CC BY
30
Клштна пед1атр1я
УДК 616.831-009.11-053.3/.36+577.17.049 НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., ПАКУЛОВА-ТРОЦЬКА Ю.В.
Льввський нацюнальний медичний унверситет ¡м. Данила Галицького
ОСОБЛИВОСЛ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М1КРОНУТР1вНТАМИ Д|ТЕЙ РАННЬОГО ВкУ З ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ
ПАРАЛ1ЧЕМ
Резюме. У сmаmmi наведено дат щодо ролi мiкронутрieнтiв для дитячого оргатзму та особливостей забезпечення ними дтей раннього вжу. Подат результати обстеження 90 дтей раннього вку з дитя-чим церебральним nаралiчем, оцшка Xхарчовогорацону, рiвня мiкроелементiв та втамтву сироватц кровi. Проведено оцшку корекци нутритивного статусу полiвiтамiнно-мiнеральним комплексом Мульти-табс Малюку дтей з дитячим церебральним паралiчем.
Ключовi слова: дти, дитячий церебральний паралiч, нутритивний статус, мiкронутрieнти.
Питання адекватного харчування й забезпечення поживними речовинами, вгтамшами й мшроелемен-тами е актуальною проблемою для дггей будь-якого вшу та стану здоров'я. Особливо важливо це в перь оди штенсивного росту та розвитку дитини, у дгтей з особливими потребами. Зпдно з даними лгтератури, недостатне надходження з !жею поживних речовин характерне для дггей рiзних вшових груп та терито-рш проживання, однак причини цього можуть ю-тотно рiзнитися [1—4]. Частину з цих причин можна усунути або зменшити !х вплив, проте iншi причини лишаються поза нашою увагою або класифшуються як некероваш, що змушуе застосовувати профшак-тичш й лшувальш заходи з метою усунення дефь циту тих чи шших речовин. За даними численних дослщжень, проведених в Укра!ш та за кордоном, бшьшють дiтей мають прихований або виражений дефiцит цшого ряду вiтамiнiв i деяких мiнералiв в усi перiоди року. Пповггамшоз та дисмiкроелементоз часто вiдносять до хвороб цившзаци: ми менше ру-хаемося, бiльше споживаемо рафiнованих, термiчно оброблених, заморожених, висококалорiйних про-дуклв, у рацiонi iстотно зменшилася частка свiжоl, натурально! 1жь Крiм того, генетично модифшоваш продукти, такi, що вирощеш на спецiальних сере-довищах, у парниках, мiстять iстотно менше вггамь нiв i мiкроелементiв, шж !х «дик!» аналоги.
Вiтамiни — це група низькомолекулярних орга-шчних сполук небшково! природи, що переважно не синтезуються в органiзмi людини (або синтезу-ються в малш кiлькостi), вiдiграють важливу роль у забезпеченш процесiв життедiяльностi i прояв-ляють високу активнiсть у малих концентрацiях. Вiтамiни належать до незамшних (есенцiальних)
харчових речовин i проявляють свою актившсть як коферменти, беручи участь у регуляцп вуглеводне-вого, бшкового, лiпiдного та мiнерального обмшу, а також у збереженнi клгтинних структур. Розрiзня-ють жиро- (А, D, Е, К) та водорозчинш (С, В1, В2, В6, В12, РР, фолiева кислота, пантотенова кислота, бiотин) вiтамiни. Тiльки окремi вгтамши синтезуються в самому органiзмi (наприклад, вiтамiн D), бiльшiсть надходить iз харчовими продуктами або (у невеликш кiлькостi) синтезуеться власною мшро-флорою кишечника. Для того щоб вiтамiни могли виконати сво! важливi функцп, беручи участь в умх життевих процесах, пов'язаних iз нормальним обмь ном речовин, вони повинш регулярно й у достатнiй кшькосл потрапляти в органiзм iз щоденною !жею, добре всмоктуватися в кишечнику й частково син-тезуватися власною мiкрофлорою [5, 6].
Вщповщно до сучасних уявлень, вгтамши по-трiбнi для вмх аспектiв життедiяльностi дитячого органiзму. Зокрема, вони необхщш для зростання оргашзму, пiдтримки нормального кровотворення, обмiнно-енергетичних процемв, репродуктивно! функци, забезпечення дiяльностi нервово!, серце-во-судинно!, травно! та iмунноl систем. Вiтамiни вь дiграють важливу роль в обмМ ксенобiотикiв, фор-муваннi антиоксидантного захисту, обумовлюють природну резистентшсть органiзму до ди неспри-ятливих чинникiв i забезпечують оптимальш умови для розвитку й функцюнування всiх його систем.
