CC BY
12
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-322-325 УДК 614.2:658.14 Гандзюк В. А.
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 УДОСКОНАЛЕНО1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ПОЗИЦ1Й ФУНКЦЮНАЛЬНОГО П1ДХОДУ ТА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
ЕКСПЕРТНО1" ОЦ1НКИ
Державна наукова установа «Науково практичний центр профтактично'Г та кл^чно'Г медицини» Державного управлiння справами (м. КиГв)
loriann2005vs2017@gmail.com
Зв'язок публ1кацГГ з плановими науково-до-сл1дними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Розробка моделi органiзацiI багатофакторно! профiлактики та управлшня якiстю медично! допо-моги при окремих хроычних неiнфекцiйних захво-рюваннях прикрiпленого населення» (термiн ви-конання - 2014-2018 рр., № державно! реестраци 011U002118).
Вступ. Актуальними е питання об'еднання систем менеджменту якост медичних закладiв в ште-гровану систему менеджменту, яка виступае в якостi механiзму, що удосконалюе дiяльнiсть ЗОЗ, дозво-ляе виршувати питання сталого розвитку з ураху-ванням вимог усiх зацкавлених сторiн [1,3-4].
Найбiльш актуальним стае пошук ефективних ресурсозберiгаючих технологiй управлшня, що до-зволяють в умовах обмеженого фшансування забез-печувати можливють нормального функцiонування та безперервного вдосконалення дiяльностi ЗОЗ [2,7-9].
Дiагностична самооцшка добре iнтегруеться з iншими шновацмними пiдходами до менеджменту: з циклом Демшга-Шухарта PDCA (плануй-виконуй-перевiряй-корегуй); з внутршым аудитом, вiд якого вiдрiзняеться значно бiльш вираженим дiагностич-ним характером i особливою увагою до процеЫв; зi збалансованою системою показниюв (balanced scorecard - BSC). Ц iнструменти виступають як комплiментарнi пщходи менеджменту якостi. Якщо в процес самооцiнки здiйснюеться перевiрка дiяль-ност i результатiв оргаызаци в цтому з метою опти-мiзацi! i полiпшень (орiентацiя на загальний та стра-тегiчний менеджмент), то BSC працюе як iнструмент управлiння, орiентований на стратегiю. lнтеграцiя пiдходiв можлива i в цьому випадку, а роль моделi полягае у виявленн областей для полiпшення [5,12].
Мета дослщження. Провести аналiз само-оцшки дiяльностi оргаызацп'/закладу/пщприемства упродовж перiоду його структурно-функцюнально! реструктуризацп та подготовки до сертифкацп у вщ-повщност до стандартiв ДСТУ ISO 9001:2009.
У вiтчизнянiй та зарубiжнiй лiтературi питання удосконалення моделей управлiння пщприемства-ми та органiзацiями вже достатньо повно висвггленк Найбiльш вiдомими е прац Р. Акоффа, В. Веснина, М. Вудкока, О. Виханського, Ю. Гончарова, П. Друке-ра, П. Калити, В. Лапщуса, М. Мартиненка, М. Мес-кона, О. Момота, М. Шаповала, та ш. [6,10-11,13].
Об'ект i методи дослiдження: при проведены доотдження нами проведено контент-анал1з змю-товних компонент, що становлять основу поняття «орган1зац1йна самооц1нка». При проведены досл1-дження нами використано методику двосторонньо! експертно1 оц1нки, ор1ентовано! на дв1 ц1льов1 групи учасниюв: «кер1вник1в» I «прац1вник1в», як1 волод1-ють компетентною ¡нформац1ею про стан системи управл1ння в оргаызацп.
Самооцшка системи менеджменту проводилася трич1 - у 2008 I 2012 та у 2016 рр. Всього заповнено 488 протокол1в (по 127 на першому та другому ета-пах та 234 на третьому етап1 дослщження).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Можна вид1лити наступн1 групи причин викорис-тання самооц1нки, що склалися в сучасн1й практиц1 менеджменту:
1. Самооцшка як пор1вняльний анал1з з кращими орган1зац1ями, з будь-якою моделлю або еталоном. Даного п1дходу властив1 труднощ1 вибору модел1, а також невизначенють використання результат1в самооц1нки.
