CC BY
9MEDICAL SCIENCES
РОЛЬ «В1СЦЕРАЛЬНОГО СИНДРОМУ» В ГЕНЕЗ1 ХРОН1ЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ ПРИ ГЕНИАЛЬНОМУ ЕНДОМЕТР1ОЗ1
Грек Л.П.
Державний заклад «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
Асистент кафедри акушерства, гiнекологii та перинатологИ ФПО, кандидат медичних наук
A ROLE OF «VISCERAL SYNDROME» IS IN GENESIS OF CRONIC PELVIS PAIN AT A GENITAL ENDOMETRIOSIS
Grek L.
SE "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" Assistant of the Department of obstetrics, gynecology and perinatology Candidate of Medical Sciences
АНОТАЦ1Я
Метою роботи було визначити кттчт прояви «вюцерального синдрому» (ВС) i його вплив на nepe6ir синдрому хрошчного тазового болю (СХТБ) у 120 пащенток з гештальним ендометрюзом у поеднанш з доброяюсними захворюваннями гешталш. ВС корелюе з захворюваннями шлунково-кишкового тракту (р=0,33; р<0,001), сечостатево! системи (р=0,26;р=0,004), залiзодефiцитними станами (р=0,29; р=0,001). Спостерiгаеться середньо! сили прямий кореляцiйний зв'язок ВС з тривалютю СХТБ (р=0,35; р<0,001) та силою болю за ВАШ (р=0,63; р<0,001), а також пов'язаний з тдвищеним рiвнем тривожностi (р=0,50; р<0,001) i депреси (р=0,52; р<0,001). Патолопчна больова аферентацiя призводить до дизрегуляцп ноци-цептивно! системи i сприяе прогресу СХТБ, що шдтверджуеться статистично значущими асоцiативними зв'язками.
ABSTRACT
The aim of study was to define the clinical displays of "visceral syndrome"(VS). Influence of VS on the syndrome of chronic pelvic pain for 120 patients with a genital endometriosis in a combination with benign hormonal pathology of the genitals. A «VS» correlates with the diseases of gastrointestinal tract(p=0,33; р<0,001), urogenital system(p=0,26;р=0,004), iron-deficient states(p=0,29; р=0,001). Marked middle force direct cross-correlation. copulas connection of «VS» with duration of CPP (p=0,35; р<0,001) and force of pain for VAS (p=0,63; р<0,001), and also related to the enhanceable level of anxiety(p=0,50; р<0,001) and depression(p=0,52; р<0,001). Pathological pain sensitiveness results in violation of the nociceptive system and assists progress of СРР, that is confirmed statistically by meaningful associative copulas.
Ключовi слова: гешальний ендометрюз, вюцеральний синдром, хрошчний тазовий бшь
Keywords: genital endometriosis, chronic pelvic pain , visceral syndrome
Актуальшсть теми дослщження. Хронiчний тазовий бшь найбшьш поширена клiнiчна проблема в жшочий популяцiii, яка стосуеться фiзiологiчноi та емоцiйноi складово! життя жшки [2,3]. Висока частота екстрагенiтальноi патологи, вторинш поль системi функцiональнi порушення, супутнi доброя-кiснi гормональнi захворювання репродуктивно! системи, полiморбiднiсть з нередким приеднанням синдрому "взаемного обтяження" значно усклад-нюють вирiшення цiеi проблеми [5,7]. Синдром ХТБ при гениальному ендометрiозi (ГЕ) доброяю-сних гормонозалежних захворюваннях (ДГЗ) репродуктивно! системи, о^м дисменоре!, диспаре-унii, дисхезии, дизурп, м'язовому (соматичного) болю, може включати так званий, "вюцелярний тазовий бшь", який посилюе переб^ захворювання, проте до кiнця не визначеш патогенетичнi аспекти його формування[9,10,14].
Мета: визначити особливостi клiнiчних про-явiв «вiсцерального синдрома» (ВС) i його вплив на
перебiг синдрома хрошчного тазового болю (СХТБ) при гешальному ендометрiозi (ГЕ).