Теоретична можливють забезпечити дитину всь ма необхщними вiтамiнами за рахунок винятково натуральних продукпв харчування виглядае досить привабливою, але в реальност вона малодосяж-на. На практицi для цього дитиш треба з'!сти щ-
(^тороВье К^аГТфЗямня
лий набiр рiзноманiтних продуктiв, що за об'емом значно переважае можливостi 11 травно! системи. Якщо дитина споживае свiжi овочi i фрукти, то вона отримуе певну кшьысть вгтамшв С та Р, фолiево! кислоти, Ь-каротину, тодi як iншi вгтамши можуть бути вiдсутнi взагалi. 1з м'ясними продуктами дитина отримае вгтамши В1, В2, В6 та В12, iз молочни-ми — вiтамiни А та В2. У злаках мютяться вiтамiни В1, В2, В6, РР, Е, у рослинних жирах — вгтамш Е, у тваринних жирах — вгтамши А i D тощо. У свт не-мае жодного унiверсального продукту, що мютив би всi необхщт вiтамiни одночасно. Тому 1жа мае бути рiзноманiтною, дитина повинна отримувати 11 регулярно, у достатньому об'емь Усiляка обробка харчових продуктiв, 1х тривале зберiгання суттево зменшують умют корисних вiтамiнiв, а рiзноманiтнi проблеми з боку травно! системи дитини попршу-ють 1х всмоктування. Сучасш методи культивуван-ня овочiв i фруктiв, що застосовуються в сiльському господарствi, призвели до того, що реальний умют вiтамiнiв у них може бути меншим у десятки разiв. Тому навiть цiлком здорова дитина просто не змо-же з'1сти необхiдну кiлькiсть харчових продукпв або мае шанс захворiти на ожиршня. А що говорити про дгтей, якi мають проблеми з харчуванням через порушення центрально! регуляцп травно! системи й супутнi захворювання. Цi проблеми й наявний у бшьшосл цих дiтей дисбактерiоз кишечника ютот-но зменшують екзогенне надходження, ендогенний синтез вгтамшв та 1х усмоктування [7].
На сьогоднi вгтамшна недостатнiсть розгляда-еться як патолопчний стан, викликаний дефiцитом вiтамiнiв в оргашзмь Залежно вiд глибини i тяжко-стi вгтамшно! недостатностi видшяють три 11 форми: авiтамiноз, пповгтамшоз i субнормальну забезпе-ченiсть вгтамшами. Пiд авiтамiнозами розумiють стани практично повного виснаження вгтамшних ресурсiв оргашзму, що супроводжуються виникнен-ням симптомокомплекшв, характерних i специфiч-них для дефщиту того або iншого виамшу (цинга, пелагра тощо). Пiд гшовгтамшозом розумiють стани часткового зниження запамв вiтамiну в оргашзму що проявляються розвитком функцiональних розладiв, малоспецифiчних i помiрних клiнiчних симптомiв, таких як зниження апетиту i працездат-ностi, швидка втомлюванiсть, зниження отрносл органiзму, та ряду деяких бшьш специфiчних мь кросимптомiв. Субнормальна забезпечешсть вла-мiнами е докшшчною стадiею дефiциту вiтамiнiв, що проявляеться в основному порушеннями мета-болiчних i фiзiологiчних реакцiй, у яких бере участь цей вiтамiн, а також окремими клМчними мшро-симптомами [8]. Цю форму вгтамшно! недостатнос-т часто називають маргiнальною або бiохiмiчною формою вгтамшно! недостатностi.
Найбiльш поширеною формою вгтамшно! не-достатностi ниш е саме субнормальна забезпечешсть вгтамшами, що мае мюце серед практично здорових дгтей рiзного вшу. Хоча субнормальна забезпечешсть вгтамшами не супроводжуеться ви-
раженими клiнiчними порушеннями, вона iстотно знижуе стiйкiсть дгтей до дГ1 iнфекцiйних i токсич-них чинникiв, фiзичну й розумову працездатшсть, уповiльнюе термiни одужання хворих дгтей iз рiз-ною патолопею, спричинюе виникнення гострих i загострення рiзноманiтних хронiчних захворювань, у тому чи^ верхнiх дихальних шляхiв, шлунково-кишкового тракту, гепатобшарно! системи [8].
