CC BY
50
ЛШГВ1СТИКА
УДК 81'367.5=161.2
В. В. Орехов
АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ НЕПОВНИХ СКЛАДНОП1ДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ПРИСЛ1ВНОГО ТИПУ
Стаття е продовженням циклу публтацт автора, присвячених досл1дженню актуального членування речення. У нШ розглядаеться комунтативна будова неповних складнотдряднихречень прислгвного типу, акцентуеться увага на ярусному характер1 актуального членування цих конструкций.
Клю^о^^ слова: тема, рема, ярус, актуальне членування, складнотдрядне речення.
Питання комушкативно'! розчленованосп деяких титв неповних речень досить е суперечливим. Погляди лшгаспв на цю проблему рiзняться вщ того, яю засоби вираження тематичного компонента висловлення беруться до уваги.
Так, В. Матезiус зазначае, що у випадку виступання темою особи мовця або ствбесщника вона може «позначатися у реченш особовими дiеслiвними формами, а саме, формами першо'! та друго'! особи» [5, с. 243]. Проти вираження теми менше, шж словом, виступають О. Красiна, О. Крилова й деяю iншi вчеш.
Проблемним е також питання актуального членування неповних речень, оскшьки воно (особливо в плаш висвiтлення ярусносп членування) е маловивченим.
Усе це зумовлюе актуальн1сть нашо'! роботи, метою яко'! е розгляд комушкативно-синтаксично'! оргашзацп рiзних структурних типiв неповних сладнотдрядних конструкцiй прислiвного типу.
Поставлена мета обумовлюе розв'язання наступних завдань:
1) визначення статусу неповних речень;
2) видшення основних структурних рiзновидiв неповних складнотдрядних речень приставного типу;
3) дослщження характеру ярусно'! оргашзацп розглядуваних конструкцш.
Неповнi речення можна охарактеризувати як конструкцп з «лексично замщеними
синтаксичними позищями» [1, с. 194]. Видшення рiзновидiв неповних речень залежить вщ того, у якому значенш (широкому чи вузькому) розглядаеться це поняття.
При широкому пiдходi у складi неповних речень видiляються власне неповш речення, до яких зараховують контекстуально неповнi, ситуативно неповнi, парцельоваш (приеднувальнi ) i - iнодi - обiрванi речення, та елштичш речення [2; 3; 6].
При вужчому пiдходi увага акцентуеться переважно на контекстуальних ситуативних неповних реченнях [ 1; 4].
Застосовуючи вузький тдхщ щодо аналiзу неповних складнопiдрядних речень приставного типу, ми, вслiд за О. Красшою, видiляемо в 'хньому складi речення з випущеною темою-тдметом та реплiки-вiдповiдi. Прислiвнi складнопiдряднi речення з випущеною темою-пiдметом являють собою цшком рематичнi висловлення, тематичний компонент яких може бути «однозначно встановлений або з контексту, або за морфолопчною формою дiеслова-присудка двоскладно'! частини» [4].
Стутнь синтагматично'1 залежностi цих речень значною мiрою зумовлюеться морфолопчними ознаками випущеного пiдмета.
Так, наприклад, у випадку, якщо контекстуальна тема-тдмет висловлення виражена iменем або займенником третьо'1 особи, ii позаконтекстне визначення е неможливим, що свiдчить про значну синтагматичну залежшсть тако'1 конструкцп, наприклад:
[Почали modi cenmi отц наполягати на хлотв, подвоювати панщину та данини, а ще бшьше дбати про нашi гршт душi.] Вимагали, щоб ми не пропускали жодног вiдправи (3. Тулуб).
У раз^ коли випущений пщмет виражаеться займенником першо'1 особи i вщноситься до дiеслова-присyдка в тепершньому чаа, вiн може бути встановлений за формою дiеслова головно'1 частини речення. Наприклад:
[Шшру м'яли, як це видно з oпoвiдання про Кожум'яку.] Знаемо pi3rn назви рем^ниюв, що користувалися шкрою... (Iсmoрiяукрагнськог культури).
