CC BY
47
Вывод. Проведенный анализ путей поступления радона из подстилающих грунтов в местах застройки показал, что необходимо классифицировать участки застройки по степени радоноопасности. Использование разных подходов, без противоречия, должно дать однозначное определение безопасной или опасной по уровням радона характеристики места застройки. Количественные критерии места застройки по плотности потока радона с поверхности земли и по его удельной активности в воздухе грунта должны иметь определенные количественные эквиваленты: низкий, средний, высокий уровень радоноопасности. В таблице 4 приведена классификация участков застройки по степени радоноопасности с точки зрения критерия плотности потока радона.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Э.М. Крисюк. Радиационный фон помещений. - М.: Энергоатомиздат, 1989.
2. А.И. Молчанов, Ю.Н. Сорока, С.И. Литвиненко, В.В. Удод./Метод прямого измерения эксхаляции радона и торона с эманирующих поверхностей // Технический прогресс в атомной промышленности. Сер. Горно-металлургическое производство - 19 90. - Вып. 5 -С.14-16.
3. А.И. Молчанов, Ю.Н. Сорока. Об учете эксхаляции радона при изыскательских работах и проектировании жилых зданий./ Проектирование и инженерные изыскания. -1991. -№6. - С.17 - 19.
4. Ю.Н. Сорока, А.И. Молчанов. Житлове будiвництво й проблеми зниження опромшювання населення вщ природних джерел юшзуючого випромшювання // Ойкумена. Украшський вюник - 1991 - № 4 - С. 37-43.
5. Проведение радиационно-гигиенического обследования жилых и общественных зданий: Методические указания. - С.-Петербург: «ЛЮБАВИЧ», 1998.- 29 с.
6. Инженерно-геологические изыскания для строительства. Свод правил СП 11-102-97.
7. Допустимые уровни ионизирующего излучения и радона на участках застройки. Московские городские строительные нормы МГСН 2.02-97, М., 1997.
8. Ю.Н. Сорока, А.И. Молчанов, О.Н. Беднарик. О необходимости нормирования плотности потока радона на застраиваемых территориях // Ядерная и радиационная безопасность - 2000. - том 3. - № 1. - С.37-43.
9. Barnet I., Neznal M. eds. Radon risk classification for building purposes in the Czech Republic. Radon investigations in CR.// Czech Geological Survey. - Prague, 1994. - Vol. 5. - pp. 18-24.
10. Neznal M. et al. The new method for assessing the radon risk of building sites.// Czech. Geol. Survey. - Prague, 2004 - 47. p.
11. Akerblom, G. Ground radon - monitoring procedures in Sweden. Geoscientist 4(4): р. 21-27; 1994.
УДК 699.887.3
АНАЛ1З СТАНУ РАД1АЦ1ЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ХВОСТОСХОВИЩ РЕЖИМНО1 ТЕРИТОРП КОЛИШНЬОГО УРАНОВОГО ВИРОБНИЦТВА ВО «ПХЗ»
О.В. Пилипенко, к. т. н., доц., О.1. Капля, здобувач, А.С. БелЫов, д.т.н., проф.
Ключовi слова: Швтчна частина промислового майданчику, рад1ацтне забруднення, хвостосховище, рад1ацтний захист ствробШниюв, дозов1 навантаження.
Актуальшсть. З розвалом Союзу та появою приватних структур на територи секретного виробництва, яю проводять роботи без будь-якого дотримання правил, що мають бути встановлеш на територи з особливим статусом i наявшстю дшянок i3 тдвищеними рiвнями радюактивного забруднення, саме тому на заводi з'явилась виробнича необхвдшсть забезпечити охорону об'екта. Для цього важливого фронту робгг було залучено Державне шдприемство «38 В1ТЧ», яке забезпечуе охорону Ивденно! та Ившчно! частини Придшпровського промислового майданчику та хвостосховищ, яю розташоваш за межами промислових майданчиюв.
