення сприйняття корупцГ! та зайнятосп державного сектора також може перешкодити впро-вадженню кращих законiв та регулювань корпоративного управлiння. Тому можлива зворотна при-чиннiсть.
Для емшричного дослiдження причинно-на-слiдкового зв'язку мiж кожним з регресорiв П11, за-йнятостi державного сектора, ринково! катт^за-цГ!, сприйняття корупцГ! та захисту мшоритарних iнвесторiв автори застосовували тест причинносп (панель) К. Грейнджера, який використовуе данi як перехресного, так i часового ряду, ^ таким чином,
Таблиця 2
Описова статистика для Bcicï bm6îpkm краш
Змшна Загальш спостереження Середня Стандартне вщхилення Min Мах
Захист мшоритарних ¡нвестор1в (MIP) 1097 60,16 12,69 26,4 91,24
Прям1 ¡ноземш ¡нвестицп' на душу населення (FDI) 1041 1146,60 8819,97 -10335,36 253696,40
Зайнят1сть у державному сектор! (Public) 285 20,54 11,40 1,8 78,5
Катталвацт (Capitalization) 414 71,24 132,02 0,01 1185,86
Сприйняття корупцп' Corruption) 1014 4,23 2,02 0,8 9,46
В1дкрит1сть (Openness) 1051 93,60 55,83 0,18 455,42
Природна рента (Natural rent) 1092 8,15 11,67 0,00 60,83
1нфляцт (Inflation) 1039 5,04 7,18 -8,12 109,68
Фшансовий розвиток (Financial development) 1033 54,74 45,27 0,002 253,57
ВВП на душу населення (GDP per capita) 1098 12691,84 17973,04 206,71 107036
Населення (у мтьйонах оаб) (Population) 1106 38,14 140,69 0,02 1371,22
Державы витрати (Government expenditures) 355 2845,69 3792,86 28,59 19208,68
Свобода преси (Press freedom) 1050 48,65 22,77 9,00 95,00
Валовий каттал (Gross capital) 1000 24,53 9,01 1,73
Е?
QQ О О
О ^
Q_
О <
СО
<
о
ш
Джерело: розраховано авторами на ochobî даних [28-41],
Описова статистика для краж з низьким piBHeM доходу
Змшна Загальш спостереження Середня Стандартне вщхилення Min Мах
Захист мшоритарних ¡нвестор1в (MIP) 788 55,20 10,4 26,4 82,09
Прям1 ¡ноземш ¡нвестицп на душу населення (FDI) 728 187,73 380,08 -478,06 6321,59
Зайнят1сть у державному сектор! (Public) 171 18,23 12,07 1,8 78,5
Катталва^я (Capitalization) 212 46,01 45,82 0,01 266,93
Сприйняття корупци (Corruption) 714 3,23 1,10 0,8 7,10
Вщкриисть (Openness) 741 82,91 34,06 0,18 207,16
Природна рента (Natural rent) 780 9,30 11,52 0,00 60,11
1нфляц1я (Inflation) 733 6,22 7,86 -8,12 109,68
Фшансовий розвиток (Financial development) 738 37,91 29,12 0,002 152,55
ВВП на душу населення (GDP per capita) 785 3849,31 3594,78 206,71 24304,52
Населення (у мтьйонах оаб) (Population) 793 43,93 162,90 0,02 1371,22
Державы витрати (Government expenditures) 217 778,26 530,51 28,59 2948,33
Свобода преси (Press freedom) 745 55,86 19,24 15,00 95,00
Валовий каттал (Gross capital) 689 25,56 10,11 1,73 70,62
Джерело: розраховано авторами на ochobî даних [19; 32],
е бкьш ефективним, шж ткьки використання даних часових рядiв [59, р. 1450-1460]. Ефект причинност за К. Грейнджером може бути визначений за допо-могою тестiв значущостi коефiцiентiв вiдсталоi неза-лежно'1 змiнноi, що дорiвнюе нулю (тест Wald) [60, р. 424-438].