Не менш важливим для нормально! життедiяль-ностi органiзму дитини е забезпечення оптимальною кшьшстю макро- й мшроелеменпв. Макроеле-менти — це хiмiчнi елементи, умiст яких в органiзмi становить бiльше шж 0,005 % вiд маси тша (водень, вуглець, кисень, азот, натрш, магнiй, фосфор, мр-ка, хлор, калш, кальцiй). Мiкроелементи — хiмiч-нi елементи, умiст яких не перевищуе 0,005 % вш маси тша, а концентрашя у тканинах — не бшьше нiж 0,000001 %. Серед умх мiкроелементiв видшяють важливу групу есенщальних, або незамшних, мiкроелементiв, що мають регулярно надходити в оргашзм iз !жею i водою для його нормально! жит-тедiяльностi (залiзо, йод, мщь, марганець, цинк, кобальт, молiбден, селен, хром, фтор). 1нша класи-фшащя подiляе мiкроелементи на есенцiальнi ^е, I, Си, Zn, Со, Сг, Мо, Se, Мп), умовно-есеншаль-ш (Аб, В, Вг, F, Li, N1, V, Si), токсичнi (А1, Cd, РЬ, Нб, Ве, Ва, VI, Т1), потенцiйно-токсичнi (Ge, Аи, 1п, ЯЬ, Аб, Т1, Те, и, W, Sn, Zг тощо). Мшроелементи активно впливають на рiзнi ланки обмiну речовин, iмунiтету, протшнфекцшного захисту. За iмуномо-делюючим ефектом розрiзняють такi мшроелемен-ти: есеншальш для iмунно! системи (Fе, I, Си, Zn, Со, Сг, Мо, Se, Мп, Li) та iмунотоксичнi (А1, Аб, В, N1, Cd, РЬ, Щ, Be,Vi, Т1, Ge, Аи тощо) [9,10].
Визначаючи мюце порушень обмiну хiмiчних елементiв у патологи людини, О.П. Авцин — один iз родоначальнишв вчення про диселементози, тд-креслював: «Встановлення есеншальносп багатьох мiкроелементiв i, зокрема, значення 1х недостатнос-тi являе собою каштальне питання бiологi! та меди-цини, рiшення якого не поступаеться за значенням вшкриттю вгтамМв». Регулюючи бшьше шж 50 000 бiохiмiчних процесiв, вони необхiднi для функцю-нування всiх систем органiзму [11]. На думку про-фесора Н.В. Нагорно! та спiвавт. (2010), оскшьки мiкроелементи найчастiше виконують в органiзмi функцп активних центрiв або кофакторiв фермен-тiв, без корекцп порушень 1х обмiну не вдаеться до-сягати бажаних результатiв у профшактищ та лшу-ваннi багатьох захворювань [11].
Значна поширешсть дефiцитних сташв серед дь тей пояснюеться пею обставиною, що нестача тих або шших мiкроелементiв е характерною ознакою зростаючого оргашзму навгть здорово! дитини, а серед дгтей iз рiзними патологiчними станами дисмь кроелементоз, як i гiповiтамiноз, е передбачуваною й цшком очiкуваною проблемою [12]. 1х дефiцит (як якiсно, так i кiлькiсно) може призводити до рiзно-манiтних порушень здоров'я дитини й бшьш тяжкого перебиу вже юнуючо! патологи [13].
Таким чином, з огляду доступно! лгтератури можна зробити висновок, що оргашзм дитини е особливо чутливим до дефщиту вiтамiнiв i мшро-елеменлв i мае пiдвищену потребу в них, особливо в перюд штенсивного росту. Тканинш депо мають потужш резерви макроелементiв, натомiсть запаси мшроелеменпв е незначними, тому адаптацшш можливостi при нестачi мiкроелементiв у продуктах харчування е обмеженими [14]. В ум вiковi перю-ди оргашзму дитини необхiдне постiйне адекватне надходження вггамшГв та мiкроелементiв, потреби в яких е високими й доволi часто не забезпечуються звичним харчуванням, обумовлюючи необхiднiсть профiлактичного або лшувального призначення вь тамiнiв i мшроелеменпв. Ризик виникнення дефь цитних сташв е максимальним у перюдах штенсив-ного росту дитини.
У дГтей iз дитячим церебральним паралiчем (ДЦП) вивченню мiкронутрiентного й виамшно-го забезпечення присвячено невелику кшьшсть робiт. Зокрема, норвезькi та юпансьи вченi ви-явили, що рiвень мiкронутрiентiв (залiзо, кальцiй, цинк, селен, шацин, фолiева кислота, вiтамiн Е, D) у дГтей iз ДЦП е зниженим — як у дГтей, яш знаходилися на звичному харчуванш, так i в дГтей, якi приймали спецiальнi харчовi добавки або мали зондове харчування [15]. Комплексне вивчення елементного статусу проводилося також серед дь тей iз розладами уваги або як скриншгове обсте-ження популяцп [15].
Мета даного дослгдження — оцiнити нутритив-ний стан дiтей iз ДЦП та можливост його корекци iз застосуванням вiтамiнiв та мiкроелементiв.
Матер1али i методи
Пiд нашим спостереженням знаходилося 90 дь тей iз ДЦП вiком вiд 1 до 3 рошв, якi проходили об-стеження й лiкувались у невролопчному вiддiленнi дитячо! лiкарнi м. Львова. Серед обстежених було 67,8 % хлопчишв та 32,2 % дiвчаток.
