CC BY
54
УДК 331.101:332.1
аналіз рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів украіии
ВІБІКОВА в. в.
УДК 331.101:332.1
Бібікова В. В. Аналіз рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України
Мета статті полягає в дослідженні рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України. Для досягнення поставленої мети було розроблено комплексну систему показників, яка враховує всі складові соціально-трудової сфери (соціально-трудові відносини, ринок праці, систему винагороди за працю, соціальний супровід трудової діяльності, професійний розвиток економічно активного населення, рівень та якість трудового життя, охорону і безпеку праці). На основі використання розробленої системи індикаторів було проведено інтегральну оцінку регіонів за рівнем розвитку соціально-трудової сфери. Для отримання більш об'єктивної інформації про стан сфери праці України до аналізу було додатково залучено її суб'єктивні оцінки населенням. У результаті дослідження виявлено недостатність прогресивних змін у соціально-трудовій сфері більшості (60%) областей держави, наявність значної диференціації регіонів за рівнем її розвитку та нерівномірний характер змін окремих елементів сфери праці як в межах одного адміністративно-територіального утворення, так і серед різних областей України. Обґрунтовано необхідність започаткування регулярної діагностики стану соціально-трудової сфери регіонів України з використанням розгалуженої системи індикаторів. Ключові слова: соціально-трудова сфера, регіональний розвиток, соціально-трудові відносини, ринок праці, винагорода за працю, рівень та якість трудового життя.
Рис.: 4. Табл.: 3. Бібл.: 8.
Бібікова Вікторія Валерпвна - аспірантка, Донецький національний університет (вул. Університетська, 24, Донецьк, 83001, Україна)
E-mail: v.bibikova@donnu.edu.ua
УДК 331.101:332.1
Бибикова В. В. Анализ уровня развития социально-трудовой сферы регионов Украины
Целью статьи является исследование уровня развития социальнотрудовой сферы регионов Украины. Для достижения поставленной цели была разработана комплексная система показателей, учитывающая все элементы социально-трудовой сферы (социально-трудовые отношения, рынок труда, систему вознаграждения за труд, социальное сопровождение трудовой деятельности, профессиональное развитие экономически активного населения, уровень и качество трудовой жизни, охрану и безопасность труда). На основе использования разработанной системы индикаторов была проведена интегральная оценка уровня развития социально-трудовой сферы регионов. Для получения более объективной информации о состоянии сферы труда Украины в анализе были дополнительно использованы ее субъективные оценки населением. В результате исследования выявлена недостаточность прогрессивных изменений социально-трудовой сферы большинства (60%) областей Украины, наличие значительной дифференциации регионов по уровню ее развития и неравномерный характер изменений отдельных элементов сферы труда как в пределах одного административно-территориального образования, так и среди разных областей Украины. Обоснована необходимость проведения регулярной диагностики состояния социально-трудовой сферы регионов Украины с использованием развитой системы индикаторов. Ключевые слова: социально-трудовая сфера, региональное развитие, социально-трудовые отношения, рынок труда, вознаграждение за труд, уровень и качество трудовой жизни.
Рис.: 4. Табл.: 3. Библ.: 8.
Бибикова Виктория Валерьевна - аспирантка, Донецкий национальный университет (ул. Университетская, 24, Донецк, 83001, Украина) E-mail: v.bibikova@donnu.edu.ua
UDC 331.101:332.1 Bibikova V. V. Analysis of the Level of Development of the Socio-Labour Sphere of Ukrainian Regions
The goal of the article is the study of the level of development of the sociolabour sphere of Ukrainian regions. In order to achieve the goal, the article develops a complex scorecard, which takes into account all elements of the socio-labour sphere (socio-labour relations, labour market system of labour reimbursement, social accompaniment of labour activity, professional development of economically active population, level and quality of labour life, safety and security of labour). On the basis of the use of the developed scorecard, the article conducts an integral assessment of the level of development of the socio-labour sphere of regions. In order to get more objective information about the state of the labour sphere of Ukraine, the article uses its subjective assessments by population. In the result of the analysis, it reveals a lack of progressive changes of the socio-labour sphere in majority (60%) of Ukrainian regions, availability of significant differentiation of regions by the level of its development and the irregular character of changes of separate elements of the labour sphere both within one administrative and territorial unit and among different regions of Ukraine. The article justifies a necessity of conduct of regular diagnostics of the state of the socio-labour sphere of Ukrainian regions with the use of a developed scorecard.