Мета. У вщповщносп до сфери дiяльностi служби охорони та фiзичного захисту територи колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ», необхщно визначити вiрогiднiсть негативного впливу ращацшно! небезпеки на охорону та сшвроб^ниюв ДП «38 В1ТЧ» вiд юнуючих хвостосховищ. Дати аналiтичнi викладки щодо сучасного стану територiй колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ».
Основш положення. 8 серпня 1947 року була прийнята Постанова Ради Мiнiстрiв СРСР № 200890 про будiвництво в м. Дшпродзержинську заводу «906» по переробщ уранових руд. Так почалась iсторiя славнозвiсного заводу ВО «Придншровський хiмiчний завод».
Спочатку свое! дiяльностi завод «906» переробляв доменний шлак, а хiмiчнi реагенти що з'являлись в процес роботи переробляли в амiачну та натрiеву селiтри - популярш в 50-их роках. Тому на початку 50-х роюв заводу «906» була присвоена назва «Завод шлакових добрив». Розкв^ виробництва почався с середини 60-х роюв, коли в виробничому циклi з'явились новi (модернiзованi) потужнi виробництва: уранового виробництва, виробництво мшеральних добрив, виробництво екстрагенпв, виробництво синтетичних сорбентiв, цирконш-гафшве виробництво та iншi. В 1966 рощ отримав нову назву «Придншровський хiмiчний завод». В кшщ 60-х роюв повнiстю сформувався завод як окрема одиниця зi сво!ми виробничими потужностями та шфраструктурою. В цей час до складу «Придшпровського хiмiчного заводу» увiйшли Медико-санiтарна частина, житлово-комунальне управлiння, управлiння будiвництва, вiддiл забезпечення, дитячi садки, культурно-масовi установи та багато шшого. Багато об'ектiв народногосподарського та культурно-масового призначення в мст Днiпродзержинськ було створено та побудовано за рахунок або за допомогою ВО «ПХЗ». Серед таких об'екпв глав почтам, два кшотеатри, автовокзал, залiзно-дорожнiй вокзал, музикальне училище, школи i таке iнше.
З середини 80-х роюв соцiально-економiчний стан кра!ни потребував загальних змiн, що вплинуло i на дiяльнiсть заводу. Саме тому на ВО «ПХЗ» з'явились новi виробництва: синтез червоного люмшофора, магнтв останнього поколiння, виробництво металевого скандда, виробництво цирконiво-гафнiевих лiгатур для авiа- та космiчного будiвництва, сполуки магнiю для виробництва феритiв, гербiцидiв, виробництво полiетиленовоl плiвки та iншi виробництва.
Пiсля розпаду СРСР ВО «ПХЗ» спробувало реорганiзувати основнi виробництва, а усi iншi вiддати шд оренду, щоб зберегти саме виробниче об'еднання «Приднiпровський хiмiчний завод».
На даний час на територи об'еднання функцюнують тдприемства, що пов'язанi iз виробництвом циркошевого та титанового концентратiв, мшеральних смол i фосфорних добрив, яю також технологiчно пов'язанi або iз процесом виробництва вiдходiв iз шдвищеним рiвнем iзотопiв радiю, торiю i урану, а також дочiрнiми продуктами !х розпаду. Крiм того, з'явились деяю приватнi пiдприемства на територи колишнього ВО «ПХЗ».
З розвалом Союзу та появою приватних структур на територи секретного виробництва, яю проводять роботи без будь-якого дотримання правил, що мають бути встановлеш на територи з особливим статусом i наявнiстю дiлянок iз шдвищеними рiвнями радiоактивного забруднення, саме тому на заводi з'явилась виробнича необхщнють забезпечити охорону об'екта. Для цього важливого фронту робгг було залучено Державне шдприемство «38 В1ТЧ» (Далi ДП «38 В1ТЧ»).
На даний час на територil об'еднання функцюнують тдприемства, що пов'язаш iз виробництвом циркошевого та титанового концентра^в, мшеральних смол i фосфорних добрив та шш^ якi також технологiчно пов'язаш iз процесом виробництва вiдходiв iз пiдвищеним рiвнем iзотопiв радiю, торда i урану, а також дочiрнiми продуктами !х розпаду. Крiм того, з'явились деяю приватнi пiдприемства на територи колишнього ВО «ПХЗ» (табл. 1).
