CC BY
20
УДК 613.6.01 Доц. О.Б. Горностай, канд. техн. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльноат
РОЗВИТОК ПРОФЕС1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАШ1
Встановлено, що незадовiльний стан охорони пращ е важким тягарем для еконо-мши держави. Проблема створення безпечних 1 нешюдливих умов пращ в УкраИ юну-вала завжди. На сьогодш щор1чно майже 17 тис. оиб стають швалщами шд час вико-нання трудових обов'язкiв. Для збереження здоров'я необхщно: оргашзувати ращональ-ний режим пращ й вщпочинку, забезпечити умови пращ вщповщно до саштарно-гь пешчних вимог, виробити свш щдишдуальний стиль 1 ритм пращ.
Ключовi слова: професшш захворювання, охорона пращ, р1вень захворювань.
Постановка проблеми. Професiйнi захворювання приносять не лише медичнi, соцiальнi й моральш збитки окремим людям, але ще величезнi еконо-мiчнi втрати суспiльству. На жаль, в УкраМ не iснуe серйозних дослiджень з визначення економiчних втрат через нещасш випадки i професiйнi захворювання. Так, за даними Фонду сощального страхування вiд нещасних випадкiв на виробнищш та професiйних захворювань Украши, такi втрати щорiчно станов-лять майже 1 млрд грн. Державну пенсiю на пiльгових умовах через несприят-ливi виробничi фактори одержують 1 млн 248 тис. оаб (18,4 %) [1, 2].
Анамз останнгх публiкацiй. Вирiшення проблеми виникнення профе-сiйних захворювань з роками посилюеться i вивчаеться як медичними пращв-никами, фах1вцями соцiальноí сфери, так i iнспекторами з охорони пращ [2-8].
Мета роботи. Метою дослвдження е визначення основних причин, що призводять до розвитку професшних захворювань, та проблем 1х усунення.
Виклад основного матерiалу. У 2011 р. в УкраЫ зареестровано 5396 випадюв професiйних захворювань i 1хня кiлькiсть щороку збiльшуеться. Для пор1вняння, у Фiнляндií та в США - сотш тисяч (бiльше 500) професшних захворювань на рш [2]. Очевидно, що велика кшьккть професшних захворювань, яю щороку фшсуються в Украíнi, спричинено не тшьки умовами працi, а недолiками в даагностищ професiйних захворювань на раннш стадií íх розвитку i низькою особисткною оцiнкою свого здоров'я.
За 2012 р. до робочих оргашв виконавчо!' дирекцií Фонду надiйшло 5729 повщомлень про професiйнi захворювання (отруення). За результатами розслiдування професiйних захворювань складено 5612 актш розслiдування причин виникнення хрошчних професiйних захворювань [3]. Поршняно з ана-логiчним перюдом 2011 р., кiлькiсть професiйних захворювань збшьшилась на 4 % або на 216 випадюв (вiд 5396 до 5612).
Найбшьшу кiлькiсть професшних захворювань зареестровано в Донець-кш (32,3 %), Луганськiй (25,8 %), Днiпропетровськiй (17,6 %) i Львiвськiй (10,5 %) областях. Кiлькiсть профзахворювань у цих областях становить близь-ко 86 % вiд загально!' кiлькостi по Украíнi. Значне зростання професiйних захворювань вiдзначаемо у Волинськш обл. - на 151 випадок (ввд 112 до 263), До-нецькiй обл. - на 50 випадкш (вiд 1760 до 1810), Луганськш обл. - на 37 випад-кiв (вiд 1412 до 1449), Львiвськiй обл. - на 20 випадюв (вiд 568 до 588), Дншро-петровськiй обл. - на 18 випадюв (ввд 971 до 989) [1].
Aнaлiз профеайно!' зaxвоpювaностi за гaлyзями пpомисловостi свдаить, що найвищий piвень пpофзaxвоpювaностi спостеркаемо пiд час добyвaння енеpгетичниx мaтеpiaлiв (78,9 %), видобyвaння неенеpгетичниx мaтеpiaлiв (5,8 %), виробництво машин та yстaтковaння (3,8 %), в метaлypгiï та пiд час об-роблення метaлy (2,8 %), в бyдiвництвi (3,2 %) Кiлькiсть пpофесiйниx зaxвоpю-вань y циx гaлyзяx становить близько 94 % вiд загально!' кiлькостi по Укpaïнi.