[Характеристики випали не дуже яскравi, а за коротший час набрали взагалi несерйозного характеру, почались iрoнiчнi дотепи, натяки на рiзнi гумористичн обставини...] Пам'ятаю, що якась iрoнiчна та зовЫм невiдnoвiдна характеристика була дана мен на пiдсmавi недавньог поди мого життя (Украгнське слово, книга перша).
[Новий абзац.] Не знаю, хто з нас назвав ящiрку душею камтня, живчиком, що вiчнo б 'еться в важкт i нерухомт маЫ (М. Коцюбинський).
Нова строфа.]
Знаю - в тш актора-плебея
Ые спокт слтого раба (С. Маланюк).
Хоча тематичний компонент таких речень вщомий за формою дiеслова, вш не е безпосередньо вираженим, оскшьки, як зазначае О. Красша, «одесшвна форма лише вказуе на тему, дозволяе ii однозначно встановити. Будучи ж «встановленою», вона може квалiфiкyватися також як контекстуальна» [4, с. 131].
За характером опорного слова присшвш складнотдрядш конструкцп з випущеною темою-тдметом, аналопчно до присшвних складнотдрядних речень з лексично вираженою темою, подшяються на чотири класи:
1) З'ясувально-об'ектш придiеслiвнi складнотдрядш речення:
[- А мен ряба свиня снилася.] Передчував, що до начальства викличуть (В. Тарнавський).
[Я бачив, як сходить м^яць, як море простелило йому тд ноги золотий килим, а пальми, замахавши сотнями вiял, втали - «осанна!»] Почув одразу, як тепла хвиля повтря, зткана з сяйва, з запаху моря i диких трав, тихо колихалась пoмiж маслин i била в лице нам ароматним прибоем (М. Коцюбинський).
[Новий абзац.] Гадаю, що Скрипник помилився, називаючи катеринославську групу правими (Т. Гунчак).
2) Порiвняльно-об'ектнi прикомпаративш складнотдрядш речення:
[- Але ж тебе вт не продав?]
- Прше зi мною вчинив, тж би продав (Ю. Логвин).
[Над ним шелестшо котйками листя акаци, i йому був приемний той шурхт...] Був пoгiдний, бшьше, тж звичайно... (В. Шевчук).
3) Локативш придiеслiвнi складнотдрядш речення:
[- Не морочте голови.] Шть, куди йшли (В. Тарнавський).
[-Але сама я гг не карала б, - грiх...] Нехай iде, куди хоче (С. Скляренко).
[Свтять озера гм, i небо заводське цвте над ними багряно...] Походять, де
трав 'янистг вибалочки стеляться по наддмпров 'ю... (О. Гончар). 4) Атрибутивш приiменниковi складнопщрядш речення:
[Х. вгдчував, що ця вселенська важкгсть несправжностг нищить г ломить найсвтлше, прищеплюе божевшля.] Перечитував свгй щойновикгнчений нарис для популярного у вузьких колах альманаху, що виходив раз на чотири роки (С. Процюк).
[Декотр1 зовс1м не тдводили долоню, як З1нченк1в батько.] Жив тод1 в хат1 хазягна, що втт на Донбас (В. Барка). [Нова строфа.] Бачу за морями молод1 дороги, де припав до неба синьоокий степ (В. Сосюра).
Ярусшсть комушкативно'! будови присшвних складнопщрядних речень з випущеною темою-тдметом розглянемо на прикладах:
[У Киев1 в1н / ще бшьшог г1ркоти скуштував, н1ж в сарацинсьтм полони] Пропов1дував /про смерть /, що / сунне /з1 сходу /жовтою чумою-ордою (Ю. Логвин).
[- А ви все ще й дос1 - по-украгнському...] Пам'ятаю /, як ви / колись /у Варвари Миколагвни / декламували /Шевченка (Б. Антоненко-Давидович).
Видшення компонешив актуального членування в першому реченш вщбуваеться iз залученням попереднього контексту. Так, на першому яруа вичленовуеться контекстуальна тема «у Киевг вгн» i рема - власне склад висловлення.
