CC BY
27
_1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ OCBITHIX СИСТЕМ_
5. Petukhova L. Ye. Metodychni rekomendatsii do samostiinoi roboty studentiv z kursu «Istoriia pedahohiky» / L. Ye. Petukhova. - Kherson : Vydavnytstvo KhDU, 2002. - 22 s.
6. Prokopenko I. F. Pedahohichni tekhnolohii : navchalnii posibnyk / I. F. Prokopenko, V. I. Yevdokymov. -Kharkiv : Kolehium, 2006. - 224 s.
7. Pro osvitno-kvalifikatsiini rivni (stupenevu osvitu) : Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 25.04.2001 r. № 1/9-168 / Uporiadnyk V. H. Nebabin // Zakonodavchi ta normatyvni akty pro osvitu v Ukraini. - K., 2001. - T. 13. - 670 s.
8. Prohrama dii shchodo realizatsii polozhen Bolonskoi deklaratsii v systemi vyshchoi osvity i nauky Ukrainy // Osvita. - 2004. - №8. - S. 6-8.
9. Reizenkind T. Katehoriia intehratsii u profesiinii pidhotovtsi vchytelia muzyky / Tetiana Reizenkind // Ridna shkola. - 2001. - № 2. - S. 29-31.
10. Sydorchuk N. H. Orhanizatsiia samoosvitnoi diialnosti maibutnikh uchyteliv : teoriia ta tekhnolohiia formuvannia : monohrafiia / N. H. Sydorchuk. - Zhytomyr : Vydavnytstvo ZhDU, 2004. - 168 s.
11. Siropolko S. Istoriia osvity v Ukraini / Stepan Siropolko. - K. : Naukova dumka, 2001. - 912 s.
12. Soldatenko M. M. Teoriia i praktyka samostiinoi piznavalnoi diialnosti : monohrafiia / M. M. Soldatenko. - K. : Vydavnytstvo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2006. - 198 s.
13. Yakubovska O. M. Samostiina robota u konteksti osobysto-oriientovanoho navchannia / O. M. Yakubovska // Orhanizatsiia samostiinoi roboty slukhachiv v umovakh informatsiinoho suspilstva : materialy naukovo-metodychnoi konferentsii (14 hrudnia 2001 r., m. Odesa). -Odesa : ORIDU UADU, 2002. - S. 211-212.
Стаття надшшла в редакцию 20.10.2018 p.
УДК 378.147:811.111
DOI 10:25128/2415-3605.18.3.4
ГАЛИНА ТКАЧУК
ID ORCID 0000-0002-6926-1589 [email protected] кандидат педагопчних наук, доцент Уманський державний педагопчний ушверситет ¡меш Павла Тичини
м. Умань, вул. Садова, 2
АНАЛ13 ТА ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ЗМ1ШАНОГО НАВЧАННЯ В ОСВ1ТН1Й ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Проанал1зовано ocHoeui модел1 змшаного навчання, визначено гх особливост1 та переваги використання в освтньому пpoцеci. Розглянуто наступт мoделi: ротацшна модель та li модифтаци (модель змти станцш, модель змти лабораторш, модель перевернутого навчання, пеpcoналiзoвана модель); гнучка модель; модель самостшного змшування; вipтуальнo-збагачена модель. Визначено, що кожна модель мае свог ocoбливocтi i потребуе як незначних, так i кардинальних змт в оргашзаци освтнього процесу. Вiдзначенo, що ротацшт мoделi opiентoванi на змту середовища навчання: модель змти станцш - змта pежимiв роботи в межах аудиторы; модель змти лабораторш - в межах навчального закладу, модель перевернутого навчання - змта pежимiв в аудиторы та вдома та гх «перевертання», пеpcoналiзoвана модель - самостшний вибip режиму. Вказано, що гнучка модель передбачае вивчення матеpiалу переважно он-лайн за iндивiдуальним графжом; модель самостшного змшування дае змогу cтудентoвi самостшно обирати дoдаткoвi курси, ям можна вивчати як доповнення до основних курав; вipтуальнo-збагачена модель не е повшстю iндивiдуалiзoванoю, але передбачае вивчення одного або дектькох курав он-лайн, при цьому мсце розташування студента може бути як вдома, так i в закладi вищог освти. На ocнoвi аналiзу найбтьш поширених моделей змшаного навчання визначено загальш ocoбливocтi змшаного навчання як освтньог технологи: opганiзацiйнi, технiчнi, тформацшт та методичш.
