CC BY
41
ISSN 1810-3154 (Print). Укра/нський Henpoxipypri4HHH журнал, 2015, №4 51
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
УДК 616.831-002.3
Абсцес головного мозку: аналiз 242 кл^чних спостережень
Яшаров Ю.А.1, Цимбалюк В.1.1, Ткачик 1.П.2
Мета. Вивчити результати нейрохiрургiчного лкування та патогенетичш особливостi абсцесу головного мозку (АГМ).
Матерiали i методи. Проаналiзованi 242 спостереження АГМ. Вк хворих вiд 1 мк до 74 рокiв, у середньому (36,5±13,8) року. Спiввiдношення чоловiки/жiнки 2,1:1. Результати. Пщ час лiкування пафен^в застосовували переважно хiрургiчну тактику в поеднанш з антибактерiальною терашею. Опероваш 233 (96,3%) хворих, не опероваш 9 (3,7%). Смертнiсть в грут неоперованих хворих становила 55,6%, тсляоперацшна летальнiсть — 12,4%. Тотальне видалення АГМ здшснене у 48,5% хворих, дренування — у 34,3%, пункцшний метод «вщ руки» — у 6,4%, нейронавкацшш методики — у 9%, комбшований метод лiкування — у 3%. В уах пафен^в проведене мiкробiологiчне дослiдження вмiсту АГМ. Мкрофлора виявлена у 58 (24,9%) з них. Висновки. Для прискорення процесу верифкацп збудника слщ використовувати весь спектр лабораторних методiв. Метод хiрургiчного лiкування слiд обирати з огляду на тдготовку та можливост конкретного нейрохiрурга, а також оснащення операцшнот. Найбiльш прийнятними способами хiрургiчного лiкування хворих з приводу АГМ вважаемо використання навкацшних методик i тотальне видалення абсцесу.
Ключовi слова: абсцес головного мозку; етюлог1я; х'/рурпчне л1кування. Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — №4. — С.51-55.
1 Вщдтення вiдновлювальноí нейрохiрурпí, 1нститут нейрохiрургií iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украти, Кив, Укра'на
2 Бактерюлопчна лабораторiя, 1нститут нейрохiрургií iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, Ки(в, Украíна
Надйшла до редакцп 29.10.15. Прийнята до публ1кацИ 25.11.15.
Адреса для листування:
Яшаров Юрй Анатолйович, Вщдтення в'щновлювально/' нейрохирурги, 1нститут нейрох1рургИ 1м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки)'в, Укра/на, 04050, e-mail: Yura9028@ yandex.ru
Brain abscess: analysis of 242 clinical cases
Yuriy Yasharov1, Vitaliy Tsymbaliuk1, Irina Tkachik2
1 Restorative Neurosurgery Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
2 Bacteriologic Laboratory, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
Received, October 29, 2015. Accepted, November 25, 2015.
Address for correspondence;
Yuriy Yasharov, Restorative Neurosurgery Department, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Mayborody St, Kiev, Ukraine, 04050, e-mail; [email protected]
Objective: To study the results of surgical treatment and etiopathogenic characteristics of brain abscesses.
Materials and methods: 242 cases of brain abscesses were analyzed. The age of patients ranged from 1 month to 74 years, the average age of 36,5±13,8. The ratio of male/female was 2.1 to 1.
Results: In the treatment of patients prevailed tactics of surgical treatment in combination with antibiotic therapy. Of the 242 patients operated on 233 (96.3%), not operated on — 9 (3.7%). Mortality in the group of operated patients was 55.6%. Postoperative mortality is 12,4%. The following types of surgical interventions: total removal — 48.5%, drainage of abscess — 34.3%, the puncture technique "by hand" — 6.4%, neuronavigation techniques — 9%, a combined method of treatment - 3%. Bacteriological examination of the contents of the abscess were carried out at all operated patients . Height was obtained in 58 (24.9%) cases.
