CC BY
72. Василько В. П., Терещенко В. В., Герасименко В. Н., и др. Водно-физические свойства почв // Агроэкологический мониторинг в земледелии Краснодарского края. Юбилейный выпуск, посвященный 80-летию со дня основания Кубанского государственного аграрного университета (выпуск второй). - Краснодар, 2002. - С. 35-45.
3. Великанова Л. О. Экономическая и биоэнергетическая оценка альтернативных технологий возделывания озимой пшеницы в условиях центральной зоны Краснодарского края / Л. О. Великанова, Н. С. Курносова, Е. И. Трубилин и др. // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета -2018. - № 138. - С. 60-77.
4. Герасименко В. Н. Продуктивность сои в условиях орошения в зависимости от способа основной обработки почвы и удобрений на выщелоченном черноземе Западного Предкавказья / В. Н. Герасименко // Автореф. дис. канд. наук. - Краснодар. - 1998.
5. Масливец В. А. Рисоводство: учебное пособие / В. А. Масливец, В. Н. Герасименко, С. С. Терехова. - Казань. - 2018. - 164 с.
6. Масливец В. А. Промежуточные посевы -фактор биологизированного рисоводства / В. А. Масливец, В. Н. Герасименко, С. А. Макаренко //
Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. - 2014. - № 103. - С. 1245-1253.
7. Магомедтагиров А. А. Влияние агротехнических приемов на урожайность озимой пшеницы в низинно-западинном агроландшафте / А. А. Магомедтагиров, Е. С. Бойко // Научное обеспечение агропромышленного комплекса. Сборник статей по материалам 74-й научно-практической конференции студентов по итогам НИР за 2018 год. Ответственный за выпуск А. Г. Кощаев. - 2019. - С. 4951.
8. Мизенин А. И. Прерывистый водный режим орошения для посевов риса с заделкой семян в слое почвы 2-3 см. / А. И. Мизенин, Т. Г. Клименкова, Т. А. Михалик. // Рисоводство. - 2012. - № 20. - С. 7983.
9. Мунджишвили К. А. Урожайность гибридов подсолнечника в условиях Курганинского района / К. А. Мунджишвили, В. Н. Герасименко // НАУЧНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА. Сборник статей по материалам 73-й научно-практической конференции студентов по итогам НИР за 2017 год. Ответственный за выпуск А. Г. Кощаев. -2018. - С. 41-43.
АНАЛ1З ТЕХН1ЧНИХ ПРИЧИН ТРАВМАТИЗМУ В АГРАРНО-ПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС1
УКРАШИ
Годяев С.Г.
Днiпровський державний аграрно-економiчний yuieepcumem, кафедра експлуатацИ машинно-тракторного парку, доцент, доцент.
Дмитрюк С.П.
Днтровський державний аграрно-eкономiчний yнiвeрситeт, кафедра експлуатацИ машинно-тракторного парку, старший викладач
ANALYSIS OF TECHNICAL CAUSES OF INJURY IN THE AGRICULTURAL AND INDUSTRIAL
COMPLEX OF UKRAINE
Godyaev S.,
Dnipro State Agrarian and Economic University, Department of Machine and Tractor Operations,
Associate Professor, Associate Professor.
Dmitryuk S.
Dnipro State Agrarian and Economic University, Department of Machine and Tractor Fleet Operation,
Senior Lecturer
Анотащя
Виявити основш несправносп альськогосподарськоГ техшки та !х вплив на травматизм в сшьському господарсга. Встановлено, що бшьшють несправносп, що впливають на безпеку роботи трактора чи альськогосподарськоГ машини виникають в результат невчасного або неяшсного виконання техшчного об-слуговування. Недбале його виконання нерщко приводить до аварп ^ як правило, до травмування людини.
Шляхом перевiрки техшчного стану машин виявити можливi техшчш причини травматизму. Справною вважаеться машина, повшстю укомплектована вщрегульованими агрегатами, мехашзмами, вузлами, приладами, системами, захисними огорожами i сигналiзацiею. Тшьки така машина допускаеться до роботи. Перш шж адати на свщомо несправш трактор, комбайн, автомоб№ або екскаватор, необхвдно по-думати, до чого це може привести. I, звичайно, завжди пам'ятати, що робота в подiбнiй ситуаци — пряма загроза не тшьки своему здоров'ю i життю, але i здоров'ю i життю тих, що оточують.