Key words: socio-labour sphere, regional development, socio-labour relations, labour market, labour reimbursement, level and quality of labour life. Pic.: 4. Tabl.: 3. Bibl.: 8.
Bibikova Viktoriia V.- Postgraduate Student, Donetsk National University (vul. Universytetska, 24, Donetsk, 83001, Ukraine)
E-mail: v.bibikova@donnu.edu.ua
Забезпечення ефективного розвитку держави потребує прийняття обґрунтованих управлінських рішень у соціально-трудовій сфері та їх втілення у стратегії, плани, програми тощо. У зв'язку з цим виникає потреба систематичного та комплексного вимірювання рівня розвитку сфери праці, що дасть змогу виявити основні тенденції її трансформації, джерела і чинники розвитку даної сфери, зорієнтувати на прогресивні зміни в ній та дозволить застосовувати саме той інструментарій і форми її регулювання, які є найбільш результативними у соціально-економічних умовах, що склалися.
Соціально-трудова сфера взагалі та оцінка рівня її розвитку зокрема є об'єктом уваги багатьох відомих вчених. Передусім слід назвати роботи: А. Колота, О. Нові-кової, Л. Шаульської, Є. Антосенкова, М. Малишева [5], С. Мельника [6], С. Бандура, В. Лапшина [4], А. Юсова [8] тощо. Вони обґрунтовують необхідність аналізу стану соціально-трудової сфери, започаткування її моніторингу, досліджують особливості впливу різних факторів на неї. Однак існує потреба подальших досліджень у напрямку вимірювання рівня розвитку соціально-трудової сфери на регіональному та національному рівнях. Це обумовле-
ЕКОНОМІКА регіональна економіка
ЕКОНОМІКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
но, по-перше тим, що існуючі наукові розробки з питань, які розглядаються, повільно впроваджуються у практику в Україні, що призводить до подальшого поглиблення нагальних проблем. По-друге, соціально-економічні умови, які швидко змінюються, потребують своєчасного перегляду напрямів розвитку соціально-трудової сфери, а отже, виникає необхідність проведення систематичного аналізу її стану з використанням актуальної системи показників.
Метою статті є дослідження рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України на основі використання методу інтегральної оцінки.
Зважаючи на те, що соціально-трудова сфера являє собою соціально-економічну категорію, яка охоплює інституційний простір для формування, функціонування та розвитку соціально-трудових відносин [3], до основних її складових на макро- і мезоекономічному рівні можна віднести: соціально-трудові відносини, ринок праці, систему винагороди за працю, професійного розвитку економічно активного населення, соціального супроводу трудової діяльності, охорону і безпеку праці, рівень та якість трудового життя (рис. 1).
Для комплексного аналізу розвитку кожної складової та соціально-трудової сфери в цілому по регіонах України доцільно використовувати метод інтегральної оцінки, який дозволяє одночасно врахувати значну кількість показників, що відрізняються різним характером впливу (стимулюючий, дестимулюючий) на стан соціально-трудової сфери. У рамках даного дослідження було розроблено систему індикаторів, яка охоплює усі елементи соціально-трудової сфери та включає 53 показники (рис. 2). Зокрема, для оцінки стану соціально-трудових відносин враховувались: частка працівників, охоплених колективними договорами; продуктивність праці в розрахунку на одного зайнятого в економіці; кількість вибулих працівників через плинність кадрів тощо.
Аналіз рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України з використанням запропонованої системи індикаторів дозволяє стверджувати, що найрозвиненішою є соціально-трудова сфера Одеської та Донецької областей
(табл. 1). Такий рівень розвитку досягається переважно за рахунок високої якості трудового життя, розвиненого ринку праці та добре налагодженої системи професійного розвитку економічно активного населення порівняно з іншими регіонами України.
