ADAPTIVE DILUTION CONTROL SYSTEM OF THE PULP IN A BALL MILL THE FIRST STAGE OF ORE GRINDING Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

UJ

шши

Table 3.

calculation of Variability.

D2 constant of SD 1.19

Sm repeatability and reproducibility of the range method 0.0001849

D2 constant of SD 2.48

Sp score of sample variability 0.00010081

K 5.15

Repeatability and reproducibility of R&R 0.0009521

%GRRSI 3.2831063

The experiments allow to determine the degree of operators' influence on the total variability of the measurement process. They also help to draw conclusions on the need for corrective and preventive actions for the measuring process, and to determine the manufacturing process variability, which is an integral part of the measurement process. The results described above prove the need of MSA application fully and comprehensively to

confirm the applicability and validity of all measuring systems at an enterprise. MSA allows to prove and demonstrate validity and applicability of measurement processes at manufacturing. The system enables planning and implementation of corrective and preventive actions to improve the measurement system and, consequently, to guarantee the quality of the measurements.

References.

1. Russian National Standard 51814.5-2005. Quality management systems in the automotive industry. Analysis of the measurement and control processes.

2. National State Standard 166-89. Calipers. Specifications.

3. M. D. Mesarovic, Y. Takahara. General systems theory: Mathematical foundations. Vol. 113. Academic Press, New York, 1975. xii+268 pp.

4. Measurement systems analysis. Reference manual. Fourth edition. June 2010.

5. Russian National Standard 50779.42-99. Statistical methods. Shewhart control chart.

СИСТЕМА АДАПТИВНОГО КЕРУВАННЯ РОЗР1ДЖЕННЯ ПУЛЬПИ У КУЛЬОВОМУ МЛИН1 ПЕРШОÏ СТАДЕ ПОДР1БНЕННЯ РУДИ

Кондратець В.О.

Доктор технчних наук, професор, Юровоградський нацюнальний техшчний ушверситет

Мацуй А.М.

Кандидат техшчних наук, доцент, Юровоградський нацюнальний техшчний ушверситет

Розглянута структура системи адаптивного керування спiввiдношенням тверде/рiдкеу кульовому млиш, що подрiбнюe руду з тсками мехашчного однострального класифтатора, яка поряд з оптимальнимрозрiдженням пульпи забезпечуе вклю-чення в активну роботу початковоï частини барабана i, як на^док, тдвищуе продуктившсть технологiчного агрегату по готовому продукту.

Ключовi слова: кульовий млин, руда, тски, розрiдження пульпи, адаптивне керування, тдвищення продуктивностi

ADAPTIVE DILUTION CONTROL SYSTEM OF THE PULP IN A BALL MILL THE FIRST

STAGE OF ORE GRINDING

Kondratets V.A.

Doctor of engineering, professor, Kirovohrad National Technical University

Matsui A.N.

PhD in engineering, assistant professor, Kirovohrad National Technical University

Examined the structure of the system of adaptive control of solid / liquid ratio in a ball mill that grinds the ore from the sand mechanical single-spiral classifier, which, along with the optimal dilution of the pulp provides inclusion in the active work the initial part of the drum and as a result, improves the performance of a production unit for the finished product.

Keywords: ball mill, ore, sand, dilution of pulp, adaptive control, increased productivity

Вступ. KyíbOBi млини забезпечують найкращу продуктившсть по гото-вому подрiбненомy продукту лише при оптимальному для конкретно!' руди розрщженш пульпи, од-нак у виробничих умовах необхвдне стввщношення тверде/ рщке в наслвдок ряду причин не витримуеться i галузь несе величезш збитки. Вони посилюються ще й тим, що початко-

ва дшянка барабана кульового млина при ^нуючш подачi руди, тсюв i води практично не ввiмкнена в ефективну роботу подрiбнення, оскшьки матерiали в нш практично не осереднеш, оптимальне розрвдження пульпи не пщтри-муеться. Виходячи з того, що дана стаття спрямована на ро-зв'язання ще1 задачу и тема е актуальною.

