Сучасна модель оцінки та керування професійним ризиком від хімічних факторів виробничого середовища Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Most often, leptospirosis was affected by men (98.63%), age groups 30-39 years old (24.66%), who live in rural areas (65.75%), most often without professional ties, in conditions of unemployment (45.21%).

It was established that the infection was mainly caused by water (80.82%) and contact (5.48%) by way of swimming, fishing or agricultural work in humid areas. In 78,08% of cases, these were natural cells. A specific source of infection in half of the cases were rodents (49.32%), in half of the cases (49.32%) the source of infection could not be established.

The clinical picture of leptospirosis was typical, with a severe (77.78%) and median (22.22%) course of the disease. All patients had acute onset of the disease with fever up to 38.5-40.0°C and intoxication syndrome, which in 33.33% (3/9) of cases was accompanied by nausea and vomiting. Hepatomegaly, jaundice, and hepatorenal syndrome were noted in 88.89% (8/9) of cases and, accordingly, correlated with the severity of the course of the disease. The typical symptom for leptospirosis - pain in gastrocnemius muscles was found only in 44.44% (4/9) cases.

Conclusions. The epidemic process of leptospirosis in the Odessa region at the present stage is characterized by a pronounced decline in the incidence rate with an average rate of 10.00% annually, with a high level of mortality. A rather high rate of hospitalization on the first day after going to a doctor in 37.88% of cases is accompanied by an erroneous primary diagnosis. The sick are mostly men of working age, but, in most cases, unemployed men (45.21%). Among patients, rural residents predominate - 65.75%. Infection occurred mainly through water (80.82%) and contact (5.48%) routes of infection, in 49.32% of cases the source of infection was rodents, and in the same number of cases the source of infection was not established. The clinical picture of leptospirosis was typical, with severe (77.78%) and median (22.22%) course of the disease, but the typical symptom for leptospirosis - pain in the gastrocnemius muscles - was found only in 44.44% (4/9) cases.

Key words: epidemic process, leptospirosis, morbidity, mortality, ways of infection.

Рецензент - проф. Катрушов О. В.

Стаття надшшла 22.03.2019 року

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-90-94 УДК 613.63.001.8:331.4

Юрехова О. В., 1Павленко О. I., 2Орехов А. В.

СУЧАСНА МОДЕЛЬ ОЦ1НКИ ТА КЕРУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИМ РИЗИКОМ В1Д Х1М1ЧНИХ ФАКТОР1В ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА 1ДУ «УкраТнський науково-достдний шститут промисловоТ медицини» (м. Кривий Р1г) 2Головне управлшня Держпрац у Дншропетровськш обласп (м. Дншро)

orehovaoksana@ukr.net

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в рамках теми «Керування ризиком розвитку найбтьш по-ширених професшних захворювань у прац1вник1в прничо-металургшноТ галуз1 УкраТни» № державно! реестраци 0118U001146.

Вступ. Система керування професшним здоров'ям i безпекою виробничого середовища е частиною все-осяжноТ системи керування ризиками, пов'язаними з дiяльнiстю пщприемства [1,2]. До не! входять оргаш-зацшна структура, дм з планування, вщповщальшсть, практичш дм, процедури, процеси й розвиток ресур-ав, впровадження, досягнення, перегляд, пщтримка пол^ики здоров'я й безпеки робочого середовища пщприемства [3,4].

Метою оцшки професшного ризику е знешко-дження професшного ризику, що повинно бути го-ловним завданням, хоча на практик досягти цього е досить складно [5]. У випадку якщо неможливо повшстю знешкодити ризик, необхщно зменшити його обсяг, а ризик, що залишився контролювати. На бтьш тзньому етат там залишковi ризики оцшю-ються повторно, i в межах нових знань розглядаеться можлив^ь зменшити Тх або зовам знешкодити [6,7].

Мета дослщжень - об^рунтувати сучасну ефек-тивну модель з оцшки та керування професшним ризиком вщ хiмiчних факторiв виробничого серед-овища.

