CC BY
23
УДК 616.831-006-089.11-073.756.8
ЗОР1Н М.О., CIPKO А.Г., КИРПА 1.Ю.
Ан/пропетровська державна медична академ/я
КЗ «Ан/пропетровська обласна кл/н/чна л/карня im. I.I. Мечникова»
AOCBiA ВИКОРИСТАННЯ СТЕРЕ0ТАКСИЧН01' ТЕХЫКИ ПРИ XÍPYPrÍ4H0MY AiKYBAHHi KÍCT03HÉX ВОГНИЩЕВИХ YTBOPEHb fOAOBHOfO M03KY
Резюме. Вступ. BHympmHWM03K0ei кстозт вогнuщевiутворення — ideaabHa мшень для стереотаксичних втручань. Стереотаксична технка при пункци та 6ionciï кстозних утворень головного мозку витсняе традищйт тдходи до лкування ще\складно'1 патологи.
Матергали i методи. Матерiал дослiдження — 24 хворi з кктозними вогнищевими утвореннями супратенторiальноï локалгзаци, оперован у клшщ з 2009 по 2013 рiк. Стереотаксичний супровiд 1з використанням навiгацiйноï системи Stealth Station® Treon® Plus фiрми Medtronte (США) та стереотаксично'1 системи Zamorano — Dujovny.
Результати. Було проведено 20 втручань 1з використанням безрамноХ стереотаксично'1 техшки та 4 втручання з використанням рамного стереотаксису. Хворi були розподлеm за дiагнозами: абсцес головного мозку — 10, крашофарингеома — 5, анапластична астроцитома — 3, метастаз — 2, гематома — 2, анапластична епендимома — 1, астроцитома 2 ст. зл. — 1.
Висновки. Лкування вогнищевихутворень головного мозку з використанням стереотаксично'1 техшки — сучасний, безпечний та ефективний вид хiрургiчного втручання.
Клm4oei слова: вогнищевi утворення головного мозку, нейронавШщя, безрамна стереотаксична бюпая, стральна комп'ютерно-томографiчна ангюграфiя, магнтно-резонансна томографгя.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Внутрiшньомозковi юстозш вогнищевi утворення — щеальна мшень для стереотаксичних втручань. Стереотаксична техшка пункцш абсцешв головного мозку й iмплантацiя катетерiв для !х дренування й мюцевого лшування витюняе традицшш тдходи в лшуванш цього захворювання [1]. У разi невеликих, глибинних чи чис-ленних вогнищ ця методика взагалi стае незамшною. ПдГрунтям для цього е необхщнють в щеально точнш i максимально безпечнш пункци абсцешв iз захистом мозку i лшворних просторiв вщ обшменшня гноем [2].
При глибинно розташованих новоутвореннях головного мозку з юстозним компонентом методика стереотаксич-но! бюпси з наступним встановленням резервуара Омая е провщною методикою, що дозволяе досягти таких цтей:
— шляхом зменшення об'ему пухлини за рахунок випо-рожнення ыстозного вмюгудосягаеться регрес невролопчно! та загальномозково! симптоматики в ще! категорй хворих;
— установлення резервуара Омая дозволяе конт-ролювати кiстозний умiст новоутворення;
— стереотаксична бюпшя солiдноï частини пухлини дозволяе в майбутньому планувати адекватне комплекс-не лiкування цих хворих.
Мета — покращити ефективнiсть хiрургiчного лку-вання хворих Í3 вогнищевими утвореннями головного мозку, що мають тстозний компонент.