Ключовг слова: змшане навчання, ротацшна модель, перевернуте навчання, пеpcoналiзoвана модель, гнучка модель, модель самостшного змшування, вipтуальнo-збагачена модель.
ГАЛИНА ТКАЧУК
кандидат педагогических наук, доцент Науков1 записки. Серш: педагопка. — 2018. — № 3
_1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ OCBITHIX СИСТЕМ_
Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычыны г. Умань, ул. Садовая, 2
АНАЛИЗ И ОСОБЕННОСТИ ВНЕДРЕНИЯ МОДЕЛЕЙ СМЕШАННОГО ОБУЧЕНИЯ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕС ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО
ЗАВЕДЕНИЯ
Проанализировано основные модели смешанного обучения, определены их особенности и преимущества использования в образовательном процессе. Рассмотрены следующие модели: ротационная модель и ее модификации (модель смены станций, модель смены лабораторий, модель перевернутого обучения, персонализированная модель); гибкая модель; модель самостоятельного смешивания; виртуально-обогащенная модель. Определено, что каждая модель имеет свои особенности и требует как незначительных, так и кардинальных изменений в организации образовательного процесса. Отмечено, что ротационные модели ориентированы на смену среды обучения: модель смены станций - смена режимов работы в пределах аудитории; модель смены лабораторий - в пределах учебного заведения; модель перевернутого обучения - смена режимов в аудитории и дома, а также их «переворачивание»; персонализированная модель - самостоятельный выбор режима. Указано, что гибкая модель предусматривает изучение материала преимущественно онлайн по индивидуальному графику; модель самостоятельного смешивания позволяет студенту самостоятельно выбирать дополнительные курсы, которые можно изучать как дополнение к основным курсам; виртуально-обогащенная модель не является полностью индивидуализированной, но предусматривает изучение одного или нескольких курсов онлайн, при этом местоположение студента может быть как дома, так и в вузе. На основе анализа наиболее распространенных моделей смешанного обучения выделены общие особенности смешанного обучения как образовательной технологии: организационные, технические, информационные и методические.
Ключевые слова: смешанное обучение, ротационная модель, перевернутое обучение, персонализированная модель, гибкая модель, модель самостоятельного смешивания, виртуально-обогащенная модель.
HALYNA TKACHUK
PhD of pedagogic sciences, Associate Professor Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
2 Sadova Str., Uman
THE ANALYSIS AND FEATURES OF IMPLEMENTATION OF BLENDED LEARNING MODELS INTO EDUCATIONAL PROCESS AT A HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION
The article presents the analysis of the basic models of blended learning, their features and advantages in the educational process. The author analyzes the following common models: rotation model and its modifications (station rotation model, lab rotation model, flipped model, individual rotation model); flex model; self-blend model; enriched virtual model. It is determined that each model has its own characteristics and needs both insignificant and fundamental changes in the organization of the educational process. Rotation models are aimed at changing the learning environment: the station rotation model changes the modes of work in a classroom; the lab rotation model changes the modes at an educational institution; the flipped model changes the modes in a classroom, at home and does the "flipping"; the individual rotation model provides individually selected mode. Flexible model provides studying the material online independently on individual schedule. The self-blend model allows a student to independently choose courses, which can be studied as an addition to the main courses. The enriched virtual model is not fully individualized, but it involves studying one or more online courses regardless of student's location, whether it ist home, university, or any other place. Based on the analysis of the most common models of blended learning, its general features as educational technology are highlighted. In particular, organizational, technical, informational and methodical features are defined. The organizational feature is the restructuring of the training space: the distribution of working areas (rotation models of blended learning); flipping the rigid organization of training within the classroom and independent work at home (flipped model); and orientation to the student's personal needs (self-blend model, flex model, individual rotation model). The technical features include the provision of educational institutions with computer facilities and the availability of specially equipped classrooms for conducting classes. Informational features include the availability of digital educational resources for learning the content of the discipline and their
_1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ 0СВ1ТН1Х СИСТЕМ_
upload in the educational environment of an educational institution. Methodical features include an increase in the number of different methodological approaches to the organization of training. In this case, the methods of teaching aimed at the development of thinking, life skills, professional skills, problem-solving skills, working skills in cooperation, self-education skills and mutual learning are relevant.