Abstract
Identify the main malfunctions of agricultural machinery and their impact on injuries in agriculture. It has been established that most of the faults affecting the safety of a tractor or agricultural machine occur as a result of untimely or poor maintenance. Careless execution often leads to an accident and, as a rule, to injury.
By checking the technical condition of the machines to identify possible technical causes of injuries. The car is considered to be serviceable, fully equipped with adjusted units, mechanisms, components, devices, systems, protective fences and alarms. Only such a machine is allowed to work. Before getting on a deliberately faulty tractor, combine, car or excavator, you need to think about what it can lead to. And, of course, always remember that working in such a situation is a direct threat not only to your health and life, but also to the health and lives of others.
Ключовi слова: нещасш випадки , травматизм, безпека пращ, техшчна несправшсть; трактор, Mo6i-льна машина, основш причини, життя, здоров'я.
Keywords: accidents, injuries, occupational safety, technical malfunction; tractor, mobile car, main causes, life, health.
Бшьшсть несправносп, що впливають на без-пеку роботи трактора чи сшьськогосподарсько1' ма-шини виникають в результата невчасного або неяш-сного виконання техшчного обслуговування. Не-дбале його виконання нерщко приводить до аварп ^ як правило, до травмування людини
Аналiз останшх дослщжень i публжацш, у яких започатковано розв'язання ще! проблеми зроблений в працях таких вчених та науковщв: В. В. Березуцького В.В., Протоерейського О. С, Запо-рожець О. I., Кобець В. В., Костенко О. М., Поно-маренко В. С., Цапко В. Г., Шляховський О. О., Ло-бас В. I., Кундiев Ю. I., Лисюк М. О., Нагорна А. М., Романенко Н. В., Ткачук К. Н., Слшо О. О., Де-гтяренко Г. £., Мелiс-Шахназаров Л. Ш., Малихш О. В., Таiрова Т. М., Шевченко I. В., Саричева А. А., Цибульська О. В. та шших. В Украiнi найбiльш не-сприятливi умови працi виявлено у вугшьнш про-мисловостi, культурно -сощальнш сферi та в сшьсь-кому господарствi. Тому вивченню основних техш-чних причин виробничого травматизму в сiльському господарствi i присвячена ця стаття.
Шляхом перевiрки технiчного стану машин виявити можливi технiчнi причини травматизму.
Як сввдчить досвiд, безпека i надiйнiсть роботи трактора чи будь-яко! iншоi сiльськогосподарськоi машини або автомобшя, перш за все залежать ввд !х технiчного стану. У сучасних швидкохвдних та мо-гутшх тракторах навiть незначна несправнiсть або поломка в системi управлiння мае в собi небезпеку.
А мехашзатору потрiбно постiйно пам'ятати, що рано або тзно технiчна несправнiсть чи невча-сне виявлення конструктивних недолшв будь-яко! сiльськогосподарськоi машини, трактора або авто-мобiля обов'язково призведуть до печальних насладив. Iнколи це ввдбуваеться навiть пiд час випро-бування дослiдних зразкiв.
Всi трактори, автомобiлi, самохiднi шасi, сшь-ськогосподарсьш машини, устаткування тваринни-цьких ферм i iншi механiзми повиннi перюдично проходити технiчний огляд i випробування. Всi машини i мехашзми в термiни, що вказанi заводами-виготовлювачами, проходять технiчне обслуговування i ремонт. [7].
Машини, мехашзми, устаткування i транспорта засоби, що впроваджуються у виробництво, i в стандартах на яш е вимоги щодо забезпечення без-пеки працi, життя i здоров'я людей, повинш мати
сертифiкати, що шдтверджують безпеку !х викори-стання, виданi в установленому порядку.
Машини, мехашзми, устаткування i транспорта засоби, придбанi за кордоном, допускаються до експлуатацii лише за умови ввдповщносп !х норма-тивним актам про охорону працi, що дшть в Укра-iнi. [8].
