CC BY
14
Koo, R. C. The Holy Grail of Macroeconomics: Lessons from Japans Great Recession Singapore: Wiley, 2008.
Kao, J. Innovation Nation: How America is Losing Its Innovation Edge, Why It Matters, And What We Can Do To Get It Back New York: Free Press, 2007.
«Pravo yevropeyskogo Soyuza. Novaya yevropeyskaya strategiya «yevropa 2020»« [The right of the European Union. The new Europe 2020 strategy]. http://eulaw.ru/content/307
Porter M. U. S. Competitiveness 2001: Strengths, Vulnerabilities and Long-Term Priorities. Council on Competitiveness, 15 February 2009. 86 p.
Trofymova, V. V. «Stpatehiia tekhnolohichnoho lidepstva SShA ta mekhanizmy yoho dosiahnennia« [Strategy of technological leadership of the USA and mechanisms of its achievement]. http://ukrmodno.com.ua/health/trofimova-v-v-strategiya-tehno-logichnogo-liderstva-ssha-ta-meh/main.html
«The new High-Tech Strategy Innovations 2020 for Germany« https://www.google.com.ua/search?q=High+tech+strategy+f or+Germany&oq=High+tech+strategy+for+Germany&gs_l=psya b.12..0i22i30k1l4.652399.652399.0.653673.1.1.0.0.0.0.168.168.0j1. 1.0....0...1.1.64.psy-ab..0.1.167....0.fHIm5B4TXKE
удк 662.75
АИАЛ13 Д0СВ1ДУ К0МЕРЦ1АЛ13АЦ11ТЕХН0Л0Г1Й ЗР1ДЖЕННЯ ВУГ1ЛЛЯ В НЕПРЯМИЙ СП0С1Б У СВ1Т1
® 2017 РУДИКА В. I.
УДК 662.75
Рудика В. I.
Аналiз досвiду комерцiалiзацii технологш зрiдження вугiлля в непрямий cnoci6 у CBiTi
У статт/ об(рунтовано, що зг/дно 3i св/товими тенденц/ями розвитку паливно-енергетичних комплекс/в у найближч/й перспективi затребуваним напрямком використання твердих горючих копалин стане не просте спалювання, а ¡х поглиблена термох/м/чна переробка, з отриманням в шц ви-робничого процесу готових енергетичних продукт/в -зам/нник/в природного газу, електроенерги i синтетичних аналог/в вуглеводн/в. Проанал/зовано заруб/жний досв/д /з комерц/ал/зацИ технологш газифшаци вуг/лля у непрямий спос/б, з-пом/ж яких вид'шяються технологитрадицйноi/ плазмовоi га-зиф/кацИ Систематизовано переваги та недол/ки цих технологш / висунуто г/потезу щодо перспективност/ технологиплазмово1 газифтацп вуг/лля пор/вняно з традицшними аналогами, що спираються на процес Фшера-Тропша. Кпючов'1 слова: синтетичнер/дке паливо, газифкац/я вуг/лля, плазмова газифкац/я, конверся вуглеводтв. Табл.: 4. Ббл.: 12.
Рудика Вктор 1ванович - кандидат економ/чних наук, директор, Державний /нститут по проектуванню п/дприемств коксох/м/чно1 промисловост/ «Гипрококс» (вул. Сумська, 60, Харк/в, 61002, Украна)
УДК 662.75
Рудыка В. И. Анализ опыта коммерциализации технологий сжижения угля косвенным способом в мире
В статье обосновано, что согласно мировым тенденциям развития топливно-энергетических комплексов в ближайшей перспективе востребованным направлением использования твердых горючих ископаемых станет не просто сжигание, а их углубленная термохимическая переработка с получением в конце производственного процесса готовых энергетических продуктов - заменителей природного газа, электроэнергии и синтетических аналогов углеводородов. Проанализирован зарубежный опыт по коммерциализации технологий газификации угля косвенным способом, среди которых выделяются технологии традиционной и плазменной газификации. Систематизированы преимущества и недостатки этих технологий, и выдвинута гипотеза о перспективности технологии плазменной газификации угля по сравнению с традиционными аналогами, опирающимися на процесс Фишера-Тропша. Ключевые слова: синтетическое жидкое топливо, газификация угля, плазменная газификация, конверсия углеводородов. Табл.: 4. Библ.: 12.