Матер1али i методи досодження
Використовували навiгацiйну систему Stealth Station® Treon® Plus фiрми Ме^гошс (США) та рамну стереотаксичну техшку Zamorano — Dujovny. З лютого
Адреса для листування з авторами:
KHpna Irap ЮpiйоБич
м. ДнiпpопетpоБcьк, 49005, ЖоБтнеБa пл., 14 Бщдтення нейpоxipypгiï № 2, ДнiпpопетpоБcькa облacнa клiнiчнa лiкapня iм. I.I. Мечниковa e-mail: [email protected]
© 3cpiK М.О., Cipro А.Г., KHpna 1.Ю., 2013 © «Мiжнapодний неБpcлcгiчний жypнaл», 2013 © Зacлaвcький О.Ю., 2013
2009 року по квiтень 2013 року у вщдшенш церебрально! нейрохiрурri! № 2 КЗ «Дншропетровська обласна клiнiчна лiкарня iм. 1.1. Мечникова» у 24 хво-рих проведено стереотаксичну бюпсш вогнищевих утворень головного мозку з ыстозним компонентом супратенторiально! локалiзацil. Розподiл хворих за локалiзацieю новоутворень наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Локатзац1я патолопчного осередку
Дiагноз Число хворих
Мозолясте тто 1
Медiальнi вiддiли лобно! частки 5
Таламус 6
Потилична частки 1
Скронева частка 5
Селярна дтянка 3
Дтянка 3-го шлуночка 3
Усього 24
Серед пащенпв було 15 чоловшв та 9 жшок. BiK хворих коливався вiд 22 до 68 роыв. Оцiнка за шкалою Карнавського до операцп становила вГд 50 до 90 балiв (у середньому 76,4 ± 4,5). Розмiри новоутворення коливалися вiд 2,8 до 4 см у найбшьшому вимiрi (у середньому 3,55 ± 0,70 см).
Комплексне дооперацшне обстеження включало офтальмолопчний та неврологiчний огляд, КТ та МРТ головного мозку. МРТ проводили у 10 випадках на МР-томографi Magnetom P8 (Siemens) i3 напругою магнiтного поля 0,2 Тл. У вшх випадках проводили внутршньовенне пiдсилення магневiстом або томо-вютом.
Розрахунок координат точки входу, траекторГ! проходження бюпсшно! голки та мюця взяття бю-псГ! виконували на пiдставi математично! обробки даних сшрально! комп'ютерно-томографГчно! ангюграфГ! (СКТА) головного мозку, виконано! за методикою, яка була розроблена в нашш клшщ [3]. За 15 хвилин до початку сканування внутршньовен-но вводиться 40 мл ультравюту-370 через перифе-ричний катетер дiаметром 1,4 в одну з кубГтальних вен. Хворий транспортуеться до кабшету сшрально! комп'ютерно! томографГ!. Bнутрiшньовенно за до-помогою шфузомата вводиться 60 мл ультравiсту 370 зГ швидкютю 4 мл на секунду. На 2-зрГзовому спiральному комп'ютерному томографГ CTe-Dual, GE, або 4-зрГзовому Toshiba, система Asteon, проводиться покрокове сканування у площиш, паралельнш твердому шднебшню, Гз товщиною зрГзу 1 мм. На обох томографах юнуе спещальний протокол сканування, головне в ньому — затримка сканування 18 секунд (рГзниця у чаи мГж початком введення контрастно! речовини i початком сканування). Одночасне контрастування патолопчного
осередку головного мозку та судин головного мозку дозволяе спланувати найбшьш точну та безпечну траекторш введення бюпсшного шструментарш. Мюце накладання трефшацшного отвору (точка входу) вибирали вщповщно до розташування па-тологiчного осередку. Входження бюпсшно! голки проектували у випуклу частину мозково! звивини. Траeкторiя ходу бiопсiйно! канюлi обиралася таким чином, щоб запобiгти пошкодженню функцюнально важливих дiлянок та судин головного мозку.
У випадках, коли важливим була не тшьки еваку-ащя кiстозного вмiсту, але й пстолопчна верифiкацiя процесу, ми спочатку виконували бюпсш солщно! частини пухлини, а шсля цього проводили евакуа-цш кiстозного вмiсту з можливим встановленням резервуара Омая.
Було проведено 20 втручань iз використанням безрамно! стереотаксично! технiки та 4 втручання з використанням рамного стереотаксису.
Об'ем кюти у дослiджуванiй груш становив вщ 3 до 50 мл. Середнш показник — 26,4 мл. Дiагнози цих хворих наведеш в табл. 2.
Таблиця 2
Дiагноз Кшькють хворих
Абсцес 10
Кранюфарингеома 5
Анапластична астроцитома 3
Метастаз 2
Гематома 2
Анапластична епендимома 1
Астроцитома 2 ст. зл. 1
У 8 пащенпв Гз ше! групи ми встановлювали резервуар Омая до шстозно! порожнини з метою шсляоперацшного контролю кютозного вмюту новоутворення. Розподш хворих наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Дiагноз Кшькють хворих
Кранюфарингеома 5
Анапластична астроцитома 1
Метастаз меланоми шюри 1
Астроцитома 2 ст. 1
Лкування кранюфарингеом
ХворГ з кранюфарингеомами, яким була вико-нана стереотаксична Гмпланташя резервуара Омая, мали супраселярний рют пухлини Гз залученням 3-го шлуночка. ВГдкрите оперативне втручання було пов'язано з ризиком виникнення тяжких невролопч-них ускладнень. Щ хворГ вГдмовилися вГд проведен-ня вГдкритого оперативного втручання, зваживши
можливГ ускладнення. У вах хворих були зоровГ, обмшно-ендокринш порушення. В одного хворого вГдзначалося порушення лшвородинамши на рГвш 3-го шлуночка i, як наслГдок, явища пдроцефалп з розвитком лГвостороннього грубого гемшарезу. Двом хворим до цього проводилося вГдкрите оперативне втручання 11 i 1 рш тому вщповщно.
