CC BY
13
A.B. Б1ЛИЧ,
acnipaHTKa, Кивський нацональний економ1чний умверситет ím. Вадима Гетьмана
Анал1з eKOHOMÍ4HOi ефективност агропромислових холдинпв Укра'ши
У статт'1 наведена узагальнена характеристика осо-бливостей дяльностi агропромислових холдинпв в Ук-ра'1Н1. Визначений та обгрунтований перелiк показникв та методолопя оцнювання економiчноí ефективност агропромислових холдингв. Hаведенi порвняння еконо-мiчноí ефективност впчизняних компанй та iноземних аналогв за рядом показникв анапзу.
Ключов! слова: економiчна ефективн'!сть, агропро-мислов'1 холдинги, вльний обiг ак^й, окупнсть нвести-цй, боргове навантаження.
В статье приведена обобщенная характеристика особенностей деятельности агропромышленных холдингов в Украине. Определен и обоснован перечень показателей и методология оценки экономической эффективности агропромышленных холдингов. Приведены сравнения экономической эффективности отечественных компаний и иностранных аналогов по ряду показателей анализа.
Ключевые слова: экономическая эффективность, агропромышленные холдинги, свободное обращение акций, окупаемость инвестиций, долговая нагрузка.
The paper summarizes the characteristic features of agro-industrial holdings' activities in Ukraine. The indicators and cost-effectiveness evaluation methodology for agro-industrial holdings are defined and justified. The comparative analysis of the economic efficiency of domestic firms and foreign counterparts by a number of indicators is provided.
Keywords: economic efficiency, agro-industrial holdings, stocks free float, return on investment, debt burden.
Постановка проблемы. Одьлею з тенденцм вггчизняного агропромислового комплексу е розвиток масштабного ви-робництва, яке забезпечуеться функцюнуванням великих вертикальноНнтегрованих структур ¡з значним рвнем дивер-сифкаци (як територвльноУ, так ¡ продуктовоУ) та консолщова-ним земельним банком. Aгропромислов¡ холдинги на сьогод-н в Укра'У займають значну частку в обсягах виробни-чо-господарськоУ дтльност^ експорт продукци, будучи пов-ноцЫними суб'ектами господарськоУ дтльност та великими гравцями як на вггчизняному, так ¡ на мжнародному агропро-довольчих ринках. Вим^ та оцЫювання ефективносп таких агропромислових холдинпв виходить за ме:^ стандартних показникв ефективносп (продуктивнють, рентабельн¡сть та ¡н.), що пов'язано з необхщнютю врахування м¡жнародних ринкових позицм таких формувань, як¡ мають доступ до ¡но-земних ринюв кап¡талу, розм¡щують своУ акци на фондових майданчиках рвних краУн свггу, а також стикаються ¡з додат-ковими ризиками в результат¡ своеУ д¡яльност¡.
Анализ досл'джень та публ'кащй з проблеми. Дос-лщження питань ефективносл, ГУ вид1в та BHMipy через дискусмшсть та складнiсть займае значне мюце в науко-вому пошуку вiтчизняниx та заpyбiжниx вчених-економН cтiв. Так, серед вiтчизняниx науков^в фундаментальними е пpацi В.Г. Андрмчука [1], який, зокрема, запропонував групи показникiв аналiзy економiчноУ ефективноcтi, а також навiв Грунтовну класифка^ю видiв економiчноУ ефек-тивноcтi, а також А.М. Турило та А.А. Турило [6], як також пpоаналiзyвали piзнi види економiчноУ ефективноcтi та Ух вияви. Загальними питаннями визначення та розумЫня ефективноcтi як явища дiяльноcтi пiдпpиeмcтва займався П. Друкер [5], а А. Дамодаран [3] зауважив важливють та необхщнють аналiзy економiчноУ ефективноcтi бiзнеcy як пщгрунтя подальшого оцiнювання його ваpтоcтi.
Мета статт'1. Надати характеристику агропромислових холдинпв, окресливши cпецифiкy УхньоУ дiяльноcтi. Навести методику визначення економiчноУ ефективност агропромислових xолдингiв з метою ГУ оцЫювання та поглиби-ти аналiз мiжнаpодними поpiвняннями iз аналопчними пiдпpиeмcтвами галyзi.
Виклад основного матер!алу. Вертикально Ытегрова-нi агpопpомиcловi холдинги активно нарощують своУ рин-ковi позицiУ на вiтчизняномy аграрному ринку, вiдpiзняю-чись великим земельним банком, диверсифкованим ви-робництвом та Ывестицмним портфелем, значними мо-жливостями до залучення додаткових фЫансових pеcypciв, можливостями виходу на мiжнаpоднi ринки капралу, пpацi та заcобiв виробництва, потужним виробничим та експорт-ним потен^алом тощо.
