CC BY
56Аналіз фізичного стану курсантів 1-го курсу факультету Військового інституту на початковому етапі навчання
Овчарук І.С., Сидорченко К.М.
Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна»
Анотації:
Фізичний стан молоді, яка поповнює склад Збройних Сил України все ще не має тенденції до покращення за показниками здоров'я та фізичної підготовленості. У ході дослідження аналізується фізичний стан курсантів 1-го курсу факультету Військового інституту ОНПУ різних військових спеціальностей. В дослідженні взяли участь 69 курсантів. Фізичний стан курсантів покращується з перших місяців перебування у навчальному закладі, але не в усіх випадках знаходиться на задовільному рівні. Навчальна програма з фізичного виховання даного навчального закладу повинна забезпечити виконання загальних і спеціальних завдань фізичної підготовки ЗС України.
Ключові слова:
фізичний стан, здоров’я, розвиток, динаміка, підготовленість, курсанти.
Овчарук И.С., Сидорченко Е.Н. Анализ физического состояния курсантов 1-го курса факультета Военного института на начальном этапе обучения. Физическое состояние молодежи, которая пополняет ряды Вооруженных Сил Украины все еще не имеет тенденции к улучшению по показателям здоровья и физической подготовленности. В ходе исследования анализируется физическое состояние курсантов 1-го курса факультета Военного института ОНПУ разных военных специальностей. В исследовании приняли участие 69 курсантов. Физическое состояние курсантов улучшается с первых месяцев пребывания в учебном заведении, но не во всех случаях находится на удовлетворительном уровне. Учебная программа по физическому воспитанию данного учебного заведения должна обеспечить выполнение общих и специальных задач физической подготовки ВС Украины.
физическое состояние, здоровье, развитие, динамика, подготовленность, курсанты.
Ovcharuk I.S., Sidorchenko K.N. The analysis of the physical statement of cadets of the 1st course of the military Institute on the starting stage of studying. The physical state of the youth which fulfills the rows of military forces of Ukraine has no tendency to improve according to the health and physical preparation. The physical state of cadets of the 1st course is analyzed. 69 cadets took part in research. It improves from the first month of being in educational establishment. Studying curriculum of this educational establishment must provide the fulfillment of all the tasks of physical preparation of military forces of Ukraine.
physical state, heath, development, dynamics, readiness, cadets.
Вступ.
Фізичний стан молоді, яка поповнює склад Збройних Сил України, погіршується за багатьма показниками, найвагоміші серед яких - здоров’я та фізична підготовленість. Рівень здоров’я, фізичного розвитку, фізичної працездатності та такі якості особистості,якшвидкістьреакції,швидкістьприйняття рішень, зібраність, здатність тривалий час виконувати відповідальну та напружену роботу - становляться найважливішими вимогами до військовослужбовців різних спеціальностей [2].
Особливо гостро ця проблема стоїть у ЗС України. Сучасні військові спеціальності ставлять високі вимоги до фізичної підготовленості і психічної рівноваги (стійкості) воїна, а короткий час перебування на службі вимагає, щоб, ця підготовка частково здійснювалась у процесі фізичного виховання в закладах освіти [4]. Перехід ЗС України на службу за контрактом -скорочення їх чисельності, якісне підвищення видів їх забезпечення - вимагає зміни підходу до військового контингенту [9, 12, 13]. Статистичні дані говорять про наступне: близько 90 % випускників шкіл і студентів мають відхилення у стані здоров’я (а це потенційні мобілізаційні ресурси), понад 30 % учнів загальноосвітніх шкіл мають украй низький рівень фізичної підготовленості і лише 0,8 % - високий, рівень фізичної підготовленості молодого поповнення за вимогами Настанови з фізичної підготовки ЗС України оцінюється, як незадовільний [8].
Проблема підготовки, перевірки та оцінки фізичної підготовленості військовослужбовців є однією із актуальних в теорії та практиці фізичної підготовки вже не одне десятиліття [5]. Це ж стверджується в державних документах: «Настанові з фізичної підготовки Збройних Сил України» (2009), «Цільовій
© Овчарук І.С., Сидорченко К.М., 2010
комплексній програмі «Фізичне виховання - здоров’я нації»» (1998), «Програмі реформування та розвитку ЗС України» (2000), «Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту» (2004) та ін.
Критерієм оцінки фізичної підготовленості сьогоднішніх курсантів і військовослужбовців служить батарея тестів Настанови з фізичної підготовки, яка, і в новій редакції не відображає дійсного рівня здоров’я - основної вимоги до військового контингенту.