Матерiали i методи дослiдження. Обстежено 120 жшок з ГЭ у поeднаннi з доброяюсними захворюваннями оргашв малого тазу (лейомюма матки, гiперплазiя ендометрiя, хронiчний сальпiнгiт i оо-форит (ХСО) ) в рiзних поеднаннях, якi знаходи-лися на лкувант в гiнекологiчному вiддiленнi КЗ "Дшпропетровське клiнiчне об'еднання швидко! медично! допомоги" Днiпропетровськоi обласно! ради, що е клшчною базою кафедри акушерства, пнекологп i перинатологii' ФПО ДЗ «Дншропетров-ська медична академiя МОЗ Укра!ни». Проведено: загальноклiнiчнi, бактерiологiчнi, бактерiоскопiчнi дослщження. З метою об" ективiзацii больового синдрому використовувалася 10-бальна вiзуальна аналогова шкала (ВАШ) [6]. Для вимiру сенсорно!, емоцiйноi i юльюсно! складових больового синдрому використовувалася спещальна анкета - больо-вий опитувач Мак-Гiлла, вираховувалися основнi
показники: iндекс шлькосп вибраних дескрипторiв (1КВД) (сума обраних слiв), ранговий вдекс болю (Р1Б) (сума порядкових TOMepiB дескрипторiв у су-бкласах), сенсорний 1КВД, афективний (емоцш-ний) 1КВД та оцiнка сили болю. Для визначення рь вня особиспсно! тривожносп використали шкалу Дж. Тейлора, рiвень депресп визначали за допомо-гою шкали Гамильтона [4].
Для статистично! обробки даних використо-вувались варiацiйнi методи параметричнi та непа-раметричнi методи статистики. Статистичну обробку проводили за допомогою програмного за-безпечення STATISTICA 6.1 (StatSoftlnc., серiйнiй № AGAR909E415822FA) та програмного пакету MedCalc Statistical Software trial version 17.4. (MedCalc Software bvba, Ostend, Belgium; https://www.medcalc.org; 2017).
Основним показаниям для звернення за спець алiзованою медичною допомогою пацieнток 1-1 групи з'явився виражений больовий синдром, сере-дня величина по ВАШ склала: 7,96±0,15 балiв у т-дгрупi 1-а, та 8,28±0,23 у пiдгрупi 1-б, загалом у 44 пацieнток першо! групи - 8,10±0,14. Помiрно виражений больовий синдром спостертався у 40 паще-нток 2-1 групи: середня величина больового синдрому по ВАШ у тдгрут 2-а склала - 5,58±0,17; 5,31±0,17 у тдгрут 2-б та загалом у 2-й груш -5,44±0,12 балiв. Третю кттчну групу склали паць ентки з безбольовим перебiгом (ВАШ 2,32±0,16 ба-лiв) ГЕ у поеднаннi з лейомюмою матки, гшерпла-зiею ендометрiю та ХСО в рiзних поеднаннях.
Стд зазначити, що ряд дослiдникiв [2,3,5] кла-сифiкують ГЕ не як мюцевий процес, а як системне захворювання, при якому розвиваються полю-ргаинi порушення i синдром взаемного обтяження. У зв'язку з цим ми придали особливу увагу пере-несеним захворюванням у дитинствi, оперативним втручанням на органах малого тазу i супутнiм екс-трагенiтальним захворюванням.
Серед перенесених iифекцiй, щодо ОРВ1 не мае певних особливостей, дитяч iнфекцii бiльшою мiрою
Результати дослщження та 1х обговорення.
В ходi клiнiчного обстеження хворi були розподь ленi на 3 кттчт групи, в залежиостi вiд наявносп та iнтенсивностi тазового болю. Першу клшчну групу склали 44 жтки з тяжким больовим синдромом з ощнкою по ВАШ 7-10 балiв, 2-гу клшчну групу склала 41 пащентка з больовим синдромом помiрноi iнтенсивностi по ВАШ 4 - 6 балiв. Зале-жио вiд тривалостi тазового болю першi двi групи роздiленi на тдгрупи: з тривалiстю больового анамнезу бшьше 2 рокiв - тдгрупи 1-а i 2-а; з триваль стю хронiчного тазового болю (ХТБ) бiльше 6 рокiв - тдгрупи 1-б i 2-б; 3-тю клшчну групу (групу по-рiвияния) склали 35 жток з безбольовим перебь гом, оцiнка за ВАШ склала 0-3 бали (табл. 1).