Щодо розвитку окремих підсистем соціально-трудової сфери у регіонах слід зазначити, що найбільшими перешкодами на шляху імплементації прогресивних змін соціально-трудової сфери є низькі показники групи елементів «соціальний супровід трудової діяльності» та «якість трудового життя». За ними спостерігається найбільша диференціація регіонів (див. табл. 1). Так, найнижчим серед усіх комплексних показників індикатор соціального супроводу трудової діяльності є у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій областях. У більшості саме ці складові соціально-трудової сфери вплинули на зниження інтегрального показника розвитку соціально-трудової сфери у регіонах.
Відносно розвиненими є регіональні системи ринку праці, винагороди за працю, соціально-трудових відносин та професійного розвитку економічно активного населення. За комплексним показником охорони і безпеки праці спостерігається найменша диференціація регіонів: найкращий він у Закарпатській області, а найнижчий - у Хмельницькій області, переважно за рахунок поганих умов праці та високої питомої ваги загиблих від травматизму.
Групування регіонів з рівними інтервалами дозволяє говорити, що 60 % регіонів України належать до групи з низьким рівнем розвитку соціально-трудової сфери (табл. 2). Ще 32 % можуть бути віднесені до групи, де розвиток соціально-трудової сфери відповідає середньому рівню і лише у 8 % областей, або у 2 регіонах, прогресивні зміни соціально-трудової сфери є більш-менш сталими.
Статистичні дані, які враховувались при побудові інтегрального показника розвитку соціально-трудової сфери, повною мірою не визначають всі особливості, характеристики, проблеми та перешкоди на шляху її розвитку. Тому до аналізу додатково доцільно залучити суб'єктивну
Рис. 1. Основні складові соціально-трудової сфери
БІЗНЕСІНФОРМ №12'2013
www.business-inform.net
Індикатори оцінки рівня розвитку соціально-трудової сфери
Соціально-
трудові
відносини
| в економіці, одиниць
Г Кількість профспілкових організацій в розрахунку \ на 1 тис. зайнятих в економіці, І | одиниць
Г Кількість працівників, яким I надаються додаткові відпустки згідно з колективним договором | —І за роботу зі шкідливими
І та важкими умовами та за особливий характер роботи, % І
| Кількість вибулих
] працівників через
І плинність кадрів, %
І Кількість звільнених
] у зв'язку зі скороченням штатів, %
І Кількістьпідприємств
| та організацій, яка приходиться І на один зареєстрований
і колективний договір, одиниць
Ринок праці
Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду), осіб
Рівень безробіття населення,%
Питома вага економічно неактивного населення через хворобу, незнання де і як шукати роботу, відсутність підходящої роботи, сезонний характер роботи та прагнення повернутися на попередню роботу в загальній кількості економічно неактивного населення, %
Рівень вимушеної неповної зайнятості, 9
Навантаження інвалідів на одне вільне робоче місце для інвалідів, осіб
-Г
Т"
1 ЯІ
Питома вага працевлаштованих | — інвалідіву загальній чисельності | | працевлаштованих незайнятих ■ І трудовою діяльністю громадян, 9^
Рівень працевлаштування незайнятих трудовою ^____ діяльністю громадян, %_____
Г Рівень економічної активи ості насел єн ня, % І
Гфонд робочого часу в розрахунку І -| на одного працівника,
І__________людино-годин
-с Рівень зайнятості населення, % |
Облікова кількість найманих І працівників у віці 15-34 років, % І
Система професійного розвитку економічно активного населення
Питома вага штатних працівників, які мають вищу, базову та неповну І вищу освіту, %
Г Кількість працівників,які І
підвищили кваліфікацію, |
_| у розрахунку на 100 найманих • працівників, осіб
^ома вага студентів вечірньої [ а заочної форм навчання "і у загальній чисельності ■ студентів ВНЗ і - IV рівня І
| акредитації, %
Кількість випускників із аспірантури без відриву -І відвиробництваурозрахунку | на 100 тис. найманих працівників, осіб
Кількість працівників,яких навчено новим професіям, у розрахунку на 100 найманих працівників, осіб
I Числельність випускників, які отримали направлення І на роботу, %
Частка докторів і кандидатів наук, І зайнятих в економіці, у розрахунку І на 1 тис. зайнятих осіб
Система винагороди за працю
Середньомісячна заробітна І плата одного штатного працівника, грн
Темпи зростання реальної заробітної плати, % до ^ попереднього року
І Середньомісячна заробітна плата одного працівника “І в еквіваленті повної зайнятості, | % до середнього рівня
і заробітної плати в економіці
-Г"
І .
