CC BY
16
основi е глибоко суперечливими. Мiграцiйнi перемiщення працездатного на-селення дають змогу згладжувати деяк з поточних економiчних трудношдв i суперечностей економiчного розвитку, але водночас призводять до нагрома-дження багатьох суперечностей, пов'язаних з переважно нелегальним характером трудових мирацш. Велика масштабнiсть мiграцiйних процесiв, особливо квашфжованих кадрiв, е причиною значних втрат iнтелектуального по-тенщалу кра1ни. Гостро вiдчуваеться негативний вплив трудових м^рацш на формування регюнального ринку працi. Вiдтак, багатоаспектний вплив тру-довий мiграцiй на рiзнi аспекти життедiяльностi населення Укра!ни вимагае активiзаци зусиль держави щодо захисту штереЫв 11 громадян, а на реп-ональному рiвнi - врахування особливостей м^рацш в соцiально-економiч-ному розвитку регюну. Особлива увага мае бути зосереджена на ощнщ та вра-хуваннi мiграцiйних потокiв з позици комплексно-пропорцiйного розвитку регiонiв, усшшшсть якого визначае стабiльнiсть нацiонального господарства.
Таким чином, можна стверджувати, що вплив трудово! м^рацп на формування та функщонування ринку працi держави i пiдприемництва зага-лом е вагомим. I! масштабнiсть, складнiсть i неоднозначнiсть вимагае вiд держави постшно! уваги, цiлеспрямованих дiй, результатившсть яких безпосе-редньо залежать вщ рiвня володiння проблемою, iнформацiйного забезпечен-ня 11 вирiшення, постiйного наукового мошторингу за розвитком мiграцiйних процеЫв i наслiдкiв 1х впливу на формування ефективного тдприемницького середовища.
Лггература
1. Дол1шн1й М.1., Злупко С.М., Злупко Т.С., Токарський Т.Б. Трудовий потенщал, зайнятють 1 ринок пращ. - Льв1в: Вид-во Льв1вського 1ВС, 1997. - С. 151.
2. Левцун О. Зовшшня трудова м1гращя з Укра!ни як демограф1чна проблема. - 2006. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.dialogs.org.ua>.
3. лИбанова Е. Людина на ринку пращ// Урядовий кур'ер. - 2004, 20 кв1тня.
4. М1грац1я населення Льв1всько'1 област у 2004. Статистичний щор1чник. - Льв1в, 2004. - 56 с.
5. Пирожков С., Малиновськая Е., Хомра А. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект: Монография. - К.: НИПМБ, 2003. - 134 с.
6. Франко I. З1брання твор1в у п'ятдесяти томах. - К., 1986, т. 44. - Кн. 1. - С. 68.
7. Шульга Н.А. Великое переселение: репатрианты, беженцы, трудовые мигранты. - К., 2002. - С. 14.
УДК 331.024 Асист. Ю.В. Максимець - Львiвський НУ м. 1вана Франка
СТИМУЛЮВАННЯ ТА МОТИВАЦ1Я ПРАЦ1 ЗАЙНЯТИХ У НЕСПРИЯТЛИВОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Розглянуто проблеми стимулювання 1 мотивацп пращ зайнятих на шкщливих 1 небезпечних роботах. Визначено мехашзм тльгово-компенсащйно! системи за нес-приятлив1 умови пращ.
Ключов1 слова: стимулювання, мотиващя, страхування, компенсащя, пшьга.
Assist. Yu. V. Maksymets - L 'viv NU named after Ivan Franko
Stimulation and motivation of labor of the employed in unfavourable environment
The problems of stimulation and motivation of labor of the employed at harmful and dangerous works are examined. A mechanism of privilege-compensative systems for the unfavorable terms of labor is determined.
Keywords: stimulation, motivation, insurance, compensation, privilege.
Трансформацшш перетворення в економщ Украши супроводжуються попршенням умов пращ на шдприемствах та поширенням ïx негативного впливу на здоров'я зайнятих. Незадовшьш умови пращ на робочих мюцях негативно позначаються на шдив^альнш продуктивное^ пращ, працездатнос-т зайнятих, якост роботи та ïï мотивацiï. Зростае професiйна захворюва-шсть, виробничий травматизм та iнвалiднiсть.