Рудыка Виктор Иванович - кандидат экономических наук, директор, Государственный институт по проектированию предприятий коксохимической промышленности «Гипрококс» (ул. Сумская, 60, Харьков, 61002, Украина)
UDC 662.75
Rudyka V. I. The Analysis of the Experience in Commercialization of Indirect Coal Liquefaction Technologies in the World
It is substantiated that, taking into account the world trends in the development of fuel and energy complexes, in the near future the most preferable direction in using solid fossil fuels will become not just their burning but advanced thermochemical processing, which will result in obtaining such end products as substitutes for natural gas, electricity, and synthetic analogues of hydrocarbons. There analyzed foreign experience on commercialization of indirect coal gasification technologies, among which the technologies of traditional and plasma gasification are singled out. The advantages and disadvantages of these technologies are systematized, and the hypothesis about better prospects for using the technology of plasma gasification of coal in comparison with the traditional analogues that are based on the Fischer-Tropsch process is put forward.
Keywords: synthetic liquid fuel, gasification of coal, plasma gasification, hydrocarbon conversion. Tbl.: 4. Bibl.: 12.
Rudyka Viktor I. - Candidate of Sciences (Economics), Director, State Institute for designing enterprises of coke oven and by-product industry «GIPROKOKS» (60 Sumska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
Постановка проблеми. Свп^ тенденци розвитку паливно-енергетичних комплексов доводять, що в найближ-чiй перспективi затребуваним напрямком використання твердих горючих копалин стане не просте спалювання, а 1х поглиблена термохiмiчна переробка, з отриманням в кшщ виробничого процесу готових енергетичних продукив -замiнникiв природного газу, електроенерги та синтетичних аналогiв вуглеводшв.
Протягом останнього десятилiття в УкраШ сформу-вався значний ступiнь енергетично'1 залежностi вiд iмпорту готових нафтопродукив. Майже повнiстю занедбана ви-робнича шфраструктура нафтопереробного комплексу, що разом зi стрiмким падiнням обсягiв видобутку нафти ставить тд загрозу вкновлення автономностi ресурсного циклу з виробництва моторного палива.
Водночас у свгговш практицi накопичено вже до-статньо досвку з виробництва синтетичного рккого палива (СРП) шляхом газифшаци твердих видiв палива (рiзнi види вугкля, бiомаси, твердих побутових вiдходiв -ТПВ). Осккьки наша кра'1на мае достатнш вугiльний по-тенцiал, бкьша частина якого наразi незатребувана в на-цiональному господарствi, то проекти з газифшаци твердого палива мають представляти один iз прюритетних напрямiв розвитку науки та технши в УкраМ на шляху становлення нащонально! моделi енергетично'1 безпеки.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Необ-хiднiсть створення власного виробництва СРП в УкраМ перiодично виникае у нацюнальному науковому середо-вищi. Окремi дослiдники [1] вивчають перспективи пере-робки природного газу в СРП i доходять висновку про економiчну доцiльнiсть «переходу нафтогазовидобувних компанiй на шновацшш СТЬ-технологГ1». Другi [2] розгля-дають СРП як джерело покриття потреб Украши не тiльки в моторному палив^ але i для виробництва електроенерги на газомазутних ТЕС i ТЕЦ. Iншi [3] оцшюють швестицш-ну привабливiсть виробництва СРП iз незатребуваного в УкраМ бурого вуплля. Значущкть проблеми освоення виробництва СРП з вуплля в УкраМ тдкреслюеться в ба-гатьох шших публiкацiях [4-6] Однак i надалi iснують пев-нi сумнiви щодо комерцiйного успiху таких проектiв, що обумовлюе необхiднiсть подальших дослiджень за щею тематикою. Одним iз перших етапiв вирiшення ще! проблеми е систематизащя зарубiжного досвку з комерцiалiзацil виробництва СРП.
Метою статтi е аналiз свiтового досвiду комерщаль заци технологiй газифшаци вугкля у непрямий спойб i ви-бiр найперспективншо! з них для впровадження в нацю-нальну практику.