ии

Системи автоматичного керування розрщженням пуль-пи у кульових млинах розробляються давно, однак не отри-мали розповсюдження на рудозбагачувальних фабриках в наслщок ряду вад. Тому ниш вони реалiзують найбiльш про-стий пщхщ-пщтримання певного спiввiдношення руда/вода при завантаженш технологiчного агрегату [1]. Всебiчний аналiз ситуацп, що склалася, показав, що основнi недолiки запропонованих систем криються у !х базуваннi на яюсних показниках, якi з достатньою точнiстю вимiряти практично неможливо, на використанш двоконтурного автоматичного регулювання одного технолопчного параметра, що знижуе точшсть, простих алгоритмiв визначення технологiчних параметрiв, спрощених систем автоматичного керування розрщженням пульпи. Системи автоматичного керування з усунутими виявленими недолжами могли б покращити си-туацiю, але !х розробкою i дослiдженням нiхто не займався.

Постановка завдання. Метою роботи е розробка системи адаптивного керування розрщженням пульпи у ку-льовому млиш, що подрiбнюе руду з тсками механiчного односпiрального класифжатора, яка б пiдтримувала опти-мальне значення параметра вздовж усього барабана i га-рантувала включення початково! його частини в ефективну роботу.

Викладення матерiалу та результати. Пщхщ розроблен-ня системи адаптивного керування розрщженням пульпи у кульовому млиш 1"рунтуеться на наступних положеннях:

- вщмова вiд двоконтурного автоматичного регулювання одного технолопчного параметра;

- використання в алгоритмах здебшьшого кшьюсних, а не яюсних технологiчних параметрiв з пошуком констант в технолопчних процесах та закономiрностей змiни техноло-гiчних параметрiв;

- введення нових технолопчних параметрiв;

- реалiзацiя бшьш прогресивних алгоритмiчних методiв визначення технолопчних параметрiв;

- застосування високорозрядних i швидкодiючих мжро-процесорних засобiв;

- базування керуючих систем на певному порiвняно невеликому обсязi матерiального потоку при формуванш завдань автоматизованим системам;

- впровадження дворiвневого автоматизованого керування з роздшенням функцiй забезпечення точностi i пвд-готовки матерiалу;

- адаптивного керування в обох рiвнях автоматизованих систем;

- забезпечення високо! швидкодп автоматизованих систем, що реалiзують релейний закон на базi мжропроце-сорних засобiв i iдеалiзованого релейного елемента з малим рiвнем спрацювання та коефщентом повернення, що дорiв-нюе одинищ.

Втiлення висунутих положень в автоматизовану систему керування до-зволяе надати !й абсолютно нових рис i вико-нати покладенi на не! функцп у такому достатньо складному технолопчному процесi. Для цього розглянемо основш осо-бливостi даних положень.

У кульовий млин одночасно подаються руда i пiски, тому традицiйно розрщження пульпи в технологiчному агрегатi регулюють окремо за даними потоками, тобто, використову-ють два контури регулювання. Зважаючи на те, що кожний контур характеризуеться певною похибкою регулювання, в керованому об'ект похибки будуть складатися як геоме-трична сума. Якщо припустити, що середш квадратичш по-

хибки обох ланцюгiв регулювання однаков^ то результуюча

, /2

помилка в регульованому об'ект буде в разiв бiльша,

шж в кожному з них. Тобто, вона значно зросте. Щоб цього уникнути, бажано в створюванiй системi математично ув'я-зати ланцюги керування i здiйснити одноконтурне регулювання технолопчного параметра.

