CC BY
33тувати наявшсть науково! проблеми, яка характеризуется недостатньою розробленiстю проблеми фор-мування кулътури здоров'я стуцентiв вщнесених до спецiалъних медичних груп у процеа викладання навчалъного предмету "Ф1зичне виховання".
У nepcneKmuei авторами плануеться визна-чити педагогiчнi умови формування кулътури здоров'я студентiв СМГ у процесi викладання навчалъного предмету "Ф1зичне виховання" .
Л^ература
1. Янчик О. М. Программно-методическое обеспечение оздоровительных занятий в специальных медицинских группах школьниц 10-14 лет. Автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.04. - Тюмень, 2002. - 24 с.
2. Звгт про д!яльшсть Мшктерства охорони здоров'я Ук -ра!ни у 2006 рощ // http://moz.gov.ua.
1. Пвдвищення ефективност вищо! освгти визначальний чинник зростання сощально-економ!чного потенщалу держави. Матер1али до доповда мшктра освгти i науки на пщсумковш колеги Мiнiстерства освгти i науки Ук-ра!ни. (23 лютого 2006 р, м. Ки!в) // http: //dgasa.dn.ua.
4. Кривошеева Г. Л. Формування культури здоров'я студенев ушверситету: Дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 / Донецький нащональний ун-т. - Луганськ. - 2001. -228 с.
5. Горащук В. П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика). - Луганськ: Альма-матер, 2003. - 376 с.
6. Лях В. И. Ориентиры перестройки физического воспитания в общеобразовательной школе // Теория и практика физической культуры. - 2001. -№№11. - С. - 3-9.
7. Афанасенко О. М. Формирование мотивационно-цен-ностного отношения к физической культуре у студентов специальной медицинской группы. Автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.04. - Москва, 2006. - 25 с.
Надшшла до редакци 22.10.2007р.
ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ МОТИЕАЦШНИХ ПОТРЕБ ДО ЗАНЯТЬ Ф1ЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ СТУДЕНТ1В 1 КУРСУ З УРАХУВАННЯМ РЕГЮНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЖИВАННЯ Гружевський В.О.
Тавршський нащональний ушверситет iм. В.1.Вернадського Кримський економ1чний шститут КНЕУ iм. В. Гетьмана
Анотащя. у статт визначалось спрямування мотива-цшних потреб до фiзичних навантажень, форм та засобiв фiзичноl культури при оргашзованих та са-мостiйних формах занять фiзичними вправами студентов яю проживали у рiзних регюнах Криму, у тому числi представниюв депортованих народiв. Ключовi слова: мотиващя, потреби, фiзична культура, студенти, регшни, анкетування. Аннотация. Гружевский В.А. Технология формирования мотивационных нужд к занятиям физической культурой студентов 1 курса с учетом региональных особенностей проживания. В статье определилось направление мотивационных потребностей к физическим нагрузкам, формам и средствам физической культуры при организованных и самостоятельных формах занятий физическими упражнениями студентов, проживавших в разных регионах Крыма, в том числе представителей депортированных народов. Ключевые слова: мотивация, потребности, физическая культура, студенты, регионы, анкетирование.
Annotation. Gruzhevsky V.A. Technology of formation of motivational needs to employment by physical training of students of 1 course with the count of regional features of residing. The article is devoted to the identification of the direction of motivation needs to physical tension, forms and ways of physical culture at organized and independent forms of physical training of students, living in different regions of the Crimea, including representatives of deportated people. Key words: motivation, needs, physical culture, students, regions, questioning.
Вступ.
Встановлено, що серед цшшсних opiern^rn студенлв-першокурснишв, важливим елементом внутршньо! структури особистосл, яка загалом сформована попередшм життевим досвщом iндивi-да, мотиващя до занять фiзичнoю культурою знач-ною мipoю зумовлюеться нащональними прюрите-тами вищв фiзичних навантажень, " модою" на них та наявшстю спортивно-техшчно! шфраструктури у мiстi проживання.
Виховання фiзичнo! культури oсoбистoстi здшснюеться при активному впливi не тшьки на фiзичнi здiбнoстi людини, але на його почуття й свщомють, психiку й iнтелект, що забезпечуе формування стiйких сoцiальнo-психoлoгiчних пpoявiв - позитивно! мотивацп, цшшсних opieнтиpiв, iнтеpесiв у сфеpi фiзичнo! активнoстi i здоровому спoсoбi жит-тя.[1]. Характерно, що змiст занять фiзичнoю культурою студентiв багато в чому залежить вiд особливос-тей !х мoтивацiйних установок.[4]. Основним шструментом у pеалiзацi! особистих мoтивiв i потреб стуцентiв служить комплексне використання oсвiтнiх технoлoгiй, спортивно!, загально розвиваючо!, оздо-ровчо! спpямoванoстi з урахуванням !х стану здоров'я, фiзичнo! пiдгoтoвленoстi й особливостей моти-вацiйнo! й психoемoцiйнo! сфер. У силу цього технология формування мотивацшних потреб визна-чаеться багатьма факторами: етшчними й культур-ними традищями, пpиpoднo-клiматичними особли-востями теpитopi! проживання, специфжою спiльнo! дiяльнoстi та шше.