Про значний piвень консолщацп земельного банку вггчиз-няних агропромислових холдинпв свщчить хоча б той факт, що ктьюсть пiдпpиeмcтв iз площею ciльcькогоcподаpcькиx yгiдь понад 10 тис. га у динамщ роюв збiльшyeтьcя, що вщ-буваеться за рахунок зменшення кiлькоcтi дpiбнiшиx госпо-дарств (з площею до 100 га, а також вщ 1000 до 2000 га).
Протягом останых двох роюв кiлькicть невеликих за розмЬ ром ciльcькогоcподаpcькиx пiдпpиeмcтв (до 100 га) зменши-лася майже на 1000 од., що могло статися за рахунок Ух по-глинання бтьшими пщприемствами. Натомicть юльюсть пщ-приемств, земельний банк яких становить вщ 5000 до 7000 га та понад 10 тис. га, зб^ьшилася, а середый pозмip ново-створених пiдпpиeмcтв становив 20,76 тис. га.
Земельний банк найбтьших агропромислових холдинпв УкраУни («УкpЛендФаpмiнг», NCH Capital, «Мpiя Агрохол-динг», «Астарта-КиУв», «Кернел», «Агротон», «Мирошв-ський xлiбопpодyкт» та iн.) становить бiльше 10% площщ всЬ
142 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014
© AB. БЛИЧ, 2014
Таблиця 1. Подш сшьськогосподарських пщприемств УкраТни за розм1рами сшьськогосподарських угщь*
Градащя пщприемств за площею с/г угщь Кшьюсть пщприемств, од.
2010 2012 Д2012/2010
До 100 га 33 285 32 286 - 999
100,1 - 500 7181 7261 + 80
500,1 - 1000 2667 2624 - 43
1000,1 - 3000 4008 3835 - 173
3000,1 - 4000 666 632 - 34
4000,1 - 5000 376 334 - 42
5000,1 - 7000 332 337 + 5
7000, 1 - 10000 178 179 + 1
Понад 10000 га 131 164 + 33
Всього пщприемств, од. 48 824 47 652 - 1172
* За даними ДержавноI служби статистики [15]
еТ р!лл! в Укра'Гн1 (або 3,5 млн. га). А осктьки в планах1 дос-л!джуваних агропромислових холдинпв розширення зе-мельних банк!в [4, с.43], можемо говорити про подальше укрупнення та консол!дац!ю, що вщбуваеться у вггчизняному аграрному сектор! (рис. 1).
У ц!лому характерними рисами вггчизняних агропромислових холдинпв е так!:
- наявн!сть великого земельного банку;
- наявн!сть замкненого циклу операц!йнот д!яльност! (вертикальна ¡нтегрованють б!знес-процес!в);
- значна диверсиф!кац!я або досить вузька спец!ал!зац!я б!знесу;
- доступ як до вггчизняних, так ! до ¡ноземних ¡нвестиц!йних ф!нансових ресурс!в (з можлив!стю та вже поширеною практикою виходу на мжнародн! фондов! ринки), а також до ринк!в ма-тернльно-техннних засоб!в, прац!, кредитних ресурс!в тощо;
- високий техн!чний та технолопчний потенц!ал та мо-жливост! до розширеного в!дтворення;
- можливост! до використання сучасних практик ведення б!знесу, технолопй управл!ння та контролю за як!стю в!дпо-в!дних б!знес-процес!в, п!дход!в до побудови ефективних орган!зац!йних структур управл!ння;
- висок! резерви п!двищення економ!чнот ефективност! д!яльност! як запоруки створення та нарощування фундаментально!' вартост! б!знесу, п!двищення його ¡нвестиц!йнот привабливост!.
Оц!нювання економ!чнот ефективност! агропромислових холдинпв базуеться на визначенн! показник!в прибутковост! тх операц!йно-господарськот, а також ф!нансовот та !нвестиц!й-нот д!яльност!, а також анал!зуються ринков! позици холдинпв через тх взаемод!ю з м!жнародними фондовими ринками. Так, для визначення ефективност! д!яльност! агропромислових
1 Плани щодо розширення: Цк^апс1Рагт1пд мае плани зб!льшити земельний банк на 225 тис. га (протягом трьох ромв до 800 тис. га), «Кернел Груп» - до 440 тис. га, МХП - до 450-500 тис. га (до 2015 року), «Мр1я Агрохолдинг» - до 650 тис. га (до 2015 року), «Астарта-Кив» - до 400 тис. га (до 2016 року).
