CC BY
22
Загальний час сушшня становить 1,48 - N Г 1
т=-3 + -
1,65 -10-3
1 ^ ^-^р
(10)
Висновки. На основi отриманих результатiв дослiджень можна зазна-чити, що у разi розмiщення в шарi матерiалу об'емно! металево! сiтки, величина штучно утворено! пористостi iстотно не впливае на кiнетику сушiння, оскiльки значення сумарного живого перетину, утвореного внаслщок усадко-вих явищ, значно перевищуе значення живого перетину штучно! перфорацй. Рiвномiрнiсть мiкротрiщин дещо залежить вiд живого перетину штучно! по-ристост на початку процесу, що позитивно вщображаеться на кiнетицi сушшня (рис. 3).
Отриманi рiвняння, з врахуванням змши створено! пористостi та фор-ми шдведення додаткового тепла в шар матерiалу, дають можливють прогно-зувати процес сушiння як у першому перiодi, так i у другому, а також спроек-тувати сушильний апарат вiдповiдно до конкретних гiдродинамiчних та кше-тичних умов процесу сушшня.
1. Ханык Я.М. Фильтрационная сушка плоских проницаемых материалов: Дисс. ... д-ра техн. наук. - Львов: ГУ "Львовская политехника", 1992. - 36 с.
2. Ханик Я.М., Атаманюк В.М. Фшьтрацшне сушшня х1м1чного волокна// Стан 1 пер-спективи розвитку х1м1чно! науки та промисловост в захщному регюш: Тез. наук. конф. -Льв1в: ДУ "Льв1вська полтехшка". - 1994. - С. 192.
3. Ханик Я.М., Бшецька Л.З., Креховецький О.М. Особливосп процесу фшьтра-цшного сушшня у раз1 шфрачервоного нагр1ву матер1алу// Х1м1чна промисловють Укра!ни. -1996, № 3. - С. 19-21.
4. Ханык Я.Н., Атаманюк В.М., Билецкая Л.З. Непрерывный процесс фильтрационной сушки ленточных газопроницаемых материалов при наличии усадочных явлений// Труды Междунар. конф.: Тепломассообмен. ММФ-96. - Минск. - 1996. - С. 25-27.
5. Дулеба В.П., Ханик Я.М., Атаманюк В.М. Пдродинамка при рус через шар сухого зернистого пол1акрилам1ду// Х!м1чна промисловють Укра!ни. - 1997, № 2. - С. 17-20.
6. Гузьова 1.О., Атаманюк В.М., Ханик Я.М. 1нтенсифшащя фшьтрацщного сушшня сипких зернистих матер1ал1в// Х!м1чна промисловють Укра!ни. - 2001, № 4. - С. 17-19.
7. Кшдзера Д.П., Ханик Я.М., Атаманюк В.М. Пдродинамка фшьтрацшного сушшня торфу// Вюник ДУЛП: Хiмiя, технология речовин та !х застосування. - 2001, № 426. - С. 204-208.
8. Кшдзера Д.П., Ханик Я.М., Атаманюк В.М. Зернистий матерiал. Пдродинамка по-лiдисперсного шару// Х^чна промисловiсть Укра!ни. - 2002, № 6. - С. 38-42.
9. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Энергия, 1968. - 472 с.
УДК674.093.02 Доц. Л.Н. Горбачова, канд. техн. наук; проф. Р.1. Мацюк, канд. техн. наук; студ. М.М. 1льтв - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ВПЛИВУ СПОСОБ1В РОЗПИЛЮВАННЯ ПИЛОВНИКА НА ОБ'СМНИЙ ВИХ1Д ПИЛОМАТЕР1АЛ1В З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНОГО КОЛОДОПИЛЯЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ
Проаналiзовано вплив способiв розпилювання пиловно! сировини та типу коло-допиляльного обладнання на об'емний вихщ обрiзних стандартних пиломатерiалiв та чотирикантного бруса, призначеного для дерев'яного домобудування.
Лггература
Assist. prof. L.N. Horbachova;prof. R.I. Maciuk; stud. M.M. Il'kiv -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Analysis of influencing of methods of sawing up of logs and use of different equipment for sawing of logs on volume of sawn timber
Conducted analysis of influencing of methods of sawing up of logs and type of equipment on the volume output of standard saw-timbers, intended for a wooden house-building.
Лiсовi ресурси е одними i3 вщновлювальних, i при ращональному !х використанш та захист вщ незаконного вирубування 1м шчого не загрожуе.