Таблиця 1
№ п/п Повна назва тдприемства Форма власносп Ид дiяльностi Рiк засну-вання Перюд знаходження на режимнiй територи, де розташоване
1 ДП «Бар'ер» Державне шдприемство Утримання радiацiйно-забруднених об'екпв та сховищ 2001 З 10.09.2001р. по цей час. Ивденний та швшчний
вiдходiв уранового виробництва, метрологiчнi дослiдження проммайданчик
2 ЗАТ «ДЗМД» Закрите акцiонерне товариство Виробництво мiнеральних добрив 1994 З 15.11.1994р. по цей час. Ивденний та швшчний проммайданчик
3 ДП «Смоли» Державне пiдприeмство Хiмiчне, вибухонебезпечне виробництво 1996 З 10.10.1996р. по цей час. Ивденний проммайданчик
4 ДНВП «Цирконш» Державне науково -виробниче пiдприeмство Хiмiчне виробництво цирконiю 1999 З 01.12.2000р. по цей час. Ивденний та швшчний проммайданчик
5 ДП «ПЗКМ» Державне пiдприeмство Виробництво цiнних кольорових металiв 1995 З 1995р. по цей час. Ившчний проммайданчик
6 ЗАТ «Серме-та Корпорейшн» Закрите акцюнерне товариство Виробництво цiнних кольорових металiв 2008 З 2008р. по цей час. Ившчний проммайданчик
7 ТОВ «Завод Полiхiм-пром» Товариство з обмеженою вiдповiдальнiст ю Хiмiчне виробництво 2007 З 2003р. по цей час. Ивденний проммайданчик
8 ТОВ «Полiфарб» Товариство з обмеженою вiдповiдальнiст ю Склад легкозаймистих матерiалiв 2004 З 2004р. по цей час. Ившчний проммайданчик
9 ТОВ «Созщатель-М» Товариство з обмеженою вiдповiдальнiст ю Протяжка металевих труб, переробка металу 2004 З 2004р. по цей час. Ивденний проммайданчик
10 ТОВ «Барiон» Товариство з обмеженою вiдповiдальнiст ю Оброблення металу 2004 З 2004р. по цей час. Ивденний проммайданчик
11 ТОВ «БУ-77» Товариство з обмеженою вщповщаль-нiстю Виробництво будiвельних матерiалiв 2007 З 2007р. по цей час. Ивденний проммайданчик
12 ТОВ НВП «Електро-мет» Товариство з обмеженою вщповщаль-нiстю Переробка металу 2007 З 2007р. по цей час. Ившчний проммайданчик
13 ТОВ «ПК Фелiкс» Товариство з обмеженою вщповщаль-шстю Дiяльностi не веде 2007 З 2007р. по цей час. Ивденний проммайданчик
14 ТОВ «Тантал-07» Товариство з обмеженою вщповщаль-нiстю Виробництво будiвельних конструкцiй 2008 З 2008р. по цей час. Ивденний проммайданчик
15 ТОВ «Феррекспо» Товариство з обмеженою вщповщаль-шстю Проводять дезактивацiю будiвель 2008 З 2008р. по цей час. Ивденний проммайданчик
16 ПП «Султанов» Приватне пiдприемство Хiмiчне (виробництво пiнопласту) 2004 З 2004р. по цей час. Пiвденний проммайданчик
Необхщшсть тдвищення рiвня безпеки на територи колишнього виробничого об'еднання ВО «ПХЗ» викликане наслщками його дiяльностi по переробцi доменного шлаку, урановомюних концентратiв та ураново! руди, за перiод з 1949 по 1991 р.р. На швденнш частит Придтпровського проммайданчика для утатзаци та зберiгання вiдходiв уранового виробництва утворено хвостосховища „Захщне", „Центральний - Яр", „Ивденно - схвдне", а за його межами хвостосховища „Дтпровське", „Сухачiвське" (перша та друга секщя), „Лантанова фракщя", хвостосховище по вулищ Сергiя Лазо та два сховища вiдходiв уранового виробництва „ДП - 6" та „База - С".