Рисунок 1. Земельний банк агропромислових холдинпв УкраТни (станом на 2012 р1к), тис. га
Формування ринкових вщносин в Укратш № 4 (155)/2014 1 43
Рисунок 2. Показники оцшювання та анал1зу економ1чно'Т ефективност агропромислових холдинпв*
* Авторська розробка. За необждностi nepeniK показнишв оцтювання економ1чно'1 ефективност! агропромислових холдинпв може розширюватися ¡ншими показниками аналiзy, якщо це не суперечить загальнiй мет та принципам о^нки.
'ЕНТАБЕЛЫ-НСТЬ (БЛОК1)
- ROE (рентабелы-псть власного кагпталу)
- ROA (рентабельнють авансованого кагпталу)
- ROS (рентабелы-псть продажу)
- ROIC рентабельнють ¡нвестованого кагпталу)
Ф1НАНСИ (БЛОКИ),
РИНОК(БЛОКШ)
- REVENUE (4mctmm floxifl) - EBITDA (earnings before interest, taxes, depreciation and amortization - npuByTOK AO Burma™ noflaTKiB, BiflcoTKiBTa HapaxyBaHHa aMopTH3aL|ii - NET PROFIT (mmctmm npuSyTOK) - KoecfiiL|ieHT aBTOHOMi'i Ta cfiiHaHCOBoro neBepnfl?Ky (Ka Ta K^J
OL|IHKA E0EKTMBHOCTI
АГРОПРОМИСЛОВИХ ХОЛДИНПВ
- MVA або Mcap (ринкова кап1тал1зац1я)
- EV (enterprise value - вартють гпдприемства)
- SP (share price - ц1на акцЙ
- EPS (earnings per share - дохщ на одну акц1ю)
- FF (free float - ктьюсть акцш, що знаходитьсяу втьному o6iry)
МУЛЬТИПЛ1КАТОРИ
(БЛОК1У)
- EV/EBITDA ■ EV/REVENUE (revenue- виручка в1д реалЬацц'! - DEBT/EBITDA(6oproBi зобов'язання/прибуток) -MVA/EE "DA
холдинпв пропонуемо скористатися наступною методологию, яка включае цту низку економнних показниюв, як слугують об'ективному вщображенню економнного стану досл1джува-них пщприемств, ¡нвестицмноТ привабливост бвнесу, що вЬ дображено у його ринков¡й капггалвацп (рис. 2).
Aнал¡з ефективност¡ використання капггалу п¡дприeмства е важливим тому, що оцЫюе його операц¡йно-господарську дтльнють, а показники рентабельност¡, зокрема власного акцюнерного кап¡талу, становлять ¡нтерес для наявних та потенцмних ¡нвестор¡в, осюльки в¡дображають ¡нвестиц¡йну приваблив¡сть п¡дприeмства та презентують верхню межу його дивщендних виплат. Так, у рамках першого блоку оцЬ нюеться ефективн¡сть агропромислових холдинпв за показниками рентабельност капралу, який перебувае в Тх ви-користанн¡ зг¡дно з балансом (табл. 2).
Так, висок¡ показники рентабельност авансованого та власного капггалу е позитивним св¡дченням того, що не лише зростають обсяги отриманих прибутюв, а й нарощують-ся можливост Тхнього ре¡нвестування, що вщповщно збть-шуе потужност¡ виробничоТ та комерц¡йноТ д¡яльностей. От-риман висок¡ показники рентабельност¡ св¡дчать про досить високий рвень ¡нвестиц¡йноТ привабливост в¡тчизняних агропромислових холдинг¡в, яюсы та економ¡чно обГрунтован¡
заходи управлЫськоТ д¡яльност¡, що проявляеться у здатно-ст¡ менеджменту компан¡й ефективно вкладати ¡нвестицм в операц¡йну д¡яльн¡сть холдинпв (за показником ROIC).
