CC BY
28
MEASURES FOR THE MINIMIZATION OF INNER IRRADIATION DOSE OF THE POPULATION (literary review)
Korzun V.N.
ЗАХОДИ З М1Н1М1ЗАЦ11 ДОЗИ ВНУТР1ШНЬОГО ОПРОМ1НЕННЯ НАСЕЛЕННЯ (огляд л1тератури, пов1домлення 2)
КОРЗУН В.Н.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМНУ", м. КиТв
омплекс агрохiMiчних, зоове-теринарних, технологiчних та органiзацiйних заходiв, якi здiйснювали на забруднених радюнукпщами територiях, значно знизив рiвень забруд-нення продуктiв харчування, апе не гарантував цпковитоТ безпеки для насепення. Тому виникла необхiднiсть розро-бпення методiв зниження на-копичення радюнукл^в в ор-ганiзмi пюдини в умовах довго-тривапого i постмного над-ходження Тх з харчовими продуктами чи з водою.
Наприюнщ 50-х рокiв мину-лого статття почався пошук засобiв, як бпокують всмокту-вання радiонукпiдiв у шпунко-во-кишковому трактi i (або) прискорюють виведення Тх з органiзму. Бупо вивчено усi харчовi речовини (бiпки й окре-мi амiнокиспоти, жири i жирнi киспоти, прост i скпаднi вугпе-
МЕРОПРИЯТИЯ ПО МИНИМИЗАЦИИ ДОЗЫ ВНУТРЕННЕГО ОБЛУЧЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ (обзор литературы, сообщение 2) Корзун В.Н.
В обзоре приводятся результаты экспериментальных, клинических и натурных наблюдений по определению эффективности разработанных автором и другими исследователями мероприятий и средств снижения всасывания, накопления и ускорения выведения из организма радионуклидов цезия и стронция. Подробно рассмотрены требования к составу рационов питания, к радиозащитным продуктам и рационам питания. Установлено, что из всех испытанных в мире средств-блокаторов всасывания цезия наиболее эффективным является ферроцин (синонимы — берлинская лазурь, железисто-синеродистое железо, прусская синь и др.). Оптимальная доза препарата (50 мг для крысы и 3 г в сутки для человека) обеспечивает 95-99% снижения всасывания цезия при профилактическом применении и 3-кратное ускорение выведения нуклида при лечебном применении. Лучшим блокатором радионуклидов стронция определены соли альгиновой кислоты. Внесение их в тесто (0,5-2,0% от массы муки), а также молочные, кондитерские изделия, мясо-растительные, овощные, фруктовые консервы (0,5-2,0%) улучшают физико-химические свойства готового продукта и обеспечивают 2-3-кратное снижение всасывания стронция. Пищевые волокна (клетчатка, пектины, гемицеллюлоза) снижают накопление радионуклида при хроническом поступлении на 20-30%. Приведены рекомендации по питанию в условиях длительного поступления радионуклидов с рационом питания и водой.
© Корзун В.Н. СТАТТЯ, 2012.
23 Environment & Health № 2 2012
води, у тому числ1 харчов1 волокна, пектини, гемщелюлоза, ф1тати, л1гн1н; ус1 макро- та м1кроелементи, в1там1ни I про-в1там1ни), ф1тонциди; багато х1-м1чних сполук (комплексони, хелати, цеол1ти), глини, вугш-ля, дуже багато лкарських ро-слин I речовин. Встановлено, що в умовах тривалого над-ходження радюнукл1д1в до ор-гашзму можливють застос-ування блокатор1в обмежена. Так, використання полюурм1ну, вокациту, адсобару допустиме лише у раз1 гострих отруень радюнуклщами стронцю та неможливе у випадку тривалого захисту. Це саме стосуеться I деяких лкарських засоб1в (ак-тивованого вуплля, послаб-люючих препарат1в, вокациту тощо). Тому розпочався Ытен-сивний пошук радюзахисних засоб1в серед харчових про-дукт1в та рослинних препарат1в [2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 33, 34, 37].
У проблем! м1н1м1заци проме-невих навантажень населення, яке мешкае на забруднених радюнуклщами територ1ях, ос-новне значення мае зниження р1вн1в контамшацп харчових продукт1в та обмеження всмок-тування Тх у травному тракт1 [16, 19, 28, 36].
Впровадження заход1в щодо зниження всмоктування, нако-пичення I прискорення виве-дення радюнуклщ1в, як1 здм-снюються на кшцевш ланц1 харчового б1олог1чного лан-цюжка — "орган1зм1 людини", е складним, 1нод1 малоефектив-ним, але останшм заходом, що знижуе дозу внутр1шнього опром1нення [20, 34]. Ц1 заходи реал1зуються у двох на-прямках.