На другому яруа в межах висловлення видшяються три рематичш частини: «пропов1дував», «про смерть», «що суне з1 сходу жовтою чумою-ордою»»
На третьому рiвнi актуального членування в третш ремi другого ярусу вщбуваеться видшення теми «що» i реми «суне з1 сходу жовтою чумою-ордою».
На четвертому яруа рема попереднього рiвня розподшяеться на рематичш елементи «суне», «з/ сходу», «жовтою чумою-ордою»»
Схематично актуальне членування цього речення виглядае так:
На першому рiвнi актуального членування другого речення за формою дiеслова головно'! частини виднеться тема «я» i рема - склад висловлення.
На другому яруа висловлення подшяеться на двi рематичш частини: «пам'ятаю» i «як ви колись у Варвари Миколагвни декламували Шевченка»».
На третьому яруа друга рематична частина другого ярусу членуеться на тему
«ви» i рему - решту тдрядно'1 частини речення.
На четвертому рiвнi актуального членування рема попереднього ярусу розподшяеться на рематичнi елементи: «колись», «у Варвари Миколагвни», «декламували», «Шевченка».
Схема актуального членування речення наступна:
Т - Р 11 1 1
Р / - Р , 1 1/ 1 2/ /2 /2
залежнiшими за речення з випущеною темою-пiдметом. Змiст, який вони передають, становить лише частковий аспект повщомлювано! шформацп, цiлiсне сприйняття яко! здiйснюeться на фонi вже вщомо! шформацп.
Будучи носiями нового, репшки-вщповвд «являють собою цiлком рематичш висловлення, або, якщо спробувати вщновити вихiдне висловлення, спираючись на питання i вiдповiдь, - рему «вщновленого» висловлення» [Красина 1980, с. 126]. Наприклад:
[-Звгдки тоб1 вгдомо це?]
- В1д Крека, котрий не тагвся, розпов1даючи Чорному Вепров1 (В. Малик).
Пор.: Мен1 це вгдомо (Т) / в1д Крека, котрий не тагвся, розпов1даючи Чорному Вепров1 (Р).
[- Чого то вчора до тебе батько твт приходив? - трохи згодом промовив Андрт.
- Та зв1сно, чого! - засмгявся 1лько.] - Умовляти, щоб я кинув гулять та за роботу взявся (Украгнське слово, книга перша).
Пор.: - М1й батько приходив (Т) /умовляти, щоб я кинув гулять та за роботу взявся (Р).
Переважна бшьшють репшк-вщповщей репрезентована атрибутивними конструкщями. Наприклад:
[Горбатий зал1з на стшьця I посунув до Андр1я синього скла чарку. То про що ми з тобою говорити будемо? - спитав.
- Х1ба нема про що? - криво всм1хнувся Андрт] - Хоча б про зшля, яке ви мет намшали (В. Шевчук).
[ - Про що говориш, Святославе?]
Про василта грецького Калоюра, якого ти бачила в мене на об1д1 (С. Скляренко).
Конструкцп шших титв, наприклад, порiвняльно-об'eктнi прикомпаративш або з'ясувально-об'ектш, серед репшк-вщповщей трапляються значно рщше. Наприклад:
[- Ти, Солом1е, знайдеш розраду в 1нших д1тях.
-1ти гх любитимеш?
- Любитиму.
- Не менше, нгж Максима?]
- Не менше, нгж Максима (€. Гуцало).
[- А чого ж в1н пособлять приходив?]
- Щобузнать, чи все в нього вийшло (В. Шевчук).
[- Що? Доткае перевантаження?] - Не бшьше/, н1ж на тренуванш (О. Бердник).
Актуальне членування репшк-вщповщей розглянемо на наступному прикладк
[- Чия он хата, що ротом до сонця? - залунав знагла його голос, дуже дзвткий.
- Хата?..] Старого 1саг /, що /торгував /медом... (К. Гриневичева).
Перший рiвень актуального членування ще!' репшки-вщповвд близький до першого ярусу актуального членування речень з випущеною темою-тдметом, але в складi контекстуально'! теми тут виступають одразу два випущених головних члени речення - «це хата».
На другому ярус конструкщя подшяеться на двi рематичш частини: «старого 1саг» i «що торгував медом».