Незважаючи на вагомiсть даноï проблеми, питання важ^ i небезпеч-ноï пращ до останнього часу не е предметом глибокого наукового анашзу. Украша не мае, але потребуе серйозних спещальних дослiджень з визначення економiчниx втрат у зв'язку з нещасними випадками, професiйною захворю-ванiстю. Водночас ця проблема е багатогранна i багатоаспектна. Вона сто-суеться врахування умов пращ i дп рiзноманiтниx чинникiв зовнiшнього ви-робничого середовища, встановлення науково обгрунтованих сощально-еко-номiчниx та медико-фiзiологiчниx пiльг та компенсацш.
Пiд важкими та шкiдливими умовами пращ бшьшсть науковцiв i практиюв розумiють особливi умови працi, що в сукупностi визначаються термiном "несприятлив^' [3, с. 20].
В умовах реструктуризацп промисловостi i сiльського господарства з'являються пiдприемства рiзниx форм власност - приватнi, оренднi, кооперативы, сiмейнi тощо. За цих умов у кра1ш послаблюеться правовий та еко-номiчний меxанiзм, що спонукае роботодавця застосувати ефективш заходи з забезпечення здоров'я i належних умов пращ. Прагнучи зекономити, тд-приемець ^норуе вимоги охорони i гтени працi, через що працiвники ризи-кують сво1м життям i здоров'ям, а середовище несприятливоï i ризикованоï працi розширюеться. За даними Держкомстату, чисельшсть зайнятих, якi працюють в умовах, що не вщповщають саштарно-гтешчним нормам i стандартам, становить майже 23 % i мае стшку тенденщю до зростання. Аналiз виробничого травматизму та його причин засвщчуе: в середньому 70 % смер-тельних випадкiв сталися через оргашзацшш причини; 20 % - техтчт; 10 % - псиxофiзiологiчнi [1, с. 15-16]. За кшьюстю смертельних випадкiв на 1000 працюючих Украша значно випереджае такi економiчно розвиненi кра-1ни, як Велика Бриташя, Японiя, Швецiя, ФРН. У нас показник рiвня травматизму дорiвнюе 0,104, а у вказаних крашах вiн становить: Великiй Британи -0,016; Японiï - 0,02; Швеци - 0,032; ФРН - 0,08 [7, с. 24].
Особливо незадовшьними i небезпечними залишаються умови пращ в сшьськогосподарському виробництвi. Основним агровиробником в Укра1ш у ХХ1 ст. залишаються дрiбнi товарнi господарства. Як наслщок, щорiчно збь
льшуеться кшьюсть немеханiзованих господарств, де процеси вiдгодiвлi, на-поювання худоби, прибирання здшснюються вручну. Умови працi мехашза-торiв, якi змушенi експлуатувати технiку шсля декiлькох капiтальних ремон-тiв, не вщповщають вимогам безпеки працi за рiвнем шуму, вiбрацil, забруд-нення повггря робочо! зони шляхом викидання вщпрацьованого палива. В зимовий перюд бiльшiсть ремонтних майстерень не опалюються, немае приму-сово! вентиляцп, ефективних систем освiтлення. В селi використовуеться не-нормований робочий день - люди працюють зранку до вечора, нехтуючи при цьому правилами охорони пращ. Виснаження пращвниюв i техшки, що не вщповщае умовам пращ, е основною причиною травматизму в сшьському господарствь Як наслщок, кожна п'ята виробнича травма у сферi АПК Укра-1ни мае летальш наслiдки, шорiчно гине майже 300 аграрив [11, с. 3]. Проведет дослщження засвiдчують, що найнебезпечшшим сiльськогосподарським мiсяцем року е жовтень i найбiльше нещасних випадюв сiльськогосподарськi працiвники отримують з 14 до 17 години. Вже на дев'ятш годиш роботи кшьюсть травм збiльшуеться удвiчi, порiвняно з восьмигодинним робочим днем.