Conclusions: To speed up the verification process of the pathogen need to use the entire range of laboratory techniques. The choice of surgical treatment must take into account the particular preferences of the neurosurgeon and operating equipment. According to our data, the most appropriate methods of surgical treatment were: stereotactic techniques and total removal of abscess.
Key words: brain abscess; etiology; surgical treatment.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2015;(4):51-5.
Абсцесс головного мозга: анализ 242 клинических наблюдений
Яшаров Ю.А.1, Цымбалюк В.И.1, Ткачик И.П.2
1 Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Бактериологическая лаборатория, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 29.10.15. Принята к публикации 25.11.15.
Адрес для переписки:
Яшаров Юрий Анатольевич, Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: Yura9028@ yandex.ru
Цель. Изучить результаты нейрохирургического лечения и патогенетические особенности абсцесса головного мозга.
Материалы и методы. Проанализированы 242 наблюдения абсцесса головного мозга. Возраст больных от 1 мес до 74 лет, в среднем (36,5±13,8) года. Соотношение мужчины/женщины 2,1:1.
Результаты. При лечении пациентов применяли преимущественно хирургическую тактику в сочетании с антибактериальной терапией. Оперированы 233 (96,3%) больных, не оперированы 9 (3,7%). Смертность в группе неоперированных больных составила 55,6%, послеоперационная летальность — 12,4%. Тотальное удаление абсцесса осуществлено у 48,5% больных, дренирование — у 4,3%, пункционный метод «от руки» — у 6,4%, нейронавигационные методики — у 9%, комбинированный метод лечения — у 3%. Всем оперированным пациентам проведено бактериологическое исследование содержимого абсцесса, микрофлора выявлена у 58 (24,9%).
© Яшаров Ю.А., Цимбалюк В.1., Ткачик 1.П., 2015
Выводы. Для ускорения процесса верификации возбудителя необходимо использовать весь спектр лабораторных методов. Хирургический метод лечения следует выбирать с учетом подготовки и возможностей конкретного нейрохирурга, а также оснащенности операционной. Наиболее приемлемыми способами хирургического лечения больных по поводу абсцесса головного мозга считаем использование нейронавигационных методик и тотальное удаление абсцесса.
Ключевые слова: абсцесс головного мозга; этиология; хирургическое лечение. Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — №4. — С.51-55.
Вступ. Абсцес головного мозку (АГМ) — це iнтрапаренхiмальне скупчення гною. АГМ майже завжди е вторинним процесом. Вш виникае внаслЬ док безпосереднього поширення шфекцм (ото- та риногенний), гематогенний — при легеневих та одонтогенних шфекщях, вроджених вадах серця тощо, а також тсля травми голови та нейрохiрур-пчних втручань. 1нод^ незважаючи на ретельне обстеження патента, виявити джерело шфекцм не вдаеться (криптогенний абсцес). Частота виявлення АГМ становить майже 8% в структурi внутршньоче-репних захворювань — в кражах, що розвиваються, у кражах бвропи — 1-2% [1, 2]. Незважаючи на появу сучасних нейрохiрургiчних методiв, нових антибю-тикiв, нових технологш вiзуалiзацií, вдосконалення бактерiологiчних методiв дiагностики, внутршньоче-репнi гнiйнi ускладнення е потенцшно смертельними захворюваннями центрально' нервово' системи [3]. Провiдна роль в дiагностицi АГМ належить КТ та МРТ, дан яких залежать вщ стадií захворювання: раннiй i тзнш церебрит, стадiя ранньо' або тзньо!' капсули [4]. Залежно вiд розмiрiв, розташування, стади перебiгу АГМ використовують рiзнi варiанти лiкування. АГМ складно л^увати з використанням антибiотикiв через наявшсть гематоенцефалiчного бар'еру i капсули. Тому найчастше при лiкуваннi абсцесу використовують хiрургiчнi методи.
Мета дослщження: вивчити результати ней-рохiрургiчного л^ування та патогенетичнi особли-востi АГМ.
Матерiали i методи досл1дження.
