CC BY
29УДК 633.63.631.527(092)
100 РОК1В СЕЛЕКЦИ БУРЯКУ ЦУКРОВОГО НА 1ВАН1ВСЬК1Й ДОСЛ1ДНО-СЕЛЕКЦ1ЙН1Й СТАНЦИ
А. С. Лейбович, кандидат сльськогосподарських наук, Д. В. Борисов, науковий швробтник., А. В. Кулик, науковий швробтник 1ва^вська до^дно-селещйна станця УААН
1ваывська дослщно-селекцмна стан^я заснована в 1897 р. вщомим цукрозаводчиком та меценатом Павлом
1вановичем Харитоненком, який добре розумiв, що вести рентабельно госпо-дарство й успiшно конкурувати iз за-хiдноeвропейськими фiрмами без науки i впровадження ТТ досягнень у виробництво, неможливо. На той час йому належало 10 цукрових заводiв, 70000 десятин землi та близько 30000 орендованоТ пiд поави буряку цукрового, де i впроваджувались, в першу чергу, результати наукових дослiджень.
Його дiяльнiсть високо оцiнили су-часники: „Являясь одним из просвещенных выдающихся хозяев юга России не только по обширности своих владений, но и по рациональности ведения дел в них, Харитоненко П. И. всегда живо инте
ресовался применением научных основ в сельском хозяйстве, четко прислушивался к голосу агрономической науки, ясно сознавал важность научных открытий и опытных исследований для практического сельского хозяйства и стремления науку приблизить к жизни..." [1].
У перил роки дiяльностi на станци вивчали та розробляли систему удобрення буряку цукрового, основного обробгтку фунту, агротехнки вирощування. У господарствах Харитоненка використову-вали наанний мaтерiaл нiмецьких фiрм Рабаштге i Гизека за цiною 1500- 2500 крб. золотих за центнер, що робило виробництво цукру нерентабельним i не -конкурентоспроможним. Тому з 1909 р. основним завданням станци стае нала-годження селекци та наанництва буряку цукрового в умовах доспщноТ станци. Таким чином господарства Харитоненка позбавлялись зaлежностi вiд зaкупiвлi нaсiння iноземних фiрм.
Першими, хто розпочали селекцiйну роботу на станци, були О. Ф. Гельмер i Б. М. Лебединський. З 1909 по 1910 роки О. Ф. Гельмер очолюе станцю. Лебединський Б. М. працюе його заступником, а з 1911 р. стае директором i одночасно завщувачем вiддiлу селекци.
Б. М. Лебединський розробив та вт™в у життя програму робгт, у якiй ви-кпaденi методи основ селекци й об-фунтування можливостей нaсiнництвa в умовах станци: „Съ весны 1909 года основной задачей Ивановской опытной станции намечены селекция сахарной свекловицы и хлебовъ. Поэтому предыдущая деятельность станции выража
ющаяся, главным образом, въ изучении различных приемов возделывания на урожай культурных растений, переходит къ более реальному характеру, именно къ получению местных улучшенных и новых сортов сельскохозяйственных растений методами, выработанными современными сортоводными станциями Западной Европы и Америки. Между тем мы видим, что репродукция семянъ сахарной свекловицы вполне удается у насъ и даже лучше, чемь на Западе, что побуждает наших западных соседей контролировать целые имения съ целью завести собственные плантации для репродукции семян"[2].
У подальшому автор дае теоретичне обфунтування масовому та Ыдивщуально-масовому добору у буряку цукрового i викладае конкретну методику масового й Ыдивщуапьного доборiв вихiдного матерiалу, груп добору тощо [3]. На жаль, тсля смерт П. I. Харитоненка та з початком ПершоТ свгговоТ вiйни наукова робота на станцп була припинена.
Пiсля закiнчення ПершоТ свгговоТ та громадянсько''' воен Б. М. Лебединський повертаеться на станцю, очолюе знову вiддiл селекцГ'' i продовжуе розпочату в довоеннi роки селекцмну
роботу. Працювали з
багатонайнними формами. Основним методом був ¡ндивГ- дуально-масовий добiр. З видiленням таких груп матерiалiв по результатах поляризаци: педiгри 1-0,5%, суперелiти 5- 10%, елiти 25-35%. Праця була наспльки плiдною, що пiсля станцiйних сортови- пробувань було сформовано чотири су- перелтн групи, а сорт 1ван|вська марка № 2 за збором цукру зайняв перше мГсце. З 1934 р. вЫ занесений до Державного реестру як 1ваывський 1305, довп роки був нацiональним стандартом. Цим i пояснюеться той факт, що якраз в 1931- 1932 pp. найбГльша питома вага репродукцмних пойвГв буряку цукрового в краТнi сягала 51,6%. На жаль, у 1928 р. у розквГт творчих сил Б. М. Лебединського звГльнено з роботи i репресовано. По-дальша його доля трапчна.