Техшчний стан транспортних засобiв, тракто-рiв, комбайнiв i iнших сiльськогосподарських машин перед вшздом !х з гаража перевiряе особа, вщ-поввдальна за !х технiчний стан. Про справшсть машини або мехашзму роблять вiдмiтку в путьовому або маршрутному лисп.
Справною вважаеться машина, повшстю укомплектована вiдрегульованими агрегатами, мехашз-мами, вузлами, приладами, системами, захисними огорожами i сигналiзацiею. Т№ки така машина до-пускаеться до роботи. Але, на жаль, це не завжди вiдбуваеться. Найчастше нещаснi випадки iз-за те-хшчно! несправностi походять вiд дефектiв рульо-вого управлiння, тому правила безпеки не допуска-ють:
- ослабления кршлення рульово1' колонки;
- ослаблення кршлення рульово1' сошки на и
валу;
- несправносте подовжньою i поперечною ру-льово! тяги i !х деталей (недопустимi вигини, трь щини, пошкодження рiзьблення, пробок i наконеч-никiв, поломки або вiдсутнiсть шплшпв);
- наявнiсть масла нижче рiвня в корпусi пiдси-лювача;
- порушення регулювання запобiжного клапана;
- тдвищене пiдтiкання масла в насосi;
- завдання в зачепленнi черв'як-сектор;
- тдвищена вiбрацiя рульового колеса;
- ослаблення затяжки гайки черв'яка, кршлення сошки або поворотних важелiв;
- пвдвищений люфт в кошчних пвдшипниках переднiх колiс або в шаршрах тяг рульового керу-вання;
- порушення сходження переднiх колiс;
- зб№шення осьового перемiщення поворотного валу;
- збшьшення зазору в зачепленнi черв'як-сек-тор; пiдвищений люфт у з'еднаннях, карданних муфт рульового колеса;
- люфт рульового колеса при працюючому двигуш бвдьш 25
- сила опору повороту рульового колеса при ручнш ди понад 60 Н з гвдро пiдсилювачем, 100 Н -без пдро пвдсилювача;
- люфт рульовоГ тяги вище вказаного заводом-виготовлювачем. [8]
В системi управлiння гусеничних тракторiв не допускаються:
несправнiсть тяг i !х з'еднань з важелями;
вiльний хвд рукояток важелiв механiзму управ-лшня гальмами планетарного механiзму повороту, що перевищуе значения, зазначенi в експлуатацш-нiй документацii;
неповне гальмування барабана планетарного механiзму повороту при повному перемiщеннi ва-желiв управлшня на себе;
рiзна величина ходу педалей гальма.
У колiсних тракторiв покришки не повиннi мати ^зних трiщини i розривiв, а також повного зносу малюнка протектора. Потрiбно стежити, щоб тиск повiтря в шинах ввдповвдав встановленим нормам, передбаченим заводською iнструкцiею.
Гальмiвнi системи повинш вiдповiдати насту-пним вимогам: [8]
- гальмiвний шлях колюних машин i трактор-них погздв, складених на базi колiсних тракторiв, при одноразовому натисненнi на педаль робочого гальма повинен ввдповвдати ГОСТ 12.2.019;
- при ввдпущенш педалi гальма колеса повиннi повнiстю розгальмовуватись;
- гальма повиннi бути вщрегульоваш на одно-часне гальмування колю при зблокованих педалях, при цьому педалi правого i лiвого гальм повиннi мати однакову величину ходу;
- компресор системи пневматичних гальм мае забезпечувати встановлений для дано! машини тиск;
- при включеному протягом 30 хв компресорi i невключених органах гальмування чи при включе-них органах гальмування, але не працюючому про-тягом 15 хвилин компресорi падiния тиску бiльше шж на 0,05 МПа (0,5 атм.) не допускаеться;
- манометр системи пневматичних гальм повинен бути справним;
- в механчному приводi гальм не допускаеться заГдання важелiв i колодок, расшплiнтувания з'еднань та наявшсть трiщини;
- не допускаеться пвдпкання гальмово! рвдини в цилiндрах, шлангах, трубках i з'еднаннях гвдрав-лiчного приводу гальм;
- гальмiвнi колодки i с^чки у постiйно розь мкнутого типу гальм не повинш торкатися бараба-шв, а зазор мiж ними повинен ввдповвдати умовам експлуатацiйноi' документации
- робiтники i стоянковi гальма повинш надшно утримувати машину або машинно-тракторний агрегат на ухил 20 ° (36%).