Виклад основного матерiалу досмдження. Зрь дження вугiлля у непрямий спойб на вiдмiну вiд прямого мае не одну, а деккька стадш конверси вихкно! сировини i пром1жних технологiчних продуктiв. Сучаснi промисловi технологй непрямого зрiдження вугiлля можна поеднати у двi групи [7]:
■ технолог^ з переробки вугкля у СРП (синтетичну нафту) за методом Фшера-Тропша з подальшим одержанням дизельного палива та бензину;
■ технолог^ з переробки вугкля у метанол з подаль-шим одержанням бензину.
Перша група технологш сьогодш мае бкьш широке
практичне застосування не тiльки поршняно з технологь ями друго! групи, а й серед ycix технологш CTL (coal-to-liquids). Основною причиною ll затребyваностi е можли-BicTb одержання СРП з високим вмютом вyглеводнiв, що складають основу дизельного палива, ринок якого сьогодш зростае випереджаючими темпами порiвняно з ринками шших нафтопродуктш.
Крiм комерцiйного аспекту, в розповсюдженш тех-нологiй непрямого зрiдження вyгiлля значну роль з1грав розвиток технологiй GTL (gas-to-liquids). Технологи пер-шо! групи, окрiм загального кiнцевого продукту, об'еднуе i застосування як головного елемента технолоично! схеми виробництва процесу синтезу ркких вуглеводшв iз синтез-газу (сyмiш СО та Н2), яке характерне i для технологш GTL. Цей фактор визначае можливють використання бкь-шо! частини апаратного оснащення технологiй GTL для синтезу вуглеводшв.
Зважаючи на вищенаведене, основну увагу у цш стат-тi було придiлено технолопям непрямого зрiдження ву-гiлля за методом Фшера-Тропша. Вхкним технологiчним продуктом фМшно! стадп непрямого зрiдження вуплля -синтезу Фшера-Тропша е синтез-газ. Конверая вуплля у синтез-газ проводиться у споаб його газифжаци.
На цей час шнуе цкий ряд промислових процес^в газифжаци вугкля, яю використовуються для виробництва синтез-газу. 3i всього спектра процесш газифжаци вугкля сл1д видкити процеси, яи застосовуються в технологшх CTL.
У цей час розроблено понад 50 типш газогенерато-р1в для газифшаци вугкля, однак найширше промисло-ве застосування знайшли чотири з них (табл. 1): Lurgi та British Gas Lurgi, Winkler i високотемпературний Winkler, Koppers-Totzek (Шмеччина) i Техасо (США). У подальшому розвитку технологи газифшаци набули поширення технологи Siemens, Prenflo (Нiмеччина), General Electric Energy, E-GAS (США), Shell (Дашя - Велика Бриташя) та ш. [7; 8].
Процес газифжаци методом Lurgi в!др!зняеться високим ступенем конверси вуглецю, що досягае 99 %. Тер-м1чний ККД газогенератора становить 75-85 %. Перевагою процесу Lurgi е також те, що вш проводиться при тдвище-ному тиску, що значно збкьшуе одиничну продуктившсть газогенератора i дозволяе знизити витрати на стиснення газу тд час його використання в подальших синтезах.
Процес Winkler - перший промисловий процес газифшаци вугкля. Максимальна одинична потужшсть дшчих газогенератор!в цього типу в цей час складае 33 тис. м3 газу на годину. Контроль здшснюеться шляхом переробки вугкля у псевдозркженому шар! при атмосферному тиску. Температура в шарi шдтримуеться на 30...50 °С нижче температури розм'якшення золи, яка виводиться з реактора в сухому виглядь Цей процес за-безпечуе високу продуктившсть, можливкть переробки р1зних вид1в вугкля i управлшня складом кiнцевих про-дукт1в. Однак у цьому процеа мають мiсце великi втрати вугкля, яке не прореагувало, - до 25-30 % (мас.). Псевдо-зркжений шар вiдрiзняеться великою чутлив1стю до змш режиму процесу, а низький тиск лiмiтyе продуктивн1сть газогенераторiв.
