CC BY
41
THEORETICAL BASIS FOR THE CREATION AND USE OF THE PRODUCTS
FOR SPECIAL PURPOSE
Korzun V.N.
TEOPETHHHI OGHOBH GTBOPEHNfl TA BMHBAHHfl nPOnVHTIB CnEUIAflbHOrO nPH3HAMEHHfl
КОРЗУН В.Н.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 613.2:641.56
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И УПОТРЕБЛЕНИЯ ПРОДУКТОВ СПЕЦИАЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ Корзун В.Н.
В статье освещена роль питания в адаптации организма к действию экстремальных факторов окружающей среды, в частности проблема обеспечения организма человека микроэлементами. Приведены причины недостатка микроэлементов в рационах питания населения Украины. На основе анализа содержания макро- и микроэлементов в отдельных пищевых продуктах и суточных рационах питания сельского населения северных регионов доказана необходимость создания и употребления специальных продуктов для оптимизации химического состава рационов питания, в частности для обеспечения суточной потребности в йоде, селене и других микроэлементах.
арчування е важливою ^зюло-пчною потребою оргашзму, вщ якоТ значною мiрою залежить стан здоров'я людини. Воно необхщне для побудови та оно-влення кттин, тканин, попов-нення енерговитрат, синтезу гормошв, фермен^в та шших регуляторiв обмшних процеав. Рацюнапьне, тобто побудоване на науковiй основi харчування сприяе збереженню здоров'я, висоюй фiзичнiй та розумовiй дiяльностi, активному довгол^-тю [11, 17], тдвищуе стiйкiсть до iонiзуючого випромЫюван-ня, мобТтзуе захиснi сили оргашзму, нормалiзуe функцюну-вання iмунноí, кровотворноТ, травноТ систем, знижуе дозу внутршнього опромiнення вiд радiонуклiдiв стронцiю та це-зiю, що потрапляють до оргашзму з Тжею [7, 8].
Алiментарна адаптацiя, що може бути визначена як про-цес вироблення резистентно-ст органiзму до екстремаль-них зовшшшх умов за рахунок оптимiзацií харчування, перед-бачае забезпечення надход-ження з рацюном харчування повного набору харчових i бю-логiчно активних речовин i ро-звиток за рахунок цього стмко-го функцюнування метаболiч-них систем [14].
В умовах еколопчного (чу-жорiдного) навантаження, ок-рiм традицiйних функцiй, хар-чування мае також забезпечи-ти зниження засвоення ксено-бютиюв у шлунково-кишково-му трактi, послаблення нес-приятливоТ дií чужорiдних речовин i факторiв на кштинному та органному рiвнях, змен-шення рiвня депонування ксе-нобiотикiв та Т'хшх метаболiтiв у тропних тканинах з приско-реним виведенням Тх з орга-нiзму [7].
Для прискорення процеав бiотрансформацií ксенобюти-юв необхiдно забезпечити ор-ганiзм нутрieнтами, що входять
до складу фермен^в-кофакто-рiв або субстратiв, якi регулю-ють захиснi метаболiчнi проце-си. Це вiтамiни, мiкроелементи (залiзо, селен, мщь, цинк, кобальт, йод тощо) та полшена-сиченi жиры кислоти [1, 2].
Водночас алiментарний де-фiцит згаданих речовин реес-труеться у бiльшостi населення УкраТни i потребуе невщклад-ноТ корекцп.
Пiд дiею екопатогенiв навко-лишнього середовища (солей важких металiв, радюнукл^в, органiчних вiдходiв хiмiчних виробництв, вихлопних газiв автомобiлiв), якi потрапляють до оргашзму з питною водою, пов^рям та Тжею, вщбуваеть-ся блокування активност ферментiв, вiдповiдальних за переварювання та асимiляцiю Тжi. 1ншою причиною дефщиту мiкронутрiентiв у рацiонах харчування виступае сучасна iндустрiя виробництва про-дуктiв харчування. Дослщжен-нями Пола Бергнера [3] показано, що в усiх основних пунктах бюлопчного ланцюга (рослинах, тваринах (рибО, людинi) вiдзначене зниження мiкронутрiентiв. Автором вив-чено матерiали Мiнiстерства сiльського господарства США з 1914 року. Доведено, що вмют кальцю, магнiю та зали за з 1914 по 1997 рк в овочах знизився у 4,5 рази. Залiза в яблуках зменшилось на 90%, кальцю — на 45%, магню — на 83%. Рацюн сучасного американця забезпечуе лише 50% вщ добовоТ потреби у магнп та мiдi, на 70% — у цинку та хромк Вмют мкроеле-ментiв (йоду, селену, кобальту, мд цинку) в овочах i продуктах тваринництва з 1962 по 1996 рк зменшився в 1,73,9 рази, що особливо непо-коТть медикiв.
