CC BY
22
7. Павлов И.Н. Древесные растения в условиях техногенного загрязнения / И.Н. Павлов. - Улан-Удэ : Изд-во БНЦ СО РАН, 2006. - 360 с.
8. Dobbertin M. The growth as indicator of tree vitality and of the reaction to environmental stress: A review / M. Dobbertin // Eur. J. Forest. Res. - 2005. - Vol. 124, № 4. - Р. 319-333.
Масикевич Ю.Г., Масикевич А.Ю. Изучение возможности использования фотосинтетических показателей для выяснения состояния урбо-экосистемы
Изучены показатели накопления пигментов и скорости переноса электронов по электрон-транспортной цепи представителями трех видов дендрофлоры города Черновцы. Установлена зависимость функционального состояния фотосинтетического аппарата исследованных видов растений от пространственного размещения и стрессовой нагрузки.
Ключевые слова: фотосинтез, загрязнение атмосферного воздуха, урбоэкосис-тема, фитоиндикация.
Masikevych Yu.G., Masikevych A.Yu. To study possibility use photo-synthetic indicators for defined of state urboecosystem
Studied rates of accumulation of pigments and speed the transfer of electrons in electron-transport chain representatives of the three types dendroflora Chernivtsi. The dependence of the functional state of photosynthetic apparatus studied species of the spatial placement and stress.
Keywords: photosynthesis, air pollution, urboecosystem, phytoindication.
УДК 630*[161.(32+7+035.2)+829.5] Астр. Р.1. Мисяк1 -
НЛТУ Украши, м. Львiв
АКТИВН1СТЬ ФОТОСИНТЕТИЧНА П1ГМЕНТ1В ЧАГАРНИК1В ЗА УМОВ Р1ЗНО1 ШСОЛЯЦП
Дослщжено сшввщношення вмюту хлорофтв а i Ь та каротинодав у чагарни-ках паркового фгтоценозу з урахуванням особливостей мюцезростання. Проаналiзо-вано сшввщношення фотосинтетично-активних шгменпв.
Ключовг слова: хлорофш а, хлорофш Ь, каротинощи, чагарник, св^лолюбш та тiньовитривалi рослини, сшввщношення вмюту, парковi насадження, шсолящя.
Вступ. У процеш адаптацп рослин до змш умов осв1тлення зад1яш р1з-ш бюх1м1чш й анатомо-морфолопчш мехашзми. Адаптацшш процеси до стресових фактор1в значною м1рою залежать вщ оптимального функцюну-вання асимшяцшного апарату рослини, одним 1з показниюв стану якого е рь вень фотосинтетичних тгменпв та 1х сшввщношення. Одним 1з найважливь ших життевих фактор1в для автотрофних рослин е свггло, яке впливае на рют, форми 1 анатом1чну будову, надае 1м необхщну енерпю для процесу фотосинтезу, внаслщок якого вщбуваеться нагромадження оргашчних речовин. Рослини, еволюцшно пристосоваш до високого (свгтлолюбш) або низького (тшьовитривал1) р1вшв освггаеносп, в1др1зняються загальною площею лис-тюв, кшьюстю хлоропласпв у них, вмютом 1 складом тгменпв [1, 2].
Надходження поживних речовин у рослин причинно-пов'язане з фотосинтезом 1 позитивно корелюе з ним. М.О. Максимов (1958) зазначав про
1 Наук. керавник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
взаeмозумовленiсть фотосинтезу, дихання i надходження мiнеральних солей, яка спостер^аеться у вивченнi цих процешв у рослинах, що примушуе роз-глядати ïx у тюному зв'язку [3].
Метою роботи було дослщити вмiст xлорофiлу a, b та каротиноïдiв i визначити ïx сшввщношення у листкових пластинах рослин чагарникового ярусу за умов рiзного освгтлення пщнаметового простору та вщкритого простору.