У стpyктypi пpофесiйниx зaxвоpювaнь перше мiсце належить xвоpобaм оpгaнiв диxaння - 68 % ввд загально!' кiлькостi по УкраМ (понад 3831 випадок). На другому мкщ - зaxвоpювaння опоpно-pyxового aпapaтy - 20 % (радикуло-патй', остеоxоцдpози, артрити, артози - понад 1140 випадюв). Трете мкце зали-шаеться за вiбpaцiйною xвоpобою 4 % (205 випадыв), четверте за xвоpобaми оpгaнiв слyxy - 3 % (192 випадки).
До професш, в якиx найчаспше виникають пpофесiйнi зaxвоpювaнця, вiдносяться:
• прник очисного забою - 1011 випадюв профзахворювань (18 %);
• прохщник - 831 випадок (15 %);
• електрослюсар пiдземний - 628 випадюв (11 %);
• прник тдземний - 331 випадок (6 %).
В останш роки дед^ серйозшшою стае проблема пpофесiйноï зaxвоpю-вaностi медичниx пpaцiвникiв - переважно на шфекцшш xвоpоби (туберкульоз, шфекцшний гепатит). Так, y 2012 р. виявлено 66 пpофесiйниx зaxвоpювaнь y медичник пpaцiвникiв [1]. Пpофесiйнa патологя в Укpaïнi рееструеться y пра-цiвникiв бшьш як 250 професш при середньому стaжi роботи до 20 роюв та се-редньому вiцi до 50 роыв. Ршень пpофесiйниx зaxвоpювaнь в Укpaïнi е досить високим - майже два випадки на 10000 пpaцюючиx. При цьому нaмiтилaся стала тенденция до зростання кiлькостi випадюв [3].
Маемо вpaxовyвaти той факт, що, за даними Держкомстату Украши, в кpaïнi кожен четвертий (24,7 %) працюе в yмовax, як не вiдповiдaють саштар-но-гiгieнiчним нормативам за параметрами вмкту пилу в повiтpi робочо!' зони, вiбpaцiï, шуму, шфра- i ультразвуку, iонiзyючого та неюшзуючого випромшен-ня, вaжкостi й напруженосп пpaцi тощо. Загальний професшний ризик за пев-ний час або в динамщ pокiв можна оцшити через фактичний р1вень нещaсниx випaдкiв на виpобництвi, використовуючи загальноприйняп коефiцieнти травматизму та пpофзaxвоpювaнь.
Умови пpaцi в Укpaïнi класифшували за показниками шкiдливостi та не-безпечностi фактор1в виробничого середовища, важкосп та нaпpyженостi трудового процесу. Вiдомо, що шкiдливi (3 клас) та небезпечнi (4 клас) умови правд на pобочиx мки^ пращвниыв спричиняють y ниx розвиток специфiчниx зaxвоpювaнь та, як наслщок, стшку втрату пpофесiйноï пpaцездaтностi, що на-дaлi призводить до розвитку пpофесiйного зaxвоpювaнця.
Розpiзцяють гостpi й xpонiчнi пpофесiйнi зaxвоpювaння та отруення. Зaxвоpювaння, зyмовленi тривалим, протягом бaгaтьоx pокiв, вдиxaнням неве-ликиx концентрацш пари xiмiчниx речовин, пилу, гaзiв, впливом на оpгaнiзм вiбpaцiï i шуму, переважно мають xpонiчний xapaктеp. Вони виникають посту-пово - через 10-15 i бшьше роив роботи в неспpиятливиx yмовax. Наприклад,
вiбрацiйна хвороба розвиваеться за 15-20 i бшьше роюв у разi нехтування п-гieнiчними рекомендациями. Прояви перших ознак хрошчного отруення пестицидами при контакта з ними без суворого виконання профшактичних заходш можна спостеркати вже через 2-3 роки.
У тих рдакних випадках, коли працюючi протягом одного робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих концентращй хь мiчних речовин або якогось шшого шкiдливого чинника (високо! температури, випромiнювання тощо) i при цьому не користуються засобами iцдивiдуального захисту або порушують iншi правила безпеки, може виникнути так зване гостре професiйне отруення або захворювання.
Так, у працiвникiв сiльського господарства можливе гостре отруення пестицидами, сонячний удар пiд час польових робщ в електрозварювальникiв -пiд час зварювальних робiт (електроофтальмiя).
