CC BY
85- формування в учнів цілісного, упорядкованого знання через послідовне, спадкоємне викладання та засвоєння знань відповідно не лише до логіки шкільних дисциплін, а й до законів розвитку психіки дитини;
- тісну взаємодію, інтеграцію шкільних дисциплін на основі єдності та погодженості окремих галузей знань, синтезу науки, мистецтва і моралі, що сприяє (поряд з формуванням цілісного знання) розвитку в дітях моральних і соціальних якостей, емоційно-ціннісного ставлення до світу;
- зв’язок навчання і виховання з оточуючим життям через розкриття значення теоретичних знань для практики, розвиток у дітей умінь і навичок у різних галузях людської діяльності та соціально значущих якостей;
- опору в процесі пізнання не лише на інтелект дитини, але й на її емоційно-вольову сферу життєдіяльності, тобто розвиток пізнавальних можливостей учня через естетичне і через активну власну діяльність;
- запобігання втоми, збереження та розвиток фізичних і душевних сил дитини, що досягається побудовою навчальних занять з урахуванням специфіки життєдіяльності людини, її біологічної та психічної ритмології (природна зміна ритмів дихання, сну і неспання, запам’ятовування й забування; сприйняття, переживання та здійснення тощо).
Як наголошує Р.Штайнер, важливим аспектом навчально-виховного процесу є особистісно-орієнтоване формування індивідуальності дитини, що передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини, її актуального стану.
З метою реалізації цих вимог Р.Штайнером були розроблені специфічні форми та методи організації навчання, а саме: ритмічна побудова шкільних занять, викладання основних предметів циклами “поринання” (методом “епох”), диференціація навчального матеріалу відповідно до темпераментів учнів, навчання без стандартних підручників, специфічна методика роботи школярів з робочими зошитами, спеціальна робота над технікою запам’ятовування, систематичний контроль за результатами навчання без використання системи оцінок.
Особистісно-орієнтована спрямованість формування особистості дитини у вальдорфській школі забезпечується створенням сприятливого психоемоційного фону навчання, атмосфери довіри між учнями і вчителем, що формує внутрішню мотивацію (бажання вчитися) навчально-пізнавальної діяльності дітей, сприяє розвитку їх творчих здібностей, подоланню негативних явищ у дитячому розвитку.
Зрозуміло, що найважливішою умовою реалізації вальдорфських принципів є особистість педагога, який повинен мати високий рівень професійної підготовки та естетично-моральної культури, здатність до самоосвіти й самовиховання, гармонійно сполучати у своїй професійній діяльності орієнтацію на особистість конкретної дитини та соціаль-
ну спрямованість процесу виховання, вміння працювати в педагогічному колективі, з батьками, громадськістю тощо.
Висновки.
Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки.
У педагогічній спадщині Р.Штайнера міститься багато важливих здоровотворних теоретичних положень, реалізація яких сприятиме ефективності організації здоров’язбереження в сучасному навчально-виховному процесі.
Насамперед, це стосується необхідності орієнтації діяльності школи на природу людину і виявлення особливого піклування про збереження і розвиток особистісного потенціалу й здібностей дитини, завдяки чому процес навчання у школі як необхідний і обов’язковий компонент наповнюється “терапевтичним”, тобто спрямованим на користь духовно-душевно-тілесного здоров’я аспектом.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі реалізації здоровотворних ідей Р.Шгайнера у практиці роботи сучасних вальдорфсь-ких шкіл.
Література
1. Вальдорфская педагогика: Антология / Сост. А. А.Пинский и др. - М.: Просвещение, 2003. - 494 с.
2. Гебель В., Глеклер М. Ребенок. От младенчества к совершеннолетию: Книга для родителей, педагогов и врачей: Пер. с нем. - Калуга: Духовное познание, 2004. - 680 с.
3. Ионова Е.Н. Вальдорфская педагогика: теоретико-методологические аспекты: Монография. - Харьков: Бизнес-Ин-форм, 1997. - 300 с.
4. Іонова О.М., Омельченко О.В. В.О.Сухомлинський про виховання здорової дитини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2006. - № 11. - С.46-49.
5. Омельченко О.В. Характеристика моделі здоров’язберіга-ючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 2.
- С.94-97.
6. Учебные программы вальдорфских школ / Под ред. В.К.Заг-воздкина. - М.: Народное образование, 2005. - 528 с.
7. Штайнер Р. Общее учение о человеке как основа педагогики: Пер. с нем. - М.: Парсифаль, 1996. - 176 с.