Keywords: blended learning, rotation model, flipped model, individual rotation model, flex model, self-blend model, enriched virtual model.
Активний розвиток новггшх шформацшних технологш i швидка змша одше! шноваци на шшу пiдтверджують той факт, що технологiчнi вмiння стають непридатними для використання через кожш 2-3 роки. Усталешсть традицiйноí системи освгги зумовлюе те, що випускники закладiв вищо1 освiти (ЗВ0) мають застарЫ знання та навички, якi не сшвввдносяться з реалiями сучасно1 професшно1 дiяльностi. 0собливо це стосуеться учителя шформатики як фахiвця з шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ), технiчного спецiалiста в галузi обчислювально1 технiки та особистоста, котра повинна швидко реагувати на змши в iнформацiйнiй сферi.
Впровадження у навчальний процес 1КТ дае змогу пiдвищити ефективнiсть навчання, сприяе формуванню професшних компетентностей майбутнiх учитетв, надае унiверсальнi та функцiональнi засоби оргашзацп освiтнього процесу. Biдкритим при цьому залишаеться питання оптимального поеднання технологш традицшного та електронного навчання, що е важливо в оргашзацп освггнього процесу та якiснiй шдготовщ майбутнiх фахiвцiв.
Як сучасна педагопчна концепцiя змiшане навчання мае свгговий характер. Вона була створена в кшькох передових крашах як вагоме оновлення системи навчання та виховання, а згодом була впроваджена в шших крашах, тдтримана громадською думкою педагопв та науковцiв, засобами масово1 педагогiчноí та суспiльноí iнформацií. Сьогодш змiшане навчання можна вважати загальним досягненням педагогiчноí теорií i практики.
Питання оргашзацп освггнього процесу у ЗВ0 ввдповвдно до засад змшаного навчання вивчали украíнськi (К. Бугайчук, С. Березенська, 0. Cпiрiн, Ю. Триус, В. Кухаренко, G. Смирнова-Трибульска, А. Стрюк, Н. Рашевська, Ю. Кадемiя, Н. 0лiйник, М. Умрик) та зарубiжнi (К. Бонк, Д. Тракслер, Ч. Грехем, М. Грубер, Ч. Дздабан, К. Крiстенсен, Г. Маера, А. Норберг, К. Спрш, X. Стакер, Б. Хан, М. Хорн, Д. Харюон, К. Манваршг, Р. Ларсен, К. Хенр^ Л. Халверсон, С. Григор'ев, 0. Андрюшкова) вчеш.
Аналiз праць дослiдникiв дае змогу зробити висновок, що питання змшаного навчання залишаеться актуальним i дискусiйним. Hауковцi дослiджують питання формування термшолопчного апарату, реалiзацií рiзних моделей змшаного навчання в освiтнiй процес, оптимального поеднання традицшного та онлайнового навчання, форми та умови впровадження змшаного навчання у ЗВ0. 0днак поза увагою вчених залишаеться питання аналiзу рiзних моделей змшаного навчання та перспектив !х впровадження в освiтнiй процес ЗВ0. Hинi юнуе понад 40 моделей змiшаного навчання.
Метою статт1 е аналiз найбшьш поширених моделей та визначення особливостей !х впровадження в освiтнiй процес.
Актуальнiсть впровадження змiшаного навчання пов'язана насамперед з тим, що неможливо досягнути високих результатав навчання, притримуючись лише однiеí педагогiчноí технологií. Наприклад, як зазначено у [3], не кожна людина може навчатися дистанцшно -загалом лише 30 % ошб успiшно завершують навчання в межах дистанцшного курсу. Hатомiсть поеднання рiзних технологiй та впровадження змшаного навчання дае змогу значно шдвищити результативнiсть навчання.