Перш шж розпочати тестування причинносп, Д. Холтз-Екш, В. Невей i Г. Росен [61, р. 1371-1395] пропонують тестування на вiдповiдну довжину за-тримки, щоб уникнути оманливих результапв щодо причинностi. Щоб визначити стацюнаршсть сери, тест корiння панелi Д. Мадалла i С. Ву [62, р. 631-652] використовуеться для визначення будь-яких ознак процеав одиничного кореня в базовому ряду.
Для кращого розумшня результатiв доЫджен-ня визначимо основш поняття змiнних корпоративного управлшня в Украiнi.
Капталiзацiяринку - це сукупна курсова вар-псть усiх емiтованих акцш компанiй, що мають регу-лярне котирування. Цей показник в^дображае рин-кову вартiсть усiх компанiй, що входять до лштингу фондових бiрж (ринкова вартiсть компани визнача-еться як добуток курсово'' вартостi акци на кiлькiсть ii акцiй, що перебувають в обiгу) [63].
У Закон Украши «Про засади запобиання i про-тиди корупци», який набрав чиншсть 01 липня 2011 р., у ст. 1 зазначаеться, що корупщя - це використання
суб'ектом в^пов^дальносп за корупцiйнi правопо-рушення, наданих йому службових повноважень та пов'язаних iз цим можливостей з метою одержання неправомiрноI вигоди або прийняття общянки/про-позицГ! тако! вигоди для себе чи шших осiб або вкпо-вiдно общянка/пропозищя чи надання неправомiрноi вигоди суб'екту вiдповiдальностi за корупцiйнi пра-вопорушення, або на його вимогу шшим фiзичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих !й службових повноважень та пов'язаних iз цим можливостей [64].
Основт результати дослгдження таки + по-перше, корпоративне управлшня позитивно впливае на приплив прямих шоземних ш-вестицiй (РБ1) та ринкову капiталiзацiю ком-панш у кра!нах з низьким рiвнем доходу; + по-друге, корпоративне управлшня змен-шуе зайнятiсть державного сектора в кра!нах з низькими доходами; + по-трете, корпоративне управлшня негативно впливае на сприйняття корупци в кра!нах з високим рiвнем доходу; + по-четверте, знайдено односпрямовану при-чиннiсть корпоративного управлшня до притоку прямих шоземних швестицш (РБ1), зайнятостi державного сектора, ринково! капiталiзацГi та корупцП, а також в^сутшсть
Описова статистика для краж з високим piBHeM доходу
Змшна Загальш спостереження Середня Стандартне вщхилення Min Мах
Захист м1норитарних ¡нвестор1в (MIP) 309 72,81 8,55 38,81 91,24
Прям1 ¡ноземн1 ¡нвестиц||' на душу населення (FDI) 313 3376,84 15869,30 -10335,36 253696,40
Зайнят1сть у державному сектор! (Public) 114 23,99 9,35 7,8 75,0
Катталвацт (Capitalization) 202 97,73 179,54 4,67 1185,86
Сприйняття корупцп' (Corruption) 300 6,62 1,66 1,9 9,46
В1дкрит1сть (Openness) 310 119,16 82,97 28,00 455,42
Природна рента (Natural rent) 312 5,28 11,58 0,00 60,83
1нфляцт (Inflation) 306 2,21 3,98 -2,43 62,17
Фшансовий розвиток (Financial development) 295 96,85 50,77 13,82 253,57
ВВП на душу населення (GDP per capita) 313 34868,81 20327 10334,78 107036
Населення (у мтьйонах оаб) (Population) 313 23,46 49,41 0,05 321,42
Державы витрати (Government expenditures) 138 6096,66 4394,57 1571,68 19208,68
Свобода преси (Press freedom) 305 31,03 21,07 9,00 87,00
Валовий каттал (Gross capital) 311 22,25 5,21 9,83 41,70
Джерело: розраховано авторами на ochobî даних [28-41],
доказГв причинних зв'язшв у протилежних на-прямках.