Методи та методика дослщження. Для досягнення поставленоï мети використовували фiтоценотичнi, фенологiчнi, спектрофотометричнi, матема-тичнi та статистичнi методи дослщжень. Визначення концентрацiï xлорофiлiв i каротинодав проводили у лабораторних умовах за методикою Хольм-Веттштейном. Вмiст тгменлв обчислювали вiдносно одиницi сироï маси листюв рослин [4].
Об'ектами наших досл1джень була чагарникова рослиннють парку iм. 1вана Франка.
Результати дослщжень. Чагарниковий ярус у парках виконуе не лише фiтомелiоративнi функцп, але й тдвищуе декоративнi властивосп фiтоценозу завдяки цвiтiнню та аромату, яке можливе лише за оптимальних умов середо-вища. Свiтловий режим помггао впливае на спiввiдношення тгменпв: хлоро-фiлiв a i b, хлорофтв i каротиноïдiв [5]. Вивчення особливостей тгментного апарату рослин з рiзною толерантнiстю до свiтла мае велике значення для з'ясування меxанiзмiв ïx адаптацiï до умов навколишнього середовища [2].
Для лабораторних аналiзiв ми вiдiбрали листковi пластини шести видiв чагарникiв, зокрема свiтлолюбнi - Deutzia scabra Thunb. (дейщя шорстка), Philadelphus coronarius (садовий жасмин звичайний), Spiraea media (стрея се-редня), Forsythia europae (форзищя европейська); та тiньовитривалi - Sambu-cus nigra L.(бузина чорна), Symphoricarpus albus (сшжнояпдник бший). Цi рослини здебшьшого формують у парках Львова одновидовi чи комбiнованi чагарниковi синузiï. Переважна бшьшють обраних для проведення досль джень рослин характеризуються свiтлолюбнiстю, проте у паркових фггоцено-зах Львова вони опинились тд наметом деревного ярусу. Вщбуваеться пос-тiйна конкурентна боротьба за один з основних еколопчних ресуршв - свiтло. Як наслщок, погiршення зовнiшнього вигляду, втрата декоративносп i змь щення фаз онтогенезу, зокрема повшьшший розвиток бруньок i затримка цвь тiння або його вщсутнють взагалi. У парку трапляються кущi снiжноягiдника бiлого, на яких у серпш присутнi не лише плоди, але й спостер^аеться цвтн-ня. У разi значного затшення чагарникових синузiй деревним ярусом, який представлений Acer platanoides L. (кленом гостролистим), Acer pseudoplatanus (кленом-явором), Fraxinus excelsior L. (ясеном звичайним) та шшими видами дерев iз високою зiмкненiстю крон, спостер^аеться вiдсутнiсть цвiтiння садового жасмину звичайного та дейцп шорстко^
Отриманi результати вмiсту та сшввщношення фотосинтетично-ак-тивних пiгментiв, залежно вщ умов зростання вiдносно освiтлення, наведено у табл. 1 та 2.
Табл. 1. Вмкт mzMeHmie та Тх спiввiдношення у листкових пластинах чагарниковоТ рослинност1 вгдкршного простору
Назва рослини А хл а | А хл b | Xa+b I А кар Хлорофш а / b Хлорофши / каротино!ди
мг/г сухо! маси
Deutzia scabra Thunb 0,4874 0,1757 0,6631 0,1644 2,77 4,03
Philadelphus coronarius 0,2020 0,0637 0,2657 0,0841 3,17 3,15
Spiraea media 0,1253 0,0335 0,1588 0,1356 3,74 1,17
Forsythia europae 0,1543 0,0536 0,2079 0,1926 2,87 1,08
Symphoricarpus albus 0,2729 0,0702 0,3431 0,2768 3,89 1,24
Sambucus nigra L 0,2518 0,0677 0,3195 0,2723 3,72 1,17
Примака: А хл а - вмют хлороф^ а у листку; А хл b -листку; А кар - вмют каротино1дав у листку.