Як вiдомо, традицшний пiдхiд до навчання передбачае передання знань та вмшь вiд викладача до студента. За умов змшаного навчання студент самостiйно здобувае знання та вмшня, а викладач виконуе роль помiчника i консультанта. Tодi у студента формуються навички самонавчання, оргашзацп та планування власного навчального часу, визначення шдиввдуально!' траекторií навчання вщповвдно до рекомендацiй викладача та часових меж у вивченш навчально!' дисциплiни. Таким чином, змiшане навчання е яюсно новим пiдходом, що трансформуе структуру i змiст навчання, змшюючи традицiйнi ролi викладача та студента з метою отримання високих результатав.
Змшане навчання завдяки cboih багатофункцюнальноси та наявност велико'1 кшькост засоб1в навчання передбачае р1зн1 модел1 його реал1зацГ1. Тому для виршення питання щодо використання певно1 модел1 у процеа практично-техшчно'1 подготовки майбутшх учител1в шформатики потр1бно вивчити можливост кожно'1 з них. У заруб1жн1й та вггчизнянш л1тератур1 знаходимо опис таких чотирьох базових моделей змшаного навчання: ротацшна модель, гнучка модель, модель самостшного змшування, в1ртуально-збагачена модель.
Ротацшна модель (Rotation Model). Передбачае чергування традицшного навчання в аудиторп з використанням р1зних вид1в д1яльност1 та самостшного навчання он-лайн в шдивщуальному режимь Вона передбачае оргашзащю навчально1 д1яльност1 в межах Bciei групи, проектно1 групи, мало1 групи або шдивщуально'1 роботи кожного студента шд керiвництвом викладача. За мiсцем та розкладом навчання ротацшна модель подшяеться на чотири шдмоделк модель змши станцiй, модель змiни лабораторiй, модель перевернутого навчання, персоналiзована модель [4, с. 21].
Розглянемо кожну модель та проаналiзуемо ix особливостi.
Модель змши станцш (Station Rotation Model). Застосування ii виправдано, якщо для вивчення теми можна оргашзувати рiзнi види дiяльностей в межах рiзниx груп (рис. 1). Тодi види дiяльностi чергуються не одночасно для Bciei групи, а для окремих мшьгруп у певному темпi. Змют дiяльностi визначаеться викладачем, який обладнуе аудитор^, щоби забезпечити роботу навчальних груп в повному обсязi. Ця модель ефективна при проведеннi лабораторних роб^ з рiзним обладнанням, проектнш i дослiдницькiй дiяльностi. Наприклад, дiяльнiсть може бути такою: викладач розподшяе студентiв на групи так, що з першою групою вш обговорюе певну тему, друга самостшно працюе з матерiалом в онлайновому середовищд, а третя виконуе групову дiяльнiсть i спiльно вирiшуe проблемне завдання. Bci групи працюють спiльно i взаемодшчи, виконують 3ai ' ^ ^ тщготовки кожного.
Рис. 1. Модель 3míhu станцш.
Можна виокремити таю ознаки ц1е'1 модел1:
• студенти працюють та зм1нюють навчальн1 «станцп» в межах одн1е'1 аудитор1'1 за певний пром1жок часу;
• для одше'1 групи (наприклад, якщо в rpyni 16 ос1б, то одна група повинна складатись з 4 студенлв) потpiбно передбачити хоча б одне завдання, яке виконуеться он-лайн, ^rni групи задiянi в обговоренш або виконують проектне завдання;
• студенти повинш вiдвiдати yсi «станцп» протягом одного заняття.
Модель 3míhu лабораторш (Lab Rotation Model). Передбачае наявшсть постшного розкладу занять в аyдитоpiях та обладнаних лабоpатоpiях, в т. ч. комп'ютерних клайв (рис. 2). Спочатку студенти шд кеpiвництвом викладача працюють у звичайнiй аудиторп, по^м вони переходять в комп'ютерний клас, де шдивщуально працюють для закршлення та поглиблення знань [4, с. 21]. Ця модель подiбна до моделi змiни станцiй, оскшьки в навчальнiй дiяльностi стyдентiв повинна бути хоча б одна станщя, де 1м дозволяеться доступ до онлайнового контенту i навчальних ресурйв. Biдмiннiсть полягае лише в тому, що в першому pазi студенти перемщуються в межах однiеí лабораторп, в другому - в межах декшькох. Модель змiни
\
лабораторiй можна реалiзувати при вивченнi кiлькох навчальних дисциплш одночасно, але тодi виникае проблема узгодження розкладу роботи комп'ютерних клаав та лабораторш.