Також важливим елементом анал^у економнного стану пщприемств е визначення р¡вня Тх фЫансовоТ стаб¡льност¡ та м¡цност¡ через показники фЫансовоТ незалежност¡ та р¡вня фЫансового ризику. Протягом трьох останн¡х роюв дослЬ дження показник фЫансовоТ незалежност у досл¡джуваних агропромислових холдинг¡в залишався на оптимально критичному рвы в межах 0,5-0,7 (у 2012 роц МХП - 0,5, «Кернел» - 0,5, «Астарта» - 0,5, «АвангардКо» - 0,6). Що-до коефщенту ф¡нансового левериджу, то його важливють у процес¡ анал¡зу економнноТ ефективност¡ полягае в тому, що вЫ не лише оц¡нюe фЫансове здоров'я п¡дприeмств, а й на основ¡ отриманих результат¡в дозволяе розробити ефек-тивн¡ управл¡нськ¡ заходи з¡ зм¡цнення ф¡нансового стану, оптим¡зац¡Т структури катталу, п¡двищення ¡нвестиц¡йноТ привабливост¡ та капгталвацп б¡знесу. Кр¡м того, т з пщпри-емств матимуть вищу фЫансову незалежн¡сть, в яких кое-ф¡ц¡eнт ф¡нансового левериджу е нижчим («АвангардКо» -0,4), ¡ навпаки (МХП - 1,2, «Кернел» - 1,1, «Астарта» - 0,8).
У рамках другого фЫансового блоку аналвуеться ефек-тивнють д¡яльност¡ в¡тчизняних агропромислових холдинпв
Таблиця 2. Оц1нка ефективносп агропромислових холдинпв за р1внями Тх рентабельности
Компан1я Показники/роки
ROE ROA ROS ROIC
2011 2012 2011 2012 2011 2012 2011 2012
МХП 28,0 25,9 13,3 12,5 21,1 22,1 16,2 15,8
«Кернел» 20,6 16,5 14,8 7,8 22,9 14,3 4,2 4,4
«Астарта-Кив» 28,5 11,7 15,3 6,1 26,6 11,6 22,9 8,8
«АвангардКо» 16,8 24,3 15,0 14,4 35,4 36,2 17,1 16,7
* Bласнi розрахунки автора на основi даних консолiдованих фнансових звтностей агропромислових холдинпв.
144 Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 4 (155)/2014
4. floxiflHicTb Ta urna aKuin, pMHKOBa KaniTaAi3auin Ta BapTicTb arponpoMMonoBMX xoaamhhb
Ta6AMun 3. OuiHKa e^eKTMBHocTi arponpoMMcAoBMX xoaamhhb 3a i'xHiMM <£iHaHcoBMMM pe3yAbTaTaMM
KoMnamn noKa3HMKM/poKM
BMpyHKa Bifl pea^i3auii, $ m^h. EBITDA, $ mah. hmctmm npM6yroK, $ mah.
2011 2012 2011 2012 2011 2012
MXn 1 229,1 1 407,5 401 468 259 311
«KepHen» 985,9 1 474,1 310 322 226 211
«AcTapTa-KwiB» 428,5 457,6 144 98 114 53
«ABaHrapflKo» 553,3 629,3 251 280 196 228
Bcboro, $ M^H. 3 196,8 3 968,5 1 106,0 1 168,0 795,0 3 968,5
KoMnaHin noKa3HMKM
SP, $/aKuin EPS, $ /aKuin EV, mah. $ MVA, mah. $
2011 2012 2011 2012 2011 2012 2011 2012
MXn 12,8 14,3 2,26 2,8 1 950 2 462 1375 1520
«KepHen» 23,5 21,9 3,03 2,61 2 188 1 920 1722 1612
«AcrapTa» 27,28 21,04 3,5 1,81 827 673 680 526
«ABaHrapflKo» 11,5 10,1 3,0 3,26 823 720 735 645
Bcboro, $ M^H. x x x x 5 788 5 775 4 512 4 303
BiflnoBiflHO flo TeHfleHiiii 3MiHi b OTpwviaHi/ix hmmm ^¡HaHCOBMX pe3ynbTaiiB2 (Ta6n. 3).
3a flaHiMi Ta6n. 3, MXn Ta «ABaHrapflKo» y 2012 po|i Ha-pocTini o6cAri OTpiMaHoro Hicioro npi6yTKy nopiBHAHO 3 2011 pokom BiflnoBiflHO Ha $52,3 Ta $20 MnH., npi ibOMy TaKe 3pocTaHHA Bifl6ynocA 3a paxyHOK 6inbi±inx o6cAriB peani3a-i4ii" Ta cnpuflTfii/iBOi KOH'raHKTypii Ha npoflyK|ira flaHiix niflnpii-emctb (KypAHi AiiiA, m'aco KypflTHHi/i, b He3HaHHiw KinbKocTi -3epHOBi). y 2012 po|i hucti/ii/i npi6yTOK «AcTapTi/i-Ki/ri"B» cko-poTMBcn Maiixe Ha 54%, nepeflyMOBora flnA Horo 6yna Hec-npnATni/iBa KOH'raHKTypa Ha piHKy iyKpy.