8. Штайнер Р. Духовное обновление педагогики: Пер. с нем.
- М.: Парсифаль, 1995. - 256 с.
9. Штайнер Р. Здоровье и болезни. Основы теории чувственного восприятия: Пер. с нем. - Ереван: Лонгин, 2006. -432 с.
Надійшла до редакції 26.09.2007р.
СПІВВІДНОШЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ЖІНОК
Магльований А. В., Тьорло О. І.2 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького1 Львівський державний університет внутрішніх справ2
Анотація. В статті доведено достовірну різницю співвідношення навантаження за змістовними модуля-
ми з навчальної дисципліни «спеціальна фізична підготовка» за обов’язковою навчальною програмою та за авторською програмою для курсантів-жінок. Особливістю запропонованої методики є індивідуальний підхід на основі інформаційного забезпечення. Це дозволило розробляти індивідуальні програми і ставити конкретні додаткові завдання по корекції відстаючих показників. Співвідношення засобів спеціальної фізичної підготовки та загальної фізичної підготовки має коливатися в залежності від пори року та відповідно до завдань конкретного модуля.
Ключові слова: курсанти-жінки, фізичне навантаження, спеціальна фізична підготовка, модуль, фізична працездатність, медико-біологічне тестування.
Аннотация. Маглеваный А.В., Тёрло Е.И. В статье определено достоверное отличие нагрузки по содержательным модулям с учебной дисциплины «специальная физическая подготовка» по обязательной учебной программе и по авторской программе для курсантов-женщин. Особенностью предложенной методики есть индивидуальный подход на основе информационного обеспечения. Это позволило разрабатывать индивидуальные программы и ставить конкретные дополнительные задачи по коррекции отстающих показателей. Соотношение средств специальной физической подготовки и общей физической подготовки должны колебаться в зависимости от поры года и соответственно задачам конкретного модуля.
Ключевые слова: курсанты-женщины, физическая нагрузка, специальная физическая подготовка, модуль, физическая работоспособность, медико-биологическое тестирование.
Annotation. Maglovanyy А.У, Terlo O.I. The article deals with real difference of the loading correlation according to the reasonable module works in the subject of “special physical training” on the compulsory educational program and author’s program for the female-cadets. The singularity of the offered procedure is an individual approach on the basis of a supply with information. It has allowed to develop individual programs and to put concrete riders on correction of losing parameters. The interrelation of means of special physical preparation and common physical preparation should oscillate in dependence on a pore of year and according to problems of the concrete module.
Key words: women-cadets, physical loading, special physical training, modulus, physical ability to work, medic-biological testing.
Вступ.
В умовах сучасного суспільного життя здійснюється модернізація та узгодження системи вищої освіти України у відповідності до вимог європейських стандартів та Болонської декларації.
Отже й навчальна програма з дисципліна «спеціальна фізична підготовка» у Львівському державному університеті внутрішніх справ, яка практично зорієнтована на Болонську систему освіти, вимагає від курсантів жіночої статті накопичення теоретичних знань та практичних навичок і вмінь, що впливають на кінцевий результат - ECTS. Враховуючи й той факт, що «фізична підготовка», як самостійна дисципліна, не викладається на старших курсах, а вимоги до курсантів не зменшуються, то постає потреба у запроваджені та проведенні додаткових комплексних занять зі спеціальної фізичної підготовки.
Дотичною проблемою займалися низка науковців, але детального розгляду питання розподі-
лу навантаження при проведенні занять з спеціальної фізичної підготовки з курсантами-жінками в модульній системі навчання, в науці не проводилось [2,3].
Від того, для підтримання належного фізичного та функціонального стану курсантів жіночої статті, та одночасно виконання вимог відомчого наказу з цього приводу, нами запропоновано включати в навчальні заняття власну авторську програму із спеціальної фізичної підготовки, яка базується на застосуванні модульної системи освіти з врахуванням періоду навчального року [6,7].
Робота виконана у відповідності до плану НДР Львівського державного університету внутрішніх справ.
Формулювання мети роботи.
Метою дослідження було визначити протягом навчального року співвідношення навантаження за змістовними модулями з дисципліни «спеціальна фізична підготовка» курсантів-жінок у вищих навчальних закладах системи МВС України.
Методи дослідження. Анкетування, опитування, педагогічне тестування, медико-біологічне тестування та педагогічний експеримент.