Рис. 2. Модель змши лабораторш.
Можна виокремити таю ознаки ще*1 моделк
• наявнють стабiльного розкладу навчальних занять в аудиторiях;
• студенти перемiщуються в межах рiзних лабораторш, одна з яких обов'язково передбачае онлайнове навчання;
• збшьшення кшькосл вiльних лабораторш для шших видiв занять за рахунок онлайнового навчання в комп'ютерному клась
Модель перевернутого навчання (Flipped Model). У педагопчнш лiтературi зустрiчаються рiзнi назви цiеí модел^ зокрема, найбiльш популярнi е «Перевернуте навчання», «Перевернутий клас», «Клас навпаки». 1дея полягае в тому, що ознайомлення з теоретичним матерiалом вiдбуваеться самостшно в онлайновому режимi за межами ЗВ0 та характеризуеться тим, що студент сам обирае час i темп вивчення, самостшно керуе власною навчальною дiяльнiстю (рис. 3). В аудиторп ж вщбуваеться закршлення навчального матерiалу з використанням методiв активного навчання, виконанням практичних завдань та оргашзацп продуктивно"1 роботи студентiв. У процеа цiеí дiяльностi викладач лише спрямовуе навчання студенев i допомагае з'ясувати незрозумЫ моменти [2, с. 21].
0сновна iдея перевернутого навчання - залучити студентiв до реально"1 дiяльностi на заняттi, а не до пасивного сприймання навчального матерiалу та слiдування iнструкцiям викладача. Для досягнення цiеí мети змiнюеться змют домашньо"1 роботи i роботи на занята. Ресурси для ознайомлення переважно мають формат коротких вiдеофрагментiв за темою, як можуть бути розроблеш викладачем або дiбранi ним з широкого перелжу в Iнтернетi. На занята викладачевi потрiбно органiзувати спшьну дiяльнiсть студентiв для закрiплення що теми, наприклад, розв'язок задач, створення мiнi-проектiв, створення алгоритмiв, проведення експерименив тощо.
Можна виокремити такi ознаки ще"1 моделi:
• детальне планування позааудиторно"1 дiяльностi студентiв (добiр ресурав, створення вiдеофрагментiв, додатковi ресурси тощо);
• ознайомлення з теоретичним матерiалом вщбуваеться в iндивiдуальному темпi i в зручний час для студента;
• робота в аудиторп базуеться на використанш методiв активного навчання, взаемодл один з одним для вирiшення сп1льних завдань (групова робота), переважно дiяльнiсна концепц1я занять;
• змша ролi викладача, коли у процеа навчально"1 дiяльностi студенив вiн виконуе роль тренера або консультанта, спрямовуе роботу вае1* групи або окремого студента у вiрному напрямку.
аОООЫЫ
С2ШПП
а
ОНЛЗЙН-НЗБЧЗННЛ;
ТТТТ"*
* * • * *
ш I » * I •
Н звч-а л ьн е д1ялын1сть в
Рис. 3. Модель перевернутого навчання.
Персонал1зована модель (Individual Rotation Model). Може бути реалiзована в межах традицiйного навчання, за умови, що для рiзниx студенлв складено вiдповiднi навчальнi плани, з урахуванням 1хшх здiбностей до навчання, наxилiв, iнтересiв, рiвня та етапу навчання (рис. 4). Кожен студент мае шдивщуальний графiк навчання, встановлений викладачем або адаптивним програмним забезпеченням. На вщмшу вщ iншиx моделей змшаного навчання, студент не обов'язково повинен виконати завдання на кожнш «станцп», вш працюе лише на тш «станцп», завдання яко'1 заплановаш в його шдивщуальнш навчальнш програмь
Л Л
===□£= ВЕДЫ
Рис. 4. Персонал1зована модель.