Таким чином, для кра!н, що розвиваються, наведет вище результати показують, що з метою прискорення економГчного розвитку полГтики повиннГ звернути увагу, насамперед, на скорочення шституцшного розриву в цих крашах. Одним з тдхо-дГв на цьому шляху може бути реалГзащя найкращих практик корпоративного управлГння. У результатГ це збГльшить приплив прямих шоземних Гнвести-цГй, приведе до вищо! капГталГзацГ! фондового ринку та скоротить перехГд до ринково! економГки через збГльшення частки приватного сектора в економГцГ. НарештГ, з огляду на те, що нижча корупщя пов'язана з бкьш високим економГчним розвитком та, своею чергою, корпоративне управлГння зменшуе корупцГю (на прикладГ кра!н з високим рГвнем доходу), це також допоможе прискорити економГчний розвиток групи розвинутих економш. ЦГ результати свГдчать, що по-силення регуляторного контролю (у разГ корпоративного управлГння) допомагае прогнозувати бГльш ви-сокий економГчний розвиток кра!н.
ВИСНОВКИ
На пГдставГ проведеного дослГдження зробимо висновки.
Е?
1. Визначено Гснування зв'язку мГж впроваджен-ням практики корпоративного управлГння та еко-номГчним розвитком.
2. Головним напрямком позитивного впливу корпоративного управлГння для вае! вибГрки кра!н на свГтовий економГчний розвиток е лише приплив П11.
3. Головними напрямками позитивного впливу О корпоративного управлГння для вие! вибГрки кра!н ^ з низьким рГвнем доходГв на свГтовий економГчний роз-виток е приплив П11 та ринкова катталГзащя, а також е негативний вплив на зайнятГсть державного сектора.
4. Головним напрямком негативного впливу корпоративного управлГння для вие! вибГрки кра!ни с^ з високим рГвнем доходГв на свГтовий економГчний ^ розвиток е сприйняття корупцГ!. <С
Науковою новизною дослГдження е оцГнювання впливу вГдносин, що базуються на вГдмшностях доходГв у рГзних крашах, якГ надають важливу шформа-цГю про взаемозв'язок мГж кожною парою дослГджу- ^ ваних змшних. Це е цГнним для науки та практики з ^^ тГе! точки зору, що ГнституцГйне будГвництво мае бути на першому мкщ без замГни для ГмплементацГ! на посаду, оскГльки жодних доказГв двонаправлено! при-чинностГ немае. При всш важливостГ вГдповГдностГ високим стандартам корпоративного управлГння ^^ зростання ринково! капГталГзацГ! компанГй залежить ^ вГд ризикГв кра!ни, стану законодавчо-нормативно! Е
бази та практики ii застосування, стану длового се-редовища, загально! економ1чно! та пол1тично! ситу-ащ! в кра!нах.
Таким чином, Гнформац1йна пол1тика держав i дГлового сп1втовариства, спрямована на по-л1пшення Гм1джу компанш в очах в1тчизняних i заруб1жних Гнвестор1в, може принести Гстотн1 результата, якщо вона буде грунтуватися на реальному покращенн1 практики корпоративного управлшня. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Claessens S. Corporate governance and development. World Bank Research Observer. 2006. Vol. 21. Issue 1. P. 91-122.
2. Djankov S., Lopez-de-Silanes F., Porta R., and Shleifer A. The law and economics of self-dealing. Journal of Financial Economics. 2008. Vol. 88. Issue 3. P. 430-465.
3. Gompers P., Ishii J., and Metrick A. Corporate Governance and Equity Prices. Quarterly Journal of Economics. 2003. Vol. 118. No. 1. P. 107-155.
4. Wu X. Corporate governance and corruption: a crosscountry analysis. Governance: An International Journal of Policy, Administration, and Institutions. 2005. Vol. 18. issue 2. P. 151-170.