1 .Забезпечення збалансо-ваного складу рацюну, насам-перед б1лкового (особливо бТпюв тваринного походжен-ня), вуглеводного (кштковини, пектин1в), м1нерального (каль-цю, фосфору, кал1ю, зал1за,
йоду, кобальту, мiдi, цинку) i ви тамiнного (ретинолу, бетака-ротину, токоферолу, кислоти аскорбiновоí, щанокобалам^ ну) (рис. 1).
2. Використання препара^в, харчових продуктiв i добавок, що знижують всмоктування i накопичення радюнукл^в (сорбентiв, комплексонiв), а також засобiв, якi прискорю-ють |'х виведення (декорпоран-тiв). Застосування цих засобiв не повинно бути безконтроль-ним. У разi тривалого використання таю засоби мають вщ-повiдати бiльш жорстким ви-могам, шж у випадку коротко-часного |'х застосування. Вони повиннi бути достатньо ефек-тивними, зручними у засто-суваннi, економiчними, за три-валого використання не пору-шувати мiнерального обмiну та обмЫу iнших речовин. Обра-ний зааб мае бути нетоксич-ним у разi тривалого використання або принаймш таким, щоб ризик вщ його застосуван-
ня був нижчим, ыж вiд можли-вих наслщюв опромiнення (рис. 2)
Ми вивчили ефективнiсть рiз-номанiтних препаратiв (калiю залiза гекса^аноферату, альп-нату натрiю i кальцю, барiю сульфату, кальцiю фосфорнокислого тощо), харчових речовин (бтюв, вуглеводiв,, втами нiв, солей калю, кальцю, фосфору, рiзноманiтних пектишв i харчових волокон (ХВ)), нату-ральних продук^в (фруктових i ягщних сокiв), хлiбобулочних виробiв, продуктiв iз морських водоростей, з мiдiй тощо), а також спещальних харчових продук^в, якi мiстять препара-ти-блокатори всмоктування радюнукл^в цезiю i стронцiю (калю залiза гексацiаноферат, альгiнати, ХВ, пектини тощо) [16, 20, 22]. Асортимент таких продук^в дуже широкий: м'ясн i плодоовочевi консерви, ков-баси, хлiбобулочнi, кондитер-ськi вироби, молокопродукти (рис. 3).
Рисунок 1
Принципи створення радюзахисних рацiонiв харчування
Рисунок 2
Вимоги до радюзахисних продук^в харчування
Встановлено, що з уах до-слiджених препара^в-блокато-рiв всмоктування цезю-137 най-бiльш ефективним е фероцин (калю зашза гексацiаноферат). Хiмiчнi назви активно( речовини — берлЫська лазур, пруська синь, залiзисто-синеродисте за-лiзо [6, 32, 35, 38, 41].
Цей препарат було випробу-вано у гострих i хрошчних екс-периментах на щурах (протя-гом усього життя тварини), а також у кшшчних та натурних спостереженнях за участ людей. При включены препарату до складу харчового продукту ефективнють його не тшьки не знижуеться, а дещо пщвищу-еться у зв'язку зi збiльшенням можливоí площi контакту препарату i цезiю. Оптимальна доза препарату (50 мг для щура i 3 г на добу для людини) за-безпечуе 95-99% зниження всмоктування цезiю (у разi профiлактичного застосування) i 3-кратне прискорення виведення радiонуклiда при л^-вальному застосуваннi (рис. 4 i 5) [6, 16, 20, 35].
Всебiчно вивчено солi аль-гiновоí кислоти (альгiнат нат-рю з ламiнарií бшоморсько),, японськоí, iз ризоíдiв ламiнарií японськоí, костарií ребристо!', цистозiри, альгiнат кальцiю з ламшарп бiломорськоí, япон-ськоí, екваторiальноí) як блока-тори та/або декорпоранти ра-дюнукл^в стронцiю i цезiю [1, 17, 18, 40, 42].
Додавання альпна^в до тiста (0,5-2,0% до ваги борошна), молочних, кондитерських ви-робiв, м'ясо-рослинних, ово-чевих, фруктових консервiв (0,5-2,5%) покращуе фiзико-хiмiчнi властивостi готового продукту i забезпечуе 2-3-кратне зменшення всмокту-вання радюактивного строн-цю [20, 22].