Недостатне надходження мiкронутрiентiв з Тжею — за-гальна проблема цив^зова-
63*Е&Н
них краТн. В умовах науково-технiчного прогресу, нервово-емоцшного напруження, впливу несприятливих чинни-юв виробництва i мiнливого зовнiшнього середовища особливо важливою стае проблема впровадження технологш попередження мкроелемент-ноТ недостатностi, яка особливо небезпечна тим, що тривалий час не проявляеться кшшчно. Це так званий "при-хований голод". Тривалий та глибокий дефщит Тх призво-дить до тяжких захворювань та може бути причиною смер-т [1, 11, 18].
Даш лiтератури i нашi власнi спостереження переконали нас у тому, що причинами нестачi мiкроелементiв у рацюнах хар-чування населення УкраТни е
□ зменшення мкроелемен-тiв у Грунту
□ забруднення довкiлля токсикантами, яю блокують до-ступнють мiкроелементiв до кореневоТ системи рослин;
□ технологiчна переробка сировини призводить до втра-ти частини мiкроелементiв;
□ зменшення потреби в енергп, а тому i в Тж
□ монотонiзацiя рацiону, втрата рiзноманiтностi, перехiд до вузького стандартного набору основних груп продук-^в i готовоТ Тжi;
□ збшьшення вживання ра-фiнованих, висококалорiйних, але бщних на вiтамiни та мше-ральнi речовини продуктiв хар-чування (бТпого хлiба, макарон-них виробiв, цукру, алкоголь-них напоТв тощо);
□ зменшення вживання м'яс-них та молочних продуклв, втрата нацюнально'Т звички до регулярного вживання великоТ
кiлькостi овочiв, фруклв, го-родньоТ зеленi тощо;
□ в умовах науково-техшчно'Т революцiТ, тдвищеного нерво-во-емоцiйного напруження, дiТ шюдливих факторiв виробництва i зовшшнього середовища потреба людини у мкронутри ентах як важливого захисного чинника не тТпьки знижуеться, а навпаки — суттево зростае;
□ недостатне використання у рацюш харчування морепро-дуктiв (риби, молюскiв, водо-ростей).
Регюни украТнського Полiсся (Волинська, Житомирська, Ки-Твська, Рiвненська та Чершпв-ська областi), якi найбiльшою мiрою зазнали впливу аварiТ на ЧАЕС, вiдомi ще з доаварiйних чаав бiднiстю фун^в на до-ступш для кореневоТ системи макро- та мiкроелементи. Тому у продуктах харчування мюце-вого виробництва — основи рацiонiв харчування населення — вщзначалася нестача обмш-ного калю, кальцю та майже всiх есенщальних мкроеле-ментiв [12, 13]. Саме на цих те-риторiях в останш 15-17 рокiв вiдзначаеться зростання патологи щитоподiбноТ залози, особливо серед дитячого на-селення, залiзодефiцитних анемiй та iнших захворювань, а рiвнi накопичення радiонуклiдiв в органiзмi жителiв — найвищi в Укра'Тш [15].
Аналiз добових рацюшв харчування, вiдiбраних у типових селах Овруцького району Жи-томирськоТ областi, Рокит-нянського району РiвненськоТ областi, показав (рис. 1), що середш значення вмiсту досли джених макроелементiв значно нижчi за вщповщш рекомендо-ванi нормативи. Так, ктьюсть
калiю знаходиться у межах 5070% вiд рекомендованого, кальцiю — 60-65%, магнiю — 50-55%. Лише за фосфором фактичш величини близью до необхщного. Викликае занепо-коення вкрай низький вмют у добовому рацюш калю та кальцю, яю, крiм всього iншого, впливають на метаболiзм цезiю та стронцю. Так, вмiст калiю у рацюш майже вдвiчi нижчий за рекомендован величини. Це може призвести до зменшення його в органiзмi та пiдвищення накопичення цезiю-137. Дост-дженнями встановлено, що пе-рюд напiввиведення цезiю i ко-ефщент його накопичення в органiзмi насамперед зале-жать вiд забезпеченостi аналогом, тобто катем [7, 21].
Зниження кальцю у рацюш, особливо д^ей, призводить до збшьшення всмоктування стронцю з 30% до 50-70%, що тдвищуе накопичення його в оргашзмк
Середш значення вмюту вах мiкроелементiв у декiлька разiв нижчi за нижнi рекомендованi величини надходження. Нав^ь максимальнi визначенi значення Тх вмiсту не досягають реко-мендованих величин. Сл1д вд значити, що це саме т мкрое-лементи, якi беруть участь у процесах кровотворення та метаболiзмi гормошв щитопо-дiбноТ залози.