Потребують глибоких наукових дослщжень умови використання в сшьському господарствi працi жiнок i дiтей. Позитивних тенденцiй у покра-шеннi умов працi жiнок за останш роки не спостерiгаеться. Повсюдно пору-шуються норми гранично допустимих навантажень для жшок при шднятл, перемiшеннi вантажiв. Залишаються актуальними проблеми покращення умов пращ ваптних жшок. У наш час фактично нема системи працевлашту-вання вагггних жшок на роботи з бшьш легкими i безпечними умовами пращ, бшьшють жшок продовжуе працювати на сво!х колишшх робочих мiсцях аж до виходу в декретну вщпустку, тддаючи ризику свое здоров'я i здоров'я майбутньо! дитини.
Увагу науковцiв привертають проблеми використання на селi пращ дь тей. За даними Держкомстатистики, на сшьськогосподарських пiдприемствах у 2007 р. працювало 146 тис. шдлггюв. Ми вважаемо цю цифру багаторазово заниженою, однак офщшна статистика не враховуе тдлггкову працю в осо-бистих селянських i пiдсобних господарствах. Перевiрки Держнагляду працi у 2006 р. засвiдчили, що майже на 1/3 iз 738 перевiрених шдприемств виявле-но порушення законодавства про працю неповнолггшх, кожна десята дитина не мала оформлених трудових вщносин, а 13 % працювали з ненормованим робочим днем i без дотримання правил технiки безпеки [9, с. 18-20].
Можна констатувати - плата у масштабах кра!ни за попршення умов пращ, нещасш випадки на виробнищш, професiйна захворюванiсть е дуже високим. Безумовно, за шкоду, завдану здоров'ю людини, суспiльство мае платити. Але, на наш погляд, доцшьшше i бiльш ефективно буде здшснювати профiлактичнi заходи, спрямованi на полшшення умов працi, технiки безпеки i медичного обслуговування. Головна мета нацiональноl полiтики у сферi покращення умов пращ, яка сформульована у Свропейськш сощальнш хартil, полягае у необхщнос^ дотримання прав працiвника на безпечш i здоровi умови пращ, е обов'язковою для виконання. В Укра1ш цi проблеми вiдобра-жеш у Конституцil Укра1ни, "Основах законодавства Укра1ни про охорону
здоров'я" (1992 р.). Засадничi положення щодо реалiзацiï конституцiйного права зайнятих на охорону ïхнього життя i здоров'я у процес трудовоï дiяль-ност визначаються Законом Украïни "Про охорону пращ" (1992 р.), Законом Украши "Про шдприемства в Украш" (1991 р.), Кодексом закошв про працю (2001 р.).
Шкiдливi i небезпечш умови працi iснують не лише при використанш малоквалiфiкованоï, простоï пращ. Варто зазначити, що особливими i ризико-ваними для здоров'я зайнятих е багато видiв складно^ висококвашфшовано1" працi. Зокрема медичнi, фармацевтичнi, лабораторш працiвники ризикують заразитися вiрусом СН1Ду чи iншими небезпечними хворобами, пращвники пожежно1' охорони можуть травмуватися шд час пожежi, персонал атомних електростанцш ризикуе потрапити пiд iонiзуюче випромшювання. В цих умовах важливим напрямом формування ефективного мехашзму мотивацiй тако1' працi е пiльги, компенсацiï, страхування.
Енциклопедiя бiзнесмена, економiста, менеджера трактуе "пшьги" як переваги, додатковi права, що надаються певним категорiям громадян або ор-ганiзацiям, а термш "компенсацiя" визначаеться як врiвноваження, вщшкоду-вання [4, с. 290, 450]. Якщо iнтерпретувати цi обидва поняття на шкiдливi та безпечнi або важю умови працi, необхiдно визначити ix як особливi трудовi права на звiльнення вiд виконання встановлених законом загальних правил, вимог, а компенсащя за небезпечнi i шкiдливi умови працi полягае у зрiвно-важуваннi чи нейтралiзацiï впливу цих чинниюв за рахунок грошовоï випла-ти або iншиx заxодiв, яю усувають цей вплив.