Результати дослiджень, про-ведених нами ранiше [1, 31, 34, 42], свщчать про те, що оптимальною дозою альпнату нат-рiю, яка не порушуе обмiн аналога стронцiю — кальцю, е до-бове споживання 6-8 г (для до-росло( людини). Така кiлькiсть альгiнату натрю зменшуе всмоктування стронцiю-90 у З-3,5 рази, а доза у 20 г забезпечуе 5-7-кратний "захист" [17, 40, 42].
В'язкють, здатнiсть до геле-утворення, абсорб^я радюну-клiдiв i важких металiв, добра технологiчнiсть альгiнатiв виз-
№ 2 2012 ёэттошжт & Иеаьти 24
MEASURES FOR THE MINIMIZATION OF INNER IRRADIATION DOSE OF THE POPULATION (literary review) Korzun V.N.
Data on the results of the experimental, clinical and field observations for the determination of the efficiency of measures and means for the reduction of absorption, accumulation and acceleration of the excretion of cesium and strontium radionuclides from the organism are presented in the review. Requirements to the food intake contents, radioprotective products and food intakes have been considered in details. It has been established that ferrocene (the synonyms are Berlin blue, ferric ferricyanide, Prussian blue) is the most effective suppressors of cesium absorption of all tested ones. Optimal
dose of preparation is 50 mg per rat in 3 g per human daily ensures 95-99% of cesium absorption at the prophylactic use and three-fold acceleration of nuclide excretion at medical use. Salts of alginic acid have been determined as the best suppressors of strontium radionuclides. Their addition in the dough (0,5-2,0% of flour basis) milk, confectionery, meat, plat, vegetable, fruit canned food (0,5-2,0%) improves a physical-and-chemical property of finished product and ensures 2-3-fold decrease of strontium absorption. Food fibers (cellulose, pectin, hemicellulose) reduce an accumulation of radionuclides at a chronic intake by 20-30%. Recommendations for the nutrition under conditions of prolonged intake of radionuclides with food intake and water are presented in the conclusion.
начае використання Ух (про-дук^в з ними) у харчуванш на-селення, яке мешкае на еко-лопчно забруднених терито-рiях [1, 10].
Вщомо, що дефщит кальцю у рацюш i тварин, i людей при-зводить до збтьшення всмок-тування i накопичення в орга-нiзмi радюнуклщв стронцю [10, 16, 43]. Так, у разi нормального забезпечення лабо-раторних тварин каль^ем всмоктування стронцю стано-вить 20-30% вщ юлькост^ що надмшла до кишечника, у разi його дефщиту — 60-70% [10, 16, 39, 43].
Включення у рацюн надмiр-ноУ юлькост цього елемента (в 1,5-2 рази вище норми) сприяе зменшенню всмоктування i збшьшенню виведення стронцю на 30-40%. Основы джерела кальцю (особливо для д^ей) — молоко i молочш продукти. Для забезпечення добовоУ потреби людини у кальцп необхщно вживати не менше 500 мл коров'ячого молока або кисломолочних про-дуктiв. Проте, за результатами дослщжень, проведених вченими Москви, Мiнська i Киева) [12-15, 22], у рацюнах населення, яке мешкае у забруднених районах, споживан-ня молока знижене у 2-3 рази, тому надходження кальцю до оргашзму становить лише 5265% вщ необхщного. У зв'язку з цим при розробленн нових харчових продук^в до Ухнього складу ми включали таю джерела кальцю, як молоко, мор-ську капусту, кров, печшку, гречану крупу тощо. Крiм того, ми змшювали iснуючi ре-цептури мопокопродуктiв (си-рiв твердих i м'яких, сиркiв,
кефiру тощо) i рекомендували Ух для харчування. Використання таких (збагачених кальщем) продуктiв у ходi екс-перименлв знижувало за-своення стронцю-85. Ц продукти збагачують рацiон пов-ноцiнним бiлком, що пiдвищуе загальну резистентнють орга-нiзму i зменшуе накопичення радiонуклiдiв [19, 20, 22].
Було вивчено радiозахиснi властивостi пектишв: цитрусового, яблучного, бурякового, iз зостери, а також модифiкова-
них: високо-, середне- i низь-ко-етерифкованих [23]. У разi застосування оптимальних доз (400 мг на 1 щура) зменшення накопичення стронцю коли-ваеться вщ 13% до 40%, а це-зiю — вщ 10% до 30% залежно вщ виду пектинiв. Найбiльш ефективним виявився модифи кований низькоетерифiкова-ний пектин (зменшення нако-пичення iзотопiв на 42% i 32% вщповщно; рис. 6) [21, 23, 28]. Таю саме результати отримаш й Ышими дослiдниками [2, 13].