Гальмiвнi накладки потрiбно замiнити, якщо вiдстань ввд поверхнi накладок гальмiвних колодок до головок заклепок менше 0,5 мм, необхвдно замь няти одночасно ва накладки обох гальм.
Не допускаеться попадання мастила на накладки або стрiчки гальм. Замасленi накладки або стрь чки потрiбно промити.
Ефектившсть гальм необхвдно перевiряти за величиною вшьного або повного ходу гальмiвних педалей, а для енергонасичених тракторiв - за величиною ходу штошв гальмiвних камер, як1 не повинш перевищувати величин, зазначених в експлу-атацiйнiй документацii. [ 8].
Машини з несправною гальмiвною системою до експлуатаци не допускаються.
Неправильне регулювання гальм, рульового управлшня i муфти зчеплення дуже часто призво-дить до перекидання тракторiв, на!здам на переш-коди i до iнших аварш, як1 нервдко призводять до нещасних випадшв.
При технiчному оглядi i пiдготовцi тракторiв до роботи в першу чергу слвд перевiрити технчний стан гальмiвноi системи, рульового управлшня, муфти зчеплення i ходово! частини, а потiм iншi агре-гати i системи.
При пробуксовуванш муфта може вийти з ладу, а Г! поломка призвести до авари. Якщо така поломка трапиться при русi трактора на пвдйом^ то вiн покотиться пiд уклш i може перекинутися.
У правильно ввдрегульовано! муфти зчеплення вiльний хвд важеля (педал^ виключення, величина зусилля виключення, зазор мiж вiджимними пвдши-пниками ввдведення i головками ввджимних важе-лiв повиннi в1дпов1дати заводськш нормi.
При скрутному включеннi передачi або при мимовiльному !! виключенш або включеннi теж може виникнути аварiйна ситуацiя. Надзвичайно небезпечно, якщо таке трапляеться на дорозi з ште-нсивним рухом, в гористш мiсцевостi, на залiзнич-ному пере!зд, там, де зосередилося дек1лька мобь льних машин, або в будь-якому iншому мiсцi пiдви-щено! небезпеки.
От чому будь-яке вiдхилення ввд норми в ро-ботi коробки змши передач е серйозним дефектом -сама коробка, а отже, i трактор вважаються неспра-вними. [8].
При аваршнш поломцi в двигуш, гвдросистем^ трансмiсii або ходовш частинi трактор сл1д негайно зупинити, а двигун заглушити.
Трактором важко управляти, коли рульове уп-равлiння ввдрегульоване неправильно. При недо-статньому люфп рульового колеса або його ввдсут-ностi тракторист швидко стомлюеться; при великому ж люфп не завжди е можливiсть своечасно i в потрiбному напрямi повернути трактор, обачливо об'!хати перешкоду, а це та!ть в собi небезпеку не пльки аварii, але i нещасного випадку.
Нерiдко механiзаторiв пiдводять i несправно-стi гальм мобiльних машин. Застава безпечного руху будь-яко! моб№но! машини — абсолютно справнi гальма, ввдрегульоваш на одночаснiсть га-льмування заднiх колiс при педалях, що блоку-ються, при цьому педалi правого i лiвого гальм повинш мати однакову величину ходу. Рiзна величина ходу педалей, що блокуються, небезпечна тим, що при цьому неодночасно гальмуються праве i лiве
колеса, трактор на слизькш дорозi може занести убж - виникне аваршна ситуацiя.
Для одночасного гальмування, окрiм однако-во! величини ходу педалей гальм, що ведуть колеса трактора повиннi мати приблизно однаковий знос малюнка протектора, а також однаковий тиск в шинах колiс. Щоб трактор був легко керованим i «три-мав дорогу», установлюють номшальну збiжнiсть переднiх колiс (рiзниця вимiрювань в заднiй i пе-реднш частинi колеса) згiдно заводському керiвни-цтву по експлуатацii.