Можна виокремити таю ознаки ще! моделк
• складання для кожного студента шдивщуального навчального плану залежно вiд рiвня його навчальних досягнень, умiнь навчатися, працювати тощо;
• студент проходить лише ri «станцп», яю передбачеш його персоналiзованою програмою пiдготовки;
• впродовж навчання викладач надае пщтримку та може уточнити або розширити межi пiзнання студента.
Гнучка модель (Flex Model). Основна частина навчально1 програми вивчаеться он-лайн. Викладач е координатором навчально1 дiяльностi, вiдслiдковуючи складний для розумшня навчальний матерiал, який по^м можна обговорити на очному занята в групi або шдивщуально (рис. 5).
Кожен студент мае шдивщуальний графж навчання, самостiйно вивчае навчальш дисциплiни i практикуе отримаш знання та навички в електронному шформацшно-освггньому середовищi. При цьому студент фiзично перебувае у навчальному примщенш та мае можливiсть вiдвiдувати аудиторп для роботи в малих групах або отримувати вщ викладача допомогу у виглядi консультацii.
1НН0ВАЦ1ЙН1 М0ДЕЛ1РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ OCBITHIX СИСТЕМ
/Ьаа
*
¿¿ВIrx
Р J 5l-1iJ А ЛЛЗЛ№
□ш ддд
ОПО
пап
М!
О илайн-нза-аи нп та сШлыы ц'яльШсть в мемгх фронтального
, Hjfi-Hj^Hv:
[щ]Ш
¿у^нтор I АЛЙ rrlnt+^r-l д'гльногп
Рис. 5. Гнучка модель.
KpiM того, вказана модель передбачае наявшсть зони соц1ал1зацГ1, в якш студенти розмщуються на диванах, стiльцяx i продовжують навчатися.
Можна виокремити такi ознаки ще! моделi:
• основна дiяльнiсть студентiв вiдбуваеться он-лайн, при цьому кожен студент мае власний пристрш i може працювати в piзниx аудитоpiяx;
• максимальна мобiльнiсть студенлв i оpiентацiя на власнi потреби щодо вивчення дисциплiни (студент сам виршуе, якi заняття i в який час i'x вiдвiдувати);
• наявшсть iндивiдуального гнучкого гpафiку навчання, що змшюеться за потребою;
• iз студентами працюють як мшмум двi особи - викладач та асистент (ix може бути бшьше); асистент дистанцiйно супроводжуе студента та вщповщае на будь-якi запитання шд час роботи; викладач оpганiзовуе групову дiяльнiсть з студентами, котpi мають запитання або не можуть виконати певне завдання.
Модель самостшного змшування (Self-Blend Model). Грунтуеться на самостшному вибоpi студента онлайнового курсу, що буде вивчатись ним як доповнення до тpадицiйниx курав. Навчання вщбуваеться повнютю он-лайн в iндивiдуальному режим^ в домашнix умоваx або на базi шкiльного комп'ютерного класу (рис. 6). Таким чином, студент може самостшно скласти власну програму навчання.
нввввв, □□вдно
□ВЕП^П
исивав
Рис. 6. Модель самостшного змШування. Модель може бути впроваджена в межаx самостшно'1 дiяльностi студентiв, що дасть змогу глибше i детальнiше вивчити навчальний матеpiал та загалом покращити шдготовку
фах1вц1в. Вона вщображена в пшотних курсах Prometheus, оскшьки не вимагае додаткового техшчного обладнання i комп'ютеризованих навчальних аудиторш [1].
В1ртуалъно-збагачена модель (Enriched Virtual Model). Передбачае вивчення одного або кшькох навчальних курав в онлайновому режимi (рис. 7). Студенти при цьому можуть перебувати як вдома, так i в ЗВО i працювати шд керiвництвом викладача залежно вщ потреби. Ця модель вiдрiзняеться вщ моделi самостiйного змiшування тим, що не е повнiстю шдивщуал1зованою.
Рис. 7. В1ртуалъно-збагачена модель.