Систему пшьг та компенсацiй за шкiдливi та важю умови пращ було введено в Украш у 70-т роки ХХ ст. На той час це був достатньо прогресив-ний захщ соцiально-економiчного характеру, спрямований на стимулювання залучення робочоï сили до тих галузей, де е несприятливi умови працi або на нейтралiзацiю негативних процесiв якi вiдбуваються в оргашзаци працю-ючих внаслiдок ди несприятливих виробничих чинникiв. В сучасних умовах пшьгово-компенсацшна система повинна стати невщ'емним складником по-казникiв соцiально-економiчного, демографiчного, теxнологiчного, культурного, етичного розвитку держави та ïï трудового потенщалу. На думку К. До-рошенка, пiльгово-компенсацiйна система мае бути спрямована на досягнен-ня найкращого результату - цiльового та адресного надання пшьг, компенсацш, ращонального використання фшансових i матерiальниx ресурЫв та вщ-бивати всi головш змiстовнi характеристики, властивi будь-якiй систем^ найперше - цiлiснiсть i подшьшсть [3, с. 22]. Цiлiснiсть характеризуеться вза-емозв'язком ланок та елеменлв: несприятливi умови працi, зайнятiсть в них, види пшьг та компенсацш, законодавче, нормативно-правове, методичне за-безпечення, суб'екти шфраструктури. Подшьшсть означае подш на шдсисте-ми, якi мають системнi властивостi. А сама система пшьг i компенсацш е складником системи вищого рiвня - сфери сощально-трудових вiдносин.
Найважливiшими напрямами ди пiльгово-компенсацiйноï системи е: оплата пращ в шдвищеному розмiрi, безкоштовне забезпечення лшувально-профiлактичним харчуванням, право на безоплатне санаторно-курортне лжу-
вання, скорочений робочий час i додаткова оплачувана вщпустка. В YKpaÏHÏ у першi роки ХХ1 ст. пiльги та компенсаци отримувало близько 2 млн. оЫб, що становило 32,6 % вщ загальноï кiлькостi зайнятих, зокрема 44,6 % - у про-мисловостц 32,0 % - у будiвництвi; 11,5 % - у сшьському господарствь Найбiльша ïx частка припадае на додатковi вiдпустки. Досить поширеним е пiдвищення тарифноï ставки, безоплатне отримання харчових продуктiв. Найбiльшi витрати на пiльги i компенсаци, у вщсотках до загальноï чисель-ностi зайнятих рееструються у схщних областях: Донецькiй - 51,6 %; Лу-ганськiй - 49,3 %; Днiпропетровськiй - 48,3 % [7, с. 22].
Однак юнуючий мехашзм надання пiльг i компенсацiй не позбавлений певних недолтв i суперечностей: недостатня обгрунтовашсть надання i ад-реснiсть, тенденцiï до ïx зростання. Щ проблеми постiйно повиннi знаходити-ся в полi зору держави, зауважуе В. Кириленко, мшютр пращ i соцiальноï по-лiтики в урядi Ю. Тимошенко. Недостатня обгрунтовашсть надання пшьг i компенсацiй спричиняе ïx дублювання i знижуе соцiально-економiчну вщда-чу. Необxiдно чiтко вщпрацювати критерiï надання пiльг тiй чи шшш особi, тому чи шшому пiдприемству. Надавати привiлеï всiм без винятку на шд-приемствi незалежно вiд полiпшення умов або навпаки попршення умов пра-цi - неправильний шдхщ, що потребуе найшвидшого регулювання - зауважуе вш [6, с. 13-14].
Важливим шструментом державного регулювання пшьгово-компенса-цiйноï системи е страхування зайнятих на шюдливих i небезпечних роботах, а також державний контроль за охороною пращ на шдприемствь Страхування вщ нещасних випадкiв е найпоширенiшим видом загального державного соцiального страхування, за допомогою якого здiйснюеться соцiальний за-хист, охорона життя та здоров'я громадян у процес ïx трудовоï дiяльностi [8, с. 289]. Завданням страхування вщ нещасного випадку е проведення профь лактичних заxодiв, спрямованих на усунення шюдливих i небезпечних вироб-ничих чинниюв, запобiгання нещасним випадкам на виробництвi, профе-сшним захворюванням; вiдновлення здоров'я та працездатност потерпiлиx на виробництвi вiд нещасних випадюв чи професiйниx захворювань; вщшко-дування моральноï та матерiальноï шкоди потерпiлим.