Питома вага основної заробітної плати у загальному фонді оплати праці, тис. грн
| Співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків, %
Г Питома вага працівників, нарахована заробітна плата _| яких у грудні 2011 р.
| перевищувала 5000 грн
Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати, % до попереднього року
Частка працівників економічно активних підприємств,яким не виплачена заробітна плата, %
Система охорони та безпеки праці
Облікова кількість працівників • служб охорони праці
• в розрахунку на одне
підприємство, осіб
І Кіль кість осіб, притягнутих
до адмінвідповідальності І
. за правопорушення у галузі І
• охорони праці та здоров'я
населення в розрахунку на 10 справ, по яких винесено | постанову, осіб |
4
Рівень травматизму, пов'язаного з виробництвом, осіб
Питома вага працівників, які працювали під впливом шкідливих факторів, %
Кількість працівників, яким встановлено хоча б один із видів пільг і компенсацій, 9
Кількість підприємств, на яких працівники зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, %
Кількість людино-днів непрацездатності у розрахунку на одного потерпілого від травматизму, %
Кількість загиблих від травматизму на виробництві на 100 тис. працюючих, осіб
Кількість потерпілих у розрахунку на один груповий нещасний випадок, осіб
Питома вага загиблих від травматизму на виробництві? %
Рівень та якість трудового ЖИТТЯ
Частка працівників, які працюють в умовах,
| що не відповідають санітарно-| гігієнічним нормам, у загальній
L кіль кості зайнятого
населення, %
Питома вага працівників, нарахована заробітна плата яких у грудні 2011 р. була меншою за прожитковий мінімум для працездатної особи (тобто нижче 1004 грн), 9
Кількість населення у розрахунку на одне лікарняне ліжко, осіб
Кількість штатних працівників, які працювали в режимі неповного робочого дня з економічних причин, %
Кількість вивільнених в розрахунку на 1 тис. найманих працівників, %
Фонд оплати праці в розрахунку на одного зайнятого, тис. грн
н
Система соціального супроводу трудової
ДІЯЛЬНОСТІ
Обсяг реалізованих послуг підприємствами сфери послуг у розрахунку на одне підприємство, тис. грн
1
Частка сімей, яким куплено квартири за кошти підприємства, серед тих, хто одержав житло, %
ч
Кількість музеїв, створених у складі підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, у розрахунку на 10 тис. зайнятого населення, одиниць
стимулятор
дестимулятор
Рис. 2. Індикатори оцінки рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України
ЕКОНОМІКА
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
ЕКОНОМІКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Розподіл регіонів України за комплексними та інтегральним показником розвитку соціально-трудової сфери*
Регіон, область Ринок праці Соціально- трудові відносини Охорона і безпека праці Професійний розвиток економічно активного населення Система винагороди за працю Система соціального супроводу трудової діяльності Рівень та якість трудового життя Інтегральний показник Ранг регіону
АР Крим 0,85 0,69 0,78 0,65 0,76 1,00 0,67 1,07 4
Вінницька 0,72 0,88 0,71 0,67 0,73 0,26 0,66 0,91 25
Волинська 0,80 0,89 0,70 0,60 0,72 0,45 0,72 0,96 19
Дніпропетровська 1,00 0,67 0,76 0,85 0,90 0,49 0,88 1,09 3
Донецька 0,87 0,76 0,75 0,88 0,87 0,53 0,98 1,11 2
Житомирська 0,79 0,82 0,87 0,62 0,76 0,10 0,69 0,92 24