Представником процесш газифжаци пилопод16но-го палива в режимi виносу е процес Koppers-Totzek i одна з його рiзновидностей Prenflo (Pressurized Entrained Flow).
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика сучасних промислових ra3oreHepaTopiB [7; 8]
Показник Газогенератор
Lurgi Winkler Koppers-Totzek Техасо
Характеристики вуплля: Ус види вугiлля, окрiм кокавного л™ти та суббггумшозш Уа види вуплля
розмф часток, мм 6-40 0,1-8 0,075 (70 %) 0,1-10
вмiст вологи, % (мас.) До 30 До 12 До 8 До 40
Стан вуплля у реактср нерухомий шар псевдозрщжен-ний шар режим виносу водовугтьна суспензiя у режимi виносу
Робочий тиск, МПа 2,0-3,0 0,12-0,21 0,14 3,5-4,0
Максимальна температура у газогенератор^ °С 1200 1100 2000 1600
Вид дуття Парокисневе
Стан золи Суха Рщкий шлак
Час перебування вуплля у реактср 1-3 години 20-40 хвилин 0,5-10 секунд 1-10 секунд
Ступшь конверси вуглецю, % 99 60-90 90-96 99
Максимальна одинична потужшсть реактора (МОП): по вупллю, т на годину 75 42,2 35,2 6,0
Максимальна одинична потужшсть реактора: по газу, тис. м3 на годину 140 33 55 12
Витрати, т/т МОП:
кисню 0,50 0,50 0,76 0,85
пари 1,90 0,88 0,24 0,30
Об'вмне шввщношення пара/кисень 5,9 3,1 0,55 0,64
Склад сирого синтез-газу, % (об.):
СО 18-25 30-50 55-66 52
Н2 36-40 35-45 22-32 35
СО2 27-32 13-25 7-12 12
сн4 9-10 0,5-2,0 0,1 0,1
CnHm 0,7
Середнв спiввiдношення Н2 : СО в газi 2,0 1,0 0,5 0,5
Теплота згоряння газу (вища), МДж/м3 11,5 9-13 10,6-11,8 11,5
Термiчний ККД газогенератора, % 75-85 45-75 75-85 75
Внаслiдок високо'1 температури процесу для газифiкацiï може бути використано вугкля будь-якого типу, включа-ючи таке, що спшаеться, а отриманий газ бiдний на метан i не мiстить конденсуючих вуглеводнш, що полегшуе його чищення у майбутньому. До недолiкiв процесу вкносяться низький тиск i тдвищена витрата кисню.
Процес Техасо заснований на газифжаци водовугкь-но'1 суспензи у вертикальному футерованому газогенератора що працюе при тиску до 4 МПа. Процес вкпрацьований на дослкно-промислових установках, i на цей час збудова-на низка великих комерцшних газогенераторiв. У процесi Техасо не потрiбна попередня осушка вугкля, а суспензш-на форма сировини спрощуе конструкцiю вузла його по-
дачi. До недолiкiв процесу вкноситься пiдвищена витрата палива та кисню, що обумовлено пiдведенням додаткового тепла на випаровування води.
Традицшш технологй промислово'1 газифiкацiï ву-гкля забезпечують достатню економiчну ефективнiсть ви-робництва синтез-газу i продовжують удосконалюватися. Одним iз найбкьш перспективних напрямив е використання плазмових технологш газифшаци.
На вкмшу вiд традицшних, плазмовi технологи ще не набули широкого використання для газифжаци вугкля. У промислових масштабах останш технологи сьогодш ви-користовуються в основному для переробки твердих по-бутових, промислових, будшельних вiдходiв, бюмаси тощо,
у синтез-газ, який, своею чергою, використовуеться як па-ливо на ТЕС.
Другим напрямком, який на сьогодш мае теоретичну й експериментальну базу досл^жень, е плазмова газифь кащя вугiлля рiзного морфологiчного складу. Результатом цих досл^жень е цкий ряд технологш, готових до про-мислового впровадження. Плазмова переробка вугкля для розвитку промисловосп становить бкьший штерес, нiж
вiAхоAiв, тому що дозволяе забезпечити випуск синтез-газу в обсягах, яи задовольняють потреби не ткьки локальних теплових електростанцiй, а й великих промислових комп-лексiв по синтезу рiдкого палива, мiнеральних добрив хь мiчних продуктш тощо.