УсГм хворим оперативне втручання виконувалося Гз застосуванням безрамно! стереотаксично! тех-шки.
Ще один момент, що може суттево вплинути на працездатшсть резервуара Омая. Штатний катетер Ше! системи заглушений на кшш i мае ряд мшроот-ворГв на протязГ 15 мм свого дистального кшця. Шд час зменшення шстозно! порожнини i злипання !! стшок останш можуть сворити дренування шстозно! порожнини поза резервуаром, у мозкову речовину або шлуночкову систему. Це мае особливе значення, коли шста невелика. У таких хворих доцшьним е вико-ристання силшонового дренажу з меншою кшьшстю бокових мшроотворГв.
Резервуар розташовували шдшшрно на вщсташ 3—4 см вГд лшп розтину шири. Рану пошарово зашивали.
Приклад 1. Хворий, 21 рш, звернувся до лшарш 25.05.10 зГ скаргами на головний бшь, прогресу-юче попршення зору, бшьше на праве око. 3i слГв хворого хворГе приблизно 2 роки. Хвороба прогре-суе. 20.11.2011 на МРТ головного мозку виявлено шстозну пухлину турецького сГдла i 3-го шлуночка (рис. 1).
У шчш 2010 року перешс панкреонекроз Гз по-дальшою лапаротомГею, дренуванням черевно! по-рожнини.
20.05.10 проведено СКТ головного мозку Гз вну-тршньовенним шдсиленням.
28.05.12 проведено оперативне втручання — без-рамна стереотаксична пункщя i встановлення резервуара Омая до шстозно! пухлини супраселярно! локалГзацГ!. 28.05.12 — КТ головного мозку: стан шсля операцп. 1нтракрашальна частина резервуара в ыстознш порожниш (рис. 3).
Шсляоперацшний перюд перебГгав без усклад-нень. Рана заго!лась первинним натягом. Хворого виписано зГ стащонару з позитивною динамшою у виглядГ покращення зору. Протягом наступних 6 мю. хворому двГчГ проводилася пункшя резервуара через шыру для зменшення кшькосп ыстозного вмюту. Шс-ля друго! процедури накопичування ыстозно! рГдини припинилося. За допомогою бшьше не звертався. У даний час працюе продавцем-консультантом Гз по-бутово! техшки.
Ще двое хворих Гз перюдичшстю 1 раз на 3—4 мюящ проходять процедуру евакуацГ! кГстозно! рщини через резервуар Омая протягом уже 1,5 року.
Рисунок 1. МРТ кран'юфарингеоми турецького Ыдла й 3-го шлуночка
Рисунок 3. Стан псля операцИ
Лкування кютозних глюм та метастаз1в головного мозку
У хворих з шшими ыстозними процесами (табл. 2) процедура пункцп й iмплантацi! резервуара Омая мала не тшьки лiкувальний, а насамперед дiагностичний характер. У вах випадках природа кiстозного про-цесу до кшця не була зрозумшою. Тому важливим було отримання пстолопчно! вiдповiдi в поeднаннi з лшувальним ефектом процедури.
Приклад 2. Хворий Г., 63 рокiв, надiйшов до нашо-го вщдшення 12.01.10 зi скаргами на головний бiль, прогресуючу слабкiсть у правих кiнцiвках. Хворie 2 тижнi. З анамнезу було вшомо, що за 8 мюящв до
Рисунок 4. Кстозне новоутворення талам'чно)' длянки зтва. КТ головного мозку з внутршньовенним пдсиленням
цього був прооперований iз приводу свп-локли-ин-ного раку право! легеш. Проходив курс хiмiотерапil. У невролопчному сташ вiдзначався правостороннш гемiпарез до 2 балiв.