Перелiк професшних захворювань в Украíнi подшяеться на ам основних груп iз перерахуванням факторiв, вплив яких може спричинити професiйне захворювання [5]:
• захворювання, яю виникають тд впливом хiмiчних факторiв (рiзнi гострi та хронiчнi штоксикацп);
• захворювання, спричинет впливом промислового пилу (пневмокотози, пило-вий бронхи);
• захворювання, спричинет дieю фiзичних факторiв ^брацшна хвороба, неврит слухових нервiв, ураження, спричиненi дieю рiзних видiв випромшювань, висо-ких i низьких температур та ш.);
• захворювання, пов'язат з фiзичним перевантаженням та перенапруженням ок-ремих органiв i систем (координаторт неврози, хвороби периферично! нервово! системи й опорно-рухового апарату - моно- та полшейропатп, радикулопатп, хротчт мiофiбрози, виражене варикозне розширення вен на ногах; захворювання, яю спричинет перенапруженням голосового апарату та оргатв зору);
• захворювання, спричинет дieю бюлопчних факторiв (iнфекцiйнi та паразитар-нi захворювання, якi розвиваються у людей, що мають контакт з рiзним шфек-цiйним матерiалом або тваринами, що хворiють тим чи шшим iнфекцiйним зах-ворюванням, а також у тих, хто працюе в протитуберкульозних та шших шфек-цiйних медичних закладах; захворювання, яю спричиняються антибiотиками, грибами-продуцентами та ш.);
• алергiчнi захворювання (кон'юнктивгг, ринiт, бронхiальна астма);
• злояюст новоутворення (професiйний рак).
Значного поширення набула класифiкацiя токсичних речовин, яка ввдоб-ражае !х практичне застосування [5]:
1) промисловi отрути, яы використовуються у виробництвi: оргашчш розчи-ни (дiхлоретан), барвники (аншн), хiмiчнi реагенти (метиловий спирт) та ш.;
2) отрутохiмiкати, що використовуються для боротьби зi шк1дниками стьсь-когосподарських рослин; хлорорганiчнi пестициди (гексахлоран, полiхлор-пiнен), фосфорорганiчнi iнсектициди (карбофос, хлорофос, метилмеркапто-фос), ртутьорганiчнi речовини (гранозан), похщш карбамшово!' кислоти (севш);
3) лiкарськi засоби;
4) побутовi хiмiкати, як1 використовують у виглядi харчових доповнень (оц-това кислота), засоби саштарп, особисто'1 ппени i косметики;
5) бiологiчнi рослинш й твариннi отрути, як1 мктяться в рослинах i грибах, тваринах i комахах (змп, бджоли);
6) бойовi отруйнi речовини (зарiн, шрит, фосген).
Загального визнання набула ппешчна класифiкацiя отрут, в основу яко! покладена кiлькiсна оцiнка токсично!' небезпеки хгшчних сполук на основi ек-спериментально встановлено! смертельно!' дози i гранично допустимо!' концен-трацií (ГДК).
Впшним е те, що робота в умовах впливу на оргашзм шкiдливих профе-сiйних чинниюв не завжди супроводжуеться розвитком професiйноí хвороби. Органiзм людини здатен пристосовуватися навиь до впливу отруйних речовин. Для розвитку хвороби важливу роль ввдграе доза шшдливих речовин, якi пот-рапляють в органiзм, або ршень вiбрацií, шуму тощо. Важливе мкце займае тривалiсть дií шкiдливих факторiв та iндивiдуальна чутливiсть сприймання людьми тих чи шших виробничих чиннитв. Проте, чи пристосуеться органiзм кожного окремо взятого пращвника до отрути, чи за десять ротв вш поповнить лави тих, що втратили працездатнiсть внаслiдок дií професiйних чиннитв, виз-начити неможливо.
Заходи безпеки тим часом включають встановлення гранично ГДК шшд-ливих хiмiчних речовин у повiтрi робочо! зони, у водi, продуктах харчування, грунта, проведения атестацií робочих мiсць.
Шыдлива д1я виробничих чиннитв на органiзм людини посилюеться за умови поеднання !'х з так званими супуттми несприятливими умовами пращ й побуту. До них насамперед належать шкiдливi звички - вживання алкогольних напо!'в, курiния, неправильна оргашзащя вiдпочинку, нерацiональне харчування тощо. Неращональне неповноцiнне харчування (порушення режиму, харчування, недостатне споживання вiтамiнiв), ослаблюючи захисш сили органiзму, зни-жують його опiр шкiдливим професiйним чинникам.