Таблиця 1
були перенесет жтками з тривалим больовим синдромом в 1-б та 2-б пiдгрупах (р<0,05 порiвняно з 3-ю групою). 1снуе точка зору [1], що саме в цей перюд вь дбуваеться поетапне диференцшвання та "надбудова" дiеицефальиих статевих структур, становления i синх-ронiзацiя зв'язкш кори та щдкорки , що регулють та ви-коиують певт пiдроздiли статево! системи. Iнфекцiйиi захворювання бата^ально! та вiрусноi етюлоги, що трапляються в дитячому i пубертатному вщ виклика-ють фуикцiональиу недостаттсть гiпоталамiчиих структур, що в подальшому, може тдгримувати три-валий перебт патологiчного процесу, обумовленого ГЕ з вираженим больовим синдромом, порушенням менструально! i репродуктивно! фуикцii' [1].
У бшьш половиии жiнок усiх обстежених груп наявнi в анамнезi тфекци, що передаються статевим шляхом. Достовiрнi розбiжностi мiж групами спосте-рiгаються за хламщозом, трихомоиiазом та каиддо-зом, де статистично значущi розбiжиостi спостерта-ються мiж 3-ю групою та 2-а i 2-б щдгрупами вщпо-вщио. Як свiдчить даний аналiз, внаслiдок тривало1 напруги захисно-адаптацiйних реакцш i зиижения не-специфiчноi резктентносп органiзму, пацiентки ц1е1 групи бшьше схильт до нервово-психiчного наванта-ження[1,2].
Розподш ж1нок по групам дослдження в залежносп вц ВАШ та тривалосл захворювання
Показники Ус об-сте-женi 1 група 2 група 3 група
1-а 1-б Разом 2-а 2-б Разом
Юльисть, n (%) 120 (100) 24 (20) 20 (16,7) 44 (36,7) 20 (16,7) 21 (17,5) 41 (34,2) 35 (29,2)
ВАШ (бали), дапазон 0 - 10 7 - 10 7 - 10 7 - 10 4 - 6 4 - 6 4 - 6 0 - 3
В середньому M±m (SD) 5,62± 0,23 (2,45) 7,96± 0,15* (0,74) 8,28± 0,23* (1,05) 8,10± 0,14* (0,89) 5,58± 0,17* (0,77) 5,31± 0,17* (0,77) 5,44± 0,12 * (0,77) 2,32± 0,16 (0,86)
ХТБ (роки), дапазон 0 - 6 1 - 3 4 - 6 1 - 6 1 - 3 4 - 6 1 - 6 0
В середньому М±т (SD) 3,74± 0,18 (1,97) 2,48± 0,14 (0,68) 6,10± 0,26 * (1,17) 4,13± 0,31* (2,04) 2,30± 0,16 (0,70) 6,00± 0,24* (1,10) 4,20± 0,33* (2,09) 2,61± 0,21 (1,16)
Примiтка. * - р<0,01 порiвняно з 3-ю групою за однофакторним дисперсшним аналiзом ANOVA
До госп1ташацд в стащонар у переважно! бь льшостi пацiенток мали мюце рiзнi оперативнi втручання на органах малого таза (на матщ i придатках) i причому !х загальна к1льк1сть достовiрно вище (р<0,001) у хворих 1-а, 1-б та 2-а пiдгрупи (50,0 %; 60,0 % та 70,0 % ввдповвдно) порiвняно з жiнками 2-б пiдгрупи та 3-1 групи (38,1 % та 14,29 %). Лапаротомш було проведено 40,0 % па-цiенткам з пiдгрупи 1-б та 35,0 % з тдгрупи 2-а, що статистично суттево менше (р=0,020) порiвняно з 1-а, 2-б та 3-ю групою.