Дефекти, ненадшнють роботи або вiдсутнiсть гальмiвного пристрою на тракторному причет теж часто призводять до нещасних випадк1в.
Несправнють причiпного пристрою в агрегатi може призвести до ввд'еднання причепа ввд трактора на ходу. Некерований причш, що самостiйно рухаеться, може на!хати на людей, тварин, транспо-ртнi засоби або як1-небудь споруди. Те ж саме вщ-буваеться при обривi дишла причепа або причшно!' сережки трактора. Щоб уникнути цього, трактор-ний агрегат (трактор i причiп) додатково сполуча-ють запобiжним тросом або ланцюгом. [ 7].
Поломки осей, дисков, колiс i iнших деталей причепiв частiше всього вщбуваються iз-за неякю-ного техтчного обслуговування або ж в результата тривало! експлуатацii. Навiть сама незначна техш-чна несправнiсть i прихований дефект у вузлах i деталях трактора або причепа скривають в собi пос-тiйну загрозу створення небезпечно! ситуацii, яку навиъ досввдчений тракторист не завжди в змозi за-побiгги.
Бiльшiсть несправноста, що впливають на без-пеку роботи трактора, виникають в результата нев-часного або неякiсного виконання технiчного обслуговування. Недбале його виконання нерщко призводить до авари i, а також до травмування лю-дини.
Iз-за невчасного проведення змащувальних ро-бiт i недолiку мастила у вузлах механiзмiв в бшь-шостi випадк1в починаеться знос поверхневого шару, ослабляеться мiцнiсть i ламаються осi, вали шестерень та iншi деталi машин. При недостат-ньому мастилi пiдшипника вiн перегрiваеться, за-клинювання i виходить з ладу. Трактор стае непра-цездатним в результата ввдмови того або шшого ме-ханiзму.
Уважний догляд за гальмами i умiле користу-вання ними гарантують надiйну i безвщмовну роботу трактора. Дуже важливо, особливо в зимовий час, щоб всi колеса мобшьно! машини були рiвно-мiрно вiдрегульованi. Це попередить занесення машини. [5].
Сучасш автомобiлi i деяк1 трактори мають пне-вматичний або гiдравлiчний привiд ножних гальм. I той i iнший повинен бути абсолютно герметичний. Недопустимий щонайменший витак рiдини. У сис-темi гiдравлiчного приводу не повинно бути повь тря, яке утворюе повиряну пробку, а це приводить до провалу педалi гальма у момент гальмування за рахунок стиснення повиря.
Не можна працювати на машин при недостат-нiй кiлькостi гальмiвноi рiдини в бачку головного
гальмiвного цилiндра. Доливати бачок можна галь-мiвною рiдиною тiльки однiеi марки.
Як при пневматичнш, так i при гiдравлiчнiй си-стемi приводу гальм потрiбно стежити за справш-стю шлангiв. Не можна допускати попадання на по-верхню гальмiвних шлангiв мастила, що роз'iдае гуму. Шланг руйнуеться досить швидко, виникае трщина, розрив шлангу — зввдси витак повиря або рiдини. Шланги потрiбно оглядати щодня i при що-найменших вiдмiчених дефектах негайно !х замi-нювати.
Водiю, що не мае досвщу роботи або мехашза-тору слад знати i пам'ятати, що на легкють управ-лiння машиною i прямолiнiйнiсть !'!' руху впливають також правильне регулювання i установка колю, кут !х розвалу i сходу, кут поперечного i подовж-нього нахилу шворнi. Правильна установка керова-них колiс забезпечуе властивють зберiгати поло-ження, займане при прямолшшному русi машини. Погана ж стабшзащя робить машину нестiйкою, вона довшьно змiнюе напрям свого руху, унаслщок чого водiй вимушений безперервно повертати ру-льове колесо то в один, то в шший бш, щоб повер-нути кероваш колеса в початкове положення. Все це призводить до швидко! стомлюваноста водiя, сприяе виникненню умов для занесення машини, попршуе !! стшшсть, збiльшуе знос шин i складо-вих частин рульового управлiння.