Ушм дiтям був проведений поглиблений кт-нiчний огляд при надходженш у вщдшення й у ди-намiцi спостереження. За допомогою спещально розроблено! анкети нами визначались особливост харчування дитини та ïï фiзичного розвитку до моменту надходження у стащонар. Анкетне опитуван-ня батьшв дозволило нам з'ясувати особливост та характер вигодовування на першому роцi життя, термiни й характер введення прикормiв, характер харчування дитини на 2-му i 3-му рощ життя: об'ем, консистенцш, склад 1жг За допомогою спещально-го щоденника, що батьки хворо1 дитини вели про-тягом 2 мiсяцiв, ми вщслщковували змiни скарг (у тому числГ з боку травно1 системи), загального стану (загальне самопочуття, поведшка, сон, актив-нiсть), харчово1 поведiнки дитини (апетит, страви, 1х об'ем, консистенцiя, склад за iнгредiентами i ка-лорiйнiстю, швидкiсть споживання 1ж^.
Нами були визначенi частота та характер осно-вних функцюнальних розладiв травно! системи в
таких дгтей, дослiдженi параметри фiзичного розвитку дГтей iз ДЦП (зрют, вага, окружнiсть голови, грудно1 кттки, кiнцiвок, 1МТ) згiдно з «Кшшчним протоколом медичного догляду за здоровою дити-ною до 3 рошв № 149». Оцiнку харчування дГтей проведено з визначенням умiсту бшшв, жирiв, вуг-леводiв, калорiйностi зпдно з таблицями хiмiчного складу продукпв та даними, поданими виробником продукпв харчування. Крiм того, проведено ла-бораторнi обстеження цих дiтей: загальний аналiз кровi, бiохiмiчний аналiз кровi (рiвень загального бiлка i бшкових фракцiй), визначений умiст мшро-елеменпв у сироватцi кровi методом абсорбцшно1 спектрофотометрп та вмiст вiтамiнiв у сироватщ кровi.
Усi дiти з ДЦП були подшеш на 2 групи: основна група — 45 дггей, якi, крiм корекци харчування, протягом 2 мю. отримували вгтамшно-мшеральний комплекс Мульти-табс Малюк у дозГ 1 таблетка на добу, i контрольна група — 45 дГтей, як знаходилися шд звичайним диспансерним спостереженням, Гз вгдповгдною корекщею харчування. Контрольний огляд й обстеження проводилося через 2 мю. вгд початку спостереження.
Результати досл^жень
НашГ спостереження дозволяють стверджувати, що бшьшють дГтей Гз ДЦП уже в ранньому вщ мають проблеми з вигодовуванням й адекватним над-ходженням харчових речовин, мшронутрГенпв. За нашими даними, тшьки 18 дГтей (20 %) Гз перина-тальними ураженнями ЦНС у першГ 3 мюящ життя знаходилися на природному вигодовуванш, тодГ як 80 % були переведет на ранне штучне вигодовування через рГзномаштш медико-сощальш причини. Практично в умх дГтей Гз ДЦП Гз 1-3-го мюяця життя спостериалися рГзномаштш функцюнальш порушення травно1 системи. Найбшьш часто вгд-значалися зригування та блювання, кишковГ кольки, запори, вщсутнють апетиту, ргдше — дисфапя, нестшш випорожнення. Наявш симптоми, як правило, були достатньо резистентними до медикамен-тозно1 терапи. На вгдмшу вгд здорових дгтей, у яких частота функцюнальних симптомГв шлунково-киш-кового тракту ютотно зменшуеться шсля першого року життя, у дГтей Гз ДЦП ми спостериали шшу картину. Так, на другому рощ життя в 61 дитини вгдмь чалися скарги на перюдичш болГ в живот (67,8 %), у 54 дГтей (60 %) Гз ДЦП — схильнють до запорГв, у 27 дггей (30 %) — зригування шд час кожного при-йому ïxi, у 9 дГтей (10 %) — перюдичне (1—2 рази на день) блювання. Майже в половини дГтей батьки зауважували поганий апетит. Ще одшею особливю-тю вигодовування дГтей Гз ДЦП було шзне введення прикормГв. Так, за нашими даними, прикорми свое-часно не були введет жоднш дитит з ще1 групи у зв'язку з невролопчними розладами, утрудненням прийому ïxi (порушення ковтання, поперхування, стшы зригування, блювання, шзне прорГзування зубГв). Уведення прикормГв вгдбувалося шзшше