При аналiзi мiнерального складу основних овочiв, що найчастше використовуються у харчуваннi населенням сш (таблиця), слiд звернути увагу на низький вмiст (порiвняно з табличними даними хiмiчного складу продук^в [19]) калiю, кальцiю, магнiю, фосфору, йоду, залiза та рубщю у картоплi,
Вмiст деяких мшеральних речовин в овочах пiвнiчних регiонiв УкраГни
Таблиця
Овоч1 мг • (100 г)-1 мкг ■ (100 г)-1
К Са Мд Р Сг Fe Мп Со Си Zn Rb I
Капуста 1 370,0 45,8 13,7 36,0 3,7 202,8 147,0 0,2 26,6 133,8 45,2 2,7
2 185,0 48,0 16,0 31,0 - 600,0 170,0 6,0 45,0 400,0 - 3,0
Морква 1 363,0 38,0 14,4 45,7 4,4 364,5 128,0 0,4 69,5 300,9 59,1 0,4
2 200,0 51,0 38,0 55,0 - 700,0 200,0 2,0 80,0 400,0 - 5,0
Картопля 1 262,0 6,4 13,4 49,1 5,0 550,0 161,0 2,9 188,2 499,9 95,8 0,3
2 568,0 10,0 23,0 58,0 - 900,0 170,0 5,0 140,0 360,0 500,0 5,0
Буряк 1 389,0 18.6 29,6 36,5 6,2 388,0 518,0 0,8 107,6 406,3 71,9 -
2 288,0 37,0 43,0 43,0 - 1400,0 660,0 2,0 140,0 425,0 453,0 -
Примтки: 1 — результати х1м1чного анал1зу овоч1в; 2 — дан таблиць х1м1чного складу.
Е&Н*64
високий — лiтiю, цинку; у буря-ках мало кальцю, магнiю, зали за, кобальту; у капуст — залiза, кобальту, цинку; у мор^ — кальцiю, магню, залiза, кобальту, цинку та, особливо, йоду.
Такий макро- та мкроеле-ментний склад овочiв обумо-влюе значною мiрою низьке надходження мiнеральних ре-човин у рацюн харчування мешканцiв цих сiл, що е причиною порiвняно високого нако-пичення радiонуклiдiв у насе-лення та високоТ частоти ти-реоТдноТ патологiТ у дiтей [7, 9, 10, 15] (рис. 1*).
Вмют йоду у пробах добових рацюшв харчування представлений на рис. 2.
У 81% проб величина йоду низька, у 25% — дуже низька (тяжкий дефщит), у 43% — се-редый дефщит, у 13% — легкий. Лише у 19% його вмют вщпови дае рекомендованому. Необхд но вщзначити значний дiапазон коливань отриманих нами зна-чень. Це, мабуть, пов'язане з н дивiдуальними вiдмiнностями у харчування окремих амей у день вщбору проб.
Тому нами також проведене дослщження екскрецiТ йоду з сечею у 406 д^ей вищезгада-них ст.
Встановлено, що у 266 д^ей (сiл Вежиця, Дроздинь та Старе Село) Рокитнянського району добова екскре^я йоду з сечею у середньому стано-вить (39,82±14,7) мкг/добу, що, за даними багатьох дослщ-никiв i рекоменда^ями ВООЗ (2004 р.), свiдчить про помiр-ний ступiнь тяжкостi зобноТ ен-демiТ. Слiд вiдзначити, що у ча-стини дiтей екскре^я йоду ста-новила лише 16-18 мкг/добу-1 (29,2%), водночас в окремих д^ей — понад 100 мкг (4,2%). Це говорить про значш коли-вання вмюту йоду у рацюнах харчування та, вiдповiдно, у ви-веденнi цього мiкроелемента з сечею. Бшьш високий рiвень йоду у сечi спостерiгався у ди тей вчителiв, медпрацiвникiв, батьки яких мають бiльшi доходи та краще обiзнанi про необхiднiсть вживати продукти з високою концентра^ею йоду (солону морську рибу та iншi морепродукти).
Розподш дiтей за рiвнем ек-скрецiТ йоду представлено на рис. 3.
* Рисунки 1-3 див. на 4 стор1нц1 вкладки.
Низький рiвень забезпечено-ст дiтей йодом е основною причиною значноТ поширеностi йоддефщитних захворювань у д^ей [4, 16]. За даними скри-нiнгового обстеження д^ей цих сiл ендокринологами Науково-го центру радiацiйноТ медици-ни, проведеною спшьно з нами у 2004 роц^ тиреоТдну патоло-гiю виявлено у 62% д^ей, а з 1990 по 2004 рк тшьки у с. Ста-ре Село прооперовано з приводу раку щитоподiбноТ залози 14 дiтей. Це найпрший показ-ник захворюваностi з уах ре-гiонiв УкраТни.