3k 6yno Bxe 3a3HaHeHO, oflHiera 3 nepeBar cyHacHix arpo-npoMicnoBix xonfliHriB e i"x flociyn flo 3apy6ixHiix piHKiB Ka-niiany, a BiflnoBiflHO i 3anyHeHHA 3HaHHOi HacTKi iHBecii/mii/iHi/ix pecypciB rnnnxoM po3Mii|eHHA Ta npoflaxy aKiiii, BinycKy EBpoo6fiira|ii/i TO|O. TaKa TeHfleH|iA He nrnxie cnpi/iAe 6inbi±i npo3opiii ^iHaHcoBi! fliAnbHocii 6i3Hecy, a I ciaBiTb HOBi cipaieriHHi 3aBflaHHA nepefl KepiBHi|TBOM Ta cnpAMOBye flinnbHicib 6i3Hecy y BeKTop bmcokoi" iHc™iy|ilHO-iHBec™|iI-Hoi" cnpoMOXHOdi, KOHKypeHTocnpoMOXHOdi Ta e^eKHBHO-cii, b TOMy Hicni eKOHOMiHHOi".
Tpeiiii 6noK noKa3HiKiB nepefl6aHae Bii3HaHeHHA floxoflHO-cii aK|iI (EPS), "x piHKOBO! |iHi (SP), a TaKOx KaniTani3a|M 6i3-Hecy, |o BiflnoBiflHO Biflo6paxae oiiHKy flaHiix KOMnaHii piH-kom (ia6n. 4).
BapTicTb Maixe Bcix flocniflxyBaHix arponpoMicnoBnx xon-fliHriB y 2012 po|i Bnana nopiBHAHO i3 2011 pokom (cyMapHO Ha $13 MnH.), |o noB'A3aHO TaKOx 3i 3HixeHHAM liHii aK|iI, ne-peflyMOBora flnA Horo ciani HixHi npn6yTKi/i, 3HiixeHHA o6cAriB BanoBoro Bipo6Hi|TBa Ta BipyHKH (Ta6n. 3), a TaKox 3MiHora b iHBeciopcbKil Ta piHKOBii KOH'raHKTypi. Cepefl flocniflxyBaHiix arponpoMicnoBix xonfliiHriB nrnxie MXn y 2012 po|i niflBi/i|i/iB cBora BapTicTb (Ha 25,2% nopiBHAHO 3 2011 pokom), BiflnoBiflHO 3pocna i floxiflHicib Ta |iHa aK|iI (BiflnoBiflHO Ha 24 Ta 11,8%), a piBeHb pi/iHKOBOi KaniTani3a|ii niflBW|i/iBcA Ha 10,5%. PiBeHb B3aeMO3B'A3Ky KOH'raHKTypi piHKy Ta ¡hixihx MaKpoeKOHOMiHHix
TeHfleH|iI i3 noKa3HHKaMi/i Bapiocii Ta KaniTani3a|ii 6i3Hecy, a TaKox |iHaMi Ta floxiflHicira aK|iI e flocmb TicHiM, BH3HaHaraHi/i piBeHb eKOHOMiHHO! e^eKTiBHocii niflnpneMciB Ta fx MoxniBocii flo 3anyHeHHA flOflaTKOBiix iHBecTiiil.
AHani3yraHi Kaniiani3a|ira KOMnaHii, Heo6xiflHO TaKox oiiHra-BaTi KinbKicTb aK|iI, |o 3HaxoflATbcA y BinbHOMy o6iry Ha $OHflo-BOMy piHKy, to6to noKa3HiK FreeFloat, akw/i e KpmepieM niKBifl-Hocii aK|iI KOMnaHi". BaxniBicTb flaHoro noKa3HiKa nonArae b TOMy, |o BiH oiiHrae, HacKinbKi po3flpo6neHiM e 3aranbHiI ^OHfl aK|iI KOMnaHN, to6to AKa KinbKicTb aK|iI 3HaxofliTbcA y pyKax npiBaTHix iHBeciopiB (3a BiKnraHeHHAM cipaieriHHix iHBeciopiB, Ton-MeHeflxMeHTy, flepxaBi to|o). npi ibOMy 3a flociTb Bico-Koro piBHA FreeFloat Moxe BTpaHaTicA KOHTponb ynpaBniHHA Ta niflBiiyeTbcA pi3iK cneKynAii", peiflepcbKix Ta ¡hiximx He3aKOH-Hix flii npoTi KOMnaHM. CaMe TOMy KOMnaHi! noBiHHi o6rpyHTOBa-HO niflxOfliTi flo Bi6opy OnTiManbHOrO piBHA aK|iI, |O MOxyTb 3Haxofli/m/icA y pyKax MiHopiTapHix aK|ioHepiB (pic. 3).