Фiзична культура - це об'ективна субстан-цiя, яка мае суб 'ективний, бiльш того, шдиввдуально-особиспсний характер. В цьому зв'язку вона висту-пае як базовий фундамент, який мктить в сoбi штегруючий ланцюжок культури, утримуючи великий потенщал вiдтвopення oсoбистoстi як цшсносп.
Сучасна фiзична культура представляе собою складне сощокультурне явище яке не обмежене виршенням лише завдань фiзичнoгo розвитку, а ви-конуе й iншi потреби, а саме " сoцiальнi накази сусп-iльства у сфеpi пoлiтики, мopалi, виховання, естетики i в цiй частиш належить суспiльнiй сввдомосп". [2].
Традицшш функцi! фiзичнo! культури в но-вих умовах фiзичнoгo виховання у ВНЗ повинш ви-ходити за рамки формування фiзичних якостей та навчання руховим дiям студентiв, стаючи сoцiальним фактором створення майбутнього трудового потен-цiалу нацi!.
Неoбхiднo зазначити, що на даний момент
все ще ввдсутт ефективнi форми оргашзаци фiзич-ного виховання, як1 здатш впроваджувати у педагоп-чну систему формування рухово! культури студен-тсько! молодi все те нове, що створено сучасною наукою у сферi фiзично! культури та спорту.
Вища школа все ще не готова до сприйняття значущостi фiзично! культури як головного фактора здоров'я наци, виховання гармоншно розвинено! осо-бистосл, вдосконаленням функцiонального стану органiзму студента. [5]. На жаль, все ще до цього часу кафедри фiзичного виховання ВНЗ змушеш дiяти спонтанно, у режимi оперативно! рефлексп, на вини-каючi проблеми забезпечення навчального проце-су, меншою мiрою маючи можливiсть займатись обгрунтуванням стратеги розвитку. В силу певних причин сучасна практика фiзично! культури сьогоднi не може забезпечити належного рiвня фiзично!, ште-лектуально! та когшгивно! тдготовки студентiв, яку вимагають сучаснi технологи та стиль життя сустль-ства. [3]. На даний час визначився розрив мiж вимо-гами до змюту органiзацiйних форм та видiв фiзич-но! культури, який пред'являе еволюцiйний розвиток соцюкультурно! сфери суспшьства. На сучасному етапi принципово важливий аналiз процесiв, як1 вщбу-ваються у фiзичнiй культурi з позицш онтологiчного, соцiокультурного, методологiчного i педагогiчного аспекпв.
Таким чином, у сучасному фiзичному ви-хованнi принципово актуальною е необхiднiсть виз-начення ланцюжка мотивацiйних потреб студентiв першокурснишв до систематичних занять фiзичним вихованням з урахуванням нац1ональних та регюналь-них прiоритетiв щодо особливостей фiзичних наван-тажень та видiв рухово! активносп . Такий пiдхiд дозволить педагогично впливати на формування бажання використовувати фiзичне виховання з метою фiзич-ного, психологiчного оздоровлення i одночасно бути емоцiйно привабливим для кожно! конкретно! осо-бистосп студента на основi перетворення етшчних i регiональних звичок до певно! рухово! активностi в мотиви даяльност!
Робота виконана за планом НДР. Тавршсько-го нац1онального унiверситету iм. В.1. Вернадського.
Формулювання цiлей статп.
Мета статтi - вивчити технологш визначен-ня мотивацiйних потреб до занять фiзичною культурою студенпв 1 курсу з урахуванням етшчних i реп-ональних особливостей, прюритепв форм i видiв фiзично! активносп за попереднiм мiсцем проживан-ня з метою перетворення !! в мотиви дiяльностi.