Спайковий процес II - III ступеню зустрiчався у половини ж1нок з 1-б групи у третини з 1-а шдг-рупи (37,5 %) та 2-а тдгрупи (35,0 %). У 3-й грут спайковий процес був виявлен лише у 1 жшки (2,86 %), що не суперечить точщ зору багатьох до-слвднишв про ноцицептивну роль спайкового про-цесу [8,22].
За частотою екстрагеттально! патологи, яка мала мiсце у обстежених жшок у порiвняннi з пащ-ентками 3-1 групи, статистично значущу (р<0,05) перевагу мали захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) 1-б групи (75 % (95 % Д 53,13 -88,81) порiвняно з 37,14 % (95 % ДI 23,17 - 53,66)); сечостатево! системи у 1-а, 1-б та 2-б пiдгрупах, су-диннi захворювання у 1-б та 2-б тдгрупах. Залiзо-дефiцитнi стани, як наслщок АМК, зустрiчалась у жiнок з 1-а та 1-б пiдгруп, ендокриннi захворювання - у 1-б грут.
У 1-а та 1-б тдгрупах найчаспше зустрiчалися захворювання шлунково-кишкового тракту -58,33 % (95 % Д 38,83 - 75,53) та 75,0 % (95 % Д 53,13 - 88,81) ввдповвдно; така ж тенденщя у тдг-рупi 2-а, на вiдмiну ввд не! у пiдгрупi 2-б, де висока частота зустрiчаемостi судинно! патологи - 61,9 % (95 % Д! 40,88 - 79,25).
Звертае увагу тенденщя до бшьшо! поширено-стi серед пацiенток зазначених груп захворювань шлунково-кишкового тракту ШКТ (хротчний гастрит, холецистiт, порушення функцп печiнки, синдром подразненого кишечника(СПК)). Хронiчний гастрит зустрiчався у половини жшок 1 -а групи i та у 60% пациенток 1-б групи, гепатохолецистит у 35,7% i вщповщно у 46,6%, СПК, закрепи, проноси у 14,2% та ввдповщно у 26,7% пащенток, що узго-джуеться з даними iнших дослщнишв [23]. Вираже-нiсть захворювань ШКТ перевищувала таку у пащ-енток групи порiвняння, у зв'язку з тривалим при-йомом не стеро!дних протизапальних засобiв,
гормональних препаратiв, внаслвдок чого ввдзнача-лися частi загострення гастриту, гепатохолецистита i СПК. Зазначеш захворювання посилюють порушення бшкового обмiну, метаболiзм стеро!дних го-рмошв, iмунологiчнi функцп та створюють неефек-тивнiсть одше! з проввдних патогенетичних систем - антиоксидантно!, у виникнення та прогресування хронiчного больового синдрому у хворих з гешга-льним ендометрюзом та ДГЗ [5,7].
Наступною за частотою виникнення, в больо-вих групах 1-а та 1 -б ввдзначеш захворювання сечостатево! системи, 37,7% и 35% ввдповвдно, з про-явами iнтерстицiального циститу. Коморбидшсть ГЭ та iнтерстицiального циститу серед пащенток з симптомами тазово! бол^ спостерiгаеться багатьма дослiдниками, що трактують дану тенденц1ю спiль-шстю патогенетичних больових механiзмiв а також мають загальну аферентну i еферентну iннервацiю, кровообiг, м'язово-зв'язковий апарат[14]. Таким чином, ураження одного органу часто залучае до па-толопчного процесу iншi[17]. Пов'язано це з феноменом так звано! перехресно! сенсибшзацп. Пато-фiзiологiчнi змiни в одному оргаш можуть негативно впливати на функцiю iнших органiв вна-слiдок складних перехресних висцеро-висцераль-ных взаемодiй периферичних нервових шляхiв [18,21,20].
При ощнщ психоемоцiйного стану жшкок за опитувальником Мак-Гiлла вираховувалися осно-внi показники: iндекс кiлькостi вибраних дескрип-торiв (IКВД) (сума обраних слiв), ранговий iндекс болю (РГБ) (сума порядкових номерiв дескрипторiв у субкласах), сенсорний IКВД, афективний (емо-цiйний) IКВД та оцiнка сили болю.