flociTb bmcokmm piBeHb BinbHoro o6iry aK|iI Ha piHKy MaraTb KOMnaHi! «KepHen» (58,4% aK|iI flociynHi npiBaTHOMy iHBecio-py) Ta «Aciapia» (31%). I xoHa Bixifl Ha MixHapoflHi ^OHflOBi piH-ki i3 po3Mi|eHHAM Ha Hix KopnopaTiBHix nopT^eniB |iHHix na-nepiB e neBHora nepeBarora, |o OTpiMyeTbcA pa3OM i3 3anyHeH-ham flOflaTKOBix iHBec™|ilHix KOixniB, ane 3HaHHa KinbKicTb aK-|il b o6iry Hece TaKox i 3arpo3y, oco6niBO cneKynATiBHoro xa-paKTepy. CaMe TOMy oflHiM i3 Kpi/rrepNB po3Mi|eHHA aK|iI kom-naHii e onTiManbHii piBeHb FreeFloat, akii 6i rapaHTyBaB kom-naHiy bmcokmm piBeHb eKOHOMiHHO""" Ta ^iHaHcoBO""" 6e3neKi.
Baxni/iBUMH iHflMKaiopaMM eKOHOMiHHO: e^eKHBHocii e Ta-kox MynbTinniKaiopi npi6yTKOBocii, a TaKox piBHi 6oproBoro HaBaHTaxeHHA, AKi MoxyTb cirHani3yBaii npo icHyraHi npo-6neMi e^eKHBHocii Ta 3arpo3i, |o Hece b co6i Heo6rpyHTO-BaHa 6oproBa noniiiKa KOMnaHi" (Ta6n. 5).
2 nnaHM ^opp po30upeHHR: UkriandFarming Mae nnaHM 36inb0MTM 3eMenbHMfi 6aHK Ha 225 twc. ra (npoTRroM Tpbox poKiB po 800 tmc. raj. «KepHen Fpyn» - po 440 tmc. ra. MXn - po 450-500 tmc. ra (po 2015 poKyj. «MpiR Arpoxonp^Hr» - po 650 tmc. ra (po 2015 poKyj. «AcTapTa-Kw'B» - po 400 tmc. ra (po 2016 poKyj.
OopMyBaHHA PMHKOBMX BiflHOCMH B YKpaiHi № 4 (155)/2014 1 45
Рисунок 3. Каттал1зац1я агропромислових холдинпв та Тх FreeFloat (2012 р1к)
Таблиця 5. Оцшка ефективност агропромислових холдинпв за мультиплшаторами прибутковостГ
Компатя Мультиплшатор
EV/EBITDA EV/Revenue Debt/EBITDA MVA/EBITDA
МХП 5,3 1,7 2,8 3,2
«Кернел» 6,0 1,3 4,4 5,0
«Астарта» 6,9 1,5 3,3 5,4
«АвангардКо» 2,6 1,1 1,5 2,3
Середне значення 5,2 1,4 3,0 3,6
* Bласнi розрахунки автора на основi даних консолiдованих фнансових звтностей агропромислових холдинпв.
Показник боргового навантаження в розрахунку на оди-ницю прибутку (Debt/EBITDA) свщчить про потенцмы за-грози для компанп, оск¡льки показуе наск¡льки швидко во-на може розрахуватися за своТми боргами при в¡дсутност¡ можливостей рефЫансування, а також пог¡ршенн¡ ринковоТ кон'юнктури. Показник Debt/EBITDA оцЫюе сумарну величину операфйного прибутку та рнноТ амортизацп, яка зна-добиться компанп з тим, щоб покрити ¡снуюче боргове навантаження, а тому чим меншим е даний показник, тим краще для компанп («АвангардКо» - 1,5). Найвище зна-чення боргового мультиплкатора у 2012 роц мав «Кернел» (4,4), тобто компанп знадобиться чотири таких рнних прибутки (до вирахування податк¡в, амортизацп та в¡дсотк¡в за кредитами) з тим, щоб покрити ¡снуючий борг. Показник EV/EBITDA анал¡зуe юльюсть рок¡в, за яку компан¡я може самоокупитися за рахунок власного прибутку, а тому чим нижчий даний показник, тим швидше окупаються вкладен-ня ¡нвесторв. Найнижчий показник самоокупност за раху-
нок рнного прибутку мае «АвангардКо» (2,6), що е наслщ-ком досить ефективного використання ¡нвестицмних ре-сурс¡в для потреб операцмно-господарськоТ д¡яльност¡ холдингу3. Aналог¡чним е показник EV/Revenue, який показуе, за сюльки рок¡в компан¡я може себе окупити за рахунок отриманоТ виручки. Даний показник може використо-вуватися як самодостатшй для анал^у ефективност¡ ком-пан¡Т, а також додатково в умовах, якщо компашя отримуе негативне значення EBITDA. Лопка трактування е анало-пчною до попереднього показника - чим нижче значення мультиплкатора EV/Revenue, тим ефективыше працюе компан¡я ¡ тим швидше вона самоокупаемся (наприклад, «АвангардКо» за рахунок виручки вщ реал^ацп може покрити свою вартють - активи та боргов¡ зобов'язання за 1,1 року, а за рахунок EBITDA - за 2,6 року).