Проаналiзованi результати лiкування 242 пацiентiв з приводу АГМ з 6 областей Укра'ни за перюд з 2000 по 2014 р. В^ хворих вщ 1 мiс до 74 роюв, у середнь-ому (36,5±13,8) року. Хворих чоловiчоí статi було 164 (67,8%), жжочо!' — 78 (32,2%), стввщношення 2,1:1. Пацiентiв молодого в^у (вiд 18 до 44 роюв) було 123 (50,8%), середнього (вщ 45 до 59 роюв) — 71 (29,3%), похилого (вщ 60 до 74 рокiв) — 15 (6,2%), д^ей (вiд 0 до 18 роюв) — 32 (13,2%). Опероваш 233 (96,3%) патента. Всiм пацiентам проведене всебiчне обстеження, що включало аналiз даних анамнезу, невролопчне обстеження, загальноклЫч-нi дослщження, огляд сумiжних фахiвцiв (отоневро-лога, нейроофтальмолога). Вам хворим проведена КТ або МРТ. Пщ час оперативного втручання в уах хворих забирали вм^т АГМ для м^робюлопчного дослщження i визначення чутливостi збудникiв до антим^робних препаратiв.
Результати та ix обговорення. Поодинокий та однокамерний АГМ виявлений у 190 (78,5%) хво-рих, багатокамерний — у 22 (9,1%), множиннi — у
30 (12,4%). За даними л^ератури, частота АГМ рiз-ного виду рiзна, у деяких дослщженнях переважав контагiозний АГМ [5], в жших — гематогенний [6]. У розвинених кражах успiшне лiкуванням синуситу значно знижуе частоту виникнення контапозного АГМ, тут частiше виявляють гематогенш абсцеси. У нашому дослiдженнi гематогенш абсцеси виявлеш у 80 (33%) хворих, контапозш — у 79 (32%), посттрав-матичнi — у 26 (11%), невщомого походження — у 57 (24%). Такий розподт АГМ свщчить про необхiднiсть оптимiзацN лiкування синуситу, своечасного призна-чення адекватних препара^в для зменшення частоти виникнення тяжких ускладнень, зокрема, АГМ.
Найбтьш часто АГМ локалiзувався у лобовш частцi — у 81 (33,5%), у скроневш — у 44 (18,2%), ^м'янш — у 29 (12%), у заднш черепнш ямцi — у 25 (10,3%), потиличнш частцi — у 7 (2,9%), у двох частках — у 46 (19%), у трьох — у 8 (3,3%), супра- i субтенторiально — у 2 (0,08%) хворих.
Кл^чш прояви АГМ залежали вщ локалiзацií, об'ему, вiрулентностi збудника, iмунного статусу хворого тощо. Специфмчних для АГМ симптомiв немае. У наших спостереженнях головний бть вiдзначали у 167 (69%) хворих, тдвищення температури тiла — у 128 (53%), в тому чи^ до фебрильних i суб-фебрильних значень; менiнгеальнi симптоми — у 77 (32%); парез мiмiчних м'язiв або м'язiв кiнцiвок — у 135 (56%); змжи психiчного стану — у 21 (8,7%). У хворих також виявляли ппертензивний синдром, вогнищевi неврологiчнi симптоми, менжгеальш симптоми та 'х поеднання (див. рисунок).
Стан свщомост е найбтьш важливим чинником тд час аналiзу прогнозу перебiгу захворювання. Чим нижче рiвень свiдомостi (за ШКГ менше 9 балiв), тим
50 п
к
I
Ф 30 ц
ш к s
о
0 -I---,---,---,--—
Ппертензивы Вогнищев1 3ananbHi Вогнищево-
запальн1
Симптоми АГМ.
1810-3154 (Print). Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2015, №4
53
прше прогноз для життя хворого [2, 7]. Ясну свщо-м^ть (15 балiв за ШКГ) вiдзначали у 53% пащен^в, помiрне та глибоке оглушення (11-14 балiв) — у 36%, сопорозний стан (9-10 балiв) — у 5,3%, коматозний стан (менше 9 балiв) — у 5,7%.