Рисунок 3
Спещальж xap40Bi продукти, ДД, розробленi спiльно з технологами
25 Environment & Health № 2 2012
Розробпенi нами i (або) доспiдженi пподоовочевi кон-серви Окра, соки, джеми) як таю, що мiстять капiй i пектини, також зменшують накопичення радюнуклщв. Ми виходипи з того, що споживання пектишв дiтьми не мае перевищувати 23 г на добу [16, 22, 23].
ЗбТпьшення щеТ дози пектишв до 10-15 г на добу (дпя бТпьш вираженого зменшення всмоктування радiонукпiдiв) небажане. Спiд зазначити, що споживання натурапьних союв з м'якоттю, подрiбнених пподiв
(у вигляд1 1кри) також впливае на метабол1зм цезю, що по-яснюеться високою концентра-ц1ею у них аналога цезю — калю та пектину. Тому ми рекомендуемо включати до рацюну населення, яке мешкае на заб-руднених територ1ях, нату-ральн1 фрукти, я годи, овоч1 та продукти Тх переробки, зба-гачен1 низькоетериф1кованим пектином [19, 22].
Серед дослщжених нами 5 вид1в харчових волокон (ХВ) Оз вис1вок, бурякового жому, шюрки апельсину, шк1рки лимону та з люцерни) найб1льше зменшення накопичення радю-нукл1д1в (стронц1ю — на 37%, цезю — на 16%) забезпечують ХВ з люцерни (рис. 7) [9, 20].
Сол1 калю, як вщомо, вщ1гра-ють важливу роль у внутр1ш-ньокл1тинному обм1н1, у регуля-ц1Т водно-сольового обм1ну, ос-мотичного тиску, кислотно-основноТ р1вноваги, необх1дн1 для нормальноТ д1яльност1 м'яз1в, м1окарду. Кал1й сприяе виведенню з орган1зму води I
Рисунок 4
Вплив продук^в i3 калiю залiза гексацiаноферату (2 група) на виведення цез^-137 з калом у людей (1 група — контроль), % вщ вмiсту у тЫ
%
3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
1
2
□ До початку доотдження
■ П1спя доспщження
Групи
Рисунок 5
Вплив продук^в i3 калiю залiза гексацiаноферату (2 група) на загальну екскрещю цезiю-137 у людей (1 група — контроль)
натрiю, активуе низку фермен-тiв. У разi його дефщиту збТпь-шуеться накопичення в орга-нiзмi радiонукпiдiв цезiю. Ре-зупьтати наших доспiджень свiдчать, що використання у рацюш пподово-овочевих страв перешкоджае накопи-ченню цього радюнукпщу i при-скорюе його виведення з сечею [21]. Тому до рацюну насе-пення, яке мешкае у забрудне-них регюнах, обов'язково спщ вкпючати достатню кТпькють продуктiв-носiТв капiю: овочiв, фруктiв, сухофруктв, сокiв з м'якоттю, морськоТкапусти,гороху, квасов, картоппi. Вмют капiю у добовому рацiонi мае бути не нижчим за 4 г/добу за будь-якого забруднення харчових продуктв цезieм [21].
Пщ час розробпення рецептур харчових продуктв ми пе-реконапися у тому, що реапь-но, без змЫи органопептичних i фiзико-хiмiчних впастивостей продукту неможпиво вкпючити оптимапьну дозу апьпнату, па-мiнарiТ, пектинiв до одного продукту. ^м того, за умов тривапого вживання продуктв з радюпротекторною дieю необхiдно мати достатнш Тх набiр, щоб мiнiмiзувати повто-рюванiсть страв, а також не порушувати оптимапьного набору харчових речовин [20, 21, 22].
На нашу думку, застосування таких радюзахисних засобiв, як апьпнати, пектини, ХВ, солi капьцiю (у розумних межах), морська капуста, нешкщпи-вiсть яких вивчено всебiчно у доспiдах на тваринах та у спо-стереженнях на пюдях, якi тра-дицiйно споживають Тх протя-гом усього життя, не викпикае сумнiвiв. ХВ, пектини, апьпнати здатш не тТпьки знизити ш-корпорування радiонуклiдiв, апе й ризик виникнення запо-рiв, дивертикутв, попiпозу i раку товстоТ i прямоТ кишки, ге-морою, атероскперозу, цукро-вого дiабету, жовчнокам'яноТ хвороби. Водночас надмiрне споживання Хв i пектину приз-водить до бродЫня у товстiй кишцi, до посипеного газоу-творення з явищами метеоризму, до погiршення засвоен-ня бiпкiв, жирiв, капьцiю, залiза та iнших мiнерапьних речовин. Тому ми вважаемо, що спожи-вання ХВ не повинно переви-щувати 25-30 г на добу, пекти-ыв — 2-3 г на добу, апьпнатв — 6-10 г на добу [28, 30].