Дослідження проводилися на базі кафедри спеціальної та фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ протягом 2002-2004 років. В ролі випробуваних в нашій роботі брали участь 110 практично здорових студенток та курсантів-жінок, які навчалися у Львівському державному університеті внутрішніх справ віком 17 - 20 років.
Студентки та курсанти-жінки проходили комплексне дослідження в медичній частині університету на початку осіннього (вересень, жовтень) та наприкінці весняного (квітень, травень) навчального семестрів 2003-2004 навчального року. Було запроваджено протокол дослідження, для фіксації отриманих даних та результатів під час проведення дослідження та їх подальшого аналізу [1,4,5]. До протоколу дослідження вносились данні дослідження антропометричних вимірювань, вимірювань АТ, запису електрокардіограми у 12-ти відведеннях в положенні лежачи (ЕКГ), варіаційної пульсограми (ВПГ) та результати тестувань рівня фізичної підготовленості (біг на 100 м., біг на 3000 м., згинання та розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину з місця, човниковий біг 10х10 метрів та інше), фізичної працездатності. Рівень фізичної підготовленості, фізичної працездатності та рухових якостей визначався на початку та наприкінці осіннього та весняного періодів навчання (ОПН та ВПН) та в осінньо-зимовий період. Студентки та курсанти-жінки було роз’яснено зміст та мету експерименту, завчасно попереджено про обстеження.
До контрольної групи увійшли 50 студенток, у яких навчальний процес з предмету фізичне виховання ґрунтувався на основі базової програми для вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації.
До експериментальної групи увійшли 60 курсанток-жінок, які навчались за програмою для вищих навчальних закладів системи МВС України, яка включає в себе спеціальну фізичну підготовку та загальну фізичну підготовку та здійснюється насамперед у відповідності з вимогами Наказу МВС України від 25.11.2003 року №1444.
Проведення занять з спеціальної фізичної підготовки базувалося на вивченні співвідношенні навантаження у навчальній програмі у різні періоди навчального року на основі запропонованої нами авторської програми для курсантів-жінок, яка полягала у вирішенні наступних завдань:
• Вивчення тижневого розподілу фізичних навантажень курсантів-жінок;
• Застосування індивідуального підходу та інформаційного забезпечення для корекції та оптимі-зації фізичних навантажень та рухових якостей.
• Опрацювання та впровадження рекомендацій з щотижневої корекції фізичних навантажень та рухових якостей;
• Опрацювання індивідуальних програм практичних та самостійних занять з корекції фізичних навантажень та рухових якостей.
Результати дослідження.
Як показав аналіз отриманих нами результатів, у студентів контрольної групи, не було виявлено суттєвих достовірних розбіжностей в різні періоди навчального року. Від того основний акцент у цьому повідомленні ми зробили на аналізі та інтерпретації даних, отриманих під час дослідження кур-санток-жінок Егр, у яких було виявлено достовірні зміни практично за всіма показниками і у всі періоди навчального року.
Отже, аналіз отриманих нами результатів досліджень дав змогу деталізувати модульну систему навчання й поділити навчальний рік на чотири змістовних модуля з врахуванням періоду навчального року наступним чином:
• перший та четвертий змістовні модулі мали б за мету виховання у курсантів-жінок рівня загальної фізичної підготовки, а саме в осінній та весняний періоди навчання виховувати та розвивали рухливі та фізичні якості із застосуванням вправ, елементів та видів легкої атлетики, а також підведення підсумків кожного заняття за шкалою нормативів з легкої атлетики, які передбаченні як Наказом МВС України від 25.11.2003 року №1444 та Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. № 80 „Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України”. Це за даними отриманих нами результатів досліджень дозволяє провести достовірний аналіз фізичних можливостей для застосування адекватних індивідуальних фізичних навантажень та вдосконалення рухових якостей курсантів-жінок, як на початку (після канікул) так і наприкінці навчального року.
Також хотілось би зазначити, що такій підхід не виключає із запропонованої програми роботу з вдосконалення прийомів рукопашного
бою, що дозволяло, у часі проведення першого та четвертого змістовних модулів, утримувати та вдосконалювати рухові вміння та навички складного координаційного характеру. Розподіл фізичного навантаження на заняттях у часі проведення першого та четвертого змістовних модулів передбачав розподіл 60% часу фізичного навантаження для розвитку загальної фізичної підготовки і вдосконалення рухових якостей, і 40% часу для розвитку прийомів рукопашного бою.