Результати досл1дження
Початковий перюд навчання у ВНЗ е визнач-ним моментом у житп студента як у соцiальному, так i фiзiологiчному вiдношеннi. Новi умови навчання , високий загальний рiвень навчального наванта-ження, його обсяг та новизна викликають достатнш рiвень розумово! i фiзично! втоми. Студентам доводиться адаптуватись не тшьки до нових умов життя, навчання, але i регулярних фiзичних навантажень у процесi фiзичного виховання. Мiж тим, як сввдчить
досвщ i результати проведеного анкетування, основна бiльшiсть дiвчат та юнашв до вступу у ВНЗ практично не займались фiзичною культурою та спортом. Встановлено, що дефщит рухово! активностi, необхь дно! для тдтримки нормального рiвня здоров'я та фiзично! кондицi!, становить 60-70% вщ необх1дного обсягу. А це, в свою чергу, призводить до значного зниження рiвня розумово! та фiзично! працездатностi молодого органiзму . Для виявлення мотивiв, як1 лежать в основi формування потреби до занять фiзич-ною культурою, нами було проведено опитування студентiв методом анкетування.
Головним завданням анкетування було виз-начення основних мотивiв i , вiдповiдно, створення таких особливостей занять фiзичними вправами, як1 б максимально вщповщали мотивацi! кожного сту-дента-першокурсника. Необхiдно пiдкреслити, що ефектившсть роботи кафедр фiзичного виховання значною мiрою залежить вiд правильно розроблено! концепцi!, вибору тих чи шших спрямувань програм та видiв фiзичних навантажень, що, в свою чергу, значною мiрою зумовлюеться усввдомленням суттевостi мотивiв, вивченням факторiв, яш на не! впливають та метсдав !! п1двищення.
Анкетування, за допомогою якого у студенпв-першокурсникiв визначалась мотиващя, передбача-ло групу факторiв, як1 зумовлюють стимулювання до систематичних занять фiзичними вправами. Встановлено, що у студенлв-першокурснишв найбiльш прюритетним був фактор кондицi! здоров'я, який визначаеться такими мотивами: загальне полшшен-ня рiвня фiзично! пiдготовки, функционального стану органiзму (кардютреновашсть), позитивний влив на стан опорно-рухового апарату (постава, корекцiя сколiозу та шше).
Другою групою факторiв, найбшьш стиму-люючих мотивацию студентiв, був "зовтшнш вигляд", який зумовлюеться трьома мотивами: загальне зни-ження ваги тша, корекц1я фiгури, пiд якою розушеть-ся спец1альне тренування на полшшення тiлобудови, корекцiя окремих частин тулуба, збiльшення м'язо-во! маси.
Наступною групою факторiв мотивацi! був "психологiчний" комплекс, який студенти визначали практично рiвнозначним сшвввдношенням: антистре-совий вплив систематичних занять фiзичними вправами у процеа фiзичного виховання у ВНЗ, ввдчуття задоволення м'язово! радостi на заняттях.
Для певно! групи студент1в визначним мотивом до занять слугував «тзнавальний» фактор, який зумовлювався бажанням пiзнати i, вiдповiдно, оц1ни-ти рiвень сво!х фiзичних можливостей, особливостей тшобудови, встановити в1дхилення вiд норми i конт-ролювати динамiку змши цих показникiв пiд впли-вом занять фiзичними вправами.
«Соцiальний» фактор, за визначенням сту-дент1в, дозволяе встановити важливють соц1ального аспекту, структуру занять фiзичною культурою серед шших аспекпв мотивацi! i передбачае таю складов^ розширення кола знайомих та друзiв, досягнення
б№шо1 впевненосп в собi, самопiднятгя рiвня особи-стостi, значущосгi поважного ставлення огочуючих.
Передбачений "прикладний" фактор мотивацп до занять фiзичними вправами студенти пов'я-зують з майбутньою професшною дiяльнiстю.
Необхвдно зазначити, що бажання займатись регулярно масовими видами спорту, фiзичними вправами в перюд навчання у ВНЗ значною мiрою зумовленi як популярнiстю, тобто "модою" певних видiв фiзичних навантажень в репош проживання, нацiональними градицiями, так i особистими власти-востями психотипу та психофiзичного стану оргатз-му кожного студента.
Характерно, що високим рiвнем мотивацп визначались студенти, як в силу життевих обставин перед вступом у ВНЗ характеризувались такими особ-ливостями :
- мали той чи iнший досвiд занять спортом в дитячому та юнацькому вiцi;
- вiдрiзнялись впевненiстю у сво1х рухових здiбностях;
- були здатш долати рiзнi груцнощi (хвороби, травми, недолiк часу та шше);
- приймали фiзичнi навантаження як задо-
волення.
В умовах фiзичного виховання у ВНЗ мотиващя сгуденгiв непостiйна величина, яка змiнюеться в залежностi вiд середовища. Створення кафедрою фiзичного виховання позитивних умов тд час занять рiзними формами та видами фiзичних вправ значною мiрою пiдвищуе мотивацiю сгудентсько! молод1.