Об'ект i методи дослщження. Дослщження були проведет на 11 промислових тдприемствах прни-чо-металургшно! галузi УкраТни. Було проведено

власш саштарно-гтешчш дослщження умов прац1 та виробничого процесу, встановлено piBeHb професшного ризику та обг"рунтовано заходи з оцшки та керування професшним ризиком вщ хiмiчного виробничого фактора. Для обробки отриманих результат та оцшки i керування ризиком був застосований математико-статистичний метод.

Результати дослщження та Тх обговорення. Важ-ливою складовою системи керування професшним ризиком е блок оптимiзацiT профiлактичних комплек-сiв за критерiями зниження експозицп й/або ризику при оптимальному стввщношенш витрат i корисл, без чого проведення заходiв нереально.

Важливим при керуваннi ризиком е також шфор-мування працiвникiв, роботодавщв, Тхшх представ-никiв, громадськостi, адм^стративних органiв та iн. про наявний професшний ризик з дотриманням принцишв медичноТ деонтологи та етичних норм.

У зв'язку з тим, що провщним фактором ризику розвитку як загальних так i професшних захворювань е фактори виробничого середовища та трудового процесу, першочерговi заходи з оцшки та керування професшним ризиком повинш бути скерован1 на зниження шкщливого рiвня хiмiчних виробничих факторiв.

Пiд хiмiчними факторами ризику розумiють ризики заподiяння шкоди здоров'ю при використанш шкiдливих хiмiчних речовин, сполук та порошмв. При проведеннi штегральноТ оцшки професшного ризику визначаемо наявшсть хiмiчних факторiв ризику з наступними вимiрюваннями Тх концентрацiй

у noBiTpi робочоУ зони, порГвнянням з нормативни-ми значеннями й оцiнкою хiмiчних небезпек за Risk and Safety Statements (European Union Commission Directive 2001/59/ECJ).

Оцшкою ризикiв e виявлення наявних на робо-чому мкщ хiмiчних сполук i Ухшх небезпечних властивостей. Небезпечнi влаcтивоcтi розтзнають за маркуванням на упаковцi й вщповщною шформа-цieю про речовину. Заходи з безпеки використання можна знайти на попереджувальних написах (так зван R-вирази) (R-вирази - використовуються в мiжнародних картах безпеки хiмiчних речовин для класифтацп ризикiв). Необхщшсть захисту зазна-чена в S-виразах (S -вирази - використовуються в мiжнародних картах безпеки хiмiчних речовин для класифтацп cпоcобiв захисту). У таблиц представлена класифтаця небезпечних властивостей хiмiчних речовин на пщставГ R- виражень.

Шкiдливi речовини переважно загальнотоксично'|' дм - це шкiдливi речовини, якi при контактi з оргашз-мом людини в разi порушеннi вимог безпеки збть-шують ризик розладiв нервовоУ системи, м'язовГ су-доми, виробничих травм, професшних захворювань або вiдхилень стану здоров'я в процес роботи та у наступний перiод життя, а також збшьшувати ризик негативного впливу на здоров'я нащадмв, порушу-вати структуру ферментГв, впливати на кровотворн1 органи, взаeмодiяти з гемоглобiном.

В залежносл вГд ступеня шкГдливостГ виникнен-ня отруення всГ промисловГ отрути подшяються на 4 класи небезпеки - надзвичайно небезпечш, високо небезпечнi, помГрно небезпечнi, мало небезпечнi. Клас небезпеки шкщливих речовин встановлюеться в залежносл вГд значень показникiв токсикометри.

Речовини з гостроспрямованим мехашзмом дм - це речовини, небезпечш для розвитку гострого отруення при короткочасному впливГ внаслГдок ви-ражених особливостей мехашзму дм: гемолГтичш, антиферментнГ (антихолГнестеразнГ шпбГтори ключо-вих ферментГв, що регулюють дихальну функцГю i ви-кликають набряк легенГв, зупинку дихання, шпбГтори тканинного дихання), якГ пригнГчують дихальний i су-диноруховий центри та ш.