У заxистi прав зайнятих важкими i небезпечними роботами на Заxодi ютотну роль вiдiграють Державш iнспекцiï працi. Украïна мае давш традици використання законодавства з охорони пращ. Першим фабричним законом, що регулював умови пращ в Укршт, яка перебувала в складi Росшсь^' iмпе-рiï, був закон 1845 р. Цей закон забороняв важку працю на фабриках малолгг-тм, яю не досягли 12-рiчного вшу. Законом 1882 р. тривалiсть фабричноï роботи малолiтнix вiком вщ 12 до 15 рокiв була обмежена до 8 годин на добу, тчну, а також святкову i недшьну роботу малолггшх було заборонено [10, с. 516-517].
Для оргашзаци ефективного державного контролю за безпекою пращ на виробнищв е досвщ Республiки Польща. Створена там Державна шспек-цiя працi тдпорядкована Сейму, що дае змогу повною мiрою реалiзувати за-декларованi МОП принципи незалежност державних iнспекторiв. На тд-
приемствах, де працюе понад 100 оЫб створюються комюи або служби безпе-ки i гiгiени працi. Громадський контроль здшснюють профспiлки. Чисельнiсть державних iнспекторiв у Польщi у 2005 р. становила 2440 оЫб [6, с. 21-23].
В Укра1ш служба шспекци i охорони працi на багатьох шдприемствах е "слабкою ланкою" через неукомплектовашсть i вiдсутнiсть спещашс^в з фаховою освiтою та практичним досвщом. Проте i в цих умовах тшьки за перше пiврiччя 2007 р. iнспектори Фонду сощального страхування вiд нещас-них випадюв на виробництвi та профзахворювань внесли 2250 пропозицш роботодавцям щодо заборони подальшо! експлуатаци 2121 робочого мюця, 113 дiльниць та 16 цехiв [2, с. 15-16].
Незважаючи на те, що iснуюча система шльг та компенсацiй не вщ-значаеться високим рiвнем впорядкування, недостатньо точними е викорис-товуванi показники та критери 1х отримання, суперечливими або вщсутшми е деякi нормативно-правовi акти, юнують реальнi шляхи 11 впровадження та ошгашзаци.
Л1тература
1. Безпека пращ: Свропейсью сощальш стандарти// Людина 1 праця. - 2005, № 4. -С. 15-16.
2. Виробнича безпека: анад1зуе профшьний фонд// Людина 1 праця. - 2007, № 7. -С. 15-16.
3. Дорошенко К. Пшьги 1 компенсаци за роботу в шкщливих та важких умовах пращ// Людина 1 праця. - 2005, № 8. - С. 20.
4. Енциклопед1я б1знесмена, економюта, менеджера/ За ред. Романа Дяюва. - К.: М1ж-народна економ1чна фундащя. - 2000. - С. 290; 450.
5. Захист трудових прав, польський досвщ// Людина 1 праця. - 2005, № 9. - С. 21-23.
6. Змшити пщходи у наданш пшьг// Людина 1 праця. - 2005, № 5. - С. 13-14.
7. Кунд1ев Ю., Нагорна А. Професшна захворюванють в УкраЫ (сощально-економ1ч-ний та гтешчнийаспект)// Вюник НАН Украши. - 2003, № 3. - С. 24.
8. Плиса В.Й. Страхування: Навч. пос. - К.: Каравела, 2005. - С. 289.
9. Привернути увагу суспшьства до проблем пращ сшьських д1тей// Людина 1 праця. -2007, № 6. - С. 18-20.
10. Туган-Барановський М.1. Основи пол1тично'1 економи. - Льв1в: Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2003. - С. 516-517.
11. Ящун В. Спочатку охорона пращ, а пот1м праця// Сшьський час. - 2003, № 32. -30 квггня. - С. 3-5.
УДК 65.012.23 Доц. О.Ю. Масленшков, канд. екон. наук;
магктрант С. О. Журба - Львiвська КА
ОСНОВН1 АСПЕКТИ РОЗБУДОВИ СТРАТЕГ1ЧНО1
КОНЦЕПЦ11 РОЗВИТКУ СПОЖИВЧО1 КООПЕРАЦ11
У сучасних умовах досить актуальною е проблема розвитку споживчо! коопе-рацп Укра!ни. Саме цю проблему на яюсно новий р1вень тдшмають тенденцп вста-новлення ринково! економ1ки, що зумовило актуальшсть 1 мету цього дослщження.
Ключов1 слова: споживча кооперащя, управлшня, стратепчна концепщя розвитку.