На КТ головного мозку з внутршньовенним шд-силенням виявлено кiстозну пухлину в проекци лiвого таламуса 36 мм у дiаметрi з накопиченням контрастно! рщини за периметром новоутворення (рис. 4).
18.01.10 — операщя — безрамна стереотаксична бюпсш i встановлення резервуара Омая до кiстозного новоутворення медiальних вщдшв лiво! скронево! частки. При пункцi! центрально! частини пухлини була отримана кiстозна рщина жовто-прозорого кольору об'емом 15 см3. Шсля цього бiоптер вста-новлено в зону накопичення контрастно! рщини i проведена бiопсiя. Операцiя завершилася встанов-ленням резервуара Омая. На КТ головного мозку шсля операцп геморагiчних ускладнень не виявлено, встановлення резервуара Омая задовшьне (рис. 5).
У шсляоперацшному перiодi стан хворого з позитивною динамшою: вiдзначаеться регрес невролопч-
но! симптоматики, наросла сила в правих кшщвках до 4 балiв. Хворий почав самостiйно ходити.
При цитолопчному дослiдженнi в кiстознiй рщиш атипових клiтин не виявлено, а бюптати, направленi на гiстологiчне дослщження, були у виглядi мозково! тканини з явищами набряку. Пухлинна тканина не потрапила до бюпсшного матерiалу. Хворого у задо-вiльному сташ було направлено на радютерапевтичне лшування головного мозку.
Аналiзуючи цю невдачу, ми дшшли висновку, що шсля випорожнення шсти вiдбулося змiщення меж пухлини i наступна процедура бiопсi! проходила, так би мовити, вже наослш. Це змусило нас розробляти альтернативний шдхщ у стереотаксичнiй бюпсп ыс-тозних новоутворень, що дозволив би скоротити час операцп, зменшити травматизацш здорово! мозково! тканини та зробив можливим одночасне отримання шформацш про гiстологiчний тип пухлини i встанов-лення резервуара Омая.
Така методика була розроблена й запатентована [4]. Поставлена задача виршувалася так: за допомогою сте-реотаксично! технiки (рамно! або безрамно!) на пiдставi отримано! тривимiрно! моделi спочатку виконуеться стереотаксична бiопсiя пухлини таким чином, щоб не випорожнити ыстозний компонент пухлини i не змшити анатомiчнi орiентири, а ттьки пiсля цього проводиться дренування ысти та з'еднання силiконового катетера з резервуаром Омая чи просто випорожнення ысти. У випадках, якщо траекторiя бюпсп мала прохо-дити через ыстозну порожнину, траекторiю змшювали, навiть коли це потребувало додаткового розтину i на-кладання другого фрезьового отвору.
Загалом ушх хворих, яким проведено стереотак-сичне лшування кiстозних новоутворень, виписано з покращенням неврологiчного, загальномозкового та середнiх показнишв iндексу Карнавського (з 63 балiв до 71 бала). Гiстологiчна верифшашя дiагнозу не отримана в 1 випадку, про який повщомлялося рашше. Дослiдження пунктату додатково! iнформа-цп про процес не додавало, бо вiн характеризувався ксантохромiею, некротичними масами та мав певну кшьшсть бшка. Намагання iдентифiкувати атиповi клiтини в мазках i визначити за ними тип пухлини усшху не мали.
Таким чином, стереотаксичне лшування ыстозних новоутворень головного мозку мае на метк
— гiстологiчну верифiкацiю дiагнозу;
— зменшення об'ему вогнища шляхом дренування шстозного вмiсту i, при необхщносп, встановлення резервуара Омая.
При досягненнi поставлено! мети стае можливим проведення променевого (радютерапевтичного чи радiохiрургiчного) лiкування, проведення полiхiмiо-терапi! в тих випадках, коли вщкрите оперативне втручання стае неможливим або пов'язане з ризиком виникнення тяжких невролопчних розладiв.
Рисунок5. Хворий Г., КТ-контроль головного мозку. Дистальний кнець катетера розташовано у кстознй порожнин1
Лкування абсцеав головного мозку
1з використанням стереотаксично! технiки нами було прооперовано 10 абсцеав головного мозку. Серед хворих було 8 чоловтв i 2 жшки. Середнiй вiк — 38,2 року. Середнш об'ем умюту абсцесу — 21,2 мл. В 1 випадку дiагноз було встановлено тшьки при стереотаксичнiй бюпсп вогнища. У цьому випадку диференцiальна дiагностика проводилася 3i злояыс-ною внутршньомозковою пухлиною. 2 абсцеси були багатокамерними. Проведено 2 рамних i 8 безрамних стереотаксичних втручань.