№ 2 2012 Environment & Health 26
Щодо застосування калiю за-лiза гексацiаноферату у виглядi лкарського препарату та у складi харчових продуктв, це питання слiд виршувати Ыди-вiдуально [4, 22, 32].
Враховуючи бiднiсть фунтв Полiсся на мкроелементи, що посилюеться проведенням вапнування фунлв, а також вiдомостi про бюлопчну дiю продуктiв моря (риби ^ особливо, морськоТ капусти), в експериментах на тваринах та у ходi клiнiчних дослiджень за участ людей вивчено радюза-хисний та загальнотерапев-тичний вплив продуктiв з мор-ськими водоростями (лам^ нарiею, цистозiрою, фукусом, аскофiлiумом, зостерою то-що), якi розробленi нами спшьно з технологами або випускаються промисловютю (салати "Далекосхщний", "Здоров'я", салат iз кукумарií, палички пiкантнi, джем тощо). Встановлено, що включення цих продуктв до рацiону тва-рин зменшуе накопичення в органiзмi цезiю-137 i строн-цiю-85. Використання Тх у харчуванш дiтей, якi мешкають на забруднених територiях, сприяло бiльш штенсивному виведенню радiонуклiда з екскрементами. ^м того, вд значено позитивний терапев-тичний ефект у 80% обстеже-них дiтей. Больовий синдром зник у 72%, дисюнетичш яви-ща — у 68%, порожнинне трав-лення нормалiзувалося у 64%, спостеркалося також покра-щання стану слизовоТ оболон-ки шлунка у д^ей з патологiею гастродуоденальноТ зони, позитивна динамка з боку чер-воноТ кровi з нормалiзацiею рiвня гемоглобiну та вмiсту еритроцитiв у д^ей з залiзоде-фiцитною анемiею легкого сту-пеня. Результати лаборатор-них i клiнiчних дослiджень дозволили рекомендувати продукти з морськими водоростями для включення до ра-цюну населення, яке мешкае на забруднених територiях. Крiм того, розробленi та реали зуються таблетованi препара-ти iз водоростей [18, 24, 25, 29].
Слщ зазначити, що 2 таю таблетки (1 г) з них забезпечують добову потребу людини в йод^ марганцi i селенк
Результати наших клiнiчних спостережень, що були прове-денi у Науковому центрi радiа-
27 ёэттошжт & Иеаьти № 2 2012
цмно1 медицини, диспансерному ендокринолопчному вщ-дiленнi ТернопшьськоТ' обла-сноТ клiнiчноí лiкарнi, Рiв-ненському спецдиспансер^ показують, що харчовi добавки "Бюстар. Продукт iз зосте-ри" i "Барба-йод" iз цистозiри, "Ламшарин" iз ламiнарií дають виражений терапевтичний ефект у хворих на патолопю травноТ, кровотворноТ й iмун-ноТ систем, нормалiзують об-мiн селену, йоду, що призво-дить до нормалiзацií функцií щитоподiбноí залози, а також мають радюзахисш властиво-ст i можуть бути рекомендо-ваними для включення до ра-цюну харчування населення ендемiчних та забруднених радюнуклщами районiв [26, 27, 29].
Розроблення еколопчно чи-стих продуктв харчування та забезпечення ними населення, яке постраждало внаош-док аварп на ЧАЕС, у сьогод-нiшнiй ситуацií економiчноí скрути виявляеться, щонай-менше, нереальним. Тому, на нашу думку, зусилля вчених,
Рисунок 6
Зниження накопичення радюнукл^в (%) в органiзмi щурiв залежно вiд виду пектину
40
35 /
30 /
25 /
20 /
15 /
10 /
5 /
0 Л
ПЕ
□ Се
■ Sr
О
Контроль Цитрусовий Яблучний Буряковий 1з зостери
Пектини
медичних працiвникiв, гро-мадськостi мають бути спря-мованими на пщвищення са-нiтарноУ, ппешчноУ грамотно-стi рiзних груп населення i проведення заходiв щодо по-пiпшення фактичного харчу-вання населення контрольо-ваних райошв [30, 31].