Наукові роботи останніх років характеризуються спільною думкою всіх без винятку авторів - це низька та недостатня для проходження служби фізична підготовленість юнаків призовного віку, яка зовсім не задовольняє вимоги ні сучасної служби, ні перспективної - за контрактом [11]. Спостерігається одностайність авторів у висловлюваннях щодо: незадовільної системи підготовки до служби на всіх етапах: загальноосвітня школа - професійна школа - військкомат, необхідності удосконалення нормативної бази, низької якості фізичного виховання у закладах освіти, зменшення кількості потенційних мобілізаційних ресурсів за рахунок значного збільшення студентської та учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальної медичної групи [8].
Вимоги до фізичної підготовленості контрактників, що введені на другому етапі реформи (2009-2010 рр.) будуть базуватись на модельних характеристиках фізичної підготовленості кращих військовослужбовців. Тож, при переході армії на контрактну основу моделі фізичної підготовленості, які відповідають високому та вищому за середній рівню здоров’я, можуть виконувати роль базових вимог щодо професійної придатності кандидата в контрактники. Тому доцільно проаналізувати на якому рівні фізичної підготовленості знаходяться курсанти
ВВНЗ і які зрушення у фізичному розвитку й фізичній підготовленості відбуваються з початку їх навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Робота виконувалась згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів» (номер державної реєстрації 0107Ш00771).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - дослідити фізичний стан курсантів факультету Військового інституту Одеського національного політехнічного університету на початковому етапі навчання.
Методи й організація дослідження. Використовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез; антропометричні методи; фізіологічні методи дослідження; педагогічне тестування; методика вивчення функціонального стану рухливості та сили нервових процесів м’язової системи; методи математичної статистики.
У дослідженні взяло участь 69 курсантів 4-х навчальних груп 1-го курсу факультету Військового інституту Одеського національного політехнічного університету різних військових напрямків підготовки: 11, 12 навчальні групи - тилове забезпечення, 13 - ракетно-артилерійське озброєння, 14 - фізичне виховання і спорт та 45 курсантів 1-го курсу факультету військової підготовки м. Кам’янця-Подільського (ФВП КПНУ ім. Івана Огієнка). В ході дослідження вивчались показники фізичного стану: рівень фізичної підготовленості, функціонального стану організму, фізичного здоров’я.
Результати дослідження.
Фізичний стан найчастіше оцінюється за показником максимального споживання кисню (МСК). Показник МСК, розрахований на 1 кг маси, залишається незмінним протягом тривалого відрізку онтогенезу -від 6 до 40 років (Г.Л. Апанасенко, 1985), тому він, як основний показник енергетичного метаболізму, є інтегральною величиною, що може характеризувати рівень здоров’я індивіда [1,6,7,10].
Визначення величини максимального споживання кисню (МСК), яке дає змогу судити про фізичний стан, проводилось непрямим методом при максимальному навантаженні. У нашому дослідженні в якості навантаження ми використали біг на 3 км з налаштуванням на максимально кращий результат. Швидкість, з якою долається дистанція, на думку вчених знаходиться у лінійній залежності від МСК [10].
Основний контингент юнаків за цим показником знаходиться у межах середнього рівня здоров’я (за методикою Г. Л. Апанасенко). Як видно з таблиці 1 найбільший показник споживання кисню, а, отже і вищий рівень аеробної потужності виявлений у курсантів фізичного виховання та тилового забезпечення.
Таким чином, можна констатувати той факт, що робота з курсантами у напрямку підвищення рівня МСК, як одного із складових фізичного здоров’я, про-
водиться на належному рівні. В умовах, наближених до реальних бойових дій, такі показники діяльності серцево-судинної системи позитивно впливатимуть на результати виконання військовослужбовцями професійних завдань.
Для оцінки інтегрального компонента індивідуального здоров’я використовувався тест моторно-кардіальної кореляції [3] - це найбільш простий варіант оцінки інтеграційних взаємозв’язків в організмі, він досліджує співвідношення між інтенсивністю (потужністю) фізичного навантаження та особливостями реакції ЧСС на це навантаження. Тест переслідує мету вивчити співвідношення доза впливу - ефект впливу і отримати характеристику кореляційних взаємозв’язків між м’язовою діяльністю та реакцією серця в кількісному показнику.
Представлені у таблиці 2 зведені результати реакції серцево-судинної системи на стандартне навантаження (20 присідань за 40 секунд) показують, що середні показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою і після виконання навантаження кращі у курсантів 14 навчальної групи.
З аналізу реакції серцево-судинної системи на навантаження нами встановлено, що курсанти фізичного виховання, маючи більший за обсягом об’єм аеробної роботи, швидше входять у стан роботи (впрацьову-ються) і краще відновлюються після навантаження. Із отриманих даних можна констатувати, що програма навчання з дисципліни складена професійно, а викладачі уміло дозують і підбирають навантаження на заняттях з фізичного виховання.