5. Shleifer A., Vishny R. A survey of corporate governance. The Journal of Finance. 1997. Vol. 52. Issue 2. P. 737-783.
6. La Porta R., Lopez-de-Silanes F., Shleifer A. and Vishny R. Investor Protection: Origins, Consequences, and Reform. NBER Working Paper. 1999. No. 7428.
7. Iwasaki I. Global financial crisis, corporate governance, and firm survival: The Russian experience. Journal of Comparative Economics. 2014. Vol. 42. Issue 1. P. 178-211.
8. Chen I-Ju. Financial crisis and the dynamics of corporate governance: evidence from Taiwan's listed firms. International Review of Economics and Finance. 2014. Vol. 32. P. 3-28.
9. Johnson S., Boone P., Breach A., and Friedman E. Corporate governance in the Asian financial crisis. Journal of Financial Economics. 2000. Vol. 58. Issue 1-2. P. 141-186.
10. Ezzine H., Olivero B. Evolution of corporate governance during the recent financial crisis. International Journal of Business and Financial Research. (2013). Vol. 7. Issue 1. P. 85-99.
11. Villanueva-Villar M., Rivo-Lopez E., and Lago-Penas S. On the relationship between corporate governance and value creation in an economic crisis: Empirical evidence for the Spanish case. BRQ Business Research Quarterly. 2016. Vol. 19. Issue 4. P. 233-245.
12. Lskavyan V., Spatareanu M. Shareholder protection, ownership concentration and FDI. Journal of Economics and Business. 2011. Vol. 63. Issue 1. P. 69-85.
13. Leuz C., Lins K., Warnock F. Do foreigners invest less in poorly governed firms? Review of Financial Studies. 2008. Vol. 22. Issue 8. P. 3245-3285.
14. Wang P., Alba J., Park D. Corporate governance and FDI: firm-level evidence from Japanese FDI into the US. International Review of Economics and Finance. 2012. Vol. 24. P. 43-50.
15. Bebchuk L., Cohen A., Wang C. Golden Parachutes and the Wealth of Shareholders. Journal of Corporate Finance. 2014. Vol. 25. P. 140-154.
16. Corporate Governance of State-Owned Enterprises: A Toolkit. The World Bank, 2014. P. 391.
17. Klapper L., Love I. Corporate governance, investor protection, and performance in emerging markets. Journal of Corporate Finance. 2004. Vol. 10. Issue 5. P. 703-728.
18. Dyck A., Zingales L. Private Benefits of Control: An International Comparison. The Journal of Finance. 2004. Vol. 59. No. 2. P. 537-600.
19. Mercedes R. F. Social responsibility and financial performance: the role of good corporate governance. BRQ Business Research Quarterly. 2016. Vol. 19. Issue 2. P. 137-151.
20. Baltagi B. H. Econometric Analysis of Panel Data. 5th ed. Wiley, 2013. 388 p.
21. Mundlak Y. On the pooling of time series and cross section data. Econometrica: Journal of the Econometric Society. 1978. Vol. 46. Issue 1. P. 69-85.
22. Arellano M., Bond S. Some tests of specification for panel data: Monte Carlo evidence and an application to employment equations. The Review of Economic Studies. 1991. Vol. 58. Issue 2. P. 277-297.
23. Arellano M., Bover O. Another look at the instrumental variable estimation of error-components models. Journal of Econometrics. 1995. Vol. 68. Issue 1. P. 29-51.
24. Blundell R., Bond S. Initial conditions and moment restrictions in dynamic panel data models. Journal of Econometrics. 1998. Vol. 87. Issue 1. P. 115-143.
25. Roodman D. How to do xtabond2: an introduction to difference and system GMM in Stata. Stata Journal. 2009. Vol. 9. Issue 1. P. 86-136.
26. Hansen L. Large sample properties of generalized method of moments estimators. Journal of Economic Society. 1982. Vol. 50. Issue 4. P. 1029-1054.
27. Windmeijer F. A finite sample correction for the variance of linear efficient two-step GMM estimators. Journal of Econometrics. 2005. Vol. 126. Issue 1. P. 25-51.