У хвостосховищах накопичено до 42 млн. тон вiдходiв переробки уранових руд загальною актившстю 2,71013 Бк, а у сховищах вiдходiв уранового виробництва „ДП - 6" та „База - С" накопичено до 0,2 млн. тон вiдходiв уранового виробництва загальною актившстю 4,41014 Бк. Потужшсть експозицшно! дози, на територи хвостосховищ, перебувае в межах вщ 0,2 до 33 мкГр/годину.
До 2009 року ДП «38 В1ТЧ» забезпечувало охорону Ивденно! та Ившчно! частини промислового проммайданчику колишнього уранового виробництва виробничого об'еднання «Придншровського хiмiчного заводу» де розташоваш три хвостосховища: "Захщне", "Центральний Яр", "Ивденно-Схщне".
Хвостосховище "Захщне". Хвостосховище "Захщне" займае площу близько 60 тис.м2. Експлуатувалося з 1949 по 1954 рр. У хвостосховищi заскладовано 0,77 млн. тонн радюактивних вiдходiв-хвостiв загальною актившстю 1,81-1014 Бк. Протягом 2005 р. на його поверхш було проведено реконструкщю покриття, дренажв i укрiплення схилу. На даний час на хвостосховищi «Захiдне» завершено рекульпвацшш роботи.
При проведеннi натурних вимiрювань потужностi дози гамма-випромiнювання на територи хвостосховища виявлено, що дiапазон значень коливаеться в межах 0,1^9,8 мкГр/год. У межах хвостосховища розташовано двi спостережницькi свердловини. Безпосередньо до хвостосховища примикають будiвлi колишнiх гаражв, де функцiонують примiщення ремонтного цеху тдприемства «Цирконiй», з персоналом в 20-30 робггниюв. Територiя хвостосховища засипана 1 м шаром суглинюв i верхнiм 0,5 м шаром грунту, частково заасфальтована, а схили покрито щебенем i родючим грунтом, який закршлено пошвом трав.
При вiзуальному обстеженнi виявлено, що для захисту хвостовища "Захiдне" споруджено пiдпiрну стшку i дренажний канал для збору поверхневих стоюв. Проте дренажна система не е ефективною, И водозбiрна здатшсть обмежена конструктивними недолiками i скидами смiття з прилеглих територш.
На дiлянках, що межують з рекультивованою поверхнею хвостосховища, де рiвнi ПЕД становлять близько 0,12 мкГр/год i низью рiвнi потоку ексхаляцп радону, свiдчать про задовiльну ефектившсть покриття хвостосховища. Але при обстеженш виявленi локальнi аномальнi дiлянки грунтово! поверхнi, де рiвень потужностi дози гамма-випромшювання становить близька 1,3-1,4 мкГр/год, що вщповщае потужностi ефективно! дози опромшення 0,95-1,1 мкЗв/год (перевищення допустимого рiвня в 10 разiв).
Хвостосховище "Центральний Яр".Аналiз обстеження хвостосховища "Центральний Яр", що займае площу близька 24 тис. м2 i було в експлуатацп в перiод з 1950 по 1954 р., виявлено наступне:
З даних паспорта хвостосховищ (Саштарш паспорти, яю розроблялись в перюд 19831989 р.р.) тут заскладовано 0,22 млн. тон радюактивних вiдходiв-хвостiв уранового виробництва, в основному радiева фракщя загальною активнiстю 1,04-10 Бк.
Хвостосховище розмiщено у межах колишнього яру, який було перегороджено дамбою. Пюля заповнення його вщходами виробництва територiю засипано шаром грунту шаром до 1 м i частково забудовано. Хвостосховище практично повшстю поросло дикими деревами, чагарником та травою.
На бшьшосп д^нок, що були обстежеш потужшсть експозицiйноï дози гамма-випромiнювання було оцiнено у межах pîbhîb 0,12-6,1 мкГр/год.