Найбшьший рiвень сили болю зафжсовано у 1-б тдгрут - 2,45±0,17 (0,76), найменший у 2-а -1,65±0,17 (0,75), що виливаеться у статистично зна-чущi розбiжностi мiж цими п1дгрупами (р=0,001).
Ранговий шдекс болю коливаеться вiд 19,35±1,75 (7,82) балiв у 1-б пiдгрупi до 11,29±0,88 (4,04) у 2-б. Iндекс кiлькостi вибраних дескрипторiв коливаеться ввд 9,65±0,62 (2,76) у 1-б тдгрут до 6,33±0,35 (1,59) у 2-б. Така ж сама тенденцiя щодо зростання IКВД вiд 1-а до 1-б п1дгрупи з подаль-шим поступовим зниженням у 2-а та 2-б пiдгрупах зафiксована для сенсорного i афективного iндекс кiлькостi вибраних дескрипторiв (рис. 1).
12
10
0
1КВД: F(3;81) = 9,6938; p = 0,00002 Сенсорний 1КВД: F(3;81) = 6,4092; p = 0,0006 Афективний 1КВД: F(3;79) = 7,6609; p = 0,0001
1-b
2-а
2-b
□ 1КВД 1-а
□ Сенсорний 1КВД п.
„ , . „," Пщгрупа
□ Афективний 1КВД "
Рис. 1. Середт píení 1КВД за опитувальником Мак-Плла у обстежених жток з СХТБ (квадрат - середня арифметична, ящик - стандартна похибка, nлечi - 95 % довipчий iнтеpвал Д1)
8
6
4
2
Примггка. розбiжностi за однофакторним дисперсшним аналiзом ANOVA, Б - критерш Фшера Даш опитувальника Мак-Плла дали змогу отримати не лише шльшсиу, але й якiсну характеристику больового синдрому. Так у тдгрупах 1-а та 2-б переважае помiрний рiвень сили болю (79,17 % та 76,19 % ввдповщно), у тдгрут 2-а - слабкий (50,0 %), у 1-б - сильний (60,0 %).
Для опису сильних болiв пацiентки 1-б групи використовували рiзнi характеристики. Вiдзначенi скарги, характернi для запального болю: ниючий, тягучий бiль спостерiгалася у 100% пащенток, ту-пий, розпиралий б№, без чiтких меж локалiзацil ю-
нував у 86% пащенток. Подiбнi симптомы обумов-ленi активациею вюцеральних aферентiв та асоцш-ються з ноцицептивним болем (Cheong, 2006; Graziottin,2013; Stratton et. al., 2015).
Оцiнкa болю за ВАШ корелюе з оцшками болю за опитувальником Мак-Плла прямим зв'яз-ком середньо! сили: коефщент кореляцп Пiрсонa м1ж показником за ВАШ та силою болю - r=0,33 (p=0,002); 1КВД - r=0,54 (p<0,001); сенсорним 1КВД- r=0,48 (p<0,001); афективним 1КВД- r=0,41 (p<0,001). Отже, бiльшi бали за ВАШ пов'язaнi з б№ш високими оцiнкaми болю за опитувальником Мак-Плла (рис.2).
Рис. 2. Розподш оцiнок сили болю за опитувальником Мак-Плла у обстежених жiнок з СХТБ (%)
Також виявлено кореляцiйний зв'язок ощнок болю за опитувальником Мак-Гiлла з тривал1стю захворювання, а саме - сили болю (г=0,29; p=0,008) та 1КВД (г=0,27; p=0,015).
Для ощнки рiвня реактивно! i особистюто!' три-вожностi нами було проведено тестування ж1нок за шкалою Дж. Тейлора. Як випливае з представлених
даних (табл. 2), 40 % пащенток пiдгрупи 1-б та 8,33 % з тдгрупи 1-а мали високий рiвень особис-тiсно!' тривожносп за шкалою Дж. Тейлора, решта - середнiй рiвень, низько! тривожносп у цих тдг-рупах не спостерталося. Рiвень пацiенток за рiвнем тривожностi суттево вiдрiзнявся (р<0,001) у 1 груш порiвняно з 2-ю та 3-ю.