Наприклад, працiвники сшьського господарства, яю часто цiлими днями перебувають у полi (рiльники, механiзатори та ш.), повиннi регулярно забезпе-чуватися калоршним повноцiнним гарячим харчуванням (на польових станах) i кип'яченою водою. Для запобкання попадання у травний тракт шюдливих речовин (особливо тд час роботи з отрутохiмiкатами) перед уживанням i'жi треба ретельно вимити руки, прополоскати рот, стежити за тим, щоб частинки пилу хгшкапв не попадали в !'жу iз забрудненого одягу [6].
Важливу роль у профшактищ професiйних хвороб ввдграе правильна органiзацiя вiдпочинку пращвнитв пiд час i пiсля роботи. Ввдпочинок може бути двох типiв - активний i пасивний.
Активний вiдпочинок - це, наприклад, заняття спортом, туристичнi по!'з-дки, походи в лк, подорожi, плавання в басейнi тощо [7]. Саме активний вщпо-чинок сприяе шдвищенню працездатностi, полiпшенню псих1чного стану осо-бистостi, настрою. Пасивний вiдпочинок - перегляд кiнофiльмiв, читання книг, слухання музики, сидячи, лежачи тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого вщпочинку е сон.
Вiдомо, що неспокшш ночi, неприемнi сновидiния з переживанням жа-х1в, небезпек, страху, коли життя нiби висить на волоску, а сили немае, щоб да-
ти вДдшр, - все це негативно позначаеться на сташ людини, i, вДдповДдно, на ак-тивностi 11 життедiяльностi.
Особливо варто вiдзначити заходи, спрямоваш на органiзацiю розумово! працi i запобiганця розумовiй втомi. Розумову працю необхiдно починати з простих елементш i пiдготовки робочого мiсця, планування роботи. Працювати потрiбно систематично, виробити свiй iндивiдуальний стиль i ритм, оргашзува-ти рацiональний режим прайд й вДдпочинку залежно вiд типу динамДки працез-датностi. Вагомим фактором високо! працездатностi е рацiональне поеднання розумово! дДяльностД з фДзичною працею [7].
Багато уваги приддляеться питанням охорони працi та здоров'я на вироб-ництвД у бвропейському СоюзД (6С) Д крашах, що входять до нього. Особливо дослДджуються проблеми стресДв на робочому мкщ. Стрес визначають як "негативно забарвлену емоцшну реакцДю на трудовий процес, що виникае внаслДдок психДчних перенавантажень пращвникДв, у тому числД через надмДрш вимоги до роботи, авторитарного керДвництва, конфлДктДв на робочому мкщ, насильства Д моббшгу". До " класичних" факторДв стресу вДднесено також шуми, вДбращю та монотоншсть пращ. Так, до 40 млн пращвнитв у крашах 6С мають на захво-рювання, пов'язаш зД стресом. На наслДдки стресДв припадае 25 % робочих днДв, пропущених через хворобу, а витрати тДльки з оплати лДкарняних внаслДдок цього становлять 20 млн евро на рДк. Загалом економДчш втрати вДд стресу ста-новлять 150 млн евро.
На 29 конгресД МДжнародно! комки з професшного здоров'я було вДдзна-чено, що 2,3 млн передчасних смертей пращвникДв у свт зумовлено шкДдливи-ми Д небезпечними виробничими факторами, Дз цДе! кДлькостД 195 тис. пов'язано з професДйними захворюванцями. Цю статистику можна знизити вдвДчД завдяки проведенню профДлактичних заходДв [8].
Отже, зрозумДло, що здоров'я працюючого населения як в УкраЫ, так Д в Днших крашах свДту значно залежить вДд умов пращ, якД ш створюють робото-давщ, власники шдприемств. Основною складовою профДлактики профзахворю-вань е формування сучасного Д безпечного, здорового виробничого середовища, забезпечення культури охорони пращ. НевДдкладним е процес Дз використання всДх можливих засобДв для шдвищення загально! пошформованосп громадян про виробничД небезпеки та ризики, обДзнашсть та розумДння того, як можна !м запобДгти. Формуючи культуру охорони пращ, необхДдно постшно привертати увагу кожного роботодавця Д працДвника до цих важливих питань, що, своею чергою, сприятиме робот! без аварш Д травм. Це навиъ бДльше, нДж безпосе-редньо державний нагляд. ПотрДбно змДнити ставлення людей до власно! безпе-ки на робочому мкщ, шдвищити рДвень культури виробництва як працДвникДв, так Д роботодавцдв. ЗапобДгти зростанню кДлькостД нещасних випадкДв та профе-сДйних захворювань можна лише завдяки активно!' взаемодц Дз засобами масово! шформацц, шляхом проведення широкомасштабно!' шформацшно! кампани.