Термін «фізичний розвиток» вживається у двох значеннях: як позначення процесу, що відбувається в організмі людини в ході природного вікового розвитку під впливом фізичного виховання, і як визначення стану. Нас цікавить останнє, оскільки рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності - один із критеріїв для оцінки здоров’я юнаків, які знаходяться на військовій службі.
Як видно з таблиці 3 між курсантами 1-го курсу факультету військової підготовки м. Кам’янця-Подільського (ФВП КПНУ ім. І. Огієнка) та Військового інституту (ВІ ОНПУ) м. Одеси майже не має різниці. Курсанти вищі, але мають дещо меншу вагу і тому в них на один сантиметр зросту припадає менше маса тіла.
У сучасних наукових виданнях є багато даних про стан фізичної підготовленості юнаків призовного віку [6, 8, 10] як правило невтішних [11], але недостатня кількість даних про стан та особливості фізичного розвитку саме контингенту військових закладів освіти [12].
Як видно з таблиці 4 росто-вагові параметри фізичного розвитку курсантів змінюються на початку та наприкінці дослідження. Результати динамометрії курсантів факультету свідчать про середні за величиною показники, а порівнюючи їх між курсантами різних напрямків підготовки - відмінність не суттєва. Видно, що результати динамометрії зростають за час перебування у ВВНЗ. Росто-ваговий індекс показує,
Таблиця 1
Показники аеробної потужності організму курсантів 1-го курсу за непрямим методом визначення МСК, мл/кг
Показник Етап дослідження Навчальна група
11 (n = 19) 12 (n = 20) 1З (n = 20) 14 (n = 10)
X і m X і m X і m X і m
Аеробна потужність організму, (МСК) На початку 45,6 ±0,4 41,8 ±0,З 44,5 ±0,6 45,8 ±0,6
Наприкінці 47,2 ±0,З 4З,6 ±0,5 45,1 ±0,5 48,8 ±0,4
Таблиця 2
Середні показники ЧСС при виконанні стандартного тесту з 20 присідань
Навчальна група ЧСС у стані спокою ЧСС після присідань ЧСС після 2-х хвилин відпочинку
На початку Наприкінці На початку Наприкінці На початку Наприкінці
11 77,4 76,5 102,2 99,4 87,5 85,8
12 8З,1 81,5 104,З 102,1 9З,4 89,7
1З 79,2 80,1 112,8 110,6 101,2 98,7
14 74,6 7З,2 99,6 97,4 85,7 8З,4
Таблиця 3
Порівняльна таблиця показників фізичного розвитку курсантів 1-го курсу ВВНЗ
Показник Курсанти ФВП КПНУ ім. І. Огієнка (n = 45) Курсанти ВІОНПУ (n = 69)
Довжина тіла см 177,8 179,0
Маса тіла, кг 71,5 70,6
Індекс маси тіла, ум.од. 0,40 0,З9
Таблиця 4
Порівняльна характеристика фізичного розвитку курсантів
Навчальна група Зріст, см Вага, кг Ваго/ ростовий індекс Росто/ ваговий індекс Динамометрія, кг Відносна сила
11 179,4 68,2 0,З9 2,6З 44,8 0,66
12 178,7 71,8 0,40 2,50 45,8 0,64
1З 178,З 69,2 0,З9 2,57 46,4 0,67
14 179,7 7З,2 0,41 2,45 46,9 0,64
Таблиця 5
Взаємозв’язки між зміною показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості курсантів
Показник фізичної підготовленості Показник фізичного розвитку
11 навчальна група 12 навчальна група 13 навчальна група 14 навчальна група
Довжина тіла Маса тіла Довжина тіла Маса тіла Довжина тіла Маса тіла Довжина тіла Маса тіла
Динамометрія 0,З1 0,54 0,ЗЗ 0,49 0,27 0,52 0,22 0,61
Підтягування 0,12 0,56 0,18 0,5З 0,2З 0,5З 0,15 0,57
Біг на 100 м 0,2З 0,42 0,24 0,З5 0,41 0,З2 0,24 0,З5
Біг на 1000 м 0,62 0,19 0,5З 0,22 0,47 0,ЗЗ 0,58 0,28
Біг на 3000 м 0,З2 0,21 0,26 0,42 0,24 0,4 0,2З 0,45
П р и м і т к а: Величина кореляційного взаємозв’язку: низький — (0,49- 0,20), середній — (0,69-0,50), сильний — (0,99-0,70).
що курсанти 11 навчальної групи, не мають переваги в абсолютних значеннях над курсантами інших напрямків підготовки, не дивлячись на приріст вагових показників. Ми пов’язуємо такі дані зі збільшенням фізичного навантаження при організації форм фізичної підготовки протягом навчання.
Аналіз взаємозв’язків між показниками фізичного розвитку та показниками фізичної підготовленості показав наступне (таблиця 5). Частина представлених в таблиці показників має взаємозв’язки, що заслуговують уваги.