1з 2000 р. переважно в розвинених кра!нах сформува-лася група компанш, що працюють i спiвпрацюють у сферi плазмово! переробки рiзних вiдходiв (табл. 2).
Таблиця 2
Список постачальнимв плазмовоТ технологи [9-11]
Ha3Ba KOMnaHii' Кража Галузь застосування технологш
AlterNRG Канада ТПВ, автошини, деревина, небезпечш вщходи, вугiлля
Advanced Plasma Power (APP) Велика Бриташя тпв
Bellwether Gasification Technologies Ымеччина тпв
Bio Arc США ТПВ, вщходи сiльського господарства
Blue Vista Technologies Канада ТПВ, небезпечш рiдкi та газоподiбнi вщходи
Environmental Energy Resources (EER) 1зра'1ль ТПВ
Encore Environmental Solutions США He6e3ne4Hi вiдходи
Enersol Technologies США Hизькорадiоактивнi вщходи, вiйськова амунiцiя
Enviroarc Technologies Норвепя Вiдходи шкiрообробноï промисловосп
Europlasma Франтя Промисловi, небезпечнi вiдходи, автошини
GS Platech ^вденна Корея ТПВ, бюмаса, промисловi, небезпечнi та радюактивш вiдходи
Hera Plasco кпашя ТПВ
Hitachi Metals Япошя ТПВ, каналiзацiйний мул
Hitachi Zosen Япошя Попт
Hungaroplazma Services Угорщина ТПВ
InEnTec США Mедичнi та небезпечш вщходи
Kawasaki Heavy Industries Япошя Вiдходи будiвництва, азбест
Kinectrics Канада ТПВ
Mitsubishi Heavy Industries Япошя Попт
MPM Technologies США ТПВ, каналiзацiйний мул, автошини
MSE Technology Applications США Небезпечш та вiйськовi вiдходи
Plasma Energy Applied США Медичш, промисловi та небезпечнi вiдходи
Technology (PEAT) International США Вщходи фармацевтичноТ промисловостi
Phoenix Solutions США Попiл
Plasco Energy Канада ТПВ
Pyrogenesis Канада Промисловi вiдходи
Radon Роая Mедичнi та небезпечнi вщходи
Retech Systems США Mедичнi та небезпечнi вiдходи
SRL Plasma Австрaлiя Рщк хiмiчнi вiдходи
Startech Environmental США ТПВ
Tetronics Велика Бриташя Промисловi вщходи, вiдпрацьованi каталiзатори хiмiч-ноТ промисловосп, небезпечш вщходи
Постачальникш плазмових технологiй для газифжа-ци органiчноï маси можна роздiлити на вузькоспещаль зованi - працюють в окремих галузях (наприклад, MSE Technology Applications займаються утилiзацiею небез-печних i токсичних в^одш для армп США), проектно-
Характеристики рiзних технологш
експериментальш (Plasco Energy group); ri, що розробля-ють i реалiзують масштабнi проекти з плазмово'1 переробки ТПВ у будь-якш точцi свггу.
Найбiльш ефективнi плазмовi технологи газифшацп бiомаси та к постачальники наведет в табл. 3.