■ другий і третій змістовні модулі, які згідно запропонованої та випробуваної нами авторської програми проходили в осінньо-зимовий період навчання, були скеровані нами для більш глибокого вивчення та вдосконалення прийомів самозахисту, боротьби та подальшому розвитку індивідуальних програм для корекції та оптимізації фізичних якостей, які властиві саме цим прийомам.
Отже, виходячи із проведених досліджень курсанток-жінок Егр, які займалися за авторською програмою, під час другого і третього змістовних модулів було з’ясовано, що фізичні вправи необхідно включати у наступному обов’язковому порядку: вправи на силу, на спритність, на координацію, увагу, на реакцію, при чому вони мають бути безпосередньо пов’язані з прийомами боротьби та рукопашного бою. Фізичні вправи на витривалість рекомендовано для застосування під час самостійних та індивідуальних занять. Розподіл фізичного навантаження в період навчання “осінь-зима-весна” (листопад-березень) нами рекомендовано складати у наступному співвідношенні: 80% часу фізичного навантаження для розвитку спеціальної фізичної підготовки і 20% для розвитку загальної фізичної підготовки.
Як показали результати досліджень курсан-ток-жінок Егр нормативи із загальної фізичної підготовки слід застосовувати у якості засобів модульного поточного контролю рівня фізичної підготовленості курсантів-жінок під час осінньо-зимового періоду навчання, а підсумковий модульний контролю необхідно проводити за нормативами спеціальної фізичної підготовки для підсумкового оцінювання знань, вмінь та навичок володіння прийомами рукопашного бою, спеціальними руховими якостями та засобам фізичного впливу.
Отримані нами результати тестувань рівня фізичної підготовленості: біг на 100 м., біг на 3000 м., згинання та розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину з місця, човниковий біг 10х10 метрів, також засвідчили достовірне зростання цих показників у курсанток-жінок Егр, як за періодами навчального року так і у порівнянні із студентками контрольної групи, у яких не було виявлено достовірних розбіжностей від початку і до кінця навчального року.
Як показав аналіз дослідження показників функціонального стану та тестування фізичної працездатності студенток Кгр та курсантів-жінок Егр фонові дані частоти серцевих скорочень (ЧСС) в обох групах знаходилися у межах фізіологічної нор-
ми, притаманної жінкам у віці 17-24 рр. в умовах оперативного спокою. Між групами в осінньому і весняному періодах навчання (ОПН і ВПН) розбіжності були недостовірними. Між періодами в групах - також, але помітна тенденція до збільшення ЧСС, особливо у студенток Кгр (розбіжності недостовірні, р > 0,05).
В зоні норми знаходилися показники максимального (МхAT), мінімального (l^nAT) і пульсового артеріального тиску (РТ), без достовірних розбіжностей. В весняному періоді навчання відмічена тенденція до зниження МхАТ. Розрахункові показники систолічного об’єму (СО) і хвилинного об’єму кровообігу (ХОК) також були в межах фізіологічної норми, незначно вищі у курсантів-жінок Егр (недостовірно, р>0,05), що пов’язано з достовірно вищим рівнем фізичної працездатності по відношенню до показників студенток Кгр.
В осінній період навчання (ОПН) студентки Кгр та курсанти-жінки Егр виконали по 3 сходинки навантаження. Приріст ЧСС в Кгр після другої сходинки складав б5,5 уд/ хв і в Егр - 54,5 уд/хв. ЧСС досягла 142,1±7,3 і 132,8±б,1 уд/хв відповідно. Під час третьої сходинки ЧСС в контрольній групі досягла 192,8±9,1 уд/хв, після чого студентки відмовилися від роботи. В експериментальній групі на третій сходинці ЧСС складала 154,2±б,4 уд/хв, тобто була достовірною (p< 0,05), меншою ніж у студенток контрольної групи. Достовірно розрізнялися також величини приросту ЧСС в абсолютних цифрах і в %. Це свідчить про те, що студентки експериментальної групи були більш адаптованими до фізичного навантаження, що слід рахувати наслідком занять за авторською програмою зі спеціальної фізичної підготовки .
У весняний період навчання (ВПН) у студенток контрольної групи (Кгр) дещо підвищилася економічність реакцій ЧСС (недостовірно, р < 0,05), а в Егр, навпаки, трохи збільшилися показники ЧСС і їх приріст, що вказує на зменшення економічності. Між групами в ВПН розбіжності стали недостовірними. Причиною цих змін слід вважати відмічене студентками зменшення фізичних навантажень в ВПН.