Таблиця 2
Показники р1вмя особистiсно'l' тривожностi за шкалою Дж. Тейлора у обстежених жшок з СХТБ
Показники 1 група (п=44) 2 група (п=41) 3 група (п=35) р
1-а (п=24) 1-б (п=20) 2-а (п=20) 2-б (п=21)
Середнш бал, М±т 15,71± 0,8 (3,91)# 15,9± 1,55 (6,94)# 9,2± 0,85 (3,82) 9,62± 0,83 (3,79) 6,48± 0,48 (2,6) <0,001#
Рiвень тривожностi, п (%)
Низький рiвень (0-6 бал1в) 0 (0) 0 (0) 2 (10,0)* 2 (9,52)* 16 (45,71) <0,001*
Середнiй рiвень (ввд 6 до 20 балiв) 22 (91,67)* 12 (60,0) 18 (90,0)* 19 (90,48)* 19 (54,29) <0,001*
Високий рiвень (бiльше 20 бал1в), 2 (8,33) 8 (40,0)* 0 (0) 0 (0) 0 (0) <0,001*
Примiтки. р # - розбiжностi мiж пiдгрупами 1-! та 2-! групи та 3-ю групою за однофакторним дисперсiйним аналiзом ANOVA:
# - р<0,001 порiвняно з 3-ю групою;
р * - розбiжностi мiж пвдгрупами 1-! та 2-! групи та 3-ю групою за крш^ем х2 Шрсона:
* - р<0,05 порiвняно з 3-ю групою
У 2-й та 3-й груш переважаюча бшьшють обстежених мала середнш рiвень тривожносп, у 3-й майже половина (45,71 %) - низький.
Виявлено достовiрнi вiдмiнностей мiж серед-нiми балами характеристик особистюно! тривожно-стi у обстежених жшок 1-а та 1-б пвдгрупи порiв-няно з групою порiвняння (р< 0,001). Найвищий рь вень тривожносп у обстежених ж1нок з тривал1стю захворювання в середньому бшьше 6 рок1в та бо-льовим синдромом за ВАШ 7 - 10 бал1в (показник
у 1-б групi - 15,9±1,55 (6,94)). Виявлено також вы-соку позитивну корелящю (Я=0,65) мiж показни-ком особистюто!' тривожносп i iндексом болю. Це, мабуть, пов'язано з тим, що вираженють тривож-ного компонента в емоцшному сприйнятгi болю впливае на штенсивнють, тривалiсть i як1сть боль-ових вiдчутгiв та може сприяти формуванню пси-хологiчного компонента болю у пащенток з трива-лим СХТБ (рис.3)
Рис. 3. Розподш обстежених жток з СХТБ за рiвнем особисткно'1 тривожностi за шкалою Дж.
Тейлора (%)
Виявлено ознаки депресивних розлащв серед- (31,82 %) пащенток 1-о! групи, у 9,97 % з друго! i нього ступеня виразносп (рис. 4) у третини тiльки у 2,86 % жшок з групи порiвняння (р<0,001).
3 група
2 група
1група
0%
20%
40%
60%
80%
100%
Норма ХЛегкий Середнього ступеня тяжкост Важкого ступеня
Рис. 4. Розподт обстежених жiнок з СХТБ за рiвнем депресивного розладу за шкалою Гамшътона (%)
Як piBeHb депресивного розладу, так i piBeHb особистюно! тривожносп у обстежених жшок пов'язаний з тривалiстю та рецидивами захворювання, прямим зв'язком середньо! сили (r=0,35; р=0,001 та r=0,28; р=0,003 ввдповвдно) - чим довше тривае СХТБ, тим бшьш iнтенсивнi непсихотичнi псих1чш розлади ми можемо спостерiгати.
Виразшсть больового синдрому теж корелюе прямим зв'язком середньо! сили з рiвнем особисть сно! тривожностi та депресп, найвищi коефiцiенти кореляцii спостерiгаються у зазначених показнишв з оцiнкою болю за ВАШ.
Таким чином, частота «вюцерального синдрому» спостерталася загалом у 22,5 % (95 % Д1 15,95 - 30,76) обстежених жшок (табл. 3).