28. World Bank. GDP per capita. URL: https://data.world-bank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD
29. World Bank. Minority investors protection (MIP). URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/ 300771468249020950/pdf/NonAsciiFileName0.pdf
30. World Bank. Financial development. URL: http:// www.worldbank.org/en/publication/gfdr/gfdr-2016/back-ground/financial-development
31. World Bank. Population. URL: https://data.world-bank.org/indicator/SP.POP.TOTL
32. World Bank. Gross capital. URL: https://data.world-bank.org/indicator/NE.GDI.TOTL.ZS
33. World Bank. Openness. URL: http://wits.worldbank. org/visualization/openness-to-trade-visualization.html
34. World Bank. Natural rent. URL: https://data.world-bank.org/indicator/NY.GDP.TOTL.RT.ZS
35. World Bank. Inflation. URL: https://data.worldbank. org/indicator/FP.CPI.TOTL.ZG
36. World Bank. FDI per capita (FDI). URL: https://data. worldbank.org/indicator/BX.KLT.DINV.WD.GD.ZS
37. World Bank. Public sector employment (PUBLIC). URL: http://www.worldbank.org/en/topic/governance/brief/size-of-the-public-sector-government-wage-bill-and-employment
38. World Bank. Capitalization (CAP). URL: https://data. worldbank.org/indicator/CM.MKT.LCAP.GD.ZS?view=chart
39. World Bank. Government expenditures (Govexp). URL: https://data.worldbank.org/indicator/NE.CON.GOVT.ZS
40. World Bank. Transparancy International. Corruption Perceptions Indexs. URL: https://www.transparency.org/re-search/cpi/overview
41. Freedom House. Press freedom. URL: https:// freedomhouse.org/report-types/freedom-press
42. Easterly W., Rebelo S. Fiscal Policy and Economic Growth: An Empirical Investigation. Journal of Monetary Economics. 1993. Vol. 32. Issue 3. P. 417-458.
43. Elbahnasawy N., Revier C. The determinants of corruption: cross country panel data analysis. The Developing Economies. 2012. Vol. 50. Issue 4. P. 311-333.
44. Sachs J. D., Warner A. Economic Reform and the Process of Global Integration // Brookings Papers on Economic Activity. Vol. 1. Brookings Institution, Washington D.C., 1995. URL: https:// www.brookings.edu/wp-content/uploads/1995/01/1995a_ bpea_sachs_warner_aslund_fischer.pdf
45. Frankel J., Romer D. Does Trade Cause Growth? The American Economic Review. 1999. Vol. 89. P. 379-399.
46. Dollar D., Kraay A. Institutions, trade and growth. Journal of Monetary Economics. 2002. Vol. 50. Issue 1. P. 133-162.
47. Winters A. Trade Liberalisation and Economic Performance: An Overview. The Economic Journal. 2004. Vol. 114. Issue 493. P. 4-21.
48. De Haan J., Lundström S., Sturm J.-E. Market-oriented institutions and policies and economic growth: a critical survey. Journal of Economic Surveys. 2006. Vol. 20. Issue 2. P. 157-191.
49. Briault C. The cost of inflation // Quarterly Bulletin of the Bank of England. February, 1995. P. 33-45.
50. Barro R. J. Determinants of Economic Growth: A Cross-Country Empirical Study. MIT Press, Cambridge, MA, 1997.
51. Bruno M., Easterly W. Inflation crises and long-run growth. Journal of Monetary Economics. 1998. Vol. 41. Issue 1. P. 3-26.
52. Braun M.. Di Tella R. Inflation, inflation variability, and corruption. Economics and Politics. 2004. Vol. 16. P. 77-100.
53. Sachs J., Warner A. The curse of natural resources. European Economic Review. 2001. Vol. 45. Issue 5-6. P. 827-838.
54. Mehlum H., Moene K., Torvik R. Institutions and the Resource Curse. Economic Journal. 2006. Vol. 116. Issue 508. P. 1-20.