Пщ час лiкування пацiентiв застосовували пе-реважно хiрургiчну тактику в поеднанш з антибак-терiальною терапiею. Опероваш 233 (96,3%) хворих, з неоперованих хворих у 3 оперативне втручання не виконували через невелик розмiри АГМ i успiшнiсть антибактерiальноí терапи, 3 — госпiталiзованi у термшальному станi, в 1 — виник прорив абсцесу в бiчний шлуночок, на тлi потужно!' антибактерiальноí терапи стан попршився, у 2 — абсцес був прийнятий за пухлину.
П^ля л^ування 184 (76%) патента виписанi з полiпшенням стану, 8 (3,3%) — без ютотних змш, у 21(8,7%) — вiдзначене попршення стану у виглядi поглиблення невролопчного дефiциту, померли 29 (12%) хворих.
В груш неоперованих хворих померли 5 (55,6%) хворих, з них 2 — госпiталiзованi у термшальному стаж (менше 5 балiв за ШКГ), в 1 — за життя не дiагностована двобiчна абсцедуюча пневмошя, що спричинило утворення множинних АГМ, у 2 — неправильно штерпретоваш результати додаткових дослщжень (в 1 — абсцес прийнятий за юстозну пухлину, хворого у плановому порядку готували до оперативного втручання, тому не було виконане ургентне втручання,в 1 абсцес стовбура ГМ прийнятий за пухлину). Тотальне видалення АГМ здшснене у 113 (48,5%) хворих, дренування — у 80 (34,3%), пункцшний метод «вщ руки» — у 15 (6,4%), навЬ гацшш методи — у 21 (9%), комбшоване л^ування (дренування, по^м видалення) — у 3 (1,3%), невдала спроба пункци — в 1 (0,4%). Смертшсть становила 12,4%.
Вид оперативного втручання з приводу АГМ е предметом обговорення [2]. Деяк автори вщдають перевагу стереотаксичним методам видалення абсцесу, мотивуючи тим, що можна точно локалiзувати абсцес, обрати потрiбну, безпечну траектор^ для його пункци [8, 9]. Проте, деяк автори вщзначають недолги цього методу: астращя вм^ту абсцесу може спричинити субарахно'дальне або субдуральне виткання гною [10, 11]. £ труднощi проходження пун-кцшною голкою щiльноí капсули абсцесу, неповно!' евакуаци вмiсту, що потребуе повторних пункцш [9, 12]. 1нши автори е прихильниками тотального видалення АГМ, що дозволяе повшстю видалити гншне вогнище i капсулу абсцесу, що зменшуе необхщшсть додаткового лiкування i тривалiсть антибактерiаль-но!' терапií [13, 14]. Найбтьш часто ми здiйснювали тотальне видалення АГМ — у 113 (46,7%) хворих, з них 8 — померли тсля операци (смертшсть 7,96%). Дренування АГМ виконане у 80 (33%) хворих, у 9 (11,3%) з них здшснене повторне оперативне втручання, 11 — померли (смертшсть 13,8%). З ви-користанням нав^ацшних методик оперований 21 патент, в 11 з них — застосовано безрамкову навЬ гашю (у 5 — для дренування абсцесу, у 2 — пункци, у 4 — тотального видалення); у 10 — стереотаксичну
астрашю АГМ. В цш грут ва пашенти живи Слщ вщзначити, що ва пашенти щеТ групи оперованi у плановому порядку, тобто були краще обстежеш й тдготовлеш. Не було жодного спостереження госпiталiзацií в сопорозному чи коматозному сташ, у 13 пащен^в вiдзначено ясну свiдомiсть (за ШКГ 15 балiв), у 8 — помiрне оглушення (13-14 балiв за ШКГ).