Зважаючи на те, що деяю яюсш технологiчнi параметри вимiрювати не можливо або ж !х визначають з достатньо великими похибками, складною апаратурою, з суттевим часовим запiзнюванням, дану автоматизовану систему слщ розробляти, орiентуючись на кiлькiснi технолопчш параметри, якi можливо вимiрювати бiльш простiше та точнiше. Пошук констант в технологiчних процесах може суттево спростити розробку дано!' системи або зробити и здшснен-ною. Зокрема, встановлено, що вщносний вм^т твердого у пiсковому продуктi мехашчних спiральних класифiкаторiв е величиною практично незмшною, характерною для певного родовища корисних копалин [2]. Це дозволяе значення цього яюсного параметра безпосередньо використовувати в алгоритмах, виключаючи операщю вимiрювання, яке до того ж виконуеться надзвичайно складно. 1ншим ждобним технологiчним параметром може бути кульове наванта-ження. Не дивлячись на те, що кульовi млини працюють в умовах неперервно! змши стану куль i футеровки, можливо створити умови автоматично! стабШзацп усталеного режиму оптимального кульового навантаження як за обсягом, так i за характеристикою крупност [3]. Наступною константою може виступити тип руди, що переробляеться. В Укра!ш е родовища, де руда представлена практично одним типом. 1нколи бувае в родовищi 3...4 типи руди [4]. Ниш опублжовано ряд праць, яю дозволяють зробити висновок, що цшком можливо руди класифiкувати, розподшяти за бункерами i конкретний тип переробляти на окремих кульових млинах, яю спещально налаштованi i забезпечують найкращi показники здрiбнення твердого. Необхщно також мати на уваз^ що крiм розрiдження пульпи у кульовому млиш слщ застосовувати автономш автоматичнi системи керування кульовим навантаженням i завантаженням руди, якi тут не розглядаються [5]. Розкриття закономiрностей змши технолопчних параметрiв може стати основою пщ-ходу побудови автоматизовано! системи. Так, в роботах [6, 7] показано, що розвантаження рудних бункерiв на збагачу-вальних фабриках здшснюеться циклiчно. У кожному ци^ в залежностi вiд кута сходження видшяеться рiзна кiлькiсть матерiалу, який подаеться на конвеерну стрiчку, де спочатку розташовуються бiльш дрiбнi фракцп, потiм середнi, а в кш-цi самi крупнi. Протяжнiсть матерiалу на конвеернiй стрiчцi за один цикл ро-звантаження бункера значна i визначаеться кутом сходження i висотою наси-пання руди. Дшянки на-ближено з трьома осередненими класами крупноста мають рiзну довжину i вiдрiзняються коефiцiентами розпушуван-ня. Отже, цшком iмовiрно здрiбнювати руду конкретного типу на спещально налагодженому кульовому млиш, де на входi технолопчного агрегату будуть виникати збурення лише за крупшстю дроблено! сировини. Ще одшею зако-номiрнiстю такого пiдходу е можлив^ть визначення задаю-чих дiянь на завантаження кульового млина рудою i розрiд-ження пульпи в ньому на базi промислового експерименту, проведеного на даному кульовому млиш i тиш руди.

Реалiзацiя бшьш прогресивних алгоршМчних методiв визначення технолопчних параметрiв дозволяе отримати

ии

залежшсть для ощнювання спiввiдношення тверде/рвдке на входi кульового млина, яке визначаеться вiдомими яюсни-ми та кшьюсними технологiчними параметрами, що необ-хiдно вимiряти. Воно дорiвнюе [8]

as ( qvp - qvbg ) + qp

Кт / p

iPM

Qbm + Qbgm + Kn [ As (Qvp Qvbg )]

(1)

де А6=5т/(1+Кп5т/5б); бт, 5В - ввдповвдно густини твердого i води; К - ввдносний вмiст води в тсках механiчного спiрального класифжатора; QVP - об'емна витрата пульпи у тсковому жолобi класифжатора; QBGM, QVBG - ввдповвдно масова та об'емна витрата води в тсковий жолоб; QPM - масова витрата вихвдно! руди в млин; QBM - масова ви-трата води в кульовий млин.