У 140 д^ей Овруцького району, в яких визначили вмют йоду у сеч^ також спостертаеться середшй дефiцит. Добова ек-скрецiя становить у середньо-му (47,7±14,1) мкг/добу-1. При-вертае увагу той факт, що у 15 д^ей (10,7%) вмют йоду у сечi не перевищуе 20 мкг/добу-1, тобто характеризуе значну, тяжку недостатнють йоду. По-дiбнi результати ми отримали при обстеженш дiтей 25 шкiл Малинського району Жито-мирськоТ областi: тяжкий дефи цит йоду виявлено у 6% школя-рiв, помiрний — у 28%, легкий — у 43%. Лише 23% д^ей за-безпечен йодом. Зоб I та II сту-пеня виявлено у 56,6% обсте-жених дiтей.
У д^ей Носiвського району ЧернiгiвськоТ област картина не краща: у 9% д^ей — тяжкий дефiцит йоду, у 25% — помiр-ний, у 50% — легкий, i лише 16% д^ей забезпеченi йодом. Дещо краще, але далеке вщ бажаного забезпечення йодом у д^ей Макарiвского району КиТвськоТ областi: у 9,2% — тяжкий дефщит, у 41,9% — по-мiрний, у 36% — легкий, i 12,9% дiтей забезпеченi йодом.
Враховуючи дан про надходження йоду з продуктами харчування в оргаызм, екскре-цiю йоду з сечею у д^ей, а та-
■ Г1Г1еНА ХАРЧУВАННЯ =
кож скринiнгового обстеження дiтей, можна зробити висновок про недостатню забезпеченють населення цих сш таким важли-вим мiкроелементом, як йод.
Населення Полюького репо-ну i дотепер зазнае радiацiйно-го опромiнення на вщносно ви-сокому рiвнi [15]. Практично це внутршне опромiнення радю-цезiем за рахунок споживання продуктв мiсцевого виробниц-тва. Крiм того, назрша нагаль-на необхiднiсть визначення за-безпеченостi населення й н шими мiкроелементами, що впливають на кровотворну та ендокринну системи, зокрема залiзом, селеном, мiддю, цинком, кобальтом тощо [5, 6, 17].
Св^овий та в^чизняний дос-вщ засвiдчуе, що найбiльш ефективним i доцiльним з еко-номiчноТ, со^альноТ, гiгiенiчноТ i технологiчноТ точок зору заходом кардинального виршення проблеми е розробка i налаго-дження виробництва рiзнома-нiтних спецiальних продуклв харчування, додатково збага-чених дефiцитними нутрiента-ми до рiвня, який вiдповiдае фи зюлопчним потребам людини. При цьому недоцшьно збагачу-вати продукт лише одним, най-бiльш дефiцитним нутрiентом [1, 9, 10, 16].
Збагачення харчових продук-тв — це серйозне втручання у традицмно складену структуру харчування людини, необ-хiднiсть якого продиктована об'ективними змЫами способу життя, набору i харчовоТ цЫно-ст використовуваних харчових продуктiв. Тому збагачення мае бути тшьки на основi ч^ко сформульованих, науково обгрунтованих i перевiрених практикою медико-бiологiчних i технолопчних принципiв [17].
З метою лквщацп чи знижен-ня ступеня дефщиту у цих харчових компонентах було запро-поновано рiзнi бюлопчно ак-тивнi добавки до Тж (БАД), нинi
65*Е&H
&г
5 Довк1лля та здоров'я № 1-2009
дiетичнi добавки (ДД), якi мiстять тi чи iншi харчовi шгре-дiенти чи групи Тх, а тзыше — продукти функцюнального призначення (ПФП). Пiд остан-шми розумiють такi харчовi продукти, як при щоденному вживаннi у традицмних кшько-стях мають, окрiм загальноТ харчовоТ цiнностi, здатнiсть специфiчно пщтримувати та регулювати конкретнi фiзiоло-пчш функцiТ, бiохiмiчнi реакцiТ, зберiгати i покращувати фiзич-не i фiзiологiчне здоров'я лю-дини i/чи знижувати ризик ви-никнення захворювань. У пере-лiку функцiональних iнгредiен-^в, якi складають бiологiчно ак-тивну основу продук^в функ-цiонального харчування, вклю-чають сотнi, тисячi наймену-вань (бiфiдобактерiТ i лактобак-терп, макро- i мiкроелементи, харчовi волокна, пробютики, амiнокислоти, антиоксиданти, вiтамiни, глкозиди тощо) [18].
Найбiльш ефективним i до-цiльним з економiчноТ, со^аль-ноТ, гiгiенiчноТ i технологiчноТ точок зору способом вири шення щеТ проблеми е розроб-ка i створення функцiональних продуктiв харчування, додатко-во збагачених вiтамiнами, макро- та мкроелементами до рiв-ня, що вщповщае фiзiологiч-ним потребам.