належних термМв, у середньому на 5,2 ± 0,6 мюя-ця. Дгги з ДЦП на першому рощ життя отримували в основному молоко або молочну сумш, молочнi кашi та картопляне пюре. М'яснi продукти, свiжi овочi та фрукти навгть у виглядi пюре були введет в 32 дгтей (35,6 %) на десятому-дванадцятому мiсяцi життя, у 52 дией (57,8 %) — на другому рощ життя. Батьки пояснювали це складнощами у приготуванш ïжi тако1 консистенцп, яку б дитина могла спожи-вати, а також значними проблемами i3 привчанням дитини до нових смакових вщчутв (введення ново1 ïжi). За яысним i кiлькiсним складом прикорм пе-реважно не вiдповiдав потребам дитини, крiм того, консистенцiя ïжi була ршкою, перетертою (гомоге-нiзованою), 1жа шддавалася механiчнiй i термiчнiй тривалш обробцi, унаслiдок чого могла втрачатися велика кшьысть вгтамшв та мшроелеменпв. Об'ем ïжi, яку споживали дни з ДЦП, був меншим вш ре-комендованих для дiтей даного вшу в середньому на 15 ± 5 %, переважно через труднощi вживання ïжi пацiентами. При аналiзi забезпечення дiтей iз ДЦП харчовими iнгредiентами був зроблений висновок, що щ дiти мали виражений дефщит тваринних бш-кiв (34,5 ± 10,5 %), вуглеводiв (16,5 ± 2,5 %) та жирiв (18 ± 2 %). Щ дiти не отримували достатньо1 кшь-костi енергiï. Так, дефiцит калоршносп спожито1 ïжi становив 22,5 ± 3,5 %. Спiввiдношення бiлкiв, жирiв та вуглеводiв у дiтей iз ДЦП було порушене i становило в середньому 0,65 : 1 : 3,7 при нормi 1 : 1 : 4. Шд час обстеження показники фiзичного розвитку дгтей iз ДЦП засвшчили, що недостатню масу тiла мали 54 дитини (60 %), надмiрно недостатню масу — 24 дитини (26,7 %), причому в дгтей iз бшьшим ступенем ураження нервово1 системи були нижчими показники фiзичного розвитку. Майже половина дггей iз ДЦП (45,56 %) мали анемш легкого ступеня, середнш рiвень гемоглобшу в дiтей цiеï групи становив 111,7 ± 6,6 г/л. Рiвень загаль-ного бiлка коливався в межах 66,8 ± 3,75 г/л i зага-лом вiдповiдав нижнш межi норми, не корелюючи iз тяжкiстю загального стану та порушенням нутри-тивного статусу.
При аналiзi забезпечення вггамшами й мь кроелементами цих дгтей ми визначили тенден-цiю до розвитку в них дефщитних сташв. Так, рiвень вiтамiну А в сироватщ кровi в них у середньому становив 0,947 ± 0,136 мкмоль/л (при нормi 1,750 ± 0,25 мкмоль/л), вiтамiну Е — 3,48 ± 0,61 мкмоль/л (при нормi 5,75 ± 2,25 мкмоль/л),
вгтамшу В1 — 0,031 ± 0,008 мкмоль/л (при нор-мi 0,06 ± 0,02 мкмоль/л), вгтамшу В6 — 0,34 ± ± 0,07 мкмоль/л (при нормi 0,55 ± 0,2 мкмоль/л). Таким чином, нами був визначений дефщит досль джуваних вгтамМв у сироватщ кровi дiтей iз ДЦП у межах 30-50 %.
Дефщит вгтамМв у дгтей iз ДЦП супроводжу-вався доволi вираженим дефiцитом мшроелемен-тiв. Так, середнiй рiвень залiза в цих дiтей становив 0,409 ± 0,0172 мг/л (при нормi 0,528 ± 0,0225 мг/л), мщ — 0,95 ± 0,175 мг/л (при нормi 1,88 ± 0,13 мг/л), цинку — 3,51 ± 0,34 мг/л (при нормi 7,0 ± 0,5 мг/л), хрому — 0,0135 ± 0,004 мг/л (при нормi 0,016 ± ± 0,008 мг/л), марганцю — 0,0125 ± 0,0017 мг/л (при нормi 0,017 ± 0,006 мг/л).