2. Самооцшка як необхщний ¡нструмент д1яль-ност1 оргаызацп при участ1 в р1зних конкурсах. У в1дпов1дност1 з цим п1дходом самооц1нка викорис-товуеться в раз1 участ1 оргаызаци в одному з ¡сну-ючих конкуров з якост1 I обумовлена вимогами, що пред'являються до учасник1в конкурсу. Даний пщхщ е дуже поширеним, однак в1н принижуе роль само-оц1нки в процес1 пол1пшення д1яльност1 оргаызацп.
3. Самооц1нка як метод д1агностики стану орга-н1зацИ та визначення перспектив II розвитку. В да-ному випадку самооцшка необхщна для виявлення сильних I слабких сторш д1яльност1 оргаызаци, мож-ливостей, як1 вона мае, I загроз, що перешкоджають реал1заци цих можливостей. Д1агностика проводиться на основ! пор1вняння з плановими показни-ками або досягнутими за минул1 перюди часу. При цьому орган1зац1я констатуе зм1ни, що в1дбулися, не зютавляючи свою позиц1ю з позиц1ею зовншнього середовища.
4. Самооц1нка як один з етап1в вдосконалення д1яльност1 оргаызаци. Даний п1дх1д фактично не суперечить жодному з перерахованих вище, вклю-чае 1х як нев1д'емн1 складов! частини I е найбтыш комплексним [13].
Отже, основна мета самооцшки - з1брати вихщ-н1 дан1 для планування пол1пшень, що дозволяють привести у в1дпов1дн1сть можливост1 оргаызаци з II
поточними завданнями, середньостро-ковими цтями i стратегiями. Ефективна модель повинна мати високий дiагнос-тичний потен^ал i допомагати оргаыза-цiï виявляти ïï слабкi (i сильнi) сторони, планувати полтшення та аналiзувати досягнув результати.
Для самооцiнки системи управлЫня медичного закладу нами була обрана функцюнальна методика (модель) оцн ки менеджменту - ФМОМ (Management Functional Assessment Model - MFAM) Маслова Д., Ватсона П., 4mioii H., роз-роблена на базi уыверситету Шеффтд Халам (Великобританiя). Вона вже була апробована для оцЫки системи управ-лiння медичних закладiв.
Такий вибiр обумовлений низкою причин. По-перше, дана методика e бiльш простою, а отже i бтьш практичною для самооцЫки у порiвняннi з пщ-ходом RADAR моделi EFQM та iншими пiдходами, осктьки оцiнюe кожну функцiю лише по одному вимiрюванню, в той час як оцЫочы критерй' iнших моделей мають декiлька вимiрiв.
По-друге, ФМОМ дозволяе врахувати розбiж-HicTb думок медичних прац1вник1в (л1-карiв, завщуючих вщдтень) i керiвникiв (директора i його заступниюв, головного лкаря, заступникiв головного лiкаря).
Функцiональна оцЫка менеджменту проводилася за допомогою адаптова-ного протоколу експертноï самооцiнки управлiнськоï дiяльностi. При цьому ви-користовувалася методика двосторон-ньоï експертноï оцЫки, що орieнтована на двi цiльовi групи учасникiв: «керiвни-кiв» i «пра^вниюв», якi володiють компетентною Ыформа^ею про стан системи управлЫня в органiзацiï. У якостi «ке-рiвникiв» виступали представники топ-менеджменту, менеджери вищоï ланки: директор i його заступники, головний лкар, заступники головного лкаря, ке-рiвники наукових пщроздтв - загалом 7 оаб. До групи «працiвникiв» було залучено менеджерiв середньоï та нижчоï ланки: завiдуючих вщдтеннями, струк-турними пiдроздiлами, науковцiв та ли карiв.
Самооцiнка системи менеджменту проводилася тричi - у 2008 i 2012 та у 2016 рр. Всього заповнено 488 протоколiв (по 127 на першому та другому ета-пах та 234 на третьому етап доотдження).