Закарпатська 0,73 0,82 1,00 0,68 0,73 0,44 0,74 1,02 9
Запорізька 0,71 0,71 0,76 0,81 0,81 0,58 0,66 1,00 12
Івано-Франківська 0,67 0,89 0,74 0,71 0,74 0,49 0,68 0,97 17
Київська 0,80 0,75 0,83 0,64 0,92 0,31 0,94 1,02 6
Кіровоградська 0,74 0,85 0,75 0,65 0,73 0,48 0,70 0,97 18
Луганська 0,88 0,79 0,78 0,81 0,82 0,16 0,74 0,98 16
Львівська 0,72 0,74 0,81 0,78 0,75 0,49 0,72 0,99 15
Миколаївська 0,82 0,81 0,79 0,62 0,79 0,58 0,70 1,01 10
Одеська 0,91 0,74 0,90 0,83 0,94 0,70 1,00 1,19 1
Полтавська 0,75 0,88 0,71 0,79 0,82 0,31 0,75 0,99 14
Рівненська 0,75 0,76 0,71 0,67 0,84 0,56 0,74 0,99 13
Сумська 0,70 0,84 0,72 0,74 0,73 0,34 0,64 0,93 23
Тернопільська 0,69 0,75 0,80 0,71 0,70 0,39 0,71 0,94 20
Харківська 0,85 0,74 0,78 1,00 0,79 0,25 0,76 1,02 8
Херсонська 0,79 0,67 0,82 0,69 0,72 0,32 0,74 0,94 21
Хмельницька 0,76 0,80 0,70 0,71 0,73 0,67 0,68 1,00 11
Черкаська 0,70 1,00 0,74 0,62 0,75 0,66 0,71 1,02 7
Чернівецька 0,73 0,73 0,98 0,65 1,00 0,38 0,79 1,04 5
Чернігівська 0,73 0,80 0,94 0,60 0,71 0,22 0,74 0,93 22
* Розраховано автором за джерелом [1].
Таблиця 2
Групування регіонів України за рівнем розвитку соціально-трудової сфери (СТС)
Рівень розвитку СТС Значення інтегрального показника Кількість регіонів Регіони
усього питома вага, %
Високий (1,095824 - 1,187464) 2 8 Донецька, Одеська області
Середній (1,004185 - 1,095824) 8 32 АР Крим, Дніпропетровська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Харківська, Черкаська, Чернівецька області
Низький (0,912545 - 1,004185) 15 60 Вінницька, Волинська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська області
оцінку населенням соціально-трудової сфери України. За результатами соціологічного моніторингу, що здійснюється Інститутом соціології НАН України протягом 1992 - 2012 рр. [6], стан соціально-трудових відносин на вітчизняних суб'єктах господарювання не має стабільної динаміки до поліпшення. Так, у 2012 р. 6,1 % респондентів констатували, що за останній місяць мали конфлікти з керівництвом свого підприємства або колегами, що вивели їх з душевної рівноваги. Більше 28 % опитаних у 2010 р. зазначили, що підприємство, на якому вони працюють у теперішній час, не забезпечує їм навіть оплачуваних лікарняних та відпусток, не кажучи вже про додаткові соціальні гарантії як-то мікро-кредити, безкоштовні обіди, медичну страховку чи заняття спортом за рахунок організації. Сталі недоліки в соціально-трудовій сфері поступово знижують рівень довіри українців до профспілок (з 17,3 % у 2002 р. до 14,7 % у 2012 р.), які покликані захищати трудові права та інтереси найманих працівників, але діяльність яких є недостатньо ефективною у цій сфері. Тому за десять років збільшилась частка осіб, які не покладаються на професійні об'єднання (протягом 2002 - 2012 рр.- на 4,8 %) (рис. 3).
Стан ринку праці відповідно до оцінок населення не має сталих позитивних тенденцій (табл. 3). Близько 50% опитаних у 2012 р. зазначили про погіршення (суттєве або незначне) гарантій зайнятості та забезпечення роботою протягом останніх 12 місяців. І це при тому, що лише 26,8 % працівників відмітили, що характер роботи, яка виконується ними, відповідає їхньому професійно-освітньому рівню, інші ж респонденти або взагалі не працювали (48,7%), або виконували роботу, невідповідну їхній кваліфікації (16,4%), або не змогли відповісти на поставлене запитання.