До числа проблем, що потре-бують грамотного i науково-обгрунтованого рiшення при плануванш, розробцi та вироб-ництвi збагачених мкронутри ентами продуктiв харчування, належать: вибiр нутрiентiв, якими збагачують; вибiр про-дуктiв, якi пщлягають збагачен-ню; регламентацiя гарантова-ного вмюту мiкронутрiентiв у збагачених ними продуктах харчування; вибiр фiзико-хiмiч-них форм тих мiкронутрiентiв, що будуть вноситись, i Тх комби нацiя; розрахунок кiлькостi мкроелемен^в, що вносяться; вимоги до Ыформаци на ети-кетцi збагаченого продукту; оцшка реальноТ ефективностi збагаченого продукту як ноая внесених до нього мкронутри ентiв [6, 9].
Розглянемо ц проблеми де-тальнiше.
1. Вибiр збагачувальних мкрону^ен^в. З медико-бю-логiчноТ точки зору для збага-чення продуктiв харчування слiд використовувати т мкро-нутрiенти, дефiцит яких реально мае мюце, достатньо широ-
ко поширений та небезпечний для здоров'я. До таких мкро-HyTpieHTÎB слiд вiднести на Ук-paÏHi вiтамiни С та групи В, фо-лieву кислоту (частково), йод, селен, зaлiзо, кaльцiй. Це не виключае можливостi використовувати i бiльш широкий пе-релк збагачуючих добавок, у тому чист з одночасним вве-денням й Ыших цiнних компо-нентiв: харчових волокон, фос-фолiпiдiв, рiзних бюлопчно ак-тивних добавок природного походження, якi мають захисну, стимулюючу або л^вальну дiю на фiзiологiчнi системи та функцп оргaнiзму.
Селен е одним з ключових мiкроелементiв, що забезпечуе нормальну функцiю фермента-тивноТ aнтиоксидaнтноï системи оргaнiзму. Концентрaцiя селену у живому оргaнiзмi не переви-щуе 0,00002%, але i у таких мЫн мальних кiлькостях селеновмюн сполуки виконують виключно вaжливi функци оргaнiзму: ката-лiтичну, регуляторну, структурну. У поeднaннi з вiтaмiном Е та А селен значно краще захищае орга-нiзм людини вiд рaдiоaктивного випромiнювaння.
Неоргaнiчнa форма селену у виглядi селенiту натрю (препарат "Неоселен") всмоктуеться пасивно у кишечнику як мше-рал, оргашчна форма, як ами нокислота, накопичуеться у м'язових тканинах та яйцях птищ що забезпечуе форму-вання метaболiчних резервiв селену в оргашзмк Це сприяе пiдтримцi продуктивной та репродуктивним якостям в умовах стресових ситуaцiй, присутшх при товарному ви-робництвi яець та м'яса птицк
Фолieвa кислота (втамЫ В6, В9, фолат, фолацин) необхщна для синтезу нуклеïнових кислот. 6 синергютом вiтaмiну В12. За-гальний вмiст в оргaнiзмi — 70 мг, 1/3 — у печЫцк Вмют в еритроцитах у N 160-640 нг/мл. Запас у печЫц забезпечуе ор-гашзм протягом 2-4 мюящв (за вiдсутностi нових надходжень). Всмоктуеться близько 80%.
Як втамЫ вона неактивна, а дie як попередник рiзних ко-ферментiв, що беруть участь у перенос вуглеводiв, у репро-дукцiï генетичного мaтерiaлу, при нормальному подiлi клiтин, у т.ч. формених елемен^в кро-в^ у синтезi aмiнокислот (гомо-цистеТну, метiонiну). Джерела — свiжi фрукти та овоч^ печш-ка, нирки, дрiжджi (петрушка,
салат, цибуля, боби, яйця, молоко). Мало ТТ у козиному моло-цi. За тривалого кип'ятшня пов-нiстю руйнуеться. Синтезуеть-ся мiкрофлорою кишечника. Синтез гомоцистеТну з метюш-ну вщбуваеться у присутностi вiтамiнiв В6 та В12.
2. Вибiр продуктiв, яю пiдля-гають збагаченню. Збагачува-ти передусiм слiд продукти ма-сового споживання, доступнi вам групам населення, та тi, що регулярно використовують-ся у повсякденному харчуваннi: борошно та хлiбобулочнi виро-би, молоко та кисломолочш продукти, кухонну сiль, безал-когольнi напоТ, продукти дитя-чого харчування.
3. Регламента^я вмiсту мк-ронутрiента у збагачених ним продуктах. Вмют мiкронутрiен-та у продукт мае бути достат-нiм для задоволення за раху-нок цього продукту не менше 20-30% (оптимально — 3050%) середньоТ добовоТ потреби у цьому мiкронутрiентi.