Таблиця 3
Частота «вюцерального синдрому» у обстежених жшок з СХТБ
Група/ щдгрупа Юльшсть, n % 95 % Д1 р*
1-а (п=24) 9 37,5 21,16 - 57,29 Р1а-1б=0,004
1-б (п=20) 17 85,0 63,96 - 94,76 Р1а-2а=0,007
1 група (п=44) 26 59,09 44,41 - 72,31 Р1б-2б<0,001
2-а (п=20) 0 0 0 - 16,11 Р2а-2б=0,980
2-б (п=21) 1 4,76 0,85 - 22,67 Р1а-2б=0,023 Р1б-
2 група (п=41) 1 2,44 0,43 - 12,6 2а<0,001
3 група (п=35) 0 0 0 - 9,89 Р1-2<0,001
Р 1а-3<0, 001
Р1б-з<0,001
Загалом (п=120) 27 22,5 15,95 - 30,76 pi-3<0,001 Р2а-3=0,995 Р2-З=0,937
Приметка. розбiжностi м1ж групами за критерiем х2 Пiрсона з поправкою Йейтса
ВС частше виявлявся у хворих 1-ï групи -59,09 % (95 % Д1 44,41 - 72,31), з проявами трива-лого больового анамнезу i вираженого больового синдрому, порiвняно з 2-ю групою - 2,44 % (95 % Д 44,41 - 72,31). Мiж 1-ю та 2-ю групами ви-значено статистично значущi розбiжностi за його наявшстю (p<0,001). У 3-й груш обстежених жшок «вюцеральний синдром» виявлено не було. Найча-спше синдром виявлявся у 1 -б тдгрут - 85,0 % (95 % Д1 63,96 - 94,76), що статистично достовiрно
вище (р=0,004) порiвняно з 1-а тдгрупою - 37,5 % (95 % Д1 21,16 - 57,29). Визначено, що «вюцеральний синдром» корелюе з такою екстрагештальною патолопею, як захворювання ШКТ (р=0,33; р<0,001), сечостатево! системи (р=0,26; р=0,004) та залiзодефiцитними станами внаслщок АМК (р=0,29; р=0,001).
Спостерiгаетья середньо! сили прямий кореля-цiйний зв'язок ВС з тривалютю ХТБ (р=0,35; р<0,001) та силою болю за ВАШ (р=0,63; р<0,001),
та npHMi кореляцшш зв'язки середньо! сили мiж ВС та уама характеристиками больового синдрому за опитувальником Мак-Гiлла. ВС пов'язаний також з щдвищеним piBHeM тривожностi (р=0,50; р<0,001) i депресп (р=0,52; р<0,001).
В зв'язку з цим представляеться актуальним розглядати «вюцеральний синдром» не лише в рамках коморбвдносп з пнеколопчною патологiею, але i iз урахуванням рiвнiв больового синдрому, особи-спсно! тривожностi та депресивних розладiв, що впливають на процес хрошзацп СХТБ у ж1нок з ГЕ та СДГЗ.
Висновки
На щдстаы проведених дослвджень поглибленi i розширенi уявлення про патогенез СХТБ при геш-тальному ендометрiозi та доброяшсних гормональ-них захворюваннями генггалш.
Проведена оцiнка чинник1в виникнення «вю-церального синдрому» як одного iз компонентiв СХТБ. Неефективнiсть антиоксидантно! системи, порушення психологiчного статуса, патологiчнi взаемоди периферичних нервових шляхiв в одному з оргашв черевно! порожнини негативно впливають на функцш iнших оргашв, внаслщок перехресно! сенсибшзацп, що сприяе виникненню хронiчного больового синдрому у хворих з генiтальним ендо-метрюзом та доброяк1сними захворюваннями геш-талш.
Патологiчна больова афферентация призво-дить до дизрегуляции ноцицептивно! системи i сприяе прогресу СХТБ, що тдтверджуеться стати-стично значимими асоцiативними зв'язками.
Лггература
1. Дамиров М.М. (2010) Генитальный эндо-метриоз - болезнь активних и деловых женщин. М.:БИНОМ, 2010. - 180с.