Таблиця 3
змовоТ газифiкацiï бiомаси [9-12]
Характеристики виробництва або модель газиф1катора Сировина Споживання сировини, т на день Продуктившсть виробництва синтез-газу, м3/годину Склад синтез-газу, % Продуктившсть виробництва електроенергп, мВт/годину Варткть
Westinghouse (та ïï пiдроздiл Alter NRG)
Газифтатор G65 ТПВ 750 65000 H2 20,6 CO - 40,46 CO2 - 9,99 N2 - 4,1 H2O - 24 52 276 млн дол. США капггальних витрат
Газифiкатор W15 ТПВ 250 15000 14 65 млн дол. США капггальних витрат Utashinai EcoValley facility, Japan перероб-ка 220 т ТПВ у день
Газифтатор P5 ТПВ 80 5000 4,5
Europlasma
CHO-Power in Morcenx, France ТПВ+30 % автошини 400 H2: 31-33 CO: 23-60 CO2: 5-27 N2: 3-14 H2O: 0-8 48 Капггальн витрати 96 дол. на 1 т потуж-носп
Plasco Energy group
Pilot plant in Ottawa, Canada ТПВ 85 2600 610 кВт iз 1 т си-ровини Kапiтальнi витрати 86 дол. на 1 т потуж-носп
InEnTec (Integrated Environmental Technologies, LLC)
Enhanced Melter at Columbia Ridge ТПВ 250 H2 - 36,5 CO -41 CO2-13,8 H2O -6,3 12 мВт Kапiтальнi витрати 76,8 дол. на 1 т по-тужностi
Geoplasma
Plasma gasification facility to process MSW at the St. Lucie County landfill ТПВ 1000 51 З них: 38 -товарна енерпя у мережу; 13 - використову-сться для власних потреб 325 млн дол. швести-цiй у проект на 2000 т у деньпереробки ТПВ
Solena Group
Дошдна установка Oсобливiсть, надви-сока температура, також декларусться можливiсть виробництва СРП ТПВ 20 H2 - 36,3 CO - 43,9 CO2 - 6,08 H2O - 9,8 До 40
З даних табл. 3 можна видкити компашю-лкер, що здiйснила ккька великих проектш з переробки ТПВ - Alter NRG (тдроздк корпораци Westinghouse). Ця компанiя не тiльки здшснила кiлька комерцiйно успiшних проектiв, а й розробила концепщю «стандартно'1 конструкци» переробки ТПВ. Стандартна конструкщя включае у себе плаз-мову газифшащю ТПВ, очищення синтез-газу i вироблення електроенергй за технолоиею IGCC (Integrated gasification combined cycle) - парогазового циклу, яка забезпечуе елек-троенергетичний ККД ~ 45-55 %, а ККД когенераци бкь-ше 90 %.
Окрiм Alter NRG (Westinghouse), е ще илька компа-нш, що досягли певних успкш у комерцiалiзацiï технологiй плазмово'1 газифшаци:
■ Europlasma, яка здшснила ткьки один проект у Франца;
■ Geoplasma, яка виконала один проект у США, ви-користовуючи технологй Alter NRG;
■ InEnTec з власною оригiнальною технологiею плазмово'1 газифжаци.
Дослкження у галузi плазмово'1 газифшаци вуплля, що проводилися 1ТФ СО РАН (Роая), КАЗН11Е НХТМ (Казахстан), 1ГТМНАНУ, дозволяють в единому технолоично-му циклi здiйснити к комплексну переробку з одночасним отриманням синтез-газу з оргашчно'1 частини вуплля i цш-них компонентш - карбку кремнiю, феросилiцiю, кремнiю та шших з мшерально'1 його частини.
Дослкження у сферi плазмово'1 газифжаци вугкля переважно спрямоваш на пошуки найбiльш ефективного використання потенцiалу мало затребуваних паливних ре-сурсш i вдосконалення вiдомих технологiй.
Узагальнюючу поршняльну характеристику осно-вних промислових технологш газифжаци вугкля наведено у табл. 4.
Вищенаведеш даш дозволяють припустити, з до-статнiм ступенем iмовiрностi, що найбiльш доцiльним для переробки вугкля у синтез-газ е використання технологи плазмово'1 газифжаци, але вона ще не досягла промислово-го розповсюдження.