Недостатньо ефективною, на думку опитаних є система професійного розвитку працівників, адже 64,4% з них у 2012 р. зазначили, що жодного разу не підвищували свою кваліфікацію за рахунок підприємства (організації), на якому вони працюють, близько 9 % - брали участь у тренінгах, конференціях, курсах та семінарах лише один раз після влаштування на роботу і тільки 9,3 % підвищують кваліфікацію один раз на рік і більше за рахунок коштів роботодавців.
Незадовільною також є система винагороди за працю. Середній рівень заробітної плати за останній місяць протягом 2005 - 2012 рр. не дозволяв респондентам досягти доходу на місяць, що забезпечував би для них прожитковий мінімум (рис. 4).
Недостатність коштів для гідного життя працюючих призводять до вимушеної вторинної зайнятості. Це зменшує можливості повноцінного відпочинку працівників та негативно впливає на якість їхнього життя. Так, у 2012 р. порівняно з 1994 р. зменшилась частка населення, які відвідували плавальні басейни, спортивні зали та майданчики (на 1,4%), бібліотеки (на 4,6%), ресторани (на 4,1%), театри, концерти, музеї та художні виставки (на 0,8%), тоді як 8,1% опитаних працювали за сумісництвом.
ВИСНОВКИ
Проведений аналіз рівня розвитку соціально-трудової сфери регіонів України свідчить про недостатність прогресивних змін у більшості (60 %) областей держави та наявність значної диференціації регіонів за цим показником. Ще однією негативною тенденцією є нерівномірний розвиток різних елементів соціально-трудової сфери як в межах одного регіону, так і серед різних областей України. Найбільш розвинутими як за комплексними показниками, так і за наявністю соціолого-статистичної інформації є системи ринку праці, професійного розвитку економічно активного населення, соціально-трудових відносин, а найменш розвиненими - система соціального супроводу трудової діяльності, рівень та якість життя.
Водночас можна констатувати відсутність у статистичній звітності єдиної цілісної, комплексної та такої, що відповідає сучасним вимогам, системи індикаторів стану соціально-трудової сфери України в цілому та регіонів зокрема, що стримує її дослідження та розвиток. Усе це в сукупності перешкоджає сталому соціальному, економічному й екологічному зростанню держави, зростанню добробуту населення та потребує прийняття відповідних рішень з боку держави та органів місцевого самоврядування.
Першочерговим заходом, що треба здійснити з метою прискорення прогресивних змін у соціально-трудовій сфері, повинно стати запровадження регулярної діагностики стану соціально-трудової сфери регіонів України із використанням розгалуженої системи індикаторів, виходячи не лише з їх наявності у поточній статистиці, але, передусім, з їх актуальності та відповідності сфері дослідження. ■
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Каменецкий В. А. Социально-трудовая сфера в условиях трансформации российской экономики : дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.01 / Каменецкий Вячеслав Александрович. - М., 2003. - 299 с.
50
45
40
35
30
25
20
15
10
5
2002 2004 2005 2006 2008 2010 2012
□ зовсім або переважно не довіряють □ цілком або переважно довіряють Рис. 3. Рівень довіри українців профспілкам у 2002 - 2012 рр., % [6]
0
ЕКОНОМІКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
ЕКОНОМІКА регіональна економіка
Оцінка респондентами окремих показників стану соціально-трудової сфери у 2000 - 2012 рр., %*
Частка респондентів, яка підтримує твердження 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012
Не вистачає підходящої роботи 56,0 54,1 45,5 43,0 37,0 46,5 48,6
Не вистачає можливості мати додатковий заробіток 55,9 48,8 39,3 44,8 41,0 47,2 51,1
Не вистачає можливості працювати з по-вною віддачою 45,5 38,0 30,2 30,1 27,2 32,7 35,0
Впродовж останніх 12 місяців доводилося втратити роботу, бути вимушено безробітним 16,2 10,2 10,6 7,8 7,1 12,0 10,3
Минулого року не мали відпустки 42,6 37,6 34,4 34,6 37,8 34,8 38,6
У вільний від основної та домашньої роботи час працювали за сумісництвом, мали додатковий підробіток 11,0 6,9 7,7 8,8 10,3 7,7 8,1
Люди найбільше зараз бояться безробіття 86,4 73,0 67,9 64,9 54,4 80,1 79,4
Люди зараз найбільше бояться невиплати зарплат, пенсій тощо - 64,7 56,5 55,8 51,6 73,8 65,8
Люди найбільше зараз бояться зупинки підприємств 16,5 39,1 35,3 34,2 29,9 43,2 35,7
* Складено автором за джерелом [6].