Таким чином, корекцю хар-чування як чинника зниження ризику опромЫення належить здiйснювати шляхом
— вилучення з рацюну най-бiпьш забруднених харчових продуктiв — деяких люових ягiд, грибiв, молока i м'яса (за умови замЫи Ух на привiзнi);
— забезпечення населення продуктами-ноаями капiю, капьцiю, ХВ, пектинових речо-вин, мiкроепементiв йоду, зали за, кобальту, селену;
— розроблення i постачання населенню продуктiв, якi змен-шують накопичення радюнукш-дiв (продуктiв моря, х^бопро-дуктiв, плодоовочевих, м'ясних консервiв, мопокопродуктiв);
— розроблення i впровад-ження продуктiв, що пщвищу-ють стiйкiсть органiзму до юш-зуючого опромiнення, тобто якi мiстять радюпротектори бета-каротин, метiонiн, таурин; вта-мiн С, токоферол, природнi продукти з антиоксидантною активнiстю (чорну смородину, яблучний порошок, городню зелень, зостеру, морську капусту тощо) [5, 11, 13, 16, 19-22, 31, 38].
^м того, корек^я харчуван-ня населення постраждалих районiв повинна враховувати пщвищення стмкост органiзму й до Ыших, нерадiацiйних, не-юшзуючих чинникiв.
Пiдвищення стiйкостi орга-шзму до несприятливих чин-никiв (у тому чист i до юшзую-чого опромiнення) — важли-вий, ефективний важiпь у комплексна програмi виживання в умовах еколопчноУ катастро-фи, спричиненоУ забруднен-
ням навколишнього середови-ща солями важких метапiв, пестицидами, отрутохiмiкатами, викидами транспорту i проми-сповостi, радiонукпiдами. Як вже зазначалося, оптималь-ний вмют повноцiнного бiпка у рацiонi пщвищуе стiйкiсть ор-ганiзму до багатьох чинниюв, у тому чиспi до юшзуючого опромiнення. Так, у випадках отримання високих доз гам-ма-випромшення (6-8 Гр) три-вапiсть життя тварин була бшьшою, а смертнють i утво-рення пухлин — меншими у тих групах, де рацюн мютив бiпьше бiпка. Таю саме вла-стивостi мають i окремi амшо-кислоти — метюнш, iзопей-цин, триптофан, треонiн тощо. Пщвищують стiйкiсть оргашз-му до юшзуючого ( токсичного) чинника втамши. Вони шактивують вiпьнi радикали, гальмують процеси перекис-ного окислення лтщв. Серед вiтамiнiв найбiпьш виражений ефект мають аскорбшова кислота (втамш С), токоферол (вiтамiн Е), каротин i ретинол (вiтамiн А). Корек^я харчуван-ня з урахуванням наведених рекомендацм сприятиме по-кращанню здоров'я та збшь-шенню тривалост життя у су-часних несприятливих еколо-гiчних умовах [31, 38].
Л1ТЕРАТУРА
1. Ажгихин И.С. Особенности действия и перспективы применения в медицине деградированных альгинатов / И.С. Ажгихин, А.И. Аразашви-ли, Н.Н. Аркелова и др. // Фармация. — 1988. — № 37 (1). — С. 77-85.
2. Аймухамедова Г.Б. Свойства и применение пектиновых сорбентов / Г.Б. Аймухамедо-ва, Алиева Д.Е., Шелухина Н.П. // Фрунзе, 1984. — 130 с.
3. Алтухова Г.А. Влияние пищевых волокон на всасывание радионуклидов Sr и Се из пищеварительного тракта / Г.А. Алтухова, А.Т. Иванников, И.А. Морозов и др. // Метаболизм и биологическое действие радион. при оральном поступл. в организм: Сб. науч. тр. — М., 1989. — С. 65-73.
4. Булдаков Л.А. Применение ферроцианидов для получения чистой мясной продукции на загрязненных территориях после аварии на ЧАЭС / Л.А. Бул-даков, В.П. Борисов, И.Я. Василенко и др. // Вопр. пит. — 1992. — № 5-6. — С. 62-65.
5. Бухман Н.Д. Роль питания в повышении сопротивляемости организма к ионизирующему излучению / Н.Д. Бухман, Б.И. Кадыков // Труды по радиационной гигиене. — Л., 1967. — С. 132-145.
6. Данецкая Е.В. Берлинская лазурь как средство профилактики при хроническом поступлении с рационом цезия-137 и стронция-90 / Е.В. Данецкая, В.Н. Корзун, П.В. Рамзаев,
B.В. Шакалова // Гиг и сан. — 1970. — № 12. — С. 36-40.