На стаб№нють керованостi машини великий вплив надае також врiвноваженiсть керованих колю. Биття i порушення балансування !х утрудняють управлiння мобiльною машиною, а тим бшьше на великих швидкостях.
При виявленш несправностi, як1 механiзатор не може усунути, необх1дно негайно поввдомити бригадира, механiка або iншу вщповвдальну особу i не приступати до роботи на мобшьнш машинi, ме-ханiзмi, сiльськогосподарському агрегатi до пов-ного усунення всiх несправностi.
Найпоширешшими технiчними причинами в 2019 р. стали: [1]
- незадов№ний техтчний стан виробничих об'ектiв, будинк1в, споруд, шженерних комунiка-цiй, територii - 4,1 % вщ загально! шлькоста трав-мованих осiб по Украш (178 травмованих осiб);
- незадов№ний технiчний стан засобiв вироб-ництва - 1,7 % (75 травмованих оаб);
- iншi технiчнi причини - 1,6 % (69 травмованих оаб);
- недосконалють технолопчного процесу, його невiдповiднiсть вимогам безпеки - 1,3 % (59 травмованих оаб);
- конструктивш недолiки, недосконалють, не-достатня надiйнiсть засобiв виробництва - 1,2 % (54 травмоваш особи).
Найчастiше при експлуатацп технiчно несправно! технiки травмуються трактористи-машинiсти — 56,8% вiд вах травм, що в1дбулися при вказаних вище обставинах.
На травмування водив припадае 16,4%, рiзно-робочих—10,4, бригадирiв i технiкiв-механiкiв — вiдповiдно по 3,0 i iнших професiй i спецiально-
стей—10,4%. Серед останшх B^Mi4ern таю, як ван-тажники, агрономи, майстри-наладчики, KyxapiB KopMO^xiB, що вчяться, токарi, зоотехнiки i iн.
Бiльше всього нещасних випадшв вiдбyваeться iз-за технiчноï несправностi рiзноï мобiльноï тех-нiки i устаткування: [1]
- при перевезеннi альськогосподарських i бу-дiвельних вантаж1в (34,3%);
- шд час усунення виявлених несправностi (13,4%),
- при маневруванш на несправнiй мобiльнiй те-хшщ i зчепленнi тракторiв з сшьськогосподарсь-кими машинами (по 10,4%).
^iM того, подiбнi нещаснi випадки трапля-ються :
- при буксируванш (9,0%),
- перегонi мобiльноï техшки (7,5%),
- проведеннi технiчного обслуговування (6,0%),
- при виконаннi шших робiт (9,0%): викачу-ваннi з гншних збiрникiв рiдини, роздачi корму, прибиранш зернових i силосних культур, заготтвщ лiсy, а також ошкувант транспорту i просто при вь дпочинку в полi.
Значна частина нещасних випадшв ввдбува-еться в результат несправностi гальмiвноï системи у моб№но1' технiки — 28,3%; несправносп рульового yправлiння — 22,4; муфти зчеплення - 17,9; коробки змши передач — 6,0; системi запалення, пд-росистеми тдйому кiвшiв екскаваторiв i кyзовiв ав-томобiлiв або тракторних причепiв — по 4,5,%; акyмyляторiв i електропроводки - по 3,0%. На не-справнiсть iнших механiзмiв i вyзлiв припадае 10,4%.[5]
Експлyатацiя несправно1' техшки найчастше призводить до наïздiв на потерпших — 43,3%, пе-рекиданню мобiльноï технiки i удару предметом (шматком деталi або самою деталлю) —по 8,9%, що вщскочив, i до iнших неприемностей, серед яких отки ввд вогню, гарячою водою i перегрггою парою, поразка електричним током та попадання пос-траждалих в необгородженi робочi вузли i мехаш-зми.
Отже, перш н1ж свдати на сввдомо несправний трактор, комбайн, автомобшь або екскаватор, необхвдно подумати, до чого це може призвести. I, зви-чайно, завжди пам'ятати, що робота в подiбнiй си-тyацiï — пряма загроза не тiльки своему здоров'ю i життю, але i здоров'ю i життю тих, що оточують.