На поверхш хвостосховища знайдено слiди руйнування захисного покриття хвостосховища, що, вiрогiдно, е результатом дiяльностi риючих тварин.
Аналггичш дослiдження iзотопного спектру забруднення грушгв, показали виключно високi рiвнi забруднення rрунтiв Радiем-226. На поверхш грунту в лю, який вирю на поверхнi хвостосховища було зафшсовано високi рiвнi ПЕД гама-випромiнювання - вщ 2,6 до 23 мкГр/год (ексхалящя радону тут визначена на рiвнi до 5 Бк/м2с), що шдкреслюе необхiднiсть особливого ставлення до таких дшянок на поверхнi хвостосховищ.
Локальний характер забруднення також свщчить про те, що гама-дозиметричне обстеження територiï, яке було виконано УкрНДШпром-технологп на замовлення ДП «Бар'ер» за регулярною шткою 50х50 метрiв i навiть 10х 10 метрiв не дозволить визначити мюця знаходження таких локально розташованих високо-забруднених дiлянок грунту на територи «ПХЗ».
Хвостосховище "Швденно-Схщне". Хвостосховище 'ТБвденно-Схщне" займае площу 36 тис. м2. Було в експлуатацiï протягом перiоду з 1956 р по 1990 р.
Аналiз даних натурних вимiрiв та дослiджень показав:
Загалом хвостосховище мiстить близько 0,33 млн. тонн вiдходiв-хвостiв. Рiвнi потужностi дози гамма-випромшювання на поверхнi хвостосховища знаходяться в широкому дiапазонi вiд 0,2 до 21 мкГр/год.
Хвостосховище спещально не шдготовлено для складування радюактивних вiдходiв i розташоване в яру. Поверхня хвостосховища не мае спещального захисного покриття часу хвостосховище е вщкритим. Воно частково засипано будiвельним дрiбняком та промисловими вiдходами.
Бшьшють територiï вкрито деревно-трав'яною рослиннiстю. На асфальтованш поверхнi, що межуе iз хвостосховищем протягом 2005-2006 рр. оргашзовано дiлянку для тимчасового складування контейнерiв iз радiоактивними вiдходами, де утримуються залишки демонтованих трубопроводiв iз високим рiвнем забруднення.
Критична група населення безпосередньо для кожного з таких хвостосховищ не встановлювалася, але контингентом, що потенцшно можуть пiддаватися невиправданому опромшенню можна визначити робiтникiв шдприемств, якi функцiонують на територiï.
Загальна характеристика хвостосховищ. 3 15 травня 2009 року ДП «38 В1ТЧ», обслуговуе вс вищезазначенi хвостосховища: „Захщне", „Центральний Яр", „Ивденно -схщне", „Дншровське", „Сухачiвське" (перша та друга секщя), „Лантанова фракцiя", хвостосховище по вулищ Сергiя Лазо та два сховища вiдходiв уранового виробництва „ДП -6" та „База - С" (табл. 2).