вмют хлорофiлу b у
Табл. 2. Вм^т пiгментiв та Тх спiввiдношення у листкових пластинах чагарниковоТрослинностг nid наметом деревного ярусу
Назва рослини А хл а | А хл b | Xa+b I А кар Хлорофш а/b Хлорофши / каротино!ди
мг/г сухо! маси
Deutzia scabra Thunb 0,1940 0,0511 0,2451 0,1830 3,79 1,34
Philadelphus coronarius 0,4237 0,1243 0,5480 0,2778 3,41 1,97
Spiraea media 0,1425 0,0354 0,1779 0,1609 4,03 1,11
Forsythia europae 0,1163 0,0302 0,1465 0,1369 3,85 1,07
Symphoricarpus albus 0,2818 0,0773 0,3591 0,2589 3,64 1,39
Sambucus nigra L 0,3213 0,0925 0,4138 0,3563 3,47 1,16
Примака: А хл а - вмют хлороф^ а у листку; А хл b -листку; А кар - вмют каротино1дав у листку.
вмют хлороф^ b у
Анал1з отриманих лабораторних даних дав змогу побудувати пор1в-няльш д1аграми стввщношення вмюту тгменив з урахуванням р1зних умов освилення (рис. 1, 2).
Рис. 1. Порiвняльна дарама сniввiдношення вм^ту хлорофiлiв а i b aid умов мкцезростання
Любименко В.Н. тд час дослщження впливу штенсивносп свила на вмют хлорофтв у свгглолюбних i тшьовитривалих рослин з'ясував, що у першо! групи рослин зростання на слабкому освиленш призводить до змен-
шення вмюту хлорофшу, а в шшо! - до збшьшення [5]. Результата, яю ми от-римали, пiдтверджують це твердження (табл. 1, 2).
Стввщношення вмюту хлорофЫв у рослинах змшюеться в межах 2,77- 3,89 на вщкритому просторi i та 3,47-4,03 - тд наметом деревостану. У рослин, яю ростуть пiд наметом, вмют хлорофiлу Ь, який вважають бiльш ла-бiльним, перебувае у сташ стресу, що призводить до його зменшення i, як наслщок, - до зростання вмiсту хлороф^ а. Роль каротинодав полягае у пог-линанш св1тла тих довжин, яю слабо поглинаються хлорофшами [3]. 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
Deutzia scabra Thunb Philadelph us coro na ri us Spiraea media Forsyth ¡a euroрае Symphoric arpus albus Sambucus nigra L
■ ЕИдкритий г pot Ир 4,03 3,16 1,17 1,08 1,24 1,17
О ГПднаметоеий просир 1,34 1,97 1,11 1,07 1,39 1,16
Рис. 2. Порiвняльна дiаграма сniввiдношення вмiсту каротиноШв i хлорофЫв
вид умов мкцезростання
Збшьшення вмюту каротинодав на штенсивному освггленш, зазвичай, пов'язане з тим, що вони захищають хлорофши вщ фотоокиснення [5]. Нап-риклад, у тiньовитривалих видiв бузини чорно! та снiжноягiдника бiлого ви-явлене збiльшення вмiсту каротинодав на вщкритому просторi. У свгтлолюб-них чагарниюв спостерiгаемо значне збiльшення стввщношення мiж зелени-ми та жовтими тгментами: у садового жасмину звичайного воно сягае 3,16, а в дейцп шорстко! - 4,03, що свщчить про iнтенсивнiше утворення хлорофшу у листковiй пластинi на вщкритому просторi.
Висновки. Визначення вмiсту хлороф^ i каротинодав у рослинах мае важливе значення для ощнювання !х фiзiологiчного стану, зокрема для встановлення характеру впливу на них шсоляцп. Вщ наявностi фотосинте-тично-активних тгменпв клiтин залежать регенеративнi процеси у рослин, а також нагромадження оргашчно! маси.