Середній взаємозв’язок спостерігається між довжиною тіла і результатом у бігу на 1000 м. Чим вищий курсант тим кращий у нього результат у цій вправі. Але на 3000 м такого взаємозв’язку немає. Також середні зв’язки (на рівні 0,494-0,610) має результат динамометрії з вагою тіла і кількістю підтягувань. Аналогічні результати мають місце у всіх групах курсантів.
Це говорить про те, що всі показники тестування фізичної підготовленості курсантів мають незалежний характер і високий показник фізичного розвитку не дає підстави розраховувати на такий же результат у фізичній підготовленості.
Таким чином, можна констатувати, що у рівні фізичної підготовленості перевагу мають курсанти фізичного виховання, а у курсантів інших напрямків підготовки має місце деяка нерівномірність їх підготовленості, хоч вона статистично достовірна.
Висновки.
1. Аналіз офіційних документів, даних наукових досліджень свідчать про те, що кожна четверта молода людина (25 %) за станом здоров’я не може бути покликана у ряди ЗС, а сьогодні дослідники стверджують, що в Україні вже 60 % випускників шкіл і вузів непридатні до військової служби [8].
2. Показники фізичного розвитку курсантів ВІ ОНПУ м. Одеси, статистично не відрізняються від середніх показників курсантів ФВП КПНУ ім. І. Огієнка.
3. Серед показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості за тестами НФП і динамометрії дуже мало статистично значимих взаємозв’язків. Тобто високі показники у рості та масі тіла не гарантують високих показників у бігових тестах та тестах на розвиток сили.
4. За стандартною оцінкою максимального споживання кисню курсанти нашого інституту знаходяться на низькому рівні. Якщо вважати, що показник МСК є одним із основних в оцінці фізичного здоров’я людини, то можна переконатися, що і рівень його у курсантів, які були досліджені, також низький.
5. Швидкість реакції серцево-судинної системи на навантаження та відновлювання після навантаження більш висока у курсантів фізичного виховання. Це може свідчити про їх більш високий рівень функціонального стану організму у порівнянні з курсантами інших напрямків підготовки.
Перспективи подальших досліджень можуть полягати у визначенні особливостей психофізіологічних якостей курсантів різних військових спеціальностей.
Література:
1. Антипенко Е.Н. Качество жизни и самооценка здоровья / Е.Н. Антипенко, Н.Н. Когут. - 1997. - №2. - С. 20-21. - (Медицинские вести).
2. Бородин Ю.А. К вопросу физической подготовленности молодого пополнения ВС України. / Ю.А. Бородин, В.Б. Добровольский // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: [сб. науч. тр.]. - X., 2003. - № 2. - С. 73-81.
3. Булатова М. Здоров’я і фізична підготовленість населення України / М. Булатов, О. Литвин // Теорія та методика фізичного виховання. - К.: 2004. - С. 3-8.
4. Булич З.Г. Здоровье человека / З.Г Булич, И.В. Муравов. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 277 с.
5. Експрес-скринінг рівня соматичного здоров’я дітей та підлітків: [метод. рекомендації] / [Апанасенко Г.Л. та ін.].- К., 2000. - 12 с.
6. Круцевич ТЮ. Стан фізичної підготовленості призовників / Т.Ю. Круцевич, ТІ. Лошицька // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання. - X, 2003. -№ 4. - С. 54.
7. Круцевич ТЮ. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Круцевич ТЮ. — К.: Олимпийская литература, 1999. - 230 с.
8. Лошицька ТІ. Особливості фізичного розвитку юнаків призовного віку / Лошицька ТІ. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. -2005. - № 6. - С. 34-40.
9. Лошицька Т.І. Максимальне споживання кисню юнаками призовного віку з різними рівнями фізичного здоров’я та фізичної підготовленості / Т.І. Лошицька // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -Харків. - 2007. - №1. - С. 77-78.
10. Нагорна А.М. Здоров’я молоді України: проблеми та перспективи / А.М. Нагорна, Т.С. Грузєва. - К.: Школяр, 1998. - 368 с.
11. Романенко В.А. Диагностика двигательных способностей / В.А. Романенко. - Донецк: ДонНУ, 2005. - 291 с.
12. Томчук М.І. Концепція підготовки молоді до служби в ЗС України / М.І. Томчук // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Вінниця, 1996. - Ч. II. - С. 202-206.
13. Фіногенов Ю.С. Професіоналізація ЗС України і деякі питання перебудови системи ФП військовослужбовців / Ю.С. Фіногенов // Фізична підготовка військовослужбовців: Матеріали відкритої наук.-метод, конф. - К.: НУФСУ, 2003. - С. 40-41.
Надійшла до редакції 05.11.2010р.
Овчарук Ігор Степанович Сидорченко Катерина Миколаївна sidorchenko_km@mail.ru