Таблиця 2
№ Повна назва Власник Мюце знаходження Кшьюсть Площа
п/г хвостосховища хвостосховища (адмшютрат. район) ТРВ (РАВ) млн. тон тис. м2
1 Хвостосховище „Захщне" ДП «Бар'ер» Баглейський район 0,77 40
2 Хвостосховище „Дшпровське" ДП «Бар'ер» Баглейський район 12 730
3 Хвостосховище „Центральний Яр" ДП «Бар'ер» Баглейський район 0,22 24
4 Хвостосховище „Ивденно - схщне" ДП «Бар'ер» Баглейський район 0,33 36
5 Хвостосховище „База - С" ДП «Бар'ер» Дшпропетровський район 0,3 250
6 Хвостосховище „Доменна тч №6" ДП «Бар'ер» Дшпропетровський район 0,04 2
7 Хвостосховище „Сухачiвське" I секщя ДП ПГМЗ Дшпропетровський район 19 900
8 Хвостосховище „Сухачiвське" II секщя ДП ПГМЗ Дшпропетровський район 9,6 700
9 Хвостосховище „Лантанова фракщя" ДП «Бар'ер» Дшпропетровський район 0,0066 0,6
10 Хвостосховище по вулицi Серпя Лазо Безхозне Баглейський район Немае даних Немае даних
Загалом 10
Висновок. Необхщнють шдвищення рiвня безпеки на територи колишнього виробничого об'еднання ВО «ПХЗ» викликане наслщками його дiяльностi по переробщ доменного шлаку, уранововмiсних концентратiв та ураново! руди, за перiод з 1949 по 1991 р.р. На швденнш частит Придшпровського проммайданчика для утктзаци та зберiгання вiдходiв уранового виробництва утворено хвостосховища „Захщне", „Центральний - Яр", „Ивденно - схвдне", а за його межами хвостосховища „Дншровське", „Сухачiвське" (перша та друга секщя), хвостосховище по вулицi Серпя Лазо та два сховища вiдходiв уранового виробництва „ДП -6" та „База - С", яю потребують розробки та застосування спещальних заходiв щодо зменшення радiащйноl небезпеки для населення та сшвроб^ниюв промислово! зони.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Державна програма приведення небезпечних об'eктiв виробничого об'еднання «Придншровський хiмiчний завод» в еколопчно безпечний стан i забезпечення захисту населення вiд шкiдливого впливу юшзуючого випромiнювання на 2005-2014 р.р.
2. Ршення Мюько! ради м. Дшпродзержинська вiд 24.06.05 р., № 562-19/1У «Про визначення територи колишнього уранового виробництва виробничого об'еднання «Придншровський хiмiчний завод», як режимно! територи з посиленим рiвнем фiзичного захисту, охорони та радiацiйного контролю».
3. Звгг про результати науково-практичних дослщжень «Виявлення та аналiз шкiдливих, небезпечних факторiв, що несприятливо впливають на стан здоров'я та безпеку службово! дiяльностi спiвробiтникiв служби фiзичного захисту, охорони та режиму ДП «38 В1ТЧ» в умовах радiацiйно-забруднених територш колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ»». / Юрнос В.М., Белiков А.С., Бшоусов О.П. та iншi // Звгг. - Дшпропетровськ: 2009. - 102 с.
УДК 699.887.3
АНАЛ1З НОРМАТИВНО-ПРАВОВО1 БАЗИ У СФЕР1 ОХОРОНИ ТА Ф1ЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ОСОБОВИМ СКЛАДОМ ВВО ДП «38 В1ТЧ» РЕЖИМНО1 ТЕРИТОРП КОЛИШНЬОГО УРАНОВОГО ВИРОБНИЦТВА ВО «ПХЗ»
А.С. БелЫов, д.т.н., проф.,. О.1. Капля, здобувач, О.В. Пилипенко, к. т. н., доц.
Ключовi слова: ствробтники ДП «38 В1ТЧ», нормативно-правова база, в1домча воемзована охорона, ф1зичний захист, рад^ацтний захист ствробтниюв, нормативи.
Проблема. Радiацiйний ризик для ствробтниюв, що охороняють або працюють з антропогенними джерелами юшзуючого випромшювання, мае бути мiнiмiзовано. Це можливо, в значнш мiрi, досягнути, якщо кожен з особистого складу буде знати нормативно-правову базу в сферi фiзичного захисту та радiащйно! безпеки, вшьно розбиратися щодо питань несення служби на радiацiйно-забруднених територiях та дотримуватися щоденно на практицi правил безпеки.
Мета. Розглянути юнуючу нормативно-правову базу у сферi оборони, фiзичного захисту та радiацiйну безпеку особовим складом воешзовану вiдомчу охорону (надалi - ВВО) та службами державного шдприемства «38 В1ТЧ» (далi - ДП «38 В1ТЧ») режимно! територи колишнього уранового виробництва виробничого об'еднання «Придншровський хiмiчний завод» (далi - ВО «ПХЗ»).