□ Дохід, який, на думку респондентів, забезпечує прожитковий мінімум, у середньому в розрахунку на одну особу на місяць, грн
□ Середній розмір заробітної плати (пенсії, стипендії) респондентів за останній місяць, грн
Рис. 4. Співвідношення середньої заробітної плати та доходу, який забезпечував би прожитковий мінімум
у 2005 - 2012 рр. [6]
3. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку : монографія / А. М. Колот. -К. : КНЕУ, 2010. - 251 с.
4. Лапшин В. Ю. Методика и показатели оценки результативности управления социально-трудовой сферой в России / В. Ю. Лапшин // Социально-экономические явления и процессы. - 2010. - № 6. - С. 112 - 115.
5. Малышев М. Л. Мониторинг в системе управления социально-трудовой сферой : дис. ... д-ра соц. наук: 22.00.08 / Малышев Михаил Львович. - М., 2005. - 399 с.
6. Мельник С. Шляхи запровадження моніторингових досліджень у соціально-трудовій сфері економіки / С. Мельник // Україна: аспекти праці. - 1998. - № 4. - С. 22 - 25.
7. Українське суспільство 1992 - 2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. -К. : Інститут соціології НАН України, 2012. - 660 с.
8. Юсов А. Б. Социально-трудовая сфера: тенденции развития и методы мониторинга и прогнозирования : монография / А. Б. Юсов. - М. : РАГС, 2009. - 160 с.
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
Kamenetskiy, V. A.. "Sotsialno-trudovaia sfera v usloviiakh transformatsii rossiyskoy ekonomiki" [Social and labor issues in the transformation of the Russian economy]. Dis.... d-ra ekon. nauk: 08.00.01, 2003.
Kolot, A. M. Sotsialno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyk-lyky, tendentsii rozvytku [Social and labor issues: the state of relations, challenges and trends]. Kyiv: KNEU, 2010.
Lapshin, V. Yu. "Metodika i pokazateli otsenki rezultativnosti upravleniia sotsialno-trudovoy sferoy v Rossii" [Methodology and indicators for assessing the impact of socio-labor sphere in Russia]. Sotsialno-ekonomicheskie iavleniia iprotsessy, no. 6 (2010): 112-115.
Malyshev, M. L. "Monitoring v sisteme upravleniia sotsialno-trudovoy sferoy" [Monitoring in the management of social and labor sphere]. Dis.... d-ra sots. nauk: 22.00.08, 2005.
Melnyk, S. "Shliakhy zaprovadzhennia monitorynhovykh doslidzhen u sotsialno-trudovii sferi ekonomiky" [Ways of implementing monitoring studies in the field of social and labor economics]. Ukraina:aspektypratsi, no. 4 (1998): 22-25.
Ukrainske suspilstvo 1992 - 2012. Stan ta dynamika zmin. Sot-siolohichnyi monitorynh [Ukrainian Society in 1992 - 2012. Status
and trends change. Social monitoring]. Kyiv: Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 2012.
Yusov, A. B. Sotsialno-trudovaia sfera: tendentsii razvitiia i metody monitoringa i prognozirovaniia [Social and labor sphere: trends and methods for monitoring and forecasting]. Moscow: RAGS, 2009.
UDC 339.133.017
MODEL OF MARKETING RiSK ASSESSMENT iN iNVESTMENT PROJECTS
S0LNTSEV S. 0., 0VCHYNNIK0VA A. V
UDC 339.133.017
Solntsev S. O., Ovchynnikova A. V. Model of marketing risks assessment in investment projects
The goal of the article is the study of theoretical and methodical grounds of assessing marketing risks when realising investment projects for increase of efficiency of making managerial decisions and minimisation of the level of marketing risks. In the result of the study the article offers to allocate the stage of assessment in the process of management, consisting of detection, analysis and assessment of marketing risks. Structurisation of methods of assessment of marketing risks allowed supplementing the existing groups of methods of assessment of risks using methods of marketing studies of consumer behaviour and develop a model of stage-by-stage complex assessment of marketing risks in investment projects, which is based on the study of the process of market exchange of enterprises and modelling behaviour of consumers under market conditions. The prospect of further studies is identification of sources and specific features of assessing marketing risks during the further stages of realisation of an investment project and when a commodity enters the market.