У 2008 р. комункацмний профiль показуе, що за вама критерiями були отриманi оцЫки нижчi за максимально можливий рiвень (20 балiв). Функцiя планування (прогнозування) отримала (рис. 1) на 39,3% менше вщ максимально можливоï ктькост балiв, координацiя - на 41,5%, контроль - 43,0%, оргаыза^я - 58,3%, мотива^я - 62,0%.
У 2012 рощ пiсля проведення оптимiзацiï системи управлiння у закладi охорони здоров'я 93,75%
Рис. 1. Комушкащйний профiль функцюнальноГоцiнки менеджменту ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС у 2008 р.
експер^в залучених до самооцЫки системи управ-лiння закладу охорони здоров'я (проти 62,5% до початку оптимiзацiï системи управлЫня), зазначили, що у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС iснуe ефективна система управлЫня, 87,5% (проти 42,5% до початку оптими
Рис. 2. Комушкащйний профiль функцюнальноГоцiнки менеджменту ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС у 2012 р.
зацп системи управлiння) оцЫили органiзацiю на-дання послуг у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС як ефективну (рис. 2).
Третм етап самооцЫки системи управлЫня закладу охорони здоров'я проводився разом i3 подготовкою ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС до проходження сертифiкацií на вщповщнють стандартам ДСТУ ISO 9001:2009. При проведен цього етапу до проведення самооцЫки залучено 234 експерти - 20 керiвникiв рiзних рiвнiв та 214 працiвникiв.
Результати цього етапу значно в^знялись вщ двох попереднiх, особливо вiд результат самоо-цiнки системи управлiння закладу охорони здоров'я у 2008 р. (рис. 3).
■ загальний комушкацшний профшь
• кершники
17,4
координат я
16,6. контроль 17
16,6
Рис. 3. Комушкацшний профiль функцюнально'Г оцiнки менеджменту ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС у 2016 р.
Рис. 4. Комушкацшний профшь функцюнально'Г оцшки менеджменту ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС у 2008, 2012 та 2016 рр.
При проведенн1 пор1вняння з 2008 роком за даними самооцшки по методиц1 ФМОМ загальна оцшка менеджменту ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС зросла на 64,55% (р<0,001) I пщнялась на бтьш високий IV р1вень зр1лост1 менеджменту. Це означае, що по-стмне вдосконалення якост1 менеджменту ведеться за великою ктьюстю напрямк1в. Заклад перетнув до 80-бальну меж1 (ТМЕ медичного закладу у 2012 роц1 77,6+0,81 балу, у 2008 р. - 51,2+1,68 балу), що вщ-повщае еталонн1й систем! менеджменту.
Якщо пор1внювати загальну оц1нку менеджменту серед категорм кер1вник1в та прац1вник1в на 1-му та
пращвншш и-му етапах дослщження, то вона суттс-во бтьше (р<0,05) серед кер1вниюв, яку 2008 роц1 (ТМЕ медичного закладу за 1х оц1нкою 55,2+1,39 бали) н1ж серед пра-ц1вник1в (ТМЕ медичного закладу за 1х оц1нкою 47,2+1,34 бали), так I в 2012 роц1 (ТМЕ в1дпов1дно 82,6+1,17 та 72,6+1,48). Але зростання в1дм1часться в обох трупах, дещо бтьшими темпами в груп1 медичного персоналу - на 53,8%, н1ж топ-менеджер1в - на 49,6%.
У 2016 роц1 думки як кер1вник1в так I прац1вник1в е бтьш одностайни-ми (р<0,05). Загальна оцшка менеджменту ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС становить 84,25+0,53, оцшка кер1вниками склала 82,6+0,64, оцшка медичного персоналу -83,9+0,2.
Пщрахунок результат1в самооцшки за п'ятьма основними групами оцшоч-них показниюв дозволив побудувати ко-мун1кац1йний проф1ль системи менеджменту медичного закладу за два перюди (рис. 4).
Висновки. Отже при проведены ана-л1зу, нами встановлено, що комункацм-ний профшь показуе, що у 2008 роц1 за вс1ма критер1ями були отриман1 оц1нки нижч1 за максимально можливий р1вень (20 бал1в). Категорп орган1зац1я та моти-вац1я отримали найнижч1 оц1нки, вщповщ-но 8,35 та 7,6 бал1в. Отже, подальш1 плани кер1вництва щодо пол1пшення системи управлшня були спрямован1, у першу чергу на ц1 два напрямки удосконалення.