На третьому ярус в другш рематичнш частиш попереднього ярусу видшяються тема «що» i рема «торгував медом».
Четвертий рiвень актуального членування передбачае видшення рематичних елемешив у складi реми третього ярусу: «торгував» i «медом».
Схематично вщтворити актуальне членування ще!' реплши-вщповвд можна так:
Т1 - Р1
Р , — Р
Р 1/ Р 2
Тз -Рз
Р у — Р /
V V
/4 /4
2
Як бачимо, характер актуального членування реплш-вщповщей е близьким до актуального членування речень з випущеною темою-тдметом, а головна вщмшшсть мiж цими двома типами неповних речень полягае в ступеш синтагматично'! залежностi, що обумовлюеться передуам кiлькiстю випущених головних членiв речення.
Отже, ва типи неповних речень нами розглядаються як конструкцп з контекстуальною темою. Схеми 'хнього актуального членування е близькими до схем членування вщповщного типу конструкцш з лексично вираженою темою.
Список використано1 л1тератури
1. Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка / Н. С. Валгина. - М.: Агар, 2000. - 416 с.
2. Вихованець I. Р. Граматика укра'нсько'! мови. Синтаксис / I. Р. Вихованець. -К.: Либщь, 1993. - 368 с.
3. Загштко А. П. Теоретична граматика укра'нсько'! мови Синтаксис / А. П. Загштко. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - 662 с.
4. Красина Е. А Актуальное членение сложноподчиненных предложений с невыраженной темой в современном русском языке: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Е. А. Красина. - М., 1980. - 189 с.
5. Матезиус В. О так называемом актуальном членении простого предложения / В. О. Матезиус // Пражский лингвистический кружок: сб. ст. - М.: Прогресс, 1967. -С. 239-245;
6. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. - М. : Астрель: ACT, 2001. - 624 с.
Стаття надшшла до редакцп 20.10.2013
V. V. Orekhov
ACTUAL DISMEMBERMENT OF INCOMPLETE COMPLEX SENTENCES
The article is the sequential proceeding of the author's series ofpublications dedicated to the investigation of actual sentence dismemberment. The author makes an analysis of the communicative structure of the incomplete complex sentences focusing on the tier nature of actual dismemberment of these constructions.
Keywords: theme, rheme, layer, actual dismemberment, complex sentence.
УДК 811.134.2'81'42
В. I. Охр1менко
МОДАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СДИНО1 МОЖЛИВОСТ1 (на матер1ал1
ггалшськоТ мови)
У cmammi розглядаються дискурсивш характеристики модального значення единог можливостi, окреслюеться смислова структура засобiв його вираження. Показано кореляцт мiж внутршньою формою модальног одиниц та мовними засобами у мiкротекстi гг функцюнування у приядернт зот, на ближнт перифери та на перифери.
Клю^о^^ слова: модальтсть, модальне значення, едина можливкть, смислова структура.
Актуальшсть дослщження зумовлюсться необхщшстю комплексного дослщження категорп модальносп у сучаснш лшгвютищ, що носить полшарадигмальний характер.
Метою статп е визначення особливостей модального значення едино! можливосп у взаемозв'язку зi смисловою структурою засобiв його вираження.
Об'ект дослщження становить мшротекст функцюнування засобiв вираження модального значення едино! можливосп.
Предметом дослщження е дискретизащя смислового простору мшротексту функцiонування засобiв вираження модального значення едино! можливосп.
Наукова новизна дослщження полягае у першш спробi розкриття смислово! структури модального засобу в аспект встановлення взаемозалежностi мiж його семантикою як згорнутою структурою та параметрами мшротексту його функцiонування.
У нашш концепцп ми визначаемо категорп модальностi як чотирирiвневе утворення: модальне когштивно-семантичне поле (КСП) - модальне значення -модальна одиниця - сукупнють !! функцiонально-семантичних варiантiв (ФСВ). На вщмшу вiд концепцп функщонально-семантичного поля (ФСП) О. В. Бондарка [1], ми постулюемо сполучення модально! одинищ з модальним полем не безпосередньо, а через модальне значення. Модальне поле е абстрактною сутшстю, в основi якого