Bикладачi спiлкуються з студентами за допомогою вщеоконференцш, форумiв, електронно! пошти, використовуються ранiше записанi вщеолекцп. В окремих випадках викладач може пршхати до студентiв на мiсце навчання для проведення цiльових консультацш з навчальною групою чи окремими студентами. Впровадження тако! моделi в осв^нш процес передбачае не лише реалiзацiю певно! методики викладання, а й змшу моделi роботи ЗВО.
Bибiр тiеí чи iншоí моделi змiшаного навчання та ii ефективнють в освiтньому процесi ЗВО залежить вiд багатьох факторiв, серед яких дощльно вiдзначити: форму оргашзацп навчання (денна/заочна), рiвень навчальних досягнень студенлв, рiвень шформацшно-комунiкацiйних компетентностей студенлв, змiст навчально! дисциплiни, загальну кшькють годин на ii вивчення та частку самостшно! роботи, мiсце навчально! дисциплiни у навчальному планi. Не менш важливим е наявнють вщповщно! матерiально-технiчноí бази ЗВО.
Таким чином, можна визначити загальш особливостi впровадження змшаного навчання як осв^ньо! технологи.
Оргатзащит особливост1. Оргашзащя навчально! дiяльностi в умовах змiшаного навчання характеризуеться поступовою вщмовою вiд традицiйних фронтальних форм роботи та орiентацiею на шдивщуальш особливостi суб'ектiв навчально! дiяльностi - студентiв. Tрадицiйнi форми оргашзацп навчання передбачають чiтке мiсцерозташування викладацького i студентських робочих мiсць для проведення занять у формi монологу, коли один учасник розповiдае, а iншi пасивно слухають. Hедолiком е часовi межi занять, якi зумовлюють обсяг навчального матерiалу, що подаеться студентам, можливють його вiдпрацювання та виконання практичних завдань. Часу на оргашзащю продуктивно! дiяльностi з використанням методiв активного навчання практично не залишаеться. Важливою оргашзацшною особливiстю е реструктурування навчального простору: розподшення робочих зон (ротацшш моделi змiшаного навчання); «перевертання» жорстко! органiзацií навчання в межах аудиторп та самостiйноí роботи вдома (модель перевернутого класу); орiентацiя на особисл потреби студента (модель самостшного змiшування, гнучка модель, персоналiзована модель).
Техн1чн1 особливост1. Використання засобiв IKT е однiею з основних умов реалiзацií змiшаного навчання. Наявнють комп'ютерних класiв у ЗВО, мобшьних пристро!в суб'ектiв навчально! дiяльностi, комп'ютерно! мережi, безпровiдного доступу до мережi - все це впливае на оргашзащю змшаного навчання. Незважаючи на те, що оргашзащя змшаного навчання може вщбуватись з використанням моделi «1:1» (один студент - один пристрш), не iснуе нагально! потреби щодо одночасно! наявностi у кожного суб'екта навчання комп'ютерних засобiв. Це означае, що навчальну роботу можна розподшити в часi та визначити, яку дiяльнiсть i коли повинен виконати студент.
1нформацтш особливост1. Важливим етапом впровадження змшаного навчання е оргашзащя шформацшно-осв^нього середовища (1ОС) ЗВО. Останне розглядають як
ефективну освiтню систему, що дае змогу оpганiзувати виxовну, iнфоpмацiйну, методичну, комунiкацiйну, теxнiчну, освгтню, упpавлiнську функцii навчання [2]. Цифpовi освiтнi ресурси, якi pозмiщують в ЮС ЗВО повинш бути достатшми для опанування навчально!' дисциплiни, розроблеш в необxiднiй кiлькостi i представлен в piзниx фоpмаx (текстова, гpафiчна, мультимедiйна тощо), оскiльки це дасть змогу забезпечити добip навчального контенту зпдно з iндивiдуальними особливостями кожного студента. Kpiм того, потpiбно передбачити завдання, яю дають змогу оргашзувати piзнi дiяльнiснi форми роботи з навчальним контентом (аналiз даниx, мшьдослвдження, проекти, обговорення).