Для визначення фактичного значення стввщношення тверде/рвдке за (1), що складаеться на входi в кульовий млин i прогнозуе розрвджешсть пульпи, необхвдно поряд з традицiйно вимiрюваними параметрами - витратою руди, води в млин додатково вимiряти два параметра - об'емну витрату пульпи в тсковому жолобi класифжатора та додат-кову кiлькiсть води, що подаеться у тсковий жолоб. Дослвд-ження i практична перевiрка вказують на доцiльнiсть подачi незмшно! витрати води в тсковий жолоб класифжатора при будь-яких можливих змшах циркулюючого навантажен-ня [9]. Це дозволяе в (1) прийняти QVBG=const, QBGМ=const i використати розроблений пристрiй стабШзацп витрати води, який мае похибку не вище ±1,0%. Найкращi результата прогнозування параметра ввдповвдно (1) можливо от-римати на базi оптимiзацil вибору вимiрювальних засобiв за !х допустимою похибкою [8]. Витратомiр пульпи у тско-вому жолобi класифiкатора е самим неточним. Його ввднос-на похибка вимiрювання об'емно! витрати пульпи складае ±3,0%. Однак в процеа оптимiзaцil вибору вимiрювальних пристро!в вiдповiдно зaлежностi (1) можливо забезпечити ввдносну результуючу похибку визначення розрвдження пульпи на рiвнi ±1,9% при технолопчних вимогах ±3,0%.

Розглянутий алгоритм знаходження стввщношення тверде/рвдке можливо реaлiзувaти мжропроцесорними за-собами. При !х виборi слiд враховувати швидкодш, оскшь-ки за достатньо короткий вiдрiзок часу необхiдно реaлiзу-вати цей та iншi достатньо складш алгоритми, а також розряднiсть, що визначае точшсть отримання технолопч-ного параметра. Цим вимогам ввдповвдае мжроконтролер типу М8Р430Б1611РМ. Вiн мае 16-розрядну архитектуру та 12-розрядний АЦП [10].

Потж руди у кульовий млин породжуе стохастичш про-цеси. Складний характер розподшу мaтерiaлу вздовж кон-веерно! стрiчки не забезпечуе високо! якостi керування. Вiдомо, що завжди прагнуть звести стохастичш, iгровi та адаптивш моделi до детермiновaних, але вибравши 11, не-обхiдно перевiрити вiдповiднiсть моделi реальному проце-су [11]. У даному випадку процес можливо розглядати на-ступним чином. Мaтерiaл на певнiй довжинi ЬК конвеерно! стрiчки, наприклад вiд конвеерних ваг до завантажувально! горловини кульового млина, створюе в бaрaбaнi вздовж його о а певну дiлянку пульпи. В залежност вiд середньо! крупносл дроблено! руди вона повинна мати певне розрвдження. Тобто, доцшьно на довжиш ЬК конвеерно! стрiч-ки визначити середню крупнiсть руди i виробити для не! необхвдне задаюче дiяння за розрiдженням пульпи. Щоб отримати високу якiсть керування, необхвдно застосува-ти швидкодiючi системи встановлення задаючого дiяння i

переведення регулювального органа в нове положення. Це найкраще виконати при релейному закош керування на базi iдеалiзованого релейного елемента з малим рiвнем спрацю-вання i коефiцiентi повернення, що дорiвнюе одиницi, який реалiзовано на тих же мiкропроцесорних засобах. Яюсть керування тут буде високою, оскiльки на певнiй довжинi LK можливо точно визначити середню крупшсть матерiалу, який створюе в барабаш млина конкретний масив пульпи з необхвдним розрiдженням. Так подiбнi масиви пульпи зай-мають всю протяжшсть барабана кульового млина, забезпе-чуючи найкращi умови подрiбнення руди.