7. Данецкая Е.В. Экспериментальное обоснование профилактических рационов питания при внутреннем облучении цезием-137 и стронцием-90 / Е.В. Данецкая, В.В. Колесников, В.В. Шакалова, И.Н. Куприянов // Гигиена и санитария. — 1970. — № 7. —
C. 42-46.
8. Дубровина З.В. К вопросу о защитном эффекте кальция против отложения в организме радиостронция / З.В. Дубровина, П.М. Малкин // Радиобиология. — 1966. — № 6, Т. 2. — С. 284-287.
9. Дудкин М.С. Пищевые волокна — радиопротекторы / М.С. Дудкин, Л.Ф. Щелкунов, Н.А. Денисюк, В.Н. Корзун, В.И. Сагло // Вопросы питания.
— 1997. — № 2. — С. 12-14.
10. Ильин Л.А. Основы защиты организма от воздействия радиоактивных веществ / Л.А. Ильин // М.: Госатомиз-дат, 1977. — 256 с.
11. Ильин Л.А. Результаты испытаний синтетических сорбентов для ограничения резорбции радиоактивного стронция / Л.А. Ильин, В.П. Борисов, М.М. Кендыш и др. // Мат. 1-й радиобиол. конф. соц. стран, 1974. — ЧССР. — 132 с.
12. Истомин А.В. Фактическое питание школьников в районе, пострадавшем от аварии на ЧАЭС / А.В. Истомин, В.М. Красопевцев // Вопр. пит.
— 1994. — № 3. — С. 22-24.
13. Книжников В.А. Изучение и разработка пищевых добавок для снижения риска отдаленных радиационно-ионизирова-ных последствий / В.А. Книжников, Н.К. Шандала, В.А. Ком-лева и др. // Мат. науч. конф. "Мед.-биол. аспекты разработки продуктов питания". — К., 1993. — 31 с.
14. Колесников В.С. Структура питания населения контролируемых районов Гомельской
№ 2 2012 Environment & Health 28
и Могилевской областей /
B.С. Колесников, А.Н. Еншина, И.И. Кедрова // Мат. 1-й науч.-практ. конф. — Минск, 1989. —
C. 142-146.
15. Конь И.Я. Питание и состояние здоровья школьников Брянской обл., проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами / И.Я. Конь, Е.М. Абрамова // Вопр. пит. — 1996. — № 2. — С. 17-21.
16. Корзун В.Н. Мероприятия по снижению доз облучения населения / В.Н. Корзун, В.И. Сагло // Мед. последствия аварии на ЧАЭС. — К., 1991. — С. 268-291.
17. Корзун В.Н. Альгинаты в профилактике внутреннего облучения стронцием-90 / В.Н. Корзун, Ю.Г. Воронова,
A.Н. Парац, А. В. Подкорытова // Мед. радиология. — 1992. — № 5. — С. 31-34.
18. Корзун В.Н. Опыт использования продуктов моря в питании населения, проживающего в районах жесткого радиационного контроля /
B.Н. Корзун, В.И. Сагло, Т.В. Беседина, Ю.Г Воронова и др. // Вопросы питания. — 1993. — № 2. — С. 36-38.
19. Корзун В. Н. Чернобыль: радиация и питание / В.Н. Корзун, И.П. Лось, О.О. Честнов // К.: Здоров'я, 1994. — 64 с.
20. Корзун В.Н. Радиация: защита населения / В.Н. Корзун,
C.И Недоуров // К.: Наук. думка, 1995. — 112 с.
21. Корзун В.Н. Сучасш ви-моги до рацюнального харчування та технологи виготовлен-ня страв / В.Н. Корзун, В.И. Сагло, А.Н. Парац, М.П. Рогачук // Медич. консульт. — 1997. — № 2. — С. 46-48.
22. Корзун В.Н. Ионизирующая радиация и питание детей / В.Н. Корзун, Л.В. Курило, Е.И. Степанова, В.Ф. Торбин // К., 1997. — 124 с.
23. Корзун В.Н. Порiвняльна ощнка ролi пектишв в обм^ цезю та стронцю / В.Н. Корзун, А.М. Парац, В.1. Сагло, О.В. Корзун, Л.О. Стоянова / Укр. рад. жур. — 1999. — № 37.
— С. 162-164.
24. Корзун В.Н. Харчовi про-дукти з водоростями як зааб мiнiмiзацN дм радiацN та ендемп / В.Н. Корзун, В.1. Сагло, А.М. Парац, А.А. Чумак, Л.Ю. Буряченко // Проблеми харчування. — 2004. — № 1 (2).
— С. 29-34.
25. Корзун В.Н. Перспективы
29 Environment & Health № 2 2012
использования морских водорослей в питании населения / В.Н. Корзун, А.Н. Парац, А.П. Матвиенко // Ппена насел. мюць. — 200б. — Вип. 47.