2. Дубоссарская Ю.А., Дубоссарская З.М. Синдром хронической тазовой боли на уровне междисциплинарного общения/Ю.А.Дубоссарская, З.М.Дубоссарская // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2013 - № 3(67). - С. 5 - 16.
3. Кузнецова И.В. (2013). Хроническая тазовая боль //. Акушерство и гинекология. - 2013. - № 5. - С. 91-97.
4. Минутко В. П. Депрессия. М.: ГЭОТАР,2006. - 320с.
5. Татарчук Т.Ф., Захаренко Н.Ф., Тутченко Т.М.(2013) ,Новые подходы к проблемным вопросам лечения генитального эндометриоза /Т.Ф.Татарчук, Н.Ф.Захаренко, Т.М.Тутченко// Репродуктивная эндокринология. - 2013. - № 3 (11). С.36 -42.
6. Харченко Ю. А.(2014) Адекватная оценка боли - залог её успешного лечения. Universum: Медицина и фармакология URL.:http://7universum. com/ru/med/arhive/item/3966
7. Ярмолинская М.И. Имуномодулирующая терапия генитального эндометриоза: реалии и перспективы применения/ М.И. Ярмолинская, В.М. Денисова //. Фарматека. -2015 - № 12.С. 6-12
8. Яроцкая М.Л. Современные подходы к лечению больных с тазовыми болями в клинике оперативной гинекологии. Дис.. .д-ра мед.наук, 2004.
9. Brawn J., Morotti М, . Zondervan К., Becker
C., Vincent К. (2014) Central changes associated with chronic pelvic pain and endometriosis. Hum Reprod Update, 20(5), 737-747.
10. Brumovsky P., Gebhart G. (2010) Visceral organ cross-sensitization—an integrated perspective. Au-ton Neurosci.,153(1-2),106-115.
11. Cheong. Y., William Stones(2006). Chronic pelvic pain: aetiology and therapy. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 20, 695-711.
12. Christianson JA1, Liang R, Ustinova EE, Davis BM, Fraser MO, Pezzone MA.(2007) Convergence of bladder and colon sensory innervation occurs at the primary afferent level. Pain. ,128(3),235-43.
13. Ducreux D., Attal N., Parker F., Bouhasstra
D.(2006). Mechanisms of central neuropathic pain: a combined psychophysical and fMRI study in syringomyelia. Brain,128, 963 - 976.
14. Hansen K.E., Kesmodel U.S., Baldursson
E.B., Kold M., Forman A. (2014). Visceral syndrome in endometriosis patients. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.,179,198 - 203.
15. Graziottin A. , Skaper S, Fusco M.(2013) Inflammation and Chronic Pelvic Pain: A Biological Trigger for Depression in Women?,3, 142.
16. Gebhart GF. (2000) Visceral pain—peripheral sensitization. Gut, 47(4), 54-58.
17. Giamberardino M.A. (2008) Women and visceral pain: are the reproductive organs the main protagonists? Mini-review at the occasion of the «European week against pain in women 2007»Eur. J. Pain., 12(3), 257-600.
18. Schwartz E.S., Schwartz E.S., Gebhart G.F. (2014)Visceral pain . Curr Top Behav Neurosci., 20,171-197.
19. Dowlati Y., Herrmann N., Swardfager W. et al. (2010) Meta-Analysis of Cytokines in Major. Biol Psychiatry., 67,446- 457.
20. Stratton P. Khachikyan I., Sinaii N., Ortiz R., Shah J. (2015) Association of chronic pelvic pain and endometriosis with signs of sensitization and myofascial pain. Obstet Gynecol., 3,719-728.
21. Vincent K. (2011). Pelvic pain in women: clinical and scientific aspects. Curr Opin Support Palliat Care. 5(2),143-9
22. Vercellini P. (2013) Chronic Pelvic Pain, p.196
23. Meurs-Szojda MM, Mijatovic V, Felt-Bersma RJ, Hompes PG. (2011) Irritable bowel syndrome and chronic constipation in patients with endometriosis. Colorectal Dis, 13(1): 67-71.