55. Brunnschweiler C., Bulte E. The resource curse revisited and revised: a tale of paradoxes and red herrings. Journal of Environmental Economics and Management. 2008. Vol. 55. Issue 3. P. 248-264.
56. Haque N., Mathieson D., Sharma S. Causes of capital inflows and policy responses to them. Finance and Development. 1997. March. P. 3-6.
57. Borensztein J., Gregorio J. How does foreign direct investment affect economic growth? Journal of International Economics. 1998. Vol. 45. Issue 1. P. 115-135.
58. Freille S., Haque M. E., Kneller R. A contribution to the empirics of press freedom and corruption. European Journal of Political Economy. 2007. Vol. 23. Issue 4. P. 838-862.
59. Dumitrescu E., Hurlin C. Testing for Granger non-causality in heterogeneous panels. Economic Modelling. 2012. Vol. 29. Issue 4. P. 1450-1460.
60. Granger C. W. J. Investigating Causal Relations by Econometric Models and Cross-spectral Methods. Economet-rica. 1969. Vol. 37. Issue 3. P. 424-438.
61. Holtz-Eakin D., Newey W., Rosen H. Estimating Vector Autoregressions with Panel Data. Econometrica. 1988. Vol. 56. No. 6. P. 1371-1395.
62. Maddala G., Wu S. A Comparative Study of Unit Root Tests with Panel Data and New Simple Test. Oxford Bullertin of Economics and Statistics. 1999. Vol. 61. Issue S1. P. 631-652.
63. Mo3roBuü O. M., 06oneHCbKa T. €., Мусicцb T. B.
MiwHapoflHi ^¡HaHCU : HaBH. noci6. KuTb : KHEy, 2005. 557 c.
64. 3aKOH yKpamu «npo 3acaflu 3ano6iraHHa i npoTUflii Kopyn^T» Big 7 KBiTHa 2011 p. № 3206-VI. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/3206-17
REFERENCES
Arellano, M., and Bond, S. "Some tests of specification for panel data: Monte Carlo evidence and an application to employment equations". The Review of Economic Studies, vol. 58, no. 2 (1991): 277-297.
Arellano, M., and Bover, O. "Another look at the instrumental variable estimation of error-components models". Journal of Econometrics, vol. 68, no. 1 (1995): 29-51.
Baltagi, B. H. Econometric Analysis of Panel Data. Wiley,
2013.
Barro, R. J. Determinants of Economic Growth: A CrossCountry Empirical Study. Cambridge, MA: MIT Press, 1997.
Bebchuk, L., Cohen, A., and Wang, C. "Golden Parachutes and the Wealth of Shareholders". Journal of Corporate Finance, vol. 25 (2014): 140-154.
Blundell, R., and Bond, S. "Initial conditions and moment restrictions in dynamic panel data models". Journal of Econometrics, vol. 87, no. 1 (1998): 115-143.
Borensztein, J., and Gregorio, J. "How does foreign direct investment affect economic growth?" Journal of International Economics, vol. 45, no. 1 (1998): 115-135.
Braun, M., and Di Tella, R. "Inflation, inflation variability, and corruption". Economics and Politics, vol. 16 (2004): 77-100.
Briault, C. "The cost of inflation". In Quarterly Bulletin of the Bank of England, 33-45. February, 1995.
Brunnschweiler, C., and Bulte, E. "The resource curse revisited and revised: a tale of paradoxes and red herrings". Journal of Environmental Economics and Management, vol. 55, no. 3 (2008): 248-264.
Bruno, M., and Easterly, W. "Inflation crises and long-run growth". Journal of Monetary Economics, vol. 41, no. 1 (1998): 3-26.
Chen, I-Ju. "Financial crisis and the dynamics of corporate governance: evidence from Taiwan's listed firms". International Review of Economics and Finance, vol. 32 (2014): 3-28.
Claessens, S. "Corporate governance and development". World Bank Research Observer, vol. 21, no. 1 (2006): 91-122.