Таблиця 4
Порiвняльна характеристика основних промислових технологш газифiкацiï вугiлля
Показники Технолопя
Lurgi Winkler Koppers-Totzek Texaco Пароплазмова
Характеристики вуплля: Уа види вуплля, окрiм кокавного Лiгнiти та суббггумшозы Уа види вуплля Уа види вуплля Уа види вуплля
Робочий тиск у реактор^ МПа 2,0-3,0 атмосферне атмосферне 1,8-3,5 атмосферне
Максимальна температура у реак-торь °С 1200 1100 2000 1600 1000
Склад сирого газу, % (об):
н2 36-40 35-45 22-32 35 45-50
СО 18-25 30-50 55-66 52 30-40
СО2 27-32 13-25 7-12 12 0,2-1,0
СН4 9-10 0,5-2,0 0,1 0,1 0,1
Середнв шввщношення Н2:СО 2,0 1,0 0,5 0,5 1,24 (2,0*)
Питома теплота згоряння газу, МДж/куб. м 11,5 9-13 11,2 12,9 11,8
Вихiд газу з 1 т вуплля, куб. м/т 1400-1700 1600 1650 1884 2270
Витрати кисню на переробку 1 т вуплля, куб. м/т 220-300 350 540 610 -
Витрати пари на переробку 1 т вуплля, т/т 1,0-1,4 0,88 0,24 - 1,0
Витрати техычно'Г електроенерги на переробку 1 т вуплля, МВт-ч/т - - - - 1,0
Висновки з дослкження та перспективи подальших пошуюв. Розбудова енергетично'1 незалежностi наць онального господарства повинна базуватися на створенш автономного енергетичного циклу, вагомою складовою якого е ресурсний цикл моторного палива. В УкраШ означена складова визначае найбiльшi ризики енергетично'1
безпеки краши. У той же час, незважаючи на занепад на-цюнального нафтовидобутку, руйнування нацюнального нафтопереробного комплексу, iснують перспективи для iм-портозамiщення моторного палива шоземного походження нацiональним, на принципово шшш основi - шляхом ство-рення виробництва синтетичного рккого палива. Ключо-
вим ланцюгом такого iнновацiйного проекту е газифiкацiя вугкля з метою подальшо! конверсп у piAKi вуглеводнi.
У статт пpоаналiзовано заpубiжний досвiд i3 комер-щамзаци технологiй газифшацп вугкля у непрямий спо-ci6 i висунуто гiпотезу щодо пеpспективностi технологи плазмово'1 газифшаци вугiлля поpiвняно з традицшними аналогами, що спираються на процес Фшера-Тропша. Од-нак низький стутнь комеpщалiзащl плазмово'1 газифжаци у свт потребуе концентрацп нацiонального шновацшного потенцiалу та створення дiевих оpганiзацiйно-економiчних механiзмiв для впровадження пкотного проекту та подальшо! комерщамзацц.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гунда М. В., £гер Д. О., Зарубiн Ю. О., CMix П. М., Гла-дун В. В. Розвиток технологш переробки природного газу в рщю синтетичн палива та перспективи Гх впровадження для розробки родовищ вуглеводшв. Нафтогазова галузь Украни. 2014. № 1. С. 38-42.
2. Ковтун Г., Степанов А., Матусевич Г. Комплексне вико-ристання вуплля для виробництва рщкого палива, газу та елек-троенергп. ВкникНАНУкрани. 2008. № 4. С. 68-75.
3. Макаров В. М., Перов М. О., Новицький I. Ю. Аналiз та перспективи розвитку буровупльного комплексу Олександрш-ського регюну. Проблеми загально) енергетики. 2011. Вип. 3. С. 19-24.
4. Геотехнология некондиционных твердых топлив. КиГв: Наук. думка, 1990. 268 с.
5. Брик Д., Макпра Р., Кальмук С. Вплив свтэвоГ' енерге-тичноГ кризи на перспективи процесу газифтацп вуплля. Прац НТШ. Хем. Бюхем. 2008. Т. 21. С. 198-211.
6. Потапенко И. О. Перспективы производства экологически чистого топлива для электростанций на основе газификации углей. Химия твердого топлива. 2003. № 6. С. 85-92.
7. Hilsenteger J. Catalysts in Petroleum Refining. Oil and Gas Journal. 1985. Vol. 83. No. 33. P. 132-135.
8. Кацобашвили Я. P., Теплякова Г. А., Бухтенко О. Л. Получение светлых топлив гидрокрекингом битуминозных сернистых нефтей. Химия и технология топлив и масел. 1984. № 8. С. 8-12.