— С. 375-379.
26. Корзун В.Н. Використан-ня морських водоростей для зменшення доз внутршнього опромшення населення та про-фшактики йоддефщитних зах-ворювань / В.Н. Корзун, Т.О. Цибенко, А.М. Парац, Л.М. Умрихша, С.Ю. Нечаев,
A.П. Матвiенко // Вщомча н струк^я. — К., 2006. — 8 с.
27. Корзун В.Н. Медико-со-циал. значение использования морских водорослей в питании населения / В.Н. Корзун, А.Н. Парац, Т. И. Нестер, Л.Ю. Буря-ченко // Мат. Межд. науч. конф. "Человек, питание, здоровье".
— Тверь, 2006. — С. 42-51.
28. Корзун В.Н. Теоретичш основи створення та вживання продуктв спе^ального приз-начення / В.Н. Корзун // Дов-юлля та здоров'я. — 2009. — № 1 (48). — С. 63-68.
29. Корзун В. Радюзахисш властивост салатв iз бурими морськими водоростями /
B. Корзун, I. Антонюк, Л. Буря-ченко // Товари i ринки. —
2009. — № 2. — С. 88-95.
30. Корзун В.Н. Функцюналь-ш продукти i Тх роль у харчуван-ш людини / В.Н. Корзун, Ю.С. Тихоненко // Науковi пра-ц ОдеськоТ нац. академи хар-чових технолопй. — Одеса,
2010. — Вип. 38. — С. 173-178.
31. Подкорытова А.В. Функциональные свойства альгина-тов и их использование в лечебно-профилактическом питании / А.В. Подкорытова, Н.М. Аминина, М.М. Левачев // Вопр. питания. — 1998. — № 3.
— С. 26-29.
32. Радиационная авария в Гойянии / Межд. агентство по атомной энергии. — Вена, 1989. — 148 с.
33. Разумовский Н.О. Возможности использования пищевых добавок для предупреждения накопления Эг-89 в организме / Н.О. Разумовский, О.Л. Торчинская // Мед. радиология. — 1967. — Т. 12, № 4. — С. 88-89.
34. Рамзаев П.В. Эффективность ряда хим. веществ при отравлении смесью радиоизотопов цезия-137 и стронция-90 / П.В. Рамзаев, В.Н. Корзун, Е.В. Данецкая // Мед. радиол.
— 1971. — № 9. — С. 49-53.
35. Селидовкин Г.Д. Медицинская помощь при радиационной аварии [Cs-137] в Бразилии (1987 г) / Г.Д. Селидовкин // Мед. аспекты аварии на ЧАЭС. — К., 1988. — С. 180184.
36. Смоляр В.И. Ионизирующая радиация и питание /
B.И. Смоляр // К.: Здоровье, 1992. — 176 с.
37. Спенсер Г. Влияние диеты и гормональних факторов на метаболизм радиоактивного стронция у человека / Г. Спенсер, И. Левин, Д. Самахсон / Сб. Метаболизм стронция. — М.: Атомиздат, 1971. — С. 102123.
38. Тананаев И.В. Химия ферроцианидов / И.В. Тананаев, Г. Б. Сейфор, Ю.Я. Харитонов // М.: Наука, 1971. — 320 с.
39. Comar C.L. Effect of dietary calcium on secretion of strontium into milk / C.L. Comar, R.H. Wasserman, F.W. Lengemann // Health Rhys. — 1966. — № 12 (1). — P. 1-6.
40. Carr T.E.F. Reduction in the absorbption and retention of dietary stroncium in man by alginate / T.E.F. Carr, YS. Harrison, E.R. Humphreys, A. Sutton // Inter. J. Rаd. Biol. — 1968. — № 3. — P. 225-233.
41. Farina R. Медицинские аспекты декорпорации Cs-137. Радиологическая авария в Гоя-нии / R. Farina, C.E. Brandao-Melo, A.R. Oliveira // Health Phys. — 1991. — 60, № 1. —
C. 61-66.
42. Hesp R. Effects of sidium alginate in inhibiting uptake of ra-diostroncium by the human body / R. Hesp, B. Ramsbottom // Nature, 1965. — Р. 109-110.
43. Wasserman K.H. Effect of dietary calcium and phosforus levels on body durdens of inde-stend radiostroncium / K.H. Wasserman, C.L. Comar // Proc. Soc. Exptl. Biol. — 1960. — Vol. 103, № 1. — Р. 124.
Надiйшла до редакцп 12.03.2011.