У ц ж роки, поряд ¡з селекцiйною велася значна науково-пошукова робота з вивчення самофертильност та одно-найнносп. Так, Т. Ф. ГрЫьком були видтеы самофертильн лн' 1111 i 1136, що мали ступЫь самофертильност до 100% та наслщували цю спадкову ознаку, а також двГ однонайны ¡нцухт-лГнГ'', одна з яких 1853-33 мала 93,5% однонайнних плодГв, ¡нша 186233 - 86,5%. Також була установлена рецесивысть ознаки роз- дГльноплщносп при неповному домЫуваны багатонайнного в Fi[4]. Пщ тиском керГвних „лисенювцГв вщ науки", як пише РоТ'к М. В., науковГ пошуки в цьому план були припинеы, а орипнальы селекцмы матерГали знищен [5]. Таким „лисенюв- цем вщ науки" був О. Ф. Гельмер, який у 1929 р. повернувся на станцю i на посадГ завщувача вщдГлу селекцГ'' цукрового буряку замГнив Б. М. Лебединського. У сво'й автобюграфп вЫ пише з цього приводу: „Покончив с попыткой выведения сортов сахарной свеклы методом инцухта, проводившейся специалистом тов. Гринько, с проводившими работами по морфологическим признакам, с выведением сортов с односемянными клубочками, все внимание перешло на изучение более совершенных методов формирования сортов» [6]. Вй матерГали, напрацьованГ Б. М. Лебединським i Т. Ф. Гринько, знищенГ Т. Ф. ГрГнько, як вГдомо, переведено працювати на Верхняцьку ДСС.
Не менш згубними та рyйнiвними на^щками для станци' 6ули роки Велико!' вггчизняноТ вiйни. Вотени 1941 р. найцЫнш cелекцiйнi матерiали та прилади були евакyйованi до Воронежа на Рамонску ДСС. Bеcною 1942 р. ц матерiали виciянi там на площГ 4 га. Але влгтку, коли фронт наблизивcя до Воронежа, наyковi cпiвробiтники з фаxiвцями та залишками оригiнального наciння вщ^Уали до Киргизп, де продовжували працювати до терпня 1943 р.
Поверненим на ^анГвску ДСС y кГнц жовтня 1943 р. науковцям прийшлоcь розпочинати роботу майже на пустому мГ^. Mатерiально-теxнiчна база була зруйнована бойовими дГями, а cелекцiйнi матерГали втрачен перед евакуацГею, змiнивcя науковий cклад а^^ал^в. З yраxyванням ycix циx об'eктивниx i cyб'eктивниx причин y наступи роки робота вщдГлку малоефективна.
У 1946 р. тотя cмертi О. Ф. Гель-мера аж до 1964 р. завщувачем вщдГлу працюе Вишневский Г. П. А попм по^-довно завщувачами працювали: Жигай- ло M. Й., Вавенко О. П., Голев I. Ф., Miщенко I. О., що безcyмнiвно не отрияло резyльтативноcтi роботи вщдГлу.
У 1974 р. науковим конcyльтантом на праваx завщувача призначаeтьcя Пе-ретятько В. Г., з ¡менем якого пов'язаний розвиток доcлiджень з викориcтанням цитоплазматично''' чоловГчо''' cтерильноcтi роcлин на станци. У план виxiдниx мате-рГатв, y прояваx його вчення, на перш^ етапаx в якоcтi виxiдниx форм викориcтана лУя 5720-01 американского поxодження, отримана з BIP. Це гамофертиль- на, роздГльноплщна лУя закрГплювача cтерильноcтi (генотип NxxyymmSsSf). На жаль, отриман на ïï базГ пбриди виявилиcь не конкурентно-здатними, оcкiльки мали низьку продyктивнicть.
З 1978 p., з оргаызацГею Селек-центру ВН!Ц i прийняттям Програми œ-лекцiйниx робгт по гетерозиcy та cпецiалi-зацП cелекцiйниx ycтанов Iнcтитyтy, станцп cпецiалiзyютьcя на телекц!!' ЧС-лУй.
З 1980 р. i по цей чаc завщувачем вщдГлу телекц^ працюе Лейбович А. С., вчений телек^^ер.
Дякуючи концентраци' cпiльниx зу-□иль та формуванню комбiнацiйно-цiнниx лУй О-типу, проcтиx ЧС-пбридГв i бага
тонаciнниx ди-, та тетраплоïдниx запилю-вачГв отримано ряд виcокопродyктивниx пбридГв, занеcaниx до Pеecтрy cортiв роcлин Укра'ни. Це Iванiвcький ЧС-33, Олекcандрiя, Iванiвcько-Bеcaлоподiль-cький 84 [7].