3 При цьому необхщно враховувати спецал1зацю компаний, а також ¡'XHi можливост! вщповщно до цього впливати на виробнич! цикли, оборотность активов тощо.
Таблиця 6. Ефективнють м1жнародних компанш агропромислового сектору*
Компатя КраТна Мультиплшатор
EV/EBITDA EV/Revenue
SLC Agricola S.A. Бразилт 9,9 2,3
KTG Agrar AG Ымеччина 7,3 2,1
AI Jouf Agri Development Company Саудтська Аравт 6,7 2,7
Tandou Ltd. Австралт 8,9 2,2
Середне значення х 8,2 2,3
* Bласнi розрахунки автора на основi даних консолiдованих фнансових звтностей ноземних агропромислових компан\й (офiцiйнi веб-джерела).
146 Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 4 (155)/2014
Пopяд з aнaлoгiчними мiжнapoдними кoмпaнiями вггчиз-нянi xoлдинги e знaчнo ефективнiшими зa pядoм пopiвнян-ниx пoкaзникiв (тaбл. 6].
Bиxoдячи iз нaведениx дaниx бaчимo, щo cеpеднi4 знa-чення мyльтиплiкaтopiв пo мiжнapoдниx кoмпaнiяx мaйже вдвiчi пеpевищyють вiдпoвiднi пoкaзники пo вiтчизняниx, щo cвiдчить пpo швидшу мoжливicть caмooкyпнocтi вiтчизняниx aгpoпpoмиcлoвиx xoлдингiв зa paxyнoк пpибyткy (EV/EBIT-DA] тa виpyчки вiд pеaлiзaцiï (EV/Revenue] зa cтaлocтi вcix iншиx yмoв.
Виздйвки
Poзвитoк вiтчизнянoгo aгpapнoгo cектopy xapaктеpизy-eтьcя певнoю двoвектopнicтю: пopяд iз дpiбнo- тa œ-pедньoтoвapними виpoбникaми, якi cтaнoвлять кiлькicнy бiльшicть в Укpaïнi, фyнкцioнyють тa oтpимyють вм бiльший poзвитoк великi aгpoпpoмиcлoвi xoлдинги, якi зaбезпечyють левoвy чacтинy виpoбничoгo тa екcпopтнoгo oбcягy пpoдyк-цп, кoнцентpyють ycе бiльшi земельнi мacиви тa xapaктеpи-зyютьcя виcoким piвнем теxнoлoгiчнoï, екoлoгiчнoï, coцiaль-нoï тa екoнoмiчнoï ефективнocтi. З метoю oцiнювaння ïx ега-нoмiчнoï ефективнocтi бyлa зaпpoпoнoвaнa метoдoлoгiя iï визнaчення нa ocнoвi низки пoкaзникiв, щo xapaктеpизyють oпеpaцiйнo-гocпoдapcькy, iнвеcтицiйнy тa фiнaнcoвy дiяль-нicть xoлдингiв, ïx екoнoмiчний cтaн тa взaeмoдiю з pинкo-вим cеpедoвищем, a caме чеpез iнвеcтицiйнy пpивaбливicть тa мoжливicть зaлyчення дoдaткoвиx iнвеcтицiйниx кoштiв з ypaxyвaнням кoн'юнктypи pинкy кaпiтaлiв. Як пoкaзyють дaнi aнaлiзy, вiтчизнянi aгpoпpoмиcлoвi xoлдинги е вим^ефек-тивними cyб'eктaми гocпoдapcькoï дiяльнocтi iз дocить ви-coким piвнем ефективнocтi викopиcтaння aктивiв, пpибyт-кoвocтi тa кaпiтaлiзaцiï бiзнеcy. Eфективнicть вiтчизняниx xoлдингiв знaчнo зaлежить вiд кoн'юнктypи як тoвapнoгo, тaк
i pинкy кaпiтaлiв, щo неoбxiднo вpaxoвyвaти пpи пoбyдoвi cтpaтегiй ïx poзвиткy, включaючи piшення щoдo poзмiщення пopтфелiв цiнниx пaпеpiв, щo не пoвиннo йти вcyпеpеч ега-нoмiчнiй тa ф^ндов^ безпецi кoмпaнiй.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
I. Aндpiйчyк B.r. Eфективнicть дiяльнocтi aгpapниx пiдпpиeмcтв: теopiя, метoдикa, aнaлiз: Moнoгpaфiя. - K.: KHEУ, ëOO5. - SÜS c.