4. Найважливiшою умовою безпеки мiкронутрiентiв е дот-римання принципу: загальна ктькють мiкроелемента у добо-вому рацiонi не повинна переви-щувати безпечнi рiвнi 'Тх вживання. Особливо це стосуеться ви тамiнiв В та А, затза, цинку, селену i фтору, фолiевоТ кислоти.
5. Разом з медико-бюлопч-ними аспектами збагачення харчових продуктiв е принцит-альнi технологiчнi проблеми: збагачення харчових продук^в мiкронутрiентами не повинно попршувати властивостi i якiсть цих продук^в — зменшу-вати вмют i засвоюванiсть ш-ших харчових речовин; змЫю-вати смак, аромат, свiжiсть продуктiв; погiршувати показ-ники безпеки; скорочувати термши зберiгання; рiвномiрно розподiлятись у продуктк
Одним з найбiльш ефектив-них заходiв профiлактики йод-дефiцитних сташв, полИпоми кроелементозiв, незбалансо-ваного харчування е викори-стання у рацюнах спе^альних харчових продуктiв та бюлопч-но-активних добавок з мор-ськими водоростями. Ефек-тивнють Тх застосування зумо-влена наявнютю у скпадi водо-ростей макро- ^ особливо, ми кроелементiв (йоду, селену, залiза, мiдi, кобальту, цинку тощо). Йод та iншi мiкронутрiен-ти як скпадовi морських водо-ростей знаходяться у зв'яза-
*С
Е&Н*66
ному з бiлками та полiцукрами виглядi (т.з. органiчнiй формО, що на вiдмiну вiд мЫеральних сполук йоду (К1, К103) е для ор-ганiзму бiльш прийнятним i природним. Складний бiохiмiч-ний процес метаболiзму йоду в органiзмi з подальшим синтезом гормошв щитоподiбноТ залози (за достатнього над-ходження в органiзм йоду) мо-же бути порушений у разi не-стачi iнших мiкроелементiв, зокрема селену, кобальту, мд хрому, залiза тощо. Це ще раз пщтверджуе необхiднiсть ко-рекцiТ рацiонiв харчування на-селення екологiчно небезпеч-них репотв низкою необхiдних бiогенних нутрiентiв.
В оптимiзацiТ харчування сут-тева роль належить функцю-нальним (спе^альним) продуктам харчування. На ринку УкраТни знаходиться велика кшькють таких продуктiв в^-чизняного i зарубiжного вироб-ника. Приваблюе продук^я НВ ТОВ "Житомирбюпродукт". Ви-користовуючи еколопчно чисту сировину та низькотемпера-турну технологiю ТТ переробки, пiдприемство випускае шроти та олю з насiння розторопшi плямистоТ, гарбуза, льону, амаранту, вiвса, зародюв пше-ницi, клiтковину з насЫня амаранту, зародкiв пшеницi, юсто-чок винограду тощо.
Шроти видобувають з рос-линноТ сировини, попередньо екстрагувавши з неТ певну кшь-кiсть олiТ. Екстракцiя збiльшуе сорбцмну поверхню на порядок, а тому покращуе сорбцмт властивостi шроту, його здат-нiсть до зв'язування i видален-ня з оргашзму рiзних шлакiв, солей важких металiв,, радюну-клiдiв. Спецiально пiдiбраний стутнь подрiбнення дае мож-ливiсть органiзмовi засвоюва-ти з нього необхщш макро- та мiкроелементи, водо- та жиро-розчиннi вiтамiни, амшокисло-ти. Та найцшышим у продукцп "Житомирбюпродукт" е лiпiди з насiння гарбуза, розторопш^ льону, амаранту, вiвса, зародюв пшениц та нового продукту
— олм салатних — з того ж на-сiння з додаванням прянощiв
— гiрчицi, червоного духмяного та стручкового перцю, гвоздики, зелен петрушки, лаврового листя. Не вдаючись до характеристики терапевтичноТ дм цих олiй, вiдзначимо, що вони мютять насичених жирних кислот лише 10,5%, мононенаси-
THEORETICAL BASIS FOR THE CREATION AND USE OF THE PRODUCTS FOR SPECIAL PURPOSE Korzun V.N.
A role of the nutrition in the organism adaptation to the effect of the extreme environmental factors, a problem of the provision of the human with the microelements in particular, is elucidated in the article. The reasons for the microelement deficiencies in the nutrition of the population of Ukraine are shown. On the basis of the analysis of macro- and microelements' content in the separate foodstuffs and daily food intake of the rural population in the north regions a necessity for the creation and the use of special products for the optimization of chemical content of the food intakes for the provision of the daily iodine, selenium and other microelements' needs in particular, has been proved.