Corporate Governance of State-Owned Enterprises: A Toolkit. The World Bank, 2014.
De Haan, J., Lundstrom, S., and Sturm, J. -E. "Market-oriented institutions and policies and economic growth: a critical survey". Journal of Economic Surveys, vol. 20, no. 2 (2006): 157-191.
Djankov, S. et al. "The law and economics of self-dealing". Journal of Financial Economics, vol. 88, no. 3 (2008): 430-465.
Dollar, D., and Kraay, A. "Institutions, trade and growth". Journal of Monetary Economics, vol. 50, no. 1 (2002): 133-162.
Dumitrescu, E., and Hurlin, C. "Testing for Granger non-causality in heterogeneous panels". Economic Modelling, vol. 29, no. 4 (2012): 1450-1460.
Dyck, A., and Zingales, L. "Private Benefits of Control: An International Comparison". The Journal of Finance, vol. 59, no. 2 (2004): 537-600.
Easterly, W., and Rebelo, S. "Fiscal Policy and Economic Growth: An Empirical Investigation". Journal of Monetary Economics, vol. 32, no. 3 (1993): 417-458.
Elbahnasawy, N., and Revier, C. "The determinants of corruption: cross country panel data analysis". The Developing Economies, vol. 50, no. 4 (2012): 311-333.
Ezzine, H., and Olivero, B. "Evolution of corporate governance during the recent financial crisis". International Journal of Business and Financial Research, vol. 7, no. 1 (2013): 85-99.
"Freedom House. Press freedom". https://freedomhouse. org/report-types/freedom-press
Frankel, J., and Romer, D. "Does Trade Cause Growth?" The American Economic Review, vol. 89 (1999): 379-399.
Freille, S., Haque, M. E., and Kneller, R. "A contribution to the empirics of press freedom and corruption". European Journal of Political Economy, vol. 23, no. 4 (2007): 838-862.
Gompers, P., Ishii, J., and Metrick, A. "Corporate Governance and Equity Prices". Quarterly Journal of Economics, vol. 118, no. 1 (2003): 107-155.
Granger, C. W. J. "Investigating Causal Relations by Econometric Models and Cross-spectral Methods". Econometrica, vol. 37, no. 3 (1969): 424-438.
Hansen, L. "Large sample properties of generalized method of moments estimators". Journal of Economic Society, vol. 50, no. 4 (1982): 1029-1054.
Haque, N., Mathieson, D., and Sharma, S. "Causes of capital inflows and policy responses to them". Finance and Development, March (1997): 3-6.
Holtz-Eakin, D., Newey, W., and Rosen, H. "Estimating Vector Autoregressions with Panel Data". Econometrica, vol. 56, no. 6 (1988): 1371-1395.
Iwasaki, I. "Global financial crisis, corporate governance, and firm survival: The Russian experience". Journal of Comparative Economics, vol. 42, no. 1 (2014): 178-211.
Johnson, S. et al. "Corporate governance in the Asian financial crisis". Journal of Financial Economics, vol. 58, no. 1-2 (2000): 141-186.
Klapper, L., and Love, I. "Corporate governance, investor protection, and performance in emerging markets". Journal of Corporate Finance, vol. 10, no. 5 (2004): 703-728.
[Legal Act of Ukraine] (2011). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3206-17
La Porta, R. et al. "Investor Protection: Origins, Consequences, and Reform". NBER Working Paper, no. 7428 (1999).
Leuz, C., Lins, K., and Warnock, F. "Do foreigners invest less in poorly governed firms?" Review of Financial Studies, vol. 22, no. 8 (2008): 3245-3285.
Lskavyan, V., and Spatareanu, M. "Shareholder protection, ownership concentration and FDI". Journal of Economics and Business, vol. 63, no. 1 (2011): 69-85.
Maddala, G., and Wu, S. "A Comparative Study of Unit Root Tests with Panel Data and New Simple Test". Oxford Bullertin of Economics and Statistics, vol. 61, no. S1 (1999): 631-652.