Aндpiйчyк P.B. Oцiнкa ефективнocтi дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa 4a ocнoвi визнaчення пoкaзникa екoнoмiчнoï дoдaнoï вapтocтi // Era-нoмiкa AПK. - SOO7. - №З. - C. 65-7S.
3. Дaмoдapaн A. Инвеcтициoннaя oценкa: инcтpyменты и методы oценки любыx aктивoв: mp. c aнгл. / Дaмoдapaн A. - 4-е изд. - M.: AльпинaБизнеc Áy^, SOO7. - 1340 c.
4. Диxтяp B. Пpaвильные pocтки // Aгpoпеpcпективa, SO^. -№6 (157]. - C. 4г-45.
5. Дpyкеp П. Зaдaчи менеджмента в XXI веке. - M.: Bильямc, 2003. - г7г c.
6. Typилo A.M., Typилo A.A. Дaльнейшее иccледoвaние cyщнocти экoнoмичеcкoй эффективнocти и клaccификaция ее видoв // Era-нoмiкa i yпpaвлiння iннoвaцiями, SOO4. - №З. - C. 15З-156.
7. http://www.aljouf.com.sa
8. http://www.astartakiev.com/
9. http://avangard.co.ua/
10. http://www.kernel.ua/ru/
II. http://www.mhp.com.ua/ru/home http://www.ktg-agrar.de
13. http://www.slcagricola.com.br/
14. http://www.tandou.com.au
15. http://www.ukrstat.gov.ua/
4 Bapтo пopiвнювaти cepeднi, a Ne aбcoлютнi знaчeння мyльтиплiкaтopiв no кoмпaнiям, ocкiльки вoни мюжуть piзнитиcя зa виpoбничим тиnoм тa cneцiaлiзaцieю.
УДК 33B.27
Ю.М. ШПИГ,
acпipaнткa, Haцioнaльний yнiвepcитeт xapчoвиx тexнoлoгiй
Meтoдичнi пiдxoди дo yпpaвлiння iнтeгpoвaними cтpyктypaми в yмoвax мoдepнiзaцiï нaцioнaльнoï eкoнoмiки
Cyчacнa пpoдoвoльчa пoлiтикa cпpямoвaнa нa iнтeнcифi-ю виpoбництвa i пiдвищeння eфeктивнocтi викopиcтaн-ня pecypciв з мeтoю нaд¡йнoгo зaбeзпeчeння нaceлeння ^a'rn пpoдoвoльcтвoм. Зaгaльнoвизнaнoю пpoблeмoю cy-чacнoï eкoнoмiчнoï peaльнocтi е низь^ eфeктивнicть д/яль-нocтi вiтчизняниx пiдnpиeмcтв xapчoвoï пpoмиcлoвocтi, rn-piння яш кpиютьcя в зacтapiлиx пiдxoдax дo yпpaвлiння, низь^му рвн iнвecтицiй в кaпiтaл, iгнopyвaннi iннoвaцiй y вcix cфepax дiяльнocтi пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв.
Ключов'1 слова: aгpoпpoмиcлoвi cтpyктypи, м'яcoпe-pepoбнi пiдпpиeмcтвa, yпpaвлiння, a^op^^, фiнaнco-вий цeнтp.
Coвpeмeннaя пpoдoвoльcтвeннaя пoлитикa нaпpaвлe-нa нa интeнcификaцию пpoизвoдcтвa и пoвышeниe зф-фeктивнocти иcпoльзoвaния pecypcoв c ^лью нaдeж-нoгo oбecпeчeния нaceлeния cтpaны пpoдoвoльcтвиeм. Oбщeпpизнaннoй пpoблeмoй coвpeмeннoй зкoнoмичe-
© Ю.М. ШПИГ, 2014
Фopмyвaння pинкoвиx в^^^н в УкpaÏнi № 4 (155)/2014 1 47