В уах оперованих пашен^в проведене м^робю-логiчне дослiдження вмюту абсцесу. Патологiчнi мк-роорганiзми виявлеш у 58 (24,9%) хворих, у 44 (83%) з них — грампозитивш, у 14 (17%) — грамнегативш. За наявност гематогенних абсцеав переважали грампозитивнi збудники (у 9 спостереженнях з 12), що корелюе з даними л^ератури [1, 8, 15, 16]; при АГМ внаслщок ЛОР-шфекцш (рiно-, отогеннi або кон-тагiознi) — грампозитивнi (у 9 з 16); при посттравма-тичних абсцесах — також грампозитивш (у 9 з 11), у тому чи^ стафтококи — у 8, з них у 7 — золотистий стафтокок; при одонтогенних абсцесах збудниками були переважно анаероби, як в наших лабораторiях практично не видтяють; при абсцесах невiдомого походження виявлеш грампозитивш збудники (у 15 спостереженнях з 16) (див. таблицю).
Залежно вщ виду видтеного збудника призна-чали антибактерiальну терапiю. Так, за посттрав-матичних абсцесiв у 8 спостереженнях видтений золотистий стафтокок, тому доцтьно призначати поеднання препара^в з антистафiлококовою ак-тивнiстю, зокрема, оксацилш + цефтрiаксон або цефотаксим [15]. При одонтогенних абсцесах, за яких основними збудниками були анаероби, призна-чали метрошдазол або пенщилш у великих дозах, хлорамфешкол [15, 17].
Висновки. 1. За даними л^ератури та нашими спостереженнями, стан свщомост е найбiльш важ-ливим фактором прогнозу захворювання. Чим прше стан хворого (за ШКГ менше 9 балiв), тим прший прогноз для його життя.
2. При призначенш антибактерiальноí терапи в лкуванш АГМ провiдну роль вiдiграють бактерицидш або бактерiостатичнi властивостi препаратiв, !'х здат-нiсть проникати крiзь гематоенцефалiчний бар'ер, вид збудника та його чутлив^ть до антибiотикiв. Тому, на нашу думку, призначати антибактерiальнi препарати, за вщсутност септичного або вкрай тяжкого стану, слщ пiсля взяття матерiалу для мк-робiологiчного дослщження. Емпiрично призначають препарат до отримання результа^в з подальшою корекцiею терапи.
3. Для прискорення вериф^аци збудника слщ використовувати весь спектр лабораторних методiв: експрес-мiкроскопiю вмiсту абсцесу для визначен-ня морфологií збудникiв, диференшювання грам-позитивно! i грамнегативно! м^рофлори i грибiв; культуральне дослiдження i визначення чутливостi збудникiв до антим^робних препаратiв.
4. Метод хiрургiчного л^ування обирають, зва-жаючи на тдготовку конкретного нейрохiрурга, а також оснащення операцшно'и Найбiльш ефектив-ними способами хiрургiчного лiкування вважаемо використання нав^ацшних методик i тотальне ви-
Збудники АГМ.
АГМ ^ампозитивна мiкpофлоpa Гpaмнeгaтивнa мiкpофлоpa
вид кшьк^ть вид кшьккть
S. aureus 1 Neisseria meningitidis 1
S. epidermidis 6 Serratia mar. 1
Гематогенний S. haemolyticus 1 Acinetobacter 1
S. pyogenes 1
разом 9 разом
S. aureus 2 H. influenza 1
S. viridans 2 P. vulgaris 1
S. haemolyticus 2 Morg. morganii 1
Ршоото генний S. pyogenes 1 Citrobacter 1
Ентерокок 2 Acinetobacter 1
Ps. aeruginosa 1
S. paucimabilis 1
разом 9 разом 7
Одонтогенний Ентерокок 2 Moraxella 1
разом 2 разом 1
S. aureus 7 Kl. pneumoniae 1
Посттpавматичний S. intermedius 1 Citrobacter 1
S. haemolyticus 1
разом 9 разом 2
S. aureus S Ps. aeruginosa 1
S. epidermidis 1
S. pneumoniae 1
Невщомого поxодження S. pluranimalium 1
S. viridans 4
S. haemolyticus 2
Ентерокок 1
разом 15 разом 1
далення АГМ. З використанням нав^ацшних методiв оперований 21 патент, BCi живк Пацieнтiв для цього виду л^ування слiд вiдбирати бiльш ретельно.