В напрямку зб1льшення мотивацп у заклад! створювалися умови для навчання та безперервного професмного розвитку прац1вник1в, використовувалися матер1-альн1 та нематер1альн1 форми заохочення до яюсно! прац1 тощо.
В1дбулася зм1на комункацшного проф1лю, який став б1льш р1вном1рним та наближеним до еталон-ного р1вня.
Перспективи подальших досл1джень поляга-ють у пост1йному удосконаленн1 системи управлшня закладом охорони здоров'я з позицш системного пщходу. Адже лише результати наукових дослщжень е пщфунтям для вибору стратег1чних напрям1в для надання населенню як1сно1 медично1 допомоги.
комушкацшний профшь 2008
■комушкацшний профшь 2012
комушкацшний профшь 2016
Л^ература
Biryukova LI, Vatolkina NSh, Salimova TA. Samootsenka v sisteme instrumentov izmereniya rezultativnosti deyatelnosti universiteta. Universitetskoe upravlenie: praktika i analiz. 2008;6:69-78. [in Russian].
Kitsul IS, Knyazyuk NF, Sasina MS, Gurshpon TV. Diagnostika i izmenenie korporativnoy kulturyi meditsinskoy organizatsii. Glavvrach. 2011;4:25-34. [in Russian].
Knyazyuk NF, Kitsul IS, Sasina MS, Gurshpon TV. Primenenie kontseptsii KAIZEN v deyatelnosti meditsinskoy organizatsii. Menedzher zdravoohraneniya. 2012;8:6-14. [in Russian].
Knyazyuk NF, Kitsul IS. Perspektivyi vnedreniya integrirovannoy sistemyi menedzhmenta kachestva v meditsinskoy organizatsii. Menedzhment kachestva v sfere zdravoohraneniya i sotsialnogo razvitiya. 2011;3:67-71. [in Russian]. Konti T. Kachestvo: upuschennaya vozmozhnost? Moskva: RIA; 2007. 216 s. [in Russian].
Maslov DV, Shestakov AL, Midherst AL. Profilaktika sistemyi upravleniya: poleznaya model EFQM. Metodyi menedzhmenta kachestva. 2006;7:34-9. [in Russian].
7. Maslov DV. Samootsenka v sisteme koordinat «izmerenie pokazateley - vnutrenniy audit - modeli sovershenstva». Metodyi menedzhmenta kachestva. 2008;1:15-21. [in Russian].
8. Maslov DV. Sovershenstvovanie sistemyi upravleniya predpriyatiem na osnove organizatsionnoy samootsenki. Ivanovo: GOUVPO «Ivanovskiy gosudarstvennyiy energeticheskiy universitet imeni VI. Lenina»; 2009. 180 s. [in Russian].
9. Popovich T. Diagnostichna samootsinka diyalnosti v sistemi upravlinnya yakistyu organizatsiyi. Ekonomichniy analiz. [Internet]. 2012 [2018 Jan 16]. Dostupno: http:// ecan_2012_11(2)_79.pdf [in Ukrainian].
10. Sasina MS, Gurshpon TV, Knyazyuk NF, Kitsul IS. Otsenka kachestva menedzhmenta meditsinskoy organizatsii s ispolzovaniem funktsional-noy modeli (na primere meditsinskoy avtonomnoy organizatsii). Glavvrach. 2012;9:30-5. [in Russian].
11. Safonov AA. Model Sovershenstva EFQM - effektivnyiy instrument dlya samootsenki menedzhmenta organizatsiy. Materyiali V nauch.-prakt. konf. Banki. Protsessyi. Standartyi. Kachestvo; Vestnik Respubliki Bashkortostan. 2008;1(252):25-30. [in Russian].
12. Yanishevskiy AE. Realizatsiya mehanizma samootsenki po kriteriyam Vseukrainskogo konkursa kachestva. Standartyi i kachestvo. 2002;10:80-1. [in Russian].