З 1998 р. станцГя приймае активну участь y виконанн програми „БЕТА-¡НТЕРКРОС", що дало змогу отримати ряд пбридГв нового поколГння, наcамперед: Ромул та Прометей, занеcaниx до Реестру отрлв роcлин Укра'ни. Обидва пбриди створено швпрацею ^а^всго'' та Ялтутгавско' ДСС. Пбриди окрГм виотко''' продуктивностГ cтiйкi проти цвгтуш- ноcтi, стГйкГ або толерантн щодо церкоcпорозy та корене'ду, мають виcокий потенцГал адаптованостг рекомендован для вирощування по в0й територи' Укра'ни. СтанцГя мае багатий генофонд, як пильцеcтерильниx форм, так i гетерозиcниx запилювачГв, що дае змогу у^шно працювати по програмГ „БЕТА^ТЕР- КРОС". Ряд номерГв вивчали в державному cортовипробyваннi, один виотко-продуктивний, занеcений до Державного реестру отр^в роcлин придатниx для поширення в УкраУ з 2009 р.
На станци пройшла cвоe творче формування цГла плеяда вчениx-caлекцi-онерГв, якГ в подальшому очолили отр-товодн вщдГлки на iншиx caлекцiйниx ycтановаx cиcтеми BНIЦ: Т. Ф. ГрЫько, M. Ф. Кот, В. M. Сукачов, К. I. Лободн В. M. Ракочг Г. M. Mакогон.
Актуальним завданням ^а^всго'' ДСС на cyчаcномy етап е збереження генетичного розма'ття caлекцiйниx мате-рГатв. НауковГ пошуки тривають. ТГльки y cпiвдрyжноcтi з наукою caлекцiя створила cyчаcнi пбриди буряку цукрового.
Незважаючи на труднощГ ко-лектив вщдГлу caлекцiï' буряку цукрового отрямовуе зycилля на cтворення новиx виcокопродyктивниx пбридГв, щоб гщно примножити отраву попередниюв.
Використана лiтератyра:
1. Даниленко, Л. А. Проми^ова динаcтiя xаритоненцiв на початку XX cтолiття. Л. А. Даниленко. / Mатерiали друго' Сумско' облако' науково' icто- рико-краезнавчо'' конференцГ''. - Суми, 1994.-С. 9193.
2. Лебединський, Б. М. Методика селекции сахарной свеклы на Ивановской селекционной станции. / Б. М. Лебединский. // Труды ИОСС- К.З. Саха- ротрест, 1923,-Вып. 10.-23 с.
3. Лебединський, Б. М. Индивидуальный и массовый отборы при селекции сахарной свекловицы. / Б. М. Лебединский. // Труды ИОСС. - К.З. Саха- ротрест, 1923 -Вып. 11 - 19 с.
4. Гринько, Т. Ф. К методике скрещивания сахарной свеклы. / Т. Ф. Гринько. // Бюлетень 1ДСС Цукротресту. - 1927 ч. 2. - С. 62-70.
5. РоТк, М. В. Проблеми становлення й розвитку вггчизняноТ селекцп цукрових бурягав. / М. В. РоТк. // Цукровi буряки. - 2008. - № 6 (66). - С. 8-11.
6. Гельмер, О. Ф. Автобiографiя. / О. Ф. Гельмер. // Арх1в музею 1ДСС.
7. Лейбович, А. С. Создание само-фертильных односемянных закрепителей стерильност у сахарной свеклы: дис. канд. сельхоз. наук. - К., 1985. - 120 с.
УДК 633.63.631.527(092)
Лейбович А. С., Борисов Д. В., Кулик А.
В. 100 рогав селекцп буряку цукрового на 1ваывсьш дослщно-селзк- цмнм станцп. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
У даый статп розкритий iсторичний шлях розвитку селекцп буряку цукрового на !ваывсьш доспiдно-селекцiй
ый станци. За 100 poKiB селекцмно'Т роботи на станцГТ науковими швробггниками винайдено i впроваджено у виробництво понад 20 сортiв буряку цукрового.
Ключовi слова: lванiвська ДСС, Ыдивщуальний добiр, масовий добiр, насiнництво, пбриди, сорти, селекцiя. УДК 633.63.631.527(092) Лейбович А. С., Борисов Д. В., Кулик А. В. 100 лет селекции сахарной свеклы на Ивановской опытно-селекционной станции. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. № 1 (9).
В данной статье раскрыт истории-ческий путь развития селекции свеклы сахарной на Ивановской опытно-селекционной станции. За 100 лет селекции-онной работы на станции научными сотрудниками созданы и внедрены в производство свыше 20 сортов свеклы сахарной.
УДК 633.63.631.527(092) Leybovich A., Borisov D., Kulik А. 100
years of selection of sugar beet at the Ivanivska research-selection station. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
In given article the historical way of development of selection of sugar beet at the Ivanivska research-selection station is opened. For 100 years of selection work at station by scientific employees are created and introduced into manufacture over 20 grades of sugar beet.