5. Тотальне видалення АГМ е адекватним методом л^ування з приводу багатокамерних абсцеав, абсцеав, спричинених анаеробною мiкрофлорою, посттравматичних абсцесiв за наявност стороннiх тiл. Тотальне видалення АГМ забезпечуе зменшення тривалостi антибактерiальноï терапи.
Список литературы
1. Bernardini G.L. Diagnosis and management of brain abscess and subdural empyema / G.L. Bernardini // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. - 2004. - V.4, N6. - P.448-456.
2. Sharma B.S. Current concepts in the management of pyogenic brain abscess / B.S. Sharma, S.K. Gupta, V.K. Khosla // Neurol. Ind. - 2000. - V.48, N2. - P.105-111.
3. Diffusion weighted MR imaging in the preoperative assessment of brain abscesses / E.C. Leuthardt, F.J. Wippold 2nd, M.C. Oswood, K.M. Rich // Surg. Neurol. - 2002. - V.58, N6. - P.395-402.
4. Calfee D.P. Brain abscess / D.P. Calfee, B. Wispelwey // Semin. Neurol. - 2000. - V.20, N3. - P.353-360.
5. Brain abscess: clinical analysis of 53 cases / P.T. Kao, H.K. Tseng, C.P. Liu, S.C. Su, C.M. Lee // J. Microbiol. Immunol. Infect. - 2003. - V.36, N2. - P.129-136.
6. Craniocerebral civilian gunshot wounds: one hospital's experience / A. Karasu, T. Cansever, P.A. Sabanci, T. Kiris, M. Imer, E. Oran, A. Sencer, F. Unal // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. - 2008. - V.14, N1. - P.59-64.
7. Brain abscess: clinical experience and analysis of prognostic factors / F. Xiao, M.Y. Tseng, L.J. Teng, H.M. Tseng, J.C. Tsai
// Surg. Neurol. - 2005. - V.63, N5. - P.442-450.
8. Ventricular injury following cranial gunshot wounds: clinical study/. Erdogan E, Izci Y, Gonul E, Timurkaynak E// Mil Med.
- 2004. - V. 169. - P. 691-695.
9. Improved management of multiple brain abscesses: a combined surgical and medical approach / A.N. Mamelak, T.J. Mampalam, W.G. Obana, M.L. Rosenblum // Neurosurgery.
- 1995. - V.36, N1. - P.76-86.
10. Hall W.A. The surgical management of infections involving the cerebrum / W.A. Hall, C.L. Truwit // Neurosurgery.
- 2008. - V.62, N2. - P.519-531.
11. A review of brain abscess surgical treatment - 78 years: aspiration versus excision / T.E. Ratnaike, S. Das, B.A. Gregson, A.D. Mendelow // World Neurosurg. - 2011. - V.76, N5. - P.431-436.
12. Brain abscess: analysis of results in a series of 51 patients with a combined surgical and medical approach during an 11-year period / H. Cavusoglu, R.A. Kaya, O.N. Turkmenoglu, I. Colak, Y. Aydin // Neurosurg. Focus. - 2008. - V.24, N6.
- P.9.
13. Gadgil N. Open craniotomy for brain abscess / N. Gadgil, A.J. Patel, S.P. Gopinath // Surg. Neurol. Int. - 2013. - V.4.
- P.34.
14. A twelve-year review of central nervous system bacterial abscesses; presentation and aetiology / M. Roche, H. Humphreys, E. Smyth, J. Phillips, R. Cunney, E. McNamara, D. O'Brien, O. McArdle // Clin. Microbiol. Infect. - 2003.
- V.9. - P.803-809.