Розрахунки показників рівня фізичної працездатності за тестом PWC170 в ОПН в обох групах довели, що студентки Кгр (8,12±0,20 кГм/хв/кг) і курсанти-жінки Егр (8,3б±0,31 кГм/хв/кг) мали низький рівень фізичної працездатності і різнилися між собою не достовірно, в у ВПН різниця між показниками вже була суттєвою та достовірною, як між студентками Кгр (10,92± 0,50 кГм/хв/кг) і курсантами-жінками Егр (13,89 ± 0,34 кГм / хв/кг) так і між періодами, але тільки в Егр (ОПН - 8,3б ± 0,31 кГм/ хв/кг та ВПН - 13,89 ± 0,34 кГм/хв/кг).
Розрахунки абсолютних та відносних показників максимального поглинання кисню (МПК і МПК хв/кг) також показали, що у студенток Кгр вони є дуже низькими, що також було видно і за показниками суми роботи при досягненні пульсової величини 170 уд/хв і за показниками суми роботи до
відмови від виконання тесту. Всі вивідні і розрахункові показники достовірно розрізнялися між групами в ОПН і в ВПН. Але порівняння в групах даних в різні періоди навчального року показало, що в період сесії знижується рівень фізичної працездатності і МПК. Сума роботи до пульсу 170 уд/хв при виконанні тесту PWC170 в обох групах достовірно (р <
0,05) підвищилася, що вказує на розвиток функціональних аеробних резервів, але сума роботи до відмови знизилася, що вказує на зниження рівня анаеробної фізичної працездатності.
Як видно, в ВПН знижуються функціональні резерви фізичної працездатності, особливо за рахунок її анаеробної частини. Отримані дані свідчать про те, що утримання PWC170 та граничної фізичної працездатності на необхідному рівні мають не тільки різні фізіологічні механізми, які її підтримують, але і різну динаміку при посиленні фізичних навантажень в період сесії, і це особливо стосується студенток Кгр з низьким рівнем фізичної працездатності.
Виявлено також, що у студенток Кгр з низьким рівнем фізичної працездатності відмічена лише тенденція до збільшення ЧСС і до зниження МхАТ у ВПН. Зміни мінімального АТ, пульсового тиску і систолічного об’ єму підтримували цю тенденцію, але були також недостовірними (р>0,05). Можливо, вони відбивають відомі сезонні зрушення функцій.
Більш суттєві розбіжності виявилися в різні періоди навчального року під впливом велоергомет-ричного тесту до відмови (PWC170). Як між групами, так і між періодами в тій самій групі, виявилися достовірні розбіжності (р>0,05). У курсанток з більш високим рівнем фізичної працездатності приріст ЧСС був достовірно менший, що вказує на більш високу їх адаптованість до циклічного аеробного велоергометричного навантаження за рахунок застосування авторської прогарами зі спеціальної фізичної підготовки.
Як виявилось, при майже однакових фонових даних системної гемодинаміки фізіологічні можливості до виконання аеробної роботи суттєво розрізняються, вони є достовірно більшими у курсантів-жінок Егр.
Отже показники функціонального стану організму також вказували на адекватне застосування фізичного навантаження протягом навчального року та достовірні зміни, які відбувались під впливом занять за авторською програмою зі спеціальної фізичної підготовки навчального року і дають можливість моделювання відповідних змін протягом чотирьох років навчання. Також можна відзначити, що проведені нами дослідження дозволили оцінити реальний стан викладання фізичної підготовки у ВНЗ МВС України та запропонувати модель його вдосконалення за рахунок застосування авторської програми зі спеціальної фізичної підготовки, яка дасть змогу корегувати фізичні навантаження не тільки стосовно конкретного індивідуума, формувати навчальні групи для проведення занять з урахуванням функціональним можливостей курсантів-
жінок та студенток та виробити певні практичні рекомендації, які надаються нижче.
• Для курсантів-жінок з низьким рівнем фізичної працездатності рекомендуємо застосовувати комплекс фізичних вправ, який ґрунтувався на прийомах рукопашного бою у поєднанні їх із комплексом гімнастичних і акробатичних вправ, прийомів боротьби дзюдо, самбо, ударної техніки боксу.
• Для покращення спритності курсантам-жінкам рекомендуємо комплекс вправ з подоланням окремих перешкод у поєднанні їх з виконання прийомів айкі-до, рукопашного бою та боротьби дзюдо і самбо.