Для оцiнки цiннiсного потенщалу фiзично! культури визначалось ставлення студенпв-першокур -сникав до фiзкульгурно-спортивно! дiяльностi, соц-iальна значущiсть фiзично! культури, систематичнють занять фiзичною культурою та спортом, встановлю-вались об'ективш та суб'ективнi фактори, сприяючи тдвищенню iнтересу до фiзично! культури з ураху-ванням регiону проживання до вступу у ВНЗ, етшч-них нацiональних прiоритетiв до певних видiв фiзич-них навантажень, наявносп спортивно-техшчнох бази, «моди» на заняття певними видами спорту у мюцях проживання, а також причини, яш заважали займатись фiзичною культурою.
Фiзкультурно-спортивна дiяльнiсть разом з iншими видами дiяльностi входить у спосiб життя. Бiльшiсть сгудентiв-першокурсникiв (87,6%) на декларативному рiвнi високо цiнують сощальну зна-чущiсть фiзично! культури та спорту в житп сустль-ства. Мiж тим, використовують засоби фiзично! культури в позанавчальний час лише 24,8%.
Найбшьший вплив на рiвень потенцiалу фiзично! культури мають так об'екгивнi показники, як як1сть проведения занять (71,3%) та умови !х про-ведення (61,7%), а також, що найбшьш важливо, мож-ливiсть вибору форм занять та видiв спорту (84,8%).
Висновки
Цiннiсний потенцiал фiзично! культури, фiзкультурно-спортивну акгивнiсть першокурсник1в можливо посилити за рахунок усунення об'ективних
причин, яш не дають змоги повноцiнно займатись фiзичною культурою, звернувши увагу на невмшня сгудентiв розподiляти вiльний час, слабкий розвиток фiзкультурно-спортивно! iнфраструктури у ВНЗ, малий обсяг теоретичних знань та практичну вщсутшсть досвщу фiзкультурно-оздоровчо! роботи в перiод навчання у школг
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем технологi! формування мотивацiйних потреб до занять фiзич-ною культурою.
Л1тература
1. Бальсевич В.К., Лубышева Л.И. Физическая культура: молодежь и современность // теория и практика физической культуры. 1995.-№№4. - С. 2-8.
2. Выдрин В.М. Теория физической культуры // -Л : ГДО ИФК., 1988. - 272 с.
3. Григорьев В.И. Кризис физической культуры студентов и пути его преодоления //Теория и практика физической культуры. 2004.- С. 54-61.
4. Давиденко Д .Н. Оценка формирования физической культуры студентов в образовательном процессе технического вуза. // Теория и практика физической культуры. 2006.- №2. - С. 2-6.
5. Карпюк 1.Ю. Цшьова ор1ентащя на цшшсний прюри-тет здоров'я у навчальному процес ф1зичного виховання студентов.// Педагопка, психолопя та медико-бю-лоНчш проблеми ф1зичного виховання [ спорту. Наукова монограф1я за редакщею проф. С. Срмакова. Харюв 2007.-№2. - С. 44-47.
Надшшла до редакци 25.09.2007р.
ФОРМУВАННЯ ДОВГОГРИВАЛО1 ПРАЦЕЗДАГНОСТ1 СШОРГСМЕШВ-ОДНОБОРЦ1В НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАШ П1ДГОГОВКИ ПРИ ВИКОРИСГАНН1 АДАПГОГЕН1В Гуска М.Б.
Нацiональний педагогiчний унiверситет iменi М.П. Драгоманова
Анотащя. Прийом адаптогешв позитивно впливае на функцюнальний стан серцево-судинно! системи та спещальну працездатшсть спортсмена однобор-ця. 1снують вшов1 особливосп впливу тренувальних навантажень та вживання адаптогешв на розвиток спещальнох' працездатност одноборця. Найбшьш виражеш зрушення полшшення спещальнох' працез-датност виявлеш у дорослих спортсмешв. У спортсменов з бшьшою масою абсолютш величини кидюв через спину були вщносно меншими, але приркт !х числа тд впливом прийому спирулини збер^ався. Ключов1 слова: спортсмен, працездатшсть, адапто-ген, одноборства.
Аннотация. Гуска М.Б. Формирование длительной работоспособности спортсменов-единоборцев на предсоревновательном этапе подготовки при использовании адаптогенов. Прием адаптогенов положительно влияет на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и специальную работоспособность спортсмена единоборца. Существуют возрастные особенности влияния тренировочных нагрузок и употребление адаптогенов на развитие специальной работоспособности единоборца. Наиболее выраженные сдвиги улучшения специальной работоспособности выявлены у взрослых спортсменов. У спортсменов с большей массой абсолютные величины бросков через спину были относительно