9. Byun Y., Cho M., Hwang S.-M., Chung J. Thermal Plasma Gasification of Municipal Solid Waste (MSW). URL: http://www. intechopen.com/books/gasification-for-practical-applications/ thermal-plasma-gasification-of-municipal-solid-waste-msw-
10. Pigneri A., Asbjerg M., Collin C., Dicks A., Sproule G. Gasification Technologies Review technology implementation scenarios. URL: http://www.cityofsydney.nsw.gov.au/_data/assets/
pdf_file/0005/153284/Technical-Appendix-2-Renewable-Gases-Supply-Infrastructure-Talent-With-Energy.pdf
11. Themelis N. J., Castaldi М. J. Technical and economic analysis of Plasma-assisted Waste-to-Energy processes. URL: http:// www.seas.columbia.edu/earth/wtert/sofos/ducharme_thesis.pdf
12. Plasma Gasification: Lessons Learned at EcoValley WTE Facility. URL: http://www.seas.columbia.edu/earth/wtert/sofos/ nawtec/nawtec18/nawtec18-3515.pdf
REFERENCES
Bryk, D., Makitra, R., and Kalmuk, S. «Vplyv svitovoi enerhe-tychnoi kryzy na perspektyvy protsesu hazyfikatsii vuhillia« [The Impact of the Global Energy Crisis on Prospects for the Gasification Process of Coal]. Pratsi NTSh. Khem. Biokhem. vol. 21 (2008): 198-211.
Byun, Y. et al. «Thermal Plasma Gasification of Municipal Solid Waste (MSW)« http://www.intechopen.com/books/gasifi-cation-for-practical-applications/thermal-plasma-gasification-of-municipal-solid-waste-msw-
Geotekhnologiya nekonditsionnykh tverdykh topliv [Geotech-nology of substandard solid fuels]. Kyiv: Naukova dumka, 1990.
Hunda, M. V. et al. «Rozvytok tekhnolohii pererobky pryrod-noho hazu v ridki syntetychni palyva ta perspektyvy yikh vprovad-zhennia dlia rozrobky rodovyshch vuhlevodniv« [Development of technologies for the processing of natural gas into liquid synthetic fuels and prospects for their implementation for the development of hydrocarbon deposits]. Naftohazova haluz Ukrainy, no. 1 (2014): 38-42.
Hilsenteger, J. «Catalysts in Petroleum Refining« Oil and Gas Journal vol. 83, no. 33 (1985): 132-135.
Katsobashvili, Ya. P., Teplyakova, G. A., and Bukhtenko, O. L. «Polucheniye svetlykh topliv gidrokrekingom bituminoznykh sernistykh neftey« [Production of light fuels by hydrocracking of bituminous sulfur oils]. Khimiya i tekhnologiya toplivi masel, no. 8 (1984): 8-12.
Kovtun, H., Stepanov, A., and Matusevych, H. «Kompleksne vykorystannia vuhillia dlia vyrobnytstva ridkoho palyva, hazu ta elektroenerhii« [Comprehensive use of coal for the production of liquid fuel, gas and electricity]. Visnyk NAN Ukrainy, no. 4 (2008): 68-75.
Makarov, V. M., Perov, M. O., and Novytskyi, I. Yu. «Analiz ta perspektyvy rozvytku burovuhilnoho kompleksu Oleksandriiskoho rehionu« [Analysis and prospects of the brown coal complex in the Alexandria region]. Problemy zahalnoi enerhetyky, no. 3 (2011): 19-24.
Potapenko, I. O. «Perspektivy proizvodstva ekologicheski chistogo topliva dlya elektrostantsiy na osnove gazifikatsii ugley« [Prospects for the production of environmentally friendly fuels for power plants based on coal gasification]. Khimiya tverdogo topliva, no. 6 (2003): 85-92.
Pigneri, A. et al. «Gasification Technologies Review technology implementation scenarios« http://www.cityofsydney.nsw.gov.
au/_data/assets/pdf_file/0005/153284/Technical-Appendix-2-
Renewable-Gases-Supply-Infrastructure-Talent-With-Energy.pdf
«Plasma Gasification: Lessons Learned at EcoValley WTE Fa-cility« http://www.seas.columbia.edu/earth/wtert/sofos/nawtec/ nawtec18/nawtec18-3515.pdf
Themelis, N. J., and Castaldi, M. J. «Technical and economic analysis of Plasma-assisted Waste-to-Energy processes« http:// www.seas.columbia.edu/earth/wtert/sofos/ducharme_thesis.pdf