13. The EFQM Excellence Model. Public and Voluntary Sector Version. EFQM; 2003. 38 p.
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 УДОСКОНАЛЕНОТ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ПОЗИЦ1Й ФУНКЦЮНАЛЬНОГО П1ДХОДУ ТА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРТНОТ ОЦ1НКИ
Гандзюк В. А.
Резюме. У CTaTTi наведено результати самооцiнки системи менеджменту багатопрофтьного закладу охорони здоров'я упродовж перюду його структурно-функцюнально! реструктуризацiI та пiдготовки до сертифкаци у вiдповiдностi до стандартiв ДСТУ ISO 9001:2009. При проведеннi дослщження нами викори-стано методику двосторонньо! експертно! оцiнки, орieнтованоI на двi цiлыовi групи учасникiв: «керiвникiв» i «пра^вниюв», якi володiюты компетентною Ыформащею про стан системи управлiння в оргаызацп. Пiдрахунок резулытатiв самооцiнки дозволив побудувати комункацмний профiлы системи менеджменту та продемон-струвати його в динамщг
Ключовi слова: самооцiнка, система менеджменту якосД комунiкацiйний профiлы, ТМЕ, якюты медично! допомоги.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УСОВЕРШЕНСТВОВАННОЙ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ С ПОЗИЦИИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО ПОДХОДА, ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ЭКСПЕРТНОЙ ОЦЕНКИ
Гандзюк В. А.
Резюме. В статье представлены результаты самооценки системы управления многопрофильным медицинским учреждением в период структурной и функциональной реструктуризации и подготовки к сертификации в соответствии со стандартами ГСТУ ISO 9001: 2009. В исследовании мы использовали метод двусторонней экспертной оценки, ориентированный на две целевые группы участников: «менеджеры» и «рядовые сотрудники», обладающие компетентной информацией о состоянии системы управления в организации. Анализ результатов самооценки позволил построить коммуникационный профиль системы управления и продемонстрировать его динамику.
Ключевые слова: самооценка, система менеджмента качества, коммуникационный профиль, ТМЕ, качество медицинской помощи.
DETERMINATION OF THE EFFECTIVENESS OF THE ADVANCED POSITION MANAGEMENT SYSTEM OF THE FUNCTIONAL APPROACH AND THE RESULTS OF EXPERT EVALUATION
Gandzyuk V. A.
Abstract. The issue of consolidating the quality management systems of medical institutions into an integrated management system, which acts as a mechanism for improving the activities of the Clinical Hospital, is an urgent issue, which allows solving sustainable development issues, taking into account the requirements of all interested parties.
Purpose of the study. To conduct an analysis of the self-assessment of the organization / institution / enterprise during the period of its structural and functional restructuring and preparation for certification in accordance with the standards of State standard of Ukraine ISO 9001: 2009.
Object and methods of research: when conducting the study, we conducted a content analysis of the content components that form the basis of the concept of "organizational self-esteem". In carrying out the research, we used the method of a two-way peer review focused on two target groups of participants: "managers" and "employees" who have competent information about the state of the management system in the organization.
The self-assessment of the management system was conducted three times in 2008, 2012 and 2016. A total of 488 protocols were completed (127 in the first and second stages and 234 in the third stage of the study).
Results of the research and their discussion. In comparison with 2008, based on the data of self-assessment according to the method of FMOM, the overall management assessment increased by 64.55% (p <0.001) and rose to a higher IV level of maturity management. This means that continuous improvement of the quality of management is carried out in a large number of areas. The institution crossed to the 80-point limit (TME medical facility in 2012 was 77.6 ± 0.81 points, in 2008 - 51.2 ± 1.68 bulls), which corresponds to the reference management system.
Conclusions. In the course of the analysis, we have established that the communication profile shows that in 2008, according to all criteria, the estimates were lower than the maximum possible level (20 points). The categories of organization and motivation received the lowest marks, respectively 8.35 and 7.6 points. Consequently, further management plans for improving the management system were aimed, first of all, at these two areas of improvement.
Key words: self-esteem, quality management system, communication profile, TME, quality of medical care.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 18.01.2018 року