ПодразнювальнГ речовини - це речовини, що впливають на слизову оболонку, верхш та нижнГ ди-хальнГ шляхи та призводять до збудження дихально-го та судинорухового центру при подразнены чутливих нервових закшчень i характеры для даного роздратування рецепторного поля рефлекси.

Канцерогени - це речовини, як1 зумовлюють утворення у людини злоякГсних та доброякГсних пухлин. При вах роботах, де е небезпека пщдатися раковому захворюван-ню, необхщно оцГнити характер схильност працГвникГв, тривалГсть контакту з речовинами, i виконати необхГднГ заходи. Група I - це речовини з доведеною канцерогеншс-тю для людини. Група II - речовини з вГропдною канцерогеншстю для людини: IIA - пщгрупа для якоУ ця

вiрогiднiсть висока; пщгрупа 11Б - для яко! ступшь ви рогiдностi не висока.

Алергени - це низькомолекулярш речовини (гаптени) або склады хiмiчнi сполуки, композицп, продукти, що набувають властивостей повноцшних антигенiв пiсля кон'югаци з бтками оргашзму, шга-ляцiйний вплив яких може викликати астму, нежить або iншi алергiчнi реакцп, контакт зi шкiрою може викликати алерпю або пухлину.

Речовини переважно фiброгенноT дм - це хiмiчнi речовини, ям утворюються на робочому мкц в ход1 технологiчного процесу та за характером бюлопч-но! дм мають переважно фiброгенну дiю, що характеризуемся властивiстю частинок пилу призводити до посиленого синтезу колагену у сполучнш ткани-нi легень. Найбшьшу фiброгенну активнiсть мае ди оксид кремнiю. Ступiнь фiброгенностi пилу залежить вщ концентраци його у повггр^ а також вiд розм!ру, форми пилинок, вiд Тх мехашчних, магнiтних властивостей.

Пiд час оцшки хiмiчних факторiв ризику необхщ-но визначити наступнi аспекти:

• токсичшсть хiмiчних речовин;

• отруйш властивостi (з урахуванням гострих та хрошчних ефектiв);

• хiмiчнi та фiзичнi властивостi хiмiчних речовин;

• подразнюючi властивостi;

• пожаро- та вибухонебезпечшсть - при викорис-танш вибухових, пожаронебезпечних, агресивних або шших шкiдливих речовин потрiбно дотримува-тися особливо! обережносп;

• алергеннi та канцерогены властивосп;

• вплив на репродуктивну систему, тератогенш та мутагены наслщки;

• можливiсть контакту iз факторами пiд час вико-нання роб^ та шляхи надходження хiмiчних речовин в органiзм працюючого;

• позначення на пакуваннях хiмiчних речовин - при поставц хiмiчних речовин необхщно пе-реконатися в тому, що упакування небезпечних речовин позначен ч^ким i необхiдним марку-ванням;

• вщомосп про безпечне використання - ро-ботодавцевi потрiбно зберiгати вщомосп про безпечну експлуатацiю хiмiчних речовин у мк-цях Тхнього використання й в архiвi. В архiвi повинен бути алфавiтний покажчик речовин, як1

Таблиця.

Класифiкацiя небезпечних властивостей хiмiчних речовин на шда^ К-виразу

Характер дм Насл1дки

Спричиняе шкоду або небезпеку Фактор, який викликае небезпеку травм або шкоду здоров'ю прац1вник1в або припускае заходи з безпеки з шших причин. Необхщна оцшка значення ризику.

Вщсутнш шкщливий або небезпечний вплив Фактор не може призвести до травмування або спричинити шкоду стану здоров'я або вщсутнш на робочому м1сц1 взагалк Заходи не потр1бн1.

!нформац1я вщсутня В1дсутн1 в1домост1 про виробничий фактор та його вплив на стан здоров'я. Необхщний пошук додатково! шформацп, вим1ри або допомога шших спец1ал1ст1в з подальшим переглядом отримано! ново! додатково! шформацп. При-значаеться в1дпов1дальна особа для виршення питання.