15. TpMH6epr M.C. HewpoxMpyprMfl / M.C. TpMH6epr. - M.: MEflnpecc-MH^opM, 2010. - 1008 c.
16. Hakan T. Management of bacterial brain abscesses / T. Hakan // Neurosurg. Focus. - 2008. - V.24, N6. - P.4.
17. CnpaBOMHMK Cэн$орAа no np0TMB0MMKp06H0M TepanMM / fl. Ru^6epT, P. Me^epMHr m^., fl. Э^мoпyc, r. HeM6epc, M. Caar. - K.: yKp. Meg. BecTH., 2012. - 271 c.
ISSN 1810-3154 (Print). yKpaÏHCbKHH HenpoxipyprwHHH xypHan, 2015, №4
55
References
1. Bernardini GL. Diagnosis and management of brain abscess and subdural empyema. Curr Neurol Neurosci Rep. 2004 Nov;4(6):448-56.
2. Sharma BS, Gupta SK, Khosla VK. Current concepts in the management of pyogenic brain abscess. Neurol India. 2000 Jun;48(2):105-11.
3. Leuthardt EC, Wippold FJ 2nd, Oswood MC, Rich KM. Diffusionweighted MR imaging in the preoperative assessment of brain abscesses. Surg Neurol. 2002 Dec;58(6):395-402.
4. Calfee DP, Wispelwey B. Brain abscess. Semin Neurol. 2000;20(3):353-60.
5. Kao PT, Tseng HK, Liu CP, Su SC, Lee CM. Brain abscess: clinical analysis of 53 cases. J Microbiol Immunol Infect.
2003 Jun;36(2):129-36.
6. Karasu A, Cansever T, Sabanci PA, Kiriç T, Imer M, Oran E, Sencer A, Unal F. Craniocerebral civilian gunshot wounds: one hospital's experience. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2008 Jan;14(1):59-64.
7. Xiao F, Tseng MY, Teng LJ, Tseng HM, Tsai JC. Brain abscess:
clinical experience and analysis of prognostic factors. Surg Neurol. 2005 May;63(5):442-9.
8. Erdogan E, Izci Y, Gonul E, Timurkaynak E. Ventricular injury following cranial gunshot wounds: clinical study. Mil Med.
2004 Sep;169(9):691-5.
9. Mamelak AN, Mampalam TJ, Obana WG, RosenblumML. Improved management of multiple brain abscesses: a combined surgical and medical approach. Neurosurgery. 1995 Jan;36(1):76-85.
10. Hall WA, Truwit CL. The surgical management of infections involving the cerebrum. Neurosurgery. 2008 Feb;62(2):519-30.
11. Ratnaike TE, Das S, Gregson BA, Mendelow AD. A review of brain abscess surgical treatment-78 years: aspiration versus excision. World Neurosurg. 2011 Nov;76(5):431-6.
12. Cavu?oglu H, Kaya RA, Turkmenoglu ON, Colak I, Aydin Y. Brain abscess: analysis of results in a series of 51 patients with a combined surgical and medical approach during an 11-year period. Neurosurg Focus. 2008;24(6):9.
13. Gadgil N, Patel AJ, Gopinath SP. Open craniotomy for brain abscess: a forgotten experience? Surg Neurol Int. 2013 Mar 25;4:34.
14. Roche M, Humphreys H, Smyth E, Phillips J, Cunney R, McNamara E, O'Brien D, McArdle O. A twelve-year review of central nervous system bacterial abscesses; presentation and aetiology. Clin Microbiol Infect. 2003 Aug;9(8):803-9.
15. Greenberg MS. Neyrohyrurgiya [Neurosurgery]. Moscow: MEDpress-inform; 2010. Russian
16. Hakan T. Management of bacterial brain abscesses. Neurosurg Focus. 2008;24(6):4.
17. Gilbert D, Mellering R, Eliopus J, Chembers G, Saag M. Spravochnik Senforda po protivomikrobnoy terapii [Sanford Guide for antimicrobial therapy]. Kiev: Ukr. Med. Vestn.; 2013. Russian.