Key words: marketing risks, assessment of marketing risks, consumer behaviour, model of assessment of marketing risks.
Pic.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 1. Bibl.: 14.
Solntsev Serhiy O.- Doctor of Sciences (Physics and Mathematics), Professor, Head of the Department, Department of Industrial Marketing, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine)
Ovchynnikova Anna V.-Postgraduate Student, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: anya.ovchinnikova@gmail.com
УДК 339.133.017
Солнцев С. А., Овчинникова А. В. Модель оценивания маркетинговых рисков в инвестиционных проектах
Целью статьи является исследование теоретических и методических основ оценивания маркетинговых рисков при реализации инвестиционных проектов для повышения эффективности принятия управленческих решений и минимизации уровня маркетинговых рисков. В результате исследования предложено выделить этап оценивания в процессе управления, состоящий из выявления, анализа и оценки маркетинговых рисков. Структуризация методов оценивания маркетинговых рисков позволила дополнить существующие группы методов оценивания рисков методами маркетинговых исследований потребительского поведения и разработать модель поэтапного комплексного оценивания маркетинговых рисков в инвестиционных проектах, которая основана на исследовании процесса рыночного обмена предприятий и моделировании поведения потребителей в рыночных условиях. Перспективой дальнейших исследований является определение источников и особенностей оценивания маркетинговых рисков на последующих фазах реализации инвестиционного проекта и при выведении товара на рынок.
Ключевые слова: маркетинговые риски, оценивание маркетинговых рисков, поведение потребителей, модель оценивания маркетинговых рисков.
Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 1. Библ.: 14.
Солнцев Сергей Алексеевич - доктор физико-математических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра промышленного маркетинга, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) Овчинникова Анна Вячеславовна - аспирантка, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина)
E-mail: anya.ovchinnikova@gmail.com
УДК 339.133.017
Солнцев С. О., Овчиннікова А. В. Модель оцінювання маркетингових ризиків в інвестиційних проектах
Метою статті є дослідження теоретичних та методичних засад оцінювання маркетингових ризиків при реалізації інвестиційних проектів для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень та мінімізації рівня маркетингових ризиків. У результаті дослідження запропоновано виокремити етап оцінювання в процесі управління, що складатиметься з виявлення, аналізу та оцінки маркетингових ризиків. Структуризація методів оцінювання маркетингових ризиків надала можливість доповнити існуючі групи методів методами маркетингових досліджень споживчої поведінки та розробити модель поетапного комплексного оцінювання маркетингових ризиків в інвестиційних проектах, яка заснована на дослідженні процесу ринкового обміну підприємств та моделюванні поведінки споживачів у ринкових умовах. Перспективою подальших досліджень є визначення джерел та особливостей оцінювання маркетингових ризиків на подальших фазах реалізації інвестиційного проекту та при виведенні товару на ринок. Ключові слова: маркетингові ризики, оцінювання маркетингових ризиків, поведінка споживачів, модель оцінювання маркетингових ризиків Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 1. Бібл.: 14.
Солнцев Сергій Олексійович - доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри, кафедра промислового маркетингу, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (пр. Перемоги, 37, Київ, 03056, Україна)
Овчиннікова Анна Вячеславівна - аспірант, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (пр. Перемоги, 37, Київ, 03056, Україна)
E-mail: anya.ovchinnikova@gmail.com
The economic recession in Ukraine is marked with decreasing investments in the industrial sector of the economy of Ukraine, one of the reasons for which is companies' restraint in implementation of the long-term investment projects due to the high uncertainty in the market
environment and, consequently, a high level of marketing risks. The crises of 1998 and 2008 made the managers realize that the existing approaches to the marketing risk assessment cannot by applied in full and are to be supplemented with more detailed market research of consumer behavior
ЕКОНОМІКА економіко-математичне моделювання