використовуються на робочому мкцк Вщомосл безпечноТ експлуатацп повиннi надаватися пра-цiвникам на Тхне прохання;

•способи використання хiмiчних речовин -речовини варто використовувати так, щоб не було шкоди здоров'ю й безпецi роб^нимв;

• зберiгання речовин - на робочому мкщ по-трiбно подбати про споаб зберiгaння хiмiчних речовин у вщповщносп до дiючого законодав-ства, щоб зaпобiгти негативному впливу на пра-цiвникa та навколишне середовище. Примщен-ня для зберкання хiмiчних речовин повиннi бути ч^ко познaченi;

• вибракування хiмiчних речовин - на робочому мкц не можна використовувати там речовини, тер-мш дм яких зaкiнчився, або на упакуванн яких немае попереджуючих нaписiв i вiдомостей про безпечне використання. Знищення речовин повинно вщбува-тися так, щоб не було зaподiяно шкоди людинi й на-вколишньому середовищу;

• спрaвнiсть i використання зaсобiв захисту - за-соби iндивiдуaльного захисту необхiдно використовувати у випадку небезпеки впливу речовин, ризик яких не можна зменшити техшчними заходами. За-соби захисту повинш бути справними, вщповщати призначенню, п^браш по розмiру й придатш до роботи;

• готовнiсть до використання зaсобiв першоТ до-помоги - на робочому мгсщ повинш у достатнш мль-костi перев'язувальн мaтерiaли, лiки i iншi засоби першоТ допомоги максимально нaближенi до пра-цiвникa, стан i мкце зберiгaння яких потрiбно пере-вiряти раз на мiсяць. При необхщносл потрiбно дати прaцiвниковi шструкцп зi швидкого надання першоТ допомоги;

• справшсть та використання електроустановок - при монтaжi електроустановок, Тхньому викорис-танш й утримaннi в належному стан потрiбно вра-ховувати небезпеку зaподiяння пожежi несправними з'еднаннями, дефектами з'еднань, перегрiвом;

• дозвiл на вогневi роботи i Тхне виробництво -пщ вогневими роботами необхiдно розумп"и роботи на яких утворюються ккри або використовуеться вщ-критий вогонь або шше тепло, що може викликати небезпеку пожежк Виробництво вогневих роб^ на тимчасовому робочому мкц припускае нaявнiсть дозволу;

• засоби пожежогасшня й позначення на них - на робочому мкц повиннi бути вода й достатня мль-мсть iнших зaсобiв пожежогaсiння: вогнегaсникiв, брезенту, шланпв i т. д. Засоби пожежогасшня повинш бути в справност й мати чп"м позначення, бути укомплектованими й придатними до використання, а також легкодоступними;

• шляхи евакуацп i Тхне позначення - на робочому мгсщ повинна бути необхщна кiлькiсть легко по-мiтних i доступних позначень, що вказують на шляхи евакуаци, якi повиннi бути вiльними.

Заходи з керування хiмiчним фактором ризику. Несумкшсть хiмiчних речовин - при робот з хiмiчни-ми речовинами необхщно враховувати особливост1 Тх хiмiчноТ взаемодп мiж собою. Деякi хiмiчнi речовини заборонено зберiгaти, перевозити i використовувати одночасно в зв'язку з можливою бурхливою, неконтрольованою реaкцiею, видiленням значноТ

кiлькостi тепла, вибухом або утворенням отруйних речовин.

За д^чими в Укратн правилами, разом можна збер^ати лише речовини, що входять до одшет з восьми груп:

I - вибуховi речовини;

II - селiтра, хлорати, перхлорати;

III - стиснен i скрапленi гази;

IV - речовини, самозаймистi при контактi з пови трям або водою (карбiди, лужш метали, фосфор);

V - легкозаймисп рiдини;

VI - шкiдливi речовини (миш'яковист сполуки, ци анiстi i ртутнi солi, хлор);

VII - речовини, здатнi викликати займання (азот-на i сiрчанi кислоти, бром, хромова кислота, перман-ганати), кожна з них повинна зберкатись окремо;

VIII - легкозаймисп речовини (нафталш, деревна стружка, вата).