В подальшому ми повиннi визначити прюри-тетнi напрямки роботи з охорони пращ:
- систематично проводити навчання та пере-вiркy знань з питань охорони працi, особливу увагу придiлити перевiрцi знань з питань охорони пращ для пращвнишв, що виконують роботи щдвищено1' небезпеки;
- покращити органiзацiю робочих мiсць, по-силити вiдповiдальнiсть керiвникiв робочих мюць i безпосереднiх виконавцiв у питаннях дотримання вимог дiючих нормативних акпв та iнстрyкцiй з охорони пращ;
- забороняти експлyатацiю обладнання, яке загрожуе безпецi працiвникiв;
- модершзащя технологiчного, тдйомне-транспортного обладнання, перепланування розмi-щення обладнання;
- впровадження автоматичного та дистан-цiйного керування виробничими обладнаннями;
- усунути ризики, що властивi роботам з не-безпечними та шюдливими для здоров'я умовами пращ, а у випадках, коли усунути, або зменшити так1 ризики ще неможливо, встановити для пращвнишв, зайнятих на таких роботах, скорочену трива-лiсть робочого часу та додатковi оплачуванi ввдпу-стки, забезпечити профшактичним харчуванням ;
- систематично аналiзувати iнформацiйнi данi, сформованi шляхом системного дослвдження статистичних показник1в, що дають повне i глибоке уявлення про стан травматизму, обставини та причини його виникнення, найбiльш травмонебезпечнi професп працiвникiв, !х вiк, стаж роботи, рiвень профпiдготовки та iншi показники;
- необхiдно розширити сшвпрацю служб охорони пращ рiзних рiвнiв з Держальгосшнспек-цieю та працiвниками сощального захисту, з питань профiлактики виробничого травматизму та профза-хворювань.
Список лггератури
1. Аналiз страхових нещасних випадшв на ви-робництвi та профзахворювань за 2019 рiк [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу : - Access : http ://www. social.org.ua/view/
2. Войналович О.В. Актуальш завдання державного нагляду та контролю з охорони пращ в сшьському господарствi / О.В. Войналович// Про-блеми охорони пращ в Украш. Збiрник наукових праць. - К.: ННД1ПБОП. - 2011. -№ 21. - 168 с.
3. Костенко О.М. Удосконалення методiв i за-собiв з комплексного аналiзу, прогнозу та попере-дження виробничого травматизму у сiльськогоспо-дарському виробництвi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.26.01 «Охо-рона пращ» / О.М. Костенко. - Кшв, 2002. - 24 с.
4. Мелш-Шахназаров Л. Ш. Дослiдження ви-робничого травматизму в УкраМ / Л.Ш. Мелiк-Шахназаров, Т.О. Попова / 1н-формацiйний бюлетень з охорони працi. - К.: ННДЮП, 2006. - Вип. 3 - С. 9 - 13.
5. Мельник П. В. Випадковий травматизм на виробнищта в контексп боротьби з професшними ризиками / П. В. Мельник // Науковий вюник НАВС. - 2011. - № 1. - С. 114-123 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.Ua/portal/soc_gum/Nvknuvs/2 011_1/melnik.htm/
6. Охорона пращ та промислова безпека: Навч. поаб. / К. Н. Ткачук, В. В. Зацарний, Р. В. Са-барно, С. Ф. Каштанов, Л. О. Миток, Л. Д. Третьякова, К. К.Ткачук, А. В. Чадюк. За ред. К. Н. Ткачука i В. В. Зацарного. - К.: Основа, 2009 . - 352с.
7. Охрана труда в агропромышленном комплексе Украины: учебник для студентов высших учебных заведений Украины Ш-1У уровня аккредитации/ Беликов А.С., Сафонов В.В., Годяев С.Г., Левченко А.И., Дмитрюк С.П. и др. - Черкассы: издатель Чабаненко Ю.А., 2014. - 646 с.
8. Правила охорони пращ в альськогоспо-дарському виробнищга. К.: Форт, 2001. - 384 с.