• Для покращення вибухової сили рекомендуємо комплекс кидків з боротьби дзюдо та самбо з виконанням їх на швидкість.
• Для покращення уваги та координації рекомендуємо виконання вправ з різноманітними варіантами контактів - один проти двох (один захищається за допомогою прийомів рукопашного бою проти двох нападників).
• Для зміцнення психологічної стійкості до виконання вправ зі спеціальної фізичної підготовки й впевненості в своїх силах рекомендуємо виконувати практичні завдання в парах з курсан-тами-чоловіками.
Висновки.
Підсумовуючи вищевикладене можна сказати:
1. Модульна система дозволяє здійснити індивідуалізацію навчального процесу з дисципліни «спеціальна фізична підготовка» відповідно до рухових вмінь та навичок тих хто навчається.
2. Особливістю запропонованої методики є індивідуальний підхід на основі інформаційного забезпечення, що в підсумку дозволило розробляти індивідуальні програми і ставити конкретні додаткові завдання по корекції відстаючих показників.
3. Співвідношення засобів спеціальної фізичної підготовки та загальної фізичної підготовки має коливатися в залежності від пори року та відповідно до завдань конкретного модуля.
4. Потрібно визначити той рівень функціональних можливостей, а саме серцево-судинної системи організму, який дозволив би реально оцінювати свої можливості щодо виконання того чи іншого завдання зі спеціальної фізичної підготовки.
5. Доцільно використовувати перед формуванням навчальних груп зі спеціальної фізичної підготовки медико-біологічне тестування фізичної працездатності та функціонального стану організму, без чого запропонована методика буде не повною.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем спеціальної фізичної підготовки та загальної фізичної підго-
товки в модульній системі навчання курсантів-жінок.
Література:
1. Карпман В. Л., Хрущев С. В., Борисова Ю. А. Сердце и работоспособность спортсмена. - М. : Физкультура и спорт, 1978. - 17б с.
2. Кошелева Е.Особенности физической подготовки курсанток вузов МВД Украины //Фізична культура, спорт та здоров’я: ІІІ Міжнародна наук. конф. студентів та аспірантів ХДІФК. - Харків, 2001. - С. 18.
3. Шамардина Г. Н., Кошелева Е. А. Индивидуализация физической подготовки курсанток вузов МВД Украины //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків, 2003. - №4. - С. 11б-121.
4. Організм і особистість. Діагностика та керування / Маг-льований А., Белов В., Котова А. - Львів, 1998. - 250 с.
5. Працездатність студентів: оцінка, корекція, управління / Магльований А.В., Сафронова Г.Б., Галайтатий Г.Д., Бєло-ва Л.А. - Львів, 1997.- 12б с.
6. Бородін Ю.А., Ольховський О.М. Модульне навчання, як важлива складова на шляху до евроінтеграції вищої освіти// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків, 2005. -№20. - С. 3-11.
7. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Львівському державному університеті внутрішніх справ. - Львів, ЛьвДУВС, 200б.- 27 с.
Надійшла до редакції 2б.08.2007р.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ ГРАВЦІВ РІЗНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У РІЗНИХ ВИДАХ СПОРТИВНИХ ІГОР Максименко І. Г.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.
Анотація. У статті представлено показники розвитку швидкісно-силових якостей футболістів, баскетболістів, гандболістів та волейболістів, здобуті експериментальним шляхом, на які слід орієнтуватися в процесі фізичної підготовки; а також - наведено результати порівнювального аналізу цих показників.
Ключові слова: гравці, фізична підготовленість, тест, кваліфікація, аналіз, параметри.
Аннотация. Максименко И.Г. Определение показателей развития скоростно-силовых качеств игроков различной квалификации, которые специализируются в различных видах спортивных игр. В статье представлены показатели развития скоростно-силовых качеств футболистов, баскетболистов, гандболистов и волейболистов различной квалификации, полученные экспериментальным путем, на которые необходимо
ориентироваться в процессе физической подготовки; а также - приведены результаты сравнительного анализа этих показателей.
Ключевые слова: игроки, физическая подготовленность, тест, квалификация, анализ, параметры.
Annotation. Maximenko I.G. The research of strength - and
- speed parameters of players of different qualification in different kinds of team games. The strength - and - speed parameters of soccers, basketball players, handball players and volleyball players of different qualification, which were determined by the experiment, are given in the article. The results of the comparative analysis of these parameters are presented.
Key words: players, the level of physical qualities, test, qualification, analysis, parameters.