Для запоб^ання хiмiчних (i бактерiологiчних) ри-зимв можна, по ситуацп, застосувати наступн заходи:

1. Використання безпечних або, по можливосл, мало небезпечних хiмiчних речовин, вибiр безпечних методiв i способiв роботи при створення нових технологш та устаткування шляхом замши токсичних речовин на нетоксичш, твердого та рщкого палива на газоподiбне, широке використання електричнот енерги.

2. Проведення облiку вах пило- та газонебезпеч-них мкць.

3. Здiйснення достатнього внутрiшнього контролю робочого мiсця шляхом обладнання робочих мкць засобами для автоматичного контролю рiвня шкiдливих хiмiчних речовин та саштарно-ппешчно-го монiторингу умов прац згiдно класу шкiдливостi хiмiчних речовин.

4. Зменшення кiлькостi оаб пiдвержених ризику, зменшення часу контакту зi шкiдливими хiмiчними речовинами шляхом техшчного удосконалення робочого мкця (п. 4) та розрахунку допустимих терми нiв роботи в умовах контакту зi шкiдливими хiмiчни-ми речовинами.

5. Техшчш заходи щодо запобiгання й захисту:

- рацiоналiзацiя технологiчного процесу, Тх дис-танцiйне керування, автоматизащя i механiзацiя;

- обладнання ефективнот мкцевот i загальнооб-мшноТ вентиляцп, що забезпечуе умови повiтряного середовища, ям вiдповiдають вимогам гiгieнiчних нормативiв у робочих примiщеннях та опалювання у виробничих примiщеннях;

- виявлення та лтвща^я дефектiв в ущтьненнях обладнання, трубопроводiв;

- розрахунок пов^рообмшу для видалення шмд-ливих хiмiчних речовин;

- забезпечення герметизаци екранування газохо-дiв, з метою лтвщаци надходження пилу та газiв у виробниче примщення;

- систематично слщкувати за станом газоочисних пристротв, регулярно проводити профтактичний та капiтальний ремонти.

6. Загальн гiгieнiчнi заходи - своечасне приби-рання та очищення виробничого обладнання i при-мщень вiд скупчення пилу, використання безпило-вих методiв прибирання примiщень (асшрацшш),

створення на пщприемств умов для забезпечення сшно обумовленоТ патологи та потребують своечас-

заходiв особистоТ гiгiени. них, об^рунтованих та регулярних заходiв з оцшки та

7. 1нструктаж i навчання. керування.

8. Використання попереджуючих знамв та запо- 3. На сьогодн в украТнському законодавствi вд ^жних пристосувань. сутнi нормативнi документи з оцшки та керування

9. Використання засобiв iндивiдуального захисту професiйним ризиком. Тому, нами запропоновано (протипиловий спецодяг, респiратори, окуляри та iн.). сучасну ефективну модель мошторингу, оцiнки та

10. Спостереження за станом здоров'я працiвни- керування професiйним ризиком, яка повинна стати

основою управлшня системою збереження життя i здоров'я пращвнимв в процесi трудовоТ дiяльностi. Перспективи подальших дослiджень полягають

KiB.

11. Планування заходiв щодо надання першоТ до-помоги й лтвщацп можливих аварiй. Висновки

1. Основним напрямком державноТ полiтики в у впр0вадженi сучасно„' iнтегральн0l моделi 3 оцтки сферi медицини працi повинна бути розробка та за- та керування пр0фесiйним ризиком 3 урахуванням твердження на державному рiвнi сучасного алгорит- досягнень свiтовоТ наУки У праФвникш промислових му продуктивноТ взаемодп мiж провiдними ланками тдприемств, яка спрям°вана на покращення умов структур медицини прац з метою збереження та пращ, зниження рiвня загальносоматичноТ та профе-укрiплення професiйного здоров'я, вщновлення про- сшноТ патологи, збереження частки здорового життя, вщноТ ролi профтактичноТ медицини. покращення якостi життя, вщповщно змiцнення тру-

2. Хiмiчнi фактори виробничого середовища е дового потенщалу краТни та покращення економiч-провщними у ризику розвитку професшноТ та профе- ного стану держави.