Глибоке затiнення свiтлолюбних чагарниюв дейцп шорстко!, садового жасмину звичайного, сшре! середньо! та форзицп европейсько! зумовлюе не лише вiдсутнiсть цвтння та плодоношення, але й зменшення вмюту фото-синтезуючих пiгментiв, що призводить до пригшчення росту та усунення природного поновлення.
У тшьовитривалих бузини чорно! та сшжнояпдника бiлого вмiст фо-тосинтезуючих пiгментiв збiльшуеться зi зменшенням рiвня освiтлення. У пiднаметовому просторi бузина чорна добре поновлюеться, утворюючи в ок-
ремих мюцях непрохщш 3apocTi. Поодиноко пiд ажурними кронами дерев простежуеться поновлення сшжнояпдника бiлого.
Л1тература
1. Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста : монография / Ю.А. Злобин. - Сумы : Вид-во "Университетская книга", 2009. - 263 с.
2. Фомшина Р.М. Роль хлорофшази в адаптацп рослин до умов освгглення. / Р.М. Фом> шина, О.О. Сиваш, Т.О. Захарова. О.К. Золотарьова // Украшський боташчний журнал : науковий журнал НАН Украши, 1нститут боташки 1м. М.Г. Холодного НАН Украши. - 2009. -Т. 66, № 1. - С. 94-102.
3. Гродзшський Д.М. До питання про вплив св^ла i асишляцп вуглекислоти на надхо-дження поживних речовин у рослини. / Д.М. Гродзшський, А.М. Гродзшський // Украшський боташчний журнал : науковий журнал НАН Украши, 1нститут боташки iм. М.Г. Холодного НАН Украши. - 1960. - Т. 17, № 2. - С. 29-38.
4. Муаенко М.М. Спектрофотометричш методи в практищ фiзiологiï, бiохiмiï та еколо-riï рослин / Т.В. Паршикова, П.С. Славний. - К. : Вид-во "Ф^осоцюцентр", 2001. - 200 с.
5. Цельникер Ю.Л. Физиологические основы теневыносливости древесных растений / Ю.Л. Цельникер. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - 215 с.
Мысяк Р.И. Активность фотосинтетических пигментов кустарников в условиях различной инсоляции
Исследовано соотношение содержания хлорофиллов а и b, а также каротино-идов в кустарниках паркового фитоценоза с учетом особенностей их местопроизрастания. Проведен анализ соотношения фотосинтетически-активных пигментов.
Ключевые слова: хлорофилл a, хлорофилл b, каротиноиды, кустарник, светолюбивые и теневыносливые растения, соотношение содержания, парковые насаждения, инсоляция.
Mysiak R.I. The activity of photosynthetic pigments in bushes under different insolation
Investigated the ratio of content of chlorophyll a and b and carotenoids in the bushes of park phytocenosises considering habitat features. The analysis of the ratio of photosynthetic active pigments.
Keywords: chlorophyll a, chlorophyll b, carotene, bush, light and shade plant, content ratio, insolation.
УДК 712.41 Астр. В.М. НовосаШ -Волинський НУ 1м. ЛесЬ Украгнки
ВИДОВЕ I ФОРМОВЕ Р1ЗНОМАШТТЯ
роду бирючини (иаттшм ь.)
Дослщжено видовий i формовий склад представнигав роду Ы^з1гиш Ь. Подано оцшку зимостшкосп, характеру декоративное^ культиварiв та пропозицп щодо ви-користання !х в озелененш.
Ключовг слова: бирючина, культивари, цвтння, зимостшгасть, чагарник.
Важливим завданням садово-паркового мистецтва е впровадження декоративно цшних рослин. Тому вагоме значення в його виршенш покладено на дослщження з штродукцп рослин. Останшм часом значно розширився асортимент декоративних рослин, яких використовують в озелененш. Серед них значне мюце належить представникам роду Ligustruш Ь., який останшм
1 Наук. керывник: проф. В.О. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