Для ефективного використання деревини необхщно застосовувати ра-цiональнi способи розпилювання пиловно! сировини та оптимальне колодопи-ляльне обладнання, яке б давало змогу витрачати мiнiмум деревини на пропил i кусковi вiдходи. Через з обмежеш можливостi поставки яюсного пиловника оптимальне розпилювання деревини стае найважлившим завданням у вироб-нищш будiвельного бруса. Розкрiй пиловно! сировини можна здшснювати рiз-номанiтними способами, як характеризуються рiзною можливiстю об'емного використання деревини у процесi розкрою. Вибiр способу розкрою визнача-еться розмiрами колоди, розмiрами i яюстю продукци й вимогами до не!. Рiз-номанiтнiсть у способах розпилювання зумовлена вимогами до розмiрiв пи-лопродукци i положенням площин вщносно рiчних шарiв. Можна виокремити декшька способiв розпилювання пиловно! сировини. Найбшьшого поширення набули пиломатерiали i пилопродукщя з площинами, не орieнтованими вщ-носно рiчних шарiв. Найпоширенiшi способи розкрою пиловно! сировини -розвальний, брусово-розвальний (брусовий), секторний, розвально-сегмент-ний, брусово-сегментний, сегментний. При виборi способу розкрою варто вщ-давати перевагу способу, що забезпечуе найбiльший вихщ максимально зат-ребуваного пиломатерiалу.
Розвальний спошб розкрою характеризуеться дiленням колоди пилками паралельно до II поздовжньо! осi на частини, рiвнi або кратш товщинам деталей або заготовок, заданих для виготовлення, внаслщок чого отримують необ-рiзнi дошки, яю е напiвфабрикатами для виготовлення деталей i заготовок.
Брусово-розвальний споЫб розкрою колод характерний тим, що спо-чатку колоди дiлять пилками паралельно до !х поздовжньо! осi на частини, в центральнiй зош рiвнi або кратнi ширинi, а в бокових зонах - товщиш пило-матерiалiв. Внаслiдок цього при першому проходi в центральнiй зош отримують двокантний брус, а в бокових зонах - необрiзнi дошки, як i при розваль-ному способi розпилювання. Отриманий брус при другому проходi поверта-ють на 90° i дiлять на частини, рiвнi або кратнi товщинам заготовок.
Секторний споЫб розкрою застосовують для отримання радiальноl i тангентально! пилопродукци. Пиловна сировина залежно вщ розмiрiв дшить-ся по радiусах на сектори, з яких виготовляеться радiальна i тангентальна пи-лопродукщя.
При розвально-сегментному способi пиловну сировину розпилюють за декiлька проходiв. При першому проходi колоду дiлять на декшька необрiзних дощок радiального розпилювання i на два сегменти. У другому проходi отри-
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
85
маш сегменти розпилюють на дошки з одшею обрiзною крайкою i на двi чет-вертини, кожна з яких у третьому проходi дiлиться на рaдiaльнi дошки. Брусо-во-сегментний споЫб розкрою являе собою двоетапний розкрш колоди. На першому проходi колоди розпилюють на двокантний брус та два сегменти, при другому проходi сегменти розпилюють на рaдiaльнi пиломaтерiaли.
Шд час перероблення деревини на будiвельнi мaтерiaли нaйбiльшим попитом користуеться деревина рaдiaльного розпилу, точна не тшьки по ге-ометри, але й по орiентaцiï рiчних юлець - так званий мрiфтм (одержуваний в основному рaдiaльним пропилом), "нamврiфт" й "фладдер" (тaнгентaльнi пи-ломaтерiaли). "^фт" менш пiддaний деформaцiям i розтрюкуванню при змiнi вологостi, його поверхня краще пiддaеться струганню й шлiфувaнню. 3i враху-ванням цього '^фт" використовуеться як бiчнi лaмелi при склеювaннi бруса, а "фладдер" - тшьки як середш лaмелi клееного бруса. Тому у виробнищш будь вельного бруса "рiфт" значно щншший "фладдера" i розкроювати заго^вки не-обхiдно так, щоб максимально збшьшити вихiд "рiфтa". Брусово-сегментний спошб розпилювання дае змогу одержати в основному рaдiaльнi дошки.
Для розпилювання колод на пиломaтерiaли використовують люопиль-нi рами, вертикaльнi та горизонтальш стрiчкопилковi колодопиляльнi верста-ти, круглопилкове колодопиляльне обладнання. У наш час, обмежених люо-вих ресурЫв, оптимальним вaрiaнтом е використання стрiчкопилкових вер-стaтiв, якi дають мiнiмaльний пропил i дають змогу виконувати iндивiдуaль-не розпилювання кожноï колоди. 1ндив^ально розпилювати кожну колоду дають змогу також круглопилковi колодопиляльнi верстати, проте у них ширина пропилу значно бшьша шж у стрiчкопилкових верстaтiв. Лiсопильнi рами мають велику продуктившсть, але вони не дають змогу розпилювати кожну колоду шдивщуально, що негативно впливае на розмiрно-якiсний склад пиломaтерiaлiв, ^м того, лiсопильнi рами дають широкий пропил та спожи-вають велику юльюсть енергiï.