Лггература

1. Kuz'min SV, Gurvich VB, Dikonskaya OV, Malykh OL, Yarushin SV. Metodologiya otsenki i upravleniya riskom dlya zdorov'ya naseleniya v sisteme zakonodatel'nogo regulirovaniya sanitarno-epidemiologicheskogo blagopoluchiya naseleniya. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2016;1:4-8. [in Russian].

2. Gorbanev SA, Eliovich IG, Pankina YeN. Regional'naya model' integrirovaniya proizvodstvennogo kontrolya usloviy truda v sistemu sotsial'no-gigiyenicheskogo monitoringa. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2016;6:29-32. [in Russian].

3. Bazarova YeL, Rosliy OF, Tartakovskaya LYa, Roslaya NA, Plotko EG, Fedoruk AA, i dr. Sovershenstvovaniye metodologii otsenki individual'nogo professional'nogo riska. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2016;10:5-9. [in Russian].

4. Hruzyeva TS. Innovatsiyna sutnist' ta stratehichnyy y praktychnyy potentsial novoy yevropeys'koyi polityky «Zdorovya-2020». Visnyk problem biolohiyi y medytsyny. 2014;3;1(110):25-33. [in Ukrainian].

5. Slabkiy GA, Parkhomenko GYa, Astakhova NYu. Zdorov'ye 2020 - novaya yevropeyskaya politika i strategiya v interesakh zdorov'ya naseleniya. Visnik problem biologii' i meditsini. 2014;3,1(110):16-20. [in Russian].

6. Murtonen M. Otsenka riskov na rabochem meste: prakt. posobiye. VTT-tekhnologicheskiy issledovatel'skiy tsentr Finlyandii: Tampere; 2004. 64 s. [in Russian].

7. Occupational Medicine Forum. What is Risk Assesment in Occupational Health? Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2014;56(6):44-5.

СУЧАСНА МОДЕЛЬ ОЦ1НКИ ТА КЕРУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИМ РИЗИКОМ В1Д Х1М1ЧНИХ ФАКТОР1В ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Орехова О. В., Павленко О. I., Орехов А. В.

Резюме. Система керування професшним здоров'ям i безпекою виробничого середовища е запорукою економiчноТ стабшьносл у державг

Мета досл'джень - розробити сучасну ефективну модель керування професшним ризиком. Об'ект iметоди досл'дження. Дослщження було проведено на 11 прничо-металургшних пщприемствах УкраТни.

Результати досл'дження та х обговорення. Запропоновано першочерговi заходи з керування професшним ризиком вщ хiмiчного, фiзичного, бюлопчного фактору та важкост працi.

Висновки. На сьогоднi в украТнському законодавав вiдсутнi нормативнi документи з оцшки та керування професшним ризиком, що потребуе Тх своечасноТ розробки та впровадження.

Ключовi слова: професшний ризик, професiйна патологiя, прничо-металургшна галузь УкраТни, шкiдливi виробничi фактори, медицини працг

СОВРЕМЕННАЯ МОДЕЛЬ ОЦЕНКИ И УПРАВЛЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМ РИСКОМ ОТ ХИМИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СРЕДЫ Орехова О. В., Павленко А. И., Орехов А. В.

Резюме. Система управления профессиональным здоровьем и безопасностью производственной среды является залогом экономической стабильности в государстве.

Цель исследований - разработать современную эффективную модель управления профессиональным риском.

Объект и методы исследования. Исследование было проведено на 11 горно-металлургических предприятиях Украины.

Результаты исследования и их обсуждение. Предложены первоочередные меры по управлению профессиональным риском от химического, физического, биологического фактора и тяжести труда.

Выводы. На сегодня в украинском законодательстве отсутствуют нормативные документы по оценке и управлению профессиональным риском, что требует их своевременной разработки и внедрения.

Ключевые слова: профессиональный риск, профессиональная патология, горно-металлургическая отрасль Украины, вредные производственные факторы, медицины труда.

MODERN MODEL OF PROFESSIONAL RISK MANAGEMENT FROM FACTORS OF THE PRODUCTION ENVIRONMENT AND LABOR PROCESS

Oriekhova O., Pavlenko O., Oriekhov A.