Локаизащя абсцесiв:
— скронева частка — 5;
— лобна частка — 2;
— ФВЗ — 2;
— боковий шлуночок — 1.
Середня довжина траекторп вш твердо! оболонки головного мозку до середини абсцесу — 23 мм.
У вах хворих вдалося встановити причинний фактор виникнення абсцесу:
— перенесена пневмошя — 4;
— синусит — 3;
— В1Л-шфекшя — 2;
— гншний отит — 1;
— карiес зубiв — 1.
Кишчна картина характеризувалася звичним для абсцеав мозку поеднанням загальномозкових i вогнищевих невролопчних розладiв.
КТ для стереотаксичних розрахуншв виконували з внутршньовенним пiдсиленням за методикою, що описана вище, iз ретельним дослiдженням не тшьки патолопчного осередку, а й траекторп проходження бюпсшно! голки в здоровому мозку. Важливим моментом процедури була заборона на проходження бюпсшно! голки через цистерни i шлуночки мозку, бо повнютю виключити ретроградне потрапляння гною штифт-каналом уздовж катетера неможливо. Мiшень для пункцп розташовували в центрi абсцесу, а у випадках двокамерних абсцеав трaекторiя пункцп мала проходити через обвдв камери.
У 2 випадках операцш завершували промиван-ням порожнини абсцесу та видаленням бюпсшно'! голки. У 8 випадках в порожниш абсцесу ми зали-шали силiконовий дренаж для проведення мюцево! антисептично! терапи протягом 2—3 дiб. Уважно слшкували за об'емом отриманого гною, а також введено! i aспiровaно! ршини. Придiляли увагу тому, щоб кшець дренажно! трубки розташовувався в гео-метричному центрi абсцесу, тому шсля контрольного КТ-дослiдження ми або шдтягували, або занурювали катетер. Промивання проводили антисептичним роз-чином, який пщд^вали до 37 °С.
Отриманий мaтерiaл доставляли до бактерюло-гiчно! лабораторп для виявлення збудника абсцесу i вибору адекватно! aнтибiотикотерaпi! в майбутньому. До отримання результату пошву використовували ан-
тибiотики широкого спектра дп в максимальнiй дозь Лише в 4 випадках вдалося шентифшувати збудника абсцесу. У комплекс з антибактерiальною терапieю ми передбачали детоксикацшну, протинабрякову та iмуностимулюючу терапш.
Iнтраоперацiйних та пiсляоперацiйних ускладнеь у цш групi не вiдзначено. У результат проведеного лiкування всi хворi виписанi зi стацiонару з позитивною динамшою, регресом загальномозкових та невролопчних розладiв.
Результати лiкування дано! групи хворих методом стереотаксично! пункцп i дренування демонструють його ефектившсть i надiйнiсть, i ставлять цю методику поза конкуренцieю порiвняно з загальноприйнятими хiрургiчними прийомами.
Висновки
1. СКТ-ангiографiя за спецiальною програмою з кроком 1 мм робить можливим одночасно чггко вь зуалiзувати межi патологiчного осередку й судинну систему головного мозку, що дозволяе розрахувати найбшьш безпечну траeкторiю проходження бюптора для отримання позитивно! гiстологiчно! вшповщ.
2. При стереотаксичнiй бiопсi! вогнищевих утво-рень iз кiстозним компонентом на першому етапi слiд проводити забiр матерiалу з солiдно! частини, а на наступному — випорожняти ыстозний компонент для запобпання змщенню цiлей.
3. Установлення резервуара Омая при лшуванш кiстозних вогнищевих утворень дозволяе протягом тривалого часу контролювати об'ем кiстозного вмiсту.
4. Стереотаксична бюпая та дренування абсцесiв головного мозку — надшний та ефективний метод лшування, що дозволяе встановлювати дренуючi системи безпосередньо в центрi абсцесу.
Список лператури
1. Infrasellar craniopharyngioma / Yu X., Liu R, Wang Y. [et al.]// Clin. Neurol. Neurosurg. - 2012. - Vol. 114. - P. 112119.