Отже, шд час обрання фаху, який мае багато потенцшних ризикДв виробничого травматизму, варто зважити на шдивДдуальш особливостД оргашзму та вплив на них небезпечних виробничих чинникДв.
Лггература
1. Офщшний сайт Фонду социального страхування вiд нещасних випадюв на виробнищш та професшнпх захворювань Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.soci-al.org.ua
2. Нагорна А.М. Медико-сопдальш та економiчнi втрати вщ професшно'1 захворюваностi та шляхи i'x попередження / А.М. Нагорна, Л. О. Добровольський, Л.М. Грузова, Л. А. Янковська, О.1. Колодяжна, М.П. Соколова // Украшський журнал з проблем медицини пращi. - 2011. - № 4. - С. 62.
3. Акопян Валерий. Вiдродження промислово1 медицини - шлях до збереження життя i здо-ров'я пращюючих, 17 вересня 2013 р. / Валерий Акопян. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.social.org.ua/view/3329
4. Москальова В.М. Охорона прапд: 1нтерактивний комплекс навчально-методичного за-безпечення / В.М. Москальова. - Ршне : Вид-во НУВГП, 2009. - 270 с.
5. Костюк 1.Ф. Професiйнi хвороби : шдручник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / 1.Ф. Кос-тюк, В.А. Капустник. - К. : Вид-во "Здоров'я", 2003. - 582 с.
6. Що слад знати про профшактику професшних захворювань у працшниюв сшьського гос-подарства?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mv-visti.org.ua/? p= 1616
7. Актуальш проблеми дiагностики та лжування професшних захворювань : навч. посiбн. для лжарш / за ред. проф. М.Г. Карнауха. - Кривий Рщ 2009. - 128 с.
8. Кувдев Ю. Професiйне здоров'я в УкраЛш / Ю. Кундieв, А. Нагорна, В. Чернюк // Охорона прайд : журнал. - 2007. - № 11. - С. 37-40.
Горностай О.Б. Развитие профессиональных заболеваний в Украине
Установлено, что неудовлетворительное состояние охраны труда тяжелым бременем ложится на экономику государства. Проблема создания безопасных и безвредных условий труда в Украине существовала всегда. В наше время ежегодно почти 17 тыс. человек становятся инвалидами при исполнении трудовых обязанностей. Для сохранения здоровья необходимо: организовать рациональный режим труда и отдыха, обеспечить условия труда в соответствии с санитарно-гигиеническими требованиями, для каждого рабочего выработать свой индивидуальный стиль и ритм работы.
Ключевые слова: профессиональные заболевания, охрана труда, уровень заболеваний.
Gornostaj О. В. Development of professional disorders in Ukraine
The article states that unsatisfactory conditions of occupational safety are a heavy burden to economy of the state. The problem of providing safe working conditions has a long history in Ukraine. Annually nearly 17 million people become disabled at work. To maintain health at work one should: organize rational working and rest conditions, provide working conditions in accordance with sanitation requirements, develop personal style and rhythm of work.
Keywords: occupational diseases, occupational safety, disease rate.
УДК330.1:37:658:340.134 Здобувач О.С. ВйонцеК -
1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти
РЕПОНАЛЬШ НАУКОВО-ОСВ1ТН1 ЦЕНТРИ - МЕХАН1ЗМ СФЕРИ ОБМ1НУ ЗНАННЯМИ
Розглянуто функщонування науково-осв^шх цен^в у регюш. Здшснено огляд дiяльностi наявних науково-осв^шх центров у регюнах Украши. Зазначено важлпвютъ створення таких цен^в, як мехашзму сфери обмшу знаннями в регюш.
Ключовi слова: науково-осв^ш центри, регюналъний рiвень, шфраструктурнпй мехашзм, сфера обмшу знаннями.
1 Наук. кергвник: проф. Л.К. Семгв, д-р екон. наук