Для aнaлiзу впливу способiв розпилювання пиловника на об'емний ви-хiд пиломaтерiaлiв обрано брусово-розвальний та брусово-сегментний способи розпилювання на вертикальному стрiчкопилковому верстав зi шириною пропилу е = 2,2 мм i круглопилковий верстат з шириною пропилу е = 5 мм.
Дослщження проводили грaфiчно-aнaлiтичним методом. Для колод дь аметром d = 20; 24; 28; 32; 36 см було складено постави, яю передбачали випи-лювання бруса максимального об'ему, висота якого, зпдно з теорiею макси-мальних постaвiв, становить Н = 0,707-d. На рис. 1 показано схеми складених постaвiв для колоди d = 36 см. Оскшьки дерев'яне домобудування в Укрaïнi розвиваеться швидкими темпами, збшьшуеться попит на стiновий будiвельний брус, поперечний перерiз якого для будiвництвa котедж1в у наших кшматич-них умовах зi врахуванням припусюв на мехaнiчну обробку становить 200^200 мм. Шд час проведення розрахунюв було встановлено, що брус розмь ром 200^200 мм доцшьно випилювати iз колод d > 28 см. Для колод дiaметром d = 28, 32, 36 см було складено постави, яю передбачали випилювання бруса, висотою Н = 200 мм. На рис. 2 показано грaфiчне зображення складених пос-тaвiв для колоди d = 36 см з випилюванням бруса висотою Н = 200 мм.
1 2 3 4
Рис. 1. Схеми постав1в для колоди й = 36 см з Нбр = 0,707йпри ирозпилювант:
1 - брусово-розвальним способом стр1чкопилковим верстатом; 2 - брусово-розвальним способом круглопилковим верстатом; 3 - брусово-сегментним способом стр1чкопилковим верстатом; 4 - брусово-сегментним способом круглопилковим
верстатом
1 2 Рис. 2. Схеми постав1в для колоди й = 36 см з Нбр = 200 мм при и розпилювант:
1 - брусово-розвальним способом стр1чкопилковим верстатом; 2 - брусово-розвальним способом круглопилковим верстатом; 3 - брусово-сегментним способом стр1чкопилковим верстатом; 4 - брусово-сегментним способом круглопилковим
верстатом
За результатами розрахунюв було побудовано графши залежносп об'ем-ного виходу пиломатер1ал1в вщ д1аметра, способу розпилювання колоди та використаного колодопиляльного обладнання (рис. 3).
Анал1з результата дослщження дае шдстави зробити таю висновки: • Для отримання максимального об'емного виходу обр1зних пиломатер1ал1в (без ор1ентацп площин дощок до р1чних шар1в деревини) для даних умов оп-тимальним способом розпилювання можна вважати брусово-розвальний з ви-користанням стр1чкопилкового колодопиляльного верстата (рис. 3).
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
87
75 70 65 60 55 50 45 40 35
Р,%
Об'смний вихщ п/м при Нбр = 0,707(1
__**
/
Р, %
20 24 28 32
Об'емний вихщ п/м при №Р = 200 мм
36
Рис. 3. Залежшсть (1, см об'емного виходу пилопродукци вiд дiаметра i способу розкрою колоди та колодо-пиляльного обладнання
(1, см
Розпилювання брусово-розвальним способом стр1чкопилковим верстатом Розпилювання брусово-розвальним способом круглопилковим верстатом Розпилювання брусово-сегментним способом стр!чкопилковим верстатом Розпилювання брусово-сегментним способом круглопилковим верстатом
• Розпилювання пиловно! сировини на радiальну иилопродукщю - рiфт - з ви-пилюванням бруса (Н = 0,707ф брусово-сегментним способом необхiдно по-чинати з д = 36 см, тому що при менших дiаметрах з бокових зон не можливо отримати радiальну продукцию стандартних розмiрiв.
• Випилювати брус, призначений на будування котедж1в для постшного про-живання, иеобхвдио з колод д > 28 см.
Лггература
1. Аксенов П.П. Теоретические основы раскроя пиловочного сырья. - М.: Гослесбумиз-дат, 1960. - 216 с.
2. Выбор и эксплуатация распиловочного оборудования. - Кировоград: Астра, 2003. - 88 с.
3. www.stankomir.ru (станом на 24.07.2007).
4. www.ntboat.com (станом на 24.07.2007)._
УДК 674.09 Доц. Ю.1. Грицюк, канд. техн. наук;
астр. С.1. Яцишин - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЩОДО МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ ВИПИЛЯНИХ
ПИЛОМАТЕР1АЛ1В
Запропоновано методику обчислення значення купв радiальностi пиломатерь алiв у будь-якш точщ впродовж ширин !х торщв внаслiдок розкрою колод хвойних порщ розвально-сегментним способом, яка вiдрiзняeться вiд наявних тим, що у шй враховано елштичшсть поперечного перерiзу колоди упродовж уае! й довжини.