2. Stereotactic biopsy and drainage ofa brainstem abscess caused by listeria monocytogenes / Beynon C, Neumann J.O., Bösel J. [et al] // Neurol. Med. Chir. (Tokyo). - 2013. - Vol. 53. -P. 263-265.
3. Пат. 60606, Украгна, МПК А61В 10/02 Споаб стереотаксичноi бюпси вогнищевих утворень головного мозку глибинног локалiзацii / Л.А. Дзяк, М.О. Зорн, А.Г. арко, 1.Ю. Кирпа, О.В. Симонова; заявник i патентовласник ДУ «1нститут нейрохiрургii iм. акад. А.П. Ромоданова АМНУ». — № 201013951; заявл. 23.11.10; опубл. 25.06.2011р. Бюл. № 12.
4. Пат. 60605, Украта, МПКА61В10/02 Споаб лкування глибинно розташованих внутрiшньомозкових пухлин з шстозним компонентом /Л.А. Дзяк, М.О. Зорн, А.Г. арко, 1.Ю. Кирпа, О.А. Марченко; заявник i патентовласник ДУ «1нститут нейрохiрургii iм. акад. А.П. Ромоданова АМНУ». — № 201013951; заявл. 23.11.10; опубл. 25.06.2011р. Бюл. № 12.
Отримано 13.08.13 □
Зорин H.A., Сирко А.Г., Кирпа И.Ю. Днепропетровская медицинская академия КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова»
ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СТЕРЕОТАКСИЧЕСКОЙ ТЕХНИКИ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ КИСТОЗНЫХ ОЧАГОВЫХ ОБРАЗОВАНИЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА
Резюме. Введение. Внутримозговые кистозные очаговые образования — идеальная мишень для стереотаксических вмешательств. Стереотаксическая техника при пункции и биопсии кистозных образований головного мозга вытесняет традиционные подходы к лечению этой сложной патологии.
Материалы и методы. Материал исследования — 24 больных с кистозными очаговыми образованиями супратенториальной локализации, оперированных в клинике с 2009 по 2013 год. Стереотаксическое сопровождение с использованием навигационной системы Stealth Station® Treon ® Plus фирмы Medtronk (США) и стереотаксической системы Zamorano — Dujovny.
Результаты. Было проведено 20 вмешательств с использованием безрамной стереотаксической техники и 4 вмешательства с использованием рамного стереотаксиса. Больные были распределены согласно диагнозам: абсцесс головного мозга — 10, краниофарингеома — 5, анапластическая астроцитома — 3, метастаз — 2, гематома — 2, анапластическая эпендимома — 1, астроцитома 2 ст. зл. — 1.
Выводы. Лечение очаговых образований головного мозга с использованием стереотаксической техники — современный, безопасный и эффективный вид хирургического вмешательства.
Ключевые слова: очаговые образования головного мозга, нейронавигация, безрамочная стереотаксическая биопсия, спиральная компьютерно-томографическая ангиография, магнитно-резонансная томография.
Zorin M.O., Sirko A.G., Kyrpa I.Yu. Dnípropetrovsk State Medical Academy Municipal Institution «Dnípropetrovsk Regional Clinical Hospital named after I.I. Mechnykov>>, Dnipropetrovsk, Ukraine
EXPERIENCE OF USING STEREOTACTIC TECHNIQUE IN SURGICAL TREATMENT OF CYSTIC FOCAL BRAIN LESIONS
Summary. Introduction. Intracerebral cystic focal lesions — a perfect target for stereotactic interventions. Stereotactic biopsy and puncture technique of cystic lesions of the brain displaces traditional approaches to the treatment of this difficult disease.
Materials and methods. Research material — 24 patients with cystic focal lesions of supratentorial localization who were operated in the clinic from 2009 to 2013. Stereotactic support using the navigation system Stealth Station® Treon® Plus manufactured by Medtronic Company (USA) and stereotactic system Zamorano — Dujovny.
Results. There were carried out 20 interventions using frameless stereotactic technique and 4 interventions using frame stereotaxis. The diagnoses of patients were distributed as follows: brain abscess — 10, craniopharyngioma — 5, anaplastic astrocytoma — 3, metastasis — 2, hematoma — 2, anaplastic ependymoma — 1, grade II astrocytoma — 1.
Conclusions. Treatment ofcystic brain lesions by using stereotactic technique is modern, safe and effective type of surgical intervention.
Key words: focal brain lesions, neuronavigation, frame stereotactic biopsy, helical computed tomography, magnetic resonance imaging.