Abstract. The system for managing of the occupational health and safety of the production environment is part of a comprehensive system of risk management, related to the activities of the company.

The purpose of the research is to develop a modern effective model of management of occupational risk from the factors of the production environment and labor process at the employees of industrial enterprises.

Object and methods of research. Own sanitary-hygienic research was carried out on 11 industrial companys of the mining and metallurgical industry of Ukraine, was established the level of professional risk and was developed control measures for professional risk management.

Results of the research and their discussion. An important component of the system of professional risk management is the block of optimization of prophylactic complexes by the criteria of reduction of exposure and / or risk at an optimal ratio of costs and benefits, without which measures are unrealistic.

An important in risk management is also informing to employees, employers, their representatives, the public, administrative bodies, etc. about the existing occupational risk, observing the principles of medical deontology and ethical norms.

Due to the fact that the leading risk factors of the development of both general and occupational diseases are factors of the industrial environment and the labor process, the priority measures for the assessment and management of occupational risk should be directed for reducing the harmful level of chemical production factors.

Under the chemical risk factors understand the risks of causing harm to health when using harmful chemicals, compounds and powders. When carrying out an integral assessment of occupational risk, we determine the presence of chemical risk factors with subsequent measurements of their concentrations in the air of the working area, comparison with normative values and assessment of chemical hazards by the Risk and Safety Statements (European Union Commission Directive 2001/59/ECJ).

The main direction of state policy in the field of occupational medicine should be the development and approval on the state level the modern algorithm for productive interaction between the leading links of the structures of occupational medicine. The leading risk factors of the development of both general and occupational diseases are factors of the production environment and labor process, the priority measures for managing occupational risk should be directed to reducing the harmful level of the chemical factor, the physical factor (microclimate, noise and vibration, ultrasound, infrasound, illumination, atmospheric pressure, ionizing and non-ionizing radiation), biological factor, labor intensity.

Conclusions. The main direction of state policy in the field of occupational medicine should be the development and approval in the state level modern algorithm for productive interaction between leading links of occupational medicine structures. Factors in the production environment and labor process are leading in risk of developing of professional and professionally conditioned pathology. Currently, in Ukrainian legislation lacks normative documents on the assessment and management of occupational risk. Therefore, we have proposed a modern effective model of monitoring, evaluation and management of occupational risk.

Key words: occupational risk, professional pathology, mining and metallurgical industry of Ukraine, harmful production factors, occupational medicine.

Рецензент - проф. Катрушов О. В.

Стаття надшшла 07.03.2019 року

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-94-101 УДК 616.22-008-057+371.124 Савушина I. В., Павленко О. I.

КЕРУВАННЯ РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНОГО ЛАРИНГ1ТУ У ВЧИТЕЛ1В ДУ «УкраТнський науково-достдний шститут промисловоТ медицини» (м. Кривий P¡r)

prom.aeroz@gmail.com

Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано за темою «Клшшо-ппешчш критери професшно! придатност та система керування професшним ризиком розви-тку хрошчного ларинпту у вчителiв загальноосв^-шх навчальних закладiв» № державно! реестраци 0117и002318.

Вступ. В сучасному свт зростае значущ^ь здоров'я як непереачно! цшносп та фундаментального невщ'емного права людини. Громадське здоров'я е важливим ресурсом i джерелом еконо-мiчно! та сощально! стабшьносл. Його забезпечен-ня визнано прюритетом серед завдань сусшльного

розвитку [1]. Питання збереження професшного здоров'я працездатного населення е одним з най-бтьш значимих з точки зору забезпечення стабшь-ного економiчного розвитку держави [2,3].

Економiчний збиток, пов'язаний з втратою трудового потенщалу, вщшкодування компенсацш у зв'язку з втратою працездатносл, медичними ви-тратами на лтування та реабтп"ащю хворих, а також вщтворення робочо! сили, робить проблему профи лактики i ранньо! дiагностики професшно! патологи одшею з прюритетних у сферi медицини пращ, як в Укра!ш, так i на мiжнародному рiвнi [4,5].