Щоб створеш таким чином масиви пульпи утримували-ся у вiдведеному просторi барабана технологiчного агрегату, забезпечуючи найкраще подрiбнення твердого, необхiд-но створити умови на вход^ при яких би вода не залишала конкретний масив матерiалу. Для цього, по-перше, необхiд-но забезпечити високу точшсть розрвдження пульпи при попаданш матерiалiв у барабан, що можливо, оргашзуючи дворiвневе керування, поклавши на перший iерархiчний рiвень пiдтримання розрвдження з високою точшстю, а на другий - пвдготовку матерiальних потоюв в межах необ-х!дно! загально! витрати води, де особливо висока точшсть не потрiбна. Обидва iерархiчних рiвня необхiдно виконати адаптивними. Перший адаптуеться до крупносп руди в по-тоцi, а системи другого рiвня - до площi поверхш руди та до розрiдженостi шсюв у приймальному пристро! завиткового живильника.

З врахуванням сказаного функщональна схема системи адаптивного ке-рування розрiдженням пульпи у кульовому млиш першо! стадiï подрiбнення руди може мати вигляд, показаний на рис.1. У пвдготовчому ци^ руда на конвеер-нiй стрiчцi довжиною LK проходить вiд точки реестрацп па-раметрiв потоку до завантажувальноï горловини кульового млина. За цей час визначаються середш значення F(t), u(t), Sp(t) i QVP, а також D та не показаш на рис.1 витрата руди QPM i води QBM у млин. В кшщ пiдготовчого циклу за середньою крупшстю дробленого матерiалу D коректором завдання на розрвдження пульпи KZK для масиву матерiалу у циклi керування встановлюеться ZKT/p нове значення завдання. Вихвд-не значення завдання на розрвдження пульпи у кульовому млиш встановлюеться задавачем ZKT/p ввдповвдно типу руди при ïï середнш крупностi. В автоматичному регуляторi АРС (рис.1) виконуеться функщя визначення поточного значення сшвввдношення тверде/рiдке за формулою(1) ввдповвдно зафжсованим технологiчним параметрам, якi на схемi не показанi. Вiдповiдно визначеному KT/p в першому iерархiч-ному рiвнi керування забезпечуеться загальна витрата води в кульовий млин в ци^ регулювання i подачi матерiалу. В цей же час пристроем Р1ВВ визначаються витрати води на поверхню руди i в приймальний пристрш завиткового жи-вильника, яю реалiзуються другим iерархiчним рiвнем керування i визначаються ввдповвдно залежностям

Q _ ( QVP Qvbg ) Л/К _ К Q

Qbd _(ss+ К ) Г/ К(т'P)g Kn) Qv

(Sb St + Kn ^ (T 'P )g

6Aв F(t)u(t)

VBG

(2)

Qvs _aв • St (t)_

STgL D

- (3)

де K(T/P)g - допустиме значення спiввiдношення тверде/ рiдке в приймальному пристроï завиткового живильника; ДВ - товщина водяно!' плiвки, яка утримуеться поверхнею дроблено!' руди; g - прискорення земного тяжшня; L - базова

вщстань конвеерних ваг. aBTopiB дано! статт з врахуванням погонного навантажен-

Витрати Qbd i QVS знаходити з високою точнiстю нема не- ня F(t), площi поперечного nepepi3y рудного потоку Sp(t) та

обхiдностi. Се-реднюкрупшсть кусково го мл, ер!алуможми - ряду незмшних величин. во визначати методами, викладеними в [12], або за тдходом

Рисунок 1 - Функщональнасхемасистемиадаптивногокеруваннярозрвдженнямпульпиукульовомумлиш першо! стадiï подрiбнення руди:

ВВ -BrnpaTOMip загальноï води; РО -регулювальний орган загальноï води; АРС - автоматичний регулятор ствввдно-шення тверде/рщке; ZKT/p - задавач спiввiдношення тверде/рщке; KZk- коректор задавача спiввiдношення твер-де/рщке; D

- середнiйрозмiр шматкiввихiдноïруди; ZGP- задавачгустинируди;Р1ББ- пристрiйiдентифiкацiïвитративоди; Р01,Р02