Крiм корекцп харчування, що проводилася в дь тей обох груп, для зменшення дефщитних сташв у дгтей iз ДЦП нами був обраний вгтамшно-мшераль-ний комплекс Мульти-табс Малюк, що призначався дгтям основно! групи по 1 таблетщ один раз на добу протягом 2 мюящв. Мульти-табс Малюк мютить вiтамiни й мшерали в оптимальних вiкових дозах, як добре засвоюються органiзмом дитини: вгтамш А 400 мкг — 1333 МО (у виглядi ретинолу ацетату); вгтамш D — 10 мкг (400 МО у виглядi холекальци-феролу); вiтамiн Е 5 мг — 7,45 МО (у виглядi d-a-токоферолу ацетату); вiтамiн В1 — 0,7 мг (у виглядi тiамiну нiтрату); вiтамiн В2 — 0,8 мг (у виглядi ри-бофлавiну); вiтамiн В6 — 0,9 мг (у виглядi шридок-сину пдрохлориду); вiтамiн В12 — 1 мкг (у виглядi цiанокобаламiну); шкотинамш — 9 мг (у виглядi ш-котинамiду); пантотенову кислоту — 3 мг (у виглядi D-кальцiю пантотенату); фолiеву кислоту — 20 мкг (у виглядi кислоти фолiево1); вiтамiн С — 40 мг (у виглядi кислоти аскорбiново!); залiзо — 10 мг (у ви-глядi залiза фумарату); цинк — 5 мг (у виглядi цинку оксиду); мшь — 1 мг (у виглядi мiдi оксиду); марга-нець — 1 мг (у виглядi марганцю сульфату); хром — 20 мкг (у виглядi хрому хлориду (III)); селен — 25 мкг (у виглядi натрш селенату); йод — 70 мкг (у виглядi калш йодиду).
Цей вгтамшно-мшеральний комплекс рекомен-дований для профшактики й лiкування дефiци-ту вгтамМв i мiнералiв у дией вiд 1 до 4 рошв при незбалансованому харчуваннi i станах, що супро-воджуються пiдвищеною потребою у вгтамшах i мiнералах (перюд росту, захворювання, перiод ви-дужання), при порушенш всмоктування вiтамiнiв у шлунково-кишковому тракп (шлунково-кишковi
Таблиця 1. Показники фiзичного розвитку дтей основное й контрольноï груп на початку
i через 2 мс. спостережень
Групи Перюд спостереження Фiзичний розвиток д^ей
Низький Нижчий за середнш Середнш
Основна, n = 45 (%) До корекци 11 (24) 28 (62) 6 (14)
nionq корекци 8 (17) 26 (57) 11 (24)
Контрольна, n = 45(%) До корекци 11 (24) 28 (62) 6 (14)
nionq корекци 9 (20) 29 (64) 7 (15)
Таблиця 2. Умст дослджуваних в1там1н1в у сироватц! кров1 дтей основноï групи (n = 45) до i тсля 2-м'1сячно)'корекци з використанням втамНно-мНерального комплексу Мульти-табс Малюк
Перiод спостереження А, мкмоль/л Е, мкмоль/л В1, мкмоль/л В6, мкмоль/л
До корекци 0,947 ± 0,136 3,48 ± 0,61 0,031 ± 0,008 0,34 ± 0,07
nionq корекцiï 1,326 ± 0,124* 4,62 ± 0,80* 0,049 ± 0,011* 0,45 ± 0,09*
Норма 1,750 ± 0,250 5,75 ± 2,25 0,06 ± 0,02 0,55 ± 0,20
Прим'тка: * — в!рогщшсть в'щм'шностей м'ж показниками в дтей основноï групи при повторному досл!дженн! (р < 0,05).
Таблиця 3. Умст дослджуваних мкроелементв у сироватц! кров! дтей основноï групи (n = 45) до i тсля 2-мсячноï корекци' з використанням втаммно-ммерального комплексу Мульти-табс Малюк
Перюд спостереження Fe, мг/л Cu, мг/л Zn, мг/л Cr, мг/л Mn, мг/л
До корекци 0,4090 ± 0,0172 0,950 ± 0,175 3,51 ± 0,34 0,0135 ± 0,0040 0,0125 ± 0,0017
nionq корекци 0,4670 ± 0,0186* 1,195 ± 0,250 4,65 ± 0,41* 0,014 ± 0,006 0,0138 ± 0,0056
Норма 0,5280 ± 0,0225 1,88 ± 0,13 7,0 ± 0,5 0,016 ± 0,008 0,017 ± 0,006
Примтка: * — в!рогщн!сть вщм!нностей м!ж показниками в дтей основноï групи при повторному досл!дженнi (р < 0,05).
захворювання, дГаре1). Препарат призначали шд час 1жГ, подрГбнюючи таблетку i змшуючи ïï з 1жею.
При повторному оглядГ дггей, який був проведений через 2 мюяш вГд початку коригуючих заходГв, ми визначили, що у 35 дГтей основно1 групи (77 %) спостериалося покращення апетиту, що проявлялось у збшьшенш об'ему страв, швидкост спожи-вання ïxi, а також розширенш 1х асортименту. У контрольнш груш таких дГтей було ютотно менше — 11 % (р = 0,005).
При аналГзГ меню дггей основно1 групи вста-новлено, що середнш об'ем який вживали дГти з ДЦП протягом дня, збшьшився до належного за вшом у 31 дитини (68,9 %), не змшився в 14 дГтей (31,1 %), дефщит тваринних бшшв зменшився за рахунок введення м'ясного пюре, яець i риби, спо-живання становило 80—85 % вГд належного за вь ком. Калоршнють спожито1 1жГ також збшьшилася до 83 ± 1,5 % вГд належноь Сшввшношення бшыв, жирГв та вуглеводГв дещо покращилось i становило в середньому 0,85 : 1 : 3,8.