чених (омега-9) — 26,6%, поли ненасичених (омега-3, омега-6) — 62,5%, втамшу А — до 0,82 мг/кг, втамшу Е — до 364 мг/кг. Тому вживання Ух забез-печуе оптимальний обмш жи-рiв, нормалiзуе стввщношення лтопроте'Уд^в високоУ та низь-коУ щшьност у плазмi кров^ сприяе виведенню надлишюв холестерину тощо.
ТОВ "ЕкоМедПродукт" вже майже 10 роюв виготовляе дiе-тичну добавку "Барба-йод" з чорноморськоУ буроУ водорост цистозiри. Завдяки максимальному збереженню у про-цес виробництва природних властивостей цистозiри препарат мае широкий вплив на ор-ганiзм людини, основне — ефективно компенсуе дефщит йоду, селену, залiза, цинку та Ыших макро- i мiкроелементiв в оргаызм^ сприяе нормалiза-цiУ дiяльностi щитопод^бноУ залози, попереджуе та л^е вiд УУ захворювання.
Нами протягом останшх 15 рокiв розроблено рецептури бшьше 100 спецiальних харчо-вих продуктв, кулiнарних страв та БАДiв з водоростями, проведено експериментальш до-слiдження на тваринах, ктшчш спостереження на людях, якi мешкають в ендемiчно та еко-лопчно небезпечних зонах та потребують корекцп мiкрону-трiентного складу. Викори-стання Ух в Ужу слщ розглядати як профшактичний захiд, направлений на захист здоров'я населення i зниження ризику, пов'язаного з авармним опро-мiненням та нестачею мiкрое-лементiв у рацiонах харчування [10, 16, 20].
Л1ТЕРАТУРА
1. Анке М., Мюллер Р., Ше-фер У. Потребление, совокупное усвоение, баланс микроэлементов и риск его нарушения у взрослых людей на смешанной диете и вегетарианцев, употребляющих в пищу
молоко и яйца // Микроэлем. в медиц. — 2005. — Т. 6, № 2. — С. 1-14.
2. Бабенко Г.А. Микроэле-ментозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине.
— 2001. — Т. 2, № 1. — С. 2-5.
3. Бергнер П. Целительная сила минералов. — М., 1998. — 205 с.
4. Герасимов Г.А., Свириден-ко Н.Ю. Йоддефицитные заболевания. Диагностика, методы, профилактика и лечение // Терапевтический архив. — 1997.
— Т. 69, № 10. — С. 17-19.
5. Дисбаланс микроэлементов в организме детей с эколо-гозависимой патологией / В.В. Утенина, Е.В. Плигина,
B. В. Утенин и др. // Гигиена и санитария. — 2002. — № 5. —
C. 57-59.
6. Коденцова В.М., Вржесин-ская О.А. Пищевые продукты, обогащенные витаминами и минеральными веществами: их роль в обеспечении организма микронутриентами // Вопросы питания. — 2007. — Т. 77, № 4. — С. 16-25.
7. Корзун В.Н., Недоуров С.И. Радиация. Защита населения. — К.: Наукова думка, 1995. — 112 с.
8. Корзун В.Н., Сагло В.1., Па-рац А.М. Харчування в умовах широкомасштабноТ авари та ТТ наслщюв // Укр. мед. часопис.
— 2002. — Т. 6/32, № 11-12. — С. 99-105.
9. Проблема мiкроелементiв у харчуванш населення УкраТни та шляхи ТТ виршення /
B.Н. Корзун, 1.П. Козярин, А.М. Парац та Ы. // Пробл. харчування. — 2007. — № 1. —
C. 5-11.
10. Немедикаментозная профилактика экологически обусловленных йоддефицитных заболеваний / В.Н. Корзун, Е.М. Бруслова, А.Н. Парац и др. // Матер. Всероссийской научн. конф. с межд. участием "Социально-медицинские ас-
67*bH
пекты экологического состояния Центрального экономического района России". Тверь, Россия, 25-26 октября 2007 г
— Тверь, 2007. — С. 85-93.
11. Микронутриенты в питании здорового и больного человека / В.А. Тутельян, В.Б. Спири-чев, Б.П. Суханов, В.А. Кудаше-ва. — М.: Колос, 2002. — 424 с.
12. Микроэлементы в пищевых продуктах районов Киевской области эндемичных и неэндемичных по зобу / П.И. Баранник, И.А. Михайлюк, А.Я. Мнацака-нян и др // Вопр. питания. — 1968. — № 2. — С. 62-66.
13. Микроэлементы в почвах УССР / Под ред. П. А. Власюк.
— К.: Наукова думка, 1984.