- регулювальш органи; ВВ1, ВВ2 - витратомiри води; РМ1, РМ2 - перетворювальш механiзми; ВМ1, BM2 - виконавчi мехашз-ми; АР1,АР2 - автоматичшрегулятори; ЕР1,ЕР2 -елементиж^вняння;6Т -густинатвердого;Б^) -погонненавантаження руди; u(t) - швидкiсть руху конвеерно!' стрiчки; Sp(t)- площа поперечного перерiзу руди на конвеeрнiй стрiчцi; QVp - об'емна витратапульпиупiсковомужолобi;QBD,QVS -змiннiзадаючiдiяннянавитрату водив завитковийживильник ^аруду; Qbd®, Qvs® - фактичш значення витрати води; QBMZ - витрати залишковоï води безпосередньо в млин

Система, реалiзована за функциональною схемою, по-даною на рис.1, вщкривае перспективи збiльшення про-дуктивностi кульового млина по готовому продукту, змен-шення перевитрати електрично!енергi!,кульi футеровки,а також втрат корисного компонента.

Висновки. Отже,аналiзуючинедолiкипопереднiхавто-матизованих систем даного призначення, запропоновано! фундаментальнi положенняпокращення!хосновниххарак-теристик, в процесi реалiзацi! яких запропонована функциональна схема системиадаптивногокеруваннярозрщженням пульпи у кульовому млинi, що подрiбнюе руду з пiсками ме-ханiчногоодноспiрального класифiкатора, яка здатнапщ-

тримувати оптимальне значення параметра вздовж усього 6apa6aHai гарантувати включення початково!' його частини в ефективну роботу.

Першективоюподальшихдослщженьeреалiзащяокре-мих вузлiв i адаптивно!' системи в цшому, яка б пщтриму-вала оптимальне значення розрiдження пульпи вздовж усього барабана кульового млина, забезпечувала включення початково!'дшянки барабанавефективнуроботуi цим самим збiльшувала продуктивнiсть технолопчного агрегату та зменшувала перевитрати електрично!' енергп, куль i футеровки.

Списоклператури

1. Разработка и применение автоматизированных систем управления процессами обогащения полезных ископаемых / [Морозов В.В., ТопчаевВ.П.,Улитенко К.Я.идр.]-М.: Изд.дом«Рудаиметаллы»,2013.-512с.

2. Кондратец В.А. Исследование влагосодержания песков двухспиральных механических классификаторов в промышленных условиях / В.А. Кондратец // В^ник Криворiзького нацюнального унiверситету: зб. наук. праць.- 2014.-Вип.36.- С.168-172.

UJ

шши

3. Кондратець В.О. Теоретичне дослвдження усталених i перехвдних режимiв роботи куль та футерiвки в млинах /В.О. Кондратець, О.М. Рева, М.О. Карчевська //Техшка в сшьськогосподарському виробнищга, галузеве машинобудування, ав-томатизацiя: зб. наук. праць КНТУ - 2008. - Вип.21. - С. 187-196.

4. Кондратец В.А. Технологические предпосылки и эксперименталь-ная основа создания средств идентификации характеристик измельчаемой руды / В.А. Кондратец, А.Н. Мацуй // Прничий в^ник: наук.-техн. зб. ДВНЗ «КНУ».- 2015.-Вип.99.- С.35-41.

5. Kondratets V.A. Investigations of autonomous subsystems of ball mill for the purpose of optimization of breaking modes of output ore / V.A. Kondratets, A.N. Matsui // Computer science, information technology, automation journal.- 2016.- №2.- P.25-32.

6. Кондратець В.О. Математичне моделювання формування потоюв рудного живлення кульових млишв при транс-портуванш / В.О. Кондратець // В^ник Херсонського нацюнального техшчного ушверситету.- 2014.- №2 (49).- С.42-50.

7. Кондратець В.О. Моделювання розподшу дроблено!' руди вздовж конвеерно!' с^чки при розвантаженнi бункерiв / В.О. Кондратець, А.М. Мацуй // 1нтегроваш технологi!' та енергозбереження: щоквартальний науково-практичний журнал.- 2015.- №3.- С.42-50.