Mehlum, H., Moene, K., and Torvik, R. "Institutions and the Resource Curse". Economic Journal, vol. 116, no. 508 (2006): 1-20.
Mercedes, R. F. "Social responsibility and financial performance: the role of good corporate governance". BRQ Business Research Quarterly, vol. 19, no. 2 (2016): 137-151.
Mozhovyi, O. M., Obolenska, T. Ye., and Musiiets, T. V. Mizhnarodni finansy [International Finance]. Kyiv: KNEU, 2005.
Mundlak, Y. "On the pooling of time series and cross section data". Econometrica: Journal of the Econometric Society, vol. 46, no. 1 (1978): 69-85.
Roodman, D. "How to do xtabond2: an introduction to difference and system GMM in Stata". Stata Journal, vol. 9, no. 1 (2009): 86-136.
Sachs, J. D., and Warner, A. "Economic Reform and the Process of Global Integration". Brookings Papers on Economic Activity. 1995. https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/ 1995/01/1995a_bpea_sachs_warner_aslund_fischer.pdf
Sachs, J., and Warner, A. "The curse of natural resources". European Economic Review, vol. 45, no. 5-6 (2001): 827-838.
Shleifer, A., and Vishny, R. "A survey of corporate governance". The Journal of Finance, vol. 52, no. 2 (1997): 737-783.
Villanueva-Villar, M., Rivo-Lopez, E., and Lago-Penas, S. "On the relationship between corporate governance and value creation in an economic crisis: Empirical evidence for the Spanish case". BRQ Business Research Quarterly, vol. 19, no. 4 (2016): 233-245.
"World Bank. Capitalization (CAP)". https://data.world-bank.org/indicator/CM.MKT.LCAP.GD.ZS?view=chart
"World Bank. FDI per capita (FDI)". https://data.world-bank.org/indicator/BX.KLT.DINV.WD.GD.ZS
"World Bank. Financial development". http://www. worldbank.org/en/publication/gfdr/gfdr-2016/background/ financial-development
"World Bank. GDP per capita". https://data.worldbank. org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD
"World Bank. Government expenditures (Govexp)". https://data.worldbank.org/indicator/NE.CON.GOVT.ZS
"World Bank. Gross capital". https://data.worldbank.org/ indicator/NE.GDI.TOTL.ZS
"World Bank. Inflation". https://data.worldbank.org/indi-cator/FP.CPI.TOTL.ZG
"World Bank. Minority investors protection (MIP)". http:// documents.worldbank.org/curated/en/300771468249020950/ pdf/NonAsciiFileName0.pdf
"World Bank. Natural rent". https://data.worldbank.org/ indicator/NY.GDP.TOTL.RT.ZS
"World Bank. Openness". http://wits.worldbank.org/visu-alization/openness-to-trade-visualization.html
"World Bank. Population". https://data.worldbank.org/ indicator/SP.POP.TOTL
"World Bank. Public sector employment (PUBLIC)". http:// www.worldbank.org/en/topic/governance/brief/size-of-the-public-sector-government-wage-bill-and-employment
"World Bank. Transparancy International. Corruption Perceptions Indexs". https://www.transparency.org/research/cpi/ overview
Wang, P., Alba, J., and Park, D. "Corporate governance and FDI: firm-level evidence from Japanese FDI into the US". International Review of Economics and Finance, vol. 24 (2012): 43-50.
Windmeijer, F. "A finite sample correction for the variance of linear efficient two-step GMM estimators". Journal of Econometrics, vol. 126, no. 1 (2005): 25-51.
Winters, A. "Trade Liberalisation and Economic Performance: An Overview". The Economic Journal, vol. 114, no. 493 (2004): 4-21.
Wu, X. "Corporate governance and corruption: a crosscountry analysis". Governance: An International Journal of Policy, Administration, and Institutions, vol. 18, no. 2 (2005): 151-170.
BI3HECIHQOPM № 3 '2019
www.business-inform.net