14. Оберлис Д., Харланд Б., Скальный А. Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных / Под ред. А.В. Скального. — С.-Петербург: Наука, 2008. — 544 с.
15. Перевозников О.Н., Нечаев С.Ю., Рубель Н.Ф. Итоги многолетнего мониторинга содержания 137Cs в организме у населения, проживающего на территориях, радиоактивно загрязненных вследствие Чернобыльской аварии // Межд. ж. радиац. медицины. — 2002. — Т. 4, № 1-4. — С. 120-127.
16. Терещенко И.В., Голдыре-ва Т.П., Бронников В.И. Микроэлементы и эндемический зоб // Клиническая медицина. — 2004. — Т. 47, № 5. — С.10-12.
17. Тутельян В.А., Спири-чев В.Б., Шатнюк Л.Н. Коррекция микронутриентного дефицита — важнейший аспект концепции здорового питания населения России // Вопр. питания. — 1999. — № 1. — С. 3-11.
18. Фабрi А.З. Еколого-ппе-шчы аспекти поширення енде-мiчного зоба в рiзних бюгеохи мiчних зонах Закарпаття // Ен-докринолопя. — 2005. — Т. 10, № 1. — С. 41-50.
19. Химический состав пищевых продуктов. Справочник / Под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева. — М.: Агро-промиздат, 1987. — 310 с.
20. Delange F Screening for congenital hypothyroidism used as indicator of the degree of iodine deficiency and of its control // Thyroid. — 1998. — Vol. 8, № 12.
— P. 1185-92.
21. Leggett R.W. Predicting the retention of Cs in individuals / Health Physics. — 1986. — V. 50, № 6. — P. 747-759.
Надйшло до редакцИ 03.09.08.
STATE OF IODINE PROVISION AMONG THE PREGNANTS IN KYIV
Parats A.N.
ПАРАЦ А.М.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологп iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК
616.391:618.3:616039.71
СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОДОМ ВАГ1ТНИХ м. КИЕВА
налiз стану репродуктивного здоров я жи нок УкраТни та факторiв, що його форму-ють, засвщчив попршення його у вапт-них, особливо за рахунок тиреоТдноТ патологи, частота якоТ останшм часом знач-но зросла [1-5]. Припинення у 70-х роках минулого стол^тя масовоТ та груповоТ йодноТ профшактики, вщсутнють щ-леспрямованоТ послщовноТ роботи з ТТ вщновлення, а також зменшення вживан-ня йодвмюних продук^в призвели до значного зростання захворювань щито-подiбноТ залози (ЩЗ), особливо у групах найбтьш високого ризику розвитку йо-додефщитних захворювань ^ти, ваптш, жЫки-годувальницО. Значно збтьшилась ктьюсть жЫок з еутиреоТдним дифузним та вузловим зобом, субктшчним ппоти-реозом i тиреотоксикозом [3].
Основною причиною виникнення цих стаыв е нестача йоду у довкТлт, а звщси i нестача його в органiзмi вагiтноТ. У жiнок зоб зустрiчаеться у 4-8 разiв частше по-рiвняно з чоловiками, особливо у перюд вагiтностi, що зумовлено рiзними факторами, характерними для даного стану. Пщ час ваптност на фонi йодноТ нестачi зми нюються функцiональнi параметри ЩЗ i у матерi, i у плода. Хрошчна стимуляцiя ЩЗ, яка при цьому виникла, нерiдко призво-дить до розвитку тиреоТдноТ патологи. Ви-сока швидюсть i напруженiсть метаболiч-них процесiв, iнтенсивнiсть пластичного обмЫу у вагiтних жiнок для забезпечення росту i розвитку плода i подальшого росту
СОСТОЯНИЕ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ ЙОДОМ БЕРЕМЕННЫХ г. КИЕВА Парац А.Н.
В статье затрагиваются вопросы йоддефицитных заболеваний (ЙДЗ) беременных и кормящих женщин, отрицательное влияние тиреоидной патологии на будущее потомство. Рост этой патологии требует немедленного проведения профилактических мероприятий по ликвидации полимикроэлементозов, в первую очередь йоддефицитных заболеваний (ЙДЗ) у беременных. Анализ индивидуальных карт беременных г. Киева показал, что у большинства обследованных женщин диагностируется анемия(56,1%), тиреоиднаяпатология(58,%), акушерская патология — угроза прерывания беременности (44%) и др. осложнения. Выявленная умеренная степень йодного дефицита у обследованных женщин говорит о неудовлетворительной профилактике ЙДЗ среди беременных и кормящих женщин. Показано положительное влияние диетической добавки (ДД) "Барба-йод"с морскими водорослями на йодное обеспечение беременных. Доказана необходимость обязательного проведения информационной работы среди женщин фертильного возраста по вопросам профилактики ЙДЗ.
bH*68