8. Кондратец В.А. Обеспечение идентификации соотношения ру-да/вода в мельницах с циркулирующей нагрузкой / В.А. Кондратец // Вестник ИрГТУ- 2013.- №11.- С.95-102.

9. Кондратець В.О. Теоретичне дослвдження розрвдження шсюв однострального класифжатора джерелом з незмш-ною витратою води / В.О. Кондратець, О.М. Сербул // Техшка в сшьськогосподарському виробнищга, галузеве машинобудування, автоматизащя: зб. наук. праць КНТУ- 2013. - Вип.26. - С.173-180.

10. Кондратець В.О. Техшчне забезпечення допустимо! похибки вден-тифжацп розрвдження пульпи при подрiбненнi шсюв двоспiрального класифiкатора / Кондратець В.О., Мацуй А.М. // В^ник Криворiзького нацiонального унiверситету: зб. наук. праць.- 2014.- Вип.37.- С.59-63.

11. Гурецкий Х. Анализ и синтез систем управления с запаздыванием / Гурецкий Х.: пер. с польск. А.Н. Дмитриева.-М.: Машиностроение, 1974.- 328 с.

12. Моркун В.С. Контроль гранулометрического состава железорудной пульпы на базе комбинированного использования объемных ультразвуковых волн и волн Лява / В.С. Моркун, О.В. Поркуян // В^ник Криворiзького техшчного ушверситету: зб. наук. праць.- 2007.- Вип.17.- С.224-230.

ИННОВАЦИОННАЯ РАЗРАБОТКА ДЛЯ ГОРНО-ПРОМЫШЛЕННОЙ ТЕХНИКИ, РАБОТАЮЩЕЙ В ТЯЖЕЛЫХ УСЛОВИЯХ КРАЙНЕГО СЕВЕРА

Ротанов Игорь Геннадьевич

инженер, доцент, Северо-Восточный Государственный Университет

Способ является актуальным как для самоходных буровых машин, так и для погрузочно-доставочных машин (ПДМ), приводом исполнительных механизмов которых является гидравлическая жидкость.

Принципом разработанного метода является снижение параметра потока отказов горно-промышленной техники. Указанный способ выявлен из систематического анализа потоков отказа и разнообразных методов моделирования прогнозных сроков эксплуатации карьерного оборудования.

Ключевые слова: гидропривод; ресурс; гидравлическое масло; эксплуатация; буровые машины; погрузочно-доставочные машины

INNOVATIVE DEVELOPMENT FOR THE MOUNTAIN AND INDUSTRIAL EQUIPMENT WORKING UNDER TRYING CONDITIONS FAR NORTH

Rotanov Igor Gennadevich

is an engineer, associate professor Northeast State University

The method is actual both for self-propelled boring machines, and for the load-haul-dumpers (LHD) which drive of executive mechanisms is hydraulic liquid.

The principle of a developed method is decrease in parameter of a flow of refusals of mining equipment. The specified method is revealed from the systematic analysis of flows of refusal and various methods of modeling of forecast useful lives of the career equipment.

Keywords: hydraulic actuator; resource; hydraulic oil; operation; boring machines; load-haul-dumpers

Эксплуатация горно-промышленной техники включает в себя ряд задачь, связанных с бесперебойной работой всех узлов машины для выполнения производственных нужд. Одним из основных критериев долговечности являются климатические условия. В условиях крайнего севера машины подвергаются воздействию агрессивной среды, где преобладают низкие температуры, влажность воздуха и разница атмосферного давления, связанная с перепадами высот. Итогом эксплуатации в таких условиях являются отказы

узлов и агрегатов на самый холодный период времени года.

Не менее важным аспектом выхода из строя гидравлической системы является не квалифицированная эксплуатация. Зачастую технику включают в работу без надлежащего прогрева систем (особенно касается буровых станков).

В связи с данной теорией был проведен ряд экспериментальных замеров и сбор необходимых статистических данных на территориях месторождений ГОК "Лунное", ГОК "Дукат", рудник "Гольцовое", "Рудник имени Матросова", на-