Серед дней основно1 групи майже удвГчГ змен-шилася частота скарг Гз боку шлунково-кишкового тракту (болГ в живоп, запори, зригування i блювання), тодГ як у дней контрольно1 групи ця динамша не була такою вираженою. Тшьки 5 батьшв (11 %) дГтей контрольно1 групи вгдзначили зменшення схиль-ност до запорГв i нормалГзацш сну в дггей. 75,6 % батьшв основно1 групи i 51,1 % батьыв контрольно1 групи вгдзначали, що дГти стали спокшшшими, у них активГзувалися реакцп на зовшшш подразники (швидкють, адекватнють), хоча статистична рГзни-ця не була вГропдною (р = 0,055).
При аналГзГ показнишв фГзичного розвитку ми визначили дещо кращу динамшу в дГтей основно1 групи порГвняно з дГтьми контрольно1 групи, проте без статистично ютотно1 рГзниш (табл. 1).
При аналГзГ динамши вмюту дослгджуваних вь тамшГв у дГтей основно! групи ми вгдзначили 1х
збшьшення через 2 мю. прийому вгтамшно-мь нерального комплексу Мульти-табс Малюк. Так, рГвень вгтамшу А в сироватш кровГ у них зрю Гз 0,947 ± 0,136 мкмоль/л до 1,326 ± 0,124 мкмоль/л (р < 0,05), вгтамшу Е — Гз 3,48 ± 0,61 мкмоль/л до 4,62 ± 0,8 мкмоль/л (р < 0,05), вгтамшу В1 — Гз 0,031 ± 0,008 мкмоль/л до 0,049 ± 0,011 мкмоль/л (р < 0,05), вгтамшу В6 — Гз 0,34 ± 0,07 мкмоль/л до 0,45 ± 0,09 мкмоль/л (р < 0,05). Таким чином, нами був визначений ютотний прирют впамшГв у сироватш кровГ в дГтей основно1 групи, хоча 1х зна-чення не досягли нормативних величин (табл. 2). Серед дней контрольно1 групи ютотно1 рГзниш в показниках вггамшГв через 2 мю. спостереження не було.
Паралельно зГ збшьшенням концентрацп впамь шв у дггей основно1 групи через 2 мю. лшування ми вгдзначили i зростання концентрацп дослгджуваних мшроелеменпв. ВГропдно збшьшився рГвень залГза з 0,409 ± 0,0172 мг/л до 0,467 ± 0,0186 мг/л (р < 0,05), цинку — Гз 3,51 ± 0,34 мг/л до 4,65 ± 0,41 мг/л (р < 0,05), невГропдно збшьшився рГвень мшд — Гз 0,950 ± 0,175 мг/л до 1,195 ± 0,25 мг/л, хрому — Гз 0,0135 ± 0,0040 мг/л до 0,014 ± 0,006 мг/л, марган-цю — Гз 0,0125+0,0017 мг/л до 0,0138+0,0056 мг/л (табл. 3). Показники дГтей контрольно1 групи зали-шилися без ютотних змш.
За даними лабораторних обстежень вгдзначе-но вГропдне збшьшення рГвня гемоглобшу в дГтей основно1 групи з 111,7 + 6,6 г/л до 126,0 + 5,1 г/л, тодГ як у контрольнш груш — до 113,00 + 5,65 г/л (р < 0,05).
Проведет дослгдження засвгдчили, що серед дГтей, батькам яких давалися тшьки рекомендацп щодо корекци харчування без призначення впамш-но-мшерального комплексу, спостериалися також позитивш змГни, але вони були незначними, невь рогГдними i вгдзначалися в значно меншо1 кГлькостГ дГтей.
Висновки
Для дiтей iз ДЦП вшом 1—3 роки характерним е порушення нутритивного статусу, що пояснюеться наявною неврологiчною симптоматикою, значною частотою i тяжшстю функцiональних розладiв травно'1 системи, особливостями вигодовування й догляду за дпъми. Показники фiзичного розвитку дией iз ДЦП (маса тiла, зрют, окружнiсть голови, 1МТ) е нижчими вш показникiв фiзичного розвитку практично здорових дгтей. Харчування дгтей iз ДЦП е неповноцiнним i не забезпечуе потреби оргашзму для нормального росту й розвитку дитини. Дии з ДЦП порiвняно iз здоровими одноликами отримують недостатню кiлькiсть тваринних бiлкiв, що е основним пластичним матерiалом, а також недостатньо овочiв i фруктiв як джерела необхш-них вiтамiнiв, мшроелеменпв i клiтковини. Наявна неврологiчна й соматична патолопя, особливостi харчування спричинюють порушення адекватного фiзичного розвитку дией й розвиток дефiцитних сташв iз нестачею вiтамiнiв i мшроелеменпв. Про-ведення корекцiï дiети на фош лiкування основного захворювання не дозволяе ютотно покращити нутритивний статус дитини. Двомюячний курс лшування з корекцiею дiети й використанням вь тамiнно-мiнерального комплексу Мульти-табс Малюк дозволяе ютотно покращити нутритивний статус дией iз ДЦП, зменшити дефщит в^амшв i мiкроелементiв та сприяти покращенню процесiв реабiлiтацiï. Проте для нормалiзацiï концентрацп вiтамiнiв i мшроелеменпв у сироватцi кровi доцшь-но проводити бшьш тривалi курси вггамшотерапп.