Методичт особливостг. Змша методiв навчання е однiею з основнж ознак впровадження змiшаного навчання. Bti методичнi прийоми спpямованi на оргатзащю i ефективне використання ЮС як у процеа фронтально!' роботи, так i самосийно!'. Зокрема, активно використовуються методи навчання, спpямованi на розвиток мислення вищого piвня, життевиx навичок, пpофесiйниx вмiнь, навичок виршення проблем, навичок роботи у ствпращ, самоосвiти та взаемонавчання. Важливим при цьому стае практика розробки та обмшу цифровими освiтнiми ресурсами.
Bpаxування всix особливостей змiшаного навчання дасть змогу ефективно впровадити i оптимально поеднати в освiтньому пpоцесi форми, методи i засоби тpадицiйного, електронного, дистанцшного та мобiльно оpiентованого навчання.
Отже, оpганiзацiя змiшаного навчання потребуе значниx зусиль як з боку кеpiвництва, так i наукового-педагогiчниx пращвниюв, якi виконують ключову роль в процеа впровадження шновацш у ЗВО. Таю процеси передбачають змiну нормативно!' бази, вкладення iнвестицiй в розробку необxiдного навчального контенту для оргатзаци ЮС, оpганiзацiю пеpепiдготовки педагогiчниx кадрш тощо. Хоча змiшане навчання передбачае чимало змiн i складнощiв, яю потpiбно подолати у спpавi його оргатзаци та впровадження, воно е перспективною освггньою теxнологiею i дае змогу вдосконалити навчальний процес, здшснити модеpнiзацiю освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бугайчук К. Л. Змiшане навчання: теоретичний анатз та стpатегiя впровадження в освинш процес вищиx навчальниx закладiв / К. Л. Бугайчук // 1нформацшт теxнологii i засоби навчання. - 2016. - Т. 54. -№ 4. [Електроний ресурс] - Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1434/1070.
2. Стеценко Н. М. Проблеми створення шформацшно-освгтнього середовища для студенпв очно!' та заочно!' (дистанцiйноi) форм навчання / Н. М. Стеценко // Матеpiали VIII Мiжнаpодноi науково-практично!' iнтеpнет-конфеpенцii «Тенденцii та перспективи розвитку науки i освiти в умоваx
глобатзацп»: зб. наук. праць. — Переяслав-Хмельницький, 2015. - Вип. 8. - С. 418-420.
3. Despite Popularity, Not Everyone Can Successfully Learn Through Online Courses // Science Daily. 2008, February 28. Available at: http://www.sciencedaily.com/releases/2008/02/080226113511.htm.
4. Foong M. B., Toh S., Aw I., Ong M. Video conferencing for Blended Learning. Available at: https://ictconnection.moe.edu.sgpublications/i-in-practice/articles&func=view&rid=211.
REFERENCES
1. Buhaychuk K. L. Zmishane navchannya: teoretychnyy analiz ta stratehiya vprovadzhennya v osvitniy protses vyshchykh navchal'nykh zakladiv [Blended learning: theoretical analysis and strategy of implementation in educational process of higher educational institutions]. Information Technologies and Learning Tools. - 2016. - Vol. 54. Available at: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1434/1070. (In Ukrainian).
2. Stetsenko N. M. Problemy stvorennya informatsiyno-osvitn'oho seredovyshcha dlya studentiv ochnoyi ta zaochnoyi (dystantsiynoyi) form navchannya [Problems of informational and educational means for students of internal and extra-mural (distant) forms of learning]. Materialy VIII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi internet-konferentsiyi «Tendentsiyi ta perspektyvy rozvytku nauky i osvity v umovakh hlobalizatsiyi» [VIII Int. Conf. «Tendencies and prospects for science and development in the minds of globalization»], Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2015, Vol. 8, pp. 418-420. (In Ukrainian).
3. Despite Popularity, Not Everyone Can Successfully Learn Through Online Courses // ScienceDaily. 2008, February 28. Available at: http://www.sciencedaily.com/releases/2008/02/080226113511.htm.
4. Foong M. B., Toh S., Aw I., Ong M. Video conferencing for Blended Learning. Available at: https://ictconnection.moe.edu.sg/publications/i-in-practice/articles&func=view&rid=211.
Стаття надшшла в редакцию 27.10.2018 p.