Список л1тератури
1. Захарова И.Н., Скоробогатова Е.В., Обыночная Е.Г. и др. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей и их коррекция // Педиатрия. — 2007. — № 3. — С. 112-118.
2. Спиричев В.Б., Комисаренко С.В., Донченко Г.В. и др. Опыт изучения обеспеченности витаминами, кальцием, железом и селеном детского и взрослого населения г. Славутича
и коррекции выявленных дефицитов // Вопросы питания. — 2006. — № 1. — С. 19-29.
3. Нагорная Н.В., Дубовая А.В., Алферов В.В. и др. Роль минеральных веществ в физиологии и патологии ребенка // Здоровье ребенка. — 2008. — № 6(15). — С. 62-68.
4. Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение): практическое руководство. — М.: КМК,
2001. — 96 с.
5. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины и микроэлементы. — М.: Алев-В, 2003. — 648 с.
6. Lawrence J. Machlin. Handbook of Vitamins. Nutritional, biochemical and clinical aspects. — New York; Basel: Marcel Dekker Inc., 1984. — 632p.
7. Студеникин В.М. Гиповитаминозы и поливитамины. www.vitamini.ru/doctors/scientific/
8. Конь И.Я. Дефицит витаминов у детей: основные причины, формы и пути профилактики у детей раннего и дошкольного возраста // Вопросы современной педиатрии. —
2002. — Т. 1, № 2. — С. 62-66.
9. Бiохiмiчнi показники в нормi i при патологи / За ред. проф. О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2007. — 320 с.
10. Федоров В.И. Современное состояние проблемы анализа неорганических элементов в сыворотке крови // Клиническая лабораторная диагностика. — 2006. — № 4. — С. 8-16.
11. Нагорна Н.В., Бордюгова О.В., Дубова Г.В., Цур-кан М.О., Алферов В.В., Шклун В.Л. Бiологiчна роль макро- та мiкроелементiв в органiзмi дитини: дiагностика диселементозiв // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2010. — № 3(21). — С. 99-104.
12. Аль Таххан 1.Г. Значення мiкроелеменmiв для забезпечення росту i розвитку дтей раннього вшу // Вкник СумДУ. — 2007. — № 1. — С. 190-198.
13. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305р.
14. Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение): практическое руководство. — М.: КМК, 2001. — 96 с.
15. Kilpinen-Loisa P., Pihko H., Vesander U., Paganus A., Ritanen U., Makitie O. Insufficient energy and nutrient intake in children with motor disability // Acta Paediatr. — 2009. — 8. — P. 1329-1333.
Отримано 15.08.11 □
Няньковский С.Л., Пакулова-Троцкая Ю.В. Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ОСОБЕННОСТИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ МИКРОНУТРИЕНТАМИ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА С ДЕТСКИМ ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛИЧОМ
Резюме. В статье приведены данные о роли микро-нутриентов для детского организма и об особенностях обеспечения ими детей раннего возраста. Представлены результаты обследования 90 детей раннего возраста с детским церебральным параличом, оценка их пищевого рациона, уровня микроэлементов и витаминов в сыворотке крови. Проведена оценка коррекции нутритивного статуса поливитаминно-минеральным комплексом Мульти-табс Малыш у детей с детским церебральным параличом.
Ключевые слова: дети, детский церебральный паралич, нутритивный статус, микронутриенты.
NyankovskyS.L., Pakulova-Trotska Yu.V.
Lviv National Medical University named after Danylo
Galytsky, Ukraine
PECULIARITIES OF PROVIDING MICRONUTRIENTS IN INFANTS WITH CEREBRAL PALSY
Summary. The article presents the data on the role of micronutrients for the child's organism and peculiarities of their providing in infants. The results of examination of 90 infants with cerebral palsy, assessment of their nutrition, the level of trace elements and vitamins in blood serum have been presented in the article. The possible correction of nutritional status with multivitamin and multimineral complex Multi-tabs Kid was evaluated.
Key words: children, infantile cerebral palsy, nutrition status, micronutrients.
